Двоє авторів Радіо Свобода отримали нагороду Free Media Award 2022 року за висвітлення російської повномасштабної агресії. Лауреатами премії вони стали у серпні.
За засудженого в окупованому Криму фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка нагороду отримали його дружина і дочка.
Церемонія пройшла в Осло (Норвегія) у Нобелівському інституті.
Воєнний кореспондент, засновник видання Donbas Frontliner, фрілансер Радіо Свобода Андрій Дубчак отримав нагороду за «сміливе й професійне висвітлення подій у зонах боїв, часто з ризиком для життя».
Журналіста-фрілансера Владислава Єсипенка, який зараз ув’язнений в окупованому Криму, відзначили за «критично важливу журналістську роботу в надзвичайно складних умовах».
«Мій чоловік готовий ризикувати своїм життям, він це довів, провівши у російській в’язниці 19 місяців. Його затримали, але не змусили замовкнути. Він продовжує говорити світові правду про політв’язнів, в’язнів сумління, яких зустрічає у в’язниці», – заявила Катерина Єсипенко, дружина журналіста, на врученні премії Free Media Awards.
Також вона зачитала уривок із заяви Владислава Єсипенка про обставини його затримання і тортури в Криму.
У серпні цього року повідомлялося, що Єсипенко і Дубчак стали лауреатами премії Free Media Awards. Ця премія затверджена у 2000 році німецьким фондом Zeit-Stiftung і норвезьким фондом Fritt Ord. Її присуджують журналістам і ЗМІ Східної Європи, які відзначилися «професіоналізмом і громадянською мужністю».
Організації розглядають кандидатури після консультацій з експертами, після чого щорічно незалежне журі обирає переможців. На рік присуджується від трьох до п’яти нагород.
Також лауреатами премії Free Media Awards цього року стали фотокореспонденти Мстислав Чернов і Євген Малолєтка, журналістка Наталія Гуменюк, видання «Заборона».
У рамках розгортання спільного регіонального угруповання військ Росії та Білорусі відбудуться навчання з бойовими стрільбами та пусками зенітних керованих ракет. Про це заявив начальник управління міжнародного військового співробітництва Міноборони Білорусі Валерій Ревенко.
«Військові частини зі складу з'єднань планується розмістити на чотирьох полігонах Республіки Білорусь у східній та центральній частині країни, після чого вони розпочнуть заходи бойової підготовки. Основним змістом будуть тактичні навчання, зокрема з бойовими стрільбами та пусками зенітних керованих ракет, тактико-спеціальні заняття з відпрацюванням питань інженерного обладнання рубежів», – зазначив Ревенко.
За його словами, як загрози безпеці розглядаються:
- «розгортання угруповання НАТО поблизу кордонів союзної держави на тлі відсутності діалогу»,
- «підвищення інтенсивності заходів підготовки НАТО з наступальною тематикою»,
- «заохочення білоруських радикальних елементів для повалення законної влади у Республіці Білорусь».
Окрім того, за даними Ревенка, Білорусь очікує прибуття:
- до 9 тисяч особового складу;
- близько 170 танків,
- до 200 ББМ,
- до 100 гармат та мінометів калібром понад 100 мм.
Раніше у Головному управлінні розвідки Міноборони повідомили, що Росія намагається втягнути Білорусь у відкриту війну з Україною.
Олександр Лукашенко, фактичний лідер Білорусі, минулого тижня заявив, що білоруські війська будуть розгорнуті разом із російськими силами біля українського кордону. При цьому він послався на «загрози» з боку України та Заходу, не надавши доказів своїх слів.
Наразі українська влада вважає, що долучення Білорусі до війни в Україні є малоймовірне, бо у неї «немає резерву і сил».
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Режим Лукашенка надав російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
Проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції за співучасть у війні, яку розв’язала Росія.
Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Як кримчани тікають від російської мобілізації
Кримчани продовжують залишати територію окупованого Криму, значну частину з них складають кримські татари. За даними Меджлісу кримськотатарського народу, з Криму виїхали приблизно 10 тисяч осіб. Російська влада Криму готова карати людей за це. Як кримчани тікають від російської мобілізації, читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Генштаб: щонайменше 25 населених пунктів України постраждали від ударів РФ 17 жовтня
Щонайменше 25 населених пунктів України постраждали від російських ударів 17 жовтня, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Протягом поточної доби противник завдав 9 ракетних і 39 авіаційних ударів, здійснив близько 30 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ударів противника зазнали райони понад 25 населених пунктів. Серед них Київ, Запоріжжя; Козача Лопань і Стрілеча Харківської області; Красногорівка, Терни, Соледар і Мар’їнка Донецької області, Білогірка Херсонської області; а також інші населені пункти Вінницької, Дніпропетровської, Миколаївської та Сумської областей», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі уточнили, що для ударів загарбники використали крилаті, авіаційні та зенітні керовані ракети, а також безпілотні літальні апарати іранського виробництва Shahed-136.
«Противник намагається утримати тимчасово захоплені території, зосереджує зусилля на стримуванні дій Сил оборони на окремих напрямках, разом з тим не залишає спроб вести наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках», – йдеться у зведенні.
За минулу добу, кажуть у командуванні, підрозділи Сил оборони відбили атаки російських військ у районах населених пунктів Спірне, Бахмутське, Бахмут, Майорськ, Мар’їнка, Красногорівка, Побєда та Невельське Донецької області.
Росія останнім часом активно завдає ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Зокрема, 17 жовтня через удари дронами-камікадзе, за даними уряду, були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному і північному регіонах України. Удару зазнали Київ, Сумщина, де загинули відповідно четверо і троє людей.
Також про обстріли повідомили на Дніпропетровщині, Хмельниччині і Вінниччині.
Тиждень тому російські війська також завдали масованого ракетного удару по Україні, зокрема, по Києву. Тоді внаслідок російського удару по Києву 10 жовтня різного ступеня пошкоджень зазнали понад 70 об’єктів, з них – 45 житлових будинків, загинули 19 людей. Унаслідок російських атак по Києву 10 жовтня загинули п’ять людей, десятки зазнали поранень.
Через пошкодження енергооб’єктів влада вдалася до аварійного вимкнення електрики.
Російський президент Володимир Путін тоді підтвердив завдання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів». 14 жовтня він заявив, що зараз немає необхідності у повторенні масованих ударів по Україні, подібних до тих, які російська армія завдавала 10 і 11 жовтня.
Зброя для наступу: чим ЗСУ б'ють російську армію
Бойова робота українських артилеристів на гаубицях НАТО FH70. Ексклюзив.
Яку нову зброю для ЗСУ дає Захід? HIMARS, NASAMS, IRIS-T, PATRIOT.
Дрони, танки, артилерія, міномети: із чим намагається наступати російська армія?
Донбас сьогодні. Ситуація на фронті. Як українська армія боронить Донецьку область.
З полону звільнили 108 жінок – Єрмак
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про черговий масштабний обмін, у результаті якого з полону звільнили 108 жінок.
«Черговий масштабний обмін полоненими вдалося провести сьогодні. Особливо емоційний та справді особливий – ми звільнили з полону 108 жінок. Це був перший цілковито жіночий обмін. У полоні перебували мами та доньки, яких дуже чекали рідні. 37 евакуйованих з «Азовсталі», 11 офіцерів, 85 – рядових і сержантів», – написав Єрмак у телеграмі.
Серед звільнених – 35 захисниць зі Збройних сил України, 32 – з Військово-морських сил, 12 – ТРо, вісім – Нацгвардії, включно з двома із «Азову», п’ятеро – з ДССТ (Державної спеціальної служби транспорту), четверо – з Держприкордонслужби і 12 цивільних.
«Серед звільнених були дівчата, незаконно ув’язнені в ОРДЛО, які потрапили в полон ще до широкомасштабного вторгнення. Люди сиділи з 2019 року в псевдореспубліках за «надто проукраїнську позицію», яка виражалась у перевезенні гуманітарки для дітей-сиріт, надумані «шпигунство» та «тероризм», – додав голова ОП.
За його словами, це був «нервовий обмін».
«Надто багато деталей і моментів, які могли вплинути на процес, змінити його хід», – написав він.
Єрмак додав, що звільнені жінки будуть проходити медичний огляд, реабілітацію, «обіймати рідних, своїх дітей, відновлюватись».
Про те, кого Україна віддала російській стороні, голова ОП не уточнив.
13 жовтня стало відомо, що у рамках чергового обміну полоненими вдалося звільнити ще 20 українських військових, серед них були ті, хто перебував в Оленівці.
