Міноборони: Україна і Швеція обговорюють потенційне надання ЗСУ літаків Gripen
Україна і Швеція обговорюють потенційне надання ЗСУ літаків Gripen. Про це йшлося під час зустрічі міністра оборони Рустема Умерова, його заступника Івана Гаврилюка та головнокомандувача Збройних сил Швеції Мікаеля Бюдена.
«Триває плідна двостороння робота стосовно передачі нам літаків Gripen», – сказав Гаврилюк, якого цитує пресслужба Міноборони.
Заступник міністра додав, що є «певні питання, пов’язані з НАТО», однак висловив сподівання, що «спільними зусиллями у нас вийде отримати ці літаки».
За повідомленням, Мікаель Бюден, який очолював шведську делегацію, зазначив, що питання передачі літаків Gripen Україні обговорюється як на політичному, так і на військовому операційному рівні.
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що минулого тижня він провів зустріч із генералом Мікаелем Бюденом.
У серпні президент України Володимир Зеленський заявив, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Типовий курс підготовки на F-16 триває близько шести місяців. Однак офіційні особи США зазначили, що українські пілоти навряд чи будуть слідувати стандартній моделі, оскільки курс відповідатиме потребам України в захисті неба від російських літаків, безпілотників і ракет.
Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів. Данія заявила, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Вашингтон має важелі впливу, щоб схилити РФ до переговорів на умовах України – Валерій Чалий
Білий дім відкритий до поступок республіканцям щодо питань міграції, щоб забезпечити нову допомогу для України. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зокрема, видання пише, що Білий дім і Конгрес США намагаються укласти угоду, яка таки дозволить надати військову допомогу Україні та Ізраїлю, але водночас перешкоджатиме нелегальній імміграції через американсько-мексиканський кордон.
6 грудня законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню не пройшов процедурне голосування в Сенаті. І тоді президент США Джо Байден заявив, що він буде готовий піти на значні поступки у питанні безпеки кордонів.
Водночас у Білому домі кажуть про те, що намагатимуться схилити Росію до мирних переговорів на умовах України до кінця 2024 року.
«Ми хотіли б, щоб до кінця наступного року Росія постала перед вибором. Або вони сядуть за стіл переговорів на умовах, які будуть прийнятними для України, на основі вимог Статуту ООН щодо суверенітету і територіальної цілісності України, всієї української території, або вони зіткнуться з сильнішою Україною, підтриманою сильнішою оборонно-промисловою базою в Сполучених Штатах, в Європі і в Україні, яка матиме більше можливостей перейти в наступ», – заявив заступник радника президента США з нацбезпеки Джонатан Файнер.
Валерій Чалий, голова правління Українського кризового медіа-центру, надзвичайний і повноважний посол України у США (2015-2019 рр.) в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив, що Вашингтон має важелі впливу, щоб схилити Росію до переговорів на умовах України до кінця 2024 року.
Зеленський: головне завдання України взимку – «не дати Росії перехопити ініціативу і укріпитися»
Головне завдання України взимку – «проявляти силу й не давати Росії перехопити ініціативу», заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Провів засідання Ставки. Як і завжди, Головком, командувачі за напрямками доповіли щодо оперативної ситуації. Купʼянськ, Лиман та всі донецькі напрямки, південь. Я дякую всім солдатам і командирам за стійкість, відвагу. Завдання нашої держави – і зараз, узимку, хоч би як це було складно, – проявляти силу й не давати ворогу перехопити ініціативу, не давати їм укріпитися. Я дякую всім, чиї дії забезпечують саме це для України – нашу можливість робити свої кроки», – сказав він у своєму відеозверненні.
У вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося 77 бойових зіткнень. За даними штабу, українські військові відбили російські атаки на шістьох напрямках, найбільше на Авдіївському – 32.
На початку грудня Володимир Зеленський визнав, що літній контрнаступ ЗСУ не дав тих результатів, на які багато хто сподівався, це сталося головним чином через те, що Україна не отримала очікуваного озброєння від союзників.
