Бойовим медикам дозволять переливати кров військовим після проходження підготовки – Маляр
Бойові медики, які не мають медичної освіти, але пройшли належну підготовку, отримають право здійснювати переливання крові – про це заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 3 серпня.
У ефірі каналу ICTV вона висловила сподівання, що в цьому питанні поставлено крапку, і бойові медики будуть мати «безумовне право» на переливання.
«Питання в іншому, щоб ці люди мали відповідну підготовку – суть дискусії зводилася якраз до цього. Власне, Медичні сили, Міноборони і МОЗ знайшли компроміс і люди, які зможуть переливати кров, але не мають медичної освіти, просто будуть проходити підготовку в Міністерстві охорони здоров’я», – сказала вона.
За словами Маляр, Медичні сили ЗСУ відповідають за те, щоб переливання крові здійснювали підготовлені люди.
У липні МОЗ повідомило, що понад 60% смертей на полі бою, яким можна було запобігти, пов’язані з крововтратою, і цей відсоток може зменшити вчасне переливання цільної крові або її компонентів.
Кабінет міністрів на початку липня спростив механізм постачання донорської крові на фронт.
Інститут нацпам’яті пропонує перейменувати понад 180 населених пунктів в рамках дерусифікації
Український інститут національної памʼяті (УІНП) пропонує перейменувати 183 населених пунктів – про це йдеться в повідомленні 3 серпня.
Топоніми, які містять ознаки «російської імперської політики» пропонують змінити на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
При цьому, як зазначає Інститут, до списку не увійшли населені пункти, розташовані на окупованій території України.
Читайте також: «Всі радянські пам’ятники мають бути демонтовані»: як на Львівщині проходить декомунізація
«Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону», – йдеться в повідомленні.
Установа вказує на те, що місцева влада має надати Верховній Раді пропозиції назв для перейменування до 27 січня 2024 року.
Закон про деколонізацію топонімії передбачає перейменування населених пунктів, названих на честь:
- посадовців, причетних до російської імперської політики, в тому числі у радянський час, або ж підтримували її, закликали до русифікації чи українофобії
- подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики
- назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів Росії
Закон передбачає винятки, зокрема, найменувань на честь людей, які працювали в російських державних утвореннях, але «захищали політичні, економічні, культурні права Українського народу» (виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки).
Іншими винятками є назви на честь російських міст чи об’єктів, пов’язаних із захистом українського народу та культурою інших поневолених Росією народів, а також співзвучні назви.
«Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами», – зазначають в Інституті.
Триває створення експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації.
Київрада 18 травня перейменувала у рамках дерусифікації 26 міських об’єктів, в тому числі кілька станцій метро.
Влада Румунії перевіряє дані про падіння уламків російського дрона на території країни
Влада Румунії відреагувала на інформацію про те, що в прикордонній громаді впали уламки російського дрона. За повідомленням Міністерства національної оборони країни від 3 серпня, такі повідомлення з’явилися у відкритому доступі напередодні, на тлі чергової російської повітряної атаки на український порт Ізмаїл.
«Група фахівців Військово-повітряних сил Румунії виїхала сьогодні на місце для розслідування ситуації, про яку повідомлялося. До цього моменту не було виявлено конкретних елементів, які б підтверджували поширені гіпотези», – заявляє відомство.
Досі, за повідомленням, російські дрони, використані в ході повітряних атак, не перетинали повітряний простір Румунії.
Румунська влада неодноразово критикувала Росію за атаки по українських портах на Дунаї.
Внаслідок російської нічної атаки дронами по Одещині 2 серпня постраждали об’єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю: елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення.
Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
Щільне мінування і брак авіації: в угрупованні «Таврія» розповіли, що сповільнює контрнаступ ЗСУ
Українські війська просунулися на 650 метрів у районі Роботиного на попередню добу – про це розповів заступник командувача угруповання «Таврія» Сергій Кузьмін в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live».
За словами Кузьміна, в цьому регіоні тривають дуже важкі бої.
