В Офісі генпрокурора відреагували на відмову Фінляндії в екстрадиції російського бойовика Тордена
В Офісі генерального прокурора відреагували на відмову фінського суду в екстрадиції одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський).
«Ми продовжуємо шукати шляхи затримання та видачі цього підозрюваного в Україну. Відповідно до нашого законодавства він залишається підозрюваним... Обов’язок переслідування таких осіб передбачений, зокрема, Конвенцією Ради Європи про запобігання тероризму 2005 року, яка також чинна для Фінляндської Республіки», – зазначив заступник начальника відділу міжнародно-правової допомоги Офісу Генерального прокурора Андрій Гулкевич.
За даними Гулкевича, протягом 2023 року Офіс генерального прокурора надіслав до іноземних країн 125 запитів на екстрадицію. Відомо, що із них 20 було задоволено, 15 відхилено. Інші, за словами заступника, наразі ще перебувають на розгляді у відповідних країнах.
За даними Офісу генпрокурора, однією з найпоширеніших причин відхилення запитів на екстрадицію є «активні бойові дії на території України».
«Окремі міжнародні партнери вважають, що наша країна не зможе належним чином, відповідно до міжнародного законодавства, забезпечити належні умови утримання підозрюваних та обвинувачених», – каже Гулкевич.
Також він запевнив, що Офіс Генерального прокурора продовжує співпрацю з компетентними органами Фінляндії щодо Воїслава Тордена.
8 грудня Прикордонна служба Фінляндії затримала Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський після того, як Верховний суд країни ухвалив рішення негайно звільнити його з-під варти.
Раніше Верховний суд Фінляндії заборонив екстрадицію в Україну російського бойовика, одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський).
У рішенні суду вказано, що іноземець не може бути депортований, екстрадований або повернений із Фінляндії, якщо йому загрожує смертна кара, тортури або інше поводження, що загрожує гідності. Суд розпорядився звільнити громадянина Росії.
Газета Helsingin Sanomat уточнює, що причиною такого рішення стали погані умови в українських вʼязницях, зокрема їхня переповненість. Україна заявила у своєму запиті про екстрадицію, що дотримується положень Конвенції з прав людини. Проте суд Фінляндії ухвалив, що належне поводження з Торденом не гарантоване.
У рішенні суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а також на нещодавнє рішення Верховного суду Швеції та доповідь, яка стала для нього основою. Зокрема, йшлося про повідомлення про тортури і насильство, в тому числі стосовно осіб, підозрюваних у співпраці з Росією.
Торден був затриманий у середині літа 2023 року. Він приїхав до Фінляндії із дружиною, яка отримала навчальну візу. В Україні він оголошений у розшук за підозрою в участі у терористичній діяльності – за участь у бойових діях на Донбасі в 2014–2015 роках. Він внесений до списків санкцій США, Євросоюзу та інших країн, що підтримують Київ.
На суді про екстрадицію Торден заявляв, що хоче отримати у Фінляндії притулок. У 2016 року його висилали з Норвегії, вважаючи загрозою національній безпеці.
У жовтні Управління верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь, присвячену воєнним злочинам в Україні. У ній, зокрема, згадувалося про тортури та вбивства військовополонених, які перебувають як у російському, так і в українському полоні. Станом до середини літа ООН зафіксувала смерть від наслідків тортур чи вбивства 21 українського та 25 російських військовополонених.
Так звана «Диверсійно-штурмова розвідувальна група «Русич» складається з радикальних російських націоналістів та неонацистів і бере участь у війні в Україні з 2014 року. Київ звинувачує організацію у скоєнні воєнних злочинів, у тому числі тортурах та вбивствах полонених та цивільного населення.
Українцям почали виплачувати кошти на капремонти за проєктом «єВідновлення»
Кабмін погодив понад 2,7 тисяч заяв на виплати коштів на капітальний ремонт за проєктом «єВідновлення», повідомив віцепрем’р-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Новий етап «єВідновлення» у «Дії» – стартували перші виплати для капітального ремонту житла», – йдеться в повідомленні.
За інформацією Федорова, вже погоджено 2 768 заяв на виплати на загальну суму понад 665 млн грн.
Максимальна сума компенсації становить 350 тис. грн для відновлення квартири та 500 тис. грн — для приватного будинку, каже чиновник.
Відомо також, що кошти будуть надходити двома траншами – спочатку 70%, а потім 30% нарахованого.
