На Одещині в Сергіївці завершили рятувальні роботи – ДСНС
На Одещині в Сергіївці завершили аварійно-рятувальні роботи, повідомляє у фейсбуці Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше сьогодні у ДСНС повідомляли, що наслідки ракетного удару у Сергіївці ліквідовують 150 рятувальників.
Вночі 1 липня російські літаки стратегічної авіації з напрямку Чорного моря завдали ракетного удару по Одещині. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку у Сергіївці.
За даними Одеської ОВА, в житловому будинку загинули 16 людей, ще 38 постраждали (всі госпіталізовані), на базі відпочинку загинули п'ятеро людей, серед яких - дитина. Постраждали 39 людей.
За даними Володимира Зеленського, станом на 27 червня Росія застосувала проти України вже майже 2800 різних крилатих ракет.
Війська РФ закріплюються у населеному пункті біля Лисичанська – Генштаб ЗСУ
Російські війська закріплюються біля Верхньокам’янки, яка розташована поблизу Лисичанська, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«За результатами бойових дій (противник) закріплюється в районі населеного пункту Верхньокам’янка», – йдеться у повідомленні.
Вранці 2 липня у Генштабі повідомляли, що на Лисичанському напрямку біля Верхньокам’янки російські війська вели наступ, але успіху не мали, відійшли.
Сьогодні російські інформагенції з посиланням на главу Чечні Рамзана Кадирова повідомили про оточення військами РФ Лисичанська.
Спікер Нацгвардії Руслан Музичук в ефірі телемарафону заявив, що зараз біля Лисичанська йдуть запеклі бої, місто не оточене. У Генштабі ЗСУ ці заяви російської сторони наразі не коментували.
На Донбасі нині триває активний наступ військ РФ на Лисичанськ. За інформацією голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, Лисичанськ – останній форпост Луганщини. Тривають бої навколо міста з різних боків.
30 червня в британській розвідці заявили, що здатність українських сил продовжувати бої, які сповільнюють противника, а потім уникати оточення шляхом впорядкованого відходу, залишатиметься ключовим фактором для результату військової кампанії на Донбасі.
Через можливе проникнення ДРГ з Білорусі посилили блокпости – Єнін
В Україні посилили режим контролю на блокпостах через загрозу проникнення диверсійно-розвідувальних груп з території Білорусі, повідомив заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін.
За його словами, противник активно поширює дезінформацію про ймовірний наступ військ з боку Білорусі на Україну, проте українська та іноземні розвідки цього не підтверджують.
Немає ознак формування ударного угруповання противника на території Білорусі, але у нас є інформація про можливі провокації з метою остаточного втягнення Білорусі у війну проти України, можливе проникнення диверсійних груп, тому правоохоронці запровадили посилений режим несення служби на блокпостах», — сказав Єнін в ефірі національного телемарафону.
За його словами, минулого тижня на блокпостах виявили 256 підозрілих осіб та викрили дві диверсійні групи.
Президент України Володимир Зеленський 26 червня звернувся до громадян Білорусі, яких зараз «втягують у війну – навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці».
Зеленський наголосив, що «будь-яка людина, просто нормальна людина в будь-якій державі, зокрема в Білорусі, може зробити свій внесок у захист життя». За його словами, цей тиждень буде «дуже важливим для нас усіх».
На Дніпропетровщині знову «прильот» – влада
Російські війська атакували місто Павлоград Дніпропетровської області, повідомила в телеграмі Павлоградська міська рада.
«У Павлограді «прильот». Працюють відповідні служби. Фото, відео вибуху не публікуйте в інтернеті. Чекаємо на офіційну інформацію», – йдеться у повідомленні.
Водночас, за повідомленнями обласної влади, ніч на Дніпропетровщині минула тихо – без повітряних тривог і без обстрілів.
Цього тижня російські війська з різних видів озброєння атакували Дніпропетровщину. 28 червня війська РФ випустили шість ракет по Дніпропетровщині. За даними ОВА, у Дніпрі через «прильоти» була зруйнована залізнична інфраструктура і підприємство. Під завалами автотранспортного підприємства в Дніпрі, в яке влучила російська ракета, виявили тіла двох загиблих.
