Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Армія РФ вночі з С-300 атакувала Миколаїв, загинула людина – ОВА

Російські війська вночі ракетами С-300 атакували Миколаїв, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.

«Опівночі, 1 листопада, о 00:00 по Миколаєву нанесено ворожий удар чотирма ракетами із зенітно-реактивної системи С-300. Внаслідок чого сталося часткове руйнування будівель навчальних закладів, повністю зруйновано двоповерховий будинок, пошкоджено приватні будинки, виникла пожежа п'ятиповерхового житлового будинку. Одна людина загинула», – написав він у телеграмі.

Віталій Кім додав, що у медичному закладі вибуховою хвилею та уламками вибило OSB-плити, якими закрили вікна після попереднього обстрілу.

Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич у телеграмі оприлюднив фото наслідків цього обстрілу.

Найбільших втрат за добу Росія зазнала на двох напрямках на Донеччині – Генштаб ЗСУ

Найбільших втрат за добу Росія зазнала на Авдіївському та Бахмутському напрямках, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб Збройних сил України.

Як повідомляють у штабі, РФ втратила в Україні близько 650 своїх військових, а загалом від початку повномасштабного вторгнення близько 72 470.

За даними Генштабу, у війні проти України Росія також втратила:

  • 2698 (+12 за добу) танків;
  • 5501 (+16) бойову броньовану машину;
  • 1730(+2) артилерійських систем;
  • 383 РСЗВ;
  • 197 засобів ППО;
  • 276 (+1) літаків;
  • 257 (+4) гелікоптерів;
  • 1415 (+2) БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 397(+45) крилаті ракети;
  • 16 кораблів /катерів;
  • 4143(+15) одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 154 одиниць спеціальної техніки.

На Донеччині за добу загинули троє цивільних – Кириленко

Протягом доби 31 жовтня в Донецькій області було три встановлених випадки загибелі цивільних, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

«За 31 жовтня стало відомо про 3 мирних жителів Донеччини, убитих росіянами, — 2 у Бахмуті та 1 у Кураховому. Крім того, правоохоронці виявили тіло одного цивільного, загиблого під час окупації – у Рубцях», – заявив він.

Також троє людей в області отримали поранення. Голова ОВА нагадує, що точна кількість жертв у окупованих Маріуполі та Волновасі невідома.

Читайте також: Армія РФ вночі з С-300 атакувала Миколаїв, загинула людина – ОВА

Голова Харківської області Олег Синєгубов тим часом повідомив, що Харків провів ніч без обстрілів. В області протягом доби було кілька обстрілів, у Ківшарівці Куп’янського району медики госпіталізували поранену 50-річну жінку. Вона в тяжкому стані.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

У Севастополі вночі знову чули вибух

У окупованому Севастополі вночі близько 3:40 було чути звук вибуху. Про це повідомляє кореспондент проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За його словами, «хлопок», що пролунав, був схожий на спрацювання системи протиповітряної оборони.

Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв написав у телеграм, що вночі в районі Любимівки Чорноморським флотом Росії нібито збили безпілотник.

Читайте також: Пентагон про вибухи в Севастополі: відстежуємо російську реакцію

Вночі та вранці 29 жовтня у Севастополі було чути звуки вибухів та залпів. За словами російського глави Севастополя Михайла Развожаєва, нібито відбулася атака безпілотників, яку відбивали кораблі Чорноморського флоту Росії. ЗМІ повідомляли про пошкодження кількох російських суден, проте підтвердження цього немає.

У Міністерстві оборони РФ заявили, що атаку здійснили українські військові, яких нібито готували спеціалісти британських ВМС. Міністерство оборони Великої Британії відкинуло звинувачення.

У Пентагоні розповіли деталі останнього пакету військової допомоги Україні

У Міністерстві оборони США розповіли про п'ять можливостей, які передбачає останній пакет військової допомоги Україні на суму 275 мільйонів доларів.

