Під час свого візиту до України міністр оборони США Ллойд Остін проведе переговори на високому рівні з українським керівництвом, повідомляє пресслужба Пентагону.
За повідомленням, обговорення будуть зосереджені на подальшому зміцненні стратегічного партнерства між США та Україною, включаючи забезпечення ЗСУ необхідними бойовими можливостями, як на зимовий період, так і для захисту своєї країни від майбутніх російських загроз.
В американському Міноборони також зазначають, що під час візиту Остін підкреслить відданість США наданню Україні допомоги у сфері безпеки, необхідної для захисту від російської агресії, а також обговорить довгострокове бачення майбутнього Збройних сил України.
Пізніше цього тижня держсекретар Остін також віртуально з Пентагону проведе 17-те засідання Контактної групи з питань оборони України. В зустрічі, як очікується, візьмуть участь представники близько 50 країн.
Читайте також: Ексдиректор ЦРУ: результат війни України з Росією залежить від того, чи отримає Залужний необхідну зброю
20 листопада Ллойд Остін прибув до України. Цей візит відбувається на тлі відсутності додаткового фінансування для допомоги Україні. Пентагон вже неодноразово закликав Конгрес США схвалити фінансування для підтримки України та Ізраїлю. У Міноборони США зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.
У Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит Адміністрації Байдена.
Розвідка Великої Британії прокоментувала протести родичів російських військових із вимогою повернути їх з фронту в Україні.
«Очевидно, необмежену тривалість бойового розгортання особового складу без ротації все частіше сприймають як неприйнятну як самі військові, так і їхні родичі», – зауважили в розвідці 20 листопада.
Там звернули увагу на те, що 7 листопада 2023 року дружини російських військових провели, ймовірно, першу публічну вуличну акцію протесту в Москві після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Від лютого 2022 року в соцмережах щоденно з’являються приклади онлайн-звернень російських дружин і матерів, які протестують проти умов служби своїх близьких. Однак драконівське законодавство Росії поки не дало змоги родичам військових об’єднатися у впливову лобістську силу, як це робили солдатські матері під час афгано-радянської війни 1980-х років», – кажуть у розвідці.
7 листопада близько 20 жінок вийшли на мітинг у центрі Москви. Вони приєдналися до узгодженої з владою акції партії КПРФ, але розгорнули свої плакати з написами «Мобілізованим пора додому» і «Ні безстроковій мобілізації». За кілька хвилин учасниць оточили поліцейські, проте до затримань справа не дійшла.
Після цієї акції родички мобілізованих з інших міст об’єдналися у групи, щоби вийти на мітинги по всій країні 19 листопада, але скрізь отримали відмову влади.
8 листопада президент Росії Володимир Путін на зустрічі з російськими блогерами і співробітниками ЗМІ, які пишуть про війну РФ проти України, заявив, що добровольці й контрактники, які беруть участь у бойових діях на території України, не повернуться додому до їх завершення – незалежно від того, на якій термін вони укладали договори з Міноборони Росії або коли були мобілізовані.
Родини росіян, які воюють в Україні, вимагають обмежити одним роком граничний термін перебування мобілізованих на війні, комісувати всіх поранених, а також розширити список хвороб, через які не можна призивати до армії.
ДПСУ: пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею тимчасово не працює
На пункті пропуску «Шегині-Медика» на українсько-польському кордоні тимчасово призупинили пропуск транспортних засобів, повідомила Держприкордонслужба у фейсбуці.
«Через відсутність електропостачання в пункті пропуску «Медика» (Республіка Польща) пропуск осіб та транспортних засобів на виїзд з України суміжною Стороною тимчасово призупинено», – йдеться у повідомленні.
У ДПСУ просять громадян врахувати цю інформацію під час перетину кордону.
Крім того, інші три пункти пропуску на кордоні з Польщею не працюють через блокування з боку польської сторони. Як повідомив речник ДПСУ в ефірі телемарафону, станом на ранок в чергах на території Польщі в напрямку України перебувають близько 2900 вантажівок. Найбільше – навпроти Краківця.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Сили оборони України продовжують стримувати російські війська на «багатьох ділянках фронту», зокрема на Куп’янському і Бахмутському напрямках, ведуть штурмові дії на південь від Бахмута, повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський.
