ОВА: через удар Росії по Сумах загинули двоє людей, рятувальні роботи завершені
Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару по Сумах напередодні завершені, заявили в Сумській обласній військовій адміністрації.
«Внаслідок удару постраждало 26 осіб, дві людини загинули. Шестеро – знаходяться у медичних закладах», – йдеться в повідомленні.
Атака пошкодила приміщення школи, центральної міської лікарні, обласного центру екстреної медичної допомоги та водоканалу.
7 березня обласна військова адміністрація повідомила, що російська армія завдала ракетного удару по Сумах. Спершу було відомо про одного постраждалого.
На початку доби 6 березня внаслідок нічного удару Росії по Сумах постраждали семеро людей, зокрема 10-річна дитина.
Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні райони Сумської області з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російський дрон влучив у цивільний автомобіль у Вовчанську, двоє людей загинули – Синєгубов
Російська армія запустила FPV-дрон по Вовчанську близько 15 години 8 березня, заявив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, дрон поцілив у цивільний автомобіль.
«За попередніми даними, загинули 58-річний чоловік та 53-річна жінка. Зі слів свідків, у авто могла перебувати ще одна особа», – повідомив він.
Голова області додав, що інформація про наслідки оновлюється.
Вранці 7 березня російські війська завдали удару керованою авіабомбою по Вовчанську на Харківщині. Одна людина загинула, ще одна зазнала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Представленість жінок у медіа впала через повномасштабне вторгнення РФ – аналіз ІМІ
Представленість жінок у медіа зростала з 2014 по 2022 рік, але почала знижуватися після повномасштабного вторгнення Росії – про це йдеться в аналізі Інституту масової інформації за підсумками 10-річного моніторингу українських ЗМІ.
Як виснували аналітики, на видимість жінок у інформаційному просторі впливали такі події: початок російської війни проти України 2014 року, вибори президентські й парламентські, пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії.
«Щороку представленість жінок у медіа зростала, і так було до 2022 року. Повномасштабне вторгнення Росії відкинуло прогрес медіа в цій сфері на щонайменше п’ять років назад, якщо говорити про видимість жінок-експерток, і на всі десять років, якщо йдеться про жінок як героїнь матеріалів», – йдеться в аналізі.
При цьому моніторинг ІМІ в лютому 2024 року свідчить, що кількість жінок, яких цитують у статтях як експерток, продовжила падати:
«Для порівняння: до вторгнення, у 2021 році, на жінок припадало 30% усіх експертних коментарів у медіа. Після вторгнення ця цифра падає щороку приблизно на 5%, і наразі становить лише 17% усіх експертних коментарів».
Читайте також: Жінки на війні: як долати «скляну стелю»
За даними моніторингу, приблизно кожен третій коментар експерток стосувався міжнародної тематики – 36,8%. Також жінки представлені в медіа як речниці та пресофіцерки, фахівчині з тем війни та економіки (по 9,2%), здоров’я (5,7%).
Аналітики вказують на певний прогрес у видимості жінок у медіа протягом 10 років, але зазначають, що участь жінок у обороні досі не є достатньо висвітлена. Згідно з матеріалом, через повномасштабне вторгнення на перший план вийшли військові, які є переважно чоловіками. Натомість «історії про жінок-військових, медикинь, операторок дронів, офіцерок, кулеметниць, кухарок, снайперок і ветеранок є поодинокими й радше винятком, ніж правилом».
«Найсумніше трапилося після повномасштабного вторгнення: ми почали фіксувати, що рівень присутності жінок як експерток знизився на кілька відсотків та відкотився на роки й роки назад. Чоловіки-військові, посадовці та їхні коментарі витіснили жінок з публічного простору. Зрозуміло, що це пов’язане з активними бойовими діями та актуальністю теми, втім серед військових теж є жінки, які можуть коментувати та залучати свій досвід і експертизу. Є складність у тому, що чоловіків частіше ставлять на керівні посади, тому жінки з релевантним чи навіть більшим досвідом можуть упиратися в так звану скляну стелю. Втім, ми розуміємо, що тут ще є робота редакції та її бажання, вміння залучати жінок до експертизи», – коментує дослідниця Інституту Яна Машкова.
