Що сказав Туск у Києві та чому візит прем’єра Польщі в Україну «є дуже важливим»
Польща приєдналася до декларації G7 про гарантії безпеки для України. Відповідну заяву під час візиту до Києва зробив польський прем'єр Дональд Туск. Метою декларації, як він сказав, є мобілізація демократичних країн на підтримку України. Туск також заявив, що його країна буде цілковито підтримувати швидке приєднання України до Європейського союзу і що у Польщі немає сумнівів у необхідності підтримувати Україну у війні проти Росії.
Голова польського уряду у Києві також оголосив про те, що уряд Польщі призначить уповноваженого з питань відновлення України. Ним стане депутат Сейму Павел Коваль, який очолює комітет закордонних справ.
Польща, за словами Туска, хоче брати активну участь не лише у допомозі Україні, але й також у процесі відбудови. Це перший візит Дональда Туска до України, відколи він очолив польський уряд, в грудні торік. Низка українських і польських політичних оглядачів зазначають, що цей візит міг би стати початком перезавантаження українсько-польських відносин.
Останні місяці сторони накопичили чимало взаємних претензій, чого лише вартують протести польських фермерів і блокування кордону. Але, наприклад, відомий польський публіцист і журналіст Вітольд Юраш вважає, що візит Дональда Туска до України навряд чи принесе прорив у відносинах Києва і Варшави. На його думку, це буде радше можливість висловити загальну політичну підтримку Україні, ніж вирішити взаємні суперечки. Чому? Тому що, на думку Юраша, Польщу та Україну об'єднує насамперед ставлення до російської агресії, тоді як економічні інтереси різняться.
Андрій Дещиця, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща у 2014-2022 роках у етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів, чому нинішній візит Туска в Україну є «дуже важливим».
Путін поїде в Північну Корею на запрошення Кім Чен Ина
Президент Росії Володимир Путін найближчим часом планує відвідати Північну Корею на запрошення голови КНДР Кім Чен Ина. Про це йдеться у повідомленні Центрального інформаційного агентства Кореї (ЦТАК).
Інформацію підтвердив і речник російського президента Дмитро Пєсков, але при цьому уточнив, що точних дат візиту поки немає.
У повідомленні ЦТАК Путіна назвали «найближчим другом корейського народу».
Традиційні союзники, Росія і Північна Корея, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну посилили зв’язки, лідер КНДР Кім Чен Ин у вересні 2023 року здійснив рідкісну закордонну поїздку, щоб зустрітися з президентом Володимиром Путіним на Далекому Сході Росії.
Найвищі російські чиновники, включно з міністром оборони Сергієм Шойгу і міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, також торік відвідали Північну Корею.
Раніше цього місяця Білий дім звинуватив Північну Корею у поставках балістичних ракет і пускових установок до Росії. Поставлені Пхеньяном ракети з радіусом дії близько 900 кілометрів були використані Росією для нападів на Україну, заявили чиновники.
Південна Корея звинуватила Пхеньян у тому, що він надав Москві понад мільйон артилерійських снарядів в обмін на поради щодо військових супутникових технологій.
У жовтні 2023 року США заявили, що Північна Корея доставила Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів.
Зеленський прагне, щоб «складнощі між урядовцями, бізнесом, правоохоронцями були зняті» – звернення
Президент України Володимир Зеленський прагне, щоб суперечливі питання у відносинах влади і українського бізнесу були розвʼязані. Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 22 січня.
«Сьогодні урядовці зустрічалися з представниками українського бізнесу. Дискусія непроста. Є серйозні питання. Є справді складнощі. Я ознайомився з деталями. Попросив зробити необхідні напрацювання, щоб усі складнощі між урядовцями, бізнесом, правоохоронцями були зняті. У кожного може бути свій погляд, так, але в час війни ми всі маємо бути об’єднані одним завданням – міцністю України, силою нашого суспільства, нашої економіки. Усі напрацювання будуть представлені на РНБО», – розповів Зеленський.
Державне бюро розслідувань заявило про затримання директора інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи 18 січня під час спроби виїзду за кордон. У бюро Мазепу назвали організатором оборудки з відчуження земель критичної інфраструктури – Київської ГЕС. Підприємець заперечує свою провину.
У Concorde Capital заявили, що затримання засновника компанії Ігоря Мазепи пов’язане з його «публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу». Також у компанії стверджували, що обшуки проводилися без ухвали суду.