Перед цим про обмін полоненими повідомляли 11 жовтня – тоді вдалося звільнити 32 українських військовослужбовців і повернути тіло ізраїльтянина Дмитра Фіалки.
У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.
Київ залишається ціллю для армії РФ, стовідсоткових гарантій безпеки тут немає – Кличко
Київ залишається метою для армії РФ, тому стовідсоткових гарантій безпеки для жителів міста немає, заявив у коментарі Радіо Свобода міський голова Віталій Кличко.
«У першу чергу, хочуть знищити об’єкти критичної інфраструктури. Вони хочуть, щоб тут була спалена земля, щоб люди вмирали від морозу і відсутності послуг, щоб взяли свої речі і виїхали... Робиться все для того, щоб зруйнувати сервіси, посіяти паніку, щоб люди були розгублені. Але люди, з якими я спілкують, мають люту ненависть до всіх тих, хто посилає смерть на наші голови. І я бачу ефект зовсім інший, ніж той, який очікують росіяни», – наголосив мер столиці.
За словами Кличка, наразі він просить міжнародних партнерів надати Києву сучасні системи ППО, щоб захистити місто від подальших можливих ударів армії РФ.
Окрім того, як стверджує мер, Київ активно готують до складної зими, враховуючи всі можливі сценарії.
«Ми зараз закупили генератори, спецнамети для обігріву людей, достатньо велику кількість мазуту, якщо не буде газопостачання, для того, щоб наші ТЕЦ працювали», – зазначив очільник столиці.
Вранці і вдень 17 жовтня Росія знову здійснила масований обстріл України, зокрема Києва. Цього разу – з використанням дронів-камікадзе.
Наразі відомо про щонайменше 4 загиблих (серед яких, зокрема, подружжя, що чекало на дитину) в Києві і трьох загиблих на Сумщині.
НАТО проводить «звичайні» навчання ядерного стримування на тлі напруженості з Росією
НАТО розпочало свої регулярні навчання з ядерного стримування в Західній Європі на тлі різкого зростання напруженості у відносинах з Росією, спричиненого завуальованими ядерними погрозами президента Володимира Путіна і його оточення.
«У навчаннях Steadfast Noon беруть участь 14 країн і до 60 літаків різних типів, у тому числі винищувачі четвертого та п’ятого поколінь, а також літаки-розвідники і літаки-заправники», – йдеться в заяві 30 членів альянсу.
У НАТО наголошують, що це «звичайна регулярна навчальна діяльність», яка триватиме до 30 жовтня, була запланована до того, як Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, і не пов’язана з поточною ситуацією.
Навчання проходитимуть у тренувальних польотах над Бельгією, Великою Британією та Північним морем.
«Нова Стратегічна концепція НАТО, схвалена лідерами Альянсу на Мадридському саміті в червні, чітко визначає, що «фундаментальною метою ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання примусу і стримування агресії», – йдеться в заяві.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відкинув заклики скасувати навчання після того, як Путін посилив свою ядерну риторику на тлі військових невдач Москви в Україні.
«Це було б дуже неправильним сигналом, якби ми раптом зараз скасували звичайні, давно заплановані навчання через війну в Україні», – сказав Столтенберґ минулого тижня.
«Ми повинні зрозуміти, що тверда, передбачувана поведінка НАТО, наша військова сила є найкращим способом запобігти ескалації», – додав він.
Міністри ЄС схвалили створення місії з навчання українських військових
Міністри закордонних справ країн Європейського союзу 17 жовтня ухвалили рішення щодо створення місії Європейського союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM).
«Метою місії є сприяння підвищенню здатності Збройних сил України ефективно проводити військові операції, щоб дозволити Україні захистити свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, реалізовувати свій суверенітет і захищати цивільне населення», – йдеться у заяві, опублікованій на сайті Європейської ради.
Метою місії буде насамперед навчання і спеціалізована підготовка українських військовослужбовців на території ЄС. Передбачається, що у програмі візьмуть участь до 15 тисяч українських військових.
Оперативний штаб місії розташовуватиметься у Брюсселі, її командувачем призначено віцеадмірала Ерве Блежана. На її діяльність буде виділено понад 100 мільйонів євро. Навчання проводитимуть у різних країнах, зокрема Франції та Польщі. МЗС Угорщини повідомило, що ця країна не підтримала ініціативу з підготовки українських військових у Європі і не візьме в ній участі.