Віцепрем'єр-міністр запевнив, що кошти на картку «єВідновлення» українці почнуть отримувати сьогодні, 8 грудня.
9 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що в Україні на «швидку» відбудову вже спрямували понад 60 млрд гривень.
Ударами по Зміїному Росія хоче показати свій контроль у Чорному морі – британська розвідка
Сили РФ вдаються до «ризикованих ударних операцій» на острові Зміїний, аби «продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Розвідники кажуть, що 5 грудня російський тактичний бомбардувальник Су-24М ВМС Росії, ймовірно, був збитий українською ракетою «земля-повітря» над північно-західною частиною Чорного моря у районі острова Зміїного.
«Екіпаж бомбардувальника із двох осіб, ймовірно, загинув, а розташування та умови операції зробили б пошуково-рятувальну місію «надзвичайно складною» для РФ», – йдеться у зведенні.
Експерти розвідки зазначають, що з літа 2023 року «Росія продовжує виконувати ударні операції по острову, навіть якщо це пов’язано із високим рівнем ризику для екіпажів».
«Попри те, що обидві сторони продовжують зазнавати регулярних втрат бойової авіації, українська система ППО продовжує суттєво обмежувати ефективність російської тактичної авіації», – вважають у розвідці Британії.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, від 24 лютого 2022 року Росія у війні проти України втратила 323 літаки. Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляє.
МОК допустив російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у нейтральному статусі
Міжнародний олімпійський комітет допустив російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у Парижі у нейтральному статусі.
До змагань не допустять спортсменів у командних видах спорту, а також індивідуальних атлетів, які підтримали бойові дії або пов’язані з військовими організаціями.
У заяві МОК йдеться про те, що вісім російських і троє білоруських спортсменів наразі відповідають вимогам і пройшли кваліфікацію на Ігри в Парижі наступного року.
У березні МОК заявив, що російські й білоруські спортсмени зможуть бути допущені лише до змагань із індивідуальних, але не командних видів спорту. Також вони мають виступати без символіки країни на формі, не бути військовослужбовцями і не підтримувати війну в Україні у своїх соцмережах.
У середині жовтня МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії до подальшого повідомлення через включення до його складу спортивних організацій з територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України, про анексію яких заявила РФ.
МВС: пошукові роботи в Новогродівці завершені, виявлені фрагменти тіл ідентифікували
Пошукові роботи на місці ракетного удару Росії в Новогродівці, Донецька область, завершені, повідомило Міністерство внутрішніх справ 8 грудня.
За повідомленням, криміналісти встановили особи всіх членів родини, яка загинула внаслідок удару.
«Один із знайдених на місці обстрілу фрагментів тіла належить 33-річній жінці, яку шукали тиждень. Особу загиблої встановили за допомогою ДНК-аналізу. Раніше поліцейські ідентифікували її чоловіка та 8-річну доньку», – заявляє міністерство.
За підсумками МВС, через удар російської ракети загинули п’ятеро людей: молода родина та двоє чоловіків 62 та 55 років.
Війська РФ вночі 30 листопада поцілили в триповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Одразу було відомо про двох загиблих внаслідок удару. У МВС повідомляли, що під завалами ще може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка.
4 грудня, на п’ятий день пошуково-рятувальної операції, під завалами будинку виявили тіло дитини. Згодом начальник Новогродівської міської військової адміністрації Олександр Шевченко повідомив, що на місці удару виявили фрагменти тіл, які неможливо ідентифікувати.
У Польщі кажуть про «зниження інтенсивності» у контактах з Україною
Польща продовжує підтримувати Україну на всіх рівнях, але контакти на рівні президентів двох країн стали «менш інтенсивними» через «контраверсії, які з’явилися за останні півроку», зазначив голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Мєшко Павляк.
Він наголосив на тому, що інтенсивність контактів на найвищому рівні між президентами Анджеєм Дудою і Володимиром Зеленським «є дещо меншою, ніж раніше», але глави держав і їх офіси перебувають у «постійному контакті».
«Контраверсії, які з’явилися за останні пів року, мають певний вплив на інтенсивність. Проте діалог і контакти тривають на кожному рівні», – сказав Павляк.
Він підкреслив, що існування незалежної України – «у національних інтересах Польщі, і це не зміниться, попри те, яка коаліція перебуватиме при владі в РП».
