Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Командувач ВМС розповів про етапи розмінування Чорного моря

Роботи щодо розмінування Чорного моря від російських мін відбуватимуться у кілька етапів, а на розмінування всього району ведення бойових дій в Чорному та Азовському морях потрібні роки, розповів командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю виданню «Українська правда».

«Я був у Румунії на початку вересня. Там була якраз зустріч із залученням всіх командувачів флотів Чорного моря, крім Росії, звісно, плюс залучені фахівці і командувачі 6 флоту США, командувач ВМС НАТО теж був присутній. Обговорювали питання щодо подальших дій із забезпечення мінної безпеки в Чорному морі. Україна, звісно, в першу чергу зацікавлена в цьому, тож ми виступили з пропозицією розділити цю роботу на кілька етапів», – повідомив Неїжпапа.

За його словами, першочергово йдеться про «безпосередню боротьбу з мінами, яка здійснюється прямо зараз, поки триває повномасштабна війна і є певні обмеження по конвенції Монтре». Другий етап – це коли Румунія, Болгарія, Туреччина об’єднаються​ в тактичну групу для боротьби з дрейфуючими мінами, зазначив командувач ВМС.

«Поки що вони будуть боротися з тими мінами, які знаходяться в їхній зоні відповідальності, не біля берегів України чи в нашій виключній економічній зоні. Наше бачення, що ми так само повинні бути в цій групі, щоб мати своїх представників для координації. І так воно і буде», – зазначив командувач.

Третій етап, за словами Неїжпапи, – це «повномасштабна протимінна операція, яка розпочнеться одразу ж після перемоги України».

«Для цього ВМС створили відповідний штаб, люди проходять підготовку, в нас уже є протимінні кораблі, які зразу ж після перемоги прибудуть до Чорного моря. Ми готуємо наших спеціалістів і водолазів у тому числі», - розповів командувач.

Відповідаючи на питання, скільки часу знадобиться на операцію щодо розмінування всього моря, командувач зазначив, що це залежить від наявних сил, які залучатимуться.

«У першу чергу, треба буде розмінувати рекомендовані шляхи, місця якірних стоянок – те, що використовується в цивільному судноплавстві. Всі судна ж ходять по рекомендованих шляхах. На морі теж є дороги, просто їх ніхто бордюрами не позначає. Щоб забезпечити ці шляхи, місця якірних стоянок тощо – це буде 5-7 місяців», – повідомив Неїжпапа, додавши, що «це залежить, знову ж, від кількості кораблів і засобів, які будуть залучені до цієї операції».

Раніше стало відомо, що міністри оборони Румунії, Болгарії й Туреччини мають намір підписати угоду про створення групи, яка буде контролювати спільні операції з розмінування в їхніх територіальних водах у Чорному морі.

Міни в Чорному морі, встановлені Росією, поставили під загрозу судноплавство й ускладнили спроби України прорвати російську морську блокаду. У другій половині 2023 року були інциденти, коли міни викидало на береги Румунії і Болгарії або через них були пошкоджені судна у морі.

Останній відомий інцидент стався 27 грудня, коли вантажне судно, яке прямувало в український порт для завантаження зерна, натрапило на міну і на борту спалахнула пожежа. За даними української влади, двоє людей були поранені.

Оголошуючи про досягнення домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, 16 грудня Гюлер заявив, що міни досягли турецьких проток. «Через українсько-російську війну і в українських, і в російських портах є міни. Через течії вони також доходять до наших проток», – сказав міністр.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України в Чорному морі було знищено майже 90 плавучих мін, більшість із них українськими силами. Румунські військово-морські сили знищили п’ять мін.

До реалізації формули миру вже залучено понад 80 країн – Зеленський

Одна із «найважливіших» цілей України на 2024 рік – реалізація формули миру, довкола якої уже об’єднались понад 80 країн світу, зазначив президент Володимир Зеленський за результатами перемовин зі своїм естонським колегою Аларом Карісом.