Він також повідомив про кілька чинників, які ускладнюють контрнаступ на Таврійському напрямку:
«Існує дуже щільне замінування територій, це один із чинників. Також дуже багато підрозділів рашистів на цьому напрямку, вони за кожен метр чіпляються, намагаються встояти, тримати, але їм це не вдається. Знову ж таки, щоб ми мали можливість швидше просуватися, в нас не вистачає достатньої кількості авіації. В нас недостатня кількість ППО, також на цих напрямках збільшилися артилерійські обстріли з боку рашистів. Це теж впливає на рух і швидкість просування».
Представник угруповання уточнив, що на цьому напрямку розгорнуті переважно російські мотострілецькі підрозділи, на першій лінії стоять штурмові підрозділи «Z», а також «дуже багато підрозділів морської піхоти».
Генштаб регулярно повідомляє, що Сили оборони «продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках».
Волонтер із Норвегії поранений через російський обстріл у Херсоні – ОВА
У Херсоні 3 серпня через російський обстріл був поранений волонтер із Норвегії, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 16:50 російська армія знов атакувала центральну частину міста. Легкі поранення отримав волонтер. Його шпиталізували до місцевої лікарні», – йдеться в повідомленні.
В ОВА уточнили, що постраждалому надали необхідну медичну допомогу, його життю наразі нічого не загрожує.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон і деокуповану частину області.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
АРМА розриває угоду з «Нафтогазом» про управління колишніми заправками Glusco
Агентство з розшуку та менеджменту активів забирає в компанії групи «Нафтогаз» управління мережею автозаправних станцій – про це АРМА заявило 3 серпня.
Йдеться про активи, торік передані під управління компанії «Нафтогаз Ойл Трейдинг». Як заявили в Агентстві, його перевірки встановили «факти систематичного надання недостовірної інформації про доходи від управління активами, що має негативний вплив на обсяг надходжень від управління, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України».
«З огляду на викладене, АРМА повідомляє про припинення (розірвання) вказаних договорів з Управителем – товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» з дня оприлюднення цього оголошення», – додає відомство.
АРМА повідомило Кабінет міністрів про необхідність пошуку нового управителя.
Повідомлення не уточнює, про які саме активи йдеться. Водночас торік уряд передав «Нафтогаз Ойл Трейдинг» управління мережею автозаправних станцій Glusco. Вони змінили назву на U.Go.
Напередодні пресслужба U.Go заявила, що з серпня 2022 року і до липня 2023 року мережа сплатила 289 мільйонів гривень обов’язкових платежів до бюджету. Водночас «Нафтогаз Ойл Трейдинг» залучив 60 мільйонів гривень для відновлення роботи мережі, яка не працювала близько півтора року на момент передачі під управління «Нафтогазу». У компанії заявили, що управитель «і надалі сумлінно виконуватиме свої зобов’язання перед державою».
Мережу автозаправок Glusco пов’язували із Віктором Медведчуком.
У липні 2021 року низка ЗМІ повідомляла, що мережу викуповує одна з дочірніх фірм азербайджанської державної нафтової компанії SOCAR. Проте у самій компанії тоді заявили, що остаточного рішення щодо купівлі нею мережі заправок в Україні на ще немає.
Росія обстрілює Україну ракетами, які Київ передав Москві за газові борги наприкінці 90-х – «Схеми»
«Схеми» (Радіо Свобода) знайшли докази того, що Росія обстрілює Україну крилатими ракетами Х-55, які офіційний Київ передав Москві в межах угоди між Кабміном і урядом РФ в 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ.
Журналісти отримали у своє розпорядження текст угоди і список номерів переданих ракет і співставили з номерами тих Х-55, які армія РФ почала використовувати проти України під час повномасштабного вторгнення. «Схеми» виявили щонайменше з десяток ракет зі списку, які РФ запустила по українських містах – частину з них збили сили української ППО, частина влучила у житлові будинки. Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту.
Журналісти розшукали в архіві угоду між Кабінетом міністрів України на чолі з Валерієм Пустовойтенком та урядом РФ за керівництва Володимира Путіна, підписану в Ялті 1999 року. За нею, Київ передав Москві вісім важких бомбардувальників Ту-160 і три Ту-95МС, а також 575 крилатих ракет Х-55. За це Росія компенсувала Україні борг за російський газ – на суму 275 мільйонів гривень. Це – визначена вартість переданого обладнання
Разом з угодою журналісти отримали список з усіма номерами переданих ракет і співставили з номерами Х-55, якими Росія обстрілювала Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Три таких ракети, які українська ППО збила у січні, травні та квітні 2023 року в Києві та в області – у списку переданих Москві у 1999-му році.
