Суд у Москві запустив процедуру банкрутства ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода»
Арбітражний суд Москви 15 серпня заявив про початок процедури банкрутства компанії ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода». Заява про банкрутство була направлена до суду 4 березня Федеральною податковою службою Росії. Суд включив до реєстру вимог кредиторів борг ТОВ із виплати податків у 2021 році у розмірі близько семи мільйонів рублів.
Тимчасовим керуючим боржника затверджено Юлію Ага-Кулієву.
ТОВ «РВЄ/РС» представляє в Росії інтереси медіакорпорації «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» і було утворене у 2020 році, відповідно до вимог законодавства про «іноземних агентів».
У 2021–2022 роках Роскомнагляд порушив проти ТОВ і його генерального директора понад тисячу адміністративних проваджень за відмову редакцій Радіо Свобода і телеканалу «Настоящее время» супроводжувати кожен свій журналістський матеріал вказівкою про те, що медіакорпорацію внесено до списку «іноземних агентів».
Загальна сума штрафів, накладених судами у цих справах, становить майже мільярд рублів. Технічною причиною банкрутства стало заморожування Федеральною службою судових приставів РФ банківських рахунків ТОВ у травні 2021 року.
Керівництво РВЄ/РС неодноразово заявляло, що російське законодавство про «іноземних агентів» є проявом політичної цензури і перешкоджає журналістам у здійсненні їхньої професійної діяльності. Медіакорпорація заперечує дії російської влади в судах всередині країни і в Європейському суді з прав людини.
«Незважаючи ні на що, ми продовжуємо надавати нашій аудиторії інформацію про події в Росії та світі, – заявив раніше президент РВЄ/РС Джеймі Флай. – Ситуація залишається похмурою, проте 70-річна історія нашої корпорації свідчить про те, що час – на стороні свободи, навіть у путінській Росії».
На підтримку Радіо Свобода і свободи слова в Росії неодноразово виступали міжнародні журналістські організації, як і уряди багатьох країн.
У березні 2021 року через зростаючий тиск влади Радіо Свобода змушене було після 30 років роботи закрити своє бюро в Москві. Наразі 27 журналістів, які співпрацюють з Радіо Свобода, внесені Міністерством юстиції Росії до списків «іноземних агентів» – фізичних осіб. Російськомовні сайти медіакорпорації заблоковані на території Росії.
Видання «Важные истории» встановило імена російських солдатів, причетних до вбивств місцевих жителів у селі Андріївка Київської області, яке було під контролем російських військових з кінця лютого до квітня. Кореспондент видання їм зателефонувала, один військовослужбовець під час розмови у всьому зізнався.
Під час відступу російські солдати залишили у селі 25 фотографій, зроблених на вкрадений телефон місцевого жителя. Саме вони допомогли журналістам встановити їхні особи. Смартфон військовослужбовці відібрали у 76-річного Леоніда Удода. Він і його дружина Тетяна змогли повернути свій гаджет лише наприкінці травня: чужий пристрій серед своїх речей знайшла жителька Андріївки і принесла його до пункту роздачі гуманітарної допомоги.
Видання ідентифікувало учасників «фотосесії»: це службовці 64-ої мотострілецької бригади Данило Фролкін, Дмитро Данилов, Руслан Глотов та Іван Шепеленко. «Багато жителів Андріївки, з якими ми поговорили, згадали солдатів із цих знімків. Судячи з оповідей місцевих, вони можуть бути причетні до грабежів, мародерства і навіть вбивств», – пише видання.
У червні Офіс генпрокурора України оголосив, що підозрює військовослужбовця Данила Фролкіна у порушенні законів і звичаїв війни. За даними відомства, він може бути винен у вбивстві мирного жителя в Андріївці, крадіжці автомобіля в іншого жителя села та розкраданні у ветерана Другої світової війни радянських і українських медалей.
Данило Фролкін дав докладне інтерв’ю «Важным историям», зокрема зізнався у вбивстві цивільного жителя в Андріївці, якого він запідозрив у фотографуванні російської військової техніки.
