Зеленський і Трюдо обговорили наступні кроки в ініціативі з повернення вивезених Росією дітей
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо – про це його пресслужба повідомила 15 листопада.
За повідомленням, сторони говорили про ситуацію на полі бою, оборонну співпрацю з акцентом на посилення української протиповітряної оборони та «збільшення спроможностей мобільних вогневих груп для боротьби з БпЛА».
Крім того, Зеленський подякував Канаді за новий санкційний пакет, а також високо оцінив ініціативу Оттави щодо створення міжнародної коаліції з повернення депортованих українських дітей.
«Володимир Зеленський і Джастін Трюдо скоординували наступні кроки щодо розвитку цієї ініціативи на вищому рівні», – йдеться в повідомленні Офісу президента.
Зеленський також подякував за рішення Канади надати фінансову підтримку для завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.
Канада запропонувала створити коаліцію для повернення вивезених українських дітей на саміті радників із питань національної безпеки та радників із зовнішньої політики щодо української «формули миру» на Мальті 29 жовтня.
Шмигаль обговорив відбудову України з профільним уповноваженим Франції
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із спеціальним уповноваженим Президента Франції з питань відбудови України П’єром Ельбронном – про це він повідомив 15 листопада.
«Обговорили залучення приватного сектору до відбудови. Готуємо конкретні проєкти в цьому напрямку», – повідомив він.
Голова уряду подякував Франції за поширення мандату Французького агентства розвитку на Україну та вказав на «низку прикладів налагодження зв’язків між громадами України та Франції».
«Франція належить до кола країн, які найбільше допомагають нашій державі. Переконався, що Україна може розраховувати на довготривалу підтримку», – додав Шмигаль.
Ельбронн раніше сьогодні повідомив про поїздку до України для зустрічі з представниками уряду. Він також оприлюднив фото з представниками регіонів України, назвавши серед обговорюваних ініціатив проєкти інфраструктури в Миколаївській області та в Дніпрі.
«Наші французькі регіони також розглядають співпрацю з регіонами України на рівних засадах», – додав посадовець.
Президент Франції Еммануель Макрон призначив П’єра Ельбронна спеціальним представником з питань відбудови України у березні 2023 року. Відтоді він щонайменше один раз приїздив до України.
Байден і Сі почали зустріч, на якій намагатимуться поліпшити відносини США і Китаю
Президент Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпін 15 листопада розпочали свою першу особисту зустріч за рік.
На переговорах сподіваються стабілізувати відносини між США і Китаєм, але Байден також готовий протистояти своєму колезі щодо складних питань, таких як торгівля, відносини Пекіна з Іраном і права людини, повідомили в Білому домі.
Байден привітав китайського лідера в маєтку Філолі, за 48 кілометрів на південь від Сан-Франциско. Обидва політики після переговорів візьмуть участь у саміті організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
Байден сказав, що мета їхньої зустрічі полягає в тому, щоб лідери «розуміли один одного», а Сі сказав, що вони несуть «важку відповідальність» перед світом.
Востаннє Байден і Сі мали зустріч під час саміту «Групи двадцяти» на індонезійському Балі минулого року.
Відтоді зв’язки між двома країнами ще більше погіршилися через збиття США китайської шпигунської кулі, розбіжності щодо Тайваню і злом Китаєм електронної пошти одного з чиновників Байдена.
У Білому домі раніше повідомляли, що під час переговорів Байден і Сі торкнуться також питання України.
Як сказав Джон Кірбі, речник Білого дому з питань безпеки про розмову лідерів: «Я думаю, що вони, безумовно, захочуть поговорити про те, що відбувається в Україні. Президент чітко дасть зрозуміти, що ми будемо й надалі підтримувати Україну проти російської агресії. Китай міг би зіграти тут певну роль, допомагаючи нам підтримувати Україну, сприяючи просування бачення президента Зеленського про справедливий мир».
Нинішні переговори із Сі Цзіньпіном – друга особиста зустріч двох лідерів від моменту вступу Джо Байдена на посаду президента в січні 2021 року. Це перший за останні шість років візит Сі Цзіньпіна до США.