Він зауважив, що Естонія «однією з перших» приєдналась до цієї ініціативи, до цієї спільної глобальної роботи, і Україна дуже вдячна їй за це.

Раніше, 11 січня, Алар Каріс повідомив про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.

За словами естонського лідера, допомога Україні з боку Естонії до 2027 року становитиме 1,2 млрд євро.

«Ми вже надали підтримку України на близько 85 млрд євро. Довгостроковий внесок Естонії від початку повномасштабної війни і до 2027 року буде складати 1,2 млрд євро. Україна потребує більшого та кращого озброєння. Потужності військової промисловості ЄС необхідно збільшити, щоб Україна отримувала те, що їй потрібно, не завтра, а сьогодні. У нас не повинно бути жодних обмежень на постачання зброї Україні», – заявив президент Естонії.

Він зазначив, що підтримка з боку Естонії триватиме, поки триває війна, і нагадав, що Таллінн протягом 2024–2027 років для підтримки оборони України буде надавати 0,25% оборонного бюджету країни.

За його словами, Естонія разом із країнами ЄС обговорює пропозиції щодо шляхів використання російських активів.

Після відвідин Литви президент України 11 січня прибув з візитом до столиці Естонії – Таллінна.

У Росії заявили про атаки безпілотників у трьох регіонах

Міноборони Росії заявляє про знищення в ніч на 11 січня чотирьох безпілотників над трьома російськими регіонами – Ростовською, Тульською та Калузькою областями.

За даними російського відомства, дрони були «перехоплені» та «знищені».

Регіональна російська влада повідомляє про пошкодження. На околиці міста Калуга безпілотник вибухнув над технічною спорудою насосної станції, заявив губернатор Калузької області Владислав Шапша. Будівлю пошкоджено вибухом.

Також пошкоджено будинок у Воронезькій області, про атаку безпілотника повідомив губернатор Олександр Гусєв. За його словами, безпілотник пробив покрівлю нежитлової будівлі. Інших подробиць немає.

За словами губернатора Ростовської області Василя Голубєва, було збито два дрони в Кам’янському районі, при цьому «наслідки на землі уточнюються».

Про постраждалих у жодному з цих випадків не повідомляється.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.

Москва звинувачує в атаках дронами Київ. Україна зазвичай ці звинувачення не коментує.

На другий рік російського повномасштабного вторгнення в Україну регіони Росії – і прикордонні, і значно віддалені від української території – регулярно зазнають обстрілів, є руйнування та жертви.

Справа Гринкевича: у ДБР заявили про арешт майна сім’ї та підконтрольних кампаній

У Державному бюро розслідувань заявляють про арешт майна сім’ї та кампаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу – одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який намагався дати хабар слідчому ДБР.

Як повідомляє пресслужба бюро, для забезпечення відшкодування спричинених збитків було накладено арешти на нерухоме майно, транспортні засоби преміум класу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Крім того, у межах розслідування за фактом поставок товарів для потреб Міноборони було проведено обшуки за адресами проживання та роботи бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів підконтрольних йому компаній.

«Отримано висновок експертів згідно з якими встановлено, що вся поставлена продукція компаніями бізнесмена на потреби МОУ у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями Збройних Сил України», – додають у ДБР.

Днями заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з Ігорем Гринкевичем. Згодом він уточнив, що ще одна угода продовжує діяти.

Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.

За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.

У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.

Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.

Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.

Законопроєкт про мобілізацію вирішили повернути уряду на доопрацювання – Арахамія

Законопроєкт про мобілізацію вирішили повернути уряду на доопрацювання, заявив голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія за результатами закритої наради з військовим командуванням і погоджувальної ради.

«Було багато дискусій. Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані. Про це відкрито сказали військовому командуванню. За результатами наради, законопроект повертається ініціатору. Одночасно передаємо пропозиції напрацьовані на комітеті та у робочих групах», – написав він у телеграмі.