Також міністри домовилися про виділення із Європейського фонду миру ще 500 мільйонів євро для закупівлі озброєнь для України. Йдеться вже про шостий такий транш.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба звернувся до засідання ради міністрів закордонних справ ЄС прямо із бомбосховища в Києві, в якому він перебував у зв’язку з повітряною тривогою. Зранку 17 жовтня Київ, як і низку інших населених пунктів, атакували російські безпілотники іранського виробництва. Як написав Кулеба у твітері, він закликав ЄС запровадити санкції проти Ірану у зв’язку з постачанням цих безпілотників, а також ухвалити 9-ий пакет санкцій проти Росії.
Іран заперечує постачання Росії безпілотників Shahed-136 (у російській термінології «Герань-2»). Представники ЄС заявляють, що необхідні чіткі докази постачання з Ірану, низка країн заявляють про необхідність санкцій проти Тегерана, якщо факт постачання підтвердиться.
Мінкульт сподівається відреставрувати пошкоджений дроном-камікадзе історичний будинок у центрі Києва
Міністерство культури та інформаційної політики сподівається, що пошкоджений російським дроном-камікадзе будинок у центрі Києва буде відреставровано, «попри тяжкі ушкодження».
«Хоча цей будинок і не мав офіційного статусу пам’ятки, він є частиною архітектурного ансамблю, який формує історичну атмосферу міста», – наголосила заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
Вранці і вдень 17 жовтня Росія знову здійснила масований обстріл України. Цього разу – з використанням дронів-камікадзе. Внаслідок цієї атаки у Києві обвалилася частина історичного будинку ХІХ століття на вулиці Жилянській. Під його завалами опинилась частина мешканців. Загинули, за останніми даними чотири людини, зокрема, молода пара, яка чекала на дитину.
Тиждень тому – 10 жовтня, – внаслідок масованого обстрілу України армією Росії об’єкти культури, як заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, зазнали збитків на кілька мільйонів гривень.
Загалом, за його словами, після 24 лютого збитки у сфері культури України внаслідок російської агресії становлять орієнтовно сотні мільйонів євро.
На початку жовтня міністр культури та інформаційної політики в інтерв'ю Радіо Свобода зазначив, що наразі МКІП невідомо, скільки культурних цінностей російські війська вивезли за час повномасштабної агресії РФ.
Водночас він анонсував першу зустріч у форматі «інформаційного Рамштайну» для обговорення міжнародної допомоги українській культурі. За його словами, такий захід може відбутися вже наприкінці жовтня.
ЮНІСЕФ: через війну Росії проти України мільйони дітей опинилися в злиднях
Через війну Росії проти України і зростаючу інфляцію чотири мільйони дітей у Східній Європі та Центральній Азії опинилися за межею бідності, йдеться у звіті Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ на підставі даних із 22 країн.
За останній рік кількість бідних дітей збільшилася на 19 відсотків, зазначають експерти ЮНІСЕФ. «Діти несуть найбільший тягар економічних наслідків війни в Україні», – заявив регіональний директор організації країн Європи та Центральної Азії Афшан Хан.
Згідно зі звітом, на частку Росії припадає три чверті приросту дітей, які живуть у бідності, тут у результаті війни кількість бідних дітей збільшилася на 2,8 мільйона.
Кількість бідних дітей в Україні, за даними ООН, збільшилася на пів мільйона через війну. Війна, що триває, торкнулася понад семи з половиною мільйонів українських дітей. У країні пошкоджено чи зруйновано будинки, школи, лікарні, сотні тисяч людей залишилися без чистої води та електрики. Дітей розлучили з своїми сім’ями, обстріли та міни є щоденною загрозою для життя дітей, наголосили у фонді.
Автори звіту зазначають, що різке зростання дитячої бідності призведе до проблем з освітою і втратою майбутнього.
Різке зростання рівня бідності може призвести до смерті ще 4500 дітей віком до одного року, а втрати в навчанні можуть бути еквівалентні ще 117 000 дітей, які залишать школу лише цього року, зазначає ЮНІСЕФ.
Міноборони закликає не публікувати бортові номери дронів-камікадзе
Міністерство оборони України закликало громадян не публікувати бортові номери дронів-камікадзе, якими армія Росії завдає ударів по українських містах і об'єктах критичної інфраструктури.