«Подивіться, ми не відступаємо, я задоволений. Ми воюємо з другою армією у світі, я задоволений. Ми втрачаємо людей, я не задоволений. Ми не отримали всю зброю, яку хотіли, я не можу бути задоволений, але я також не можу надто скаржитися», – сказав Зеленський в інтерв’ю агенції Associated Press.
Війська РФ знову обстріляли ТЕС у прифронтовій області – Міненерго
Російські військові 8 грудня знову обстріляли одну з теплових електростанцій у прифронтовому регіоні, повідомило Міністерство енергетики України.
«Обстріл було здійснено по території станції. Після огляду виявлено пошкодження обладнання. Через обстріли, які відбулися раніше, на цій же станції зупинили роботу три енергоблоки, що негативно вплинуло на ситуацію в енергосистемі – зафіксовано дефіцит», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві додали, що персонал станції не постраждав, і наразі триває огляд території станції для виявлення інших пошкоджень. Напередодні в Міненерго повідомили, що два блоки ТЕС у прифронтовій зоні зупинили роботу через російські обстріли, і додали, що через цю зупинку теплових блоків, а також через похолодання зафіксували тимчасовий дефіцит електроенергії в енергосистемі.
За день до цього про обстріл ТЕС в одному з прифронтових регіонів також повідомляла компанія ДТЕК. За її даними, це була шоста російська атака на прифронтову теплоелектростанцію за останні півтора місяці.
Після чергового російського обстрілу в Херсоні виникли проблеми з електрикою, є поранена – влада
Після російського обстрілу у деяких районах Херсона виникли перебої електрики, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Перед цим він заявив про вибухи в прибережних районах Херсона. За його словами, армія РФ обстрілювала місто з тимчасово окупованого лівого берега.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про влучання у житловий сектор. За його словами, зараз відомо, що травму голови отримала 46-річна жінка.
Днями у Херсоні також виникали проблеми з електропостачанням після чергових російських обстрілів.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Українські хлопці ще до настання повноліття мають надати дані про себе до військкоматів Росії чи на окупованих територіях, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час брифінгу на Першому засіданні Міжнародної коаліції країн за повернення українських дітей, яке відбулося у Києві.
За його словами, у Офісі омбудсмана офіційно немає підтверджених фактів, щоб українську дитину після настання 18-річного віку зразу ж мобілізували.
Але, каже Лубінець, є факт того, що українських неповнолітніх громадян, які опинилися в окупації чи були вивезені до Росії, вносять до списку військовозобов’язаних.
«Всі українські хлопчики, навіть до настання ще 18-річного віку, мають надати свої відомості до військкоматів на території РФ або на тимчасово окупованій території України. Їх вносять до списків військовозобов’язаних. І на наш погляд, це пряма підготовка для мобілізації українських дітей», – заявив Лубінець.
Також омбудсман розповів, що всі українські діти, які перебувають на території РФ, «обов’язково мають бути членами російських дитячих, молодіжних організацій».
«Вони всі військовоспрямовані. Це стосується не тільки хлопчиків, дівчатка теж мають бути членкинями таких організацій. Всі повинні вміти розбирати автомат Калашнікова, ходити строєм, співати пісні РФ. І основний меседж, який їм намагаються донести, що ви в майбутньому точно маєте стати російськими військовими», – розповідає уповноважений ВР із прав людини.
Раніше, у вересні Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив, що Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей, які, зокрема, перебували на тимчасово окупованій території.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
Повістки вручають у спортзалах? Як посилюють мобілізацію в Україні
- Чи буде посилена мобілізація в Україні? Які зміни заплановані у законодавстві? Та що означають рейди ТЦК у спортзали, тренажерки та фітнес-клуби? Впродовж тижня відвідувачі викладали фото із цих закладів, де, як повідомляється, працівники ТЦК вручали повістки. У Закарпатському ОТЦК вже прокоментували вручення повісток у спортзалах: пояснюють, чоловіки, які займаються у спортивних залах, не є привілейованими, порівняно із військовослужбовцями ЗСУ.
