Доступність посилання

Новобранці 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ гріються біля багаття під час навчань перед бойовими завданнями. Харківщина, 26 лютого 2026 року
Новобранці 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ гріються біля багаття під час навчань перед бойовими завданнями. Харківщина, 26 лютого 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Європарламент закликав дати Україні «все необхідне» для перемоги над Росією

Європейський союз повинен підтримати Україну «всім необхідним», щоб Київ міг виграти війну проти Росії, йдеться в резолюції євродепутатів, ухваленій 29 лютого. «За» проголосував 451 європарламентар, «проти» – 46, 49 – утрималися, повідомили у пресслужбі Європарламенту.

Щоб Україна перемогла, не повинно бути «жодних самообмежень на військову допомогу» для неї, йдеться в резолюції, яка також закликає союзників по ЄС і НАТО надавати Києву військову підтримку в розмірі не меншому ніж 0,25% свого ВВП щорічно.

Євродепутати також закликають країни ЄС негайно розпочати діалог з оборонними компаніями, щоб забезпечити збільшення виробництва і поставок боєприпасів, снарядів і ракет в Україну, які мають бути пріоритетними перед замовленнями з інших третіх країн. Крім того, вони закликають Палату представників США ухвалити пакет військової допомоги Україні, який відкладається вже кілька місяців, без будь-яких подальших зволікань.

Читайте також: Держдеп США: ситуація на полі бою в Україні є «надзвичайно серйозною»

Особливо важливим для України євродепутати вважають надання сучасних систем протиповітряної оборони, ракет великої дальності, таких як Taurus, Storm Shadow/SCALP, різних видів артилерії і боєприпасів, а також безпілотників і зброї для протидії їм.

Євродепутати зауважили, що війна докорінно змінила геополітичну ситуацію в Європі, й наголосили на тому, що головною метою є перемога України, попередивши про серйозні наслідки, якщо цього не станеться. Депутати Європарламенту кажуть, що інші авторитарні режими спостерігають за тим, як розвивається ситуація, щоб оцінити власні можливості для проведення агресивної зовнішньої політики.

Резолюція також підкреслює терміновість створення надійного правового режиму, який би дозволив конфіскувати російські державні активи, заморожені ЄС, і використовувати їх для відновлення України й компенсації жертвам війни.

Читайте також – КМІС: зросла частка українців, які вважають, що підтримка Заходу слабне

Євродепутати також закликають ЄС зберегти і розширити свою політику санкцій проти Росії і її союзника Білорусі.

Крім того, Європарламент засуджує всі ті країни, компанії й окремих осіб, які допомагають Москві обходити обмежувальні заходи ЄС, заявляючи, що ці підривні дії мають бути криміналізовані на рівні ЄС.

Резолюції Європарламенту носять насамперед рекомендаційний характер і не є обов’язковими до виконання.

Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.

Прокудін: з окупованих територій повернули ще п’ятьох дітей

З окупованих територій повернули ще п’ятьох дітей, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Ще двох дівчаток і трьох хлопчиків вдалося вивезти з тимчасово окупованих територій. Серед них – одна дитина-сирота. Вік дітей – від 4 до 16 років. Зараз дорослі й малі – в безпечному місці. З ними працюють лікарі та психологи», – написав Прокудін у телеграмі.

За його словами, від початку року вдалося повернути 25 дітей із Херсонщини.

Україна неодноразово звинувачувала Росію в депортації громадян, у тому числі дітей, з окупованих територій.

За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».

Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.

Розвідка Британії: територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу

Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії.

«Росія захопила Авдіївку 17 лютого 2024 року, і відтоді її сили просунулися на шість кілометрів від центру міста. Росія майже напевно отримала контроль над кількома селами в районі: Ласточкине, Степове і Сєверне. Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.

«Росія також, імовірно, намагається нарощувати темпи на цій осі, щоб скористатися перевагою того, що там менше фіксованих, добре захищених позицій і міської забудови, з яких можуть вести оборону українські сили», – додали в розвідці.