Ще в цьому році Одесу можуть внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Омельченко
Одесу можуть внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще цього року, вважає посол України у Франції, постійний представник при ЮНЕСКО Вадим Омельченко.
«На черзі Одеса (внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ред.). Зараз дуже швидкими темпами опрацьовується досьє. Я думаю, що ще в цьому році Одеса буде під захистом ЮНЕСКО», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Він пояснив, чим обґрунтовані такі очікування.
«Нас підтримує група друзів України в ЮНЕСКО. Це була ініціатива італійської делегації. Дуже швидко Міністерство культури У країни подало заявку. І ми опрацьовуємо досьє по пришвидшеній процедурі», – додав він.
У квітні міністр культури Італії Даріо Франческіні запропонував внести Одесу до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як повідомляло Міністерство культури України, щонайменше Італія та Німеччина заявили про підтримку ініціативи внесення історичного ареалу Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Місто Одеса стало одним з об'єктів російської агресії. Росія неодноразово атакувала місто ракетами. Сили ППО більшість цих атак відбили.
Російські ракети вранці атакували портову інфраструктуру Миколаєва – ОК «Південь»
Вранці російські ракети атакували портову інфраструктуру Миколаєва, повідомляєв фейсбуці оперативнe командування «Південь».
«Вкотре атаковано об’єкти портової та іншої виробничої інфраструктури міста, а також зафіксовано влучання у сільськогосподарські угіддя у передмісті», – йдеться у повідомленні.
За даними командування, на Миколаїв російські війська спрямували 10 ракет типу «Онікс», їх випустили з ракетного комплексу «Бастіон» на окупованій Херсонщині.
У свою чергу, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив, що внаслідок ранкових ракетних ударів пошкоджені об’єкти промисловості.
«Ракетні удари окупанти почали наносити о 4:30 ранку. В результаті обстрілів постраждали об’єкти промисловості. Проте, як повідомляє Військова комендатура оборони Миколаєва, більшість ракет лягли у передмісті», – написав він у телеграмі.
Жертв та постраждалих немає.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
«Русскім духом» на острові Зміїний більше не пахне – Залужний
«Русскім духом» на острові Зміїний більше не пахне, заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
За його словами, українські військові «допомогли» окупантам остаточно евакуювати залишки свого гарнізону з острова.
«Вчорашніми авіаударами росіяни намагалися знищити свою техніку, озброєння і майно на острові Зміїний. Однак, традиційно не впоралися з поставленим завданням. Ми «допомогли» окупантам остаточно евакуювати залишки свого гарнізону з нашого острова. Більше там «русскім духом» не пахне», – написав він у телеграмі.
30 червня оперативне командування «Південь» повідомило, що внаслідок нанесення вогневих ударів українськими ракетними й артилерійськими підрозділами по острову Зміїний, противник «поспіхом евакуював залишки гарнізону двома швидкісними катерами й, імовірно, залишив острів». Згодом головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що російські військові залишили острів Зміїний.
Міноборони Росії підтвердило виведення своїх військових з острова і назвало його «кроком доброї волі». Таке пояснення російськими військовими своїх дій викликало кепкування з боку українських користувачів соцмереж.
1 липня, як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, після «жесту доброї волі» російські літаки завдали удар фосфорними бомбами по острову Зміїний.
Читайте також: «У крейсера «Москва» «крок доброї волі» вийшов кращий» – експерт про евакуацію сил армії РФ із острова Зміїний
Острів Зміїний у Чорному морі перебував під тимчасовою російською окупацією, починаючи з нападу РФ у перші дні повномасштабної війни. Час від часу українська сторона повідомляла про враження російських сил на острові чи поруч. Зокрема 17 червня стало відомо, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василий Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу чорноморського флоту Росії.