«Знаємо, що всі головні політичні сили ставляться до підтримки України так само, і я переконаний, що це не зміниться найближчим часом також після утворення нового уряду», – зазначив Павляк.
Він наголосив, що «поляки дуже добре розуміють: Росія є країною-агресором, яка заперечує право України до незалежності, а політика РФ знищує міжнародний лад і глобальну архітектуру безпеки».
Голова Бюро міжнародної політики президента РП зазначив, що «Польща підтримує європейську інтеграцію України, а також хоче відігравати значну роль у післявоєнній відбудові України».
Водночас він зауважив, що Польща має власні економічні інтереси, які повинна захищати. За його словами, «у двосторонніх відносинах треба враховувати інтереси обох сторін».
Місяць тому частина польських перевізників заблокували пункти пропуску на кордоні з Україною. За інформацією українських прикордонників, напередодні на чотирьох КПП з польського боку в черзі на перетин кордону чекали майже три тисячі вантажівок.
Пікетувальники мають намір блокувати кордон доки не буде виконана їхня головна вимога – скасування «транспортного безвізу», тобто повернення до системи дозволів для українських водіїв.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
Повістки у фітнес-центрах: Закарпатський ТЦК заявив, що діяв згідно з законом
У Закарпатському територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки заявили, що перевірки кількох міських фітнес-центрів і закладів відпочинку і вручення там повісток є законними.
«У зв’язку з певним суспільним ажіотажем навколо вручення повісток особам призовного віку у спортивних, відпочинкових й інших закладах краю інформуємо про таке. Працівники Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні у своїй роботі керуються виключно законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» й іншим суміжним законодавством», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сторінці ТЦК у фейсбуці.
Там зауважили, що працівники Закарпатського ОТЦК і СП «у законний спосіб» продовжують у рамках мобілізаційних заходів вручати повістки.
«На нашу думку, ті чоловіки призовного віку, які, свідомо уникаючи військової служби, займаються у спортивних залах або розважаються у відпочинкових комплексах, не є привілейованими порівняно з військовослужбовцями ЗСУ, які у непростих умовах тримають оборону і б’ють ворога», – йдеться в повідомленні.
Водночас у ТЦК наголосили, що вручення повістки «не означає, що призовника одразу забирають на війну».
«Ні! Спочатку уточнюються дані, призовник проходить медичний огляд і вже тільки після цього, якщо людина придатна до служби, видається мобілізаційне розпорядження. Відтак призовник їде вчитися», – заявили у ТЦК.
Там також нагадали про відповідальність за ухилення і будь-яке перешкоджання у видачі повісток: відповідно до частини 1 статті 114 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період» тягне за собою позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
5 грудня в Ужгороді працівники Територіального центру комплектування і соціальної підтримки здійснили перевірку кількох міських фітнес-центрів, де вручали повістки відвідувачам. Інформація про це з фото і відео з’явилася у місцевих телеграм-каналах і ЗМІ. Це Радіо Свобода підтвердив власник однієї з мереж спортивних центрів Василь Ябрик.
«5 грудня близько 18:00 до нашого фітнес-центру прийшли представники Закарпатського ОТЦК. Це була несподіванка як для гостей фітнес центру, так і для його персоналу, – сказав Ябрик.
За його словами, конфліктів не було. «Як бізнес ми завжди відкриті до співпраці, сплачуємо податки, підтримуємо економіку країни й армію, а деякі з наших співробітників вже захищають країну в лавах ЗСУ. При цьому хотіли б підкреслити, що такі методи пошуку людей для взяття на облік і перевірка документів під дулом автоматів є неприйнятними для правової демократичної країни», – сказав він.
За словами Василя Ябрика, у фітнес-центрі займаються не тільки чоловіки, але й жінки, люди пенсійного віку, молодь і навіть діти, для яких вчорашні події «стали стресом».
У Закарпатській ОВА, де нещодавно ухвалили рішення запровадити з 1 грудня 2023 року перевірку документів осіб на території регіону і визначити додатково уповноважених для цих дій, події у місцевих фітнес-центрах прокоментували так: «Це робота ОТЦК, яка не має відношення до введення перевірки документів».
30 листопада Рада оборони Закарпатської області ухвалила рішення запровадити з 1 грудня перевірку документів осіб на території регіону з призначенням комендантів районів і міст Закарпатської області, які визначатимуть уповноважених для здійснення перевірки документів. Рішення викликало значний резонанс у місцевих пабліках, які пов’язали цей факт із посиленням мобілізаційних заходів.