Видання пише, що Фролкін впізнав по фото жертву і підтвердив, що вистрілив у потилицю Руслану Яремчуку. Удова підтвердила характер поранення. За деталями з розповіді Фролкіна можна зробити висновок, що того ж дня 12 березня разом із Яремчуком російські військові вбили ще щонайменше двох жителів Андріївки – Вадима Ганюка і Віталія Кібукевича.
Раніше цього місяця генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що в Україні винесли вже вісім реальних вироків проти російських військових за порушення законів і звичаїв війни.
Першим вироком щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення до України стало засудження у травні до довічного позбавлення волі 21-річного російського військовослужбовця Вадима Шишимаріна.
Його визнали винним у вбивстві мирного жителя Сумської області, 62-річного мешканця села Чупахівка Олександра Шеліпова.
Шишимарін визнав свою провину і заявив, що стріляти в мирного жителя йому наказали. Пізніше суд змінив йому покарання, засудивши до 15 років за ґратами.
Суд у Нідерландах назвав дату оголошення вироку у справі MH17
Суд у Нідерландах повідомив, що має намір 17 листопада винести вердикт у справі про збиття малайзійського літака MH17 в небі над Донбасом у 2014 році.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Нідерландська прокуратура на суді у справі про збиття літака рейсу MH17 у липні 2014 року над Донбасом попросила суд у грудні минулого року призначити довічне ув’язнення для чотирьох обвинувачених. Це колишній командувач підтримуваних Москвою бойовиків, громадянин Росії, колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін (псевдо Стрєлков) і троє його колишніх підлеглих – двоє громадян Росії і громадянин України. Сторона обвинувачення вважає доведеною їхню участь у знищенні літака, що призвело до загибелі 298 людей. Обвинувачені свою провину заперечують.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
Зеленський повідомив про «перші в історії відносин» переговори з президентом Нігеру
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів «перші в історії відносин» країн переговори з президентом Нігеру Мохамедом Базумом.
«Провів перші в історії відносин перемовини з президентом Нігеру. Подякував за підтримку України в ООН, домовилися про розвиток двосторонньої співпраці й координацію участі в міжнародних проєктах. Запевнив, що Україна залишатиметься гарантом продовольчої безпеки», – написав Зеленський у твітері.
У липні президент призначив спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки. Ним став Максим Субх.
Анонсуючи це рішення у червні під час звернення до Африканського Союзу, Зеленський заявив про намір активізувати діалог з усіма країнами Африки.
Верховна Рада продовжила воєнний стан на 90 діб
Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану в країні на 90 діб – до 21 листопада 2022 року. Також український парламент проголосував за затвердження указу про «продовження терміну проведення загальної мобілізації».
Обидва рішення підтримали 328 народних депутатів України.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію.
У травні Верховна Рада продовжила дію воєнного стану до 23 серпня.
«Настрій бойовий». Жителі Миколаєва чекають перемоги над Росією
Миколаїв та область все літо перебувають під масованими обстрілами російських військових. В місті майже постійно лунає тривога та є «прильоти».
Чи ховаються миколаївці в укриттях? Чи вистачає їжі та ліків? Чому ті, хто залишається в Миколаєві, не хочуть виїжджати у більш безпечне місто?
Про це кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав місцевих жителів, що залишаються у Миколаєві. Читайте за лінком
Голова Луганської ОВА підтвердив удар по штабу ПВК «Вагнера» в Попасній
Українські війська вдарили по штабу найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай вранці 15 серпня.
«ЗСУ знову вдало відпрацювали по ворожому штабу, на який навів один із представників ЗМІ РФ. На цей раз вчора в Попасній, де влучним ударом розбито штаб ПрВК «Вагнер», – заявив голова області.
Він додав, що кількість загиблих внаслідок удару уточнюється.
Напередодні російські телеграм-канали, які висвітлюють війну Росії в Україні, а також канал, в якому публікуються новини про «вагнерівців» з оголошеннями про набір найманців, заявили, що Збройні сили України завдали артилерійського удару по базі «Приватної військової компанії Вагнера» в районі окупованої Попасної в Луганській області.
