Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Ножі наголо: російське військове командування після заколоту Євгена Пригожина

Після заколоту керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина у червні влада Росії переставляла, понижувала в посадах, затримувала і звільняла деяких військових командирів. Ось що відомо про те, хто є хто і де вони перебувають.

Польща стягує війська до кордону: що відбувається?

• Польща вимагає пояснити, як два білоруські вертольоти залетіли на її територію. Білорусь заперечує, що порушила повітряний простір Польщі. Тим часом «вагнерівці» споруджують фортифікаційні споруди в Осиповичах, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Чи справді можуть «вагнерівці» піти з Білорусі на Польщу? Як реагують на порушення кордону у Польщі та як реагуватиме НАТО?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:

• Тим часом між Польщею та Україною – дипломатичне непорозуміння. Спочатку Україна запросила на бесіду посла Польщі через висловлювання чиновника канцелярії польського президента про українську невдячність. Згодом Польща запросила поговорити українського посла. Врешті представник польського МЗС резюмував, що зараз взаємини Варшави та Києва «не найкращі». Що це означає та чим обернеться?
• А в Росії – масовий підпал військкоматів. За два дні у різних російських містах нарахували 25 таких випадків, дані зібрало російське видання The Insider. Хто підпалює військові установи і з якою метою? Та як це повпливає на війну Росії проти України? Докладніше – у «Свобода Live».

Воєнком на Закарпатті змушував солдат будувати його будинок – ДБР

Військового комісара одного з районів на Закарпатті підозрюють у перевищенні службових повноважень, повідомляє Державне бюро розслідувань.

За твердженням установи, поточні перевірки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки показують, що деякі посадовці військкоматів «нехтують своїми прямими обов’язками по службі та заради власної наживи створюють передумови для шкоди національній безпеці».

«Працівники ДБР виявили, що військовий комісар одного з районів на Закарпатті, які народився та навчався на території РФ, змушував вмотивованих та патріотичних підлеглих будувати йому маєток. З початку березня цього року за наказом начальника одного з відділів Ужгородського районного територіального центру комплектування та підтримки солдати замість служби проводили будівельні роботи на його маєтку», – заявила пресслужба Бюро.

Правоохоронці напередодні провели обшуки на будівництві, у помешканні та робочому кабінеті фігуранта. На будівництві виявили трьох солдат, які виконували будівельні роботи.

Крім того, ДБР звітує про вилучення готівки, російських монет і документів про освіту в Росії, «одягу з емблемами СРСР та РФ, посвідчення офіцера МО СРСР, а також значків, кокард і навіть георгіївської стрічки».

Чоловіку повідомили про підозру в перевищенні службових повноважень. Стаття передбачає до 12 років ув’язнення в разі визнання винним. Слідчі дії тривають.

Напередодні Міністерство внутрішніх справ повідомило про обшуки в голови Дніпропетровського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки у справі про незаконне збагачення. За час воєнного стану, за даними слідства, він придбав майна на 350 000 доларів США.

«Зайшли дуже сильно феєрично»: як морпіхи вибили війська РФ зі Старомайорського

Українські військові днями звільнили село Старомайорське у Донецькій області на межі з Запорізькою. Після втрати позицій у селі сили вторгнення Росії активно застосовують авіацію і артилерію для його знищення. Як відбувався штурм Старомайорського, як діяли загарбники та що далі чекає на село – розповіли журналістам телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) бійці 35-ї окремої бригади морської піхоти (ОБрМП) ЗСУ.

Президент Румунії звинуватив Росію у воєнних злочинах після останньої атаки на порти

Президент Румунії Клаус Йоганніс 2 серпня знову розкритикував російські повітряні атаки на українські порти на ріці Дунай.

«Російські тривалі атаки проти української цивільної інфраструктури на Дунаї, поблизу (кордону – ред.) Румунії є неприйнятними. Це воєнні злочини», – заявив Йоганніс.

Він додав, що дії Росії продовжують впливати на спроможність України експортувати свої товари «тим у світі, хто їх потребує».

Схожу критику Йоганніс озвучив 24 липня після попередньої атаки на портову інфраструктуру України на Дунаї, неподалік від румунського кордону.

Раніше міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що на атакованих минулої ночі російськими військами складах і елеваторах в Ізмаїлі Одеської області було майже 40 тисяч тонн зерна.

Міністр зазначив, що Росія атакувала один із портів Дунайського кластеру, що є «основою глобальної продовольчої безпеки».

Варшава сподівається, що Україна «врахує її позицію» щодо захисту польських аграріїв

Польща хоче добрих відносин із Україною, але вони «мають базуватися на взаємоповазі та розумінні національних інтересів», заявило Міністерство закордонних справ країни 2 серпня.

Таким чином МЗС прокоментувало зустріч із представником українського посольства, яка була запланована на сьогодні. На думку відомства, між партнерами належить уникати слів і дій, які «шкодять добрим відносинам».

«Польща очікує, що Україна буде готова врахувати нашу позицію, наприклад щодо захисту польського сільського господарства, але також і інші питання. Цю позицію сьогодні озвучили тимчасовому повіреному у справах у Варшаві», – додали у міністерстві.

Наразі посольство України в Польщі не коментувало зустріч.

Раніше 2 серпня стало відомо, що до Міністерства закордонних справ Польщі, куди викликали посла України, прийде заступник посла, а очільник дипломатичної місії Василь Зварич зробить це, щойно повернеться до Варшави з наради послів у Києві.

Виклик українського посла до польського МЗС став дзеркальною відповіддю на те, що 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького.

Причиною цього запрошення стало висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марціна Пшидача щодо України. Коментуючи в ефірі польського телебачення обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, Пшидач завив, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».

Незабаром після цієї заяви заступник керівника офісу українського президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.

Російські війська продовжують спроби відновити втрачені позиції в Бахмутському районі – штаб

Протягом доби на фронті відбулося 33 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 2 серпня.

Зокрема, командування повідомляє про авіаудари на Куп’янському та Лиманському напрямках.

«На Бахмутському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення західніше Курдюмівки, південніше Андріївки та західніше Кліщіївки Донецької області. Окупанти завдали авіаційних ударів в районах Дружби та Нью-Йорка. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів», – йдеться в зведенні.

Також Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ біля Мар’їнки. На Запоріжжі армія РФ зосереджує основні зусилля на недопущенні просування ЗСУ.

«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – повідомляє штаб.

Командування повідомляє про 10 авіаударів по російських військах і техніці, а також загалом 28 ударів ракетних військ та артилерії по російських військових цілях.

Напередодні штаб повідомив про «безуспішні спроби» російських військ відновити втрачене положення північніше та західніше Кліщіївки.

ЗМІ: Чехія дозволила ще 14 своїм громадянам воювати в лавах Збройних сил України

Президент Чеської республіки Петр Павел видав дозвіл 14 громадянам країни вступити до лав збройних сил України. Як повідомив сайт iRozhlas, вступ чеських громадян до української армії підтвердила також речниця президента Маркета Ржегакова.

Водночас Павел відмовив у дозволі вісьмом людям, додає видання. Причини рішення Ржегакова не уточнювала.

Раніше такий дозвіл дістали 132 чехів від колишнього президента Чехії Мілоша Земана. Таким чином всього Прага наразі дозволила 146 громадянам Чехії брати участь у війні в лавах Збройних сил України.

У відповідності до чинного законодавства чеські громадяни мають право долучитись до армій інших країн лише з дозволу президента країни. Без такого дозволу чехам загрожує кримінадьна відповідальність.

Що затримує знайомство українських пілотів із F-16?

Міжнародна авіакоаліція, об’єднана бажанням познайомити українських пілотів із передовими винищувачами, а по тому забезпечити їх появу в українському небі, розраховувала розпочати навчання льотчиків та допоміжного екіпажу цього місяця, в серпні. Втім, план, за яким вони тренуватимуться, у Європі досі готують. Навчальна програма ще не лягла на столи урядових кабінетів у Вашингтоні, де мають її остаточно затвердити. Чи посуне затримка, відповідно, строки передачі літаків, котрі, як розраховують в Україні, повернуть їй панування у власному повітряному просторі? Радіо Свобода з’ясовувало, на якій стадії нині довгоочікуваний для України процес, що наблизив би закриття її неба.

Україна сподівається на проведення Глобального саміту миру восени – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський 2 серпня висловив сподівання на проведення цієї осені Глобального саміту миру. За його словами, переговори в Саудівській Аравії, які пройдуть цього тижня, стануть кроком до цієї мети.

«Наступним кроком буде організація Глобального саміту миру. Працюємо над тим, щоб це відбулося цієї осені. Це вже дуже скоро, але ще є час на підготовку саміту і залучення більшості країн світу. Це залежить від вашої активності», – сказав Зеленський у виступі під час екстреної наради з керівниками дипломатичних установ України в іноземних державах, яка відбулася в Закарпатській області.

Як йдеться в повідомленні пресслужби президента, на зустрічі в Саудівській Аравії 5-6 серпня будуть представлені майже 40 країн.

30 липня видання The Wall Street Journal із посиланням на дипломатів, які брали участь в обговоренні, повідомило, що Саудівська Аравія збирається провести переговори між Заходом, Україною і ключовими країнами, що розвиваються, на початку серпня. Серед учасників – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі й Замбія. Росія не запрошена.

За словами співрозмовників видання, зустріч потрібна для того, щоб Захід міг заручитися підтримкою великих країн, багато з яких дотримуються нейтралітету щодо війни Росії проти України.

Саудівська Аравія, за словами дипломатів, була обрана для проведення переговорів, зокрема, щоб переконати Китай, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, взяти в них участь.

Як писало видання, українські й західні чиновники вважають, що спільні зусилля зможуть привести до мирного саміту наприкінці цього року, на якому лідери домовляться про загальні засади врегулювання конфлікту.

Ці принципи, за словами джерел, мають допомогти у проведенні переговорів між Росією й Україною на користь Києва.

У червні на закритій зустрічі в Копенгагені, як кажуть джерела видання, Київ намагався переконати країни, що розвиваються, підтримати мирний план президента Володимира Зеленського з 10 пунктів. Він, зокрема, передбачає, що будь-які переговори можуть розпочатися лише після повернення всіх окупованих Росією територій, зокрема Криму, і виведення з них російських військ.

У двох прикордонних областях Росії учасникам тероборони роздали бойову зброю

Влада Бєлгородської області Росії видала бойову зброю учасникам загонів територіальної оборони – про це повідомили російські державні медіа.

Зазначається, що зброя була вручена в «урочистій обстановці».

Серед виданої зброї: автомати, протидронові рушниці, а також автомобілі УАЗ. Також було проведено показові навчання з роботи з дронами. Державне агентство ТАСС повідомляє, що всього в Бєлгородській області створено сім батальйонів, «РИА Новости» пише про вісім батальйонів.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував роздачу зброї, заявивши, що це робиться у зв’язку із ситуацією в Бєлгородській області. У Кремлі називають це «необхідним заходом» і не сумніваються у механізмах контролю над виданою зброєю.

Згодом губернатор Курської області Роман Старовойт заявив, що у його регіоні підрозділи територіальної оборони також отримають зброю.

Про формування у прикордонних районах Бєлгородської області загонів територіальної оборони для відбиття зовнішнього нападу було оголошено в грудні 2022 року.

Раніше Держдума Росії дозволила главам регіонів створювати спеціалізовані державні унітарні підприємства, подібні до приватних військових компаній. Співробітники цих підприємств будуть озброєні бойовою стрілецькою зброєю.

Влада російських регіонів, що межують з Україною, після початку повномасштабного російського військового вторгнення в сусідню країну періодично повідомляє про обстріли нібито з боку ЗСУ. Київ ці заяви не коментує.

ОГП має підтвердження про загибель через війну 10 749 цивільних – Бєлоусов

Офіс генерального прокурора України має підтверджені дані про 10 749 загиблих цивільних і 15 599 поранених від початку повномасштабного вторгнення Росії, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» голова Департаменту протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов.

З цієї кількості, за його словами, 499 загиблих – це діти, 1090 дітей поранені.

«Розуміємо, що ці цифри – просто вершина айсберга. Коли деокупуємо наші території, то цифри зростуть в рази, а можливо, в десятки разів. Думаю, що в одному Маріуполі будуть десятки тисяч загиблих», – сказав Бєлоусов.

«Будемо шукати. Завжди буде ризик безвісти зниклих людей. Росіяни ж могли перепоховати, вивезти, а тіла ми не знайдемо. На жаль, такі випадки можуть бути. Але завдяки нашим партнерам система ідентифікації покращилася в рази. Кількість лабораторій, можливість аналізу ДНК – це зараз неспівставне з тим, що ми мали раніше», – додав він.

Водночас Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 369 і поранення 16 646 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 30 липня 2023-го.

В ООН наголошують, що реальне число жертв є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.

У середині липня генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що понад 50 російських військовослужбовців отримали вироки в українських судах за скоєні в Україні злочини. За даними Офісу генпрокурора, наразі в Україні зареєстровано 98 100 злочинів агресії та воєнних злочинів, з них понад 95 тисяч – за статтею про порушення законів і звичаїв війни.

Грузія обмежила експорт і реекспорт американських автомобілів до Росії

Експорт та реекспорт американських автомобілів з Грузії до Росії з 1 серпня обмежений – про це повідомила Служба доходів Міністерства фінансів країни, передає 2 серпня проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

У відомстві також кажуть, що експорт та реекспорт до Росії автомобілів, імпортованих з країн Європейського союзу, буде обмежений з 26 вересня, як це передбачено 11-м пакетом санкцій ЄС.

Згідно з пакетом санкцій, затвердженим 23 червня, до Росії заборонено ввозити автомобілі з об’ємом двигуна понад 1900 кубічних сантиметрів (1,9 літра), а також всі електричні та гібридні автомобілі.

Міністр економіки Грузії Леван Давіташвілі раніше висловив сподівання, що реекспорт автомобілів до Росії не припиниться. За його словами, торгівля легковими автомобілями є важливим джерелом прибутку для Грузії.

Влада Грузії заявляє, що повністю дотримується міжнародних санкцій, але уряд не запроваджуватиме двосторонні санкції щодо Росії, оскільки це не в інтересах країни.

Росія: кримінальну справу проти Гіркіна засекретили – адвокат

У Росії слідство вирішило накласти гриф «цілком таємно» на матеріали у кримінальній справі проти ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), повідомив російському виданню РБК адвокат Гіркіна Олександр Молохов.

Від подальших коментарів адвокат відмовився, заявивши, що вони б розцінювалися як розголошення державної таємниці. Гіркін перебуває у московському СІЗО «Лефортово», його звинувачують у закликах до екстремізму.

На останньому судовому засіданні у справі Гіркіна 21 липня йшлося про те, що розслідування ведуть слідчі ФСБ Росії. Раніше він відмовився спілкуватися у СІЗО із членами громадської наглядової комісії, не пояснивши причин відмови.

Гіркін був затриманий у своїй московській квартирі 21 липня. Суд заарештував його на два місяці. За звинуваченням у закликах до екстремізму, приводом для якого стали кілька постів у його телеграм-каналі, йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Колишній полковник ФСБ Ігор Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін захопив міста Словʼянськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій на Донбасі. Київ розпочав воєнну операцію з використанням регулярної армії, Москва використовувала так званих бойовиків російських гібридних сил під час окупації частини Донбасу, скеровуючи в регіон спецназівців, а також підрозділи регулярних військ Росії.

У 2014 році Гіркін залишив Донбас після конфлікту з керівництвом бойовиків та Москвою, а також збиття пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній російською установкою «Бук» в небі над Донеччиною (у справі він засуджений до довічного ув’язнення ).

У жовтні 2022 року Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України оголосило про нагороду у 100 тисяч доларів за взяття Гіркіна в полон.

У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.

Гіркін – один із активних прихильників повномасштабної війни Росії проти України. При цьому з її початку він різко критикував за невдачі на фронті російське військове командування, зокрема – міністра оборони Росії Сергія Шойгу і начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова.

Зеленський про протидію російським атакам: «кожне влучання – це спільна проблема»

Протягом попередньої ночі російські війська випустили 37 дронів Shahed по Україні, повідомив президент Володимир Зеленський у зверненні 2 серпня.

«Частину вдалося збити. Але частину. На щастя, люди не постраждали. Є влучання у південних районах – Одещина, наші порти», – заявив він.

За словами Зеленського, Україна і її партнери «роблять максимум», аби збільшити постачання систем оборони:

«Дуже важливо, щоб світ не звикав до цього російського терору. Кожне влучання – це спільна проблема. Не лише України, а й усіх тих у світі, чию стабільність Росія намагається знищити, коли б’є по наших портах, по нашій інфраструктурі».

Президент нагадав, що російські атаки спрямовані на глобальну харчову безпеку.