Ще одну Х-55, яка наприкінці 2022-го влучила у багатоквартирний житловий будинок у столиці України, через що загинула жінка, також в рамках угоди передав Київ. Інша ракета, яку Київ також віддав Москві, влучила в будинок на Київщині. Під час обстрілу постраждала дитина.
Ще кілька ракет «Схеми» ідентифікували за допомогою світлин із номерами на уламках, отриманих від джерел у правоохоронних органах.
Загалом журналісти виявили номери більше ніж десяти ракет, які раніше передали Росії, а 23 роки потому армія РФ запустила їх по території України, йдеться у розслідуванні.
Частина з цих збитих ракет нині зберігається у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.
Від початку ракету Х-55 в Радянському Союзі створювали винятково як носій ядерного боєзаряду. У Генштабі ЗСУ повідомляли, що «Росія виснажує українську систему протиповітряної оборони ракетами Х-55, які не несуть вибухонебезпечної бойової частини». Ці ракети, стверджують у відомстві, небезпечні через свою кінетичну енергію і залишки палива, що вибухають.
Єврокомісар: у 2023-му Польща експортувала до України третину всіх товарів із ЄС
Від початку 2022 року і до весни 2023-го Польща експортувала до України більше товарів, ніж імпортувала, заявив європейський комісар з аграрної політики Януш Войцеховський 3 серпня.
За його даними, від початку 2022 року до травня 2023-го Польща експортувала до України товарів на близько 14 мільярдів євро, а завезла звідти на близько 8,2 мільярда євро.
«Польський експорт до України в 2023 році складає одну третину від ЄС, що в 2,5 більше, ніж у Німеччини, яка на другому місці», – заявив Войцеховський.
Відтак він висловив думку, що в польсько-українських відносинах слід вбачати не лише політичне, а й економічне партнерство, яке «наразі є дуже вигідним для Польщі».
«Це не змінює того факту, що інтереси фермерів у цих відносинах перебувають під загрозою і потребують захисту», – додав єврокомісар.
Польща послідовно підтримує Україну у протистоянні російській агресії. Водночас напругу між двома країнами викликало невдоволення фермерів Польщі через те, що українське зерно потрапляє на польський ринок на тлі блокади Росією портів України.
Зокрема, днями, коментуючи в ефірі польського телебачення обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, Пшидач завив, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років». Це викликало обмін критичними заявами між Києвом та Варшавою.
Блінкен на Радбезі: світ повинен сказати Росії, щоб вона припинила «шантаж» з українським зерном
Держсекретар США Ентоні Блінкен 3 серпня під час виступу в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку розкритикував Росію, звинувативши її в «шантажі» через її нещодавній вихід із Чорноморської зернової ініціативи.
Блінкен заявив, що «голод не можна використовувати як зброю», і закликав усі країни ООН сказати Росії, що з них «досить» дій Москви.
«Досить використовувати Чорне море як шантаж. Досить ставитися до найуразливіших людей у світі як до важеля впливу. Досить цієї невиправданої безсовісної війни», – сказав він.
Держсекретар оголосив, що майже 90 країн підтримали розроблене США комюніке, в якому вони зобов’язалися «вжити заходів, щоб припинити використання їжі як зброї і голодування цивільного населення як тактики ведення війни».
У комюніке жодна країна не названа. Проте Блінкен у своїй промові виділив Росію, заявивши, що її вторгнення в Україну спричинило «напад» на глобальну продовольчу систему.
Раніше США і Європейський союз звинуватили Росію у використанні продовольства як зброї під час війни через погіршення глобальної продовольчої кризи, коли вона почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
Москва каже, що повернеться до угоди, якщо її вимоги щодо покращення власного експорту зерна і добрив будуть виконані. За словами Блінкена, санкції, накладені на Росію, «явно виключають продовольство і добрива», але Москва стверджує, що обмеження на платежі, логістику і страхування перешкоджають експорту її сільськогосподарської продукції.