Як згодом пояснив Ігор Шинкарюк, заступник голови Закарпатської ОВА, таке рішення направлене на те, «щоб дати можливість і правові підстави військовослужбовцям й іншим представникам сектору оборони і безпеки здійснювати перевірку документів у зоні відповідальності або несення ними служби». Він додав, що в область приїжджає багато людей, які заявляють, що їдуть до родичів, на лікування, відпочивати тощо, а потім їх знаходять замерзлими в горах під час спроб незаконного перетину кордону.
РФ зачищає лівий берег Дніпра: терміново вивозить людей із Нової Каховки
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань повідомив 7 грудня у Фейсбуці, що Росія оголосила «евакуацію» мешканців окупованої Нової Каховки на лівому березі Дніпра.
За його словами, городян закликають зареєструватися та 13 грудня «зібратися біля лікарні». Хлань зазначив, що кінцевий пункт евакуації невідомий, а після попередніх «евакуацій» українці «опинилися в депресивних районах Росії в шоці».
Український Генштаб вже кілька тижнів повідомляє, що Сили оборони утримують плацдарм на лівому березі Дніпра. Судячи з повідомлень російських «воєнкорів», він розташований поблизу Кринок і Піщанівки Херсонської області – це фактично навпроти Херсона і значно південніше Нової Каховки. ЗСУ у своїй тактиці уникають обстрілів українських міст, на відміну від військ Росії.
Головні питання випуску:
Чому Росія оголосила про термінове вивезення мешканців Нової Каховки саме зараз?
Що це дасть загарбникам на лівому березі Дніпра?
І якого результату українські морпіхи досягли вже сьогодні?
У МВС пояснили, як посилюватимуть безпеку у школах
В українських школах посилюватимуть безпеку, зокрема, у прифронтових та прикордонних районах. У кожному навчальному закладі з'явиться поліцейський та металошукачі, зазначив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі телемарафону.
За його словами, посилювати безпеку у навчальних закладах почнуть саме зі шкіл та гімназій. Він наголосив, що в Україні у звичайному та змішаному режимі працює близько 10 тисяч шкіл. У першу чергу МВС «візьметься» за навчальні заклади, які знаходяться ближче до зони бойових дій і кордону з РФ та Білоруссю.
«Мета – щоб у кожній школі був працівник поліції. Цей працівник буде відібраний і відповідно навчений за новими навчальними програмами та екіпірований. З вчителями та керівництвом навчальних закладів буде вживати заходів щодо пропускного режиму, публічного порядку, реагування на заяви і повідомлення, які будемо отримувати», – пояснив міністр.
Клименко підкреслив, що поліцейські у школах допомагатимуть з переміщенням дітей до укриттів. За словами очільника МВС, в Україні ще раз перевірять укриття у школах, а також самі території навчальних закладів і навіть магазини поряд.
«Ми говоримо і про рамкові й аркові детектори та металошукачі, щоб сторонні особи не змогли зайти до навчального закладу, щоб діти не змогли принести заборонені предмети», – додав Клименко.
Від початку вересня у Києві було кілька повідомлень про мінування шкіл, ТРЦ, вокзалів та деяких медичних закладів. Вони виявилися хибними.
Кулеба відвідає Брюссель наступного тижня і візьме участь у засіданні Ради голів МЗС Євросоюзу
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідає Брюссель в ході візиту 11 і 12 грудня – про це повідомляє пресслужба МЗС.
«Глава української дипломатії візьме участь в засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС. Міністр приділить ключову увагу ухваленню 14-15 грудня Європейською Радою рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС», – анонсує відомство.
Крім того, зустріч стосуватиметься нової військової допомоги для України та спільного виробництва зброї, боєприпасів і військової техніки.
«Під час візиту до Брюсселя Дмитро Кулеба також візьме участь в міністерському засіданні Східного Партнерства, ключовою темою якого стане діяльність ініціативи в 2024 році з метою просування європейської інтеграції її учасників», – додає міністерство.
Кулеба також має долучитися до засідання Ради міністрів закордонних справ ГУАМ (об’єднання Грузії, України, Азербайджану та Молдови) та взяти участь у низці двосторонніх зустрічей.