Цей пакет, серед іншого, передбачає надання:

  • додаткових боєприпасів для HIMARS
  • 155-міліметрових артилерійських снарядів
  • протитанкових систем
  • багатоцільових автомобілів Humvee
  • антени супутникового зв’язку

«П’ять можливостей із цього пакету: по-перше, додаткові боєприпаси для HIMARS, які українці продовжують використовувати для зміни динаміки на полі бою, завадити російським силам за лінією фронту та створювати українським силам можливості для маневру; по-друге, 500 високоточних 155-міліметрових артилерійських снарядів, які дозволяють Україні протистояти російським загрозам на відстані та з високою точністю; по-третє, понад 1300 протитанкових систем, засоби, які є постійною потребою українських сил для протидії російській бронетехніці. Можливості боротьби з бронею, включені в цей пакет, включають багатоцільову зброю з плечовим пуском, SMAW, і AT4; а по-четверте, 125 Humvee. Це універсальні транспортні засоби, які можуть виконувати численні місії, на даний момент ми надіслали в Україну кілька сотень Humvee. І нарешті – чотири антени супутникового зв’язку, які розширюють можливості України отримати доступ до низки існуючих можливостей комерційного супутникового зв’язку в Європі. Вони підтримуватимуть такі послуги, як широкосмуговий доступ, і забезпечуватимуть надійний зв’язок для сил України», – розповів під час брифінгу високопосадовець Пентагону.

Він також нагадав, що США запобігають перенаправленню наданої зброї і це роблять за кількома напрямками – повний облік зброї на розподільчих вузлах безпосередньо перед передачею Україні, реєстрація в Україні та відстеження від прикордонних логістичних центрів до лінії фронту і перевірка даних американським персоналом на місці.

У Британії припустили, навіщо Росія розміщує ракети «Кинджал» у Білорусі

Дані розвідки Великої Британії свідчать, що Росія, скоріш за все, розмістила два літаки-перехоплювачі МіГ-31К FOXHOUND білоруському аеродромі Мачулищі.

За повідомленням Міністерства оборони країни, поруч із літаками розміщена «велика каністра у захисній земляній бермі».

«Ймовірно, каністра пов’язана з балістичною ракетою повітряного запуску AS-24 KILLJOY (російська назва – «Кинджал» – ред.), великогабаритним боєприпасом, для перенесення якого пристосований варіант МіГ-31К», – припускає розвідка.

Війна РФ проти України. Коментуючи позицію Китаю, у Держдепі звернули увагу на «цікавий коментар» Путіна

У Державному департаменті США, коментуючи позицію Китаю щодо війни РФ проти України, звернули увагу на «цікавий коментар» російського президента Володимира Путіна.

«Я вважаю справедливим сказати, що міністр Блінкен не чув нічого, коли мова йде про підхід КНР до війни Росії проти України, чого ми не чули раніше. Я не збираюся це характеризувати, але, звичайно, КНР публічно висловила свій підхід. Цікаво, що президент Путін також говорив про підхід КНР, зробив цікавий коментар, наскільки я пам’ятаю, що росіяни приватно почули від КНР про занепокоєння щодо війни РФ проти народу України», – сказав речник Державного департаменту США Нед Прайс під час брифінгу.

За словами Неда Прайса, не дивно, що Китай має ці занепокоєння.

«Тому що те, що Росія робить – намагається зробити – в контексті України суперечить всьому, що ми чули від КНР протягом десятиліть. КНР послідовно наголошує на ролі суверенітету, державного суверенітету; непорушності кордонів; праві країн світу визначати власну зовнішню політику. Ось що поставлено на карту, коли йдеться про війну Росії проти України. Росія цілиться в український народ, в український уряд, але вона також цілиться в них – у ті самі принципи», – додав він.

Напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, у ході якої обговорили війну РФ проти України та загрози, які вона становить для глобальної безпеки та економічної стабільності.

Читайте також: У МЗС України відповіли колегам з Китаю щодо ударів РФ: вдавати, що нічого не відбувається, «некоректно»

У вересні президент Росії Володимир Путін сказав, що розуміє стурбованість Китаю ситуацією в Україні.

