Росія вивела в Чорне море ще один носій «Калібрів» – ВМС ЗСУ
У Чорному морі Росія тримає чотири кораблі, серед яких – два носії «Калібрів» із загальним залпом до 16 крилатих ракет, повідомили вранці 18 січня Військово-морські сили ЗСУ.
За даними ВМС, в Азовському і Середземному морях перебуває по одному російському кораблю.
Вранці 17 січня повідомлялося про один російський ракетоносій в Чорному морі.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Росія за добу втратила 780 військових, 21 танк та майже 40 бронемашин – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 373 600 своїх військових, за останню добу – 780, повідомив вранці 18 січня Генштаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:
- танки ‒ 6147 (21 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11410 (+38)
- артилерійські системи – 8835 (+24)
- РСЗВ – 966 (+2)
- засоби ППО ‒ 653
- літаки – 331
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6925 (+41)
- крилаті ракети ‒ 1818 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11794 (+39)
- спеціальна техніка ‒ 1380 (+13).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Генштаб: ЗСУ відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському напрямку
Протягом минулої доби відбулося 78 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найактивніше війська РФ атакували на Авдіївському напрямку, повідомляє вранці 18 січня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 6 атак біля Синьківки, на Лиманському – 13 атак в районах Тернів, Ямполівки Донецької області та ще 5 атак поблизу Макіївки, Білогорівки Луганської області, на Бахмутському – 8 атак противника біля Григорівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 13 атак ворога в районах Новокалинового, Новобахмутівки, Авдіївки та ще 14 атак неподалік Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у ранковому зведенні.
Також російські війська атакували на Мар’їнському та Шахтарському напрямках – тут Сили оборони відбили 11 атак в районах Красногорівки, Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки та північніше Новодонецького Донецької області.
На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують заходи із розширення плацдарму, але, незважаючи на значні втрати, противник продовжує намагатися вибити українські підрозділи із займаних позицій – протягом минулої доби було 6 безуспішних штурмів українських позицій, додають у Генштабі.
У ЗСУ повідомили про збиття 22 з 33 «шахедів», якими вночі атакувала Росія
Українські військові знищили 22 з 33 ударних дронів, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
У Повітряних силах додають, що ще кілька дронів не досягли своїх цілей.
У ніч на 18 січня війська РФ атакували 33-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131 з району Приморсько-Ахтарськ та Курської області (РФ), також ударили двома зенітними керованими ракетами С-300 з Бєлгородської області по Харківщині. Основні напрямки удару – південь та північ.
Протиповітряна оборона працювала у межах Сумської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Хмельницької областей, додають у Повітряних силах.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Байден обговорив з керівництвом Конгресу допомогу Україні та попередив про наслідки бездіяльності
Президент CША Джо Байден зустрівся з керівництвом Конгресу, представниками деяких комітетів Палати представників, щоб обговорити нагальну потребу продовжувати підтримувати Україну.
Як повідомляє пресслужба Білого дому, під час зустрічі Байден наголосив на важливості того, щоб Конгрес США забезпечив Україну необхідними ресурсами, в тому числі засобами протиповітряної оборони та артилерії, для захисту від російської агресії.
«Президент обговорив стратегічні наслідки бездіяльності для України, Сполучених Штатів та світу. Він був чіткий: подальша бездіяльність Конгресу ставить під загрозу національну безпеку Сполучених Штатів, НАТО та решти вільного світу. Президент закликав Конгрес швидко надати додаткове фінансування на підтримку України та надіслати потужний сигнал про рішучість США», – йдеться у заяві.
У Білому домі зазначають, що Байден «також чітко дав зрозуміти, що потрібно діяти зараз, щоб вирішити проблеми на кордоні» і сказав, що його надихає прогрес, досягнутий у двопартійних переговорах, які відбуваються в Сенаті.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив минулого тижня, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Остання заява заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва щодо України є одним із багатьох нещодавніх сигналів про те, що Москва не зацікавлена в добросовісних переговорах з Києвом, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Заява Медведєва від 17 січня є одним з багатьох нещодавніх сигналів від високопоставлених російських чиновників, включно з президентом Володимиром Путіним, про те, що Путін і Кремль не зацікавлені в добросовісних переговорах з Україною і що максималістські цілі Путіна у війні в Україні залишаються незмінними», – йдеться у звіті.
Аналітики звертають увагу, що Медведєв намагався зобразити відданість Росії цим максималістським цілям як непохитну, стверджуючи, що вступ України до Єврооюзу (ЄС) або НАТО не зможе запобігти майбутньому конфлікту.
