Кремль, ймовірно, вирішив оприлюднити нову концепцію зовнішньої політики напередодні початку головування Росії в Раді безпеки ООН, щоб створити інформаційні умови для майбутніх зусиль в ООН, спрямованих на формування антизахідної коаліції, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Раніше президент РФ Володимир Путін використовував зустрічі з президентом Китаю Сі Цзіньпіном 20-22 березня, щоб посилити спроби риторично згуртувати решту світу проти Заходу, і новий документ, ймовірно, має на меті підтримати спроби Кремля активізувати пропозиції країнам щодо формування антизахідного блоку. ISW вважає, що пропозиція Путіна сформувати антизахідний блок під час візиту Сі до Москви не була сприйнята позитивно, оскільки Сі відмовився підтримати вигаданий Путіним геополітичний конфлікт із Заходом», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що зменшення економічної потужності Росії і деградація її військових зусиль в Україні «продовжують пропонувати мало стимулів» для країн, щоб виявляти серйозний інтерес до пропозиції.
Президент Росії Володимир Путін 31 березня затвердив нову концепцію зовнішньої політики, в якій Росія «не вважає себе ворогом Заходу» і є «оплотом русского міра». Про це йдеться в указі, розміщеному на сайті Кремля. Особливе місце у концепції приділено взаєминам із західними країнами.
Росія, як стверджується в документі, «не вважає себе ворогом Заходу, не ізолюється від нього, не має щодо нього ворожих намірів, розраховує на усвідомлення ним безперспективності конфронтації з Росією». Водночас, згідно з концепцією, «Росія має намір приділяти пріоритетну увагу усуненню рудиментів домінування США та інших недружніх держав у справах світу».
У Кремлі також зазначили, що «розглядають США як організатора та виконавця агресивної антиросійської політики, джерело ризиків для її безпеки». Автори документа вважають, що «відмова від антиросійської політики та велика самостійність від США сприятливо позначилися б на безпеці та добробуті європейських країн».
Росія грубо порушила міжнародне право, коли окупувала Крим, надала підтримку бойовикам на Донбасі, а торік здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Більшість країн Заходу засудили це посягання на територіальну цілісність України, що потягнуло за собою численні воєнні злочини з боку РФ. Москва усе це заперечує і продовжує агресивну війну проти України.
З 1 квітня починається головування Росії в Раді безпеки ООН. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже назвав це головування «поганим жартом».
Росія є одним із постійних членів Ради безпеки ООН разом із Китаєм, Великою Британією, Францією і Сполученими Штатами Америки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
У митрополита УПЦ (МП) Павла проводять обшуки
Вдома у митрополита УПЦ (МП), донедавна намісника Києво-Печерської лаври Павла (Лебедя) 1 квітня проводять обшуки, повідомило Радіо Свобода джерело в правоохоронних органах.
За даними джерела, слідчі дії ведуть за підозрою митрополита за двома статтями Кримінального кодексу України:
- 161 – «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками»
- 436-2 – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Інших подробиць у правоохоронних органах не навели, пообіцявши оприлюднити офіційну інформацію найближчим часом.
Раніше російське державне агентство «РИА Новости» оприлюднило звернення Павла, в якому він повідомив про обшуки.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
«Незнайомі люди тиснуть руку, дякують». Як кримський татарин, грузин та білорус воюють за Україну
Комусь із них – лише 30, комусь – під 60. Хтось мав бойовий досвід, бо брав участь у війнах проти Росії разом з представниками свого етносу на батьківщині, а хтось узяв зброю в руки вперше лише 24 лютого 2022 року. Але в усіх у них схожа мотивація: допомогти Україні виборювати її незалежність і територіальну цілісність.
Радіо Свобода записало історії трьох бійців різних національностей, які воюють за Україну. Читайте і дивіться за лінком
УПЦ (МП): митрополита Павла викликають на допит
Митрополита УПЦ (МП) Павла викликають на допит до правоохоронних органів на 12:00 1 квітня, йдеться в повідомленні на сайті Києво-Печерської лаври.
Після цього буде вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу, додали в УПЦ (МП).
Там також повідомили, що в будинку митрополита проходять обшуки, а йому вручили підозру.