Україна може заборонити транспортне сполучення з РФ на 50 років
Кабінет міністрів України протягом 10 днів планує внести на розгляд Ради національної безпеки й оборони пропозиції щодо санкцій проти транспортного сектору Росії, які передбачатимуть заборону автомобільного, залізничного, авіаційного і суднохідного сполучення з РФ на 50 років. Про це йдеться у розпорядженні Кабміну, датованому 19 січня, відомо про нього стало сьогодні.
Зокрема, заборона стосується всіх видів прямих і транзитних польотів, а також використання повітряного простору України літаками, власниками яких є юридичні особи – резиденти РФ.
Також до України, згідно з пропонованим документом, не зможуть в’їжджати автотранспортні засоби (автобуси, вантажні автомобілі), зареєстровані на території Росії. Залізничний транспорт російської залізниці теж не зможе перетинати кордон з Україною в усіх митних режимах.
Розпорядження також містить заборону на плавання у внутрішніх водах і заходження до морських портів суден під прапором Росії і суден, чиїми кінцевими бенефіціарами є власники Росії; фізичні та юридичні особи, на яких накладені санкції.
Згідно з документом, потрапити в порти не зможуть і судна, які заходили до портів, розташованих на окупованих територіях.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну будь-яке пряме транспортне сполучення між країнами припинене.
Сили РФ здійснили найбільше атак на Марʼїнському та Авдіївському напрямках – Генштаб ЗСУ
На фронті впродовж доби відбулося 53 бойових зіткнення, найбільше – на Марʼїнському та Авдіївському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні 22 січня.
«Загалом ворог завдав два ракетних та 41 авіаційний удари, здійснив 28 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах… На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак окупантів в районах Степового, Авдіївки та ще 5 атак неподалік Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ… На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога біля Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області, де ворог 16 разів безуспішно намагався покращити тактичне положення», – ідеться в повідомленні.
Також російські військові атакували на Купʼянському, Лиманському, Бахмутському, Запорізькому напрямках.
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив один безуспішний штурм позицій наших військ», – інформує Генштаб.
За цими ж даними, впродовж доби авіація Сил оборони завдала ударів по восьми районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, а підрозділи ракетних військ завдали ударів по одному пункту управління, одному артилерійському засобу та одній радіолокаційній станції противника.
«Їх там катують до смерті». Історії трьох полонених українців
Тисячі військових і цивільних українців перебувають у російському полоні, сотні з них отримали вироки від окупаційних та російських судів перед новим роком. У 2024 році російські сили продовжують судові процеси над полоненими. Рідні українців регулярно проводять акції на підтримку своїх родичів та задля того, щоб в Україні та у світі не забували про долю полонених. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поспілкувався з рідними трьох українців і дізналися їхні історії.
«Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Верховний представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив про політичну домовленість серед країн-членів про використання заморожених активів Росії на користь України, передає кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«У нас є політична домовленість щодо завершення роботи на основі пропозиції, яку ми внесли в грудні, зосереджуючись на доходах, а наразі йдеться про надприбутки», – сказав Жозеп Боррель після завершення засідання міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу.
За його словами, обговорювати можливість використовувати доходи від надприбутків від заморожених активів російського центробанку продовжать посли країн-членів і, швидше за все, остаточне рішення буде ухвалене протягом місяця. «Я бачу, що досягається угода, і докладаються зусилля, щоб це рішення було ухвалене до наступної Ради міністрів закордонних справ», – повідомив Жозеп Боррель.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У зв’язку зі зростанням інфляції і кредитних ставок у ЄС ці кошти почали генерувати значно більші прибутки, ніж раніше. Так, за даними Euroclear, лише за дев’ять місяців 2023 року заморожені російські активи дали 3 мільярди євро прибутків.
Бельгійська влада погодилася віддати на користь відбудови України податки від згенерованих надприбутків, але не готова самостійно конфіскувати надприбутки і чекає на спільне рішення для усього ЄС і країн «Групи семи». Одноосібний крок може дестабілізувати фінансові ринки, побоюються в Брюсселі.
Бельгія створила спеціальний фонд для України, який наповнюють за допомогою податків на надприбутки від заморожених активів Росії. Таким чином вдалося зібрати уже 1,7 млрд євро.