При цьому, зазначають автори звіту, видимість жінок-військових завжди була низькою. Перед вторгненням дані ІМІ свідчили, що на військовослужбовиць припало лише 5% згадок у медіа, інші 95% стосувалися чоловіків-військових. У матеріалах жінки були представлені як бойові медикині, інструкторки з тактичної медицини, військовослужбовиці ЗСУ та пресофіцерки. Зазвичай згадки стосувалися обстрілів та поранень військових у зоні бойових дій, життєвих історій, активізації російських військових сил та криміналу.
«Наразі єдині коментарі, які фіксують дослідники ІМІ, – це експертиза від керівниці пресцентру ОК «Південь» Наталії Гуменюк. У матеріалах, де трапляються жінки як героїні матеріалів про війну, це родички військових, потерпілі чи жертви військових обстрілів», – йдеться в тексті.
За даними медійного майданчика Сил оборони, на січень 2024 року у Збройних силах України загальна кількість жінок склала понад 62 тисячі. Із них військовослужбовиць – 45 587 жінок, 13 487 мають статус учасниць бойових дій. Понад 4 тисячі перебувають зараз у районах бойових дій.
Дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко стала власницею компанії в Росії, що займається виробництвом кінофільмів, її очолив лінійний продюсер талант-шоу «Україна має талант».
Про це повідомляють журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми».
Відповідно до даних із реєстру юридичних осіб Російської Федерації, восени 2023 року було зареєстровано компанію «Вервица Фильм», профіль діяльності – виробництво кінофільмів, відеофільміві телевізійних програм, а в лютому 2024 року компанія зареєструвала домен vervica-film.ru (поки що неактивний).
Засновниками компанії є російське АО «Ренессанс» (99,99%) та громадянин РФ Басманов Олексій Сергійович (0,01%). Віктор Медведчук вказував у своїй декларації, що бенефіціарною власницею АО «Ренессанс» є його дружина Оксана Марченко. Ця ж компанія досі фігурує серед засновників інших структур подружжя у Росії, зокрема у нафтовидобувній компанії «НЗНП Трейд», що освоює Гавриківське родовище у Ханти-Мансійському автономному окрузі.
Олексій Басманов – уродженець Росії, працював в Україні разом із Оксаною Марченко у талант-шоу «Україна має талант», був лінійним продюсером шоу.
Отримати коментарі Олексія Басманова та Оксани Марченко наразі не вдалось. Водночас колишні колеги Басманова розповіли, що він долучався до виробництва фільмів із циклу «Паломниця» Оксани Марченко, і ця робота йому дуже подобалася.
Оксана Марченко виїхала з України перед повномасштабним вторгненням – 18 лютого 2022 року. У лютому 2023-го в СБУ заявили про повідомлення Марченко підозри за статтею «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території» (ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України). Телеведучу оголосили в розшук 11 квітня 2023 року. Особистий духівник Оксани Марченко, за словами виконувача обов’язків намісника Києво-Печерської лаври архімандрита Авраамія, продовжує мешкати у Києво-Печерській лаврі як монах Української православної церкви (Московського патріархату).
«Схеми» повідомляли, що чоловік Оксани Марченко Віктор Медведчук, обвинувачений в Україні у держзраді, після обміну на українських військових започаткував у Росії «політичний рух» «Другая Украина». До нього долучаються втікачі з України: політичні коментатори з уже закритих проросійських телеканалів, депутати місцевих рад від ОПЗЖ і обвинувачені у державній зраді і сепаратизмі політтехнологи. Їм вдалося уникнути покарання і виїхати з України, дехто з них втік після 24 лютого 2022 року.
У серпні 2023 року в Сербії зареєстрували філію російської громадської організації «Другая Украина». На початку грудня 2023 року посольство України в Сербії надіслало офіційний протест міністерству закордонних справ цієї країни, в якому попросило припинити діяльність представництва громадської організації «Другая Украина» Віктора Медведчука у Белграді.
Чого очікують у Великій Британії від посла України Валерія Залужного
Новина про призначення колишнього головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного новим послом України у Великій Британії викликала помітне пожвавлення як у владних колах Сполученого Королівства, так і поміж оглядачів і ЗМІ.
Постать Залужного як дипломатичного представника України у столиці одного з найважливіших і найвідданіших союзників Києва у війні проти російської агресії розглядається як така, що може додати енергії і прогресу українсько-британським відносинам, надто за умов повномасштабної війни РФ проти України.