Раніше джерело в правоохоронних органах повідомило Радіо Свобода, що Павла підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу України:
- 161 – «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками»
- 436-2 – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Офіційно правоохоронні органи ситуацію поки не коментували, інформацію про планований допит не підтверджували.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Британська розвідка проаналізувала перебування Герасимова на посаді командувача військ РФ в Україні
Розвідка Великої Британії проаналізувала перебування на посаді командувача російських військ в Україні начальника російського Генштабу Валерія Герасимова, заявивши, що за цей час війська РФ досягли «незначних успіхів ціною десятків тисяч втрат».
«Перебування Герасимова на посаді характеризувалося спробами розпочати загальний зимовий наступ із метою поширення російського контролю на весь Донбас. Вісімдесят днів по тому стає все більш очевидним, що цей проєкт провалився. На кількох напрямках фронту на Донбасі російські війська досягли лише незначних успіхів ціною десятків тисяч втрат, значною мірою змарнувавши свою тимчасову перевагу в особовому складі, отриману в результаті осінньої «часткової мобілізації», – йдеться в повідомленні.
«Після десяти років роботи начальником Генштабу Росії існує реалістична можливість того, що Герасимов виходить за межі того, наскільки довго політичне керівництво Росії толеруватиме невдачі», – додали в розвідці.
11 січня 2023 року командувачем Об’єднаного угруповання російських військ, які ведуть війну в Україні, став начальник Генштабу збройних сил РФ Валерій Герасимов. На цій посаді він змінив Сергія Суровікіна, який став одним із трьох заступників Герасимова.
Україна і Захід оцінили такі кадрові зміни, як свідчення проблем всередині російського війська і «системні виклики» у війні для Росії.
Росія тримає 12 «Калібрів» на чергуванні в Чорному морі – ВМС
Росія станом на ранок 1 квітня тримає на бойовому чергуванні в Чорному морі шість своїх кораблів, із яких два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 12 ракет, повідомили Військово-морські сили України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до семи ворожих кораблів, з них три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 20 ракет», – йдеться в повідомленні.
31 березня в Чорному морі чергували десять російських кораблів, серед яких був один підводний ракетоносій із чотирма «Калібрами».
ОГП: в Україні зросла кількість загиблих і постраждалих через війну РФ дітей
В Україні станом на ранок 1 квітня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії загинули, за даними ювенальних прокурорів, 467 дітей, щонайменше 944 – зазнали поранення різного ступеню тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
«31 березня внаслідок артилерійського обстрілу ворогом міста Авдіївка Донецької області загинув 5-місячний хлопчик. 28 березня внаслідок обстрілу військами держави-агресора села Колісниківка Харківської області поранено 13-річного хлопчика», – уточнили в ОГП.
Напередодні повідомляли про 466 загиблих і 943 поранених дітей.
В ОГП наголошують, що наведені цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 26 березня підтвердило загибель 8 401 і поранення 14 023 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
З 1 по 26 березня в організації зафіксували дані про загибель 159 людей і поранення 485.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Поліція: одна людина загинула, одна – поранена через ймовірний вибух гранати у квартирі у Львові
У Львові одна людина загинула, ще одна – була поранена після того, як в одній із квартир, за попередніми даними, вибухнула граната, повідомили в місцевій поліції.
Інцидент стався пізно ввечері 31 березня в одному з помешкань у багатоквартирному будинку на вулиці Замарстинівській.
«Як встановили правоохоронці, у квартирі вибухнула граната, ймовірно, РГН. Внаслідок вибуху гість, 44-річний мешканець Чернігова, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а господар помешкання, 52-річний львів’янин, госпіталізований із важкими травмами», – йдеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальні провадження за статтями «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» і «умисне вбивство».
Розслідування триває.
Росія з 1 квітня перебрала головування в Раді безпеки ООН
Росія з 1 квітня починає головувати в Раді безпеки ООН, замінивши Мозамбік.
Представники Росії почнуть визначати питання порядку денного на засіданнях Радбезу ООН впродовж календарного місяця.
У Росії вже заявили, що в квітні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров головуватиме на відкритих дебатах в Раді безпеки ООН, які стосуватимуться принципів статуту організації.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше назвав головування Росії «поганим жартом».
