«Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Верховний представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив про політичну домовленість серед країн-членів про використання заморожених активів Росії на користь України, передає кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«У нас є політична домовленість щодо завершення роботи на основі пропозиції, яку ми внесли в грудні, зосереджуючись на доходах, а наразі йдеться про надприбутки», – сказав Жозеп Боррель після завершення засідання міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу.
За його словами, обговорювати можливість використовувати доходи від надприбутків від заморожених активів російського центробанку продовжать посли країн-членів і, швидше за все, остаточне рішення буде ухвалене протягом місяця. «Я бачу, що досягається угода, і докладаються зусилля, щоб це рішення було ухвалене до наступної Ради міністрів закордонних справ», – повідомив Жозеп Боррель.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У зв’язку зі зростанням інфляції і кредитних ставок у ЄС ці кошти почали генерувати значно більші прибутки, ніж раніше. Так, за даними Euroclear, лише за дев’ять місяців 2023 року заморожені російські активи дали 3 мільярди євро прибутків.
Бельгійська влада погодилася віддати на користь відбудови України податки від згенерованих надприбутків, але не готова самостійно конфіскувати надприбутки і чекає на спільне рішення для усього ЄС і країн «Групи семи». Одноосібний крок може дестабілізувати фінансові ринки, побоюються в Брюсселі.
Бельгія створила спеціальний фонд для України, який наповнюють за допомогою податків на надприбутки від заморожених активів Росії. Таким чином вдалося зібрати уже 1,7 млрд євро.
Сполучені Штати Америки мають законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України, і адміністрація президента Джо Байдена його підтримує.
Голова дипломатії ЄС приїде до України в лютому
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель у лютому відвідає Україну. Він оголосив про це 22 січня в Брюсселі на пресконференції після завершення засідання Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу.
«Я поїду в Україну в у перший чи другий тиждень лютого», – сказав Боррель, не назвавши точної дати.
Він також не повідомив, із ким планує зустрітися під час візиту.
«Міністри погодилися, що зараз не час зменшувати нашу допомогу Україні, навпаки – треба зробити більше і швидше… щодо фінансових ресурсів, військового обладнання, тренування військових і всіх українських потреб для захисту. Ми продовжуватимемо працювати над прогнозованою допомогою», – сказав голова дипломатії ЄС.
Раніше сьогодні Боррель заявив, що ЄС не припинить підтримку України через ситуацію на Близькому Сході.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба, виступаючи на зустрічі Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, заявив, що Україна розраховує на швидкі кроки вже в першій половині 2024 року щодо відкриття переговорів про вступ до ЄС, а також закликав блок збільшити постачання зброї й затвердити довгострокову програму підтримки Києва.
Офіс Жозепа Борреля висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
Неофіційний документ зовнішньополітичної служби ЄС, котрий, як у ньому йдеться, «базується на широкому обміні інформацією з державами-членами ЄС», з’явився у розпорядженні Радіо Свобода. Кошти, як передбачає ідея, підуть на спільні закупівлі зброї для України і навчання її військових, і зроблять військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
Зіткнення між НАТО і Росією реальне? Туск приїхав у Київ. Нові ініціативи Зеленського
- Steadfast Defender 2024: НАТО проводить найбільші за останні десятиліття навчання. Востаннє такі відбувалися у 1988 році. Тепер країни НАТО тренуються відбивати можливу агресію з боку Росії. Сценарій – напад Росії на територію союзників, який приводить у дію статтю п’яту договору НАТО про колективну оборону. Раніше німецьке видання Bild повідомляло, що має секретний документ Міноборони Німеччини із сценарієм, згідно з яким Росія атакує східний фланг НАТО в 2025 році. Наскільки реальне зіткнення між НАТО і Росією? Чи зможе НАТО відбити атаку?
- Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, що дозволяє запровадити інститут множинного громадянства. Це дозволить мати громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам з різних країн світу. А також підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації»: що це означає?