Раніше видання Bloomberg з посиланням на особу, знайому з обговореннями, заявило, що Європейська комісія планує 12 грудня оприлюднити свою законодавчу пропозицію щодо оподаткування прибутків від заморожених російських активів.
СБУ повідомила про підозру соратнику Мотороли, очільнику «парламенту ДНР»
Служба безпеки України повідомила про підозру учаснику збройного угруповання «ДНР» – про це йдеться в повідомленні 8 грудня.
«Служба безпеки задокументувала нові злочини колаборанта Артема Жоги – очільника так званої «народної ради ДНР» у тимчасово захопленому Донецьку. Основним його завданням на цій «посаді» є поширення кремлівського режиму під виглядом роботи псевдопарламенту на тимчасово окупованій частині регіону», – йдеться в повідомленні Служби.
За даними правоохоронців, Жога також бере безпосередню участь у розподіленні коштів, виділених на угруповання окупаційною адміністрацією Росії.
Чоловіку повідомили про підозру в колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору.
«Жога ще у 2014 році підтримав терористів на сході України та разом із сином вступив до угруповання «Спарта». Там він зблизився з терористом «Моторолою» та став його близьким другом і соратником. Після загибелі ватажка син Жоги очолив угруповання і воював проти України до весни 2022 року, коли його було знищено під Волновахою», – заявляє СБУ.
У травні Жога їздив до Москви, де отримав від президента Росії Володимира Путіна посмертну нагороду для свого сина. Він також, за заявою, був присутній у Кремлі під час підписання так званого «договору про вступ до складу Росії» тимчасово окупованих територій України. У 2023 році він взяв участь у незаконних виборах у окупованому Донецьку, за підсумками яких став «головою парламенту ДНР».
Раніше, нагадує СБУ, його заочно засудили до 12 років тюрми за статтею про участь у терористичній організації та незаконних збройних формуваннях.
Як заявили офіційні інформаційні агенції Росії 8 грудня, Путін заявив про намір брати участь у запланованих на березень 2024 року виборах президента РФ саме в розмові з так званим «спікером парламенту» угруповання «ДНР» Артемом Жогою.
Шмигаль назвав строки відкриття Національного військового меморіального кладовища
У першій половині 2024 року в Україні відкриють першу чергу Національного військового меморіального кладовища. Відповідне рішення схвалив Кабмін, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна має гідно вшанувати тих, хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу та незалежність. Для цього держава створює Національне військове меморіальне кладовище», – зазначив він.
За словами Шмигаля, Кабмін підтримав законопроєкт, який дозволить у «прискореному режимі» завершити необхідні роботи, а також вирішити питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов й оцінки впливу на довкілля.
«Тепер перед відповідальними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального кладовища вже у першій половині 2024 року», – додав прем’єр-міністр.
Рішення будувати Національне військове меморіальне кладовище у Биківні було ухвалене весною 2023-го. Там вже розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – місце, де поховані тисячі жертв, репресованих комуністичним режимом.
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора роки родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини. Втім будувати не почали і досі. Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. Свою позицію родини загиблих відстоюють на зустрічах у Мінветі та акціях протесту.
Як повідомили Радіо Свобода в Міністерстві ветеранів, НВМК «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».
ДСНС: російські війська обстріляли Нікополь, жінку врятували з-під завалів
Російська армія обстріляла житловий сектор Нікополя на Дніпропетровщині з артилерії, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 8 грудня.
Через влучання боєприпасу в житловий будинок під завалами опинилися жінка 1937 року народження.
«Надзвичайники врятували постраждалу, надалі її було госпіталізовано до лікарні», – додали в службі.
Раніше в п’ятницю російські війська завдали ракетного удару по Павлоградському району на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, одна людина загинула, ще восьмеро отримали поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Орбан вкотре виступив проти вступу України до ЄС, але «готовий до компромісу в інших питаннях»
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре наголосив, що проти початку переговорів про вступ України до ЄС, оскільки «країна не готова до цього», однак натякнув на відкритість до компромісу в інших питаннях, зазначив він під час візиту до Парижу, пише Le Point.
Прем’єр-міністр Угорщини заперечив оцінку Єврокомісії про те, що «Україна досягла прогресу».
«Україна відома як одна з найбільш корумпованих країн світу. Ми не можемо схвалити рішення про початок переговорів про вступ», – зазначив він.