Водночас перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в ефірі програми «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заявив, що протест української делегації проти головування Росії у Раді безпеки ООН буде неефективним.
Росія є одним із постійних членів Ради безпеки ООН разом із Китаєм, Великою Британією, Францією і Сполученими Штатами Америки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
У СБУ підтвердили оголошення підозри митрополиту УПЦ (МП) Павлу і обшуки в нього
Служба безпеки України 1 квітня офіційно підтвердила повідомлення підозри митрополитові УПЦ (МП) Павлу (Лебедю) і обшуки в нього вдома, про що раніше Радіо Свобода повідомили джерела в правоохоронних органах.
У СБУ заявили, що зібрали «обґрунтовану доказову базу щодо причетності колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври до розпалювання релігійної ворожнечі, виправдовування і заперечення збройної агресії РФ проти України».
«Зокрема, встановлено, що Лебідь у своїх публічних виступах неодноразово ображав релігійні почуття українців, принижував погляди вірян інших конфесій і намагався сформувати ворожі настрої до них, а також робив заяви, які виправдовували чи заперечували дії країни-агресора. Це підтвердила й ініційована Службою безпеки судово-лінгвістична експертиза», – йдеться в повідомленні.
Голова СБУ Василь Малюк заявив, що нині «ворог намагається використати церковне середовище для просування своєї пропаганди та розколу українського суспільства».
У СБУ підтвердили підозру митрополитові за двома статтями Кримінального кодексу:
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань
- виправдовування, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників.
«Наразі за місцями проживання і тимчасового перебування фігуранта проводяться слідчі дії. Заходи з викриття правопорушення проводили за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора», – повідомили в СБУ.
Інформації про допит, на який, за даними УПЦ (МП), нібито викликали митрополита Павла, чи про можливе обрання йому запобіжного заходу, в СБУ не навели.
У Службі безпеки нагадали, що минулого року почали «комплексні контррозвідувальні та безпекові заходи (понад 40)» у церковному середовищі УПЦ (МП), які відбувалися «для припинення деструктивної діяльності проросійськи налаштованого духовенства».
У результаті проведених заходів, кажуть у СБУ, відкрили 61 кримінальне провадження стосовно 61 священнослужителя, загалом суди вже винесли сім вироків стосовно окремих кліриків, «які стали на бік ворога», зокрема двоє з них були використані в обміні на українських військовослужбовців.
Крім того, як повідомили в СБУ, за матеріалами спецслужби запроваджені санкції стосовно 17 функціонерів УПЦ (МП), а майже 250 клірикам Російської православної церкви заборонено в’їзд в Україну.
«Також припинено громадянство України 19 священнослужителям УПЦ, громадянам країни-агресора, ініційовано примусове повернення до країни походження клірикам церкви, 2 громадянам РФ», – йдеться в повідомленні.
У СБУ наголосили, що в своїй діяльності дотримуються «принципу неупередженості до діяльності будь-якої релігійної конфесії» і поважають право кожного громадянина на свободу світогляду і віросповідання, як це визначено Конституцією України.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Міноборони: за добу через агресію Росії загинули 7 цивільних, 12 – поранені
Сім цивільних жителів загинули в Україні через російські обстріли за минулу добу, ще 12 – були поранені, такі дані Ситуаційного центру Міністерства оборони України 1 квітня наводить Military Media Center, медійний майданчик Сил оборони і безпеки України.
За повідомленням, протягом минулої доби російські війська обстріляли територію дев’яти областей України.
«Загалом із різних видів озброєння (міномети, танки, артилерія, РСЗВ, ЗРК «С-300», ОТРК «Іскандер-М», БПЛА, тактична авіація) здійснено обстріли 100 населених пунктів, підтверджено ураження 45 об’єктів інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони не навели назви областей, в яких загинули і були поранені люди.
Водночас у Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили, що за добу через 54 російські обстріли в області загинули три людини, двоє – були поранені. А за даними голови Донецької ОВА Павла Кириленка, в області протягом минулої доби загинули двоє людей (жителі Авдіївки), поранені троє цивільних жителів.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 26 березня підтвердило загибель 8 401 і поранення 14 023 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
З 1 по 26 березня в організації зафіксували дані про загибель 159 людей і поранення 485.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Україна закупить у Польщі 100 БТР «Росомаха» – Моравецький
Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький повідомив, що Україна закупить у Польщі 100 бронетранспортерів «Росомаха».