- Тим часом прем’єр Дональд Туск приїхав у Київ. Кілька заяв після зустрічі із президентом Зеленським, серед них – Польща підтримує декларацію G7 про гарантії безпеки для України, виступає за швидке приєднання України до Європейського союзу, а також призначить свого уповноваженого з відновлення України. Ним стане депутат Сейму Павел Коваль. Що означає візит Туска та як вирішуються суперечки між Польщею та Україною?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
РФ оголосила Антивоєнний комітет «небажаною організацією»
У РФ Генеральна прокуратура надала Антивоєнному комітету Росії статус так званої небажаної організації. Його діяльність у Росії буде заборонена, за співпрацю з ним передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Разом із самим комітетом Генпрокуратура внесла до списку «небажаних» дві афілійовані з ним некомерційні організації в європейських країнах: французьку Russie-Libertes та іспанську La Asociaсion de Rusos Libres.
Перевірку діяльності Антивоєнного комітету прокуратура порушила на запит одного з депутатів Державної думи. Пізніше депутат Держдуми РФ Андрій Луговий заявив, що Генпрокуратура ухвалила рішення за його запитом. Луговий відомий тим, що британське слідство назвало його виконавцем убивства в 2006 році в Лондоні колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка. Велика Британія вимагала від Москви видачі Лугового, але російська влада в екстрадиції відмовила.
Антивоєнний комітет Росії – громадська організація, створена групою російських громадських діячів та громадянських активістів 27 лютого 2022 року, після початку повномасштабної війни в Україні. У маніфесті організації зазначено, що її цілі – зупинити війну та протистояти режиму Володимира Путіна, який організація розцінює як диктаторський. Серед членів Комітету є Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, Дмитро Гудков та інші.
Закон про небажані організації діє в Росії з 2015 року. Робота структур, які влада вносить до відповідного реєстру, у країні заборонена. За участь у діяльності небажаної організації загрожує штраф до 500 тисяч рублів, а за повторного епізоду – до чотирьох років позбавлення волі. При цьому формулювання, що саме може вважатися участю, в законі є розпливчастим.
Бельгія планує надати понад 600 млн євро військової допомоги Україні – Умєров
Бельгія цього року планує надати Україні 611 мільйонів євро військової допомоги, повідомив 22 січня міністр оборони Рустем Умєров після телефонної розмови з міністеркою оборони Бельгії Людивін Дедондер.
«Високо ціную непохитну підтримку бельгійських партнерів. Цього року Бельгія планує надати 611 мільйонів євро військової допомоги і має довгострокове зобов’язання підтримувати модернізацію наших сил оборони», – написав Умєров на своїй сторінці у фейсбуці.
Міністр оборони України додав, що разом із бельгійською колегою вони обговорили останні події на фронті й перспективи оборонної співпраці між країнами. Також він подякував Бельгії за участь в програмі навчання українських пілотів.
Дедондер розмову не коментувала, але на своїй офіційній сторінці в соцмережі X (колишньому твіттері) зробила репост публікації з офіційного аккаунту Міноборони України про ці переговори.
Бельгія неодноразово надавала фінансову допомогу Україні – минулого року країна надала один зі своїх найбільших пакетів допомоги, посилюючи військову підтримку України. Крім того, Бельгія бере активну участь в підготовці українських пілотів на F-16.
ОВА: одна людина загинула, одна поранена через обстріл РФ у Куп’янську
Одна людина загинула, ще одна була поранена в Куп’янську внаслідок російських обстрілів, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти вчергове вдарили артилерією по Куп’янську. На жаль, одна людина загинула, дані встановлюються. Також на цю хвилину відомо про постраждалого 66-річного чоловіка», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу загорівся цивільний автомобіль автомобіль, пошкоджений багатоквартирний житловий будинок, приміщення магазину.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Мін’юст подав позов про конфіскацію активів Богуслаєва
Уряд України хоче стягнути в дохід держави активи підсанкційного бізнесмена В’ячеслава Богуслаєва, колишнього директора заводу «Мотор Січ», а також Петра Кононенка, колишнього члена ради директорів «Мотор Січі».
Міністерство юстиції України повідомило 22 січня, що звернулося з відповідною позовною заявою до Вищого антикорупційного суду.
