Зеленський на Дніпропетровщині подякував силам ППО «за влучні дії»
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого відвідав розташування Повітряного командування «Схід» Збройних сил України та вручив державні нагороди пілотам, повідомляє офіційний сайт глави держави про відвідини Дніпропетровської області.
Командувач Повітряного командування «Схід» Іван Теребуха розповів Зеленському про прикриття з повітря міст і громад, об’єктів критичної інфраструктури та лінії фронту.
«Президентові розповіли деталі серії російських атак із використанням БпЛА на об’єкти у Дніпропетровській області та заходи з підсилення ефективності роботи українських мобільних вогневих груп і радіоелектронної боротьби для відбиття ударів ворожих дронів.
Також обговорювалися особливості застосування західних і гібридних систем ППО, перспективи зміцнення спроможностей ПвК «Схід» з урахуванням майбутніх надходжень озброєння», – ідеться в повідомленні.
Володимир Зеленський нагородив бойових пілотів орденами Богдана Хмельницького І-ІІ ступенів та «За мужність» І ступеня.
«Я бачу перед собою потужних воїнів, які захищають наше небо і з неба захищають Україну, наші домівки, наших людей – дітей і дорослих. Дякую за ваші влучні дії, за знищення ворога. Бажаю вам усім здоров’я та перемоги. І побратимам вашим також перекажіть нашу подяку», – сказав президент.
Раніше цього ж дня Володимир Зеленський побував на позиціях Збройних сил поблизу села Роботине в Запорізькій області.
«Наказу покидати позиції не було». Боєць ЗСУ 46 днів наодинці бився з окупантами в тилу
Піхотинець 22 окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир Гудім – єдиний, хто залишився живим на своєму спостережному пункті під час наступу армії РФ в районі Кліщіївки біля Бахмуту восени минулого року. Півтора місяці (46 днів) він майже без їжі та води, із пораненням, переховувався, паралельно знищуючи російських штурмовиків.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поговорили з бійцем у шпиталі, де він відновлюється після ампутації ступні. Читайте і дивіться тут
РФ стверджує, що внаслідок обстрілу пекарні в окупованому Лисичанську загинули 28 людей
В окупованому місті Лисичанськ Луганської області завершилися пошуково-рятувальні роботи на місці, де розташовувалася двоповерхова пекарня, заявили 4 лютого в російському міністерстві з питань надзвичайних ситуацій. За останніми даними, внаслідок обстрілу пекарні загинули 28 людей, у тому числі дитина, ще 10 людей постраждали.
Угруповання «ЛНР», яке діє на Луганщині, звинуватило в обстрілі українських військових.
Українське командування цю інформацію наразі не коментувало.
3 липня 2022 року ЗСУ відійшли з Лисичанська. Наразі місто окуповане російськими військовими.
Окупований російськими військовими Донецьк також часто потрапляє під обстріли, там лунають вибухи. 1 вересня 2023 року через атаку по місту постраждало понад 10 людей, а 6-річна дівчинка загинула.
1 листопада 2023 року в Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити правдивість заяв окупаційної влади неможливо.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
У Росії на тлі санкцій зросло число авіаційних інцидентів – WSJ
У Росії у 2023 році зафіксовано зростання авіаційних інцидентів, пише видання The Wall Street Journal. Воно посилається на німецьку дослідницьку компанію Jacdec, яка збирає інформацію про авіапригоди по всьому світу.
За цими даними, в РФ у 2023 році сталося не менш як 74 інциденти з літаками, розрахованими на перевезення щонайменше 19 пасажирів, а за 2022 рік було відомо про 36 пригод.
За відомостями дослідницької компанії Cirium, які також наводить видання, у Росії на кожні 100 тисяч вильотів у 2023 році траплялося близько 10 подій, а роком раніше – лише пʼять.
Хоча серйозних збитків і катастроф у більшості випадків удалося уникнути, опитані WSJ фахівці з безпеки попереджають, що постійні технічні проблеми створюють значний ризик для пасажирів і посилюють тиск на пілотів.