«Українська армія закупить у нас 100 «Росомах», які виробляють у Семяновицях-Шльонських. «Росомахи» – це бронетранспортери найвищого класу», – написав Моравецький у твіттері 1 квітня.
Він додав, що покупка буде оплачена за кошти ЄС і США.
У березні голова польського уряду заявив, що Польща може надати Україні свої винищувачі МІГ протягом 4-6 тижнів.
Раніше цього тижня міністр оборони України Олексій Резніков на зустрічі з представниками ЄС заявив, що у рамках підготовки до контрнаступальної операції Україні необхідні «насамперед важка техніка і підготовлені резерви».
ОВА: війська РФ обстріляли Харківщину – одна людина загинула
Житель селища Дворічна на Харківщині загинув 1 квітня внаслідок російського обстрілу, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог продовжує здійснювати обстріли населених пунктів області. Сьогодні, о 12:00 годині, внаслідок ударів окупантів у смт Дворічна загинув 43-річний цивільний чоловік», – написав Синєгубов у телеграмі.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Південно-азійський тигр» і Україна: чи вийде В'єтнам з-під російсько-китайського впливу?
Російська влада продовжує робити спроби налагодити прямі «кримсько-в'єтнамські» контакти з початку окупації півострова
7 березня на російському порталі зовнішньоекономічної діяльності Криму повідомили про «бізнес-місію», що відбулася до Соціалістичної Республіки В’єтнам (СРВ). Поїздку організував заснований Москвою «Південний регіональний центр підтримки експорту». Російська влада продовжує робити спроби налагодити прямі «кримсько-в’єтнамські» контакти з початку окупації півострова.
Про що «рапортує» російська кримська влада після спроб організувати «кримсько-в’єтнамську взаємодію», що відбувається насправді, куди прагне В’єтнам, і як без Росії розвивати українсько-в’єтнамську співпрацю – у цих питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами. Читайте про це за лінком
Зеленський підписав нові укази про санкції. У списку – Богуслаєв, ФСБ, Рада федерації РФ
Президент України Володимир Зеленський своїми указами ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 1 квітня про застосування нових санкцій проти фізичних і юридичних осіб, зокрема громадян Росії.
Відповідні укази оприлюднені на сайті голови держави.
У списку, доданому до одного з них – 225 російських компаній і 33 фізичних особи – громадян Росії.
В іншому указі вказано, що, згідно з рішенням Ради нацбезпеки й оборони, санкції застосовуються проти 240 громадян Росії, четверо з яких є також громадянами України. У цьому списку – колишній президент «Мотор Січі» В’ячеслав Богуслаєв, якого в Україні звинувачують у державній зраді.
Санкції запроваджені також проти Ради федерації Росії – верхньої палати російського парламенту, Міністерства фінансів РФ, Федеральної служби безпеки і Федеральної служби охорони Росії, а також щодо підприємств військово-промислового комплексу, приладобудування, радіоелектроніки.
Обмеження запроваджуються на 10 років і передбачають, зокрема, блокування активів і торговельних операцій, транзиту й перевезень територією України, заборону на приватизацію та купівлю землі, передання технологій і прав на інтелектуальну власність.
Минулого місяця Зеленський ввів в дію нові РНБО проти букмекерських компаній, заявивши, що це рішення «закриває схеми на десятки мільярдів».
Зеленский поспілкувався з Макроном: обговорили «формулу миру»
У суботу, 1 квітня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном, повідомив український лідер у твіттері.
«У годинній розмові з Емануелем Макроном предметно й результативно обговорили оборонну взаємодію України та Франції. Детально поінформував про ситуацію на фронті», – написав Зеленський.
За словами президента, також вони зупинилися на подальших кроках щодо реалізації «формули миру» та скоординували дії в контексті найближчих міжнародних заходів.
Емманюель Макрон у лютому виступив за поразку Росії у війні проти України, проте не за «повний її розгром».