У Нацгвардії спростовують заяву Кадирова про оточення Лисичанська
Національна гвардія України спростувала повідомлення про оточення Лисичанська Луганської області, про яке заявляє російська сторона.
«Зараз біля Лисичанська йдуть запеклі бої, однак, на щастя, місто не оточене і перебуватиме під контролем українських військ. Водночас противник намагається створити сприятливі умови для наступу на півдні, зокрема на Миколаївщину», – заявив спікер Нацгвардії Руслан Музичук в ефірі телемарафону.
Однак, за його словами, ситуація на Лисичанському, Бахмутському, Слов'янському напрямках, а також на Харківщині є найскладнішою на всій лінії фронту.
«Метою ворога тут залишається вихід на адмінкордон Донецької та Луганської областей», – додав він.
Сьогодні російські інформагенції з посиланням на главу Чечні Рамзана Кадирова повідомили про оточення військами РФ Лисичанська.
У Генштабі ЗСУ ці заяви російської сторони наразі не коментували.
Як повідомляли в ЗСУ вранці 2 липня, на Лисичанському напрямку біля Верхньокам’янського російські війська вели наступ, але успіху не мали, відійшли.
На Донбасі нині триває активний наступ військ РФ на Лисичанськ. За інформацією голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, Лисичанськ – останній форпост Луганщини. Тривають бої навколо міста з різних боків.
30 червня в британській розвідці заявили, що здатність українських сил продовжувати бої, які сповільнюють противника, а потім уникати оточення шляхом впорядкованого відходу, залишатиметься ключовим фактором для результату військової кампанії на Донбасі.
Понад 10 тисяч маріупольців перебувають у «тюрмах» угруповання «ДНР» – міськрада
Маріупольська міська рада повідомила 2 липня, що понад 10 тисяч маріупольців перебувають у «тюрмах» на підконтрольних угрупованню «ДНР» територіях.
«Мирні, цивільні жителі були затримані окупантами та направлені до місць позбавлення волі. Відомо про чотири таких тюрми: дві в Оленівці, Донецькому СІЗО та Макіївці. Люди перебувають у жахливих та нелюдських умовах, як у концтаборі. Закриті в тісних камерах 2 на 3 метри по 10 осіб. Маріупольці майже не отримують воду та їжу. Їх не водять на вулицю. Вони не мають ніякого доступу до нормальної медичної допомоги та піддаються різним формам катування – від психологічної до фізичної. Окупанти створили справжні концтаборні умови, у яких мирні маріупольці вимушені виживати», – йдеться у повідомленні.
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко, якого у телеграмі цитує пресслужба, закликав Міжнародний комітет Червоного Хреста і ООН звернути увагу «на незаконне утримання цивільних жителів міста, застосувати всі можливі інструменти для отримання списків ув’язнених, домогтися, щоб вони отримали гідні умови перебування, але разом працювати над звільненням кожного маріупольця».
Перевірити ці дані з незалежних джерел наразі неможливо.
29 травня тодішня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що лише за тиждень окупанти вивезли з Маріуполя до «фільтраційного табору» в Безіменне Донецької області майже 3000 українців. Вона наголошувала, що щонайменше 10% містян, які не проходили «фільтрацію», визнавалися окупантами «небезпечними для російського режиму»: після чого їх «арештовували».
Про «фільтраційні табори» на окупованій частині Донбасу розповідали Радіо Свобода очевидці. Дехто зазначав, що без «фільтрації» з Маріуполя взагалі виїхати не можна.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. 6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».
29 червня Головне управління розвідки Міністерства оборони з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомило про масштабний обмін полоненими: з полону звільнили 144 українських військових, в тому числі 95 захисників «Азовсталі».
Війна проти України і сутність Кремля: Росія висуває ультиматум Болгарії
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков повідомив, що Міністерство закордонних справ розгляне питання про можливе закриття посольства Росії в Софії після того, як уряд Болгарії ухвалив рішення про висилку з країни 70 російських дипломатів. Раніше про можливість закриття посольства говорила його керівниця Елеонора Митрофанова, яка навіть погрожувала Болгарії розривом дипломатичних відносин.