«ПВК Вагнера» – російський неофіційний військовий підрозділ, який не значиться на балансі військових відомств та у реєстрі юридичних осіб, проте його бійці, за даними численних журналістських розслідувань, беруть участь у наземних операціях РФ у Сирії та у війні Росії проти України.
Обстріл Харкова: кількість поранених зросла до п’яти
Кількість поранених внаслідок ранкового обстрілу Харкова 15 серпня зросла до п’яти людей, повідомив, зокрема, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За інформацією обласного Центру екстреної медичної допомоги, чотирьох людей госпіталізували, двоє з них – у тяжкому стані. Одній людині надали допомогу на місці», – заявив він.
Він додав, що медики та рятувальники продовжують працювати на місцях влучань.
Раніше мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що російські війська обстріляли Салтівський район міста.
Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.
Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Полон захисників «Азовсталі»: Подоляк закликав Червоний Хрест «згадати про своє призначення»
Підготовка до «суду» над полоненими захисниками заводу «Азовсталь» є черговим воєнним злочином Росії – про це заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк 15 серпня.
Він вказав на те, що всі військові, які захищали завод у Маріуполі, є комбатантами, які законно захищали свою країну. У зв’язку з цим представник Офісу президента звернуся до Міжнародного комітету Червоного Хреста та його очільника Петера Маурера.
«Маріупольські клітки» — це офіційний воєнний злочин Росії. Час МКЧХ та Петеру Мауреру нарешті згадати про своє призначення й подумати про свою репутацію», – заявив Подоляк.
Напередодні Ініціативна група «Першого грудня» закликала втрутитися в ситуацію з полоненими військовими, які захищали Маріуполь, зокрема, завод «Азовсталь». Вони вказали на те, що російська адміністрація «облаштовує клітки та інші «судові» декорації, щоб провести показовий суд» над військовополоненими.
У травні після кількох місяців оборони Маріуполя кілька сотень українських бійців взяли в полон.
Російська сторона кілька разів заявляла про намір судити бійців українського добровольчого полку «Азов», які, серед інших, були захисниками Маріуполя. Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що перший «трибунал» над українськими військовими у Маріуполі організують до кінця літа.
Нещодавно мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що російські окупанти на 24 серпня готують у Маріуполі показовий «суд» над українськими військовополоненими.
Amnesty International хоче незалежної перевірки свого суперечливого звіту щодо України – DW
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International (AI) хоче, щоб її доповідь, в якій організація звинувачує українських військових у порушенні законів війни, і яка викликала хвилю протестів, ретельно перевірили незалежні експерти. Про це з посиланням на п’ятничну заяву AI, повідомила російськомовна служба Deutsche Welle (DW).
Читайте про це за лінком
Російські війська обстріляли Харків, двоє людей поранені – Терехов
Російські війська знову обстрілюють Харків, повідомляє мер міста Ігор Терехов вранці 15 серпня.
За його даними, під вогонь потрапив Салтівський район.
«Двоє поранених. Знову поруч із зупинкою громадського транспорту», – зазначив міський голова.
Згодом він повідомив, що обстріл пошкодив дев’ятиповерховий будинок. Також Терехов оприлюднив відео наслідків з одного з подвір’їв.
«Жодних військових об’єктів там не було й бути не могло. Говорив із першого дня і не втомлюся повторювати – ця війна геноцид і знищення українського народу», – прокоментував мер Харкова.
Вночі проти 15 серпня Салтівський район міста також зазнав обстрілів російських військ, за даними міського голови, тоді ніхто не постраждав.
На відновлення комунальної інфраструктури Луганщини потрібно понад 7 млрд гривень – Гайдай
На відновлення зруйнованої комунальної інфраструктури Луганської області необхідно більше ніж 7 мільярдів гривень – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай 15 серпня.
«На відновлення комунальної інфраструктури Луганщини необхідно понад 7 мільярдів гривень. Ця сума враховує лише відновлення централізованого газо-, водо- та електропостачання», – заявив він.
За словами Гайдая, такі дані навів директор Департаменту житлово-комунального господарства обласної військової адміністрації Віталій Сурай на основі даних від комунальних служб.