Рятувальники шукають вцілілих після російського ракетного удару на сході України
Рятувальники розбирають завали у пошуках тих, хто вижив після російського ракетного удару по місту Селидове на сході України, в результаті якого загинули щонайменше двоє людей.
Рятувальники шукають вцілілих після російського ракетного удару на сході України
Львівська політехніка заявляє про розірвання контракту з Іриною Фаріон
Національний університет «Львівська політехніка» заявив, що розриває трудову угоду з професоркою української мови та мовознавицею Іриною Фаріон.
«Відповідно до пункту 3 статті 41 Кодексу законів про працю Національний університет «Львівська політехніка» 16 листопада 2023 року розірвав трудову угоду з професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Іриною Фаріон», – йдеться в повідомленні.
Вказаний пункт передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за «вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи».
Проректор Політехніки Роман Корж підтвердив Радіо Свобода наявність відповідного наказу.
Повідомлення про звільнення прокоментував також міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
«Позиція міністерства незмінна – людям, які не розділяють цінності гідності та не відчувають поваги до воїнів, немає місця в системі освіти. Сподіваюсь, СБУ у межах відкритого кримінального провадження дасть справедливу оцінку висловам та діям вже колишньої викладачки Львівської політехніки», – написав він.
Ірина Фаріон наразі публічно не коментувала звільнення.
14 листопада у Львові кілька десятків студентів вийшли на протест біля головного корпусу університету «Львівська політехніка». Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, вони вимагали звільнення професорки кафедри української мови Ірини Фаріон.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 7 листопада звернувся до правоохоронців, зокрема СБУ, після поширення в медіа відео, у якому транслюються негативні висловлювання та звинувачення стосовно військових, які спілкуються мовами нацменшин.
Він тоді не уточнював, про яке відео йдеться. Проте з контексту можна було припустити, що йдеться про інтерв’ю з колишньою народною депутаткою, членкинею ВО «Свобода» Ірини Фаріон. Серед іншого, ексдепутатка дорікнула військовим полку «Азов», що декотрі з них розмовляють російською мовою, а тому вона не вважає таких захисників українцями, використавши фразу про «зброд». Представники полку у відповідь назвали Фаріон «пособницею російської пропаганди».
Умєров представив особовому складу ССО нового командувача
Міністр оборони Рустем Умєров представив нового командувача Сил спеціальних операцій Сергія Лупанчука – про це він повідомив 15 листопада.
«Разом з головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним передали бойовий прапор ССО ЗСУ полковнику Лупанчуку. Усі ми пишаємось міцністю воїнів ССО ЗСУ і щиро бажаємо нових здобутків у захисті нашої держави від російської агресії», – заявив він.
Умєров також подякував за службу попереднику Лупанчука Віктору Хоренку. Він не уточнив, чим Хоренко займатиметься надалі.
Президент Володимир Зеленський 3 листопада призначив Сергія Лупанчука командувачем Сил спеціальних операцій. Перед тим він звільнив із цієї посади Віктора Хоренка. Хоренко того дня повідомляв, що не знає причин цього рішення.
У своєму зверненні Зеленський заявив, що Віктор Хоренко «продовжить виконувати спеціальні завдання» у складі Головного управління розвідки Міноборони України.
Згодом міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що Хоренка звільнили за його поданням, додавши, що він «потрібен на іншому напрямку».
У Росії почався суд у справі про вибух, внаслідок якого загинув прокремлівський блогер
У російському Санкт-Петербурзі 15 листопада розпочався суд у справі про вибух у міському кафе у квітні цього року, внаслідок якого загинув прокремлівський блогер Владлен Татарський. Слідство кваліфікує вибух як теракт. Підсудна Дар’я Трепова не визнала провину за звинуваченням у теракті й у незаконному обігу вибухового пристрою. Провину вона визнала лише за статтею про підробку документів, повідомило видання «Фонтанка» із зали суду.