У ISW зауважують, що Медведєв не визначив, що він вважає історичними російськими територіями, але Путін визначив історичні російські землі як територію колишньої Російської імперії та Радянського Союзу.
«Непрозорість Медведєва може бути умисною, оскільки нечітко визначена концепція «історичних російських територій» дозволяє Кремлю переслідувати експансіоністські цілі будь-де і будь-коли на широкій території, включаючи Центральну Азію, Кавказ і частину Східної Європи. Наголос Медведєва на знищенні будь-якої української держави на цих «історичних російських територій» може свідчити про те, що деякі суб’єкти в Кремлі надають пріоритет експансіоністським цілям, а не визначеній меті зміни режиму, що міститься в закликах до «денацифікації» України», – додають в Інституті вивчення війни.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв 17 січня заявив, що існування України є постійним приводом для військових дій з боку Росії, а конфлікту не запобігатиме ні асоціація України з ЄС, ні вступ до НАТО.
Це не перша подібна заява щодо існування держави України від російський високопосадовців. Тези про Україну на «російських історичних землях» заявляв російський президент Володимир Путін.
Перед початком повномасштабного вторгнення Путін заявив про відновлення «історичної Росії» чи то Радянського Союзу.
Мер Москви і Міноборони РФ знову заявляють про спробу атаки дронів
На початку доби 18 січня мер Москви Сергій Столиці заявив, що сили протиповітряної оборони відбили атаку безпілотників у напрямку столиці Росії.
За його твердженням, один безпілотник збили в міському окрузі Подольськ, розташованому на південь від Москви. За словами Собяніна, ніхто не постраждав.
Міністерство оборони Росії звинуватило Київ у спробі завдати атаки дронами «по об’єктах на території РФ». У відомстві також заявили, що один безпілотник збили в Московській області, «ще один перехоплений над територією Ленінградської області».
Міноборони Росії 11 січня заявило про знищення протягом попередньої ночі чотирьох безпілотників над трьома російськими регіонами – Ростовською, Тульською та Калузькою областями.
Українська сторона зазвичай не коментує звинувачення Кремля в атаках дронів на території Росії.
Синєгубов: цивільна загинула через російські удари по Чугуєву
Російські війська завдали двох ударів по Чугуєву на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 17 січня.
«На жаль, унаслідок ворожого удару по Чугуєву загинула цивільна жінка, яка була оператором котельні», – повідомив він.
Синєгубов додав, що ще одному постраждалому надали допомогу на місці.
Перед цим голова області повідомив, що, за попередніми даними, удари пошкодили заклад освіти у місті.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Митниця попереджає про можливе перекриття ще одного пункту на кордоні з Румунією для вантажівок
Румунські протестувальники планують перекрити контрольний пункт пропуску на кордоні з Україною для вантажних перевізників – про це повідомила Державна митна служба увечері 17 січня.
«За попередньою інформацією румунської сторони, завтра зранку, 18 січня, перед пунктом пропуску «Халмеу-Дякове» зі сторони Румунії розпочнеться акція місцевих автоперевізників та фермерів», – йдеться в повідомленні.
Митники попереджають про можливе обмеження чи блокування руху вантажного транспорту через протест. Блокада не стосуватиметься руху легкового транспорту та автобусів.
Державна митна служба додає, що додатково повідомить про роботу пункту «Халмеу – Дякове» після отримання офіційного підтвердження.
Держприкордонслужба України 15 січня повідомила про блокування руху вантажівок через пункти пропуску «Сірет» та «Вікову-де-Сус» на території Румунії. Останніми днями румунські фермери то блокували, то розблоковували рух вантажівок на пропускному пункті «Сірет», розташованому навпроти українського пункту «Порубне» у Чернівецькій області.
16 січня з’явилися повідомлення про те, що румунський уряд досяг угоди з фермерами. Однак про розблокування пунктів пропуску на кордоні наразі не повідомляється.
Держприкордонслужба повідомила 16 січня про відновлення руху вантажівок через пункти «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець» та «Рава-Руська» на кордоні з Польщею.
Сили ППО збили чотири дрони на Дніпропетровщині – повітряне командування «Схід»
Підрозділи повітряного командування «Схід» знищили загалом шість дронів Shahed-136/131, йдеться у зведенні на 22 годину 17 січня.