«Москва веде битву за глобальну катастрофу: цим божевільним потрібно, щоб продовольчий ринок світу розвалився – цінові кризи їм потрібні, їм потрібні збої в постачанні. Хтось там у них думає, що зможе на цьому заробити. Хтось там у Москві сподівається, що нібито щось собі виторгує. Це дуже-дуже небезпечні сподівання», – сказав Зеленський.

Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

Президент Румунії Клаус Йоганніс після чергового удару 2 серпня звинуватив Кремль у воєнних злочинах. Голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель закликав міжнародну спільноту посилити підтримку світової харчової безпеки, а також вимагати від Росії повернутися до переговорів і відмовитися від української аграрної інфраструктури.

Міноборони Росії заявило про обмеження руху суден Керченською протокою

Росія ввечері 2 серпня запровадила обмеження для руху суден Керченською протокою – повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на Міністерство оборони РФ.

У російському відомстві заявили, що рух підводних і надводних суден, а також літальних апаратів обмежений.

Виняток запровадили лише для кораблів, які йдуть у світлий час доби рекомендованими шляхами через Керченську протоку транзитом або до місцевих портів.

При цьому йдеться про те, що для суден, які прямують із Чорного моря, створений район огляду.

Про причини цих обмежень у Міноборони Росії не повідомили.

Раніше сьогодні в ефірі Радіо Свобода речник Військово-морських сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук заявив, що Росія значно збільшила кількість сторожових кораблів у Керч-Єнікальській протоці, щоб посилити захист Керченського моста.

«Якщо зазвичай ми їх бачили одне-три (судна), то зараз Керченську протоку охороняють цілих 11 сторожових одиниць. Це прикордонники, які належать до ФСБ. Тобто вони там зараз максимально намагаються гарантувати безпеку незаконного Керченського мосту», – сказав Плетенчук.

Наприкінці липня в акваторії Керч-Єнікальської протоки російські військові запровадили обмеження на плавання.

Заборона стосувалася прогулянкових, вітрильних суден, надувних плавзасобів, гідроциклів, віндсерфів тощо. Обмеження не діяли лише для кораблів, катерів і суден Військово-морського флоту РФ, прикордонних органів прокуратури та військ національної гвардії Росії. При цьому транзитний рух цивільних суден Керч-Єнікальським каналом був дозволений у світлий час доби згідно з графіком після проведення перевірок.

Керченський міст стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму, так і для перекидання живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій РФ в Україні. Цей міст був пошкоджений вибухами двічі від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.

25 липня міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Керченський міст, який з’єднує Росію з окупованим Кримом, є необхідним для вторгнення Москви і «має бути нейтралізований».

Україна та Польща об’єднані спільною історією та «єдиною ціллю» – Данілов

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов 2 серпня прокоментував обмін критичними заявами між Україною та Польщею протягом останніх днів. Його коментар також поширило посольство України в Польщі 2 серпня.

За словами Данілова, Україна вдячна Польщі «за кожний злотий, снаряд чи добре слово», а також за надання прихистку українським біженцям.

«Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх зв’язків і єдиною ціллю – знищення московської потвори, яка посягнула на нашу і вашу свободу», – заявив Данілов.

Він зазначив, що саме Польща надала Україні першу партію зброї після початку повномасштабної російської агресії, надіславши партію мінометів.

«Напруження Великої війни інколи викликають емоційні дії і слова, але в нашій родині ми самостійні, без сторонньої допомоги зможемо владнати будь-які непорозуміння», – додав секретар РНБО.

Президент Володимир Зеленський у зверненні до послів 2 серпня не згадав про заяви польських посадовців напряму, проте зазначив, що найближчими місяцями в різних країнах плануються вибори. Парламентські вибори в Польщі плануються на осінь 2023 року.

«Нам потрібне розуміння, яке долає будь-яку таку політичну внутрішню конʼюнктуру. Потрібні нові прояви солідарності та нові програми співпраці й підтримки, довготривалої системної підтримки», – заявив він.

Міністерство закордонних справ Польщі 2 серпня запросило представника посольства України. Як повідомила пресслужба відомства, дипломату висловили сподівання, що Київ буде готовий врахувати позицію Варшави, зокрема, щодо захисту польського сільського господарства.

Виклик українського посла до польського МЗС став дзеркальною відповіддю на те, що 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького.