На суді зачитали обвинувальний висновок. За версією слідства, Трепова принесла до кафе статуетку, в яку було вмонтовано вибуховий пристрій, і передала її Татарському, який виступав у кафе з лекцією. Невдовзі після цього стався вибух. Татарський (справжнє ім’я Максим Фомін) загинув, 52 особи постраждали.
Трепова на суді заявила, що підтверджує свідчення, дані нею на слідстві, про те, що вона не знала, що всередині статуетки є бомба, і, відповідно, не вважає себе винною у теракті.
Разом із Треповою судять її знайомого Дмитра Касінцева, в якого вона перебувала після вибуху. Він визнав свою провину в неінформуванні про злочин, але не в переховуванні. Він перебуває під домашнім арештом, а Трепова – у СІЗО.
26-річній Треповій інкримінують «терористичний акт, організований групою, що спричинив умисне загибель людей».
У травні МВС Росії видало ордер на арешт громадянина України Юрія Денисова, вказавши, що його підозрюють в організації теракту.
У ФСБ Росії тоді заявили, що Денисов і Трепова вирішили вбити Татарського. ФСБ також намагалася пов’язати вбивство з соратниками ув’язненого опозиціонера Олексія Навального.
ФСБ не надала ніяких доказів на підтвердження звинувачень, а помічники Навального стверджували, що влада РФ намагалася пов’язати антикорупціонера з вибухом, щоб висунути йому подальші кримінальні звинувачення.
Суд також розпочав допит потерпілих. Наступне судове засідання відбудеться 17 листопада.
Зеленський: Україна не може дозволити собі «будь-яку патову ситуацію» у війні
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не може дозволити собі «будь-яку патову ситуацію» у війні.
«Заморожена війна – це як вулкан, який спить, але точно прокинеться. Питання часу. Тому ми не можемо дозволити собі будь-які патові ситуації. Патова ситуація – це тимчасова слабкість. Якщо ми хочемо закінчити війну, ми повинні її закінчити. Закінчити з повагою. Щоб весь світ знав, що той, хто прийшов, захопив і вбив, поніс відповідальність», – сказав він під час розмови з африканськими журналістами.
За його словами, якщо це «патова ситуація і заморожений конфлікт», потрібно чесно сказати – наступні покоління будуть воювати, тому що Росія «знову прийде, якщо її не поставити на місце».
Зеленський каже, що війну треба закінчувати.
«Ми хочемо миру. Це закінчення може бути різне – комусь подобатися, комусь ні. Але воно потрібне. Воно має бути таким, щоб зло постраждало, а не тільки Україна, на яку це зло напало. Тоді це справедливо», – додав президент.
На початку листопада в статті в журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги, «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
Володимир Зеленський визнав, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він наголосив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Ліпавський: уряд Чехії заморожує російські державні активи
Уряд Чехії ухвалив заморозити державні активи Росії в цій країні – про це заявив міністр закордонних справ Ян Ліпавський 15 листопада.
За словами дипломата, таке рішення уряд ухвалив на його пропозицію.
«На цьому комерційна діяльність, з якої Росія фінансує вбивства українців, закінчується», – прокоментував Ліпавський.
Пресслужба уряду Чехії наразі не повідомляла про це рішення. Його вже привітав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Я аплодую цьому принциповому кроку та дякую моєму колезі та другу Яну Ліпавському. Всі країни, які досі цього не зробили, мають наслідувати цей приклад. Російські гроші мають бути використані для відбудови України, а не вбивства та руйнування», – заявив голова МЗС.
У жовтні робоча група з питань російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), створена «Групою семи», заявила про заморожені російські активи на близько 280 мільярдів доларів.
У Державному департаменті США заявляли, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери шукають можливості використати заморожені російські активи для відновлення України.
Про що домовиться Байден з Сі? Що планує робити Україна без допомоги США?
- Селидове на Донеччині обстріляли російські війська. Офіс генерального прокурора України заявив, що чотири ракетні удари по житлових кварталах міста російські військові здійснили із зенітно-ракетного комплексу С-300.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що російському президенту Володимиру Путіну потрібні «тактичні результати» перед оголошенням про висування на вибори. Якими можуть бути ці «результати»? Як пов’язано це із атаками на Авдіївку? Як діятиме армія РФ на фронті?