«Станом на 22:00 підрозділами Повітряне командування «Схід» знищено ще шість БПЛА Shahed-136/131: два в Сумській та чотири Дніпропетровській областях», – повідомили військові.
За даними голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергія Лисака, дрони збили в Павлоградському районі.
Водночас Сумська ОВА заявила близько 23 години, що над регіоном збили ще два безпілотники: «у підсумку – чотири знищених російських «стерв’ятника».
Повітряні сили також повідомляють про загрозу дронів-камікадзе для Хмельницької області та про рух у напрямку Вінниччини, у областях оголосили повітряну тривогу.
Раніше влада Сумщини повідомила про збиття двох дронів над регіоном.
У Росії відкрилася виставка з речами жителів захоплених міст України
У місті Нєфтєюганськ Ханти-Мансійського автономного округу Росії відкрилася експозиція, в якій представлені «побутові речі українців із міст у зоні спеціальної військової операції», як у Росії називають повномасштабну агресію проти України. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеві медіа.
Виставка, зокрема, містить книги українською мовою, автомобільні номери, ордени та посвідчення особи. Предмети, як стверджується, були нібито привезені з війни «волонтерами.
На інтернет-сторінці організатора виставки – Спілки морських піхотинців Нефтеюганська – йдеться, що «експонатів поки що не багато, але музей буде поповнюватися».
У повідомленнях про виставку не уточнюється, як саме люди, які надали музею експонати, їх отримали.
Після початку повномасштабного вторгнення російських військових неодноразово звинувачували у мародерстві на зайнятих територіях України. Лише за перші три місяці повномасштабного вторгнення росіяни відправили додому 60 тонн посилок, повідомляло російське видання «Медіазона» навесні 2022 року.
Наприклад, у січні Київська обласна прокуратура повідомила про підозру одному з російських військових у вбивстві цивільних на Київщині навесні 2022 року. Поміж іншого, за даними прокуратури, фігуранти розслідування розграбували підприємство після вбивства його власника та охоронця.
Російське місто Бєлгород поділять на сектори для оперативного усунення наслідків обстрілів
Розташоване впритул до кордону з Україною російське місто Бєлгород, яке після початку повномасштабного російського вторгнення зазнає обстрілів ЗСУ, поділять на сектори, щоб оперативніше ліквідувати наслідки військових ударів. Про це 17 січня оголосив губернатор Бєлгородської області Вʼячеслав Гладков за підсумками зустрічі з керівниками великих будівельних компаній міста.
За словами чиновника, за кожним сектором Бєлгорода буде закріплено заздалегідь визначені будівельні бригади, які виконуватимуть відновлювальні роботи. Усі бригади будуть заздалегідь оснащені необхідними матеріалами та обладнанням.
Для відновлювальних робіт розробили єдиний регламент та їхню середню вартість. Згідно з регламентом, на ліквідацію наслідків обстрілу після надходження сигналу відводиться 10–12 годин. «Протягом доби бригади мають закрити тепловий контур та зробити виміри покрівлі, фасаду тощо. Якщо надто великий обсяг робіт – посилюємо бригади будівельників», – пише Гладков у своєму телеграм-каналі.
«Звичайно, нехай краще нам це ніколи не стане в пригоді, проте ми повинні бути завжди готові до будь-яких сценаріїв», – додав чиновник.
30 грудня Бєлгород зазнав найсильнішого обстрілу за весь час війни Росії з Україною. Внаслідок атаки загинули 25 людей, понад 100 зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Після цього в місті кілька днів не працювали великі торгові центри, а зупинки громадського транспорту стали зміцнювати бетонними блоками та мішками з піском. У місті продовжили зимові шкільні канікули, а жителям запропонували евакуюватися.
Над Сумщиною збили два «шахеди», Повітряні сили застерігали про рух дронів у кількох областях
У небі над Сумською областю збили два російських дрони-камікадзе, заявила обласна військова адміністрація.
«Силами протиповітряної оборони знищено два ворожих БпЛА типу «Шахед». Дякуємо нашим захисникам неба!» – йдеться в повідомленні.
Раніше увечері середи командування Повітряних сил застерігало щодо загрози ударних дронів у кількох областях України. Зокрема, йшлося про Запоріжжя, Донеччину, Дніпропетровщину та Сумщину. У більшості цих регіонів вже лунали відбої тривоги.
Також військові попереджали про загрозу на півдні – в Херсонській та Миколаївській областях, а також про рух дронів у бік Кіровоградщини та Одещини.