27 лютого речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Авдіївському напрямку українські сили відійшли від невеликих сіл Сєверне і Степове.

Речник ОСУВ «Таврія» зауважив, що раніше противник вів штурмові дії малими групами, а в останні дні сили РФ збільшили інтенсивність наступів і збільшили чисельність штурмових груп.

Він зазначив, що станом на ранок 27 лютого було стабілізовано лінію оборони в районах сіл Тоненьке, Орлівка і Бердичі.

Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський також повідомив про стабілізацію лінії оборони біля цих населених пунктів – Тоненьке, Орлівка й Бердичі.

17 лютого стало відомо про виведення українських підрозділів з Авдіївки. У ЗСУ повідомили, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».

Британська розвідка 20 лютого припустила, що у найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки.

26 лютого у Збройних силах України через кілька днів після перших повідомлень про втрату контролю над селом Ласточкине біля Авдіївки визнали цей факт.

Стефанчук: «Попри загальну підтримку України, виникають певні питання. І ми їх ставимо»

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук ексклюзивно для Радіо Свобода розповів про свої очікування перед початком переговорів із головами парламентів Вишеградської четвірки. За його словами, в України є певні питання до своїх найближчих західних сусідів, які він сподівається обговорити із лідерами парламентів Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини на зустрічі у Празі.

«Сьогодні ми обговорюємо із нашими найближчими сусідами ті питання, які ми маємо порушувати. Тому що, попри загальну підтримку України, виникають конкретні питання. І на зустрічі зі спікерами, і на зустрічі з іншими колегами ми ставимо ці конкретні питання і отримуємо на них відповіді. Ми хочемо тут використати весь потенціал міжпарламентського спілкування», – сказав Стефанчук.

У Празі триває парламентський саміт Вишеградської четвірки, на який також запросили і спікера українського парламенту, оскільки однією з тем обговорення є питання війни в Україні.

Відкриваючи другу панель саміту, спікерка палати депутатів Чехії Маркета Пекарова Адамова зазначила, що серед іншого на переговорах ітиметься про імплементацію української «формули миру».

Напередодні Руслан Стефанчук ініціював лист до спікера палати Представників США Майка Джонсона із закликом ухвалити пакет допомоги України. Спікери парламентів Чехії і Польщі поставили свої підписи під листом, а голови парламентів Угорщини і Словаччини таку ініціативу не підтримали.

27 лютого у Празі відбулась також і зустріч лідерів країн Вишеградської четвірки, у її підсумку лідери чотирьох країн погодилися, що російська агресія проти є грубим порушенням міжнародного права, і що Україні необхідно допомогти. Однак лідери розійшлися у думках щодо причин агресії Росії і методів допомоги: прем’єр Польщі Дональд Туск і прем’єр Чехії Петр Фіала заявили про подальшу підтримку України озброєнням, а лідер Угорщини Віктор Орбан і його словацький колега Роберт Фіцо виступили проти військової допомоги, а висловилися за негайне припинення вогню і закликали до початку мирних перемовин.

Премʼєрка Естонії підтримала Макрона – надсилання військ в Україну не є неможливим

Лідери країн Заходу не повинні унеможливлювати надсилання сухопутних військ в Україну, заявила премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас у коментарі виданню Politico, оприлюдненому 29 лютого.

За її словами, лідери західних країн мають обговорити всі можливості за «зачиненими дверима», зокрема те, що ще можна зробити, щоб допомогти Україні.

«Я думаю, що цим ми також надішлемо сигнал Росії, що не виключаємо різних речей. Тому що всі країни зрозуміли, що ми маємо зробити все, щоб Україна виграла, а Росія програла цю війну», – додала Каллас.

Раніше з такою заявою виступив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс. Він зазначив, що жодного з варіантів допомоги Україні не можна відхиляти без обговорення.