- Що відбувається на фронті? Яка ситуація в Авдіївці? Як протидіють ЗСУ наступам армії РФ?
- Проєкт «Схеми» виявив, що в Україні роками працювали тисячі камер спостереження із серверами у Москві. Камери мали програмне забезпечення від російського виробника і роками могли передавати інформацію до Росії. Подробиці від автора розслідування.
- Білий дім продовжує шукати компроміс, аби погодити виділення допомоги Україні та Ізраїлю. Тим часом заступник радника президента США з нацбезпеки Джонатан Файнер заявив, що Росію схилятимуть до мирних переговорів на умовах України до кінця 2024 року. Які перспективи?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Національні збори (парламент) Болгарії 8 грудня переважною більшістю голосів підтримали надання Україні додаткової військової допомоги, можливість використання повітряного простору Болгарії для навчання українських пілотів на F-16, а також дозвіл обмеженій кількості українських військових (до 160 осіб на рік) на транзит або перебування в Болгарії для навчання.
Додаткова військова допомога передбачає, зокрема, надання Україні несправних, застарілих і надлишкових для Болгарії ракет протиповітряної оборони.
Перед цим депутати проголосували за подолання вето президента Румена Радева на схвалене раніше постачання бронетехніки в Україну.
22 листопада парламент країни ратифікував угоду про безоплатне надання Україні 100 болгарських бронетранспортерів. Документ був підписаний МВС Болгарії та Міністерством оборони України в серпні. За ратифікацію проголосувала більшість парламентських фракцій, проти були лише соціалісти і проросійська партія «Відродження». Радев 4 грудня ветував це рішення.
Ухвалення сьогоднішніх рішень супроводжувалися бурхливими дебатами, під час яких із запереченнями виступили соціалісти і «Відродження», вкотре заявивши про «втягування Болгарії у війну».
Міністр оборони Тодор Тагарев відкинув ці заяви як «неправдиві припущення» і наголосив, що рішення про допомогу Україні відповідає інтересам Болгарії і всього світу.
Постачання озброєнь Україні від початку російського вторгнення викликають дискусії в Болгарії. У грудні 2022 року парламент погодився з наданням Україні військово-технічної допомоги. Зазвичай ідеться про озброєння, якого, як стверджується, болгарська армія і силові структури більше не потребують. Президент Радев був проти надання військової допомоги Україні одразу після повномасштабного вторгнення РФ.
Міністерство молоді та спорту України засуджує «безвідповідальне» рішення Міжнародного олімпійського комітету допустити російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у нейтральному статусі.
«Ми зі свого боку пояснювали міжнародним партнерам та олімпійському комітету, що російські спортсмени мають такі ж паспорти, що й окупанти, які вбивають українців. А це означає, що вони несуть частину відповідальності за смерті українців. У час війни не вдасться ховатися за білим прапором «нейтральності». Єдина держава, яка тричі порушувала олімпійське перемирʼя, – Росія. Що ще має зробити Росія – кого ще має вбити Росія, щоб Міжнародний олімпійський комітет нарешті зняв рожеві окуляри щодо країни-терористки?» – заявив очільник Мінмолодьспорту Матвій Бідний.
У міністерстві зауважують, що рішення щодо участі України в Олімпійських та Паралімпійських іграх 2024 року ухвалять пізніше після консультацій «з українською спортивною спільнотою та вищим політичним керівництвом країни».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, у свою чергу, закликав усіх партнерів рішуче засудити рішення МОК.
«МОК фактично дав Росії зелене світло для використання Олімпіади як зброї. Тому що Кремль буде використовувати кожного російського і білоруського спортсмена як зброю у своїй пропагандистській війні. Я закликаю всіх партнерів рішуче засудити це ганебне рішення, що підриває олімпійські принципи», – написав міністр у соцмережі Х.
Міжнародний олімпійський комітет вирішив допустити російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у нейтральному статусі. До змагань не допустять спортсменів у командних видах спорту, а також індивідуальних атлетів, які підтримали бойові дії або пов’язані з військовими організаціями.