Статтю на цю тему політичного оглядача Володимира Портникова читайте за лінком
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель мали телефонну розмову 2 липня. Про це повідомив очільник українського МЗС. І наголосив, що вони узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти» (G20) і обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидаткою у ЄС.
«У нашій сьогоднішній телефонній розмові Жозеп Боррель і я обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидатом в ЄС, і узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти». Ми обидва згодні з необхідністю сьомого пакету санкцій ЄС щодо РФ і працюємо над цим», – написав Кулеба в твітері.
Саміт «Групи 20» планується в листопаді 2022 року. Його проводитиме Індонезія.
G20 – це група найбільших економік світу, метою якої є координація дій із найважливіших питань, що впливають на світову економіку.
Президент України Володимир Зеленський прийняв запрошення на саміт «Групи двадцяти» і сподівається, що захід відбудеться без участі Росії. Водночас Джоко Відодо, президент Індонезії повідомив раніше, що президент Росії Володимир Путін також погодився відвідати подію. Через можливу присутність президента Росії склад учасників саміту – під питанням. Формат участі Путіна у саміті ще не визначений. 27 червня помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що формат участі голови Кремля наразі уточнюється, попередньо, Путіна запросили взяти участь особисто.
Росія вторглася на територію України 24 лютого 2022 року. У відповідь на російську агресію Євросоюз ухвалив уже шість пакетів санкцій щодо Росії. 21 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що сьомий пакет санкцій Європейського союзу потрібен якнайшвидше.
23 червня країни Євросоюзу надали Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту, назвавши його унікальним моментом у відносинах України та ЄС.
1 липня президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на засіданні парламенту підписали спільну заяву про досягнення повноцінного членства в ЄС.
Міський голова Кременчука Полтавської області Віталій Малецький повідомив останні дані щодо пошуково-рятувальної операції і кількості жертв внаслідок російського ракетного удару по торговельному центру «Амстор».
«Із 21 особи, які вважалися зниклими безвісти, експертизою встановлено тіла 20 загиблих, наразі одна людина залишається зниклою безвісти. Одна людина померла в лікарні. Таким чином на сьогодні кількість загиблих та зниклих безвісти внаслідок ракетного терористичного акту в ТЦ «Амстор» становить 22 особи», – написав він у фейсбуці.
Пошуково-рятувальна операція триває, залишається розібрати менше за 10% завалів, зауважив він.
Дещо раніше цього дня, як повідомив очільник міста, Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про збільшення до 100 тисяч гривень матеріальної допомоги сім’ям постраждалих унаслідок російського ракетного удару по торговельному центру «Амстор». Також Віталій Малецький повідомив про виділення коштів на оплату поховань усіх загиблих.
Раніше повідомляли про 19-х загиблих і 64-х постраждалих, з яких 26 шпиталізували. Крім того, тоді ж інформували, що за час робіт служби виявили на місці удару 29 фрагментів тіл.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли, що залишаються безвісти зниклими 36 людей.
Вдень 27 червня російські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центру в Кременчуку на Полтавщині. За даними ЗСУ, по Кременчуку російські війська випустили ракети Х-22 із дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Пуски здійснили над Курською областю Росії.
Міноборони Росії визнало удар по Кременчуку, але, як завжди, заперечило, що цілило в цивільний об’єкт, заявивши, що ціллю атаки був військовий об’єкт: «ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин». У Міноборони РФ заявили, що «детонація боєприпасів до західної зброї викликала пожежу в розташованому поряд з територією заводу торговому центрі, що не функціонував».
Тим часом Служба безпеки України заявила, що збирає численні докази того, що російські військові свідомо вчинили воєнний злочин, обстрілявши торговий центр у Кременчуку Полтавської області.
«Документи однієї з військових частин РФ» – прикордонники повідомили про виявлення накопичувача
У Державній прикордонній службі України повідомляють про виявлення оперативними співробітниками відомства на Чернігівщині зовнішнього накопичувача, на якому розміщувалися документи однієї із військових частин РФ, що брала участь у бойових діях на території України.