Значна частина авіаційних інцидентів у Росії, на думку експертів, найімовірніше, повʼязана з санкціями, що забороняють іноземним компаніям обслуговувати літаки російських авіакомпаній та постачати запчастини для них.
Як зазначає WSJ, до статистики увійшли й авіапригоди, не повʼязані з технічними несправностями, наприклад, влучання птахів у двигун, а також аварія літака засновника угруповання ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Російська авіаційна влада, нагадує видання, регулярно заявляє, що санкції не позначаються на безпеці польотів у Росії. Проте співрозмовники видання вважають, що це не так.
«У них немає доступу до запчастин, вони мало що можуть зробити», – сказав директор зі стратегії та політики безпеки правозахисної організації Flight Safety Foundation Генрі Ґурджі, додавши, що хоча в Росії «роблять усе, що можуть», щоб підтримувати робочий стан. літаків, санкції «вже починають серйозно впливати».
До початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну парк російських авіакомпаній налічував загалом 1031 літак, розрахований на перевезення від 19 пасажирів. Майже дві третини флоту складали літаки виробництва Boeing та Airbus, наводить WSJ дані дослідницької компанії Cirium.
«Росавіація» в середині грудня 2023 року оголосила, що на повітряному транспорті в РФ «відсутня тенденція до зростання кількості авіаційних інцидентів». «Росавіація» тоді не пояснювала, що стало приводом для такої заяви, але російські незалежні ЗМІ та іноземні медіа неодноразово писали про зростання кількості авіапригод.
Російські військові обстріляли Вовчанськ з артилерії: пошкоджені адмінбудівля і ЦНАП
Російські військові 4 лютого вдарили по місту Вовчанськ на Харківщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Ворог продовжує терор цивільного населення Харківщини. Окупанти завдали артилерійських ударів по м. Вовчанськ Чугуївського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено скління та фасад адміністративної будівлі, дах, перекриття, скління будівлі ЦНАПу», – зазначили в Харківській ОВА.
Також відомо, що через російські обстріли було пошкоджено чотири приватні будинки, цивільні не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент призначив Федорова головою Запорізької ОВА
Президент Володимир Зеленський призначив Івана Федорова головою Запорізької ОВА 4 лютого.
«Призначити Федорова Івана Сергійовича головою Запорізької обласної державної адміністрації», – сказано в указі №48/2024.
У неділю, 4 лютого, Зеленський відвідав Запоріжжя і провів нараду з силовиками, а також представив Івана Федорова як новопризначеного голову Запорізької обласної державної адміністрації.
«Потрібно зробити все, щоб Україна повернулась у ваш рідний Мелітополь. Україна сьогодні бореться за це. Це обов’язково станеться», – сказав Зеленський Федорову.
До сьогодні Федоров був мером Мелітополя. У 2022 році потрапив у російський полон за відмову співпраці з окупантами. Наступного дня близько двох тисяч жителів міста вийшли на протест з вимогою звільнити Федорова. Після 6 днів полону його було обміняно на 9 полонених російських солдатів-строковиків.
Наприкінці січня Кабмін затвердив кандидатуру мера Мелітополя Івана Федорова на посаді голови Запорізької обласної військової адміністрації. Тоді Федоров розповів, що в разі його призначення главою Запорізької ОВА, «виконувати обов’язки мера буде, або його перший заступник, або секретар ради».
Зеленський відвідав позиції ЗСУ в Роботиному на Запорізькому напрямку
Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції Збройних сил України у Роботиному на Запорізькому напрямку 4 лютого.
«Запорізька область. Роботине. Розташування 65-ї окремої механізованої бригади. Поспілкувався із захисниками, подякував їм та вручив державні нагороди», – розповів він.
За словами президента, «для нього честь бути сьогодні тут – підтримати воїнів і нагородити».
«На їхніх плечах складна, вирішальна місія – відкинути ворога й захистити Україну. Пишаємося нашими воїнами, дякуємо кожному!», – додав голова держави.