Про ймовірне повернення урядового законопроєкту на доопрацювання повідомляли раніше деякі депутати.

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко в ефірі Радіо Свобода («Свобода Ранок») припустив, що Кабміну можуть запропонувати відкликати цю законодавчу ініціативу.

«Якщо уряд відкличе, у нього практично є новий текст і, я думаю, що вони до п’ятниці вже внесуть новий текст, який ми напрацьовували цілий тиждень. Думаю, що наступного тижня може бути і Комітет, і позачергова сесія. Тобто розвиток таких подій я безпосередньо передбачаю», – заявив Івченко.

Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи. Цей документ з 4 січня розглядав Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки.

ОВА: російські військові атакували село на Херсонщині, загинув чоловік

У четвер, 11 січня, російські військові знову атакували Херсонську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Росіяни вбили жителя Іванівки. Внаслідок ворожих обстрілів у населеному пункті знищено один із житлових будинків», – написав Прокудін.

За його словами, з-під завалів будинку рятувальники дістали тіло загиблого чоловіка. Нині його особа встановлюється.

Раніше стало відомо, що у Херсоні внаслідок обстрілу центральної частини міста постраждав 62-річний чоловік, згодом він помер у лікарні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Допомога Україні з боку Естонії до 2027 року становитиме 1,2 млрд євро – президент

Допомога Україні з боку Естонії до 2027 року становитиме 1,2 млрд євро, сказав президент Естонії Алар Каріс на пресконференції в Таллінні після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.

«Ми вже надали підтримку України на близько 85 млрд євро. Довгостроковий внесок Естонії від початку повномасштабної війни і до 2027 року буде складати 1,2 млрд євро. Україна потребує більшого та кращого озброєння. Потужності військової промисловості ЄС необхідно збільшити, щоб Україна отримувала те, що їй потрібно, не завтра, а сьогодні. У нас не повинно бути жодних обмежень на постачання зброї Україні», – заявив президент Естонії.

Він зазначив, що підтримка з боку Естонії триватиме, поки триває війна, і нагадав, що Таллінн протягом 2024–2027 років для підтримки оборони України буде надавати 0,25% оборонного бюджету країни.

За його словами, Естонія разом із країнами ЄС обговорює пропозиції щодо шляхів використання російських активів.

Раніше Алар Каріс повідомив про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.

«Сьогодні дуже особливий день, ми вітаємо Володимира Зеленського в Естонії. Наша міцна дружба базується на спільних цінностях, ідеалами, до яких ми прагнемо, завжди є демократія та свобода», – написав він в соцмережі Х.

Після відвідин Листви президент України 11 січня прибув з візитом до столиці Естонії – Таллінна.

Ігнат оцінив ризики можливого постачання балістичних ракет з Ірану до Росії

Ймовірна передача Іраном Росії балістичних ракет «може стати викликом для протиповітряної оборони України», однак наразі Повітряні сили ЗСУ не мають інформації про їх постачання, розповів в ефірі телемарафону речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

«Треба побачити, наскільки вони (балістичні ракети – ред.) будуть ефективними, в якій кількості вони зможуть потенційно передати. Я хочу наголосити, що Повітряні сили поки що не мають такої інформації, щоб спростувати чи підтвердити щодо іранських ракет», – зазначив Ігнат.

Він зауважив, що «мова про передачу іранських ракет Росії йшла ще рік тому, тож нічого неочікуваного не відбувається». Так само, за словами речника, зрозуміло, що «Північна Корея буде співпрацювати з державою-терористом». Водночас він підкреслив, що «нове озброєння ворога – це нові виклики для України».

«Нове озброєння, яке постачається, звичайно, носить нові загрози та виклики. Збивати балістику можна лише спеціальними засобами, такі як Patriot. Тому постачання балістичних ракет – це будуть виклики для нас. Ми маємо розраховувати на підтримку партнерів не лише резолюціями в Раді безпеки ООН, які ні до чого не приводять. Я думаю, що це сигнал для наших партнерів, щоб надавати Україні озброєння», – наголосив Ігнат.