«У той час, коли вона відмовилася від ініціативи, Росія експортувала більше зерна за вищими цінами, ніж будь-коли раніше», – сказав держсекретар США.
Блінкен додав, що Сполучені Штати нададуть 362 мільйони доларів нового фінансування для «подолання факторів відсутності продовольчої безпеки і підвищення стійкості» в 11 африканських країнах і на Гаїті.
Держсекретар виступав на зустрічі, на якій він головував, щодо голоду і відсутності продовольчої безпеки, спричинених конфліктом. Сполучені Штати з 1 серпня перебрали головування в Раді безпеки.
Зеленський про перевірки військкомів: виявили «багато зловживань, відверто огидних»
Перевірка військкомів виявила багато зловживань, «відверто огидних», сказав у зверненні ввечері 3 серпня президент України Володимир Зеленський.
«Були сьогодні доповіді керівника СБУ Малюка та міністра внутрішніх справ Клименка. Зокрема, одне з питань – перевірка «воєнкомів». Поговорили ми детально. Перевірка виявляє багато зловживань. Відверто огидних. Всі факти, виявлені правоохоронцями, вони представлять обов’язково суспільству і розслідують у межах кримінальних проваджень», – сказав президент.
За його словами, у системі комплектування потрібні люди, «які розуміють, що таке цінність захисту України».
«Цінність, а не ціна рішень. У «військкоматах» мають працювати люди, які бачили війну, пройшли її. Є ті, хто, на жаль, втратив кінцівки, але не втратив гідність й не втратив Україну. Дякую їм», – додав Зеленський.
Наприкінці липня президент Володимир Зеленський повідомив про «всеохопну перевірку» територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (військкоматів). За його словами, 11 областей взяли на особливий контроль. Напередодні правоохоронці провели обшуки у дніпропетровського військкома, минулого місяця під арешт взяли одеського військкома, а також були заарештовані керівники обласного і районного військкоматів Рівненщини.
Зерно, вибори, невдячність. Де межа польської солідарності з Україною? (відео)
Україні знову закидають невдячність.І знову – її найближчий партнер. Польський високопосадовець натякнув, що їй слідувало би цінувати допомогу, отриману від Варшави. Це вилилося у взаємні виклики послів до обох МЗС – українського й польського й публічні докори на різних рівнях.
Що стоїть за з’ясуванням взаємин між країнами-друзями? Найбурхливішим від початку повномасштабної війни Росії з Україною?
Радіо Свобода з’ясовувало, коли чекати на чергове потепління в україно-польських відносинах. Дивіться відео за лінком
Зеленський: РФ запустила по Україні 1961 «Шахед»
Росія від початку повномасштабного вторгнення запустила по Україні 1961 іранський безпілотник «Шахед», повідомив у вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський.
«Загалом терористи вже запустили проти України щонайменше 1961 «Шахед», і значну частину вдалося збити. На жаль, не всі. Працюємо, щоб збивати більше – щоб максимум збивати. Працюємо, щоб було більше систем ППО», – сказав Зеленський.
Росія регулярно обстрілює українські міста, застосовуючи при цьому дрони і ракети. Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати південь України, зокрема Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
Раніше повідомлялося, що Іран має намір побудувати в Росії завод із виробництва дронів, який може запрацювати вже наступного року.
Минулого місяця аналітики з розвідувального управління Міноборони США заявили, що цей завод забезпечить Росію новими запасами безпілотників, які «значно більші», ніж ті, які вона могла закупити в Ірану.
Коли об’єкт буде завершений, нові дрони можуть мати значний вплив на війну, попередили аналітики.
ЗМІ: Польща перекидає бойові вертольоти до кордону з Білоруссю
Польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові вертольоти двох бригад Військово-повітряних сил. Про це заявив генерал Марек Соколовський 3 серпня на брифінгу під час візиту міністра оборони Польщі Маріуша Блащака до Білостока, повідомляє TVP.
За словами генерала, армія виконує завдання згідно з наказом міністра щодо негайного посилення білоруського напрямку.
«Що стосується авіаційного підрозділу, то в середу було проведено перегрупування вертольотів 1-ї авіаційної бригади Сухопутних військ і 25-ї аерокавалерійської бригади. Сьогодні вже проведена попередня розвідка місць їх дислокації, проведені технічні інструктажі», – сказав Соколовський.
Гелікоптери базуватимуться у двох місцях і перебуватимуть у режимі негайного реагування на випадок інцидентів на кордоні. Пілоти будуть готові застосувати зброю у разі нових провокацій.
«Вертольоти озброєні та готові до бою. Є дуже досвідчені пілоти з повними льотними правами, є пілоти, які були зі мною в Афганістані та Іраку і застосовували бортове озброєння та ракети. Вони досвідчені. Якщо станеться щось тривожне, вони без вагань застосують зброю», – запевнив генерал.
1 серпня Міністерство оборони Польщі заявило про порушення повітряного простору країни двома білоруськими вертольотами. Білоруське військове відомство це спростувало. Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак доручив збільшити кількість військ на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, зокрема бойові гелікоптери. Про інцидент повідомили керівництво НАТО.
Раніше з’явилася інформація, що «вагнерівці» проводять навчання з білоруською армією. У зв’язку з чим Польща почала перекинула понад 1000 своїх військових ближче до кордону з Білоруссю.
Україна почала переговори зі США про надання безпекових гарантій – ОП
Україна 3 серпня розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій, повідомили в пресслужбі президента України.
За повідомленням, це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, яку в липні підписали країни «Групи семи» (G7) і до якої висловили бажання приєднатися ще десять країн.
Українську делегацію очолив керівник Офісу президента Андрій Єрмак, повідомили в ОП.
«Символічно, що саме США – наш найбільший стратегічний партнер – стали першою країною, із якою Україна розпочала цей процес. У такий спосіб ми створюємо успішну модель і для інших партнерів», – цитує його слова пресслужба президента.
В ОП наголосили, що ці гарантії безпеки посилять прогрес України на шляху до майбутнього членства в євроатлантичній спільноті, включно з ЄС і НАТО, «що є кінцевою метою та найнадійнішою гарантією безпеки».
У липні країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.
Декларація про підтримку України, підписана ними, передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 і іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Однією з перших країн, яка приєдналася до цієї декларації, була Норвегія, яка не входить до G7.
Президент України Володимир Зеленський раніше привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Війська РФ знову обстріляли Херсон, влучили у торговельний центр і медзаклад – ОВА
Російські військові ввечері 3 серпня вкотре обстріляли центр Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні весь день окупанти гатять по середмістю. Під вогнем житлові квартали, соціальна інфраструктура. І от знову черговий обстріл. Поцілили у торговельний центр, а також – медзаклад», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, попередньо, постраждалих немає.
Раніше сьогодні в ОВА повідомили, що через російський обстріл Херсона був поранений волонтер із Норвегії.
Зранку 3 серпня російські військові обстріляли в Херсоні Катерининський собор і прилеглу територію двічі – спершу поранили трьох людей у тролейбусі, який проїздив поруч, згодом завдали поранень чотирьом рятувальникам, які приїхали гасити пожежу.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон і деокуповану частину області.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Білому домі назвали головне завдання саміту щодо України у Саудівській Аравії
Головним завданням саміту щодо України у Саудівській Аравії є представити міжнародній спільноті формулу миру президента України Володимира Зеленського, заявив в інтерв’ю «Голосу Америки» координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.
За його словами, на саміті буде «продовження процесу, який почався багато місяців тому, – це представлення і просування мирної формули, яку висунув президент Зеленський», щоб ширше ознайомити міжнародну спільноту з пропозиціями Києва з припинення війни, і щоб заручитися його підтримкою більшої кількості держав.
Коментуючи заяву президента Мексики Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, що він готовий приєднатися до зустрічі лише у випадку, якщо туди запросять і Росію, Кірбі пояснив, що у Джидді відбудуться не мирні переговори щодо припинення війни, а представлення позиції України.
«Очевидно, кожна країна може вирішувати сама, як вона ставитиметься до мирної формули президента Зеленського й те, якою мірою і яку вона роль хоче відігравати, коли і якщо відбуватимуться мирні переговори», – сказав Кірбі.
