Лукашенко в «посланні народу і парламенту» вперше прокоментував питання ядерної зброї в Білорусі
Білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко 31 березня, виступаючи в Мінську з посланням до парламенту та білоруського народу, підтримав розміщення в країні російської ядерної зброї. Лукашенко вперше після 25 березня, коли президент Росії Володимир Путін заявив про підготовку до передачі ядерної зброї Білорусі, прокоментував ситуацію.
За його словами, це «можливість убезпечити білоруську державу та забезпечити мир білоруському народу». Лукашенко, не навівши доказів, звинуватив Польщу та інші країни Заходу у підготовці нападу на Білорусь за участю діячів білоруської еміграції.
Про розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі минулого тижня оголосив президент Росії Володимир Путін, обґрунтувавши це рішення проханням з боку білоруського керівництва.
Найближчий союзник Путіна у своєму виступі також торкнувся теми війни РФ проти України. У війні він звинуватив Захід та українське керівництво. Лукашенко також пригрозив ядерною війною: за його словами, «якщо керівництво Росії зрозуміє, що буде розвал Росії, буде застосовано ядерну зброю».
У зв’язку із цим він назвав небезпечними плани контрнаступу Збройних сил України. «Це найгірше, що можливо за нинішніх умов. Тому що може перекреслити всі надії на переговорний процес і призведе до незворотної ескалації конфлікту», – заявив союзник Путіна.
Лукашенко закликав до перемир’я в Україні на основі нинішньої лінії фронту, «без права переміщення, перегрупування військ з обох сторін, без права перекидання зброї та боєприпасів, живої сили та техніки». За його словами, якщо таке перемир’я буде порушено, російські військові матимуть право застосувати «і збіднений, і збагачений» уран – тут також звучить натяк застосування ядерної зброї.
Як Україна, так і країни Заходу, що її підтримують, заявляють, що перемир’я в нинішніх умовах, без виведення російських військ з території країни, неприйнятне.
Реакції Києва та Москви на останній виступ Лукашенка наразі немає.
Білорусь надає Росії сприяння у її війні проти України, проте прямо не бере участі у бойових діях. При цьому в країні розміщено російський контингент та військову авіацію. Сховище для тактичної ядерної зброї, за словами Путіна, має бути споруджено до 1 липня. Плани розмістити цю зброю в Білорусі викликали осуд США та їхніх союзників.
У РНБО України після заяви Путіна зазначили, що Кремль взяв Білорусь в «ядерні заручники». НАТО називає ядерну риторику Росії небезпечною та безвідповідальною.
«Укрпошта» випустила нову марку, присвячену містам-супутникам Києва, які в 2022 році під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України опинилися в епіцентрі бойових дій. На марках використані дві світлини Сергія Нужненка, фоторепортера Радіо Свобода, який у березні задокументував наслідки боїв у містах Буча та Ірпінь.
Зокрема, йдеться про спалену техніку на вулиці Вокзальній у Бучі та піший перехід через міст в Ірпені, де в березні люди втікали від окупації. Тираж, як зазначили в «Укрпошті», обмежений, і вже вранці 31 березня у відділеннях уже спостерігалася черга за маркою.
«Марка, яку ми запустили сьогодні в Ірпені, має назву «Не забудемо! Не пробачимо! Буча. Ірпінь. Гостомель». Вона не про ті спогади, які триматимуть нас у лютому. Ні, це останнє, чого прагнули українці, віддаючи життя за свободу. Вона про те, що кожен із нас мусить зробити, щоб такого лютого ніколи більше не було, щоб у ДНК всіх наступних поколінь заклалась ненависть до всього імперського і повага до українського», – написав у телеграмі генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.
Поштовий набір містить три марки:
- фото зі знищеною російською технікою у Бучі,
- зруйнована переправа через річку Ірпінь, що слугувала основним шляхом для евакуації цивільних,
- зображення літака АН-225 «Мрія» на аеродромі у Гостомелі (автор малюнка Олександр Нікітюк).