- Тим часом очільник Китаю Сі Цзіньпін прибув до США. У Сан-Франциско він має зустрітися із Джо Байденом. Серед іншого, говоритимуть і про Україну. Які очікування від цієї розмови? На що розраховує Китай?
- У Сенаті США заявили, що пакет допомоги, у тому числі для України, розглядатимуть не раніше, ніж через тиждень – зокрема після Дня подяки, який цьогоріч відзначатимуть 23 листопада. Що буде із підтримкою Україні? Особливо на тлі заяви, що Пентагон вичерпав близько 95% коштів, виділених на допомогу Україні в сфері безпеки. Речник Держдепартаменту США Метью Міллер у Вашингтоні у вівторок заявив, що питання додаткової допомоги Україні перебуває в критичній точці.
Зеленський: тренування українських пілотів на F-16 поки що є «мінімальними»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тренування українських пілотів на F-16 поки що є «мінімальними», а всіх пілотів відправити на навчання неможливо.
«Тренувальні місії розпочалися. Вони поки що, на мою думку, мінімальні. Ми хочемо це прискорити, збільшити. Для цього потрібні пілоти. Це складно, бо ми у війні. Це означає, що наші пілоти зараз воюють. І це означає, що ви маєте взяти частину, відірвати цю частину пілотів і відправити навчатися на літаках іншого класу. Тому цей баланс військові повинні менеджерити спеціально, щоб не втратити той флот, який у нас є», – сказав він під час інтерв’ю африканським журналістам.
Він додав, що Росія має «повну перевагу в небі», але українська авіація є «хоч якимось стримувальним фактором».
«У нас дуже професійні хлопці, які з початку війни знищили дуже багато російських літаків. Тобто всіх відправити неможливо», – зазначив президент.
У перші дні повномасштабного вторгнення російська авіація залітала в повітряний простір України. Проте отримавши відсіч, припинила. У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що приблизно з кінця весни 2022 року російські літаки, залучені до війни, не залітають у повітряний простір України, що контролюється українською армією. Проте російська авіація продовжує діяти на окупованих територіях.
У Румунії, на авіабазі Фетешті приблизно за 150 кілометрів від Бухареста, 13 листопада відкрився тренувальний центр для пілотів винищувальної авіації. На ньому військові навчатимуться пілотування американськими винищувачами F-16. Підготовку на базі проходитимуть, зокрема, і українські пілоти.
Генштаб: Сили оборони відбивали російські атаки на семи напрямках
Обстановка на сході та півдні України залишається складною, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил увечері 15 листопада. На фронті зафіксували 58 бойових зіткнень.
Зокрема, російські війська обстріляли близько 30 населених пунктів на півночі.
Також Сили оборони протягом дня відбивали:
- сім російських атак на Куп’янському напрямку, де війська РФ штурмували позиції біля Синьківки, Петропавлівки та Іванівки на Харківщині
- «безуспішні штурмові дії» біля Надії на Лиманському напрямку
- російські штурми поблизу Кліщіївки та Андріївки в напрямку Бахмута
- 17 атак на Авдіївському напрямку, східніше Новокалинового, Авдіївки та Первомайського
- 19 атак поблизу Мар’їнки та Новомихайлівки
- російські штурмові дії в районах Пречистівки та Старомайорського на Шахтарському напрямку
- атаки російських військ поблизу Новодарівки на Запоріжжі
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – йдеться в зведенні.
Командування звітує про 10 авіаційних ударів Сил оборони по російських військових і техніці, а також ураження низки цілей ракетними військами, в тому числі 13 артилерійських засобів РФ.
ОВА: попередньо, війська РФ атакували Запорізьку область ракетами «Іскандер-К»
Російські війська, за попередніми даними, атакували Запорізьку область ракетами «Іскандер-К», постраждали дев’ять людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Станом на зараз у нас уже дев’ять постраждалих. Двоє чоловіків загинули. Травмовані сім – це п’ять чоловіків і двоє жінок», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За попередніми даними, по населеному пункту Комишуваської громади війська РФ застосували ракети «Іскандер-К».