«На Куп’янському напрямку росіяни вели штурмові дії в районах Синьківки, східніше Петропавлівки та Іванівки. Атаки відбиті нашими воїнами. Бахмутський напрямок. Росіяни намагалися атакувати в районах Кліщіївки та Андріївки. Всі атаки були відбиті», – написав він у телеграмі.
Сирський додав, що українська армія продовжує штурмові дії південніше Бахмута.
Генштаб ЗСУ вранці 20 листопада повідомив, що російські війська протягом доби вели штурмові і наступальні дії на п’яти напрямках на сході України.
Міністерство оборони Великої Британії 18 листопада заявило, що жодна зі сторін не досягла суттєвого прогресу на Куп’янському й Авдіївському напрямках, а також на східному (лівому) березі Херсонської області, де тривають найбільш інтенсивні бої. У Міністерстві оборони Великої Британії додали, що з настанням холодної зими на сході України майже немає перспектив серйозних змін на лінії фронту. Українські військові заявляли, що очікують, нової хвилі штурму Авдіївки з боку військ РФ.
Водночас американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські сили контратакували поблизу Авдіївки на Донеччині і здійснили «підтверджене просування» 19 листопада.
На Харківщині протягом минулої доби внаслідок російських обстрілів були поранені двоє людей, повідомив вранці 20 листопада голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, протягом минулої доби загарбники обстріляли щонайменше 18 населених пунктів у Харківському, Чугуївському і Куп’янському районах області.
«Внаслідок обстрілу села Юрченкове Чугуївського району з РСЗВ «Ураган» пошкоджено сільськогосподарську техніку і господарчі споруди. У селі Вільча Чугуївського району внаслідок обстрілу з РСЗВ зазнали поранення і були госпіталізовані цивільні чоловіки 53-х і 74-х років. У селі пошкоджено приватний житловий будинок», – написав Синєгубов.
Він додав, що по селу Подоли Куп’янського району російські війська завдали удару двома керованими авіабомбами, там пошкоджений об’єкт інфраструктури, приватний будинок і господарчі споруди.
Також під ударами РФ перебували, зокрема, Козача Лопань Харківського району, Вовчанськ, Бочкове, Бударки Чугуївського району, Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп’янського району.
Синєгубов також повідомив, що 20 листопада близько 05:20 російські війська обстріляля село Кіндрашівка Куп’янського району. Внаслідок цього пошкоджений приватний будинок, господарчі споруди, приватний автомобіль. Попередньо, постраждалих тут немає, зауважив голова ОВА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Двоє людей загинули внаслідок ранкового обстрілу Херсона – влада
Внаслідок ранкового обстрілу Херсона з боку російських військ двоє людей загинули, одна людина поранена, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Крім того, за його словами, пошкоджені автомобілі й будівля.
Очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін уточнив, що зранку 20 листопада російська армія обстріляла автостоянку приватного транспортного підприємства у Херсоні. Загиблі внаслідок удару – водії.
Близько 10-ої ранку Мрочко також повідомив, що Херсон знову під обстрілом, у центральній частині міста чути вибухи.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МВС Росії оголосило в розшук українську співачку Джамалу – ЗМІ
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук українську кримськотатарську співачку Джамалу (справжнє ім’я Сусана Джамаладінова), пише російське видання «Медіазона» з посиланням на базу даних відомства.
Із бази розшуку МВС Росії випливає, що Джамалу оголосили в розшук за кримінальною статтею, якою саме – там не вказано.
Сама співачка ситуацію поки що не коментувала.
За даними «Медіазони», Джамалу оголосили у розшук у Росії в середині жовтня 2023 року за звинуваченням у поширенні «фейків» про російську армію, і в листопаді російський суд ухвалив рішення про її заочний арешт.
У 2016 році Джамала перемогла на «Євробаченні» з піснею «1944» про депортацію кримських татар. Вона послідовно публічно засуджує окупацію Криму Росією у 2014 році, повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
До України з візитом прибув глава Пентагону
До України з візитом прибув глава Міністерства оборони США Ллойд Остін.
«Сьогодні я тут, щоб передати важливе повідомлення – Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну в їхній боротьбі за свободу проти агресії Росії як зараз, так і в майбутньому», – написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).
Цей візит відбувається на тлі відсутності у США додаткового фінансування для допомоги Україні. Пентагон вже неодноразово закликав Конгрес США схвалити фінансування для підтримки України та Ізраїлю. У Міноборони США зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.
У Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит Адміністрації Байдена.
Польські протестувальники на кордоні з Україною блокують гуманітарні й небезпечні вантажі – Деркач
Польські перевізники, які протестують на кордоні з Україною, неодноразово блокували пропуск цистерн із паливом і гуманітарної допомоги для України, попри обіцянку цього не робити, заявив заступник міністра розвитку громад, територій й інфраструктури України Сергій Деркач ввечері 19 листопада.
За його словами, це виявили під час поїздки команди відомства до заблокованих польськими протестувальниками пунктах пропуску.
«Очевидно, що заяви про пропуск гуманітарної допомоги і небезпечних вантажів теж не відповідають дійсності. Ми зафіксували численні факти, коли цистерни з паливом і гуманітарка стоять у чергах. Передаємо інформацію про ці випадки польським колегам з міністерства. Чекаємо відповідь, як це корелюється з заявами про безперешкодний перетин таких вантажів», – написав Деркач у фейсбуці.
Він також повідомив, що 19 листопада на пункті пропуску «Краківець – Корчова» були заблоковані 1200 вантажівок, на пункті «Рава-Руська – Гребенне» – 500, а на пункті пропуску «Дорогуськ – Ягодин» – понад 1200 вантажівок.
Українські урядовці, за словами Деркача, побували на перших двох пунктах.
«На цих двох пунктах пропуску було загалом не більше ніж 15 протестувальників. Фактично десяток людей тримають кордон у заручниках. Під час поїздки ми зафіксували, що на в’їзд до України пропустили більше транспортних засобів, ніж «зазвичай». Це ж бачать водії. Тобто приїзд команди міністерства впливає на те, скільки транспортних засобів вирішують пропускати відповідні служби і протестувальники», – додав він.
Напередодні Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що спільно з профільними асоціаціями і перевізниками створило на кордоні України й Польщі штаб допомоги українським водіям, завдання якого – «забезпечити наших людей їжею, питною водою, медикаментами і пальним».
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Авдіївка: бої за «промку». Як реагувати на тривоги через МІГ? Єрмохіна повернули з РФ
- Російські війська не полишають спроб оточити Авдіївку, повідомляють у Генштабі. А військовий експерт німецького видання Bild Юліан Рьопке вважає, що Росія перейшла до тактики «пішого оточення», адже за останні тижні втратила на цьому напрямку близько 270 одиниць бронетехніки. Яка ситуація в Авдіївці? Якою тактикою послуговуються сили РФ у своїх спробах оточити місто?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Зупинити економіку та сіяти паніку серед цивільного населення – це мета довгих повітряних тривог в Україні, заявив президент Володимир Зеленський. І доручив військовим та уряду вирішити питання тривалих повітряних тривог. Чи можливо цьому протидіяти? Та чи можна ігнорувати тривогу, якщо злітає російський МІГ? Обговоримо з експертом.
- Його депортували з окупованого Маріуполя. Не випускали з Росії. Та ще до повноліття запросили до військкомату Підмосков'я. Богдан Єрмохін у день свого 18-річчя повернувся до України. Як вдалося повернути українця, чиєю долею в Росії «опікувалася» сама Марія Львова-Бєлова, російська омбудсменка із прав дитини?
- «Помилкою» називає угорський прем'єр запрошення України до початку переговорів про вступ в ЄС. Україна зараз «у світлових роках від Європейського союзу» – каже Віктор Орбан. Як Угорщина буде боротися з Україною? Які виклики чекають на Київ у відносинах з Польщею, Словаччиною та
ВМС: кораблів РФ немає у Чорному й Азовському морях
Жодного російського корабля немає на бойовому чергуванні в Чорному й Азовському морях, повідомили у Військово-морських силах. Там уточнили, що це дані станом 7:30 20 листопада.
«У Чорному й Азовському морі ворожі кораблі відсутні; в Середземному морі – два ворожі кораблі, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до восьми ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними ВМС, протягом доби в інтересах Росії рух суден Керченською протокою «не зафіксований».
Із чим пов’язана відсутність кораблів у ВМС не уточнили.
В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.
Минулого тижня речник Військово-Морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
Втрати Росії у війні перевищили 319 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України близько 319 210 своїх військових, зокрема 640 – за останню добу – такі дані станом на ранок 20 листопада наводить Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ у Генштабі заявили про такі:
- танки – 5439 (чотири – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 10168 (+2)
- артилерійські системи – 7748 (+4)
- РСЗВ – 899 (+1)
- засоби ППО – 588
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5764 (+9)
- крилаті ракети – 1563
- кораблі /катери – 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10127 (+7)
- спеціальна техніка – 1097 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Шість людей поранені за добу на Херсонщині через російські обстріли – ОВА
На Херсонщині за минулу добу внаслідок російських обстрілів були поранені шестеро людей, зокрема одна дитина, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 51 обстріл, випустивши 323 снаряди з мінометів, артилерії, «Градів», танків, С-60, РПГ, БПЛА й авіації. По місту Херсон ворог випустив 30 снарядів», – написав Прокудін 20 листопада.
За його словами, російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області.
Напередодні голова ОВА повідомляв про трирічну дівчинку, поранену внаслідок обстрілу Херсона російськими військами. За його словами, дитину доставили до реанімації.
«Лікарі виявили у неї мінно-вибухову травму, множинні осколкові поранення, проникаюче поранення грудної порожнини, загальну контузію, закриту черепно-мозкову травму, контузію легень. Також є підозра на уламок у судинному пучку грудної клітини», – заявив голова ОВА.
Після стабілізації стану дитини планують провести КТ-обстеження. Голова ОВА припустив, що її треба буде переводити до київської лікарні.
Вранці 19 листопада російські війська обстріляли Херсон. Місцева влада повідомляла, що постраждали п’ятеро людей, в тому числі трирічна дівчинка з 55-річною бабусею, 59-річний чоловік і ще двоє жінок 47 і 69 років.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб повідомив про штурмові й наступальні дії військ РФ на 5 напрямках
Російські війська протягом доби вели штурмові і наступальні дії на п’яти напрямках на сході України, відбулося 46 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 20 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Синьківки, східніше Петропавлівки й Іванівки Харківської області, де силами оборони відбито сім атак. На Лиманському напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів. На Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Кліщіївки й Андріївки Донецької області, де нашими захисниками відбито 11 атак. Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі й техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що на Авдіївському напрямку війська РФ не полишають спроб оточити Авдіївку. «Безуспішними були наступальні дії противника східніше Новокалинового, Новобахмутівки, Сєверного й Авдіївки Донецької області, де Силами оборони відбито 12 атак», – заявили у командуванні.
За даними Генштабу, на Мар’їнському напрямку «безуспішні штурмові дії» російські війська вели в районах Красногорівки, Мар’їнки і Побєди Донецької області, де українські військові відбили 16 атак, а на Шахтарському напрямку загарбники вели штурмові дії біля Старомайорського Донецької області, «успіху не мали».
«Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку… В зоні відповідальності ОСУВ «Одеса» на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – йдеться у зведенні.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили контратакували поблизу Авдіївки на Донеччині і здійснили «підтверджене просування» 19 листопада.
Аналітики зауважили, що українські й російські сили продовжують бойові дії на сході й півдні України, хоча дощова погода, ймовірно, продовжуватиме вповільнювати темпи бойових дій до повного встановлення зимових умов.
«Морозні погодні умови взимку, швидше за все, сприятимуть поновленню більш активних бойових дій, а дощова погода, яка триває, навряд чи зупинить українські чи російські атаки», – кажуть в ISW.