За рік широкомасштабної війни Росії проти України Укрпошта випустила кілька марок, за якими навіть стояли черги. Це, зокрема, марки «Русский корабль», «Воїни світла», «Пес Патрон», «Кримський міст», «Мрія» та інші.
«Саботувати головування Росії в Радбезі ООН неефективно» – перший віцеспікер Ради
Протест української делегації проти головування Росії у Раді безпеки ООН буде неефективним, заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в ефірі програми «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода).
Корнієнко пояснив, що дійсно існує така стратегія у дипломатів, коли можна зробити обструкцію і заходити й виходити із засідання, проте на майданчику ООН, де немає зрозумілого механізму – це не дуже ефективно.
«Це ефективно в ОБСЄ, де є механізм виключити Росію, але організація просто не хоче. А в ООН треба лишатися, треба працювати, там є не лише Росія, а ще 190 країн, які поки що нас не підтримують, але і не підтримують Росію, їм потрібні додаткові аргументи. Тому ми будемо з ними далі теж працювати», – сказав він.
Від 1 квітня представники Росії головуватимуть в Раді безпеки ООН, замінивши Мозамбік, і почнуть визначати питання порядку денного на засіданнях ООН впродовж календарного місяця. У Росії вже заявили, що в квітні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров головуватиме на відкритих дебатах в Радбезі ООН, які стосуватимуться принципів статуту організації.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже назвав це головування «поганим жартом».
Росія є одним із постійних членів Ради безпеки ООН разом із Китаєм, Великою Британією, Францією і Сполученими Штатами Америки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
Голови урядів Словаччини, Словенії та Хорватії прибули в Україну в річницю визволення Бучі
Премʼєр-міністри Словаччини Едуард Гегер, Словенії Роберт Голоб та Хорватії Андрей Пленкович прибули в Україну. Їхній візит приурочений до річниці визволення Бучі, голови урядів візьмуть участь у саміті, присвяченому цій події.
Інформація про проведення саміту «Буча — відповідальність Росії за злочини в Україні» не була публічною, візити іноземних лідерів не анонсували наперед.
Також очікують на прибуття до Києва президентки Молдови Маї Санду, але наразі про це не повідомляли.
Раніше 31 березня президент України Володимир Зеленський опублікував відео до річниці звільнення від російської окупації Бучі – міста, яке стало символом воєнних злочинів, скоєних бійцями армії РФ в березні 2022 року.
Наприкінці березня 2022 року війська Росії пішли з Київської області, зокрема і з Бучі. 31 березня до міста увійшли українські військові, а також журналісти іноземних видань, які задокументували наслідки російської окупації.
«Примушують воювати за Росію». Куди вивезли українських вʼязнів з окупації і яка їхня доля?
Скільки в’язнів військові РФ вивезли до окупованого Криму і Росії з півдня України? Чи примушують їх воювати у російських збройних формуваннях? В яких умовах українські засуджені перебувають на території Росії і чи можуть повернутися до України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія збільшила кількість кораблів на чергуванні в Чорному морі
У Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває десять російських кораблів, серед яких один підводний ракетоносій, повідомило 31 березня оперативне командування «Південь».
«У Чорному морі корабельне угруповання противника складається з 10 одиниць, серед яких один підводний ракетоносій, споряджений до 4 ракет типу «Калібр», і два вдк (великі десантні кораблі – ред.), що маневрують в районі південно-східного узбережжя Криму», – йдеться в повідомленні.
В ОК «Південь» додали, що загроза ракетних і дронових ударів «залишається досить високою».
Напередодні Військово-морські сили Збройних сил України повідомили, що Росія 30 березня тримала на бойовому чергуванні в Чорному морі чотири свої кораблі, серед них – один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до чотирьох ракет.
Як повідомляла в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, Росія зменшила кількість кораблів порівняно з попередніми періодами через шторм у Чорному морі.