Водночас, за його словами, президент РФ Володимир Путін жодним чином не виявив своєї готовності до дипломатії, зокрема, продовжуючи утримувати окуповані території й обстрілюючи українську зернову інфраструктуру.
«Люди не мають розглядати зустріч у Джидді як форум, де будуть досягнуті певні нематеріальні результати, йдеться про продовження розмови про те, як може виглядати ця формула миру», – сказав Кірбі.
30 липня видання The Wall Street Journal із посиланням на дипломатів, які брали участь в обговоренні, повідомило, що Саудівська Аравія збирається провести переговори між Заходом, Україною і ключовими країнами, що розвиваються, на початку серпня. Серед учасників – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі й Замбія. Росія не запрошена.
За словами співрозмовників видання, зустріч потрібна для того, щоб Захід міг заручитися підтримкою великих країн, багато з яких дотримуються нейтралітету щодо війни Росії проти України.
Саудівська Аравія, за словами дипломатів, була обрана для проведення переговорів, зокрема, щоб переконати Китай, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, взяти в них участь.
Як писало видання, українські й західні чиновники вважають, що спільні зусилля зможуть привести до мирного саміту наприкінці цього року, на якому лідери домовляться про загальні засади врегулювання конфлікту.
Ці принципи, за словами джерел, мають допомогти у проведенні переговорів між Росією й Україною на користь Києва.
Путін у липні підписав рекордну кількість секретних указів – «Медіазона»
У липні 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав рекордну кількість секретних указів, 62% документів не були опубліковані – про це йдеться у дослідженні «Медіазони».
Як зазначає видання, 12 секретних указів були підписані у період з 27 по 31 липня, це максимальний показник за весь час повномасштабної війни Росії проти України. Липневий показник поступається лише показнику в січні 1999 року, коли в Росії засекречено було 64% указів президента. За підсумками перших семи місяців цього року 48% усіх указів було засекречено.
Найчастіше, зазначає «Медіазона», секретні укази стосуються нагородження учасників війни проти України, зокрема посмертно. Так, на початку російської повномасштабної агресії у березні 2022 року частка секретних указів досягала 54%, тепер вона піднялася ще вище на тлі українського контрнаступу, вважають автори дослідження.
«Медіазона» проаналізувала всі укази президента Росії, опубліковані з початку року. Кожен із них має порядковий номер. Якщо якийсь номер пропущений, то указ був визнаний секретним.
Росія останнім часом не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Радник російського глави Криму Олег Крючков повідомив, що цієї ночі на окупованому Росією півострові працювала система ППО. Водночас кримські пабліки пишуть, що серед причин вибухів, які чули жителі Криму – пожежа на нафтобазі у Феодосії.
Радіо Свобода в умовах війни та окупації Криму не може наразі перевірити ці повідомлення з інших джерел.
«У кількох районах Криму спрацювали системи ППО. Усі об’єкти збиті. Працюють усі служби. Пошкоджень та постраждалих немає», – написав Крючков у Telegram.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова.
Минулої доби на фронті було близько 40 бойових зіткнень – Генштаб
Генштаб Збройних сил України розповів про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 4 серпня.
«Протягом минулої доби відбулось близько 40 бойових зіткнень… Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, ЗСУ на Бахмутському напрямку стримують армію РФ в напрямку південніше та південно-східніше Іванівського. На Мар’їнському – продовжують стримувати наступ російських військ в районі Мар’їнки.
Розпочалася п’ятсот двадцять сьома доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
РФ заявила про атаку безекіпажних катерів у Новоросійську. Це найбільший торговий порт півдня Росії
Російські ЗМі з посиланням на Міноборони РФ повідомляють вранці 4 серпня, що в Краснодарському краї РФ, в районі Новоросійська, «російські кораблі відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу».
Екстрені служби Новоросійська повідомили про вибухи в акваторії Новоросійська. Наразі встановлено тимчасову заборону руху суден у порту, повідомляють державні ЗМІ РФ.
Згідно з повідомленнями, постраждалих та руйнувань внаслідок атаки немає. Російська влада вчергове звинувачує в атаці Україну. Київ не коментував ці повідомлення.
У Новоросійську розташовується найбільший торговий порт півдня Росії.