«З цієї інформації противник може отримати важливий для нього висновок – чи долетів певний апарат до цілі? Більше того, ворожі ЗМІ можуть цей факт використати у пропагандистських цілях. Ну і, так само дотримуймося старого правила – не робити на фото прив’язки до місцевості. Тобто, щоб не було зрозуміло, де саме ви зняли збитий дрон», – наголосила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Вранці і вдень 17 жовтня Росія знову здійснила масований обстріл України. Цього разу – з використанням дронів-камікадзе. Після цього низка українських політиків (зокрема, мер Києва Віталій Кличко, народний депутат Олексій Гончаренко та радник міністра МВС Антон Геращенко) опублікували фото уламків БПЛА, на яких було видно їх бортові номери.
Перші повідомлення про використання Росією дронів-камікадзе «Шахід-136» у війні проти Україні з’явилися на початку вересня.
У ЗСУ припустили, що армія РФ все частіше використовує у війні проти України іранські дрони, тому що береже високоточні ракети, а також тому що такі БПЛА є ефективнішими для враження об'єктів критичної інфраструктури, ніж для атак по людях.
10 жовтня у коментарі Радіо Свобода секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Іран не мав змоги самостійно виготовляти дрони-камікадзе.
11 жовтня українська розвідка повідомила, що іранські дрони-камікадзе Shahed-136 Росія перекидає до Білорусі, а президент Володимир Зеленський заявив, що наразі РФ замовила у Ірану 2400 таких БПЛА.
17 жовтня Україна заявила, що домагатиметься міжнародних санкцій проти Ірану через використання армією РФ дронів-камікадзе іранського виробництва у війні проти України.
Іран заперечує постачання дронів-камікадзе для російської армії.
Удар дронами-камікадзе по Києву. «Евакуація» з Херсону. Обстріли Бєлгорода
Атака дронами: російські війська вдарили по Києву іранськими «дронами-камікадзе» Shahed-136 (російська назва «Герань-2»), повідомляє українська влада. Пошкоджений житловий будинок у центрі міста. Є загиблі.
Контрнаступ ЗСУ на Херсонщині: російські війська почали евакуацію так званих «державних установ» з Херсону, стверджують у Генштабі ЗСУ.
Російський Бєлгород під вогнем: протягом тижня вибухи пролунали Бєлгородській ТЕС, нафтобазі, складі боєприпасів та аеропорту. Україна офіційно свою причетність не підтверджує.
Про це і не тільки дивіться в програмі «Свобода LIVE» о 18:00 на @Радіо Свобода.
Оштрафовано викладача ЗВО у Києві – Офіс мовного омбудсмена України
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за застосування недержавної мови під час освітнього процесу доцентом одного зі столичних закладів вищої освіти (ЗВО).
Відповідна постанова набрала законної сили 16 жовтня 2022 року, про що сьогодні повідомив Офіс мовного омбудсмена України.
Як зазначено в постанові, викладач застосовував недержавну мову під час освітнього процесу для студентів ІІІ курсу, чим порушив частину першу статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ім’я оштрафованого не подається.
На підставі поданих документів і матеріалів викладача столичного ЗВО визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 188-52 Кодексу України про адміністративне правопорушення. До нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
«Сфера освіти, яка мала би бути прикладом у питанні дотримання мовного законодавства, на жаль, серед тих, де ми щороку фіксуємо чималу кількість порушень. 2021-го ми отримали 157 звернень громадян щодо порушень мовного законодавства окремими педагогічними, науково-педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої, вищої освіти, а протягом 2022 року – близько 70», – зазначив Тарас Кремінь.
«Сьогодні, на восьмому місяці повномасштабної війни, коли заклади освіти чи не щодня зазнають руйнувань від ракетних обстрілів, велика кількість педагогів – під обстрілами, в окопах чи окупації – продовжують забезпечувати освітній процес та утверджувати українську ідентичність. Кожен український учитель, науковець, вихователь чи методист – еталон дотримання закону та утвердження державної мови. Тому наша увага до сфери освіти, як і підтримка освітніх ініціатив, буде високою, а реакція на порушення закону, як і захист мовних прав громадян, буде належною», – наголосив мовний омбудсмен.
Відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається до органу державної виконавчої служби для її виконання у примусовому порядку.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у цій постанові і становить 6800 гривень.
Охорону Рівненської АЕС посилили – голова ОВА
Голова Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль повідомив про посилення охорони Рівненської атомної електростанції.
«Враховуючи «інтерес» ворога до енергетичної системи України, продовжуємо посилювати охорону Рівненської АЕС», – написав Коваль у телеграмі 17 жовтня.
За його словами, Рада оборони Рівненської області вирішила в межах санітарно-захисної зони об’єкту:
- встановити блокпости з контрольно-пропускними функціями на під’їзних автошляхах й обладнати інженерні загородження на польових дорогах;
- обмежити пересування особистим автомобільним транспортом і фізичних осіб, що не є працівниками Рівненської АЕС;
- змінити схему руху маршрутних транспортних засобів для переміщення їх поза межі санітарно-захисної зони;
- заборонити використання відеореєстраторів на транспортних засобах;
- заборонити проведення фото-, відеозйомки і використання БПЛА в межах санітарно-захисної зони.
Росія останнім часом активно завдає ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Зокрема, 17 жовтня через удари дронами-камікадзе, за даними уряду, були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному і північному регіонах України. Удару зазнали Київ, Сумщина, де загинули відповідно четверо і троє людей.
Також про обстріли повідомили на Дніпропетровщині, Хмельниччині і Вінниччині.
Тиждень тому російські війська також завдали масованого ракетного удару по Україні, зокрема, по Києву. Тоді внаслідок російського удару по Києву 10 жовтня різного ступеня пошкоджень зазнали понад 70 об’єктів, з них – 45 житлових будинків, загинули 19 людей. Унаслідок російських атак по Києву 10 жовтня загинули п’ять людей, десятки зазнали поранень.
Через пошкодження енергооб’єктів влада вдалася до аварійного вимкнення електрики.
Російський президент Володимир Путін тоді підтвердив завдання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів». 14 жовтня він заявив, що зараз немає необхідності у повторенні масованих ударів по Україні, подібних до тих, які російська армія завдавала 10 і 11 жовтня.
«Все спокійно»: Влада Львівщини заперечила інформацію про вибухи
Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький заперечив інформацію про вибухи у регіоні.
«Офіційно: інформація про вибухи у Львівській області, яку під час повітряної тривоги поширили деякі телеграм-канали, не підтвердилася. На Львівщині все спокійно», – наголосив він.
Вранці і вдень 17 жовтня Росія знову здійснила масований обстріл України. Цього разу – з використанням дронів-камікадзе. За даними Повітряних сил ЗСУ, українські військові вранці знищили 37 зі 43 таких БПЛА.
Внаслідок російських атак 17 жовтня пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному і північному регіонах України. Відомо про чотирьох загиблих у Києві і щонайменше трьох – на Сумщині.
«Дронами-камікадзе» по Києву (фотосвідчення)
За даними української влади, 17 жовтня російська армія запустила низку іранських безпілотників, заряджених вибухівкою, по столиці України Києву. Це сталося через тиждень після масової атаки російськими ракетами по всій країні, в результаті чого, як зауважили у владі, загинули 19 людей.
Російський президент Володимир Путін тоді підтвердив завдання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів». 14 жовтня він заявив, що зараз немає необхідності у повторенні масованих ударів по Україні, подібних до тих, які російська армія завдавала 10 і 11 жовтня.
«Дронами-камікадзе» по Києву (фотосвідчення)
«Терпець урвався». Україна вимагає санкцій проти Ірану після ранкових ударів РФ дронами-камікадзе
Україна домагатиметься міжнародних санкцій проти Ірану через використання армією РФ дронів-камікадзе іранського виробництва у війні проти України, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Терпець урвався. Ми слухали дуже довго різні пояснення, різні аргументи, але правди не сховаєш, і ця правда сьогодні прилетіла в будинки міста Києва. Тому час застосувати санкції проти Ірану за постачання зброї РФ настав», – наголосив очільник українського МЗС.
За словами Кулеби, ці санкції мають стати сигналом для усіх країн, до яких Росія звертається по військову допомогу.
Окрім того, міністр закордонних справ України анонсував початок роботи над дев’ятим пакетом санкцій Євросоюзу проти Росії.
За його словами, серед нових обмежень на РФ може очікувати відключення її нових банків від системи SWIFT.