Україна підтримуватиме всі найжорсткіші резолюції Ради безпеки ООН щодо розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі, заявив в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
«Я думаю, реакція спільноти світової буде продовжуватись, чи вдасться у Радбезі постійним чи непостійним членам це просунути, ми будемо дивитися. Україна підтримуватиме всі найжорсткіші резолюції – це зрозуміло», – сказав Корнієнко.
Він також очікує, що Росія ветуватиме неприйнятні для неї рішення та працюватиме над тим, щоб формулювання в резолюціях ООН були, як висловився політик, «знежирені».
За словами Корнієнка, після виходу Росії з договору про нерозповсюдження ядерної зброї керівництво країни-агресора стане переміщувати ядерні ракети на різні майданчики і продовжувати ядерний шантаж, на який має відреагувати світова спільнота.
31 березня Рада безпеки ООН збереться, щоб обговорити наміри Росії розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі. У порядку денному цей пункт звучить як «загроза міжнародному миру та безпеці».
Троє енергетиків підірвалися на міні на Херсонщині – ОВА
У селі Посад-Покровське Херсонської області на російській міні підірвалися троє енергетиків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Це наші енергетики, які працювали над відновленням електромереж. За попередньою інформацією, двоє чоловіків загинули, а один – зазнав поранення. На місці вже працюють бригади швидкої допомоги», – написав Прокудін у телеграмі 31 березня.
На деокупованих територіях місцеві жителі регулярно натрапляють на міни, часто травмуючись чи втрачаючи життя. Влада закликає людей бути обережними і не відвідувати ліси, лісосмуги, поля, які не обстеженні саперами і де ще можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
«У ситуації з Лаврою треба діяти максимально законно» – перший заступник голови Ради Корнієнко
Виселення Української православної церкви (Московського патріархату) з Києво-Печерської лаври буде багаторазово оскаржуватись, тому держава має діяти максимально законно, сказав перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко 31 березня в ефірі програми Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода).
«Якщо це (виселення – ред.) має підтримку в українців, то, звичайно, це треба просувати так чи інакше. Але це треба максимально законно робити, тому що це буде оскаржуватись скрізь, неодноразово, на всіх рівнях», – сказав Корнієнко.
Віцеспікер парламенту також зауважив, що наразі Міністерство культури та інформаційної політики діє шляхом підзаконних актів, скасування попередніх рішень та захисту цих рішень у судах. Однак у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів щодо заборони УПЦ (МП), тож у залежності від політичної волі й домовленостей у парламенті депутати можуть ухвалити таке рішення.
«У нас є кілька законів, здається, вже три. І вони, здається, вже пройшли комітет, тобто частина з них. Це питання домовленості політичної більшості, формування порядку денного. Це відповідальність фракції більшості. Як тільки ці закони будуть готові, будуть виноситись до зали, тоді будемо вивчати їх, усі депутати, і будемо визначатись», – сказав Олександр Корнієнко.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
29 березня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
В ISW пояснили, чому Путін навряд чи направить призовників на війну проти України
Президент Росії Володимир Путін навряд чи направить строковиків для участі в бойових діях в Україні через побоювання за стабільність свого режиму, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що Путін 30 березня підписав указ про проведення весняного призову в армію, в рамках якого в період з 1 квітня до 15 липня планують призвати 147 тисяч осіб.
«Путін, як і раніше, навряд чи направить призовників для участі в бойових діях в Україні через побоювання за стабільність свого режиму... Використання Путіним призовників у зимово-весняний період 2022 року викликало соціальну напругу в Росії, і Путін навряд чи буде ризикувати стабільністю свого режиму, відправляючи новопризваних військовослужбовців на передову», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в ISW, Путін, ймовірно, вважає, що політична ціна відправки призовників на передову є вищою, ніж російської мобілізації у вересні 2022 року.
«У відповідь на контрнаступ України в Харківській області у вересні 2022 року Путін не відправляв призовників із циклів призову навесні 2022 року, а натомість мобілізував резервістів для стабілізації лінії фронту. Це рішення вказує на те, що Путін надає перевагу мобілізації резервістів, а не відправці призовників у бій – ймовірно, з політичних міркувань – навіть незважаючи на те, що призовники, які вступають в останні місяці свого річного терміну служби, можуть воювати ефективніше, ніж цивільні резервісти», – зауважують аналітики.
Вони також додали, що початок нового призовного періоду, навіть за незначного збільшення кількості призовників, може фактично скоротити російські можливості з підготовки резервістів й інших військовослужбовців, набраних за допомогою прихованих кампаній мобілізації.
«Росія має обмежений навчальний потенціал, і виділення його на підготовку строковиків, які не будуть воювати в 2023 році, позбавляє Кремль можливості готувати резервістів і добровольців, які воюватимуть. Кремль може прагнути збільшити свої сили в Україні, примушуючи призовників весни 2022 року, які закінчують річну службу, підписувати військові контракти, оскільки ці щойно звільнені призовники потребуватимуть менше додаткової підготовки перед відправкою в Україну. Наскільки успішними будуть такі зусилля, зовсім не ясно», – йдеться у звіті.
Раніше російські ЗМІ повідомили, що з 1 квітня в Росії розпочнеться новий набір контрактників до армії, для цього Міністерство оборони РФ розіслало в регіони документи із зазначенням кількості людей, з якими мають бути підписані ці контракти. Як повідомляла російська служба Радіо Свобода, одразу кілька регіональних засобів інформації опублікували загальну цифру контрактників, якими, за планами Міноборони, необхідно поповнити війська – 400 тисяч.
Напередодні агентство Bloomberg повідомило, що чисельність російських військовослужбовців у 2022 році зросла на 500 тисяч осіб.
Комісію МКІП знову не пустили в Києво-Печерську лавру
Комісію Міністерства культури та інформаційної політики з приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври знову не пустили на її територію представники УПЦ (МП), повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
Представники комісії, яка ще вчора мала перевірити дві будівлі, пішли з території Лаври.
Представники УПЦ (МП) досі не залишили святиню.
Напередодні церковники також не пустили членів комісії в Лавру. Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що через перешкоджання роботі комісії подали заяву в поліцію.
В інтерв’ю Радіо Свобода Ткаченко висловив сподівання, що представники УПЦ (МП) «прийдуть до тями» і пустять комісію на територію Лаври.
За його словами, у разі повторного перешкоджання роботі комісії влада буде діяти згідно з законом – звертатиметься до суду.
«Суд має в дуже короткі терміни ухвалити рішення щодо допущення представників влади, держави до цих об’єктів. Якщо і після цього рішення суду йде безвідповідальна поведінка і перешкоджання у доступі до об’єктів, то тоді вже мають вступати в силу правоохоронні органи, судові виконавці», – додав міністр.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
29 березня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
П’ять людей поранені – голова Харківської ОВА про наслідки ракетного удару і атаки «Шахедами»
На Харківщині ввечері 30 березня і в ніч на 31-ше внаслідок російського ракетного удару і атаки дронами «Шахед» були поранені п’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Вчора пізно ввечері ворог завдав ракетного удару по Новобаварському району Харкова. Усього по місту було випущено дев’ять ракет, попередньо ЗРК С-300. У Харкові пошкоджений об’єкт цивільної інфраструктури і приватні житлові будинки. Частина ракет влучила в землю та вибухнула у повітрі. Внаслідок ракетної атаки легкі поранення отримали 3 людей. Госпіталізації не потребували», – написав Синєгубов у телеграмі.
«Також минулої ночі ворог здійснив атаку БПЛА «Шахед» на об’єкти критичної інфраструктури в Ізюмському районі. Поранення зазнали та були госпіталізовані двоє цивільних чоловіків 44 та 66 років», – додав він.
Крім того, за даними голови ОВА, протягом минулої доби загарбники обстрілювали прикордонні населені пункти Харківської області в Куп’янському, Чугуївському і Вовчанському районах. Зокрема, вогонь вівся по Козачій Лопані, Куп’янську, Дворічній, Стрілечі й інших містах і селах. Внаслідок цього були пошкоджені житлові будинки і господарчі споруди, заявив Синєгубов.
Близько 22:00 30 березня у Києві та низці областей, зокрема на Харківщині, було оголошено повітряну тривогу. Згодом голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що у Харкові – щонайменше шість «прильотів», за попередніми даними, війська РФ застосовували систем С-300.
«Жертви заслуговують на справедливість» – Зеленський опублікував відео до річниці звільнення Бучі
Президент України Володимир Зеленський опублікував відео до річниці звільнення від російської окупації Бучі – міста, яке стало символом воєнних злочинів, скоєних бійцями армії РФ в березні 2022 року.
«Буча. 33 дні окупації. Понад 1400 смертей, з них 37 – дитячі. Понад 175 людей знайдено в братських могилах та камерах тортур. 9000 російських військових злочинів. 365 днів, як це знову вільне українське місто. Символ звірств армії країни-окупанта. Ніколи не пробачимо. Покараємо всіх винних», – прокоментував ролик Зеленський.
Рятувальники знешкодили 768 боєприпасів за добу – ДСНС
Упродовж доби піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій виявили, вилучили і знешкодили 768 вибухонебезпечних предметів, ідеться в повідомленні ДСНС 31 березня.
«Всього з початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на території України знешкоджено 338 тисяч 981 вибухонебезпечний предмет і 2891 кілограм вибухової речовини, у тому числі 2 тисячі 200 авіаційних бомб», – ідеться в повідомленні.
Рятувальники нагадують, що в разі виявлення підозрілого предмета або вибухівки треба одразу зателефонувати за номером 101.
«Гуманітарне розмінування» назвав одним із пріоритетів 2023 року премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
Розвідка Великої Британії повідомила, що Росія під час повномасштабного вторгнення в Україну втратила щонайменше шість своїх контрбатарейний радіолокаційних систем «Зоопарк-1М».
«23 березня 2023 року українські Сили спеціальних операцій оприлюднили кадри знищення російської РЛС «Зоопарк-1М» на Донецькому напрямку. Зусилля обох сторін з нейтралізації контрбатарейних радарів супротивника є постійним елементом конфлікту. Таких систем порівняно небагато, але вони є значним посиленням. Вони дозволяють командирам швидко знаходити і вражати ворожу артилерію», – йдеться в повідомленні.
Водночас, як зауважили в розвідці, такі системи вразливі до виявлення і знищення.
«Росія втратила щонайменше шість систем «Зоопарк-1М» і, ймовірно, лише дуже обмежена кількість їх залишилася в Україні. Відновлення парку контрбатарейних радарів, ймовірно, є ключовим пріоритетом для обох сторін, але Росія, ймовірно, матиме труднощі з цим, оскільки системи залежать від поставок високотехнологічної електроніки, які були перервані санкціями», – наголосили в британській розвідці.
Вартість системи «Зоопарк-1М», за даними Forbes, оцінюють у близько 25 мільйонів доларів.
Росія про свої втрати у війні останнім часом не повідомляє.
ОВА: одна людина загинула, двоє – поранені через обстріли Херсонщини за добу
Російські війська минулої доби 64 рази атакували населені пункти Херсонської області, внаслідок чого одна людина загинула, двоє – були поранені, повідомила обласна військова адміністрація вранці 31 березня.
«(Загарбники) випустили 243 снаряди з мінометів, РСЗВ, артилерії, танків, безпілотників та авіації. Житлові квартали Херсона армія РФ атакувала 9 разів. Через обстріли у місті пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки», – йдеться в повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
За добу в Україні загинуло близько 460 російських військових – дані ЗСУ
Втрати російської армії сягнули 173 360 військових, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 31 березня.
За даними українського командування, за попередню добу російські війська втратили близько 460 людей особового складу, а також:
- 5 танків (загалом 3615)
- 3 бойові броньовані машини (6977)
- 4 артилерійські системи (2675)
- 9 безпілотних літальних апаратів (2248)
- 3 автомобілі і автоцистерни (5521)
- 3 одиниці спеціальної техніки (294)
Раніше цього тижня заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Ще один цивільний загинув у Бахмуті, шестеро людей поранені на Донеччині – Кириленко
Унаслідок дій російських військових на Донеччині продовжують гинути і зазнавати поранень цивільні, написав 31 березня в телеграмі голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
«За 30 березня росіяни вбили одного жителя Донеччини – в Бахмуті. Ще 6 людей в області дістали поранення», – написав чиновник, нагадавши, що «наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі».
Без урахування втрат у цих двох містах у Донецькій області з початку повномасштабного російського вторгнення загинули 1438 цивільних, зазнали поранень 3313 мирних жителів, указує влада.
У нічній атаці на Запоріжжя сили РФ пошкодили інфраструктурний обʼєкт – влада
Унаслідок нічної атаки Запоріжжя російські військові пошкодили інфраструктурний обʼєкт, повідомив секретар Запорізької міської ради Анатолій Куртєв.
«Цієї ночі окупанти атакували Запоріжжя. Внаслідок ворожого обстрілу ушкоджень зазнав інфраструктурний обʼєкт. На місці прильоту працюють усі відповідні служби», – написав високопосадовець у телеграмі.
За його словами, люди і житлові будинки не постраждали.
Запоріжжя, яке розташоване неподалік лінії фронту, російські війська регулярно піддають обстрілам, зокрема, переробленими для наземного використання ракетами С-300.
В ISW підрахували, скільки бойовиків могло втратити угруповання «ПВК Вагнера» під Бахмутом
Угруповання «приватна військова компанія Вагнера» та регулярні російські війська могли втратити значну кількість живої сили в районі Бахмута, пише американський Інститут вивчення війни (ISW), посилаючись на заяви західних високопосадовців.
«Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі повідомив 29 березня, що «група Вагнера» має близько шести тисяч професійних співробітників і від 20 до 30 тисяч новобранців, переважно з числа засуджених, які воюють в районі Бахмута. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі наприкінці грудня 2022 року повідомив, що «група Вагнера» має 50 тисяч співробітників в Україні, включно з 10 тисячами контрактників і 40 тисячами новобранців. «Група Вагнера» розгорнула більшість своїх сил для підтримки наступу з метою захоплення Бахмута, і цілком імовірно, що різниця між цифрою Кірбі в 50 тисяч в Україні та цифрою Міллі від 26 до 36 тисяч у районі Бахмута є результатом втрат угруповання Вагнера під час наступу на Бахмут», – вказано в повідомленні.
Аналітики також нагадують, що 17 лютого Кірбі заявляв, що під час операцій в Україні «група Вагнера» зазнала 30 тисяч втрат, із них 9 тисяч загиблими.
«Група Вагнера» може втратити тисячі новобранців у найближчі тижні, оскільки у засуджених закінчуються шестимісячні військові контракти, а керівництво угруповання, схоже, наразі дозволяє попередньо помилуваним повернутися з передової до Росії після завершення цих контрактів», – вказують експерти ISW.
Старший військовий радник британської місії при ОБСЄ Ієн Стаббс 30 березня заявив, що в районі Бахмута загинули або були поранені 30 тисяч російських військових і бойовиків «Вагнера».
Російський наступ у районі Бахмута розпочався у липні 2022 року. Зараз втрати в живій силі продовжують стримувати російські наступальні операції в цьому районі, вважають аналітики.