Сполучені Штати Америки мають законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України, і адміністрація президента Джо Байдена його підтримує.
Голова дипломатії ЄС приїде до України в лютому
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель у лютому відвідає Україну. Він оголосив про це 22 січня в Брюсселі на пресконференції після завершення засідання Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу.
«Я поїду в Україну в у перший чи другий тиждень лютого», – сказав Боррель, не назвавши точної дати.
Він також не повідомив, із ким планує зустрітися під час візиту.
«Міністри погодилися, що зараз не час зменшувати нашу допомогу Україні, навпаки – треба зробити більше і швидше… щодо фінансових ресурсів, військового обладнання, тренування військових і всіх українських потреб для захисту. Ми продовжуватимемо працювати над прогнозованою допомогою», – сказав голова дипломатії ЄС.
Раніше сьогодні Боррель заявив, що ЄС не припинить підтримку України через ситуацію на Близькому Сході.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба, виступаючи на зустрічі Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, заявив, що Україна розраховує на швидкі кроки вже в першій половині 2024 року щодо відкриття переговорів про вступ до ЄС, а також закликав блок збільшити постачання зброї й затвердити довгострокову програму підтримки Києва.
Офіс Жозепа Борреля висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
Неофіційний документ зовнішньополітичної служби ЄС, котрий, як у ньому йдеться, «базується на широкому обміні інформацією з державами-членами ЄС», з’явився у розпорядженні Радіо Свобода. Кошти, як передбачає ідея, підуть на спільні закупівлі зброї для України і навчання її військових, і зроблять військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
Зіткнення між НАТО і Росією реальне? Туск приїхав у Київ. Нові ініціативи Зеленського
- Steadfast Defender 2024: НАТО проводить найбільші за останні десятиліття навчання. Востаннє такі відбувалися у 1988 році. Тепер країни НАТО тренуються відбивати можливу агресію з боку Росії. Сценарій – напад Росії на територію союзників, який приводить у дію статтю п’яту договору НАТО про колективну оборону. Раніше німецьке видання Bild повідомляло, що має секретний документ Міноборони Німеччини із сценарієм, згідно з яким Росія атакує східний фланг НАТО в 2025 році. Наскільки реальне зіткнення між НАТО і Росією? Чи зможе НАТО відбити атаку?
- Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, що дозволяє запровадити інститут множинного громадянства. Це дозволить мати громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам з різних країн світу. А також підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації»: що це означає?
- Тим часом прем’єр Дональд Туск приїхав у Київ. Кілька заяв після зустрічі із президентом Зеленським, серед них – Польща підтримує декларацію G7 про гарантії безпеки для України, виступає за швидке приєднання України до Європейського союзу, а також призначить свого уповноваженого з відновлення України. Ним стане депутат Сейму Павел Коваль. Що означає візит Туска та як вирішуються суперечки між Польщею та Україною?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
РФ оголосила Антивоєнний комітет «небажаною організацією»
У РФ Генеральна прокуратура надала Антивоєнному комітету Росії статус так званої небажаної організації. Його діяльність у Росії буде заборонена, за співпрацю з ним передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Разом із самим комітетом Генпрокуратура внесла до списку «небажаних» дві афілійовані з ним некомерційні організації в європейських країнах: французьку Russie-Libertes та іспанську La Asociaсion de Rusos Libres.
Перевірку діяльності Антивоєнного комітету прокуратура порушила на запит одного з депутатів Державної думи. Пізніше депутат Держдуми РФ Андрій Луговий заявив, що Генпрокуратура ухвалила рішення за його запитом. Луговий відомий тим, що британське слідство назвало його виконавцем убивства в 2006 році в Лондоні колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка. Велика Британія вимагала від Москви видачі Лугового, але російська влада в екстрадиції відмовила.
Антивоєнний комітет Росії – громадська організація, створена групою російських громадських діячів та громадянських активістів 27 лютого 2022 року, після початку повномасштабної війни в Україні. У маніфесті організації зазначено, що її цілі – зупинити війну та протистояти режиму Володимира Путіна, який організація розцінює як диктаторський. Серед членів Комітету є Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, Дмитро Гудков та інші.
Закон про небажані організації діє в Росії з 2015 року. Робота структур, які влада вносить до відповідного реєстру, у країні заборонена. За участь у діяльності небажаної організації загрожує штраф до 500 тисяч рублів, а за повторного епізоду – до чотирьох років позбавлення волі. При цьому формулювання, що саме може вважатися участю, в законі є розпливчастим.