Білий дім 15 вересня закликав Китай не підтримувати Москву в її війні проти України, заявивши, що всі країни повинні бути єдиними проти агресії Росії в Україні і не залишатися осторонь.

Китай не засуджує напад Росії на Україну, одночасно збільшуючи двосторонню торгівлю на тлі західних санкцій.

«Немає кейсу, схожого на український»: Еміне Джеппар про перспективи звільнення Криму

Парламентський саміт «Кримської платформи» зібрав у Загребі (Хорватія) представників парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади, Японії, а також країн Південної Америки, Африки та Азії.

Про те, чому майданчиком «Кримської платформи» стала столиця Хорватії, в чому основний зміст саміту в парламентському вимірі, і про реакцію в Росії та анексованому Криму Крим.Реалії поговорили з першою заступницею міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

Далі читайте тут

«Плачу перед іконами: «Боже, прости нас, немає навіть хліба»: розповідь жінки з Сіверськодонецька, яка втратила ногу

ЛЬВІВ ‒ Мистецтво повернуло до повноцінного життя двох жінок, які втратили ноги внаслідок обстрілів російської армії. Щоб допомогти потерпілим, десятки українських мистців надали свої роботи для благодійних виставок-аукціонів. Власне, за зібрані гроші і протезували постраждалих.

Дві історії про те, як російські ракети, скеровані на будинки мирних людей, змінили життя українок назавжди.

Читайте історії тут

Росія «прорубала ворота» через Маріуполь: постачання зброї та товарів через окуповане місто

Як завозиться зброя і боєприпаси на захоплені території Херсонської та Запорізької областей? Куди завозять товари? Якими маршрутами жителі окупованої частини півдня можуть виїхати з регіону? Чи безпечні ці шляхи? Наскільки змінилася військова логістика російської армії після вибухів на Керченському мосту і як вона зараз здійснюється, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • Російські військові майже не випускають людей на блокпосту у Василівці, що за 58 км від Запоріжжя. Тому жителі окупованих територій намагаються виїхати звідти через Новоазовськ Донецької області, що поблизу кордону з Росією, каже міський голова Мелітополя Іван Федоров. За його словами, зараз з'явився новий маршрут для евакуації через Мелітополь-Бердянськ-Маріуполь-Новоазовськ. Федоров зазначив, що вже є приклади, коли жителі користувалися цим шляхом.
  • Пізніше мер Мелітополя повідомив, що є два шляхи евакуації з окупованих територій до Грузії, Латвії та Естонії: перший – через окупований Крим, а другий – через Бердянськ-Маріуполь-Новоазовськ. В Донецькій області російські окупаційні сили встановили фільтраційний пункт, де «огляд» жителів може займати кілька днів, зазначив Федоров. Крім того, за його словами, тривалий час займає і сама дорога до Росії. Втім, міський голова Мелітополя закликав виїжджати з окупації, поки ці шляхи евакуації працюють.
  • Тим часом у Маріуполі окупанти будують тимчасову переправу через річку Кальміус. У такий спосіб вони хочуть збільшити потік вантажів з російського Ростова до окупованого Криму. Про це 18 жовтня повідомило маріупольське видання 0629. За інформацією журналістів, у листопаді в Маріуполі мають намір відкрити переправу, яка з'єднає лівобережний район із центром міста. Як заявив призначений Росією керувати Маріуполем Костянтин Іващенко, нова переправа має стати частиною маршруту, що сполучає транспортні потоки між Ростовом-на-Дону, Херсоном і Кримом. Міст також розвантажить рух у напрямку Лівобережжя через Іллічівський район і зменшить навантаження на єдиний міст, що діє між двома частинами міста. Пост-міст через Кальміус, який з'єднує два райони Маріуполя, був зруйнований під час артилерійських та авіанальотів російських військ, нагадує видання.
  • Раніше британська розвідка повідомила, що після пошкодження 8 жовтня цього року мосту через Керченську протоку російські сили зіткнулися з матеріально-технічними проблемами. Щоб підтримати окупаційні сили в південній оперативній зоні, Росія збільшила потік вантажів через окупований Маріуполь.
  • Голова російського парламенту Криму Володимир Константинов 29 жовтня розповів, що прохід всіх необхідних вантажів через Керченську переправу забезпечується в «ручному режимі», попри чергу з великих вантажів з боку Краснодарського краю Росії. За словами Константинова, набирає обертів сухопутний маршрут вздовж Азовського моря.