«Цифровий носій містив більше сотні гігабайт даних про зенітно-артилерійський підрозділ РФ з місцем дислокації в Московській області. На диску містилися документи щодо участі в навчаннях, зокрема на початку цього року, бойової готовності, карти та інша службова документація ворожого підрозділу», – йдеться в повідомленні.
Деякі з документів, вказують в ДПС України, мали гриф обмеження доступу «Таємно».
Інші деталі наразі невідомі.
Der Spiegel: Росії дозволять транзит товарів у Калінінград
Єврокомісія планує дозволити Росії ввозити у Калінінград товари, що потрапили під санкції, але тільки в обсягах, сумірних з постачанням до її вторгнення в Україну. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на джерела в Єврокомісії.
Ухвалене рішення дозволить запобігти можливому експорту російської продукції через порт Калінінграда. Точний обсяг товарів, дозволених для транзиту, визначатиметься за литовськими митними документами. У особливих випадках, наприклад, для ремонту шлюзів, обсяг транзиту може бути перевищений, проте Росії доведеться доводити кожен виняток, йдеться у поясненні.
Рішення, ухвалене Єврокомісією, багато в чому відображає позицію уряду Німеччини, пише Російська служба Радіо Свобода. Канцлер Німеччини Олаф Шольц неодноразово наголошував, що зробить усе, що в його силах, щоб НАТО не стало стороною війни між Росією та Україною. Німецькі солдати дислокуються у Литві та можуть бути залучені до можливого конфлікту.
За словами представника Литви, знайомого з перебігом переговорів, Німеччина з 18 червня чинила тиск на Єврокомісію, щоб санкції не поширювалися на транзит до Калінінграда.
Публікація рішення Єврокомісії очікується найближчими днями.
Калінінградська область – російський ексклав, що межує з Литвою та Польщею.
Литва заборонила транзит російських будівельних матеріалів та металу після того, як 17 червня почали діяти санкції Євросоюзу, які передбачають заборону на їхнє сухопутне постачання. Пасажирські перевезення тривають за колишніми правилами.
Голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомив, що транзит був припинений після консультацій з Єврокомісією та під її керівництвом.
20 червня МЗС Росії вимагало від Литви негайно скасувати заборону на транзит товарів до Калінінградської області.
21 червня посол Євросоюзу в Росії Едерер пояснив, що про блокаду Калінінграда не йдеться і транзит товарів, що не підпадають під санкції Євросоюзу, «працює нормально».
Обмеження на імпорт продукції зі сталі та заліза передбачені четвертим пакетом санкцій Євросоюзу. Із 17 червня на територію Євросоюзу заборонено ввозити російські чорні метали та сталь, з 10 липня під заборону потрапить цемент, а також алкоголь та інші продукти, з 10 серпня – вугілля та інші види твердого викопного палива, з 5 грудня – нафта.
Росія вторглася на територію України 24 лютого 2022 року. У відповідь на російську агресію Євросоюз ухвалив уже шість пакетів санкцій щодо Росії.
Росія припинила участь у восьми угодах із Радою Європи
Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав постанову, згідно з якою Росія припинила свою участь у часткових та розширених угодах Ради Європи.
Йдеться про вісім угод, участь у них припиняється з 16 березня, пояснює телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»:
- група з міжнародного співробітництва з питань наркотиків та залежностей («Група Помпіду», колишня назва – група зі співробітництва у боротьбі зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом, пояснює Російська редакція Радіо Свобода);
- часткова угода 1990 року, що започатковує Європейську комісію за демократію через право;
- часткова відкрита угода Ради Європи щодо прогнозування, запобігання та надання допомоги у разі стихійних лих та технологічних катастроф;
- Європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва та прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт;
- Європейська аудіовізуальна обсерваторія;
- розширена часткова угода зі спорту Ради Європи;
- розширена часткова угода про культурні маршрути Ради Європи;
- розширена часткова угода Ради Європи «Обсерваторія з викладання історії у Європі».