Російські війська у ніч на 17 січня атакували Одесу ударними дронами, троє людей були поранені.
Кулеба і Камерон «узгодили кроки» щодо втілення безпекової угоди з Британією в Давосі
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч із британським колегою Девідом Камероном у рамках саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це сторони повідомили 17 січня.
За словами Кулеби, зустріч стала продовженням переговорів президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака в Києві. Тоді було підписано двосторонню угоду про безпекову співпрацю.
«Девід Камерон і я узгодили в Давосі кроки щодо втілення домовленостей в реальність. Ми сфокусувалися на військовій допомозі Великої Британії, шляху України до НАТО, перемогах на суходолі та в морі і постачанні далекобійних ракет», – написав голова МЗС у своєму твітері.
Голова британської дипломатії у своєму коментарі заявив, що Лондон буде підтримувати України «стільки, скільки знадобиться».
«Був радий бачити вас (Кулебу – ред.) на саміті ВЕФ. Британія рішуче наміряється мобілізувати більше підтримки Україні, яка продовжує боротися проти російської агресії», – додав Камерон.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Повідомляється, що зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Того ж дня голова британського уряду заявив про надання Україні військової допомоги на 2,5 млрд фунтів – це найбільший пакет оборонної допомоги Україні з початку війни.
Хімічна зброя? Так, стикався. Розмова з нейрохірургом, капітаном медслужби Андрієм Гуком
Росія від початку широкомасштабного вторгнення застосувала хімічну зброю в Україні 626 разів, заявив Генеральний штаб України. У повідомленні зазначається, що динаміка хімічних атак зростає – вже у січні було зафіксовано 51 випадок. Наприкінці грудня минулого року один із випадків підтвердили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія».
Про випадки ураження хімзброєю українських бійців, проблему з евакуацією поранених та про недооцінення російських сил – в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів нейрохірург, капітан медичної служби в бригаді «Буревій» Нацгвардії України Андрій Гук, який перебуває на Кремінському напрямку.
Чому Меркель сказала «ні» Україні в НАТО? Інтерв'ю з ексрадником канцлерки
Меркель не давали зустрітися із Тимошенко? Мюнхенську промову Путіна не сприйняли всерйоз? Що сказала Меркель Путіну під час окупації Криму? Чому, попри війну, Німеччина дала зелене світло «Північному потоку-2»? Та коли Німеччина надасть Україні далекобійні ракети Taurus? На ці та інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода відповів голова Мюнхенської безпекової конференції, а в минулому дипломатичний радник канцлерки Німеччини Крістоф Гойсґен.
Зустрічі Зеленського з представниками Китаю в Давосі не буде – Politico
Зустрічі представників Китаю та України на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі (Швейцарія) не буде, повідомляє видання Politico, стверджуючи, що йдеться про неприємний сюрприз для Києва. Раніше глава Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв про важливість приєднання Китаю до дискусій щодо так званої «формули миру», запропонованої Києвом, і не виключав можливості зустрічі президента України Володимира Зеленського з головою Державної ради (премʼєр-міністром) Китаю Лі Цяном.
Але Китай не взяв участі в зустрічі радників з національної безпеки в Давосі, а Лі Цян не зустрівся з Зеленським. Як пише Politico, це стало ще одним знаком того, що Пекін підтримує Москву і не має наміру тиснути на Росію з метою спонукати її завершити війну. Джерела видання в адміністрації США стверджують, що Китай відмовився від зустрічі свідомо, відкинувши запит України, і не йдеться про просту «розбіжність графіків». Джерело в українській делегації сказало, що українська сторона не просила про зустріч. Офіційний Пекін, як і Київ, це не коментували.
У своєму виступі на форумі Лі Цян говорив головним чином про економіку, характеризуючи Китай як «спокійну гавань» у непростій міжнародній ситуації. Зеленський закликав учасників форуму допомогти Україні в протистоянні з Росією. Президент України зустрівся з держсекретарем та радником з національної безпеки США та з головою Єврокомісії. Якісь подробиці переговорів не відомі. Politico також зазначає, що, попри позицію Китаю, Зеленський у Давосі був у центрі уваги преси та численних учасників форуму.
Китай формально не визнає російську спробу анексії українських регіонів та закликає до припинення війни. Але Пекін не критикує Росію та не звинувачує її у веденні війни в Україні, а натякає на відповідальність США та їхніх союзників. Китай торік висував власну мирну ініціативу, проте без будь-якої конкретики.