Читайте про все це тут

«Укренерго» анонсує обмеження електропостачання в семи областях через російські удари

Диспетчерський центр «Укренерго» надав операторам розподільчих мереж обсяги для обмеження електропостачання у центральній та північній частинах України, повідомила пресслужба компанії 1 листопада.

За повідомленням, обмеження стосуватимуться всіх категорій споживачів у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській та Полтавській областях.

«Тимчасові контрольовані обмеження всіх категорій споживачів необхідні, щоб зменшити навантаження на мережі, підтримати стале балансування енергосистеми та уникнути повторних аварій після того, як електромережі були ушкоджені ракетними обстрілами та атаками дронів росіян. Це дає можливість енергетикам якомога швидше відновити ушкоджені енергооб’єкти, балансувати систему та забезпечувати енергоживленням споживачів», – пояснюють в «Укренерго».

Читайте також: «Працювали майже добу». Кличко заявив про відновлення постачання електрики та води у Києві

31 жовтня Росія завдала масованої повітряної атаки по Україні, в результаті чого вчергове були пошкодження об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. Влада повідомила про влучання російських ракет по критичній інфраструктурі в Харкові, Запоріжжі, на Київщині, Буковині, Кіровоградщині та Черкащині. У Міноборони РФ підтвердили атаки по енергосистемі України.

31 жовтня у Києві не було влучань російських ракет, але удари по Київщині вплинули на водо- та енергопостачання міста. Кличко заявляв, що 80% споживачів залишилися без водопостачання. Вранці 1 листопада мер столиці повідомив, що постачання води та електрики в місті відновили.

За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, після російських ударів пошкоджені 18 об’єктів, більшість – енергетичні, у 10 регіонах України.

У Росії після повідомлення про завершення мобілізації почався осінній призов до армії

У Росії 1 листопада розпочався осінній призов до армії, передає російська служба Радіо Свобода. Указ президента Росії Володимира Путіна про це був опублікований ще 30 вересня.

До армії планується призвати 120 тисяч осіб – одразу після офіційного завершення мобілізації, де планувалося призвати 300 тисяч.

Генеральний штаб Росії напередодні заявив, що громадян, призваних на строкову службу, не відправлятимуть до окупованих регіонів України.

Читайте також: В ISW спрогнозували плани Путіна щодо війни в 2023 році

Проте законних підстав для цього немає, положення про порядок проходження військової служби дозволяє відправляти строковиків до зони конфлікту за чотири місяці після призову.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 30 жовтня припустили, що строковиків осіннього призову відправлять на війну в Україну вже навесні. Крім того, їх можуть мобілізувати до армії після закінчення термінової служби, якщо мобілізацію буде оголошено знову або продовжено.

У МЗС відреагували на заяви Путіна щодо вчорашньої масованої атаки РФ по Україні

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на заяви російського президента Володимира Путіна щодо масованих російських ракетних атак по Україні 31 жовтня.

«Путін публічно визнав, що віддав накази завдати ракетних ударів по українському мирному населенню та енергетичній інфраструктурі. Йому не можна дозволити сидіти за столом зі світовими лідерами з його закривавленими руками. Запрошення Путіна на саміт на Балі має бути відкликане, а Росія виключена з G20», – написав речник МЗС Олег Ніколенко в твіттері.

Президент РФ Володимир Путін заявив, що удари, які російські війська завдали 31 жовтня, частково є відповіддю на атаку на Чорноморський флот.