Раніше голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що вранці війська РФ завдали трьох ракетних ударів по цивільній інфраструктурі одного з населених пунктів Запорізького району. Одразу повідомлялося про загибель однієї людини, поранення ще сімох.
Згодом у МВС повідомили, що співробітники ДСНС прибули на місце займання, тоді війська РФ завдали повторного удару - загинули двоє рятувальників, троє були поранені.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Куп’янському напрямку війська РФ перегрупувалися і намагаються наступати з кількох напрямків на Куп’янськ, повідомив речник Командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо.
«Ситуація залишається активною. Ворог перегрупувався, ворог далі наступає з кількох напрямків на Куп’янськ, хоче повторно окупувати місто, адже це важливий логістичний центр, через який здійснювалося постачання провіанту та боєприпасів ворожої армії під час окупації», – сказав він в ефірі телемарафону в середу.
Війська РФ перегрупувалися і намагаються наступати з кількох напрямків на Куп’янськ – Фітьо
За його словами, на Куп’янському напрямку українські захисники за добу відбили 11 російських атак біля Синьківки, Петропавлівки. Противник завдав 19 авіаударів, а також застосував 25 дронів-камікадзе.
На Бахмутському напрямку війська РФ намагаються відбити втрачені позиції – намагаються атакувати і прощупати слабкі місця в українській обороні. Минулої доби українські війська відбили тут 12 атак, додав Фітьо.
Командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський 14 листопада заявив, що війська РФ не відмовляються від своїх планів та продовжують наступальні дії одночасно на кількох східних напрямках.
За його словами, попри великі втрати, російські війська атакують ЗСУ в районі Куп’янська, на півночі та півдні від Бахмута вони намагаються перехопити ініціативу.
Місто Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. Восени зʼявилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Купʼянському напрямку. Обстріли міста посилилися.
Житель Сумщини поранений через російський обстріл – прокуратура
Російські війська обстріляли Сумську область опівдні 15 листопада, повідомив Офіс генерального прокурора.
Під обстріл потрапило місто Середина-Буда Шосткинського району.
«Внаслідок обстрілу місцевий житель отримав поранення, пошкоджено лінію електропередачі, уламками посічено фасади приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Згодом матеріали справи передадуть обласному управлінню Служби безпеки України.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Боррель пропонує ЄС запровадити санкції проти понад 120 людей і компаній через війну проти України
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель разом із Європейською комісією подав свої пропозиції щодо 12-го пакету санкцій проти Росії – про це повідомила пресслужба дипломатичної служби ЄС 15 листопада.
«(Боррель – ред.) пропонує запровадити санкції проти понад 120 додаткових фізичних та юридичних осіб за їхню роль у підриві суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в повідомленні.
Пропозиції Борреля та Єврокомісії, зокрема, стосуються представників російського військового командування, оборони та ІТ-сектору.
«Запропоновані заходи спрямовані проти тих, хто організував нещодавні незаконні так звані «вибори» на територіях України, які тимчасово окупувала Росія, осіб, відповідальних за примусове «перевиховання» українських дітей, а також осіб, які поширюють дезінформацію та пропаганду на підтримку Загарбницька війна Росії проти України», – додає пресслужба дипломатичної служби.
Раніше в розпорядження Радіо Свобода потрапив проєкт 12-го пакету санкцій, який підготували в Єврокомісії. Згідно з чернеткою, до нового санкційного пакету увійде заборона на імпорт (прямий або непрямий) алмазів із Росії.
Стосується це сировини як російського походження (зокрема й тієї, що оброблялася в третіх країнах), так і експортованої з РФ чи тієї, що прямувала транзитом. Обмеження поширюється на готові ювелірні вироби з діамантами.
Перед цим Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель анонсував презентацію пропозицій нового санкційного пакету на 15 листопада, частково розкривши, що стане його частиною: нові персональні списки, більше експортних обмежень і алмази.