26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив на конференції в Парижі, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну. Глава французької держави також зазначив, що країни Європи «на даному етапі» не мають консенсусу із цього приводу, але, на його думку, такий розвиток подій «виключати не можна». Речник президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь на слова Макрона сказав, що в разі появи західних військ в Україні прямий конфлікт між Росією та НАТО стане неминучим.

«Укренерго» повідомило про пошкодження обладнання на сході через російський обстріл

Національна енергетична компанія «Укренерго» заявила про пошкодження обладнання внаслідок російського обстрілу високовольтної підстанції в східному регіоні.

«Вчора ввечері Росія знову обстріляла високовольтну підстанцію у східному регіоні. Є пошкодження обладнання. Детальний огляд й аварійно-відновлювальні роботи будуть проводитися в залежності від безпекової ситуації, після дозволу військових», – йдеться в повідомленні.

Як заявили в компанії, споживання електроенергії в Україні продовжує поступово зменшуватися, електроенергії, виробленої електростанціями всіх видів, достатньо для забезпечення енергопостачання всіх юридичних і побутових споживачів, а дефіциту в енергосистемі не прогнозують.

Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.

Україна очікувала ймовірних російських атак і цього опалювального сезону, однак масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.

У ГУР заявили про «списки людей», яких Росія може залучити до спецоперації «Майдан-3»

Головне управління розвідки Міністерства оборони України має списки осіб, яких Москва може залучити до поширення російських наративів і впливу на суспільно-політичну ситуацію в Україні. Про це 29 лютого в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав представник ГУР Андрій Юсов. Він твердить, що часто з такими людьми контактують не напряму, а через посередників, і серед таких людей можуть бути громадські та політичні діячі, лідери суспільної думки.

«Я зараз не можу називати конкретні прізвища. Є списки людей, по яких ворог працює, і є завдання залучати їх для поширення своєї риторики і впливу на суспільно-політичну ситуацію в країні. Це десятки людей, якщо ми говоримо про впливові категорії. Не напряму, тобто це не завжди означає, що до людини звертається хтось із «червоною зіркою». Це може бути вихід на посередників через нейтральні теми. Головне, вкраплення тих наративів, які потрібні ворогу. Ця робота, спроби її, відбуваються як в Україні, так і за кордоном», – пояснив Юсов.

Для досягнення цілей з просування російських наративів та розхитування ситуації в Україні, каже представник ГУР, здійснюється масова купівля та створення телеграм-каналів. Також створюються ботоферми, які посилюють російську риторику у соцмережах, каже він.

«Зараз буквально в живому часі продовжується активна «закупівля» різноманітних інструментів – починаючи від телеграм-каналів, сторінок в різноманітних соцмережах, і до виходів на лідерів суспільної думки. Кожного разу, коли ми будемо чути такі наративи, які розхитують зсередини нашу країну, які делегітимізують ухвалення державних рішень – відповідно ми будемо розуміти, на кого ці наративи працюють», – пояснив Андрій Юсов.

Операція, мета якої є розхитування суспільно-політичної ситуації всередині України, з боку Росії отримала назву «Майдан-3». За словами Андрія Юсова, практика називати антиукраїнські заходи українськими словами поширена у Росії і бере початок із радянських спецслужб.

«Таку назву дали в Росії. І це не вперше. Ще радянські спецслужби, потім російські спецслужби гарними українськими або іноземними словами називають відверті антиукраїнські заходи і ксенофобські заходи, як в Україні, так і за кордоном. Так, для них «майдан» – це загроза, тому вони використовують цю термінологію для того, щоб перевернути з ніг на голову. Якщо ми загадаємо, то багато операцій НКВД проти УПА, ОУН, українського підпілля називались красивими українськими милозвучними словами», – сказав Андрій Юсов.

28 лютого з коментарем на цю тему виступила також Служба безпеки України.