31 жовтня Росія завдала масованої повітряної атаки по Україні, в результаті чого вчергове були пошкодження об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. Влада повідомила про влучання російських ракет по критичній інфраструктурі в Харкові, Запоріжжі, на Київщині, Буковині, Кіровоградщині та Черкащині. У Міноборони РФ підтвердили атаки по енергосистемі України.

За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, після російських ударів пошкоджені 18 об’єктів, більшість – енергетичні, у 10 регіонах України.

Інспектори МАГАТЕ почали пошуки «брудної бомби» на українських об’єктах на запит Києва

Інспектори Міжнародного агентства атомної енергії почали перевірку двох об’єктів в Україні, повідомив голова агентства Рафаель Ґроссі – про це заявила пресслужба МАГАТЕ 31 жовтня.

«Метою візитів для забезпечення гарантій є виявлення будь-якої можливої незаявленої атомної діяльності та матеріалів, пов’язаних із розробкою «брудних бомб». Місяць тому МАГАТЕ перевірило одне з двох таких місць, і там не було виявлено жодної незаявленої атомної діяльності чи матеріалів», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Пентагон: немає ознак того, що Путін вирішив застосувати «брудну бомбу», але розмови про це є «небезпечними»

Пресслужба зазначає, що перевірка відбувається на запит Києва після того, як Росія звинуватила Україну в підготовці так званої «брудної бомби».

За словами Ґроссі, інспектори «незабаром завершать» перевірку, а пізніше цього тижня він надасть перші висновки щодо перевірок.

Україна подала запит до МАГАТЕ після того, як Росія звинуватила Київ у можливому виробництві «брудних бомб» у двох місцях, які перебувають під гарантіями МАГАТЕ і які регулярно відвідують інспектори агентства.

Ще три судна з агропродукцією покинули українські порти, попри вихід РФ із «зернової угоди»

Три судна покинули українські порти вдень 1 листопада відповідно до угоди про експорт зерна, повідомляє агенція Reuters з посиланням на Спільний координаційний центр під керівництвом ООН.

Рух кораблів погоджено ООН, українською та турецькою делегаціями, російську сторону поінформували.

За повідомленням, координатор ООН із зернової ініціативи Амір Абдулла «продовжив свої обговорення з усіма трьома державами-учасницями, намагаючись відновити повноцінну участь у СКК».

29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.​

Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.

Попри таку заяву Москви, 31 жовтня Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна продовжили реалізовувати зернову угоду та виконали план транзиту для 16 суден.

У Мінінфраструктури України повідомили, що 31 жовтня з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вийшли 12 суден з 354,5 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.

США нададуть Україні ще дві системи ППО NASAMS у найближчі тижні – Пентагон

Сполучені Штати вже надали Україні 1 400 зенітно-ракетних комплексів Stinger і планують надати загалом вісім норвезьких ЗРК середньої дальності NASAMS – про це повідомило Міністерство оборони США.

«Дві з цих систем надішлють протягом наступних кількох тижнів, а інші – слідом за ними. Українських військових уже навчають користуватися цією системою, яка стріляє різними ракетами. NASAM може захищати від широкого спектру повітряних загроз», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: У Пентагоні розповіли деталі останнього пакету військової допомоги Україні

Таким чином Пентагон прокоментував останні удари Росії по об’єктах енергетики в Україні. За спостереженнями США, українські військові здатні відбити певну кількість російських атак, але протиповітряна оборона «залишається пріоритетом».

«Шкода електромережі та водопостачанню є серйозною проблемою, яка напряму шкодить цивільному населенню», – наводять у відомстві слова одного з посадовців Пентагону.

26 жовтня стало відомо, що США передали Україні перші два зенітні ракетні комплекси NASAMS – систему протиповітряної оборони середньої дальності.

«Зливав дані про ЗСУ та транспортну інфраструктуру»: правоохоронці затримали на Одещині «агента РФ»

На Одещині затримали «агента РФ», який, за даними правоохоронців, «зливав дані» про ЗСУ та транспортну інфраструктуру регіону. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Як додають в ОГП, затриманий виявився колишнім співробітником поліції. Зі спецслужбами РФ він, за даними правоохоронців, співпрацював із квітня 2022 року.

«Він збирав і передавав дані про місця дислокації та пересування військової техніки підрозділів ЗСУ, обстановку в портах Одеси і Чорноморська та залізничного сполучення. Також на виконання завдань російських кураторів, інформатор придбав три відеокамери (так звані «фотопастки»), які встановив уздовж залізничних колій поблизу Одеси для фіксування вантажних потягів», – повідомляють у Офісі генпрокурора.

В СБУ повідомили про арешт агента РФ, який шпигував за позиціями HIMARS

Під час затримання у чоловіка, за даними ОГП, вилучили вибухівку та боєприпаси.

Наразі йому повідомлено про підозру у держзраді та незаконному поводженні з вибуховими речовинами і бойовими припасами.

Спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення агентурних мереж чи підозрюваних у підривній діяльності на шкоду Україні в умовах воєнного стану.

Зокрема, 29 жовтня контррозвідка СБУ затримала російського агента під час контрдиверсійних заходів у прифронтових районах Дніпропетровської області. За її даними, він збирав інформацію про місця тимчасової дислокації та переміщення підрозділів сил оборони на території регіону.

На Харківщині ще 29 населених пунктів залишаються окупованими – Синєгубов

На Харківщині ще 29 населених пунктів залишаються окупованими, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«У нас залишається під окупацією 1,6%, це майже 29 населених пунктів, де зараз ведуться активні бойові дії нашими військовими для остаточного їх звільнення», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

Синєгубов також повідомив, що ОВА комунікує абсолютно з усіма населеними пунктами, проводиться евакуація.

Станом на 20 жовтня повідомлялося, що на Харківщині деокуповано 544 населені пункти, під тимчасовою окупацією залишаються 32.

У Путіна оголосили, що указ про завершення мобілізації непотрібний

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що для завершення так званої «часткової мобілізації» не потрібно випускати окремого указу Володимира Путіна, повідомляє 1 листопада агенція «Інтерфакс».

«Указ непотрібний, з цього приводу ми маємо висновок державного правового управління адміністрації президента. Відповідно… часткову мобілізацію завершено. Розіслано відповідні телеграми міністерством оборони у військкомати», – твердить речник Путіна.

Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи збереже чинність відповідний указ про «часткову мобілізацію» і чи може російська влада на його підставі розпочати новий етап мобілізації, Пєсков сказав: «Ні, там же йшлося про конкретну кількість (призовників) – до 300 тисяч осіб, відповідно, цей указ виконано».

Виданий наприкінці вересня указ Путіна про «часткову мобілізацію» містив не поширений публічно пункт, у якому, за твердженнями російської влади, йшлося про число осіб, які будуть мобілізовані. Про те, чи насправді в указі йдеться про 300 тисяч осіб, доводиться судити лише зі слів російських чиновників.

Марін закликала Угорщину та Туреччину швидко погодити вступ Фінляндії та Швеції до НАТО

Прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін 1 листопада закликала Угорщину та Туреччину швидко погодити вступ її країни, а також Швеції до Північноатлантичного альянсу, передає агентство Reuters.

«Всі погляди наразі спрямовані на Угорщину та Туреччину. Ми чекаємо, щоб ці країни ратифікували наші заявки. Мені здається важливим, аби це сталося, бажано, якомога швидше», – сказала Марін на спільній конференції з іншими лідерами північних держав.

Читайте також: 13 членів НАТО заявили про намір спільно закуповувати ППО

Анкара та Будапешт – єдині, хто наразі не ратифікував угоду про вступ двох нових країн до блоку.

Туреччина як член НАТО спочатку мала заперечення проти вступу до Альянсу Швеції та Фінляндії. Проте у червні під час саміту альянсу в Мадриді Анкара погодилася підтримати ці країни.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спонукало традиційно нейтральні Фінляндію та Швецію подати заявку на вступ до НАТО. Для їх приєднання потрібна згода всіх 30 нинішніх держав-членів.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG