У ЗСУ розповіли про те, скільки збили дронів та уразили повітряних цілей РФ
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що за добу 18 жовтня українські сили збили 12 повітряних цілей військ РФ.
«Зокрема, на Херсонщині, близько 09:00 години, підрозділом Херсонської зенітної ракетної бригади Повітряне командування «Південь» збито російський штурмовик Су-25. Також військовослужбовцями ПвК «Південь» уночі знищено п’ять дронів-камікадзе «Shahed-136». Під час ракетної атаки з акваторії Чорного моря зенітними ракетними підрозділами Повітряне командування «Схід» збито чотири крилаті «Калібр» та один дрон-камікадзе, а зенітники Повітряного командування «Центр» – крилату ракету Х-101/Х-555», – йдеться в повідомленні.
У вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що авіація сил оборони протягом доби завдала 20 ударів, уразивши 13 районів зосередження озброєння та військової техніки, опорного пункту, а також 7 позицій зенітних ракетних комплексів військ РФ. Крім того, підрозділи протиповітряної оборони збили 5 крилатих ракет, вказали у штабі.
«Воїни ракетних військ і артилерії уразили два пункти управління, два райони зосередження живої сили, озброєння і військової техніки, два об’єкти ППО та артилерії, два склади боєприпасів та інші військові цілі ворога», – зазначили у Генштабі.
Російська сторона про втрати не повідомляє, перевірити дані в умовах бойових дій неможливо.
Кулеба про заяву Столтенберґа щодо ППО: це саме те, що ми просили
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав заяву генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа про постачання «найближчими днями» Україні системи протиповітряної оборони, зокрема проти дронів.
«Я вітаю заяву Єнса Столтенберґа про те, що НАТО планує найближчими днями поставити в Україну системи протиповітряної оборони проти дронів. Це саме те, що ми обговорювали і просили. Для України це означає більше врятованих життів і краще захищену енергетичну інфраструктуру. Дякую, НАТО», – написав Кулеба у твітері.
18 жовтня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що НАТО «найближчими днями» поставить Україні системи протиповітряної оборони – після того, як Україна заявила, що понад тиждень авіаударів Росії знищили майже третину українських електростанцій.
Генсекретар, виступаючи на конференції з питань безпеки в Берліні, сказав, що системи протиповітряної оборони допоможуть Україні захиститися від атак, зокрема безпілотників, виготовлених в Ірані.
За словами Столтенберґа, відповідь на напади РФ полягає в тому, щоб союзники пришвидшили свої поставки систем протиповітряної оборони.
Про нові й старі дрони, як їх збивати та про балістичні ракети Ірану. Інтерв’ю з експертом
Іран бере все активнішу участь у російсько-українській війні, зауважують у Києві. Безпілотники Shahed-136 вже активно використовують війська Росії, як зафіксувала українська влада, щоб атакувати цивільні цілі та об’єкти інфраструктурі. У ГУР Міноборони навіть озвучили обсяги першої партії дронів-камікадзе, які Росія замовила в Ірану. Але, як повідомляють медіа, на підході інші дрони Asher-2 та балістичні ракети. Офіційний Тегеран заперечує, що продає зброю Росії.
У звіті ООН, опублікованому 18 жовтня, встановлено, що російські сили відповідальні за «переважну більшість» порушень прав людини, включаючи воєнні злочини, у чотирьох регіонах України протягом перших тижнів війни.
Незалежна міжнародна слідча комісія з розслідування ситуації в Україні задокументувала події в Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях наприкінці лютого і в березні 2022 року.
Комісія виявила, що російські сили без розбору обстрілювали райони, які вони намагалися захопити, і атакували мирних жителів, які намагалися втекти.
Комісія «знайшла обґрунтовані підстави для висновку про те, що в Україні було скоєно низку воєнних злочинів, порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права», – йдеться у повідомленні Ради ООН із прав людини.
«Вплив цих порушень на цивільне населення в Україні – величезний. Втрати життів обчислюються тисячами. Пошкодження інфраструктури є руйнівним», – сказав голова комісії Ерік Мьосе.
Комісія задокументувала випадки страт, незаконного ув’язнення, тортур, жорстокого поводження, зґвалтувань та іншого сексуального насильства, скоєного в районах, окупованих російськими військами, в усіх чотирьох регіонах, які охоплює доповідь, заявила Рада з прав людини.
Від часу, описаного у звіті, українські сили вже звільнили згадані чотири регіони.
Хоча російські збройні сили були відповідальними за «переважну більшість виявлених порушень, українські сили також порушували міжнародне гуманітарне право в деяких випадках, включаючи два інциденти, які кваліфікуються як воєнні злочини», – заявила Рада з прав людини.
Влада України раніше заявляла, що буде карати за зловживання, скоєні українськими силами, але вважає, що кількість таких інцидентів невелика.
Після деокупації захоплених російськими військами територій, там були виявлені численні випадки убивств цивільних жителів. На багатьох тілах виявили сліди тортур.
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Обстріли РФ по Дніпропетровщині: поранено чоловіка у Дніпрі, в полі на міні підірвався трактор
Унаслідок обстрілу Дніпра російськими військами 18 жовтня поранено одну людину, повідомив у Telegram голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
«Внаслідок обстрілу у Дніпрі одна людина дістала уламкові поранення, нині 57-річний чоловік перебуває в лікарні в стані середньої тяжкості. В місті пошкоджено понад три десятки житлових будинків, зачепило школи, дитячі садки», – повідомив Лукашук.
Він нагадав, що дві ракети влучили по об’єкту енергетичної інфраструктури у Дніпрі, в результаті виникла масштабна пожежа, є серйозні руйнування. Вдень без світла залишилися деякі громади Синельниківського, Павлоградського, Новомосковського районів та окремі райони Дніпра.
«Громади області нині ще залишаються знеструмленими. Але аварійні бригади роблять все можливе, аби якомога швидше ліквідувати наслідки ворожої атаки і повернути світло в оселі громадян», – додав він.
Крім того, у Криворізькому районі Дніпропетровської області на російському снаряді підірвався трактор, розповів Лукашук.
«Техніку пошкоджено, водій уражень не зазнав», – зазначив він.
18 жовтня російські війська завдали ударів по об’єкту енергетичної інфраструктури у Дніпрі. Без електрики залишилися окремі райони Дніпра, Синельникового та Васильківки. Також було знеструмлено одну з насосних станцій «Дніпроводоканалу», а на лівому березі міста були перебої з водою.
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко повідомив, що українська протиповітряна оборона під час атаки на Дніпро знищила чотири російських ракети.
Суровікін визнав «напружену» ситуацію для військ РФ в Україні, оголосив плани евакуації з Херсона
Новий командувач російськими військами в Україні генерал Сергій Суровікін визнав труднощі для армії Росії на полі бою.
«Ситуацію в районі проведення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабну війну – ред.) можна охарактеризувати як напружену», – заявив Суровікін в інтерв’ю державному телеканалу «Росія 24» 18 жовтня.
«Противник постійно намагається атакувати позиції російських військ. – сказав він. – У першу чергу це стосується ділянок Куп’янськ, Лиман, Миколаїв – Кривий Ріг».
Суровікін також сказав, що російська армія готується до евакуації цивільних жителів із окупованого Херсона.
«Російська армія перш за все гарантує безпечну евакуацію населення» з Херсона, сказав Суровікін в інтерв’ю, охарактеризувавши ситуацію як «дуже складну».
Призначений Росією голова адміністрації Херсона заявив, що це буде «організоване переміщення» цивільного населення на лівий берег Дніпра.
Міністерство оборони Росії 8 жовтня призначило Суровікіна новим головнокомандувачем російськими силами, які діють в Україні.
Це було перше офіційне оголошення єдиного командувача для всіх російських сил, що воюють в Україні після їхнього повномаштабного вторгнення в країну 24 лютого.
Рада скасувала призов на строкову службу під час воєнного стану
Верховна Рада ухвалила закон про особливості призову на строкову військову службу та діяльність призовних комісій. Документ за основу та в цілому підтримали 318 народних депутатів.
Відповідно до закону, під час дії воєнного стану призову на строкову військову службу в Україні не проводитимуть, а призовні комісії створюють для розгляду питань організації медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку. Йдеться про призовників і тих, що досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Закон також передбачає направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або ухвалення рішення про відмову в такому направленні.
Раніше президент України Володимир Зеленський скасував осінній призов на строкову службу.
У Генштабі ЗСУ назвали населені пункти, що зазнали ударів РФ 18 жовтня
Райони понад 10 населених пунктів в Україні зазнали російських ударів 18 жовтня, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Серед них – Київ, Житомир, Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаїв, Курахове Донецької області і Трихати на Миколаївщині. Для цього ворог використав крилаті, авіаційні та зенітні керовані ракети. Крім того, на одному з напрямків, окупанти задіяли чотири безпілотні літальні апарати іранського виробництва Shahed-136, три з яких збили підрозділи Сил оборони», – йдеться у вечірньому зведенні 18 жовтня.
За даними Генштабу, російські війська протягом поточної доби завдали дев’ять ракетних і 10 авіаційних ударів, здійснили більше ніж 10 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
Крім того, за повідомленням, загарбники намагаються утримати захоплені території, зосереджують зусилля на стримуванні дій Сил оборони на окремих напрямках і не залишають спроб вести наступальні дії на Бахмутському й Авдіївському напрямках.
«За добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів: Огірцеве Харківської області; Білогорівка Луганської області; Новокалинове та Мар’їнка Донецької області… Авіація Сил оборони України протягом доби завдала 20 ударів. Підтверджено ураження 13 районів зосередження озброєння та військової техніки, опорного пункту, а також семи позицій зенітних ракетних комплексів противника. Крім того, підрозділи протиповітряної оборони збили 5 крилатих ракет», – йдеться у зведенні.
Крім того, у командуванні повідомили, що бійці ракетних військ і артилерії уразили два пункти управління російських сил, два райони зосередження їхньої живої сили, озброєння і військової техніки, два об’єкти ППО та артилерії, два склади боєприпасів.
Раніше британська розвідка заявила, що Росія, ймовірно, хоче завдати масштабної шкоди енергосистемі України. «Оскільки Росія зазнала невдач на полі бою з серпня, вона, швидше за все, отримала більшу готовність завдавати удари по цивільній інфраструктурі на додаток до українських військових цілей», – йдеться у повідомленні.
У британській розвідці зауважують, що з 10 жовтня Росія посилено завдає ударів по об’єктах на всій території України. Вони були здійснені крилатими ракетами, ракетами протиповітряної оборони «земля-земля» та наданими Іраном дронами-камікадзе Shahed-136.
У Зеленського «не бачать» готовності МКЧХ «зробити все можливе» для захисту українських бранців
В Офісі президента Володимира Зеленського «не бачать» готовності Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) «зробити все» можливе» для захисту українських бранців.
«Ми свідомі того, що головною перешкодою у прибутті місії МКЧХ до місця примусового утримання українців в Оленівці є насамперед деструктивна й цинічна позиція Росії. Водночас, на жаль, ми не бачимо, що МКЧХ працює над захистом наших полонених. Українське суспільство цього не бачить. Не бачать рідні захисників», – заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
18 жовтня МКЧХ в Україні наголосив, що «не припиняє» вимагати доступу до військовополонених, «аж поки не зможе побачити їх усіх не один раз, а кілька разів, де б їх не тримали».
13 жовтня Україна закликала Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) до кінця тижня направити свою місію до колонії в Оленівці, де утримують українських військовополонених. Голова Офісу президента закликав до 17 жовтня вирішити це питання і направити місію МКЧХ, пообіцявши з боку України всіляке сприяння цій місії. Це сталося на тлі звільнення з російського полону ще 20 українських військових, серед яких є ті, які перебували в Оленівці.
14 жовтня Міжнародний комітет Червоного Хреста закликав надати йому негайний доступ до всіх військовополонених у війні Росії проти України, зокрема й до утримуваних у колонії в окупованій російськими військами Оленівці на Донеччині.
Того ж дня антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі Радіо Свобода, що Офіс президента готови поставити на міжнародному рівні питання про розформування Міжнародного комітету Червоного Хреста і створення альтернативної структури в разі, якщо МКЧХ і надалі не виконуватиме своїх прямих функцій.
НАТО «найближчими днями» поставить Україні системи ППО для боротьби з безпілотниками – Столтенберґ
НАТО «найближчими днями» поставить Україні системи протиповітряної оборони, заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 18 жовтня після того, як Україна заявила, що понад тиждень авіаударів Росії знищили майже третину українських електростанцій.
Генсекретар, виступаючи на конференції з питань безпеки в Берліні, сказав, що системи протиповітряної оборони допоможуть Україні захиститися від атак, зокрема безпілотників, виготовлених в Ірані, які призвели до смертей і руйнування після того, як Росія розпочала нову хвилю атак по Україні 10 жовтня.
За словами Столтенберґа, відповідь на атаки РФ полягає в тому, щоб союзники пришвидшили свої поставки систем протиповітряної оборони.
«Найважливіше, що ми можемо зробити, – це виконати те, що обіцяли союзники, активізувати роботу і поставити ще більше систем ППО», – сказав генсекретар.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив 18 жовтня після чергових ударів Росії, що з 10 жовтня 30% українських електростанцій було зруйновано.
«Ще один вид російських терористичних атак: спрямовані на українську енергетичну та критичну інфраструктуру. З 10 жовтня 30% українських електростанцій було зруйновано, що спричинило масові відключення електроенергії по всій країні. Для переговорів з режимом Путіна не залишилося місця», – написав він у твітері.
«ПВК Вагнера» наполовину складається з в’язнів – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що російське керівництво продовжує поповнювати втрати військових за рахунок ув’язнених, зокрема, за даними українського командування, «ПВК Вагнера» складається більше ніж наполовину з найманців цієї категорії.
«Російське військово-політичне керівництво не припиняє вживати заходів щодо поповнення особовим складом підрозділів, що зазнали втрат на території України. Незважаючи на попереднє бронювання переліку працівників критичної інфраструктури РФ, керівники таких підприємств все ж отримують плани, які вимушені виконувати. Тому направляють своїх співробітників до військкоматів. Триває поповнення втрат російських підрозділів за рахунок ув’язнених. Станом на початок жовтня із загальної 8-тисячної чисельності бойовиків «Приватної військової компанії «Вагнер», більше половини складають найманці згаданої категорії», – йдеться у зведенні Генштабу 18 жовтня.
З огляду на бойові дії Радіо Свобода не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Росія не повідомляє про свої втрати особового складу і техніки. 21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Генштабу ЗСУ, російські втрати від початку повномасштабного вторгнення склали 65 850 військових.
Після ранкового обстрілу в Житомирі майже повністю відновили подачу світла і води – мер
Після ранкового обстрілу армією Росії в Житомирі майже повністю відновили електро- та водопостачання, повідомив у коментарі Радіо Свобода міський голова Сергій Сухомлин.
«Уже до обіду в нас була подача води на другий підйом, що дало змогу забезпечити водою 1-2 поверхи. Приблизно в обід ми підключили головну каналізаційну станцію, і водоканал більш-менш запрацював у стаціонарному режимі. Наразі приблизно у 80 відсотків міста є електроенергія, але центральна частина міста залишається без неї», – зазначив він.
За словами Сухомлина, наразі Житомир активно готується до можливої складної зими: зокрема, в місті обладнують котельні на електропаливі та встановлюють електрогенератори, щоб у разі відсутності електро- та газопостачання жителі мали змогу отримати світло і тепло.
Вранці 18 жовтня російські війська обстріляли об’єкти енергетики у Житомирі. Після цього мер Сергій Сухомлин заявив, що у місті з’явились з електро і водопостачанням, а також часткові проблеми зі зв’язком.
Окрім Житомира, 18 жовтня війська РФ атакували Київ, Дніпро, Харків та Миколаїв.