У МОК заявили, що вісім російських і троє білоруських спортсменів наразі відповідають вимогам і пройшли кваліфікацію на Ігри.
У березні МОК заявив, що російські й білоруські спортсмени зможуть бути допущені лише до змагань із індивідуальних, але не командних видів спорту. Також вони мають виступати без символіки країни на формі, не бути військовослужбовцями і не підтримувати війну в Україні у своїх соцмережах.
У середині жовтня МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії до подальшого повідомлення через включення до його складу спортивних організацій з територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України, про окупацію яких заявила РФ.
Зеленський підписав закони, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про вступ до ЄС.
Йдеться про законопроєкти щодо внесення змін до закону «Про запобігання корупції» (№10262), щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (№10060), посилення незалежності Національного антикорупційного бюро(№10203-1)та прав національних меншин (№ 10288-1). Ці документи сьогодні схвалила Верховна Рада.
Законопроєкт №10262 передбачає скасування обмежень повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до нацбезпеки під час воєнного стану.
Законопроєкт №10060 спрямований на вдосконалення процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посади прокурорів, зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність, а також уточнення повноважень керівника САП. Крім того, документ щодо діяльності НАБУ передбачає збільшення його кадрового складу на 300 осіб – з 700 до 1000.
Інший євроінтеграційний законопроєкт № 10288-1, серед іншого, передбачає, що у класах з навчанням мовами нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови цієї нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Росія заблокувала процес обміну військовополоненими – Лубінець
Росія заблокувала обмін військовополоненими, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час брифінгу на Першому засіданні Міжнародної коаліції країн за повернення українських дітей.
«Я публічно підтверджую інформацію, саме Російська Федерація заблокувала процеси обмінів військовополонених. Останній обмін відбувався 7 вересня поточного року», – заявив Лубінець.
За його словами, останнім часом почастішали дзвінки із РФ рідним військовополонених, у яких їх намагаються переконати, що Україна відмовляється забирати своїх громадян з полону.
«Ми почали фіксувати масові телефонні дзвінки з території Російської Федерації родичам військовополонених, причому вони це роблять із російських номерів, вони навіть представляються, кажуть, що ми з Російської Федерації, ми готові повернути вашого рідного близького, це Україна винна, що не забирає своїх героїв в героїнь», – розповів омбудсман.
Лубінець також додав, що в Росії пропонують рідним виходити на акції протесту, блокувати вулиці, якщо ті хочуть, аби їхні близькі, які нині в полоні, повернулися додому.
«На наш погляд, складається така системна робота щодо намагання втягнути родичів військовополонених в процеси, які можуть дестабілізувати ситуацію в Україні. Такі протести можуть, на думку РФ, перерости в якісь там суспільно-політичні течії, які, можливо, приведуть до якихось там революційних настроїв, подій в Україні», – пояснив Лубінець.
Наприкінці листопада представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода Ранок») повідомив, що Росія зупинила обмін військовополоненими з Україною.
За його словами, якщо на початку року Україна повертала від 100 до 300 українських захисників щомісяця, то в серпні був останній обмін, коли повернулися 22 оборонців.
У координаційному штабі сподіваються, що міжнародний тиск допоможе у цій ситуації.
«Ми завжди готові обміняти всіх росіян, які утримуються у полоні у нас, на всіх українців, яких утримує Росія», – додає він, називаючи позицію Росії у цьому питанні «подвійною».
Раніше в коментарі Суспільному мовнику Яценко сказав, що Росія призупинила обміни військовополоненими, намагаючись цим вплинути на суспільство і створити враження, що українська влада нібито не працює над цим питанням.
За даними української влади, станом на 17 листопада 2023 року відомо, що у російському полоні перебувають 4337 українців. З них – 3 574 військових і 763 цивільних. Це ті люди, перебування у російському полоні яких вдалося встановити.