Шмигаль обговорив із віцеголовою Єврокомісії розблокування українського експорту
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із виконавчим віцепрезидентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом – про це він повідомив 8 березня.
За словами голови уряду, розмова стосувалася деблокування кордону, відновлення експорту та транзиту українських товарів. Шмигаль заявив, що Україна готова до подальших скоординованих кроків із сусідніми державами та Єврокомісією.
«Завдяки роботі Координаційної платформи з питань експорту української агропродукції маємо прогрес у виробленні спільних рішень. Також вітаємо залучення ЄІБ та ЄБРР до збільшення спроможності Шляхів солідарності, які є важливими для нашої економічної стійкості», – сказав він.
Шмигаль схвально відгукнувся про ініціативи Єврокомісії з продовження автономних заходів для лібералізації торгівлі. Він висловив сподівання, що Європарламент підтримає це питання без жодних правок.
«Преференційний режим торгівлі між Україною та ЄС має спиратися на домовленості, побудовані на багаторічній основі. Потрібна подальша тарифна лібералізація в рамках Угоди про асоціацію», – додав голова уряду.
Крім того, за словами Шмигаля, учасники зустрічі обговорили підготовку до проведення дев’ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС та програму Ukraine Facility.
Раніше 8 березня Домбровскіс повідомив про приїзд до України, щоб «знову висловити непохитну підтримку Євросоюзу».
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль раніше заявляв, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
3 березня у відеозверненні президент Володимир Зеленський сказав, що Україна та Польща мають знайти рішення для розблокування кордону, адже ситуація, яка там склалася, «вийшла за межі економіки та моралі».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи.
Прокуратура: внаслідок обстрілу Херсонщини силами РФ загинула людина
Унаслідок обстрілу Тягинської громади на Херсонщині загинула людина, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«За процесуального керівництва Бериславської окружної прокуратури Херсонської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, що поєднано з умисним вбивством», – зазначили у відомстві.
За даними слідства, 8 березня близько 12:00 армія РФ обстріляла село Ольгівка Тягинської громади, попередньо з мінометної зброї.
«Внаслідок вибуху снарядів одна людина загинула, ще одна – отримала поранення. Дані уточнюються», – підсумували у прокуратурі Херсонщини.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Пів сотні атак за добу: навіщо Росія тисне на захід від Донецька перед незаконними виборами?
Вранці 8 березня український Генштаб повідомив про 50 атак армії Росії за добу на захід від Донецька.
Російські сили намагалися 23 рази штурмувати на захід від Авдіївки та 27 разів – на околицях Мар'їнки. Залишки обох міст Росія захопила під час свого зимового наступу.
За оцінками ОСУВ «Таврія», за 4 місяці активної фази Авдіївської оборонної операції агресор втратив понад 47 тисяч своїх солдатів.
Весь час цього наступу армії агресора на захід від Донецька стабільно гаряче – тоді як на інших ділянках фронту трапляються затишшя.
Проєкт DeepState сьогодні, 8 березня, повідомив, що українські захисники після відступу із Авдіївки змушені будувати фортифікації під вогнем супротивника.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Наступними вихідними в Росії відбудуться вибори президента РФ. Саме необхідністю показати «перемоги» на фронті військові аналітики пояснювали надвитратні для Росії штурми Авдіївки та Мар'їнки. У посланні до Федеральних зборів 21 лютого Володимир Путін дав зрозуміти, що пишається «учасниками СВО» – і що війна триватиме.
Схід
- У Новомихайлівці вже майже не залишилося місцевих жителів, повідомив 5 лютого пресофіцер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Ярослав Чепурний. Він зазначив, що в селі дуже багато знищених повністю будинків і інфраструктури, «це вже повністю непридатний для проживання населений пункт».
- DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки Донецької області. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним. «Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- Аналітики ISW у звіті 8 грудня висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Програма Ukraine Facility: віцепрезидент Єврокомісії розповів про два транші допомоги
Незабаром, у березні 2024 року, Україна отримає перший транш за програмою Ukraine Facility у розмірі 4,5 млрд євро, розповів виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
«Ми вже остаточно доопрацьовуємо механізм підтримки України, який називається Ukraine Facility… Перший транш цієї допомоги в розмірі 4,5 млрд євро надійде вже в березні, а невдовзі за ним, у квітні, надійде 1,5 млрд євро», – сказав Домбровскіс.
Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс 8 березня прибув із візитом до Києва.
Раніше, 28 лютого, Рада ЄС остаточно схвалила середньостроковий перегляд бюджету до 2027 року, який передбачає також заснування механізму Ukraine Facility – чотирирічного плану допомоги на 50 мільярдів євро.
Європарламент 27 лютого підтримав створення Українського фонду та виділив для його функціонування 50 мільярдів євро на період 2024–2027 років. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави, та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі. Відповідну резолюцію підтримали 536 євродепутатів, 40 – проти, ще 39 утрималися.
Зеленський пояснив, чому не можна провести вибори під час війни
Наразі є «низка причин», які унеможливлюють проведення виборів під час війни, зазначив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Cinque minuti.
«Для того, щоб провести вибори в воєнний час в Україні треба змінити відповідне законодавство. У воєнний час не можна проводити вибори. Це перше», – пояснив президент.
За словами Зеленського, серед інших причин:
- важлива повага до військових, які наразі перебувають на фронті й також повинні мати право на волевиявленні під час виборів;
- необхідна окрема інфраструктура, яка дозволить брати участь у голосуванні 7 мільйонам українців, які наразі перебувають закордоном.
У листопаді минулого року Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
Питання українських виборів почали обговорювати з кінця травня минулого року. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно пишуть українські та міжнародні ЗМІ.
У жовтні 2023 року опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Жінки на війні: як долати «скляну стелю»
Після початку повномасштабного вторгнення кількість жінок в Збройних силах України зросла на 40%. Це дані кадрового центру ЗСУ станом на жовтень минулого року. У відомстві називають цей показник найбільшим у новітній світовій історії за кількістю жінок на полі бою.
У Генеральному штабі України повідомляють, що станом на березень 2024 року понад 47 тисяч жінок служать у складі ЗСУ. З них понад 4 тисячі – безпосередньо на передовій.
Урядовці підкреслюють, що в український армії скасовані будь-які обмеження щодо призначення та проходження жінками-військовослужбовцями служби на всіх посадах (в тому числі бойових) за всіма групами військово-облікових спеціальностей. Це забезпечує закон, ухвалений у 2018-му році.
Чи працює це насправді та якою є тенденція щодо гендерної рівності в українські армії? Чи чути голос жінок в інформаційному просторі про проблеми війни?
Щонайменше 4 000 українських жінок мають у Збройних силах бойові посади. Однак їх кількість могла би бути більшою. Не поодинокі випадки, коли жінкам доводиться виборювати можливість потрапити на поле бою на рівні з військовими чоловіками.
Багатьом це вдається не з першого разу, а у деякі підрозділи жінкам мобілізуватися взагалі не вдається. Про це розповідає морська піхотинка і військова медикиня Ярина Чорногуз в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
Ольга Рукавішнікова, гранатометниця 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, теж підтверджує Радіо Свобода гендерну дискримінацію у війську, хоча на власному досвіді вона з цим не зіштовхнулася. «У мене часто бувало так, що фізична форма краща, ніж у деяких хлопців», – пояснює Рукавішнікова.
Єдина жінка-штурмовик в ОШБ «Лють» із позивним «Пантера» розповіла Радіо Свобода, що не чекає від побратимів поблажливого ставлення.
До повномасштабного вторгнення працювала кінологом в поліції, а зараз а її спиною вже чималий бойовий досвід на лінії зіткнення, зокрема участь в операціях в Кліщіївці та Курдюмівці. Дівчина зізнається – аби працювати на рівні з побратимами-чоловіками, їй доводиться тренуватися набагато більше.
На Хмельницьку АЕС завезли перші партії ядерного палива Westinghous – «Енергоатом»
Для двох енергоблоків Хмельницької атомної електростанції доставили ядерне паливо американської компанії Westinghouse, йдеться в повідомленні пресслужби «Енергоатому».
«Свіже ядерне паливо (СЯП) Westinghouse для двох енергоблоків ХАЕС з реакторами ВВЕР-1000 вже на майданчику станції. Відтепер всі вітчизняні атомні електростанції використовуватимуть американські тепловидільні збірки. Їх завантажать в реактори Хмельницької АЕС вже цього року – під час планово-попереджувальних ремонтів», – зазначають у відомстві.