Наприкінці липня 2023 року Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська просунулися у напрямку Роботиного. 22 серпня 2023 року стало відомо, що ЗСУ з боєм увійшли в село Роботине Запорізької області та організували евакуацію мирних мешканців.
Сили РФ атакували житлову забудову Торецька, є загиблий та поранені – ОВА
Російські військові 4 лютого атакували місто Торецьк, повідомляє Донецька обласна військова адміністрація (ОВА).
За даними відомства, щонайменше одна людина загинула і 2 було поранено внаслідок обстрілу Торецька на Донеччині 4 лютого.
«Близько першої години дня росіяни обстріляли місто з артилерії — поцілили у житлову забудову. Поранені доставлені до найближчої лікарні для надання медичної допомоги», – уточнили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Білорусі залишається менш як тисяча «вагнерівців», це впливає на Україну – розвідка Британії
У Білорусі залишається менше від тисячі бойовиків ПВК «Вагнер», але «це грає на руку Кремлю і впливає на Україну», повідомляє Міністерство оборони Британії.
«Цілком ймовірно, що в Білорусі залишилося менш як 1000 російських найманців «Вагнера». Вони присутні в країні з червня 2023 року, тоді там було 8 тисяч найманців «Вагнер», – розповідають розвідники.
Британська розвідка зазначає, що «вагнерівці» продовжують навчати білоруських військових. Проте, за даними Міноборони Британії, «навряд чи ватажок білоруського режиму Олександр Лукашенко використовуватиме найманців ПВК «Вагнера» за межами їх компетенції».
У розвідці припускають, що «скоріш за все, бойовики беруть участь у підготовці військ міністерства внутрішніх справ, але навряд чи причетні до внутрішньої або прикордонної безпеки в Білорусі».
«Тривала присутність найманців групи «Вагнер» в Білорусі майже напевно також приносить користь військовим зусиллям Росії, змушуючи Україну підтримувати оборонні позиції та особовий склад уздовж свого північного кордону з Білоруссю для захисту від можливих майбутніх вторгнень», – наголошує розвідка Британії.
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою засновник угруповання Євген Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі. За чисельними повідомленнями ЗМІ, для «вагнерівців» там розгорнули наметовий табір. Білоруська влада заявляла, що вони займатимуться навчанням військових Білорусі.
23 серпня стало відомо, що у Бологовському районі Тверської області РФ розбився літак бізнес-класу, що був у власності Євгена Пригожина. Повідомлялося, що голова ПВК «Вагнер» був у списку пасажирів. Згодом смерть сімох пасажирів і трьох членів екіпажу літака офіційно підтвердили. Після цього табір найманців у Білорусі почали згортати.
Евакуація з Донеччини: поїзди рухатимуться за новим графіком
З 4 лютого евакуація з Донеччини до Житомирської області здійснюватиметься спеціальним поїздом 1 раз на 8 днів по парних числах, йдеться в повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
За даними відомства, евакуйованим передбачені такі соціальні гарантії:
- безплатне житло у місцях компактного проживання в Житомирській області;
- виплата допомоги на проживання ВПО;
- гуманітарна, психологічна та медична допомога.
У Мінреінтеграції кажуть, що для евакуації люди мають залишити заявку за телефонами: (098) 890-33-18 або (066) 285-62-90.
Для евакуації тяжкохворих та осіб з інвалідністю варто телефонувати за номерами: (099) 710-48-72, (099) 311-53-36, (099) 311-53-14, (096) 108-60-48, (096) 108-52-24.
Потім необхідно дістатися до місця збору (про це повідомляють під час запису), звідки буде безплатне підвезення до евакуаційного поїзда в Покровську, уточнили у відомстві.
Раніше, 29 січня, на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад.
16 січня через безпекову ситуацію влада Харківщини також запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської і Курилівської громад.
Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська ДРГ намагалась прорвати кордон на Сумщині, бій тривав півтори години – Наєв
У суботу, 3 лютого, російська диверсійно-розвідувальна група (ДРГ) здійснила чергову спробу прорвати кордон України на Сумщині, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв у телеграмі.
За його словами, сили РФ кілька разів змінювали тактику, «після півторагодинного бою окупантів вдалося відкинути далеко від кордону».
Наєв каже, що 3 лютого о 18:20 на підступах до Глухівської громади бійцями одного з опорних пунктів «було помічено рух озброєної групи у складі десяти осіб». Українські військові відразу розпочали стрілецький бій та «викликали протидиверсійні резерви зі складу свого батальйону», уточнив командувач.
«Вже за кілька хвилин до бою приєдналися мінометники, щільно накриваючи вогнем місце зосередження ворожих сил», – розповів Наєв.
Зазнавши втрат, за даними генерала, «ворог змінив тактику, розділившись на дві групи».
«Одна з яких під прикриттям своєї артилерії здійснювала евакуацію тіл вбитих та поранених. Друга група здійснила спробу обійти опорний пункт з бокового флангу. Але на цей час до місця бою прибула контрдиверсійна група. Звитяжний бій тривав протягом півтори години», – констатував він, додавши, що «ворога вдалось відкинути далеко за межі кордону».
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв раніше заявляв про посилення північного кордону України особовим складом і бойовою технікою задля протидії диверсантам. У Державній прикордонній службі наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Крім того, російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини.
«Укренерго»: вчорашня атака на енергетику у Кривому Розі була «наймасовішою» за рік
Атака на енергетичну інфраструктуру Кривого Рогу 3 лютого стала «однією з найбільш масованих атак на енергетику за рік», йдеться в повідомленні «Укренерго».
Як зазначається, в ніч проти 3 лютого відновлювальні роботи «перервала атака російських дронів на високовольтні енергетичні об’єкти».
«Відновлювальні роботи були непростими: оскільки після атак знижується надійність живлення пошкодженого енерговузла, ремонтним бригадам довелося протягом дня двічі повертати світло споживачам в регіоні», – пояснюють енергетики.
В «Укренерго» наголошують, що зараз тривають роботи на магістральних та розподільчих мережах, але світло споживачам вже повернули.
«Укренерго» пояснює, що енергетикам вдалося значно мінімізувати наслідки атак завдяки підготовці влітку. Фактично, це були перші відключення світла в Україні після повітряних атак з початку опалювального сезону, зазначили спеціалісти.
Внаслідок російського удару по Кривому Рогу в ніч на 2 лютого без світла залишалися 62 тисячі споживачів, через знеструмлення шахти під землею перебували 120 шахтарів.
Росія втратила за добу понад 800 військових і 31 артсистему – нові дані Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військ за добу вранці 4 лютого.
За даними командування, російські війська втратили близько 810 людей особового складу за добу. Загальні російські втрати, за оцінкою, протягом війни в Україні сягнули 388 750 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки за добу:
- танків – 6343 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11818 (+13)
- артилерійських систем – 9331 (+31)
- РСЗВ – 979
- засобів ППО – 663
- літаків – 332
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7173 (+12)
- крилатих ракет – 1848 (+1)
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн - 12393 (+41)
- спеціальної техніки = 1479 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин за повернення додому мобілізованих – ISW
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин мобілізованих солдатів, яка відбулася у Москві 3 лютого, йдеться у звіті американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики кажуть, що «таким чином, влада РФ намагається придушити ймовірне відновлення ширшого громадського руху на підтримку російських солдатів і проти режиму диктатора Володимира Путіна».
Зазначається, що 3 лютого учасники російського громадського руху «Шлях додому» поклали квіти до Могили Невідомого солдата в Москві, а опісля провели акцію протесту на прилеглій Манежній площі з нагоди 500 днів від початку часткової мобілізації, оголошеної президентом РФ у вересні 2022 року.
Американські експерти наголошують, що російські провладні ЗМІ здебільшого не висвітлювали цю подію, але повідомили, що «прокуратура Москви застерегла від відвідування акції протесту, маючи на увазі, скоріш за все, саме акцію «Шлях додому».