Генштаб: на фронті було 77 боєзіткнень, РФ застосувала проти України 20 крилатих ракет
Оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося 77 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Ворог завдав 27 ракетних і 27 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. З початку доби російські окупанти завдали удару по Україні, застосувавши 20 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555, балістичну ракету «Іскандер-М» і 6 зенітних керованих ракет С-300. Силами та засобами протиповітряної оборони України знищено 14 крилатих ракет Х-101/Х-555», – йдеться у зведенні.
У Генштабі уточнили, що українські військові відбили російські атаки на шістьох напрямках, зокрема найбільше на Авдіївському – 32 і Мар’їнському (20).
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – йдеться в повідомленні.
Міжнародна морська організація направить місію в Україну: Кубраков назвав причину
Міжнародна морська організація направить до України місію для виявлення потреб країни в реалізації права на вільне судноплавство, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубракова
«Таке рішення лягло в основу схваленої Асамблеєю ММО резолюції «Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство». Результати роботи місії будуть сформовані в довготривалий проєкт технічної допомоги Україні», – заявив Кубраков.
Як відзначив міністр, вищезгадане рішення й необрання Росії до Ради ММО на 2023 й 2024 роки, свідчать про захист права міжнародної морської спільноти на вільне судноплавство кожної країни.
«Асамблея також схвально відзначила зусилля України з розблокування вільного судноплавства у Чорному морі та створення українського коридору для цивільних суден», – додав міністр.
Раніше президент України Володимир Зеленський 16 листопада виступив на саміті Парламентської асамблеї організації Чорноморського економічного співробітництва. У своєму зверненні Зеленський зазначив, що Україна змогла забезпечити захист західної частини Чорного моря, що дозволяє експортувати українську продукцію морськими коридорами.
Міністерство внутрішніх справ перевірить інформацію з розслідування «Схем» (Радіо Свобода) про те, що тисячі камер відеоспостереження по всій Україні – встановлені на вулицях міст, на державних і приватних об’єктах – роками могли передавати дані на сервери в Росії. Про це заявив очільник відомства Ігор Клименко в ефірі телемарафону «Єдині новини».
Він запевнив, що у міністерстві перевірять інформацію, оприлюднену журналістами у розслідуванні.
«Інформація, яка була висвітлена в журналістському розслідуванні, звичайно, вона потребує ретельного дослідження й вивчення. І це питання не тільки до спеціальних служб. Це питання до комунальних служб, які встановлювали ці камери», – сказав Клименко.
«Звичайно, це недопустимо, коли будь-яка камера, навіть гіпотетично, може бути підключена і передавати інформацію, тим паче під час війни, в будь-яку країну», – додав міністр.
Він пообіцяв, що до комплексної перевірки можливого доступу російських спецслужб до даних із українських камер, будуть залучені, в тому числі, представники військових адміністрацій.
«Попереду в нас дуже велика робота, щоб перевірити цю інформацію. Ще раз технічно, разом із відповідним технічним персоналом військових адміністрацій, подивитися на цю проблему, – зауважив Клименко. – Ми завжди уважно слідкуємо і за розслідуваннями, і за повідомленнями громадян, тому в найближчий час ми дамо спільну відповідь щодо подальшого технічного захисту інформації, в тому числі, з відеокамер».
Міністр запевнив, що у тих системах фіксації, які адмініструє МВС, зокрема на автомобільних дорогах, немає подібних вразливостей.
«У МВС наші технічні працівники чітко говорять, що наша інформація не могла потрапити на будь-який сервер іншої країни. Система комплексного захисту інформації у нас доволі надійна», – сказав Ігор Клименко.
У розслідуванні журналісти «Схем» разом зі спеціалістами з кібербезпеки провели експеримент, який показав, що відео з тисяч камер відеоспостереження, встановлених по всій Україні, за допомогою російського програмного забезпечення TRASSIR – перш ніж потрапити на телефон чи комп’ютер споживача – потрапляє на сервери, які розташовані в Москві і належать компаніям, що мають зв’язки з ФСБ РФ.