Міністерство оборони Великої Британії 18 листопада заявило, що жодна зі сторін не досягла суттєвого прогресу на Куп’янському й Авдіївському напрямках, а також на східному (лівому) березі Херсонської області, де тривають найбільш інтенсивні бої. У Міністерстві оборони Великої Британії додали, що з настанням холодної зими на сході України майже немає перспектив серйозних змін на лінії фронту. Українські військові заявляли, що очікують, нової хвилі штурму Авдіївки з боку військ РФ.
ISW заявив про «підтверджене просування» ЗСУ біля Авдіївки
Українські сили контратакували поблизу Авдіївки на Донеччині і здійснили «підтверджене просування» 19 листопада, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Геолоковані кадри, опубліковані 19 листопада, показують, що українські сили просунулися біля залізниці на південний схід від Степового (3 км на північний захід від Авдіївки). Російський воєнний блогер стверджував, що українські війська відбили позиції біля залізниці поблизу Степового і контратакували біля Авдіївського коксохімічного заводу. Російські війська проводили наступальні операції поблизу Авдіївки, але не досягли жодних підтверджених успіхів 19 листопада», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що українські й російські сили продовжують бойові дії на сході й півдні України, хоча дощова погода, ймовірно, продовжуватиме вповільнювати темпи бойових дій до повного встановлення зимових умов.
«Морозні погодні умови взимку, швидше за все, сприятимуть поновленню більш активних бойових дій, а дощова погода, яка триває, навряд чи зупинить українські чи російські атаки», – кажуть в ISW.
Міністерство оборони Великої Британії 18 листопада заявило, що жодна зі сторін не досягла суттєвого прогресу на Куп’янському й Авдіївському напрямках, а також на східному (лівому) березі Херсонської області, де тривають найбільш інтенсивні бої. У Міністерстві оборони Великої Британії додали, що з настанням холодної зими на сході України майже немає перспектив серйозних змін на лінії фронту. Українські військові заявляли, що очікують, нової хвилі штурму Авдіївки з боку військ РФ.
Ввечері 19 листопада Генштаб Збройних сил України повідомив, що за добу на фронті було 45 бойових зіткнень. У Генштабі додали, що на Авдіївському напрямку російські війська вели «безуспішні штурмові дії» південніше Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Сєверного і Авдіївки Донецької області.
Мер Москви та Міноборони Росії заявили про «відбиття атаки безпілотника»
Мер Москви Сергій Собянін увечері 19 листопада заявив, що сили протиповітряної оборони збили безпілотник, який нібито летів на столицю Росії.
Як написав Собянін у своєму телеграмі, безпілотник нібито збили в міському окрузі Електросталь. На місці падіння уламків «руйнувань і постраждалих немає», заявив він.
Мер Москви додав, що на місці працюють екстрені служби.
Згодом російське Міноборони також заявило про спробу удару безпілотника, звинувативши в цьому Україну. Доказів відомство не оприлюднило.
Українська сторона не коментувала цю заяву.
Російська столиця Москва, а також території, що межують з Україною – насамперед Білгородська, Брянська та Курська області, – останнім часом регулярно заявляють про атаки безпілотників, а прикордонні регіони також зазнають артилерійських обстрілів. Українська сторона не коментує ці події.
Міністр оборони розповів, чому попросив Зеленського змінити командувача Медичних сил
Міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що подавав президенту Володимиру Зеленському подання про звільнення командувачки Медичних сил ЗСУ.
«Вважаю, що причини такого кроку очевидні для всіх, хто бʼється в лавах Сил оборони України, та усіх, хто допомагає. Відповідна проблематика обговорювалась багато разів. Настав час вирішувати проблеми медичного забезпечення наших воїнів», – заявив він.
Умєров перерахував задачі, які стоять перед командуванням Медичних сил:
- цифровізація процесів та дотримання стандартів медичного забезпечення, включно з постачанням якісних медичних засобів та техніки: «таких проблем, як з неякісними турнікетами, просто не має бути в принципі»
- розвиток системи навчання тактичній медицині за стандартами НАТО з відповідним ресурсним забезпеченням
- забезпечення постійної ротації особового складу між тактичним та стратегічним рівнем для забезпечення отримання та передачі досвіду з усього циклу лікування поранених, травмованих і хворих
Раніше 19 листопада президент Володимир Зеленський повідомив про зміну командувача Медичних сил ЗСУ: він звільнив Тетяну Остащенко і призначив замість неї генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. У вечірньому зверненні він заявив, що потрібен «принципово новий рівень медичного забезпечення наших воїнів».