Водночас за даними ISW, опозиційні російські ЗМІ «детально висвітлили цей протест, в якому, за підрахунками, взяли участь близько 200 осіб». Вони повідомили, що поліція Москви затримала 27 осіб, більшість із яких були російськими та іноземними журналістами, кажуть аналітики.
Опозиційні ЗМІ також повідомили, що «пізніше влада відпустила затриманих без висунення звинувачень, і що деякі члени акції протестували біля відділку міліції за звільнення усіх затриманих».
«Російська поліція дозволила протестувальникам «Шлях додому» пізніше відвідати передвиборчий штаб Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.) та від руки написати звернення до нього з проханням повернути мобілізованих додому», – кажуть в ISW.
Однак «штаб дозволив зробити це лише невеликим групам мітингувальників та суворо обмежив доступ ЗМІ до висвітлення цього процесу», зазначають у зведенні.
«Ймовірно, російські правоохоронні органи навмисне затримували журналістів, а не протестувальників, аби обмежити висвітлення події, позбавивши організацію «Шлях додому» статусу «платформи для мучеництва» в інформаційному просторі через арешти її членів», – йдеться у звіті ISW.
У Росії акції за повернення мобілізованих проводить рух «Шлях додому». Після останньої акції в Санкт-Петербурзі дружини мобілізованих заявили про тиск із боку співробітників силових структур, зазначає телеканал «Дождь». До цього учасниці руху «Шлях додому» говорили про тиск із боку влади різних регіонів.
У вересні 2022 року влада Росії оголосила так звану часткову мобілізацію на війну проти України. За офіційними даними, призвали близько 300 тисяч людей. Указ про мобілізацію досі є чинним. Представники російської влади неодноразово заявляли, що мобілізовані залишаться в армії до кінця так званої «спеціальної військової операції».
Востаннє масштабні протести в Росії були після оголошення Путіним так званої часткової мобілізації у вересні 2022 року.
Сили РФ «активно штурмують» населені пункти на північ та південь від Авдіївки – Генштаб ЗСУ
В Україні за добу відбулось 66 бойових зіткнень, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 4 лютого.
За даними військових, сили РФ «активно штурмують» населені пункти на північ та південь від Авдіївки та на Мар’їнському напрямку в Донецькій області.
Відомо, що на Куп’янському напрямку ЗСУ відбили 5 атак російських військових біля Синьківки та Іванівки Харківської області.
«На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 8 атак окупантів у районах Серебрянського лісництва, Білогорівки Луганської області, Тернів і Ямполівки Донецької області», – розповіли у ЗСУ.
Водночас на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 3 атаки неподалік від Богданівки та Кліщіївки Донецької області.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 27 атак ворога біля Новокалинового й Авдіївки та ще 3 атаки поблизу Первомайського Донецької області», – кажуть у ЗСУ.
Також, за даними Генштабу, на Мар’їнському напрямку ЗСУ продовжують стримувати сили РФ неподалік Красногорівки, Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 7 атак.
«Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 12 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу та 1 артилерійському засобу противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Фотодокази війни Росії проти віри і духовності показали у Вашингтоні
Хрести на підлозі посеред уламків цегли та «поранені» обстрілами ікони – так виглядають майже пів тисячі українських храмів після російських атак.
Понівечені Росією церкви, монастирі, мечеті й синагоги демонструють, наскільки цинічним є її масштабне вторгнення в Україну, наголосили у Вашингтоні під час відкриття виставки «Зруйновані храми України». Її відкрили в рамках Українського тижня у Вашингтоні, коли українські активісти та неурядові організації проводять низку подій та зустрічей у столиці США, щоб привернути увагу до російської війни в Україні.
Читайте про це за лінком
Окремо від України. У Конгресі США наступного тижня проголосують за допомогу Ізраїлю
Наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів, розповів спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон.
Як заявив Джонсон, «такий крок необхідний для швидкого отримання допомоги Ізраїлю в його боротьбі з «Хамасом» (угрупованням, визнаним США та ЄС терористичним – ред.) у Секторі Гази».
Він зауважив, що «зараз США немає часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
«Цю пропозицію незабаром оприлюднить Сенат після тривалих переговорів», – сказав Джонсон.