Крім того, Орбан стверджує, що «прийняття України означатиме додаткові витрати для бюджету ЄС і серйозні наслідки для аграрної політики».
«Україна – велика країна з важливим сільськогосподарським сектором. Якщо ви дозволите цьому сільському господарству увійти в європейську систему сільського господарства, воно знищить його наступного дня. Без трансформації нашої системи сільськогосподарських субсидій ми не зможемо їх впустити. Наслідки будуть жахливими», – каже прем’єр Угорщини.
Водночас, Орбан зазначив, що готовий «до гнучкості» щодо інших питань, відповідаючи на питання щодо можливого «розмороження» Єврокомісією 10 мільярдів євро для Угорщини.
«Коли виникає дилема, я зазвичай класифікую її на три категорії: історичну, стратегічну та тактичну. Українське питання – це питання історичне, питання масштабу. Фінансове питання – тактичне. Мій політичний досвід навчив мене ніколи не пов’язувати технічні питання, такі як гроші, з історичними проблемами. Якщо ви це зробите, ви ризикуєте повним хаосом. Тому я не хочу досягати згоди в українському питанні, але я залишаюся повністю готовим до цього в інших питаннях», – наголосив він.
Угорщина системно блокує ухвалення на зустрічі лідерів Євросоюзу будь-яких пов'язаних із Україною рішень – від початку переговорів до схвалення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги.
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Угорщина вже неодноразово заявляла, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги. До нього увійшли снаряди, безпілотники та автівки, йдеться в повідомленні уряду країни.
Згідно з даними відомства, до нового військового пакету пакету увійшли:
- розвідувальний безпілотник LUNA NG;
- 10 розвідувальних дронів VECTOR;
- 1 750 снарядів калібру 155 мм;
- 70 автоматичних гранатометів MGW;
- 6 патрульних машин;
- 8 вантажівок Zetros;
- 100 тисяч військових аптечок.
Німеччина є ключовим союзником України в Європі. За обсягом наданої Києву допомоги вона поступається лише Сполученим Штатам.
Російський президент Володимир Путін відвідав Об'єднання Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. І там і там йому влаштували урочистий прийом – попри те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав наказ на арешт російського президента. Прокремлівські медіа подали цю поїздку як доказ того, що Заходу не вдалося досягти ізоляції Росії, і що вона, як і раніше, продовжує відгравати важливу роль Росії на світовій арені. А що насправді стоїть за візитом Путіна? І який тут знак для України? Адже арабські лідери до Києва не поспішають, водночас, Путіна вони зустрічають з почестями.
Про приховану мету візиту Путіна до ОАЕ та Саудівської Аравії у програмі Свобода Live розповів політик і дипломат Роман Безсмертний.
Власне, є кілька нюансів цього візиту, які залишаються в тіні, але це були ключові речі.
Що стосується Еміратів (ОАЕ), то фактично, ось це вушко голки, через яке протягнули санкційного верблюда через п'ять центральноазійських держав, закрилося. І ні Казахстан, ні Узбекистан, ні Киргизстан, ні Таджикистан, ні Туркменістан вже не в змозі задовольняти апетит, особливо російського ВПК, який впродовж останніх двох років зростає особливо активно.
Їх переключили на певні програми. І не випадково, лідери ОАЕ так багато проводили часу у 2022 році в Європі.
Але якщо подивитися шлях цієї всієї продукції, а наші військові дуже часто зараз знаходять в різному російському військовому обладнанні британські, американські, нідерландські компоненти, то вони потрапляли, і продовжують, на жаль, потрапляти до Росії, власне, через Емірати.
Більше більше того, навіть якщо взяти такі напрямки, як, наприклад, золото, як товари розкоші, то і вони потрапляють і продовжують потрапляти. І на даний час вже 60% їх надходить до Росії через Емірати. Емірати стають ключовим центром обходу санкційних механізмів, які діють сьогодні. І Путін, як ви бачите, всіляко підіграє цьому. І тут уже справа для європейського, світового співтовариства, як у цій ситуації повести себе для того, щоби Путін не відновив технологічні ланки, особливо, які стосуються безпекового сектора. Але це головна тема, власне, короткого візиту до Об'єднаних Арабських Еміратів.
Окрім того, він вирішує свого роду тему ізоляції. Трубити про це будуть дуже багато російських ЗМІ. Тим більше це збіглося із конференцією, яка стосується питань клімату. І тому воно там буде крутитися. Але це те, що зараз не озвучується. І воно є головним у швидкій поїздці московського «фюрера» до Абу-Дабі.