«Мін’юст просить стягнути у вищевказаних осіб, пов’язаних сталими бізнес-зв’язками, більше ніж 30 одиниць нерухомого майна (житлових/нежитлових приміщень, земельних ділянок), корпоративні права більш аніж 10 юридичних осіб, серед яких 100% частки у статутних капіталах ТДВ СК «МОТОР-ГАРАНТ», ТОВ «Вінницький авіаційний завод», ТОВ «Вертольоти МСБ», їхні частки в статутному капіталі ТОВ ФІРМА «ЖЕКОН», майнові права, зокрема на торгівельні марки й патенти на промислові зразки, чималу кількість вогнепальної зброї», – повідомила пресслужба Мін’юсту.
В’ячеслава Богуслаєва, ексдиректора стратегічно важливого підприємства «Мотор Січі», яке спеціалізується на виробництві авіаційної техніки, з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі-агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації. Згодом йому оголосили також підозру в «перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань».
Відповідно до офіційної версії слідства, Богуслаєв, поміж іншого, у квітні 2022 року блокував передачу гелікоптера Мі-2-МСБ-1 представникам Головного управління розвідки України і надавав своїм підлеглим вказівки сховати деталі й експлуатаційну документацію, без яких використовувати цей гелікоптер було б неможливо.
Навесні 2023 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував фрагменти розмов Богуслаєва з бізнес-партнерами й підлеглими, а також документи, які свідчили про те, що українське стратегічне підприємство «Мотор Січ» роками підсилювало обороноздатність Росії шляхом постачання туди унікальних українських виробів – авіадвигунів для штурмової авіації та запчастин до них, в тому числі після лютого 2022 року.
У жовтні СБУ повідомила, що передала до суду справу експрезидента «Мотор Січі» й арештувала його активи на понад 12 мільярдів гривень.
Соціальна допомога для українців у Німеччині: напруга зростає?
Німецький уряд дедалі більше приділяє уваги питанню доцільності виплат соціальної допомоги для українських біженців. Через намагання заощадити бюджетні кошти лунають заклики скоротити виплати для шукачів притулку з України. Політики з опозиційних партій, Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС), останні кілька місяців висловлюють критику щодо того, що українські біженці з самого початку отримують соціальні пільги за програмою Bürgergeld – такі ж, як місцеве населення, на відміну від допомоги переселенцям з інших країн, що є нижчою.
У 2022 році уряд Німеччини таке рішення про соціальні пільги пов'язував з можливостями швидкого працевлаштування українців. Однак попри те, що майже половина українців має вищу освіту, лише кожен п'ятий з них працює в Німеччині, тобто 20%, за офіційними даними. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.
Ситуація на Сіверському й Бахмутському напрямках залишається «вкрай напруженою» – Сирський
Командувач Сухопутних військ ЗСУ відвідав бригади на Сіверському і Бахмутському напрямках у Донецькій області й заявив, що ситуація там залишається «вкрай напруженою».
«Обстановка залишається вкрай напруженою і характеризується інтенсивним застосуванням противником вогню артилерії, мінометів, ударних дронів і веденням штурмових дій. У ході роботи заслухав командирів по висновках з оцінки обстановки і пропозиції щодо подальшого ведення бойових дій. Також на місцях були ухвалені всі необхідні рішення для підвищення ефективності оборони й усунення проблемних питань», – йдеться в повідомленні Сирського у телеграмі.
Що це за рішення – він не уточнив.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська на Таврійському напрямку перегруповуються, і українські сили очікують на збільшення їхньої активності.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Видання Financial Times із посиланням на неназваних українських чиновників 19 січня писало, що російські війська, ймовірно, планують провести широкомасштабний наступ влітку 2024 року. У Києві вважають, що Росія спробує захопити території чотирьох регіонів України, про анексію яких Москва оголосила у вересні 2022 року, ідеться про Донецьку Луганську, Херсонську і Запорізьку області.
Один із західних чиновників у розмові з FT зазначив, що «перспективи оперативного прориву будь-якої зі сторін у 2024 році» невеликі.
Голова Нацполіції: ходити й роздавати повістки поліцейські не будуть
Голова Національної поліції України Іван Вигівський заявив, що поліцейські особисто не роздаватимуть повістки громадянам, бо це не входить до їхніх обов’язків і вони не мають на це ресурсу.