Причиною цього запрошення стало висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марціна Пшидача щодо України. Коментуючи в ефірі польського телебачення обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, Пшидач завив, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».

Незабаром після цієї заяви заступник керівника офісу українського президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.

ПВК «Вагнер» продовжує вербувати найманців всупереч заявам Пригожина – ЗМІ

Регіональні центри ПВК «Вагнер» у Росії продовжують набір найманців після того, як голова угруповання Євген Пригожин публічно оголосив про зупинку вербування, пише видання «Важные истории».

У профільних чатах, де спілкуються між собою російські «добровольці», «Важные истории» знайшли повідомлення про те, що група планує відновити вербування в серпні.

Один із колишніх найманців ПВК, який воював в Африці і в Україні, на умовах анонімності розповів виданню, що вербування відновили через православний спортивний клуб «Десантники» в Омську й один із пунктів ПВК у Новосибірську.

Кореспондент «Важных историй» під виглядом «добровольця» намагався потрапити на нову хвилю вербування в ПВК.

В омському клубі «Десантник» журналісту сказали: «Вагнеру» заборонили будь-яку вербовку в РФ, тому ніяк». Але в новосибірській ветеранській організації «Силовое единство Сибири», яка стала офіційним представником ПВК в місті, розповіли, що новий набір проходить по п’ятницях: кандидат повинен прийти до них в офіс в кросівках і спортивній формі і здати нормативи з фізичної підготовки. У кандидата не повинно бути судимостей, хронічних захворювань і боргів за базою Федеральної служби судових приставів, він повинен мати військову спеціальність і закордонний паспорт. Основний напрямок рекрутингу – країни Африки.

Найманець ПВК «Вагнер», з яким вдалося поспілкуватися виданню, запевняє, що вербувальні центри же після відбору розподіляють напрямки роботи бойовиків і можуть відправляти їх у зону бойових дій в Україні. Вербувальники цю інформацію виданню не підтвердили.

31 липня очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин заявив, що угруповання не планує набирати до своїх лав нових найманців, оскільки не відчуває «кадрового дефіциту». Однак Пригожин не виключив, що набір відновлять, «як тільки батьківщині потрібно буде творити нову групу, яка зможе захищати інтереси країни».

За словами Пригожина, наразі ПВК продовжує свою діяльність лише в Африці та у підготовчих центрах у Білорусі.

Після спроби заколоту ПВК «Вагнер» пункти набору найманців почали закриватися. З вулиць російських міст демонтували білборди з оголошеннями про найм у приватну військову компанію.

Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».

Після цього російські медіа повідомили, що кримінальне провадження проти засновника компанії «Вагнер» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь».

Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.

Російські бомбардувальники, про зліт яких повідомили ЗСУ, сіли на аеродромі «Енгельс» – Повітряні сили

Всі чотири російські стратегічні бомбардувальники Ту-95мс, які раніше сьогодні здійснили виліт з аеродрому «Оленья» у Мурманській області РФ, сіли на аеродромі «Енгельс», повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

«За підтвердженою інформацією, станом на 22:45, всі борти Ту-95мс здійснили посадку на аеродромі базування стратегічної авіації «Енгельс» (Саратовська область)», – йдеться в повідомленні.

Раніше Повітряні сили повідомляли, що бомбардувальники могли летіти в район Каспійського моря, щоб звідти запустити ракети в бік України.

Росія регулярно обстрілює українські міста, застосовуючи при цьому дрони і ракети. Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати південь України, зокрема Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

Сумська ОВА про російські обстріли: за день зафіксували 206 вибухів

Російські війська за день 2 серпня здійснили 35 обстрілів території Сумщини, зафіксовано 206 вибухів, повідомила обласна військова адміністрація.

«Обстріляно 35 населених пунктів у восьми територіальних громадах: Краснопільській, Білопільській, Хотінській, Миропільській, Есманській, Середино-Будській, Великописарівській, Новослобідській», – йдеться в повідомленні.

За даними ОВА, через обстріли пошкоджені житлові будинки, господарчі споруди, автомобілі, дорожнє покриття. Про потерпілих не повідомляють.

Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини. У липні Сумська ОВА заявила про необхідність виселення цивільних із п’ятикілометрової зони біля кордону з Росією через посилення обстрілів.

Командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв минулого місяця заявив про посилення протиповітряної оборони на північному напрямку, зокрема на Сумщині.