Крім того, в «Енергоатомі» кажуть, що дотепер два блоки ХАЕС працювали на російському паливі, закупленому ще до повномасштабного вторгнення, «а після 24 лютого 2022 року «Енергоатом» повністю припинив співпрацю з країною-агресоркою».
В «Енергоатомі» додали, що «провели низку технічних робіт і придбали необхідне обладнання, щоби всі українські атомні енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 працювали на ядерному паливі американської компанії Westinghouse».
Як раніше повідомляв оператор «Укренерго», українська енергосистема втратила понад 10 ГВт встановлених потужностей генерації через російську окупацію. Сюди входять найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, а також низка ТЕС і більшість вітрових та сонячних електростанцій.
«Нарахування пенсій зупинили»: що відбувається з соцвиплатами в окупації
Як скасування виплат ВПО вплине на становище переселенців? Які соціальні виплати від українського уряду продовжують отримувати жителі окупованих територій? Чи зберігаються українські пенсії у людей, які не виїжджали з окупації, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Частина внутрішньо переміщених осіб з 1 березня втратила право на отримання виплат від держави. Допомогу продовжать виплачувати лише окремим категоріям населення, серед яких пенсіонери з певним рівнем доходу, люди з інвалідністю першої та другої груп, діти-сироти, тяжкохворі діти, батьки-вихователі та прийомні батьки. Також право на соціальну виплату мають сім'ї ВПО, якщо дохід родини менший, ніж 9 тисяч 444 гривні на людину та у разі, коли у складі родини є особа, що не працює з певних причин.
- Віцепрем'єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук заявляла про те, що раніше соціальні виплати отримували близько 2,5 (двох з половиною) мільйонів людей.
- Після змін у правилах нарахувань держава продовжить підтримувати понад 1,5 мільйона ВПО.
- У Мінсоцполітики новий механізм соціальних виплат пояснюють стимулюванням переселенців до працевлаштування та отримання власних джерел доходів для родини, сказала у лютому в ефірі телемарафону перша заступниця міністра соціальної політики України Дарина Марчак. Розмір державної допомоги переселенцям не змінюється і становить 2 тис. грн, для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. грн.
«Переселенцям досі тяжко»
Маріупольське видання «0629» провело опитування серед своїх читачів, і більшість із них (53%) відповіла, що «лишитися навіть такої невеликої допомоги є фінансовою катастрофою» і відтепер їм складніше буде сплачувати за оренду житла. Зазначимо, що опитування не є соціологічним і відображає думку частини аудиторії видання.
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою Василівки, яка переїхала на підконтрольну владі України територію, її звати Аліна Дешкан. Свого часу вона тікала від війни на Донбасі. Жінка самостійно виховує двох дітей. Каже, що допомога від держави для її родини є важливою, оскільки дозволяє покривати оренду житла у Запоріжжі й комунальні витрати.
Зенітники «відпрацювали» по літаках на відстані понад 150 км – ЗСУ
Українські військові «відпрацювали по ворожих літака на відстані понад 150 кілометрів», повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України Микола Олещук у телеграмі 8 березня.
«Чи не щодня розрахунки зенітних ракетних військ Повітряних сил полюють на російські винищувачі. Буквально вчора було бойове застосування по ворожих літаках на відстані понад 150 км. Працюємо і сьогодні! Перевіряємо результат бойової роботи», – зазначив він.
Командувач додав, що «ворог продовжує атакувати позиції ЗСУ керованими авіабомбами, але підлітати близько вже не наважується».
Крім того, за словами Олещука, «останні втрати авіації РФ змусили росіян зменшити кількість авіаударів КАБами та зменшити спроможності ворога у веденні радіолокаційної розвідки».
«За нашими даними, серед російських пілотів уже почались певні «дискусії» щодо рішень військового керівництва – посилати їх в один кінець. Такі розмови, а, можливо, і саботаж під час виконання завдань окупантами лише зростатимуть, коли Повітряні сили отримають від західних партнерів більше інструментів для захисту нашого неба від повітряних атак ворога», – додав командувач Повітряних сил ЗСУ.
Раніше, 23 лютого, в Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
У міноборони РФ цю інформацію не коментували.
За даними Повітряних сил Збройних сил України, це третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 та Іл-22.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 347 літаків.
За допомогою А-50 сили РФ керують атаками своєї ударної авіації та виявляють у небі українські літаки й ракетні атаки, а також передають радіосигнали від військ на передовій до штабів у тилу.