Законопроєкт, за який голосуватимуть, передбачає кошти на ізраїльські системи протиракетної оборони «Залізний купол» і «Залізний промінь», а також на військові операції США на Близькому Сході та «посилений захист американського персоналу в посольствах».
«Хоча Сенат, схоже, готовий нарешті оприлюднити текст свого додаткового пакета після місяців закритих переговорів, їхнє керівництво усвідомлює, що, не включивши Палату представників у свої переговори, вони позбавили можливості швидкого розгляду будь-якого законодавства», – попередив Джонсон.
Проте, за його словами, законопроєкт не матиме компенсаційних скорочень витрат, на відміну від законопроєкту про допомогу Ізраїлю на 14 мільярдів доларів, який був ухвалений Палатою представників через заперечення Демократичної партії.
Раніше, 2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Єрмак зустрівся з французькою делегацією: говорили про безпеку і формулу миру
У суботу, 3 лютого, керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів зустріч із делегацією Францією, йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
За даними Офісу президента, «сторони обговорили широкий спектр актуальних питань міжнародного та двостороннього порядку денного».
Відомо, що до складу делегації увійшли дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, керівник військового штабу президента Франції Фаб’єн Мандон, радники президента Франції Ксав’є Шатель і Бертран Бюшвальтер.
Зазначається, що «основну увагу приділили безпековій ситуації та першочерговим потребам Сил оборони України для протистояння російській агресії».
Керівник Офісу президента подякував Франції за «потужну оборонну допомогу Україні під час російської агресії».
«Франція демонструє незмінну підтримку України і таким чином наближає нашу спільну перемогу та зміцнює безпеку у Європі. Наше стратегічне партнерство надалі посилюється», – наголосив Єрмак.
Сторони підтвердили зацікавленість у «посиленні співпраці оборонних підприємств двох країн. Крім того, співрозмовники обмінялися думками щодо імплементації формули миру та підготовки до проведення Саміту миру найближчим часом».
«Українська формула миру – це реальний алгоритм забезпечення справедливого миру, подолання наслідків війни та недопущення нової агресії. Ми цінуємо підтримку Франції в реалізації формули та її просуванні серед країн Глобального Півдня», – зазначив керівник ОП.
У межах візиту французької делегації також відбувся «черговий раунд переговорів із Францією щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій», повідомили в Офісі президента.
У січні канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Зеленський за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном 18 січня повідомив, що лідери країн доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.
ДСНС: російські військові атакували Нікополь, пошкоджена пожежна частина
На Донеччині у Покровську через удар російської армії пошкоджена пожежно-рятувальна частина, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Сьогодні ввечері (3 лютого – ред.) російські війська обстріляли місто Покровськ. Вибуховою хвилею пошкоджено 3 ролетних воріт у гаражі, скління вікон та двері в одному з приміщень частини», – зазначили у ДСНС.
Серед особового складу, за даними служби, ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Протягом дня авіація Сил оборони завдала ударів по 12 районах зосередження особового складу російських військових, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ.
Протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень, кажуть у ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 2 атаки ворога в районах населених пунктів Синьківка, Іванівка Харківської області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Також ворог завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів: Куп’янськ, Іванівка, Кислівка, Табаївка, Піщане Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 15 населених пунктів, зокрема: Синьківка, Іванівка, Кислівка, Котлярівка Харківської області», – повідомили у Генштабі.
Водночас, на Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 3 атаки російських військ в районі населених пунктів Богданівка та Кліщіївка Донецької області, «де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення». Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема: Григорівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 20 атак ворога в районі населеного пункту Авдіївка та ще 3 атаки в районі Первомайського Донецької області, де ворог за підтримки авіації намагався прорвати оборону наших військ. Також противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Олександропіль Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали понад 15 населених пунктів, серед них: Новобахмутівка, Бердичі, Степове, Авдіївка, Первомайське Донецької області», – йдеться в зведенні Генштабу ЗСУ.
Українські військові кажуть, що «підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу та 1 артилерійському засобу противника».