При цьому оцінки були зроблені на місцях до того, як Луганську область захопили російські війська – тобто станом на травень.
«Остаточні розрахунки можна буде зробити тільки після деокупації, розмінування територій і проведення експертизи об’єктів», – додав голова ОВА.
Луганська область майже повністю перебуває під окупацією військ РФ.
В окупованому Севастополі на вулицях збирають кошти для родичів загиблих на війні проти України
В окупованому Росією Севастополі в Криму відбуваються вуличні концерти, аби зібрати кошти для родичів загиблих та поранених учасників так званої «спеціальної військової операції», як Кремль називає війну проти України. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Металеві конструкції для акції встановлені у людних місцях – на ринках та біля зупинок громадського транспорту. Повідомляється, що активісти часто під фонограму виконують пісні радянського періоду та 90-х.
Столи з апаратурою оформлені у кольорах прапора Росії. На банерах – гасла із символікою «спецоперації» – «Zа наших!», «Zа Батьківщину», «Своїх не кидаємо». Перед столами – велика скринька для пожертв з написом «Допомога інвалідам військових конфліктів та сім’ям загиблих воїнів».
За словами учасників акції, гроші необхідні для підтримки дружин та дітей учасників війни в Україні. За день вдається зібрати кілька тисяч рублів (наразі, наприклад, 1000 російських рублів дорівнює близько 16 доларам США).
Як повідомляє кореспондент, учасники збору незадоволені тим, що молодь не відгукується на заклики жертвувати гроші.
Через російську агресію на Донеччині за добу загинули троє людей – Кириленко
Дії російських військ призвели до загибелі трьох цивільних у Донецькій області за добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 15 серпня.
«За 14 серпня росіяни вбили 3 мирних жителів Донеччини: у Бахмуті, Соледарі та Мар’їнці. Ще 13 людей отримали поранення», – заявив він.
Кириленко нагадав, що наразі невідома точна кількість загиблих у окупованих Маріуполі та Волновасі.
Також Слов’янська міська військово-цивільна адміністрація повідомила, що російські війська обстріляли місто вночі. Два мікрорайони зазнали руйнувань, але ніхто не постраждав.
За даними Генштабу, напередодні російські війська здійснювали спроби штурму на кількох напрямках на Донеччині, які вдалося відбити українським силам; у напрямку Бахмута підрозділи загарбників мали «частковий успіх».
Російська армія втратила близько 200 людей за добу – дані Генштабу
Російські війська втратили близько 43 750 людей особового складу від початку повномасштабного вторгнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 серпня.
За даними командування, протягом останньої доби російська армія втратила близько 200 військових.
Штаб також оновив дані щодо втрат російської техніки за добу:
- 12 танків
- 15 бойових броньованих машин
- 5 артилерійських систем
- 1 гелікоптер
- 3 безпілотники оперативно-тактичного рівня
- п’ять автомобілів та автоцистерн
- 1 одиниця спеціальної техніки
«Найбільших втрат противник зазнав на Донецькому напрямку. Дані уточнюються», – додають у штабі.
За останніми даними Пентагону, наведеними 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Наприкінці липня директор ЦРУ Вільям Бернс оцінив російські втрати у війні проти України в 15 тисяч людей убитими і близько 45 тисяч пораненими.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Українські партизани «допомогли втомитись» залізничному мосту біля Мелітополя – Федоров
Українські партизани пошкодили залізничний міст у районі Мелітополя, повідомив мер міста Іван Федоров увечері 14 серпня.
«Мінус один залізничний міст на південно-західному напрямку від Мелітополя дорівнює повній відсутності російських ешелонів зі сторони Криму. Сили спротиву настільки допомогли мосту «втомитись», що рашисти не в силах його відновити вже другу добу», – заявив він у своєму Телеграмі.
За його даними, російські війська здійснюють фільтраційні заходи в самому Мелітополі та найближчих населених пунктах, проте наразі партизан не виявили. Федоров не уточнив, де саме був розташований пошкоджений міст.
Наразі перевірити цю інформацію незалежно немає можливості.
Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого. На початку травня мер Іван Федоров заявляв, що з окупованого міста виїхали понад 60% жителів, а основними проблемами тих, хто залишився, стали дефіцит продуктів і безробіття.
ЗСУ знешкодили російську розвідувальну групу біля Времівки – Генштаб
Російські війська продовжують спроби наступу на Донеччині, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 серпня.
«У напрямку населеного пункту Времівка (Донецька область – ред.) наші воїни знешкодили розвідгрупу окупантів. Ворог вів наступальні бої у напрямку Павлівки, успіху не мав, відійшов», – йдеться в зведенні.
Російські війська намагалися вести наступ на Краматорському напрямку та активізували розвідку на Бахмутському. Вони вели наступальні бої в напрямках Соледара та Кодеми, але не мали успіху й мусили відійти.
«На Авдіївському напрямку зафіксовано обстріли поблизу Срібного, Красногорівки, Опитного, Первомайського, Новобахмутівки та Мар’їнки, а також авіаудар біля Красногорівки. З метою покращення тактичного положення окупанти вели наступальні бої у напрямку Пісків та Первомайського, успіху не мали, відійшли», – повідомляє командування.
Ситуація на півночі суттєво не змінилася, російські війська вчергове обстріляли населені пункти Сумської області.
За зведенням, два російських носії крилатих ракет морського базування «Калібр» перебувають у готовності до застосування.
«Російська пропаганда продовжує брехати, вигадуючи неіснуючі перемоги і покриваючи злочини своєї армії та найманців. Тому закликаємо довіряти інформації тільки з перевірених джерел та не розповсюджувати російські фейки і дезінформацію», – додають у Генштабі.
За даними Генштабу, напередодні російські війська здійснювали спроби штурму на кількох напрямках на Донеччині, які вдалося відбити українським силам; у напрямку Бахмута підрозділи загарбників мали «частковий успіх».
Зеленський: громадяни держави-терориста мають відчути свою частину відповідальності за війну
Громадяни Росії мають відчути свою частину відповідальності за повномасштабну війну, яку їхня держава веде проти України, заявив український президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 серпня.
«Працюємо над новими санкціями проти Росії й над тим, щоб простимулювати громадян держави-терориста відчути свою частину відповідальності за те, що відбувається. Дискусія про візові обмеження у Європі для власників російських паспортів щодня розширюється, до неї приєднуються нові держави, нові політики. Зрештою це має привести до відповідних рішень», – сказав голова держави.
За його словами, громадяни Росії мають виступити проти війни, бо «коли зло набуває таких масштабів, мовчання людей наближається до рівня співучасті».
«А відмова від реальної боротьби зі злом стає допомогою саме йому. Тому якщо у вас громадянство Росії і ви мовчите, значить, ви не боретесь, а значить, цим ви підтримуєте. І хоч би де ви перебували – як на території Росії, так і за кордоном, – ваш голос повинен звучати на підтримку України, а значить, проти цієї війни», – сказав Зеленський.
Він наголосив, що Україна «завжди прагнула й прагне» миру і багато разів у різних переговорних форматах пропонувала російському керівництву закінчити війну і звільнити українську землю від окупації. «Але поки що Росія вірить у терор, перебуває в полоні своїх пропагандистських ілюзій і досі сподівається, що нібито зможе чогось досягти різними формами шантажу. Не зможе», – заявив президент.
Представники української влади закликали Захід закрити кордони для російських громадян. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю The Washington Post 8 серпня сказав, що це може стати одним зі способів завадити Росії анексувати нові території України.
За його словами, «найважливішими санкціями є закриття кордонів – бо росіяни забирають чужу землю». Росіяни повинні «жити у своєму світі, поки не змінять свою філософію», додав президент.
У низці країн Євросоюзу триває дискусія щодо можливості заборони на видачу віз громадянам Росії. З такою ініціативою вже виступили Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія.
Наприкінці серпня міністри закордонних справ Європейського союзу обговорять можливі візові обмеження для громадян Росії.
Естонія оголосила, що закриє кордон для громадян Росії з виданими країною шенгенськими візами. Це рішення стосується лише віз, виданих Естонією, і не торкається віз, виданих іншими країнами Шенгенської зони. Однак наступного тижня уряд має намір обговорити способи, як можна було б заборонити в’їзд усім громадянам Росії.