Повний текст документа опублікований на порталі правової інформації.
В результаті також втратили чинність 14 відповідних актів та положень російського уряду.
Росія вступила до Ради Європи 1996 року. Наприкінці лютого організація призупинила членство РФ через російське вторгнення в Україну, а 15 березня її виключили із Ради Європи. Вона стала першою в історії країною, яку виключили з організації.
Однак Європейський суд з прав людини продовжить вважати Росію стороною у своїх розглядах до 16 вересня 2022 року. При цьому президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що Москва більше не має наміру виконувати рішення ЄСПЛ.
Служба безпеки України повідомляє 2 липня про виявлення і «нейтралізацію» російської агентури, яка «розвідувала оборонні позиції Збройних сил України і тероборони, а також передавала агресору» інформацію щодо суспільно-політичної обстановки (в тому числі проукраїнських діячів культури, медіа тощо) в Києві та в Київській області.
«Для обміну розвідданими та їх передачі кураторам з Москви використовували месенджери. Діяльність ворожих агентів координувала директорка однієї з київських шкіл. В разі захоплення столиці загарбники обіцяли їй посаду «міністра освіти» у лавах окупаційної адміністрації. Втім, співробітники СБУ викрили агентурну групу і затримали її координатора», – йдеться у повідомленні.
У СБУ додали, що матеріали провадження скерували до суду.
Якщо її провину доведуть, «зрадниці загрожує покарання до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення», додали у відомстві.
Напередодні СБУ повідомляла про затримання в Києві чотирьох людей за підозрою в зборі даних і підривній діяльності на користь Росії.
Сім’ям загиблих у ТЦ «Амстор» виплатять по 100 000 грн допомоги – влада
Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про збільшення до 100 тисяч гривень матеріальної допомоги сім’ям постраждалих унаслідок російського ракетного удару по торговельному центру «Амстор», повідомив міський голова Віталій Малецький.
«Збільшуємо у два рази допомогу сім’ям загиблих в ТЦ «Амстор». Разом з депутатами міської ради ухвалили рішення про збільшення виплати від усієї Кременчуцької громади з 50 000 до 100 000 грн кожній родині загиблого у цій страшній трагедії», – йдеться у повідомленні.
Також Віталій Малецький повідомив про виділення коштів на оплату поховань усіх загиблих.
1 липня у Державній службі України з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на 20:00 у місті Кременчуку Полтавської області обстежили та розібрали уламки будівельних конструкцій на 90% загальної площі ТЦ «Амстор».
Загалом унаслідок ракетного удару, за офіційними даними, загинули 19 людей і постраждали 64 особи, з яких 26 шпиталізували.
Крім того, за час робіт служби виявили на місці удару 29 фрагментів тіл.
Вдень 27 червня російські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центру в Кременчуку на Полтавщині. За даними ЗСУ, по Кременчуку російські війська випустили ракети Х-22 із дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Пуски здійснили над Курською областю Росії.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли, що залишаються безвісти зниклими 36 людей.
Міноборони Росії визнало удар по Кременчуку, але, як завжди, заперечило, що цілило в цивільний об’єкт, заявивши, що ціллю атаки був військовий об’єкт: «ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин». У Міноборони РФ заявили, що «детонація боєприпасів до західної зброї викликала пожежу в розташованому поряд з територією заводу торговому центрі, що не функціонував».
Тим часом Служба безпеки України заявила, що збирає численні докази того, що російські військові свідомо вчинили воєнний злочин, обстрілявши торговий центр у Кременчуку Полтавської області.
На Сумщині наклали арешт на майно компаній, зареєстрованих у РФ, вартістю понад 30 млн грн – НПУ
На Сумщині наклали арешт на майно компаній, зареєстрованих у Росії, вартістю понад 30 мільйонів гривень. Про це 2 липня повідомляє Національна поліція України.
«У рамках кримінального провадження слідчі поліції Шостки, під процесуальним керівництвом Шосткинської окружної прокуратури, звернулись до суду із клопотанням, за результатом якого накладено арешт на 42 залізничні вагони, які належать компаніям, зареєстрованим в РФ», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що вагони з товарно-матеріальними цінностями заїхали на територію України ще до початку повномасштабного вторгнення РФ і на момент початку війни були в прикордонній громаді.
«Через те, що там містилися небезпечні речовини, які могли спричинити надзвичайну ситуацію, їх перегнали подалі від кордону, в малолюдний район», – додали правоохоронці.
Наразі інші подробиці невідомі.
3 березня народні депутати України ухвалили закон, яким передбачене примусове вилучення майна, власниками якого є Російська Федерація та її резиденти «на користь держави Україна».
Як йдеться у тексті закону, він «визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності об’єктів права власності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) Російської Федерації, як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів».
Згідно із законом, конфісковувати можуть рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України.
Хто саме потрапить у такий список для подальшої конфіскації визначатиме Кабінет міністрів. Фінальне рішення ухвалює Рада національної безпеки та оборони і вводить в дію своїм указом президент.
За добу на Харківщині поранення отримали четверо цивільних – Синєгубов
Упродовж минулої доби четверо мирних жителів Харківщини отримали поранення: 2 – в Ізюмському районі, 1 – в Харківському, 1 – в Лозівському. Про це вранці 2 липня повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На території області ворог завдавав ударів по містах і селах Ізюмського, Чугуївського, Харківського, Богодухівського та Лозівського районів. Протягом доби окупанти з ракетних та артилерійських систем обстрілювали села Уди та Черкаська Лозова, смт Донець, міста Дергачі та Барвінкове. Пошкоджені приватні будинки та господарські будівлі. Внаслідок обстрілів сталися займання лісосмуг. У Золочевській громаді окупанти обстрілами із артилерії фактично зруйнували дитячий садок», – йдеться у повідомленні.
Ранок 2 липня, зауважив Олег Синєгубов, «був особливо неспокійним» для харків’ян. Близько 4-ї ранку, за його даними, російські війська влучили ракетами по Немишлянському району міста, постраждалих немає. На місці працюють правоохоронці.
Наразі, за даними очільника Харківщини, найактивніші бойові дії на території області відбуваються на Харківському та Ізюмському напрямках.
«Північніше Харкова окупанти ведуть оборонні бої та зосереджені на стримуванні дій ЗСУ. У районі Ізюма росіяни намагалися вести штурмові дії в напрямку Богородичного, але зазнали втрат та відступили. На цьому напрямку ворог також намагається покращити систему забезпечення своїх військ», – додав Олег Синєгубов.
У ранковому зведенні 2 липня Генштаб ЗСУ стосовно Харківщиниповідомив, що з метою повернення втрачених позицій російські війська ведуть штурмові дії на напрямку Кочубеївка – Дементіївка. Крім того, українські військові зафіксували російські артилерійські обстріли в районах населених пунктів Золочів, Руська Лозова, Хрестище, Перемога, Дементіївка, Верхній Салтів, Молодова, Старий Салтів, Коробочкіне, Замулівка, Велика Бабка, Волобуївка та Малинівка, російські авіаційні удари – поблизу Верхного Салтова, Прудянки та Мосьпанового.
Кокаїн, «липові» фірми та «червона ртуть». Нерозказані історії про перші кроки Путіна при владі
Трохи більше ніж 30 років тому, незадовго після розпаду СРСР, тогочасний Ленінград на перших вільних виборах мера проголосував за професора ЛДУ Анатолія Собчака. Одним із перших його розпоряджень було встановити при мерії Комітет із зовнішніх зв'язків, очолити який Собчак доручив своєму помічнику, 39-річному підполковнику КДБ Володимиру Путіну.
Саме з цього призначення почався стрімкий політичний ріст Путіна, під час якого він створив механізм для одноосібного та довічного управління країною. Вже найперші його кроки у владі супроводжувалися звинуваченнями у корупції та причетності до шахрайських схем.
Читайте про це за лінком