Бельгія планує надати понад 600 млн євро військової допомоги Україні – Умєров
Бельгія цього року планує надати Україні 611 мільйонів євро військової допомоги, повідомив 22 січня міністр оборони Рустем Умєров після телефонної розмови з міністеркою оборони Бельгії Людивін Дедондер.
«Високо ціную непохитну підтримку бельгійських партнерів. Цього року Бельгія планує надати 611 мільйонів євро військової допомоги і має довгострокове зобов’язання підтримувати модернізацію наших сил оборони», – написав Умєров на своїй сторінці у фейсбуці.
Міністр оборони України додав, що разом із бельгійською колегою вони обговорили останні події на фронті й перспективи оборонної співпраці між країнами. Також він подякував Бельгії за участь в програмі навчання українських пілотів.
Дедондер розмову не коментувала, але на своїй офіційній сторінці в соцмережі X (колишньому твіттері) зробила репост публікації з офіційного аккаунту Міноборони України про ці переговори.
Бельгія неодноразово надавала фінансову допомогу Україні – минулого року країна надала один зі своїх найбільших пакетів допомоги, посилюючи військову підтримку України. Крім того, Бельгія бере активну участь в підготовці українських пілотів на F-16.
ОВА: одна людина загинула, одна поранена через обстріл РФ у Куп’янську
Одна людина загинула, ще одна була поранена в Куп’янську внаслідок російських обстрілів, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти вчергове вдарили артилерією по Куп’янську. На жаль, одна людина загинула, дані встановлюються. Також на цю хвилину відомо про постраждалого 66-річного чоловіка», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу загорівся цивільний автомобіль автомобіль, пошкоджений багатоквартирний житловий будинок, приміщення магазину.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Мін’юст подав позов про конфіскацію активів Богуслаєва
Уряд України хоче стягнути в дохід держави активи підсанкційного бізнесмена В’ячеслава Богуслаєва, колишнього директора заводу «Мотор Січ», а також Петра Кононенка, колишнього члена ради директорів «Мотор Січі».
Міністерство юстиції України повідомило 22 січня, що звернулося з відповідною позовною заявою до Вищого антикорупційного суду.
«Мін’юст просить стягнути у вищевказаних осіб, пов’язаних сталими бізнес-зв’язками, більше ніж 30 одиниць нерухомого майна (житлових/нежитлових приміщень, земельних ділянок), корпоративні права більш аніж 10 юридичних осіб, серед яких 100% частки у статутних капіталах ТДВ СК «МОТОР-ГАРАНТ», ТОВ «Вінницький авіаційний завод», ТОВ «Вертольоти МСБ», їхні частки в статутному капіталі ТОВ ФІРМА «ЖЕКОН», майнові права, зокрема на торгівельні марки й патенти на промислові зразки, чималу кількість вогнепальної зброї», – повідомила пресслужба Мін’юсту.
В’ячеслава Богуслаєва, ексдиректора стратегічно важливого підприємства «Мотор Січі», яке спеціалізується на виробництві авіаційної техніки, з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі-агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації. Згодом йому оголосили також підозру в «перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань».
Відповідно до офіційної версії слідства, Богуслаєв, поміж іншого, у квітні 2022 року блокував передачу гелікоптера Мі-2-МСБ-1 представникам Головного управління розвідки України і надавав своїм підлеглим вказівки сховати деталі й експлуатаційну документацію, без яких використовувати цей гелікоптер було б неможливо.
Навесні 2023 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував фрагменти розмов Богуслаєва з бізнес-партнерами й підлеглими, а також документи, які свідчили про те, що українське стратегічне підприємство «Мотор Січ» роками підсилювало обороноздатність Росії шляхом постачання туди унікальних українських виробів – авіадвигунів для штурмової авіації та запчастин до них, в тому числі після лютого 2022 року.
У жовтні СБУ повідомила, що передала до суду справу експрезидента «Мотор Січі» й арештувала його активи на понад 12 мільярдів гривень.
Соціальна допомога для українців у Німеччині: напруга зростає?