Це фірми «Диджитал Нетворк», клієнтами якої є найбільший російський пошуковик Яндекс і федеральний канал «Звезда», та «ВК» – що, зокрема, є власницею забороненої в Україні російської соцмережі «Одноклассники» і сервісу електронної пошти Мail.ru. «Диджитал Нетворк» офіційно надавала послуги з підключення інтернету щонайменше з 2015 по 2017 роки військовій частині №43753 зі структури ФСБ РФ, більш відомій в Росії під назвою як «Центр захисту інформації та спеціального зв’язку ФСБ РФ».
Камери з софтом TRASSIR, йдеться у розслідуванні, останні два десятиліття масово закуповували і встановлювали як державні підприємства – зокрема, ЧАЕС, Адміністрація морських портів, так і приватний бізнес – наприклад, «Нова пошта», «Велика кишеня». Купували ці камери і пересічні українці для встановлення у своїх приватних оселях.
Використання цієї російської технології українська держава обмежила лише 27 лютого 2022 року, заблокувавши доступ до мільйонів російських IP-адрес. В СБУ зазначили, що звертали на цей софт увагу ще у 2020 році. Тоді Львівська ОДА оголосила тендер на закупівлю камер з російським софтом, а спецслужба попередила, що програмне забезпечення дозволяє розпізнавати «номерні знаки авто, залізничні номери на потягах, обличчя водіїв та пасажирів» і що це «могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами». Через це тендер скасували.
«Але на ситуацію з використанням TRASSIR на всій території України це майже не вплинуло», – йшлося у розслідуванні.
У відповіді на запит «Схем» також стало відомо, що у травні 2022-го, вже у розпал великої війни, Держспецзв’язку попередило «органи сектору безпеки й оборони» про те, що «компанія «TRASSIR/DSSL» співпрацює з федеральними міністерствами і службами сектору безпеки РФ».
Наразі залишається й інший ризик, йдеться у розслідуванні: TRASSIR може повернутися на український ринок під виглядом закордонного продукту – зокрема, AziGuard від румунської компанії AziTrend. Це румунське ПЗ, але судячи з рекламних роликів компанії, складається з софту TRASSIR. Український постачальник «ТРАССІР ЄС», як повідомила у коментарі його керівниця, вже з ними співпрацює.
Рада ухвалила новий закон щодо Національного військового меморіального кладовища
Верховна Рада України 8 грудня ухвалила в цілому закон «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва й експлуатації Національного військового меморіального кладовища», повідомила пресслужба парламенту.
Документ передбачає, що місце розташування майбутнього меморіалу визначає Кабінет міністрів України «за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що документ «дозволить у прискореному режимі» завершити необхідні роботи.
«Зокрема, будуть вирішені питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов й оцінки впливу на довкілля… Тепер перед відповідальними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального кладовища вже в першій половині 2024 року», – написав він у телеграмі.
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк заявив, що, за інформацією від урядовців, місцем для побудови меморіалу буде Гатне.
«Раніше 2 травня парламент окремим законом 9240 вже визначав місце для Національного військового меморіального кладовища у «Биківні». Але законопроєкт досі не підписаний і навряд чи буде», – написав він у телеграмі.
У Міністерстві у справах ветеранів нагадали, що уряд у серпні цього року ухвалив постанову, якою врегульоване питання щодо проєктування Національного військового меморіального кладовища. «Воно розташовуватиметься в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області. На земельній ділянці у понад 260 гектарів будуть розміщені військове кладовище, церемоніальна площа, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс та інша необхідна інфраструктура», – зауважили в міністерстві.
Родини полеглих військовослужбовців раніше заявили, що не погоджуються на будівництво Національного військового меморіального кладовища в Гатненській громаді, що на Київщині. Вони зауважили, що уряд змінив ділянку, на якій планують будувати меморіал, без погодження з рідними загиблих. Перед цим, навесні 2023 року влада вже погодила будівництво у Биківні, а парламент ухвалив закон про пришвидшення процедури створення НВМК, справа залишалася за підписом президента.
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора роки родинам загиблих пропонували як мінімум п’ять потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини.
Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. Свою позицію родини загиблих відстоювали на зустрічах у Мінветі й акціях протесту.
В Офісі генпрокурора відреагували на відмову Фінляндії в екстрадиції російського бойовика Тордена
В Офісі генерального прокурора відреагували на відмову фінського суду в екстрадиції одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський).
«Ми продовжуємо шукати шляхи затримання та видачі цього підозрюваного в Україну. Відповідно до нашого законодавства він залишається підозрюваним... Обов’язок переслідування таких осіб передбачений, зокрема, Конвенцією Ради Європи про запобігання тероризму 2005 року, яка також чинна для Фінляндської Республіки», – зазначив заступник начальника відділу міжнародно-правової допомоги Офісу Генерального прокурора Андрій Гулкевич.
За даними Гулкевича, протягом 2023 року Офіс генерального прокурора надіслав до іноземних країн 125 запитів на екстрадицію. Відомо, що із них 20 було задоволено, 15 відхилено. Інші, за словами заступника, наразі ще перебувають на розгляді у відповідних країнах.
За даними Офісу генпрокурора, однією з найпоширеніших причин відхилення запитів на екстрадицію є «активні бойові дії на території України».
«Окремі міжнародні партнери вважають, що наша країна не зможе належним чином, відповідно до міжнародного законодавства, забезпечити належні умови утримання підозрюваних та обвинувачених», – каже Гулкевич.
Також він запевнив, що Офіс Генерального прокурора продовжує співпрацю з компетентними органами Фінляндії щодо Воїслава Тордена.
8 грудня Прикордонна служба Фінляндії затримала Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський після того, як Верховний суд країни ухвалив рішення негайно звільнити його з-під варти.
Раніше Верховний суд Фінляндії заборонив екстрадицію в Україну російського бойовика, одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський).
У рішенні суду вказано, що іноземець не може бути депортований, екстрадований або повернений із Фінляндії, якщо йому загрожує смертна кара, тортури або інше поводження, що загрожує гідності. Суд розпорядився звільнити громадянина Росії.
Газета Helsingin Sanomat уточнює, що причиною такого рішення стали погані умови в українських вʼязницях, зокрема їхня переповненість. Україна заявила у своєму запиті про екстрадицію, що дотримується положень Конвенції з прав людини. Проте суд Фінляндії ухвалив, що належне поводження з Торденом не гарантоване.
У рішенні суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а також на нещодавнє рішення Верховного суду Швеції та доповідь, яка стала для нього основою. Зокрема, йшлося про повідомлення про тортури і насильство, в тому числі стосовно осіб, підозрюваних у співпраці з Росією.
Торден був затриманий у середині літа 2023 року. Він приїхав до Фінляндії із дружиною, яка отримала навчальну візу. В Україні він оголошений у розшук за підозрою в участі у терористичній діяльності – за участь у бойових діях на Донбасі в 2014–2015 роках. Він внесений до списків санкцій США, Євросоюзу та інших країн, що підтримують Київ.
На суді про екстрадицію Торден заявляв, що хоче отримати у Фінляндії притулок. У 2016 року його висилали з Норвегії, вважаючи загрозою національній безпеці.
У жовтні Управління верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь, присвячену воєнним злочинам в Україні. У ній, зокрема, згадувалося про тортури та вбивства військовополонених, які перебувають як у російському, так і в українському полоні. Станом до середини літа ООН зафіксувала смерть від наслідків тортур чи вбивства 21 українського та 25 російських військовополонених.
Так звана «Диверсійно-штурмова розвідувальна група «Русич» складається з радикальних російських націоналістів та неонацистів і бере участь у війні в Україні з 2014 року. Київ звинувачує організацію у скоєнні воєнних злочинів, у тому числі тортурах та вбивствах полонених та цивільного населення.
Українцям почали виплачувати кошти на капремонти за проєктом «єВідновлення»
Кабмін погодив понад 2,7 тисяч заяв на виплати коштів на капітальний ремонт за проєктом «єВідновлення», повідомив віцепрем’р-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Новий етап «єВідновлення» у «Дії» – стартували перші виплати для капітального ремонту житла», – йдеться в повідомленні.