«Спецоперація «Майдан-3» досягне своєї кульмінації в березні-травні 2024-го року, протягом найближчих тижнів ворог кине максимум зусиль на розповсюдження деструктивних для світової безпеки наративів і спроб розпалювання конфліктів – як усередині України, так і в інших точках світу, де є дієва підтримка України», – вказано в повідомленні, оприлюдненому від імені Комітету з питань розвідки при президентові України.

У листопаді 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що Москва прагне посіяти розкол в українському суспільстві й усунути главу держави. Посилаючись на дані розвідки, Зеленський казав, що цей план у Росії називають «Майдан-3».

Нині активізація розмов на цю тему збігається в часі з наближенням травня 2024 року, коли формально завершується термін конституційних повноважень президента, який вступив на посаду 20 травня 2019 року. Наразі жодна з парламентських партій не ставить під сумнів, що за умов воєнного стану нові вибори провести неможливо, і Володимир Зеленський має залишатися главою держави і після травня 2024 року. Водночас частина аналітиків вказує, що таке становище має спонукати владу до залучення ширшого кола політиків, формування уряду національної єдності.

Путін заявив про загрозу ядерної війни в разі введення військ НАТО в Україну

Президент Росії Володимир Путін заявив, що країни НАТО ризикують ядерним конфліктом, якщо відправлять війська в Україну. Путін, який планує стати президентом Росії вп’яте, сказав про це під час свого щорічного послання до російського парламенту 29 лютого. Він також сказав, що Москва має зброю, щоб завдавати ударів по цілях на Заході.

«Заговорили про відправлення в Україну натівських контингентів. Але ми пам’ятаємо долю тих, хто спрямовував контингенти. Тепер наслідки для інтервентів будуть набагато трагічніші... Вони повинні врешті усвідомити, що у нас теж є зброя, яка може вражати цілі на їхній території. Все, що придумує Захід, створює реальну загрозу конфлікту із застосуванням ядерної зброї, а отже, знищення цивілізації», – сказав Путін.

Він також заявив, що Росія має зміцнити свій західний військовий округ після вступу Фінляндії і Швеції до НАТО.

26 лютого в Парижі на конференції, на якій лідери 20 країн Європи, а також представники Великої Британії і США обговорювали військову допомогу Україні, президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни мають зробити все, щоб Росія не перемогла у війні з Україною. Водночас він припустив, що союзники можуть надіслати свої війська в Україну, хоча додав, що консенсусу з цього приводу поки що немає.

Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив цю заяву Макрона, сказавши, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території. За словами Сежурне, деякі з цих дій «можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості».

Сполучені Штати і ключові європейські союзники цього тижня заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.

Після початку повномасштабної війни проти України Володимир Путін неодноразово говорив на тему про застосування ядерної зброї. У жовтні 2023 року він сказав, що російська військова доктрина має лише дві причини для використання ядерної зброї – відповідь на застосування такої зброї противником або загроза існуванню російської держави.

28 лютого видання Financial Times написало, що витік російських секретних документів показав, коли Москва готова застосувати ядерну зброю, і цей поріг виявився набагато нижчим, ніж публічно говорив президент РФ Володимир Путін.

Зброя із «незахідних країн» через посередників як можливість для України – аналіз експертів

На противагу похмурим річницям цього місяця – 10-річницю окупації Криму та другим роковинам повномасштабного вторгнення Росії в Україну – приводом для оптимізму є відданість українців своїй справі, віра в сили перемогти Росію та звільнити свої землі, якщо міжнародні партнери продовжуватимуть їх підтримувати. Такі тези були озвучені під час зустрічі у Гудзонському Інституті (Hudson Institute) у Вашингтоні 28 лютого.

Військові та урядовці з Чехії разом з американськими експертами говорили про можливі способи постачання зброї Україні та про можливі сценарії забезпечення перемоги над російськими окупантами.

Українські військові збили ще два російські Су-34 – Олещук

Українські військові збили ще два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34, повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України Микола Олещук.

«Сьогодні близько 9:00 на Авдіївському й Маріупольському напрямках знищено ще два Су-34 окупантів», – написав він у телеграмі.