У Херсоні ще одна людина загинула через сьогоднішні атаки військ РФ – влада
Через повторний російський обстріл Херсона загинула ще одна людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Окупанти вбили ще одного херсонця… У Дніпровському районі під удар ворога потрапила цивільна автівка. На жаль, від отриманих поранень загинув 65-річний водій», – написав він у телеграмі.
Раніше влада інформувала, що через сьогоднішній обстріл Дніпровського району Херсона загинув 37-річний чоловік, який перебував на вулиці. Також у 81-річної жінки діагностували вибухову травму та контузії. Після цього стало відомо про нові російські обстріли Херсона.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Журналіст Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Дмитро Євчин під час зйомок зазнав поранення на фронті
Зранку 17 січня знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) потрапила під артилерійський обстріл під час зйомок телесюжету на півдні України, журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Група у складі журналіста Дмитра Євчина і оператора Микити Ісайка знімала телесюжет на передовій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. В результаті мінометного обстрілу Дмитро Євчин отримав осколкове поранення в ногу. Українські військові разом з оператором надали йому першу допомогу й евакуювали до стабілізаційного пункту в сусідньому селі, а потім перевезли до лікарні в Запоріжжі.
За повідомленням лікарів, операція завершилася успішно, Дмитро Євчин поки перебуватиме у реанімації.
Військові з 10-го армійського корпусу зауважили, що армія РФ завдала удару по людині в бронежилеті з написом PRESS, що має гарантувати захист міжнародного гуманітарного права.
«В сучасній війні вогонь артилерії без корегування з безпілотного літального апарату майже ніколи не відкривається, тож армія РФ завдала ураження по людині, у якої на бронежилеті нанесено яскравий напис PRESS, що має гарантувати знаходження її власника під захистом міжнародного гуманітарного права», – йдеться в заяві корпусу.
Дмитро Євчин працює в проєкті Крим.Реалії (Радіо Свобода) з 2018 року, був ведучим телепророграм і автором резонансних сюжетів про життя окупованого Росією Криму. З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україні у 2022 році висвітлює військові дії, працює на лінії зіткнення. Разом з оператором Микитою Ісайком є автором репортажів з передової на південному напрямку українсько-російського фронту.
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), від лютого 2022 року внаслідок російської агресії загинули 70 журналістів, з них 10 – під час виконання професійної журналістської діяльності, 25 журналістів зазнали поранень.
Бахмут, Вугледар, Роботине: Росія хоче «обнулити» контрнаступ ЗСУ
Після захоплення більшої частини Марʼїнки Донецької області у грудні 2023 року армія Росії розпочала запеклий штурм Новомихайлівки – невеликого села на південь від міста. Як свідчать щоденні зведення Генштабу, атакує армія агресора село з півдня та з півночі, намагаючись «взяти в кільце» угруповання Сил оборони там.
«Біля Новомихайлівки ситуація критична, ворог лізе з півночі, сходу та півдня», – написав своєю чергою проєкт DeepState про ситуацію там у звіті за 14 січня.
Від цього села близько 15 кілометрів на південь до Вугледару, міста, яке РФ неодноразово безуспішно намагалася захопити. Ще далі на захід розташована ділянка, яку ЗСУ вдалося відвоювати влітку минулого року – на південь від Великої Новосілки.
Також Росія активно атакує навколо Бахмута – український Генштаб повідомив зранку 17 січня про 9 спроб штурмів у Іванівського, Кліщіївки та Андріївки. Останні два села Сили оборони теж відбили у Росії під час літньо-осіннього контрнаступу минулого року.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Повідомив Генштаб і про спробу РФ атакувати на захід від Вербового Запорізької області – в районі вклинення ЗСУ біля Роботиного на Мелітопольському напрямку.
За словами українського військового оглядача Костянтина Машовця, ЗСУ можуть втратити позиції на першій лінії оборони росіян там – це вважалося одним із головних досягнень України під час минулорічного наступу.
Головні питання випуску:
Чи зможуть ЗСУ утримати відвойоване у Росії минулого року – чи йдеться про те, щоб не дати захопити нові великі території?
Який план у Росії цієї зими – і далі, щоб спробувати таки захопити весь Донбас?
І що варто негайно робити Україні, щоби витримати новий наступ армії агресора?
Схід
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Російські війська на Сході поспішають захопити нові території, однак їхні плани розбиваються діями Збройних сил України, заявив речник командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») 20 грудня.
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.