Чехія також підтримала заклики заборонити видачу шенгенських віз громадянам РФ. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський повідомив, що його країна добиватиметься консенсусу з цього питання на зустрічі голів МЗС Євросоюзу наприкінці серпня у Празі.
Німеччина дала зрозуміти, що не згодна з ідеєю. Єврокомісія виключила повне припинення видачі віз громадянам Росії, оскільки це суперечить нормам ЄС.
Російські ресурси заявили про удар ЗСУ по базі «вагнерівців» на Луганщині
Російські телеграм-канали, які висвітлюють війну Росії в Україні, а також канал, в якому публікуються новини про «вагнерівців» з оголошеннями про набір найманців, заявили, що Збройні сили України завдали артилерійського удару по базі «Приватної військової компанії Вагнера» в районі окупованої Попасної в Луганській області.
Українська сторона цю інформацію поки що не коментувала.
За повідомленнями, базу зруйновано. За даними одного з російських військових кореспондентів Юрія Котьонка, артилерійського удару було завдано з реактивної системи залпового вогню HIMARS, пише «Медуза».
За даними ЗМІ, тиждень тому інший російський воєнкор, Сергій Середа, опублікував фотографії з бази «вагнерівців» у Попасній, і, ймовірно, українські військові дізналися про місце її розташування завдяки саме цим фото. Локація на них ідентична тому місцю, по якому було завдано удару.
Видання The Insider звернуло увагу на те, що після публікації новини про знищення бази «ПВК Вагнера» Сергій Середа видалив зі свого телеграм-каналу пост із фотографіями найманців.
За даними деяких ЗМІ, на базі в момент удару міг бути близький до Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин, якого вважають спонсором і одним із творців «ПВК Вагнера». Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Напередодні пресслужба компанії «Конкорд», яка належить Пригожину, повідомляла про відрядження бізнесмена до Луганської області. Сам він публікував фотографії зі штабу «вагнерівців». До цього повідомлялося, що соратник Путіна особисто займається вербуванням найманців, об’їжджаючи для цього, зокрема, російські колонії.
Про наявність загиблих або постраждалих внаслідок удару по базі «ПВК Вагнера» поки що інформації немає.
Водночас дехто з експертів не виключає, що історія зі знищенням бази може бути постановкою – про це пише аналітик Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
«ПВК Вагнера» – російський неофіційний військовий підрозділ, який не значиться на балансі військових відомств та у реєстрі юридичних осіб, проте його бійці, за даними численних журналістських розслідувань, беруть участь у наземних операціях РФ у Сирії та у війні Росії проти України.
З України вирушило перше судно з зерном, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН
Перше зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН судно з зерном для Ефіопії вирушило 14 серпня з порту «Південний» на Одещині.
Як повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко, йдеться про судно Brave Commander під прапором Ліберії.
Очікується, що судно прибуде до Джибуті, де зерно буде розвантажене і передане до сусідньої Ефіопії за ініціативою Всесвітньої продовольчої програми.
«Перша партія гуманітарної допомоги, організована Всесвітньою продовольчою програмою, дозволить ООН і нашим гуманітарним партнерам буквально врятувати життя і полегшити страждання мільйонів людей, яким зараз немає чого покласти на стіл в Ефіопії. Ця країна сильно постраждала від найгіршої посухи, якої Африканський Ріг зазнавав за останні десятиріччя», – заявила координаторка ООН з гуманітарних питань Деніз Браун.
Ефіопія є однією з п’яти країн, яким, за оцінками ООН, загрожує голод.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію. Проте наступного дня, 23 липня, Росія атакувала Одеський морський торговий порт крилатими ракетами типу «Калібр».
Перше судно з українським продовольством 1 серпня вийшло з Одеського порту. Йдеться про судно RAZONI, яке під прапором Сьєрра-Леоне попрямувало до порту Тріполі у Лівані.
Від початку реалізації «зернової ініціативи», за даними президента Володимира Зеленського, станом на 13 серпня з українських портів вийшли загалом 16 суден із агропродукцією.