За інформацією Федорова, вже погоджено 2 768 заяв на виплати на загальну суму понад 665 млн грн.
Максимальна сума компенсації становить 350 тис. грн для відновлення квартири та 500 тис. грн — для приватного будинку, каже чиновник.
Відомо також, що кошти будуть надходити двома траншами – спочатку 70%, а потім 30% нарахованого.
Віцепрем'єр-міністр запевнив, що кошти на картку «єВідновлення» українці почнуть отримувати сьогодні, 8 грудня.
9 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що в Україні на «швидку» відбудову вже спрямували понад 60 млрд гривень.
Ударами по Зміїному Росія хоче показати свій контроль у Чорному морі – британська розвідка
Сили РФ вдаються до «ризикованих ударних операцій» на острові Зміїний, аби «продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Розвідники кажуть, що 5 грудня російський тактичний бомбардувальник Су-24М ВМС Росії, ймовірно, був збитий українською ракетою «земля-повітря» над північно-західною частиною Чорного моря у районі острова Зміїного.
«Екіпаж бомбардувальника із двох осіб, ймовірно, загинув, а розташування та умови операції зробили б пошуково-рятувальну місію «надзвичайно складною» для РФ», – йдеться у зведенні.
Експерти розвідки зазначають, що з літа 2023 року «Росія продовжує виконувати ударні операції по острову, навіть якщо це пов’язано із високим рівнем ризику для екіпажів».
«Попри те, що обидві сторони продовжують зазнавати регулярних втрат бойової авіації, українська система ППО продовжує суттєво обмежувати ефективність російської тактичної авіації», – вважають у розвідці Британії.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, від 24 лютого 2022 року Росія у війні проти України втратила 323 літаки. Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляє.
МОК допустив російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у нейтральному статусі
Міжнародний олімпійський комітет допустив російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у Парижі у нейтральному статусі.
До змагань не допустять спортсменів у командних видах спорту, а також індивідуальних атлетів, які підтримали бойові дії або пов’язані з військовими організаціями.
У заяві МОК йдеться про те, що вісім російських і троє білоруських спортсменів наразі відповідають вимогам і пройшли кваліфікацію на Ігри в Парижі наступного року.
У березні МОК заявив, що російські й білоруські спортсмени зможуть бути допущені лише до змагань із індивідуальних, але не командних видів спорту. Також вони мають виступати без символіки країни на формі, не бути військовослужбовцями і не підтримувати війну в Україні у своїх соцмережах.
У середині жовтня МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії до подальшого повідомлення через включення до його складу спортивних організацій з територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України, про анексію яких заявила РФ.
МВС: пошукові роботи в Новогродівці завершені, виявлені фрагменти тіл ідентифікували
Пошукові роботи на місці ракетного удару Росії в Новогродівці, Донецька область, завершені, повідомило Міністерство внутрішніх справ 8 грудня.
За повідомленням, криміналісти встановили особи всіх членів родини, яка загинула внаслідок удару.
«Один із знайдених на місці обстрілу фрагментів тіла належить 33-річній жінці, яку шукали тиждень. Особу загиблої встановили за допомогою ДНК-аналізу. Раніше поліцейські ідентифікували її чоловіка та 8-річну доньку», – заявляє міністерство.
За підсумками МВС, через удар російської ракети загинули п’ятеро людей: молода родина та двоє чоловіків 62 та 55 років.
Війська РФ вночі 30 листопада поцілили в триповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Одразу було відомо про двох загиблих внаслідок удару. У МВС повідомляли, що під завалами ще може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка.
4 грудня, на п’ятий день пошуково-рятувальної операції, під завалами будинку виявили тіло дитини. Згодом начальник Новогродівської міської військової адміністрації Олександр Шевченко повідомив, що на місці удару виявили фрагменти тіл, які неможливо ідентифікувати.