Німецький уряд дедалі більше приділяє уваги питанню доцільності виплат соціальної допомоги для українських біженців. Через намагання заощадити бюджетні кошти лунають заклики скоротити виплати для шукачів притулку з України. Політики з опозиційних партій, Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС), останні кілька місяців висловлюють критику щодо того, що українські біженці з самого початку отримують соціальні пільги за програмою Bürgergeld – такі ж, як місцеве населення, на відміну від допомоги переселенцям з інших країн, що є нижчою.
У 2022 році уряд Німеччини таке рішення про соціальні пільги пов'язував з можливостями швидкого працевлаштування українців. Однак попри те, що майже половина українців має вищу освіту, лише кожен п'ятий з них працює в Німеччині, тобто 20%, за офіційними даними. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.
Ситуація на Сіверському й Бахмутському напрямках залишається «вкрай напруженою» – Сирський
Командувач Сухопутних військ ЗСУ відвідав бригади на Сіверському і Бахмутському напрямках у Донецькій області й заявив, що ситуація там залишається «вкрай напруженою».
«Обстановка залишається вкрай напруженою і характеризується інтенсивним застосуванням противником вогню артилерії, мінометів, ударних дронів і веденням штурмових дій. У ході роботи заслухав командирів по висновках з оцінки обстановки і пропозиції щодо подальшого ведення бойових дій. Також на місцях були ухвалені всі необхідні рішення для підвищення ефективності оборони й усунення проблемних питань», – йдеться в повідомленні Сирського у телеграмі.
Що це за рішення – він не уточнив.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська на Таврійському напрямку перегруповуються, і українські сили очікують на збільшення їхньої активності.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Видання Financial Times із посиланням на неназваних українських чиновників 19 січня писало, що російські війська, ймовірно, планують провести широкомасштабний наступ влітку 2024 року. У Києві вважають, що Росія спробує захопити території чотирьох регіонів України, про анексію яких Москва оголосила у вересні 2022 року, ідеться про Донецьку Луганську, Херсонську і Запорізьку області.
Один із західних чиновників у розмові з FT зазначив, що «перспективи оперативного прориву будь-якої зі сторін у 2024 році» невеликі.
Голова Нацполіції: ходити й роздавати повістки поліцейські не будуть
Голова Національної поліції України Іван Вигівський заявив, що поліцейські особисто не роздаватимуть повістки громадянам, бо це не входить до їхніх обов’язків і вони не мають на це ресурсу.
«Поліція максимально сприяє ТЦК в тому, щоб встановлювати місце перебування ухилянтів, та згідно з повноваженнями і за наявності необхідних документів від ТЦК, доставляти до них таких осіб. Але вручення повісток, спільні наряди – це додаткове навантаження, і у нас немає такого ресурсу, щоб поставити біля кожного працівника ТЦК ще й поліцейського. Ми стоїмо на блокпостах, щодня виконуємо свої обов’язки, в тому числі і непритаманні поліції функції. Ми готові допомагати, але особисто фізично поліцейські ходити роздавати повістки не будуть. Принаймні до того, поки законом не буде встановлена така норма і це не буде визначено нашим функціоналом», – сказав Вигівський в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
При цьому, за словами голови Нацполіції, навіть якщо законом буде встановлена така норма, як вручення повісток поліцейськими, то поліції все одно не вистачить людей.
«Я вважаю, що кожен повинен займатись своєю роботою, та у нас на сьогодні недостатньо ресурсу для того, щоб ми ще й ходили і роздавали повістки», – додав він.
У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що до нього звернулися військові з проханням дати можливість більше мобілізувати людей в армію.
Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist виступив за розширення мобілізації, щоб була можливість замінити солдатів на фронті.
12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки.
Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.
Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби й інших відомств.
«Майже дві тисячі людей пройшли підготовку». Що таке «дрони на кухні» і хто їх складає?
Незалежно від віку та освіти, головне – бажання – десь так, за словами ініціаторів, можна охарактеризувати тих, хто долучається до проєкту «Народний дрон». Його раніше у мережі популяризував міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Про усі нюанси цього проєкту, який по суті передбачає виробництво безпілотників українцями прямо на кухнях, Радіо Свобода поспілкувалося з Марією Берлінською – керівницею Центру підтримки аеророзвідки та засновницею Victory Drones.
Українські пілоти вже літають на F-16 з інструкторами – Ігнат
Українські пілоти у межах навчання на винищувачах F-16 вже літають на них з інструкторами, повідомив 22 січня в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Днями міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що перших ударів із F-16 по російських загарбниках українські пілоти можуть завдати вже цього року. Він додав, що підготовка до передачі винищувачів йде за планом.