Вантажівкам до 40 тонн дозволили проїзд Кримським мостом – віцепрем’єр РФ
Керченським (Кримським) мостом, який сполучає Росію і окупований нею Крим, вже можуть проїжджати вантажівки до 40 тонн, заявив російський віцепрем’єр, «куратор» півострова Марат Хуснуллін, пишуть російські державні ЗМІ.
Також він повідомив, що два зруйновані прольоти Керченського мосту планують демонтувати до кінця грудня 2022 року.
Напередодні на Керченському мосту відкрили рух автобусів. ЗМІ повідомили про величезні черги при в’їзді на пошкоджений транспортний перехід через Керченську протоку.
Вибух із подальшою пожежею на Керченському мосту стався 8 жовтня. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Спочатку повідомлялося про загибель трьох людей, пізніше з’явилися повідомлення про четверту жертву вибуху.
Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» та звинуватив у ньому українські спецслужби.
Спікер Головного управління розвідки України Андрій Юсов назвав «нісенітницею» російське розслідування вибуху на Керченському мосту.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що підрив «особистого проєкту Путіна» – справа рук самих росіян та атака на ФСБ Росії з боку військового керівництва.
Генштаб ЗСУ: Білорусь проводить підготовку операторів зенітних ракетних систем і екіпажів танків
Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що Білорусь продовжує підтримувати збройну агресію Росії проти України, надаючи свою інфраструктуру і повітряний простір, а також готує операторів зенітних ракетних систем і екіпажів танків.
«Зберігається загроза ракетних й авіаударів, а також застосування ударних БпЛА Shahed-136 з території Білорусі. Під виглядом навчальних зборів тривають заходи прихованої мобілізації до збройних сил Білорусі. За наявною інформацією, проходять заходи підготовки операторів зенітних ракетних систем і екіпажів танків», – йдеться у вечірньому зведенні Генштабу.
Раніше у Головному управлінні розвідки Міноборони повідомили, що Росія намагається втягнути Білорусь у відкриту війну з Україною.
При цьому наразі українська влада вважає, що долучення Білорусі до війни в Україні є малоймовірне, бо у неї «немає резерву і сил».
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Режим Лукашенка надав російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
Проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції за співучасть у війні, яку розв’язала Росія.
Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
17 жовтня у Міноборони Білорусі повідомили, що в рамках розгортання спільного з Росією регіонального угруповання військ відбудуться навчання з бойовими стрільбами та пусками зенітних керованих ракет.
Олександр Лукашенко, фактичний лідер Білорусі, минулого тижня заявив, що регіональне угруповання військ буде розгорнуте біля українського кордону. При цьому він послався на «загрози» з боку України та Заходу, не надавши доказів своїх слів.
Народна депутатка фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла вимагає відсоторонити колишніх ведучих телеканалів Віктора Медведчука і Євгенія Мураєва від участі у телемарафонах. Відповідне звернення вона адресувала до СБУ, Міністерства культури та інформполітики, а також до Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
«Прошу здійснити належні дії щодо безстрокового відсторонення осіб, які підігравали ворогу та просували прокремлівські наративи, «дискримінацію» російської мови, «громадянську війну» на Донбасі, правомірність загарбання Росією Криму тощо від участі в ефірах телемарафонів «Єдині новини», «Freedom» та інших медійних марафонах», – наголосила Безугла у своєму зверненні.
У документі вона зазначає, що має на увазі, зокрема таких журналістів, як: Василь Голованов, Тигран Мартиросян, Наташа Влащенко, Тетяна Гончарова, Назар Довгий та Анастасія Даугуле.
На початку жовтня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що «багато закидів, які звучали з приводу тих чи інших ведучих, неактуальні щонайменше два-три роки».
«Вони залишили роботу на медведчуківських чи інших якихось каналах досить давно. Можуть бути різні позиції щодо ставлення цих журналістів до того, що вони робили раніше, але принаймні під час війни вони показують абсолютно адекватну, професійну, патріотичну роботу і працюють у ЗМІ, до яких мало запитань», – наголосив Ткаченко.
20 березня РНБО ухвалила рішення, згідно з яким, в умовах воєнного стану усі загальнонаціональні інформаційні канали мають транслювати цілодобовий телемарафон.
24 квітня «Детектор Медіа» вказав на те, що у марафоні «Єдині новини» та FreeДом працює ціла низка ведучих, які, як наголосили у виданні, «очолювали канали Медведчука, піарили Мураєва та вели марафон «Тхне Соросом».
29 вересня Незалежна медійна рада закликала Міністерство культури та інформаційної політики «припинити популяризувати членів колишньої «ОПЗЖ» у марафоні «Єдині новини».
У Києві попрощалися з українським захисником Максимом Яловцовим («Регбістом»)
У Михайлівському соборі попрощалися із українським захисником Максимом Яловцовим («Регбістом»), який загинув у бою з російськими силами.
У Києві попрощалися з українським захисником Максимом Яловцовим («Регбістом»)
Міноборони зараз щомісяця витрачає суму, яку раніше витрачало за рік – Резніков
Міністерство оборони України щомісяця витрачає суму, яку в попередні роки витрачало за рік, заявив міністр оборони України Олексій Резніков, коментуючи рішення Верховної Ради України щодо змін до держбюджету на 2022 рік.
За словами Резнікова, сьогоднішнє рішення парламенту щодо збільшення коштів на оборону дасть змогу в повному обсязі профінансувати усі пріоритетні напрямки до кінця року.
«Цей рік є екстремальним з точки зору потреб оборони. Міністерство оборони щомісяця витрачає суму, яку у попередні роки витрачало за рік. Своєчасне внесення змін до бюджету гарантує, що усі пріоритетні напрямки до кінця року будуть профінансовані у повному обсязі. Зокрема – грошове забезпечення військовослужбовців, контракти на постачання зброї та боєприпасів, інші потреби. Це важливий елемент стійкості нашої оборони», – написав міністр у фейсбуці.
Точної суми витрат він не навів.
На засіданні 18 жовтня Верховна Рада України проголосувала за зміни до державного бюджету на 2022 рік. Відповідний законопроєкт підтримали 318 народних депутатів.
Як повідомив у телеграмі член фракції «Голос» і перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк, ВРУ збільшила військові видатки в цьому році на 387 мільярдів гривень. «Джерело покриття, як завжди – внутрішні запозичення (у т.ч. «друк»)», – додав він.
У Криму повідомляють про великі черги на в’їзді на Керченський міст
При в’їзді на Керченський (Кримський) міст, пошкоджений внаслідок вибуху та пожежі 8 жовтня, утворилася величезна черга, повідомляють кримські телеграм-канали.
«Перед Керченським мостом пекельна пробка. Стоїмо вже 4,5 години, хоч приїхали 15-ті перед стоп-лінією. Мабуть, машини розбирають до болтиків. За 40 хвилин лише одна машина перед нами проїхала. Це дорога до Криму», – повідомляє «ЧП/Сімферополь».
Депутат Держдуми Росії з окупованого Криму Леонід Бабашов у коментарі Daily Storm заявив, що огляд легкових автомобілів при в’їзді на Керченський міст відбувається у кілька етапів.
«Пасажири з речами виходять із автомобіля та проходять огляд через рамку. Все, як належить. Я сам ще не проїжджав, але колеги проїжджали і розповідали мені. Це такі норми на мосту», – сказав Бабашов.
17 жовтня російська влада відновила рух автобусів Керченським мостом, який сполучає Росію з окупованим Кримом. Після цього з боку Росії утворився затор. За даними Мінтрансу РФ, за останню добу мостом проїхало 80 автобусів.
Вибух із подальшою пожежею на Керченському мосту стався 8 жовтня. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Спочатку повідомлялося про загибель трьох людей, пізніше з’явилися повідомлення про четверту жертву вибуху.
Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» та звинуватив у ньому українські спецслужби.
Спікер Головного управління розвідки України Андрій Юсов назвав «нісенітницею» російське розслідування вибуху на Керченському мосту.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що підрив «особистого проєкту Путіна» – справа рук самих росіян та атака на ФСБ Росії з боку військового керівництва.
Росія тримає в Чорному морі два носії крилатих ракет із півтора десятками «Калібрів» – ОК «Південь»
Росія тримає у Чорному морі два носії крилатих ракет, споряджені півтора десятками «Калібрів», повідомило 18 жовтня оперативне командування «Південь».
«Чисельність корабельного угруповання ворога у Чорному морі становить вісім кораблів і катерів, які маневрують уздовж узбережжя Криму. Серед них – два великих десантних кораблі і два носії крилатих ракет, споряджені півтора десятками «Калібрів», в готовності до застосування», – йдеться в повідомленні.
В ОК «Південь» наголосили, що небезпека російських ударів «залишається стабільно високою». «Ворог продовжує масовані атаки дронами та ракетами повітряного й морського базування по всій території України», – йдеться в повідомленні.
16 жовтня британська розвідка заявила, що запаси сучасних ракет у Росії зменшуються, і вона не може виробляти їх тими темпами, що витрачає. У розвідці нагадали, що 10 жовтня Росія випустила по Україні понад 80 крилатих ракет.
«Ці атаки свідчать про подальше зменшення російських запасів ракет далекого радіусу дії, що, ймовірно, обмежить їхню здатність вражати бажану кількість цілей у майбутньому», – заявили у британській розвідці.
12 жовтня агенція Reuters із посиланням на високопоставленого чиновника НАТО повідомила, що Росія вичерпала значну частину своїх високоточних боєприпасів під час вторгнення в Україну.
За його словами, російська промисловість не може виробляти всі види боєприпасів і систем зброї через санкції Заходу.
Росія не повідомляє про свої втрати техніки. 21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Буданов озвучив кількість дронів, які Росія замовила в Ірану
Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов озвучив обсяг першої партії дронів-камікадзе, які Росія замовила в Ірану.
«Перша партія була замовлена в кількості 1750 дронів, далі пішли нові замовлення, але швидкість їх виробництва і доставки в Росію, ви маєте зрозуміти, це ж не одномоментний процес. Вони потроху їх вичерпують, іранці роблять нові», – зазначив він в інтерв'ю виданню «Обозреватель».
Загалом, за словами Буданова, армія РФ вимушена була вдатися до використання іранських дронів-каміказде через брак власних ракет та їхню незадовільну якість.
«Сам факт переходу Російської Федерації на використання іноземних дронів – це вже сам по собі випадок неординарний для Росії, скажімо так. Цьому «посприяла» низька точність російських ракет, а також мала їхня кількість. Російська оборонна промисловість не може виробляти в достатній кількості нові ракети, а ті, з якими вони вступили у війну 24 лютого, вже вичерпуються», – пояснив Буданов.
За його даними, обсяги деяких видів власних ракет у Росії наразі впали набагато більше, ніж передбачає «критична позначка» в оборонній промисловості.
«Наприклад: конкретно по ракетах «Іскандер» вони вже наблизилися до відмітки в 13% наявності ракет. Концепцією заборонено «опускатися» нижче ніж до 30%, але війна вносить свої корективи», – зазначив очільник ГУР.
Перші повідомлення про використання Росією дронів-камікадзе «Шахід-136» у війні проти Україні з’явилися на початку вересня. В останні тижні російські військові активно використовують дрони для атак по українській цивільній інфраструктурі.
У Повітряних силах ЗСУ припустили, що армія РФ все частіше використовує у війні проти України іранські дрони, тому що береже високоточні ракети, а також тому що БПЛА більш зручні для завдання ударів.
10 жовтня у коментарі Радіо Свобода секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Іран не мав змоги самостійно виготовляти дрони-камікадзе.
11 жовтня українська розвідка повідомила, що іранські дрони-камікадзе «Shahed-136» Росія перекидає до Білорусі, а президент Володимир Зеленський заявив, що наразі РФ замовила у Ірану 2400 таких БПЛА.
Сам Іран заперечує постачання дронів-каміказде для російської армії.