Речник припустив, що російські військові «продовжать робити ставку на Shahed-136, якими і зараз атакують Україну». Щодо нових дронів з посиленими характеристиками, то за словами Ігната, «вони, як і будь-яка інша повітряна ціль, так само збиваються».

«Чим більше він (дрон – ред.), тим більше він буде радіолокаційно помітний. Питання в засобах, щоб ми могли його діставати», – зазначив Ігнат.

Також він вкотре підкреслив, що найкращий спосіб захистити Харків від балістики - це «знищення пускових установок на території, звідки запускають ракети».

Раніше сім членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в тому, що вона зловживає своїм становищем постійного члена Радбезу, купуючи північнокорейські ракети й атакуючи ними Україну в порушення резолюцій ООН.

У заяві вказується, що 30 грудня 2023 року, 2 січня і 6 січня 2024 року Росія здійснила кілька хвиль авіаударів по Україні, в результаті яких загинули десятки людей, сотні поранені – ці атаки були здійснені, зокрема, з використанням балістичних ракет і пускових установок балістичних ракет, закуплених у КНДР.

4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.

Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.

Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.

У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.

Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.

Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї і боєприпасів до Росії».

Зранку російські військові здійснили масований артобстріл Авдіївки – ОВА

У Донецькій області зранку 11 січня сили РФ здійснили масований артилерійський обстріл Авдіївки, зазначив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«В Авдіївці вночі відбувалися поодинокі обстріли, а зранку – масований артобстріл. У Мар’їнській громаді під вогнем Красногорівка, Новомихайлівка і Георгіївка. У Курахівській громаді в зоні ураження промзона», – написав очільник області.

За даними голови ОВА, в Костянтинівській громаді були обстріляні Біла Гора, Предтечине, Олександро-Шультине, Маркове і Диліївка. У Лиманській громаді пошкоджено будинок у Ямполі, під вогнем Торське і Зарічне.

Філашкін також уточнив, що у Торецькій громаді у Залізному загинула людина, було пошкоджено будинок. Ще один будинок пошкоджено у Щербинівці. У Часовоярській громаді пошкоджені шість приватних будинків і дві багатоповерхівки.

«У Соледарській громаді за добу були обстріляні Роздолівка і Васюківка, у Званівській — Переїзне і Верхньокам'янське. У Сіверську пошкоджено чотири будинки», – констатував керівник ОВА.

Раніше у МВС повідомили, що російські війська у ніч проти 11 січня знову завдали удару по Мирнограду на Донеччині.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Росія може використати Придністров’я для блокування «зернового коридору» з України – ISW

Кремль може відновити свої зусилля з використання невизнаного Придністров’я для «створення нестабільності в Молдові, аби підірвати експорт українського зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря», йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти кажуть, що 10 січня агентство Reuters повідомило, що в румунському чорноморському порту Констанца у 2023 році було відвантажено 36 мільйонів метричних тон зерна, що є «рекордним показником». При цьому близько 40 відсотків постачання становило українське зерно.

За оцінками ISW, «українські удари по активах Чорноморського флоту Росії змусили російські військово-морські сили відвести деякі кораблі від своєї основної бази в тимчасово окупованому Севастополі на заході Криму».

Це, своєю чергою, посприяло «ефективному використанню Чорноморського зернового коридору в Україні, оскільки міжнародна підтримка цього коридору продовжує зростати, попри вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи та військову загрозу з боку агресора».

Також зазначається, що «Кремль, можливо, дає вказівки суб’єктам у підтримуваній Росією самопроголошеній республіці Придністров'я створювати інформаційні умови для можливої операції під чужим прапором у Придністров'ї в рамках ширших зусиль Кремля з дестабілізації Молдови».

«Кремль може розглядати операцію під чужим прапором у Придністров’ї як альтернативний спосіб утримати країни від участі в українському зерновому коридорі, попри ослаблену присутність Росії в західній частині Чорного моря», – йдеться у звіті.

У лютому 2023 року президент Молдови Мая Санду заявила про російський план дестабілізації країни. За словами Санду, Москва хоче привести до влади у Кишиневі своїх ставлеників. Про наміри російської сторони молдовським структурам повідомили колеги з українських спецслужб. На думку Санду, цілі Росії – зупинити євроінтеграцію країни та використати Молдову у війні проти України.

Російське МЗС у відповідь заявляло, що твердження Санду є необґрунтованими. Російське відомство одночасно звинуватило Україну в нагнітанні напруженості й спробах втягнути Кишинів «у жорстку конфронтацію з Росією».

Також Санду заявляла раніше, що «молдовська влада хоче, аби придністровський конфлікт був врегульований лише мирним шляхом, при перемозі України у війні, розв'язаній Росією, може з’явитися геополітична можливість для досягнення цієї мети».

МВС: війська РФ знову завдали удару по Мирнограду на Донеччині

Російські війська вночі знову завдали удару по Мирнограду на Донеччині, повідомляє у телеграмі Міністерство внутрішніх справ України.

Про постраждалих не повідомляється.

«Уночі росіяни вдарили двома ракетами по Мирнограду. Внаслідок атаки пошкоджений багатоквартирний будинок і заклад освіти», – пише пресслужба відомства.

Крім того, за даними правоохоронців, минулої доби армія РФ обстріляла 7 населених пунктів: міста Авдіївка, Залізне, Курахове, селище Гродівка, села Бердичі, Новоселівка Перша, Орлівка – у Залізному внаслідок артилерійського обстрілу загинув чоловік.

У ДСНС напередодні повідомляли, що вранці 10 січня російські війська завдали удару по одному із вугледобувних підприємств міста Мирноград – загинула людина.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Депутат з комітету нацбезпеки Ради розповів про ймовірні перспективи законопроєкту про мобілізацію

Керівники фракцій та груп Верховної Ради зустрічаються з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним щодо законопроєкту про мобілізацію, також зараз має розпочатися засідання комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Про це вефірі Радіо Свобода («Свобода Ранок») сказав член цього комітету, народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко.

«Я не думаю, що рішення буде прийнято на погоджувальній Раді. Все ж таки офіційне рішення буде прийняте на комітеті. Зараз керівники депутатських фракцій і груп зустрічаються з головкомом Залужним і з міністром оборони. Вони зустрічалися, щоб обговорити цифри мобілізації, як працює ТЦК і так далі», – каже Івченко.

За словами депутата, є два варіанти рішення комітету – рекомендувати законопроєкт, другий – Кабміну запропонують його відкликати.

«Якщо уряд відкличе, у нього практично є новий текст і, я думаю, що вони до п’ятниці вже внесуть новий текст, який ми напрацьовували цілий тиждень. Думаю, що наступного тижня може бути і Комітет, і позачергова сесія. Тобто розвиток таких подій я безпосередньо передбачаю», – додав Івченко.

Напередодні голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що усі рішення щодо розгляду законопроєктів будуть ухвалюватися на Погоджувальній раді (11 січня), на яку запросили військове командування та керівництво Міноборони.

Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.

Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.

Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.

Корабель Росії у будь-якому місці світового океану буде «законною ціллю» для України – ВМС

Кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану, зазначив командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді».

Командувач ВМС прокоментував інформацію про будівництво в Абхазії нової морської бази.

«Є така інформація. Це не зовсім база, а пункт базування, скоріше всього, для розосередження корабельного складу. Тому що не можна тримати весь флот на одній базі. Тим більше Новоросійськ не дуже приємний порт для базування через погодні умови, особливо взимку», 0 сказав він.

Як пояснив Неїжпапа, «база у Севастополі дуже закрита, захищена від вітрів і географічно вдала для стоянки кораблів, порт Новоросійська навпаки незручний для стоянки кораблів».