Судове засідання у справі щодо митрополита УПЦ (МП) Павла перенесли – ЗМІ
У суботу, 1 квітня, суддя у справі щодо митрополита УПЦ (МП) Павла (Петра Лебедя) під час судового засідання схвалив рішення перенести розгляд справи, повідомляє «Суспільне».
За даними видання, судове засідання з обрання запобіжного заходу митрополиту УПЦ (МП) Павлу перенесли на 3 квітня через погіршення самопочуття колишнього намісника Києво-Печерської лаври.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
На Харківщині підірвався чоловік – влада
На Харківщині чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої, повідомив у телеграмі голова ОВА Олег Синєгубов 1 квітня.
«Близько 15:30 у селі Довгалівка Ізюмського району, перебуваючи на власному подвір’ї, на невідомому вибуховому пристрої підірвався та отримав поранення 59-річний чоловік. Зараз медики надають йому усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Очільник області вкотре закликав жителів пам'ятати про високу мінну небезпеку в регіоні.
На деокупованих територіях місцеві жителі регулярно натрапляють на міни, часто травмуючись чи втрачаючи життя. Влада закликає людей бути обережними і не відвідувати ліси, лісосмуги, поля, які не обстеженні саперами і де ще можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
ЗМІ: Ердоган затвердив ратифікацію членства Фінляндії в НАТО
Президент Туреччини Реджеп Ердоган затвердив рішення парламенту щодо ратифікації членства Фінляндії в Північноатлантичному альянсі, пише 1 квітня видання Yle.
У президента Ердогана було 15 днів, щоб підтвердити рішення парламенту, уточнили журналісти.
Парламент Туреччини 30 березня ратифікував заявку Фінляндії на вступ до НАТО, усунувши останню перешкоду на шляху до вступу країни до Альянсу. За кілька днів до цього парламент Угорщини також схвалив приєднання Гельсінкі.
Угорщина й Туреччина стали останніми із 30 країн НАТО, які ратифікували договір про вступ Фінляндії в Північноатлантичний альянс.
Раніше президент Фінляндії Саулі Ніїністе підписав закони про вступ країни до НАТО, що стало завершальним процесом ратифікації на національному рівні, який необхідний для приєднання країни до НАТО.
1 березня рішення про приєднання до Північноатлантичного альянсу затвердив парламент Фінляндії.
29 червня 2022 року країни НАТО вирішили офіційно запросити стати членами Альянсу Фінляндію та Швецію, які раніше відмовилися від нейтралітету та вирішили вступити в НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Спочатку Туреччина заблокувала переговори про вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу. Однак пізніше Туреччина, Швеція та Фінляндія уклали угоду з безпеки, яка розблокувала процес їхнього приєднання до організації.
Серед питань Анкари до потенційних партнерів Альянсу була підтримка ними «Робітничої партії Курдистану», яка в Туреччині вважається терористичною групою. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ оголосив, що в рамках угоди Анкара домоглася від Швеції та Фінляндії обіцянки про екстрадицію до Туреччини звинувачених Стамбулом у тероризмі мігрантів.
За добу ЗСУ відбили понад 50 атак російської армії – Генштаб
Бійці ЗСУ відбили понад 50 атак російських військових на сході, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу.
За інформацією військових, армія РФ завдала два ракетних, 25 авіаційних ударів та здійснила шість обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
«Не маючи бажаних результатів на полі бою, ворог продовжує цинічно вести війну проти мирних громадян. Сьогодні Російська Федерація знову завдала ракетних ударів по цивільних об’єктах міста Дружківка Донецької області та інших населених пунктах України, застосувавши балістичні ракети. У результаті ворожих атак є поранені серед цивільного населення», – повідомили в Гештабі ЗСУ.
Також відомо, що російська армія зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«Протягом цієї доби підрозділами Сил оборони України було відбито понад 50 атак противника. Найзапеклішими залишаються бої за райони населених пунктів Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка», – йдеться у вечірньому зведенні.
Відомо також, що впродовж доби авіація Сил оборони «завдала вісім ударів по районах зосередження окупантів, а підрозділи ракетних військ і артилерії уразили 3 райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки та 2 склади боєприпасів противника».
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.