Як зазначив Кулеба, деякі країни почали говорити про втому від санкцій і Україні відомо про це.
«Сьогодні я говорив своїм європейським колегам дуже прості слова: що ні українці, ні громадяни ЄС не можуть дозволити собі втому. Як ми не можемо втомитися боротися за нашу державу, європейську безпеку та процвітання, так само вони не можуть втомитися застосовувати санкції», – наголосив міністр.
За даними Повітряних сил ЗСУ, вранці 17 жовтня українські військові знищили 37 з 43 дронів, які запустили війська РФ. Зокрема, Київщину атакували безпілотники з південного напрямку. За даними влади, через руйнування житлового будинку в Київі загинули чотири людини.
Внаслідок нападу сьогодні, за даними уряду, пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному і північному регіонах України. Відомо про щонайменше трьох загиблих на Сумщині.
Також про обстріли повідомили на Дніпропетровщині, Хмельниччині і Вінниччині.
Посольство США вже назвало цей напад «відчайдушною та ганебною атакою».
Іран заперечує постачання дронів-каміказде для російської армії.
Кількість загиблих через удар РФ у Києві зросла до 4 – Кличко
У Києві кількість загиблих через російський удар 17 жовтня зросла до чотирьох, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Уже четверо загиблих під завалами будинку в Шевченківському районі столиці, в який влучив російський дрон-терорист. Рятувальники виявили та дістали ще одне тіло – загиблого чоловіка. Пошуково-рятувальні роботи тривають. Під завалами ще можуть бути люди», – написав Кличко у телеграмі.
За його словами, шпиталізовані троє постраждалих, двоє з них – працівники ДСНС.
Раніше мер повідомляв, що серед загиблих у Києві – молода пара, чоловік і дружина, які чекали на дитину.
17 жовтня вранці у Шевченківському районі Києва пролунали вибухи. За даними української влади, війська РФ атакували місто дронами-камікадзе.
За даними Повітряних сил ЗСУ, сьогодні вранці українські військові знищили 37 з 43 дронів, які запустили війська РФ. Київщину атакували безпілотники з південного напрямку.
Внаслідок нападу сьогодні, за даними уряду, пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному і північному регіонах України. Відомо також про щонайменше трьох загиблих на Сумщині.
Також про обстріли повідомили на Дніпропетровщині, Хмельниччині і Вінниччині.
Тиждень тому російські війська завдали масованого ракетного удару по Україні, зокрема, по Києву. Тоді внаслідок російського удару по Києву 10 жовтня різного ступеня пошкоджень зазнали понад 70 об’єктів, з них – 45 житлових будинків, загинули 19 людей. Унаслідок російських атак по Києву 10 жовтня загинули п’ять людей, десятки зазнали поранень.
Російський президент Володимир Путін тоді підтвердив завдання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів». 14 жовтня він заявив, що зараз немає необхідності у повторенні масованих ударів по Україні, подібних до тих, які російська армія завдавала 10 і 11 жовтня.
Жителі Джанкоя в окупованому Криму повідомили, що чули звуки вибухів
Жителі Джанкоя в окупованому Росією Криму 17 жовтня повідомили про звуки вибухів, інформують місцеві пабліки у соцмережі «ВКонтакті» і телеграм-канали.
Підписники «Типового Джанкоя» повідомили, що кілька вибухів було чути не лише у Джанкої, а й у Красногвардійському районі.
Неназвана жителька села Азовське розповіла адміністраторам телеграм-каналу «Типовий Джанкой», що причиною вибухів є роботи з розмінування снарядів після вибухів, які сталися у серпні цього року.
Цю ж інформацію підтвердила жителька Азовського Ірина Заїка-Зелезняк. Її коментар розповсюдив паблік «Ми з Джанкоя» у соцмережі «ВКонтакті».
Офіційно підконтрольна Росії влада Криму і російські державні ЗМІ не повідомляли про вибухи на півночі півострова.
16 серпня сталися вибухи на складах боєприпасів у Джанкойському районі. Міноборони Росії називало те, що сталося, «диверсією».
7 вересня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний визнав ракетні удари українських військових по російських військових об’єктах у Криму в серпні 2022 року. Міноборони України закликало кримчан повідомляти у чат-бот «єВорог» інформацію про дислокацію військ Росії на півострові.