Тут іще одна є річ, яка дуже важлива. Абу-Дабі завжди був дуже ласий до технологій, сучасних технологій. І той, хто працював в українському уряді, в парламенті, знає, що в Україні дуже багато працюють різного роду представників Еміратів для того, щоб навіть скуповувати авторські права. А не просто там долучатися до технологій і вкладати інвестиції. Тобто в цьому відношенні ОАЕ використовує зараз «фюрер», як хоче. І дай їм Богу успіху в цьому відношенні.
Однак оця перша частина щодо каналу постачання подвійних технологій, товарів подвійного призначення і так далі. Особливо ті, які стосуються сектору інформатизаційного, сектору напівпровідників. Це центральний пункт цієї поїздки.
Ранкова атака: кількість поранених на Дніпропетровщині зросла до восьми – ОВА
Встановлена кількість постраждалих внаслідок ранкового ракетного удару по Павлограду зросла, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 8 грудня.
«За уточненою інформацією, у Павлограді через ракетну атаку постраждали 8 людей. Це чоловіки від 32 до 66 років», – заявив він.
Двоє поранених будуть лікуватися вдома, решту госпіталізували. За даними Лисака, двоє з поранених у важкому стані. Також 13 людям надали психологічну допомогу.
Читайте також: Повітряні сили: сили ППО збили 14 російських ракет із 19
«Окрім Павлограду, Тернівки та Юр’ївської громади, руйнування є у Межиріцькій громаді. Загалом пошкоджені понад 20 житлових будинків та дев’ять господарських споруд. А ще гімназія. Зачепило й лінії електропередач», – додав голова області.
Російські війська завдали повітряної атаки по Україні вранці 8 грудня. Зокрема, відомо про загиблого на Дніпропетровщині та двох поранених у Харкові.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Мелітополі всіх чоловіків окупанти ставлять на військовий облік – мер
В окупованому Мелітополі у військомати відправляють навіть бюджетників, повідомив мер міста Іван Федоров.
«В Мелітополі співробітників бюджетних установ відправляють у військкомат та змушують проходити медогляд», – розповів він.
Крім того, за його словами, чоловікам, які отримують російський паспорт, «в нагрузку» видають і повістку.
«У селах Токмацького району тим, хто отримав паспорт раніше, доносять повістки з вимогою стати на облік. Абсолютно всіх агітують вступати на контракт в мінубивства РФ чи в «добробати», – додав Федоров.
Путін оголосив, що балотуватиметься на посаду президента РФ упʼяте
Президент Росії Володимир Путін 8 грудня оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень 2024 року виборах глави російської держави, повідомляють офіційні інформагенції РФ.
За цими даними, про це Путін сказав у Кремлі в розмові з так званим «спікером парламенту» угруповання «ДНР» Артемом Жогою.
Також 8 грудня Центральна виборча комісія РФ оголосила, що президентські вибори триватимуть упродовж трьох днів – із 15 до 17 березня.
Росія вперше запровадила багатоденне голосування у 2020 році, нібито для захисту виборців від коронавірусу. Такий підхід був запроваджений під час п’ятиденного референдуму щодо конституційних змін, які дозволило Путіну залишатися при владі ще на два шестирічні терміни – тобто до 2036 року.
Фінляндія відмовила Україні в екстрадиції російського бойовика Тордена (Петровського)
Верховний суд Фінляндії заборонив екстрадицію в Україну російського бойовика, одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський), передає газета Iltalehti.
У рішенні суду вказано, що іноземець не може бути депортований, екстрадований або повернений із Фінляндії, якщо йому загрожує смертна кара, тортури або інше поводження, що загрожує гідності. Суд розпорядився звільнити громадянина Росії.
Газета Helsingin Sanomat уточнює, що причиною такого рішення стали погані умови в українських вʼязницях, зокрема їхня переповненість. Україна заявила у своєму запиті про екстрадицію, що дотримується положень Конвенції з прав людини. Проте суд Фінляндії ухвалив, що належне поводження з Торденом не гарантоване.
У рішенні суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а також на нещодавнє рішення Верховного суду Швеції та доповідь, яка стала для нього основою. Зокрема, йшлося про повідомлення про тортури і насильство, в тому числі стосовно осіб, підозрюваних у співпраці з Росією.