«Поліція максимально сприяє ТЦК в тому, щоб встановлювати місце перебування ухилянтів, та згідно з повноваженнями і за наявності необхідних документів від ТЦК, доставляти до них таких осіб. Але вручення повісток, спільні наряди – це додаткове навантаження, і у нас немає такого ресурсу, щоб поставити біля кожного працівника ТЦК ще й поліцейського. Ми стоїмо на блокпостах, щодня виконуємо свої обов’язки, в тому числі і непритаманні поліції функції. Ми готові допомагати, але особисто фізично поліцейські ходити роздавати повістки не будуть. Принаймні до того, поки законом не буде встановлена така норма і це не буде визначено нашим функціоналом», – сказав Вигівський в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
При цьому, за словами голови Нацполіції, навіть якщо законом буде встановлена така норма, як вручення повісток поліцейськими, то поліції все одно не вистачить людей.
«Я вважаю, що кожен повинен займатись своєю роботою, та у нас на сьогодні недостатньо ресурсу для того, щоб ми ще й ходили і роздавали повістки», – додав він.
У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що до нього звернулися військові з проханням дати можливість більше мобілізувати людей в армію.
Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist виступив за розширення мобілізації, щоб була можливість замінити солдатів на фронті.
12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки.
Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.
Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби й інших відомств.
«Майже дві тисячі людей пройшли підготовку». Що таке «дрони на кухні» і хто їх складає?
Незалежно від віку та освіти, головне – бажання – десь так, за словами ініціаторів, можна охарактеризувати тих, хто долучається до проєкту «Народний дрон». Його раніше у мережі популяризував міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Про усі нюанси цього проєкту, який по суті передбачає виробництво безпілотників українцями прямо на кухнях, Радіо Свобода поспілкувалося з Марією Берлінською – керівницею Центру підтримки аеророзвідки та засновницею Victory Drones.
Українські пілоти вже літають на F-16 з інструкторами – Ігнат
Українські пілоти у межах навчання на винищувачах F-16 вже літають на них з інструкторами, повідомив 22 січня в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Днями міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що перших ударів із F-16 по російських загарбниках українські пілоти можуть завдати вже цього року. Він додав, що підготовка до передачі винищувачів йде за планом.
Ігнат підтвердив цю заяву. За його словами, багато чого він ще не може розповідати, адже партнери «дуже конфіденційно готують наших пілотів».
«Не оприлюднюється особливо ніяка інформація, але те, що сказав і міністр закордонних справ України, дійсно відповідає дійсності. Є чіткий план дій партнерів у рамках нашої авіаційної коаліції, до якої навіть долучилися країни, що не мають на озброєнні F-16, але все ж таки готують фахівців», – підкреслив Ігнат.
Речник додав, що є різноманітні фактори, що впливають на терміни підготовки. Зокрема, це кількість годин нальоту, погодні умови, а також перерва під час Різдвяних свят.
«Процес іде, льотчики літають з інструкторами. Те, що ми й місяць тому говорили. Потрібно налітати певну кількість годин. Є фактор і погодних умов, є фактор, що у всьому світі були певні вихідні – Різдвяні», – сказав Ігнат.
Водночас він запевнив, що вже всі повернулися до роботи і продовжують навчатися в повітряних просторах США, Данії і Великої Британії.
Інші фахівці з обслуговування також здобувають необхідні навички в інших країнах, додав Ігнат.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Типовий курс підготовки триває близько шести місяців. Однак офіційні особи США зазначили, що українські пілоти навряд чи будуть слідувати стандартній моделі, оскільки курс відповідатиме потребам України в захисті неба від російських літаків, безпілотників і ракет.
Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів. Данія заявила, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Обстріл ринку в Донецьку. Чому донеччани підозрюють Росію
27 загиблих і 26 поранених. Такі наслідки обстрілу ринку у мікрорайоні Текстильник Кіровського району Донецька озвучує російська окупаційна адміністрація і, оскільки в місті не працюють жодні міжнародні спостерігачі, ЗМІ змушені цитувати саме цю цифру. В кадрі зйомок російських каналів дійсно видно багато тіл загиблих. Росія звинувачує в обстрілі по цивільних Україну. Українські військові зазначили, що не причетні до удару. А деякі жителі окупованого міста, зокрема й у соцмережах, припускають, що обстріл – це відповідь окупантів на численні скарги людей з цього мікрорайону на відсутність води (вони влаштували цілий флешмоб в соцмережах) або підготовка РФ до засідання Радбезу ООН, на який щойно попрямував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Трагедія сталася рівно у роковини обстрілу в мікрорайоні Боссе: тоді, у 2015-му, одне підконтрольне Росії угруповання вело вогонь по іншому, однак вразило тролейбус, повний людей.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) збирає усю інформацію, яка є наразі про обстріл ринку, та пояснює, чому серед місцевих шириться версія обстрілу донецького мікрорайону саме окупаційними військами.
Міські бої: ЗСУ вибили Росію з вулиць Авдіївки?
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 21 січня зафіксував просування російських військ у межах Авдіївки – в районі колишнього ресторану «Царське полювання» на вулиці Соборній на півдні та вздовж смуги дерев на південному заході.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що армія агресора зайшла і на вулиці Колосова та Лермонтова – проте аналітики Інституту не знайшли цьому підтверджень.
Про те, що на півдні Авдіївки ситуація вийшла з-під контролю Сил оборони, написав 19 січня і проєкт DeepState. За даними аналітиків, росіяни намагалися пробитися углиб міста з вулиці Соборної.
А у звіті на кінець доби 20 січня проєкт написав, що Росія захопила «Царське полювання» та намагається закріпитися на вулицях Чернишевського, Спортивної та Соборної.
«Продовжуються стабілізаційні заходи, якщо успіху не буде, то це поставить під загрозу всю східну частину міста та її околиці», – повідомили аналітики.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Але вже 21 січня журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що українські бійці вибили загарбників за межі міста.
«Батарея управління та артилерійської розвідки 110-й ОМБр допомагає з повітря відкинути окупантів за межі міста», – написав він у телеграмі.
Головні питання випуску:
Чому Сили оборони «втратили контроль» над ситуацією на південь від Авдіївки?
Чому Росія намагається нав'язати ЗСУ міські бої?
І як українським бійцям вдалося відкинути загарбників із вулиць Авдіївки?
Схід
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Штурмові та наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Зеленський після зустрічі з Туском повідомив про новий оборонний пакет від Польщі
Польща планує новий оборонний пакет для України – про це заявив президент Володимир Зеленський 22 січня після зустрічі з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском.
«Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо таку незмінну допомогу. Є нова форма нашої взаємодії заради більшого масштабу закупівель зброї для українських потреб. Це польський кредит для України», – цитує Зеленського пресслужба Офісу президента.
Крім того, додав він, політики обговорили можливості щодо спільного виробництва зброї в майбутньому.
Зеленський також висловив вдячність Польщі за готовність почати роботу щодо двосторонньої угоди про безпекову співпрацю.
Читайте також: Дуда: «підтримка США – єдина надія на перемогу України»
Канцелярія Туска поширила його слова, за якими «ніщо так не будує взаємну повагу та дружбу, як самовіддана допомога в складні часи».
«Ви не самотні, також у тому сенсі, що ця боротьба триває в кожній європейській країні. Сьогодні будь-хто у вільному світі, хто прикидається нейтральним, дотримується рівної дистанції чи демонструє її до України та Росії, заслуговує на найтемніше місце в політичному пеклі», – заявив голова польського уряду.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув до Києва раніше в понеділок. Він анонсував свій візит до України 12 січня, заявивши, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України та проблеми польських перевізників.
У Євросоюзі готують кількарічний пакет військової допомоги Україні на 20 мільярдів євро
Офіс Жозепа Борреля висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
Неофіційний документ зовнішньополітичної служби ЄС, котрий, як у ньому йдеться, «базується на широкому обміні інформацією з державами-членами ЄС», з’явився у розпорядженні Радіо Свобода.
Кошти, як передбачає ідея, підуть на спільні закупівлі зброї для України та навчання її військових, і зробить військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
«Це матиме більшу цінність з точки зору надання більшої та кращої оперативної підтримки Україні, ніж це могло б бути у випадку, якби держави-члени діяли індивідуально», – зазначено у паперах.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності»: речник МЗС відповів на слова Фіцо
Речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко відреагував на останні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про необхідність «компромісу» між Росією та Україною.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності. Ні України, ні Словаччини, ні будь-якої іншої країни», – заявив Ніколенко 22 січня.