На питання про те, чи буде російська база в Абхазії законною ціллю для України, він відповів: «Для нас законна ціль – будь-який корабель, який несе Андріївський прапор Військово-морського флоту Росії. Де б він не був у будь-якому місці світового океану».

У ВМС кажуть, що станом на ранок 11 січня у Чорному морі перебувають три російські кораблі, серед них ракетоносіїв немає.

Ввечері 4 січня в соцмережах повідомляли про звуки вибухів в окупованому Криму, російських Бєлгороді і Новоросійську.

Раніше 4 січня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що в Севастополі було чути близько 10 вибухів після оголошення повітряної тривоги. Підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв заявив, що «збито кілька повітряних цілей», а Міноборони РФ у своєму повідомленні заявило про нібито знищення 10 ракет над Кримом.

Згодом управління стратегічних комунікацій Збройних сил України заявило, що українські військові вдень 4 січня уразили командний пункт з’єднання російських військ поблизу Севастополя в окупованому Криму.

Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.

«Грають на антиамериканських настроях»: як Росія намагається розсварити Україну з країнами ЄС

Як Росія просуває пропаганду у різних країнах світу? Який вплив вона має на свідомість іноземців? Як цьому процесу протистоять українські активісти за кордоном? Які цілі переслідує РФ, розповсюджуючи свої наративи. Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Зросла кількість постраждалих через ракетний удар РФ по готелю у Харкові – поліція

Через обстріл силами РФ готелю у Харкові поранення отримали вже 12 людей, зазначив керівник поліції Харківської області Володимир Тимошко.

«У Харкові внаслідок обстрілу рашистами готелю постраждало 12 людей (станом на 7.00). Всі цивільні, серед них є іноземні журналісти, вони працюють на Харківщині, Донеччині, розказують правду про злочини, скоєні рашистами на українській землі», – розповів Тимошко.

Водночас за даними ДСНС України, кількість поранених вже зросла до 13.

«За оновленою інформацією, внаслідок ракетного обстрілу готелю станом на зараз постраждало 13 осіб«», – йдеться в повідомленні.

За словами Тимошка, «Росія цілеспрямовано била по готелю – на місці виявлено вирву глибиною 4 метри».

«Також російська ракета зруйнувала ще одну будівлю поруч. Всього дві ракети, попередньо С-300», – додав він.

Раніше, у ніч проти 11 січня, Росія здійснила ракетний удар по центу міста Харків.

Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Росія дещо збільшила своє корабельне угруповання в Чорному та Азовському морях – ВМС ЗСУ

У Чорному морі перебувають три російські кораблі, серед них ракетоносіїв немає, повідомляють в фейсбуці Військово-Морські сили ЗСУ.

«В Чорному морі 3 ворожі кораблі; в Азовському морі 1 ворожий корабель», – йдеться у повідомленні.

Минулої доби в цих морях Росія утримувала три кораблі – без носіїв ракет.

Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук 31 грудня 2023 року заявив, що від 24 лютого 2022 року Сили оборони України вже знищили 3095 «шахедів» та 1709 російських ракет різних типів, з них майже 400 «Калібрів».

Після того Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів кілька сотень загиблих чи постраждалих.

Безугла йде від «Слуг». Нардепи вирішують долю мобілізації

• Російський обстріл Харкова

Щонайменше 12 поранених людей є у Харкові, де по готельному комплексу російські сили напередодні вдарили ракетами системи С-300. Про це повідомляє обласна влада. У якому стані потерпілі та які масштаби руйнувань?

• Безугла залишила «Слуг народу»

Нардепка Мар'яна Безугла, яка останні тижні публічно критикувала роботу Головнокомандувача Валерія Залужного, написала заяву про вихід із фракції та партії «Слуга народу». Про це вона вночі написала у Фейсбук. Мовляв, від неї вимагали «щоб мовчала, що комітет нацбезпеки байдикує». Саме до цього комітету і входить Безугла. Далі більше деталей.

• У Верховній Раді знову говоритимуть про мобілізацію

Рішення щодо майбутнього урядового законопроєкту про мобілізацію вирішать на Погоджувальній раді. Про це написав глава фракції «Слуга народу» у парламенті Давид Арахамія. Крім того він анонсував кадрові зміни у комітетах Верховної Ради.

• ГУР представив проєкт для пошуку російських полонених родичами

Українські розвідники презентували проєкт «Хочу найти» для родин полонених в Україні військових РФ. Для цього створять спеціальні чат-боти. У ГУР кажуть, очікують, що щотижня буде кілька тисяч запитів. Чим підкріплені такі прогнози?

Про це і не тільки дивіться у програмі Cвобода.Ранок:

Справа Гринкевича: вибіркове правосуддя чи справедливість? Студенти вимагатимуть звільнення дружини підприємця

Наприкінці грудня працівники Державного бюро розслідувань затримали Ігоря Гринкевича, бізнесмена зі Львова, який є серед постачальників, зокрема одягу і продуктів харчування, для Міністерства оборони України. Але затримано його за намагання дати хабар розміром пів мільйона американських доларів одному з керівників Головного слідчого управління ДБР. Цей хабар призначався за повернення майна, яке було вилучене у підконтрольних Гринкевичу компаній під час розслідування кримінального провадження.

30 грудня Печерський районний суд Києва обрав Ігореві Гринкевичу запобіжний засіб у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення заставу у понад 420 мільйонів гривень. Справа підприємця і його родини набула розголосу.

Дружина підприємця – професор університету «Львівська політехніка» і студенти 12 січня вийдуть на протест з вимогою звільнити її від обов’язків через те, що її чоловік підозрюється у розкраданні ЗСУ.

Чи вдасться силовикам довести справу до кінця? Чи не є вона просто показовою і завершиться нічим?

Нові дані Генштабу ЗСУ: Росія втратила ще 830 військових і 12 танків

Російські війська втратили ще близько 830 військових за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 січня.

Загальні втрати російської армії Генштаб оцінює у приблизно 367 620 осіб.

Командування також навело оновлені дані про втрати російської техніки:

• танків – 6050 (+12 за минулу добу)
• бойових броньованих машин – 11238 (+22)
• артилерійських систем – 8699 (+15)
• РСЗВ - 957 (+1)
• засобів ППО – 641 (+2)
• літаків – 329
• вертольотів – 324
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6834
• крилатих ракет – 1806 (+1)
• кораблів/катерів – 23
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 11596 (+21)
• спеціальної техніки — 1337 (+1)

Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.

Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.

Зеленський прибув із візитом до Естонії

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 11 січня, прибув з візитом до столиці Естонії – Таллінна, повідомив міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкн.

Відомо, що разом із Зеленським до Таллінна прибув і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Велика честь вітати добрих друзів та союзників Володимира Зеленського та Дмитра Кулебу у Таллінні. Ми даємо потужний сигнал та запевнення Україні, що Естонія твердо стоїть на їхньому боці, і разом ми переможемо у цій війні», – написав Тсахкна.

Раніше, 10 січня, президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви Вільнюса з візитом, про який заздалегідь не оголошувалося.

«Згодом буду в Таллінні та Ризі, а сьогодні (10 січня – ред.) – Вільнюс. Переговори з президентом, прем’єр-міністром, спікером Сеймасу. Зустрічі з представниками політичних сил, ЗМІ та української громади. Безпека, інтеграція до ЄС та НАТО, співпраця в галузі РЕБ і дронів, подальша координація європейської підтримки. І звичайно, наша велика вдячність. За безкомпромісну підтримку України впродовж усіх 10 років війни, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення», – написав глава держави в телеграмі.

Країни Балтії надають Україні підтримку в її опорі російському вторгненню.