Ігнат підтвердив цю заяву. За його словами, багато чого він ще не може розповідати, адже партнери «дуже конфіденційно готують наших пілотів».
«Не оприлюднюється особливо ніяка інформація, але те, що сказав і міністр закордонних справ України, дійсно відповідає дійсності. Є чіткий план дій партнерів у рамках нашої авіаційної коаліції, до якої навіть долучилися країни, що не мають на озброєнні F-16, але все ж таки готують фахівців», – підкреслив Ігнат.
Речник додав, що є різноманітні фактори, що впливають на терміни підготовки. Зокрема, це кількість годин нальоту, погодні умови, а також перерва під час Різдвяних свят.
«Процес іде, льотчики літають з інструкторами. Те, що ми й місяць тому говорили. Потрібно налітати певну кількість годин. Є фактор і погодних умов, є фактор, що у всьому світі були певні вихідні – Різдвяні», – сказав Ігнат.
Водночас він запевнив, що вже всі повернулися до роботи і продовжують навчатися в повітряних просторах США, Данії і Великої Британії.
Інші фахівці з обслуговування також здобувають необхідні навички в інших країнах, додав Ігнат.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Типовий курс підготовки триває близько шести місяців. Однак офіційні особи США зазначили, що українські пілоти навряд чи будуть слідувати стандартній моделі, оскільки курс відповідатиме потребам України в захисті неба від російських літаків, безпілотників і ракет.
Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів. Данія заявила, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Обстріл ринку в Донецьку. Чому донеччани підозрюють Росію
27 загиблих і 26 поранених. Такі наслідки обстрілу ринку у мікрорайоні Текстильник Кіровського району Донецька озвучує російська окупаційна адміністрація і, оскільки в місті не працюють жодні міжнародні спостерігачі, ЗМІ змушені цитувати саме цю цифру. В кадрі зйомок російських каналів дійсно видно багато тіл загиблих. Росія звинувачує в обстрілі по цивільних Україну. Українські військові зазначили, що не причетні до удару. А деякі жителі окупованого міста, зокрема й у соцмережах, припускають, що обстріл – це відповідь окупантів на численні скарги людей з цього мікрорайону на відсутність води (вони влаштували цілий флешмоб в соцмережах) або підготовка РФ до засідання Радбезу ООН, на який щойно попрямував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Трагедія сталася рівно у роковини обстрілу в мікрорайоні Боссе: тоді, у 2015-му, одне підконтрольне Росії угруповання вело вогонь по іншому, однак вразило тролейбус, повний людей.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) збирає усю інформацію, яка є наразі про обстріл ринку, та пояснює, чому серед місцевих шириться версія обстрілу донецького мікрорайону саме окупаційними військами.
Міські бої: ЗСУ вибили Росію з вулиць Авдіївки?
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 21 січня зафіксував просування російських військ у межах Авдіївки – в районі колишнього ресторану «Царське полювання» на вулиці Соборній на півдні та вздовж смуги дерев на південному заході.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що армія агресора зайшла і на вулиці Колосова та Лермонтова – проте аналітики Інституту не знайшли цьому підтверджень.
Про те, що на півдні Авдіївки ситуація вийшла з-під контролю Сил оборони, написав 19 січня і проєкт DeepState. За даними аналітиків, росіяни намагалися пробитися углиб міста з вулиці Соборної.
А у звіті на кінець доби 20 січня проєкт написав, що Росія захопила «Царське полювання» та намагається закріпитися на вулицях Чернишевського, Спортивної та Соборної.
«Продовжуються стабілізаційні заходи, якщо успіху не буде, то це поставить під загрозу всю східну частину міста та її околиці», – повідомили аналітики.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Але вже 21 січня журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що українські бійці вибили загарбників за межі міста.
«Батарея управління та артилерійської розвідки 110-й ОМБр допомагає з повітря відкинути окупантів за межі міста», – написав він у телеграмі.
Головні питання випуску:
Чому Сили оборони «втратили контроль» над ситуацією на південь від Авдіївки?
Чому Росія намагається нав'язати ЗСУ міські бої?
І як українським бійцям вдалося відкинути загарбників із вулиць Авдіївки?
Схід
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Штурмові та наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.