Раніше сьогодні Олещук повідомляв про збиття чергового російського Су-34 на східному напрямку.

У другій половині лютого українські військові регулярно повідомляють про збиття російських військових літаків.

27 лютого командування Повітряних сил повідомило про два збитих Су-34.

Перед цим Олещук повідомляв про збиття російського Су-34 21 лютого.

19 лютого командування Повітряних сил і головнокомандувач Олександр Сирський повідомили про збиття російських винищувача-бомбардувальника Су-34 і винищувача Су-35С.

23 лютого у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50. Перший такий літак було збито над акваторією Азовського моря у січні цього року.

За даними Генштабу на ранок 29 лютого, Росія втратила 342 літаки в масштабній війні проти України.

Міністерство оборони РФ наразі не коментувало ці дані.

Близько 2200 вантажівок чекають на кордоні з Польщею – ДПСУ

На кордоні з Польщею в черзі чекають близько 2200 вантажівок, повідомив 29 лютого в ефірі телемарафону речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«Станом на ранок сукупно на цих шести напрямках у черзі перебуває десь 2200 вантажівок. Найбільше – навпроти пунктів пропуску «Краківець», «Рава-Руська» та «Ягодин», – розповів речник.

За його словами, на пункті пропуску «Ягодин» польські фермери взагалі не пропускають вантажівки, які їдуть з України до Польщі.

9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.

Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.

За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

Близько 2200 вантажівок чекають на кордоні з Польщею – ДПСУ

На кордоні з Польщею в черзі чекають близько 2200 вантажівок, повідомив 29 лютого в ефірі телемарафону речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«Станом на ранок сукупно на цих шести напрямках у черзі перебуває десь 2200 вантажівок. Найбільше – навпроти пунктів пропуску «Краківець», «Рава-Руська» та «Ягодин», – розповів речник.

За його словами, на пункті пропуску «Ягодин» польські фермери взагалі не пропускають вантажівки, які їдуть з України до Польщі.

9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.

Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.

За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

Нова Зеландія розширила санкції проти Росії

Нова Зеландія розширила санкції проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну два роки тому.

Країна приєдналася до стелі цін на російську нафту «Групи семи» (60 доларів за барель) і «чітко заборонила» експорт санкційних товарів до Росії й Білорусі через треті країни.

Крім того, Нова Зеландія ввела санкції проти 61 фізичної і юридичних особи – у тому числі проти тих, хто допомагає Росії обходити санкції й бере участь у закупівлі зброї у Північної Кореї.

«Ці нові заходи є внеском Нової Зеландії в колективні міжнародні зусилля, спрямовані на те, щоб зменшити здатність Росії фінансувати її агресивну війну проти України і забезпечити, щоб Нова Зеландія не використовувалася як канал для ухилення від санкцій», – сказав міністр закордонних справ Вінстон Пітерс.

Нова Зеландія вже запровадила санкції проти понад 1600 фізичних осіб і компаній у відповідь на російське вторгнення в Україну, а також низку торгових заходів.

Раніше до другої річниці повномасштабної війни санкції проти Росії розширили США, ЄС, Австралія і Канада.

Нова Зеландія розширила санкції проти Росії

Нова Зеландія розширила санкції проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну два роки тому.

Країна приєдналася до стелі цін на російську нафту «Групи семи» (60 доларів за барель) і «чітко заборонила» експорт санкційних товарів до Росії й Білорусі через треті країни.

Крім того, Нова Зеландія ввела санкції проти 61 фізичної і юридичних особи – у тому числі проти тих, хто допомагає Росії обходити санкції й бере участь у закупівлі зброї у Північної Кореї.

«Ці нові заходи є внеском Нової Зеландії в колективні міжнародні зусилля, спрямовані на те, щоб зменшити здатність Росії фінансувати її агресивну війну проти України і забезпечити, щоб Нова Зеландія не використовувалася як канал для ухилення від санкцій», – сказав міністр закордонних справ Вінстон Пітерс.