Він вказав на те, що Україна та її партнери докладають зусиль для звільнення українських окупованих територій, в тому числі щоб уникнути російського вторгнення до інших країн: «зокрема, і до Кошицького, Пряшівського та інших словацьких країв».
Читайте також: Словаччина відновить співпрацю з Росією та Білоруссю у сфері культури
«Давайте говорити відверто: без безпеки в Україні, не буде безпеки ні в Словаччині, ні в Європі загалом. Маємо спільними зусиллями наближати українську перемогу», – додав він.
Днями прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в своєму інтерв’ю заявив, що Україна нібито має погодитися на територіальні поступки Росії.
«Повинен бути якийсь компроміс. Чого вони (українці – ред.) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично», – сказав він.
Цього тижня в Ужгороді заплановані переговори між прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцом і прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Напередодні зустрічі Фіцо висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, він «загрожує Третьою світовою війною».
Гуменюк розповіла, як вибухи в окупованому Криму впливають на логістику армії Росії
Через вибухи в Криму логістика російських військ сповільнюється або тимчасово зупиняється й не забезпечує їхні потреби з необхідною інтенсивністю. Про це заявила керівниця об’єднаного прес-центру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Впливають (вибухи – ред.) на логістику досить потужно, тому що вона або сповільнюється, або припиняється на деякий час. Тобто вона не відповідає в такому разі інтенсивності потреб окупаційного війська. Коли потрібно поповнювати присутність на тому ж лівобережжі Херсонщини, ворог має очевидні складнощі», – сказала вона в ефірі українського національного телемарафону.
Крім того, зазначила Гуменюк, українські військові намагаються встановити вогневий контроль і над пунктами базування противника у Криму, і над шляхами, якими цей резерв може прямувати до лінії бойового зіткнення.
Читайте також: ISW про потоплений корвет «Тарантул» біля Севастополя: удари України по Криму наприкінці грудня виявилися успішнішими
«Вони усвідомлюють, що якщо не в самому пункті базування, то на шляху постачання цим резервам загрожує небезпека», – додала речниця.
Раніше Гуменюк прокоментувала масштабне відключення електрики у кількох містах Криму увечері 18 січня. Вона зазначила, що «ускладнення життя» військових об’єктів РФ, які живляться із загальної електроенергії півострова, є одним із завдань української армії.
Напередодні російська влада заявляла про «ракетну атаку» на окупований півострів.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
Україна залишається на порядку денному зустрічі Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, заявив високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня.
Таким чином він відповів на питання кореспондентки Радіо Свобода, відео відповіді оприлюднила пресслужба голови дипломатії ЄС. За словами Борреля, ситуація в Україні буде першою в порядку денному.
«Той факт, що ми шукаємо рішення для ситуації на Близькому Сході, не означає, що ми не продовжуємо підтримувати Україну. Першим виступатиме міністр закордонних справ України», – сказав він.
Боррель додав, що міністри планують обговорити сталу підтримку України, а на неформальній зустрічі в Гімнічі з цього ж приводу зберуться міністри оборони.
«Не хвилюйтеся. Українцям немає про що хвилюватися. Європейська підтримка залишається такою ж сильною, як і завжди, і вона триватиме», – запевнив голова дипломатії ЄС.
Британська розвідка пояснила, як Україна змогла поновити судноплавство в Чорному морі
У грудні 2023 року українські порти експортували більше сільськогосподарської продукції, «ніж будь-коли після російського вторгнення», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії.
У зведенні розвідників зазначається, що експорт перевищив щомісячні обсяги, досягнуті в рамках «зернової угоди», яка реалізується за посередництва ООН і Туреччини, коли кораблі піддавалися російським перевіркам.
«Україна досягла цього, оскільки не дозволила російському Чорноморському флоту діяти у західній частині Чорного моря, де він перебуває під загрозою з боку українських ракет та безпілотних надводних кораблів», – йдеться у повідомленні.