ДБР розслідує інцидент з врученням повістки в Одесі
Державне бюро розслідувань розслідує насильницькі дії правоохоронців та працівників Одеського обласного центру комплектування розслідують під час вручення повістки в Одесі.
Відомство відкрило кримінальне провадження через насильницькі дії військових та поліцейських – ті одягли на чоловіка наручники та заштовхали його в автомобіль нібито через відмову отримати повістку.
Кореспонденту Радіо Свобода очевидець цих подій анонімно передав відео, яке було зафільмоване під час інциденту. Аналогічні кадри також з’явились 14 листопада в одеських анонімних телеграм-каналах. На них видно, як чоловіка у кайданках заштовхали в службовий автомобіль. Серед тих, хто затримував чоловіка, можна помітити людей у військовій формі та темному однострої, схожому на поліцейську форму.
Навколо автівки зібрались місцеві, зокрема з дітьми, які намагалися перешкодити руху машини і не дати відвезти чоловіка в територіальний центр комплектування. Між ними та правоохоронцями виникла суперечка. Очевидці розповіли, що затриманому також викликали швидку допомогу – нібито через непритомність. Втім, також зазначають, що до медиків він так і не звернувся.
ДБР розслідує інцидент за двома статтями Кримінального кодексу України – ч. 5 ст. 426-1 та ч. 2 ст. 365 (перевищення військовими службовими особами та правоохоронцями службових повноважень). В управлінні поліції Одеської області повідомили, що також проводять внутрішнє розслідування. Одеський ТЦК коментарі поки що не надав.
Це вже не перший подібний інцидент із «силовим» врученням повістки в Одесі. Наприклад, у лютому у соцмережах з’явилося відео, у якому виглядало так, що чоловік пручався отриманню документа і опинився на землі, а над ним нависали чоловіки у військовій формі. Згодом стало відомо, що щодо інциденту проводиться службова перевірка.
Станом на жовтень ДБР розслідувало 260 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою терцентрів комплектування та військово-лікарських комісій. Випадки побиття не є поодинокими. Одне з розслідувань правоохоронців стосується побиття двох чоловіків у військкоматі у Тернополі. Відео, опубліковане у соцмережах, набуло резонансу. Після розголосу розпочалися службові перевірки та розслідування.
Маркарова пояснила, чому вчорашнє голосування у Конгресі США не є «зрадою» для України
Надзвичайний та повноважний посол України в США Оксана Маркарова розповіла, чому вчорашнє голосування у Конгресі США не є «зрадою».
«На тлі заяв лідерів обох партій обох палат Конгресу про підтримку, усі конгресмени, які виступали під час загальних дебатів, висловлювались на підтримку проекту. Нова тимчасова бюджетна резолюція (ТБР) є так званою «чистою» резолюцією – тобто продовжує дію видатків на рівні минулого року. Жодні додаткові питання, які зараз активно обговорюються в Конгресі, включно з міжнародна допомогою Україні та Ізраїлю, не планувались в цей документ», – написала вона у своєму фейсбуці.
Маркарова зауважила, що допомога Україні активно обговорюється в Конгресі – як у варіанті пропозиції поданої Адміністрацією Байдена, так і у різних інших модальностях, але на відміну від ТБР допомога обговорюється на рік, а не на 3 місяці.
За її словами, посольство та всі українські делегації активно доносять до Конгресу важливість продовження допомоги Києву, оскільки, серед іншого, перемога України є питанням не тільки української, а й американської національної безпеки.
«Дискусії в Конгресі – дуже складні, і включають як питання, пов’язані з Україною, так і абсоютно внутрішні питання, які загострились в передвиборчий рік. Однак наші друзі і українські кокуси в Конгресі роблять без перебільшення титанічну роботу з обґрунтування, чому зараз час підтримати Україну», – пояснила посол.
14 листопада Палата представників США схвалила проєкт нової тимчасової бюджетної резолюції (ТБР), уникнувши припинення роботи федерального уряду (шатдауну). «За» проголосували 336 конгресменів (127 республіканців та 209 демократів), «проти» 95. Тепер Сенат має схвалити цей документ до п’ятниці, 17 листопада.
Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
У Білому домі заявили, що президент США Джо Байден готовий підписати схвалений Палатою представників законопроєкт, якщо його схвалить Сенат.
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада.
Єрмак обговорив у США посилення санкцій та конфіскацію активів РФ
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак зустрівся у Вашингтоні з координатором Державного департаменту США з питань санкцій Джеймсом О’Браєном і заступником помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Крісом Смітом, повідомляє 15 листопада сайт глави української держави.
«У звʼязку з наближенням зими та зростанням загрози посилення ракетного терору з боку Росії представники української делегації поінформували американську сторону про першочергові інвестиційні проєкти в енергетичній сфері та наголосили на важливості запровадження страхування інвестицій», – ідеться в повідомленні.
Учасники зустрічі відзначили необхідність посилення спільного з Євросоюзом санкційного тиску на Росію та контролю за дотриманням уже впроваджених обмежень, зокрема щодо збереження стелі ціни на російську нафту.
«Також було обговорено конфіскацію російських суверенних активів з метою спрямування їх на відбудову в Україні», – інформує сайт президента України.
Читайте також: Євросоюз підтримує передачу доходів від активів РФ Україні – FT
Раніше цього місяця Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США схвалив законопроєкт щодо використання заморожених активів РФ на користь України. Радник президента України з економічних питань Олег Устенко в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) припустив, що Росія буде намагатися оскаржувати рішення щодо передачі активів у судах, як раніше намагалася приховувати кошти.
«Є два варіанти шляхів використання цих коштів. Перший – золотовалютні активи, прибутки які на них отримані, будуть передані Україні, а друге – це власне тіло цього активу – теж буде передано. Перше буде передано набагато швидше, ніж друге. Одна річ – використовувати прибуток, інша – активи. В США є повний консенсус щодо того, що має бути повна компенсація з боку агресора. Якщо цих коштів не вистачить, то Росія буде вимушена виплачувати репарації», – вважає Устенко.
У жовтні робоча група з питань російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), створена «Групою семи», заявила про заморожені російські активи на близько 280 мільярдів доларів.
У Державному департаменті заявляли, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери шукають можливості використати заморожені російські активи для відновлення України.
Прокуратура АРК: голові залізничної компанії РФ загрожує до 9 років тюрми за перевезення до Криму
Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру генеральному директору російської залізничної компанії, який організував незаконне перевезення пасажирів до анексованого Криму – про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Українське слідство встановило, що громадянин Росії, працюючи на посаді генерального директора залізничної компанії «Гранд Сервіс Експрес», організував схему незаконного переправлення осіб з окупованого Криму до Росії та назад.
Під його керівництвом з 2019 року і досі здійснено понад 1,4 тисяч рейсів з Москви та Санкт-Петербурга до залізничних вокзалів Криму.
«Під час планування пасажирських перевезень компанія підтримувала координацію з російськими органами державного управління, зокрема, Федеральним агентством залізничного транспорту», – повідомляє прокуратура.
Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею про незаконне переправлення людей через державний кордон України. Йому загрожує до дев’яти років позбавлення волі.
Прокуратура не називає імені підозрюваного, проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та захотів залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Олександра Ганова.
Наприкінці жовтня стало відомо, російський перевізник «Гранд Сервіс Експрес» має намір перед Новим роком запустити до окупованого Криму додаткові поїзди з Москви та Санкт-Петербурга.
Залізничне сполучення між анексованим Кримом та сусідньою Росією здійснюється через Керченський (Кримський) міст.
Керченський міст, що з’єднує півострів з Краснодарським краєм Росії, з початку повномасштабної війни двічі зазнавав ударів. 8 жовтня 2022 року внаслідок підриву вантажівки з вибухівкою обрушилася частина мосту та спалахнув потяг із нафтопродуктами. 17 липня цього року міст знову атакований, ймовірно, безпілотними катерами. Наразі рух мостом обмежений. Охочим потрапити з Росії до Криму пропонують їхати через інші окуповані території України.