Міністр оборони Британії у Києві: «я приїхав, щоб бити на сполох»
Міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс записав відео з центру Києва і закликав міжнародну спільноту підтримати Україну.
«Я у Києві, щоб підняти тривогу в демократичному світі – ми повинні переконатися, що Україна виграє цю війну», – наголосив Шеппс у соцмережі Х.
За його словами, Британія зробила «більше, ніж будь-коли, надавши найбільший на сьогодні пакет військової підтримки».
«Тепер кожна країна повинна зробити те ж саме і забезпечити перемогу свободи над тиранією», – сказав британський міністр.
Прем’єр Чехії: вдалося зібрати кошти на першу партію в 300 тисяч боєприпасів для України
Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України, повідомив чеський прем’єр Петр Фіала.
«Велика подяка всім країнам, які приєдналися до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України. Нам вдалося зібрати достатньо коштів, щоб закупити першу партію артилерійських снарядів у 300 тисяч одиниць. Однак наша ціль – доправити набагато більше! Наша робота і наша допомога Україні на цьому не закінчуються», – написав Фіала в соцмережі Х 8 березня.
За його словами, Чехія продовжує шукати партнерів, щоб далі підтримувати Україну в її боротьбі проти російського агресора.
Cейм Польщі закликав заблокувати імпорт до ЄС агропродукції з Росії та Білорусі
Нижня палата польського парламенту закликала Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту в ЄС сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі, йдеться у резолюції Сейму «Про запровадження санкцій у зв’язку з імпортом російських і білоруських продовольства і сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу», котра була схвалена 7 березня.
«Ми закликаємо Єврокомісію внести пропозицію щодо запровадження санкцій у зв'язку з імпортом російського і білоруського продовольства і сільськогосподарської продукції до Євросоюзу», – наголошується у документі.
У резолюції підкреслюється, що імпорт продовольства і сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі продовжує приносити «величезні доходи» виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
«Наш моральний обов’язок - зупинити торгівлю, яка може прямо чи опосередковано сприяти зміцненню спроможності Росії та Білорусі продовжувати війну з Україною, особливо тому, що російський імпорт може включати зерно, вкрадене з окупованих територій України», – наголошується в документі.
На Херсонщині чоловік підірвався на російському боєприпасі – прокуратура
У Херсонській області на російському боєприпасі підірвався місцевий житель, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством», – розповіли у відомстві.
За даними слідства, 8 березня близько 10:30 в селі Широка Балка Станіславської громади під час обробітку землі місцевий житель натрапив на вибуховий пристрій, залишений російськими військами. Від здетонування вибухонебезпечного предмета чоловік загинув.
Три оборонні компанії Франції розгорнуть виробництво в Україні – Лекорню
Франція планує залучити деяких своїх виробників зброї до виробництва військового обладнання безпосередньо в Україні, щоб допомогти Києву у війні проти Росії, заявив 8 березня французький міністр оборони Себастьєн Лекорню.
«Три французькі компанії будуть налагоджувати партнерські відносини з українськими компаніями, зокрема у сфері безпілотників і сухопутного обладнання, щоб виробляти запчастини в Україні, а в майбутньому, можливо, і боєприпаси», – цитує Лекорню французький мовник BFMTV.
Він додав: «Ідея полягає в тому, щоб запустити перші виробничі одиниці цього літа».
Прем’єр-міністр Греції звернувся до Кремля після ракетного удару по Одесі
Прем’єр-міністр Греції Кірьякос Міцотакіс звернувся до Кремля після того, як нещодавно став свідком авіаудару РФ по Одесі.
«Я думаю, що у всіх нас є одне послання до Кремля: ми не злякаємось, ми продовжимо підтримувати Україну та її громадян стільки, скільки буде потрібно, і ми залишимося єдиними у цьому питанні», – сказав Міцотакіс під час конференції Європейської народної партії у Бухаресті.
Грецький прем’єр підкреслив, що «жодні порушення Росією міжнародного права чи її спроби змінити кордони за допомогою сили не будуть сприйняті Європою».
Раніше, під час чергової російської атаки на Одесу 6 березня, ракета вибухнула всього за 500 метрів від президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Греції Кірьякоса Міцотакіса, повідомило CNN джерело, знайоме з ситуацією.