Повернення депортованого до Росії підлітка: Зеленський подякував за допомогу Катару та ЮНІСЕФ
Президент Володимир Зеленський прокоментував повернення до України Богдана Єрмохіна, якого раніше депортували з окупованого Маріуполя до Росії.
У вечірньому зверненні він подякував «кожному й кожній, чия небайдужість та ефективність допомагає нам повертати в Україну дітей», вивезених з окупованих територій.
«Сьогодні нам вдалося повернути в Україну Богдана Єрмохіна – хлопця, який був вивезений із Маріуполя в Росію. Багато було спроб йому допомогти. Я радий, що все спрацювало. Дякую всій команді, яка працює над поверненням українських дітей – це і Офіс, і омбудсмен, і наші міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ», – сказав Зеленський.
Президент наголосив, що особливо вдячний Катару за посередництво й допомогу.
Підлітку Богдану Єрмохіну якраз у день повернення до України, 19 листопада, виповнилося 18 років.
Богдан Єрмохін, сирота з Маріуполя, після окупації міста російськими військами був вивезений спочатку до Донецька, а згодом до Підмосковʼя, де його передали під опіку російської родини. Йому оформили російське громадянство, але він зберіг громадянство України.
Єрмохін неодноразово заявляв, що хоче повернутися в Україну, де його законним представником може виступати доросла сестра. У березні він намагався втекти в Україну через Білорусь, але його затримали. Російська влада посилалася на те, що як неповнолітній він не може сам вирішувати, де йому жити. Історія Єрмохіна набула резонансу після того, як підліток отримав повістку з вимогою стати на облік у російському військкоматі.
Росія незаконно депортувала щонайменше 20 тисяч дітей (це задокументовані дані), але реальна цифра набагато більша, заявляв у жовтні президент Володимир Зеленський. За даними національного порталу «Діти війни», з 24 лютого 2022 року Росія вивезла з України 19 тисяч 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно.
Єрмохін звертався до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому повернутися додому. Від надання йому в Росії квартири як дитині-сироті він офіційно відмовився. Російська уповноважена Марія Львова-Бєлова заявляла, що працюватиме над усуненням перешкод для повернення підлітка на батьківщину.
«Потрібен новий рівень медичного забезпечення»: Зеленський змінив командувача Медичних сил
Президент Володимир Зеленський змінив командувача Медичних сил Збройних сил України – про це він повідомив увечері 19 листопада. Відповідні укази також оприлюднив Офіс президента.
Згідно з ними, Зеленський звільнив Тетяну Остащенко і призначив замість неї генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука.
У вечірньому зверненні Зеленський повідомив, що ухвалив це кадрове рішення за поданням міністра оборони Рустема Умєрова.
«Завдання очевидне – і про це неодноразово говорилося в суспільстві, зокрема у спільноті наших бойових медиків, – потрібен принципово новий рівень медичного забезпечення наших воїнів. Від якісних турнікетів до повної цифровізації та прозорості в постачанні, від якісного тренування до щирої комунікації з бойовими медиками в тих підрозділах, де медицина розгорнута дійсно правильно та дійсно ефективно», – заявив Зеленський у зверненні.
Тетяна Остащенко очолила Медичні сили ЗСУ в липні 2021 року.
Анатолій Казмірчук з 2012 року очолював Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» у Києві.
Російська армія обстріляла Сумщину, загинув місцевий житель – прокуратура
Російські війська обстріляли Сумську область із мінометів увечері 19 листопада, заявляє Офіс генерального прокурора.
Обстрілу близько 18:30 зазнало місто Середина-Буда.
«Близько 18:30 ворог, за попередньою інформацією, з міномета обстріляв цивільну інфраструктуру міста Середина-Буди Сумської області. Внаслідок атаки окупантів на території власного домоволодіння загинув чоловік», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни разом із умисним вбивством.
Досудове розслідування здійснює обласне Управління Служби безпеки України.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.