Нова Зеландія вже запровадила санкції проти понад 1600 фізичних осіб і компаній у відповідь на російське вторгнення в Україну, а також низку торгових заходів.

Раніше до другої річниці повномасштабної війни санкції проти Росії розширили США, ЄС, Австралія і Канада.

РФ: журналісти виявили таємний указ Путіна про «політруків» у російських відомствах

У російських державних органах стали зʼявлятися так звані «політруки» – заступники керівника із суспільно-політичної роботи. Це зʼясували видання «Медуза» та «Важные истории» в міжнародному проєкті Kremlin Leaks.

Серед документів, витік яких стався з адміністрації президента Росії, журналісти виявили указ Володимира Путіна, згідно з яким у федеральних державних органах офіційно вводиться посада заступника керівника з суспільно-політичної роботи. Указ підписаний у лютому 2023 року та має гриф «для службового користування».

Співрозмовник журналістів, який бере участь в урядових нарадах, підтвердив, що «політруки» вже розпочали свою роботу в кількох відомствах. За його словами, вони розповідають чиновникам, що «потрібно говорити» про війну та внутрішню політику.

Джерела видань у міністерствах сільського господарства та фінансів, у фельдʼєгерській службі повідомили, що у них «політруків» поки що немає. На сайті федеральної агенції «Роснедра» журналісти виявили рекомендації щодо організації та проведення суспільно-політичної роботи. Згідно з документом, у відомстві відбудеться комплекс «виховних заходів» із чиновниками, щоб «зміцнити їхній патріотизм».

У таких розмовах співробітників агенції «Роснедра» будуть «оперативно інформувати» про військово-політичну ситуацію в країні і в світі, а також висвітлювати історію Росії, етапи її міжнародної політики та становлення російської державності.

Видання «Коммерсант» ще у квітні 2022 року писало про плани влади відновити радянський інститут «політруків». Серед причин називалися «проблеми з лояльністю до чинного курсу влади», які виникли у відомствах ще до повномасштабного нападу на Україну.

РФ: журналісти виявили таємний указ Путіна про «політруків» у російських відомствах

У російських державних органах стали зʼявлятися так звані «політруки» – заступники керівника із суспільно-політичної роботи. Це зʼясували видання «Медуза» та «Важные истории» в міжнародному проєкті Kremlin Leaks.

Серед документів, витік яких стався з адміністрації президента Росії, журналісти виявили указ Володимира Путіна, згідно з яким у федеральних державних органах офіційно вводиться посада заступника керівника з суспільно-політичної роботи. Указ підписаний у лютому 2023 року та має гриф «для службового користування».

Співрозмовник журналістів, який бере участь в урядових нарадах, підтвердив, що «політруки» вже розпочали свою роботу в кількох відомствах. За його словами, вони розповідають чиновникам, що «потрібно говорити» про війну та внутрішню політику.

Джерела видань у міністерствах сільського господарства та фінансів, у фельдʼєгерській службі повідомили, що у них «політруків» поки що немає. На сайті федеральної агенції «Роснедра» журналісти виявили рекомендації щодо організації та проведення суспільно-політичної роботи. Згідно з документом, у відомстві відбудеться комплекс «виховних заходів» із чиновниками, щоб «зміцнити їхній патріотизм».

У таких розмовах співробітників агенції «Роснедра» будуть «оперативно інформувати» про військово-політичну ситуацію в країні і в світі, а також висвітлювати історію Росії, етапи її міжнародної політики та становлення російської державності.

Видання «Коммерсант» ще у квітні 2022 року писало про плани влади відновити радянський інститут «політруків». Серед причин називалися «проблеми з лояльністю до чинного курсу влади», які виникли у відомствах ще до повномасштабного нападу на Україну.

Двоє людей загинули, четверо поранені на Донеччині через обстріли РФ минулої доби – влада

Дві людини загинули, четверо – були поранені минулої доби на Донеччині через російські обстріли, повідомив вранці 29 лютого голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«За 28 лютого росіяни вбили двох жителів Донеччини: у Сіверську й Переїзному. Ще чотири людини в області за добу зазнали поранення (двоє у Часовому Яру, і по одному в Желанному і Кураховому – ред.)», – написав він у телеграмі.

За словами Філашкіна, загалом за добу російські війська 26 разів обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого були пошкоджені житлові будинки, сільгосппідприємство, будинок культури, адмінбудівля, крамниця, інфраструктурний об’єкт.

Напередодні в Офісі генпрокурора повідомляли про одного загиблого і трьох поранених на Донеччині 28 лютого.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.

Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.

Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

«Прекрасно відпрацьована операція» – ГУР про удар по скупченню сил РФ в Оленівці

Плановою роботою українських сил безпеки і оборони назвав удар по скупченню сил РФ в окупованій Оленівці на Донеччині представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) 29 лютого. Він додав, що це не перший такий удар, і проанонсував, що аналогічні операції відбуватимуться і в майбутньому.

«Це планова робота українських сил безпеки і оборони і ефективне використання наявних засобів. Розвідка на місцях, військова розвідка працює над тим, щоб виявляти місця скупчення противника, живої сили і техніки. В даній ситуації прекрасно відпрацьована операція, оперативно використана інформація – і завдано значного удару ворогу», – відзначив представник ГУР.

На запитання, звідки розвідка отримує дані про скупчення російських сил на окупованій території або про заплановані шикування сил РФ, Юсов відповів, що це «комбінована історія»: «Інформація отримується з кількох джерел, щоб переконатися, що вона справді відповідає дійсності».

Уранці 29 лютого в Генеральному штабі ЗСУ підтвердили інформацію, що українські військові завдали ракетного удару по скупченню російських військ в Оленівці Донецької області за допомогою українських реактивних систем залпового вогню.

У Генштабі кажуть про 19 загиблих, серед яких заступник командира російського військового підрозділу, та 12 поранених військових, зокрема командир цього підрозділу.

Напередодні про обстріл повідомив і колишній депутат Верховної Ради Олег Царьов, який з 2014 року підтримує російську агресію проти України, а також деякі російські провоєнні телеграм-канали. Російське Міноборони цю інформацію поки не коментувало.

В окупованому Криму пройшли обшуки у кримських татар

У місті Старий Крим і селі Журавки в окупованому Криму пройшли обшуки у кримських татар щонайменше за п’ятьма адресами, повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

За повідомленням, силовики прийшли до будинку активіста Ленура Якубова, імама незалежної мусульманської громади «Ескі Кирим» Ізета Сайфулліна, її голови Ідріса Юрдамова, Шевкета Киямова, а також у мечеті Старого Криму.

Якубова і Сайфуліна доправили до будівлі відділення МВС Росії у селищі Кіровське. До них не пускають адвоката Еміля Курбедінова. «Стою біля входу в будівлю поліції у Кіровському. На прохідній. Дзвонить черговий – не може комусь додзвонитися. Тут вони чи ні – не каже», – повідомив він «Кримській солідарності».

Подробиці й причини обшуків і затримань поки що невідомі.

Після окупації Криму російські силовики почали регулярно чинити тиск на кримських татар, що живуть на півострові. Так, 22 лютого в Джанкої в будинку правозахисниці й журналістки Лутфіє Зудієвої пройшов обшук. Її затримали і відвезли до центру протидії екстремізму (Центр «Е») у Сімферополі. Чоловік Зудієвої Сейтасан Чикієв розповів, що силовики під час обшуку показали ухвалу суду про «обстеження» приміщення у адміністративній справі про «зловживання свободою масової інформації».

«Замазати кровʼю всіх»: навіщо Путін приєднав окуповані території до військового округу РФ?

Що означає указ Володимира Путіна про приєднання окупованих територій до Південного військового округу Росії? Чи посилить це російську армію? Як це може вплинути на жителів окупованої частини півдня, що їм загрожує? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG