Польща очікує, що 40 країн будуть проти участі російських спортсменів в Олімпіаді
Міністр спорту Польщі Каміль Бортничук висловив очікування, що кілька десятків країн виступлять проти участі спортсменів із Росії та Білорусі в Олімпіаді в Парижі 2024 року.
«Я думаю, що наступного тижня... побачить світ дуже тверда позиція з боку представників цих 40 країн», – сказав він 2 лютого державному телебаченню.
Позиція буде «дуже чітко виступати проти участі росіян і білорусів в Олімпійських іграх», додав міністр.
Він висловив, що серед цих країн, зокрема, будуть члени Європейського союзу і Велика Британія.
Напередодні Латвія, Литва, Естонія та Польща засудили спроби Міжнародного олімпійського комітету дозволити російським і білоруським спортсменам повернутися до міжнародних змагань.
В ухваленій 2 лютого спільній заяві міністри спорту чотирьох країн звинуватили МОК у створенні спеціальних винятків, які дозволяють «використовувати спорт для легітимізації та відвернення уваги від загарбницької війни Росії проти України».
Міністри закликають міжнародні спортивні організації продовжити заборону на виступи спортсменів із Росії та Білорусі.
Україна та найближчі союзники Києва вимагають повністю заборонити участь російських спортсменів через війну, яку Москва веде проти українців, у тому числі і спортсменів. Росія наполягає на знятті всіх обмежень, стверджуючи, що Олімпіада не має бути політизованою.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що розглядає «шлях» для участі росіян і білорусів у літніх Іграх 2024 року в Парижі. Позиція керівників МОК полягає в тому, що такі спортсмени мають виступати під олімпійським прапором і не підтримувати публічно війну, яку Росія веде проти України, використовуючи в тому числі і територію Білорусі. Водночас МОК не вимагає від потенційних учасників Олімпіади засудження ними агресії Москви.
«Укренерго»: дефіцит в енергосистемі і далі суттєвий
Дефіцит в енергосистемі України майже не змінився від учора і є суттєвим, повідомляє компанія «Укренерго».
«Два блоки на теплових електростанціях підключено в роботу, натомість один виведено в аварійний ремонт. Наявний обсяг виробленої електроенергії розподіляється на забезпечення процесів, необхідних для роботи енергетичної та критичної інфраструктури (водоканали, котельні, лікарні), а також на покриття потреб промисловості й населення. Мережеві обмеження зберігаються лише в Одеській області», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що ліміти споживання доведені до всіх обленерго.
«Станом на ранок 3 лютого перевищення лімітів не зафіксовано, аварійні відключення диспетчерським центром НЕК «Укренерго» не застосовувалися», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» нагадали, що внаслідок російських ракетних і дронових атак пошкоджені електростанції (генеруючі потужності) і високовольтна мережа, у результаті виробництво електроенергії на електростанціях, які працюють, не може повністю покрити споживання.
За минулу добу російські війська здійснили масовані артилерійські обстріли по енергетичній інфраструктурі в Харківській, Херсонській, Сумській, Запорізькій, Донецькій областях. Особливо складна ситуація після обстрілів в Херсонській області, повідомили в «Укренерго». Через значні пошкодження знеструмлені деякі об’єкти й в сусідній Миколаївській області.
У ВМС повідомили, скільки «Калібрів» Росія тримає в Чорному морі
У Чорному морі станом на 3 лютого на бойовому чергуванні перебувають 10 російських кораблів, із них – два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 16 ракет, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
Напередодні там повідомляли про один російський носій ракет у Чорному морі з загальним залпом у вісім «Калібрів».
«В Азовському морі перебуває один ворожий корабель; в Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр» загальний залп яких становить – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Раніше керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що російські війська намагаються знизити відсоток успішності української протиповітряної оборони.
За її словами, російські війська активізують повітряну розвідку перед масованими ракетними атаками.
«Вони відстежують і бачать результативність нашої ППО, яка зросла аж до 75-80% в протидії саме їх масованим ракетним атакам. Вони вишукують тактику, коли зможуть знизити цей процент протидії нашої протиповітряної оборони. Тому вони більш дешеві «Шахеди» використовують першими хвилями, щоб розвідати і знищити засоби ППО і виснажити систему спостереження, а вже потім запускають ракетні атаки», – розповіла вона.
Гуменюк підтвердила, що російська армія знизила використання ракет «Калібр» через скорочення їхніх запасів, які складно поповнити.
«Зараз, навіть після масованих ракетних атак, коли всі вже звикли до того, що можна взяти певну паузу в 10-12 діб, поки вони будуть готуватися – ворог не дрімає і почав тероризувати нас такими невеличкими повітряними атаками», – застерегла речниця.
Про це, зокрема, говорить активність російських кораблів у Чорному морі. «Вони продовжують тримати тиск на населення і абсолютно не виключаються точкові ракетні удари. Скоріш за все, через погоду застосувати дрони їм не вдасться, але розслаблятися не слід, оскільки буває, що вночі вщухає поривчастість вітру і саме ніч вони наразі використовують для застосування «Шахедів», – сказала Гуменюк.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
СБУ заявила про викриття «масштабних схем» розкрадання коштів на харчуванні військових
Служба безпеки України заявляє, що викрила масштабні схеми розкрадання державних коштів на харчуванні українських військових.
Як повідомили 3 лютого в СБУ, через створений злочинний механізм сума збитків, завдана Міністерству оборони, становить понад 119,5 мільйонів гривень.
«За матеріалами слідства, посадовці одного з департаментів Міноборони уклали угоди з керівниками двох комерційних структур на постачання оптових партій продовольства до місць дислокації військових. Бюджетні гроші було переведено на рахунки підприємств, які навіть не мали виробничої бази і технологічного обладнання для надання відповідних послуг. Замість постачання до ЗСУ визначених обсягів продовольчої продукції учасники схеми виводили кошти у тінь через низку афілійованих фірм», – йдеться в повідомленні.
У СБУ додали, що на підставі зібраних доказів двом керівникам підприємств, задіяних у схемі, повідомили про підозру за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
У Службі безпеки зауважили, що проводять розслідування для встановлення причетності посадовців Міноборони до протиправної діяльності.
«Крім цього, на Київщині співробітники СБУ викрили командира однієї з військових частин на розкраданні майже 2,4 млн грн, виділених на харчування особового складу. До незаконної діяльності він залучив чотирьох своїх підлеглих і комерсантів, які вносили недостовірні відомості до звітної документації для приховування «відкату», – повідомили у СБУ.
Раніше, в перший день лютого генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив про оголошення підозр низці українських посадовців, зокрема:
- Ексзаступнику міністра оборони висунули підозру за фактом «перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості».
- Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони повідомили про підозру за фактом«розтрати коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – організовував закупівлю неякісних бронежилетів».
- Чинному службовцю Міноборони повідомили про підозру у заволодінні коштами та службовій підробці. За даними слідства, «перебуваючи на посаді заступника директора підприємства ОПК, він нібито уклав фіктивний договір з іноземною компанією про проведення огляду, оцінки та технічного стану раніше відремонтованих 4 двигунів та 2 головних редукторів до авіатехніки».
21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема у розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку.
25 січня Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.
Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування».
Президент Євроради прибув до Києва на саміт Україна-ЄС
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що прибув до Києва, щоб взяти участь у саміті Україна-ЄС, що відбудеться 3 лютого.
«Повернувся до Києва на саміт ЄС-Україна за участю голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського і голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля. Наша рішучість не слабшатиме. Ми також підтримуватимемо вас на кожному етапі вашого шляху до ЄС», – написав він у твіттері.
Напередодні до столиці України вже прибули 15 єврокомісарів у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
В Офісі президента України напередодні повідомили, що під час саміту Україна-ЄС обговорюватимуть насамперед політичні питання, серед яких – «формула миру», а також військову співпрацю.
«Але безумовно, що економіка, зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію також будуть детально розглянуті», – сказав заступник голови Офісу президента Ігор Жовква у ефірі національного телемарафону.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2023 року Україна хоче бути готовою до переговорів щодо членства в ЄС, а до кінця 2024 року – готовою до членства в ЄС.
За його словами, на сьогодні всі сім пунктів рекомендацій Єврокомісії або виконані, або у процесі виконання.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
ОГП повідомив про підозру керівнику «ПВК Вагнера» – Костін
Офіс генерального прокурора повідомив про підозру керівнику «Приватної військової компанії Вагнера» Євгену Пригожину, повідомив генеральний прокурор Андрій Костін.
«За даними слідства, він був наділений повноваженнями щодо вербування, підготовки та управління підлеглих йому осіб задля подальшого використання їх у бойових діях на території України. Все це відбувалось за повної підтримки чинного російського режиму. Керівник цієї ПВК безпосередньо відповідальний за тисячі воєнних злочинів. Він відкрито визнає свою роль у веденні війни проти України та з дозволу Кремля вирішує кадрові питання, вербуючи десятки тисяч увʼязнених. Раніше засуджений за розбій, сьогодні він — герой Росії. Злочинна «еліта» терористичного режиму», – написав Костін у фейсбуці.
Імені Пригожина генпрокурор не наводить, але відомо, що «ПВК Вагнера» керує наближений до Кремля бізнесмен Пригожин. Крім того, його можна впізнати на розмитому фото, оприлюдненому Костіним.
У пресслужбі ОГП уточнили, що керівнику ПВК «Вагнера» інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканість України та ведення агресивної війни.
Генпрокурор наголосив, що відповідальності не уникнуть також і пересічні «вагнерівці», «навіть ті, хто втік за кордон».
«Прокурори вже провели допити двох таких бійців, які перебувають в ЄС. Також триває перевірка щодо причетності до воєнних злочинів ще одного учасника ПВК, який перебуває у Норвегії. Відповідний запит на проведення слідчих дій незабаром буде відправлений до наших норвезьких колег. Переконаний, разом із міжнародними партнерами ми забезпечимо всеосяжну відповідальність як для кожного злочинця, хто зі зброєю в руках прийшов на нашу землю, так і для їхніх покровителів, які роблять бізнес на крові. Молот правосуддя завжди сильніший за «кувалду анархії», – наголосив Костін.
«ПВК Вагнера», заснована близьким до президента Росії Володимира Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним, бере активну участь у війні РФ проти України, де її бійців також звинувачують у скоєнні воєнних злочинів.
«Приватна військова компанія Вагнера» – незаконний навіть за російським законодавством збройний підрозділ, який не належить до міністерства оборони Росії чи інших державних структур.
З весни 2022 року у ЗМІ почала зʼявлятися інформація, що це угруповання вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформлюється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В Україні 3 лютого близько 10:30 оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах. Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Напередодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону заявила, що Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Масштаби програми вербування засуджених російською «ПВК Вагнера», ймовірно, суттєво скоротилися порівняно з піком влітку і восени 2022 року, заявила 3 лютого розвідка Великої Британії.
«Дані Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСІН), оприлюднені 31 січня 2023 року, свідчать про те, що кількість ув’язнених у країні становить 433 тисячі осіб, що свідчить про зменшення на шість тисяч в’язнів від листопада 2022 року. Водночас дані ФСІН свідчать про зниження числа ув’язнених на 23 тисячі з вересня по листопад 2022 року. Вербування «Вагнера», ймовірно, було основним фактором, що сприяв цьому падінню», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твітері Міністерством оборони Великої Британії.
У британській розвідці зауважили, що неофіційні свідчення від українських бійців за останні десять днів свідчать про те, що «Росія менше покладається на напади в стилі людської хвилі» з боку бійців-в’язнів, завербованих «ПВК Вагнера», в ключових секторах.
«Значна напруга між «ПВК Вагнера» і Міністерством оборони Росії розгортається публічно; конкуренція між фракціями в російській еліті, ймовірно, є частковою причиною скорочення вербування засуджених», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що «Група Вагнера» могла сповільнити вербування до своїх лав російських вʼязнів, заявив американський Інститут дослідження війни (ISW).
На думку аналітиків, скорочення числа завербованих частково може бути пов’язане з репутацією угруповання «Вагнера» як такого, що має високу кількість жертв.
«Ймовірно, поганий фізичний стан більшості російських в’язнів також обмежує зусилля «групи Вагнера» щодо вербування», – заявили в ISW.
«Приватна військова компанія Вагнера» – незаконний навіть за російським законодавством збройний підрозділ, який не належить до міністерства оборони Росії чи інших державних структур. Бойовики «Вагнера» беруть участь у наземних операціях у Сирії, Африці та у війні з Україною. Найманців підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів.
З весни 2022 року у ЗМІ стала зʼявлятися інформація, що це угруповання вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформлюється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.
25% втрат Росії в Україні складають мобілізовані й найманці – «Бі-Бі-Сі»
Понад 13 тисяч російських військових загинули в Україні від початку повномасштабної війни, 924 із них – мобілізовані – такі дані на 3 лютого повідомляє Російська служба «Бі-Бі-Сі», яка спільно з виданням «Медіазона» і командою волонтерів веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні.
Лише за останній тиждень з’явилися повідомлення про смерть ще 500 росіян, які воювали в Україні.
Із відкритих джерел журналістам відомо про смерть 924 мобілізованих росіян. До цього числа входять і 99 загиблих під час обстрілу Макіївки в окупованій Росією частині Донецької області України 1 січня.
Міноборони Росії визнало загибель 89 росіян під час обстрілу в Макіївці. Це – максимальні одномоментні втрати, визнані Росією від початку війни.
Вивчивши динаміку втрат російської армії за 11 місяців, журналісти дійшли висновку, що зараз основна частка загиблих припадає на добровольців, найманців «ПВК Вагнера» (включно з ув’язненими) та мобілізованих. Разом вони складають чверть від загальної кількості підтверджених втрат. У той час як на першому етапі війни найбільші втрати зазнали ВДВ, морська піхота, спецназ ГРУ – тобто професійні та добре підготовлені формування, йдеться у статті.
Із понад 13 тисяч встановлених російських військових, які загинули в Україні, 1665 осіб, тобто майже 15%, – офіцери. Серед них – чотири генерали і 54 полковники.
Журналісти підкреслюють, що при підрахунку втрат вони використовують лише підтверджені дані з відкритих джерел – повідомлення російських ЗМІ і регіональної влади, а також місцевих жителів, тому реальна кількість загиблих може бути щонайменше вдвічі вищою.
За найбільш консервативною оцінкою авторів моніторингу, під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла втратити понад 26 тисяч людей загиблими. Загальні безповоротні втрати Росії (тобто кількість тих, хто вибув через поранення, смерть або зник безвісти) можуть становити щонайменше 117 тисяч осіб.
За оцінками офіційних осіб США та інших західних країн, кількість убитих та поранених російських військовослужбовців в Україні наближається до 200 тисяч. Про це повідомила The New York Times.
Із цих даних випливає, що втрати Росії подвоїлися протягом останніх трьох місяців війни, пише газета. За словами джерел видання, сотні російських військовослужбовців гинуть або зазнають поранень щодня в районі Бахмута й Соледара в Донецькій області України, де йдуть найзапекліші бої. Це пов’язано з тим, що Росія відправляє на передову погано навчених мобілізованих та колишніх ув’язнених, вважають американські чиновники.
За оцінками The New York Times, втрати України в Бахмуті можна порівняти з російськими.
Щодо втрат України загалом видання посилається на оцінку голови Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Марка Міллі. У листопаді 2022 року він заявив, що обидві сторони конфлікту втратили понад 100 тисяч людей.
Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Війська РФ обстріляли Барвінкове на Харківщині, загинули двоє братів – ОВА
Російські військові 3 лютого близько 4:30 обстріляли Барвінкове Ізюмського району Харківської області, внаслідок чого загинуло двоє цивільних, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок влучання у приватний житловий будинок загинули двоє братів 49 і 42 років. Їхній батько 70 років зазнав поранення і був госпіталізований», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, протягом минулої доби загарбники продовжували масовані обстріли цивільного населення Вовчанська, Куп’янська, Дворічної й інших населених пунктів Чугуївського, Куп’янського і Харківського районів.
«Вогонь вівся переважно по приватній житловій забудові. Багато будинків пошкоджено і зруйновано. Сталися пожежі. У Вовчанську постраждала жінка 51 року. Отримала необхідну медичну допомогу на місці», – додав Синєгубов.
Харків та область регулярно зазнають ударів російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, поранених через агресію Росії
В Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії станом на 3 лютого поранені щонайменше 919 дітей, повідомили в Офісі генпрокурора. Напередодні в прокуратурі повідомляли про 918 поранених дітей. Число загиблих дітей не змінилося – 459.
«2 лютого внаслідок обстрілу ворогом Херсона зазнав поранення 5-річний хлопчик», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголосили, що озвучені цифри не є остаточними, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях.
За даними ОГП, через бомбардування та обстріли збройними силами Росії в Україні пошкоджено 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю.
Росія за добу втратила 840 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за минулу добу втратила у війні проти України 840 військових, повідомив вранці 3 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
Загальні втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення там оцінили у близько 129 870 осіб.
За даними Генштабу, Росія також зазнала таких втрат у техніці:
- танки ‒ 3215 (чотири – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6388 (+6)
- артилерійські системи – 2215 (+3)
- РСЗВ – 460 (+2)
- засоби ППО ‒ 222
- літаки – 294 (+1)
- гелікоптери – 284
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1952 (+1)
- крилаті ракети ‒ 796
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5068 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 202 (+2).
2 лютого видання The New York Times із посиланням на дані американських та інших західних чиновників повідомило, що число вбитих і поранених в Україні російських військових наближається до 200 тисяч.
Ці втрати всього за 11 місяців війни у вісім разів перевищують втрати американців за два десятиліття війни в Афганістані, наголосили автори статті.
Західні чиновники звертають увагу на те, що втрати Росії особливо зросли під час боїв у Бахмуті й Соледарі.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
ISW про наказ захопити Донбас до березня: Путін знову переоцінює можливості армії РФ
Президент Росії Володимир Путін, можливо, знову переоцінив можливості російської армії, наказавши захопити території Донецької та Луганської областей до березня, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW не виявив ніяких доказів того, що російські сили відновили достатню бойову міць, щоб перемогти українські сили на сході України і захопити понад 11 300 квадратних кілометрів неокупованої Донецької області (понад 42 відсотки загальної території Донецької області) до березня, як, за повідомленнями, наказав Путін», – йдеться в повідомленні.
«Раніше ISW прогнозував, що великий російський наступ до квітня 2023 року, ймовірно, передчасно завершиться під час квітневого весняного сезону дощів (якщо не раніше), перш ніж досягти значних оперативних результатів. Кульмінація російських сил може створити сприятливі умови для того, щоб українські сили використали їх у власному контрнаступі наприкінці весни чи влітку 2023 року після залучення поставок західних танків», – додали аналітики.
Напередодні про те, що президент Росії Володимир Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Черняк.
Про це він розповів виданню Kyiv Post, цитує пресслужба ГУР. За словами Черняка, є ознаки підготовки Росії до нової спроби масованого наступу та захоплення сходу країни.
«Ми спостерігаємо, що російсько-окупаційні війська передислоковують на схід додаткові штурмові групи, підрозділи, озброєння та військову техніку. За даними воєнної розвідки України, Путін віддав наказ до березня захопити території Донецької та Луганської областей», – заявив Черняк.
Крім того, представник розвідки зазначив, що Росія використовує територію Білорусі для підготовки мобілізованих солдатів і не має достатніх сил, щоби почати найближчими тижнями масований наступ на Україну з цього напрямку.
«Немає загрози залучення Білорусі до повномасштабного вторгнення на боці Росії проти України, але це також, безумовно, ризики, які ми повинні враховувати», – додав він.
Донецька та Луганська область залишаються серед районів найбільш запеклого протистояння. Генеральний штаб ЗСУ вранці 3 лютого повідомив, що напередодні Сили оборони відбили російський наступ біля 10 населених пунктів на Донбасі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни.
Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
«Громадський контроль обмежений». Як війна впливає на рівень корупції в Україні
Цього тижня Україну просто накрила лавина інформаційних повідомлень про звільнення, висунення підозр у скоєнні корупційних дій і затримання чиновників із різних державних відомств, зокрема митниці, податкової та міністерства оборони. У Києві 3 лютого – саміт Україна-ЄС, перед початком якого українська влада демонструє активну боротьбу з корупцією. Як представники антикорупційних громадських організацій оцінюють таку активність влади? Чи вказує на якісь тенденції те, що Україна дещо покращила свій показник у рейтингу Індексу сприйняття корупції Transparency International? І як широкомасштабна війна впливає на ставлення до корупції і на боротьбу з нею?
У Києві 3 лютого пройде саміт Україна-ЄС
Черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого в Києві. До столиці України напередодні вже прибули 15 єврокомісарів у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
В Офісі президента України напередодні повідомили, що під час саміту Україна-ЄС обговорюватимуть насамперед політичні питання, серед яких – «формула миру», а також військову співпрацю.
«Але безумовно, що економіка, зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію також будуть детально розглянуті», – сказав заступник голови Офісу президента Ігор Жовква у ефірі національного телемарафону.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2023 року Україна хоче бути готовою до переговорів щодо членства в ЄС, а до кінця 2024 року – готовою до членства в ЄС.
За його словами, на сьогодні всі сім пунктів рекомендацій Єврокомісії або виконані, або у процесі виконання.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
Генштаб: попри значні втрати, війська РФ не зупиняють наступу на 4 напрямках
Російські війська, зазнаючи великих втрат, не припиняють наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Новопавлівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 3 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі повідомили, що за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки загарбників у районах десяти населених пунктів: Стельмахівка, Невське і Білогорівка Луганської області та Верхньокам’янське, Миколаївка, Красна Гора, Парасковіївка, Бахмут, Іванівське і Курдюмівка на Донеччині.
«Російська Федерація не полишає намірів знищити критичну інфраструктуру нашої держави, продовжує завдавати ударів по цивільних об’єктах і помешканнях мирного населення. Протягом минулої доби противник завдав 4 ракетних, 2 з них – по цивільній інфраструктурі міста Краматорськ Донецької області, а також 5 авіаційних ударів. Здійснив понад 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по цивільних об’єктах Херсонщини та Миколаївщини. Від ворожих ударів загинули та отримали поранення мирні громадяни», – йдеться в повідомленні.
У командуванні наголосили, що загроза подальших російських авіаційних і ракетних ударів по всій території України залишається високою.
Напередодні у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що інтенсивність боїв на сході України є спробою реалізації задачі російського президента щодо «захоплення Донбасу», і на сьогодні «загроза – не з Білорусі».
«Лютий-березень ми очікуємо дуже активних подій. Задача від Путіна – захопити Донбас до березня. Нічого не вийде. Ці дати вже багато разів переносились. Та інтенсивність, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі, – це спроба реалізації цих планів. Не рахуючи втрати в живій силі та техніці. Ворог пробує виконати завдання диктатора. Тому так, найближчим часом будуть активні події. Українські Сили оборони не чекають, склавши руки», – розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі національному телемарафону.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов раніше заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Воїни Збройних сил України з різними ступенями травм вистоюють по кілька днів у чергах біля військово-медичних установ, щоб потрапити на прийом до лікаря і пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Оскільки електронна черга у клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства оборони України не створена, тому військовослужбовці, зокрема у Львові, самі ведуть паперові списки. Чекати доводиться тижнями. Воїни кажуть про неналежні умови в поліклініці. Журналістів у середину військово-медичного закладу не пропускають.
Міноборони повідомило про звільнення Лієва, очільника департаменту, що відповідає за закупівлі зброї
Олександра Лієва, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, звільнили за його бажанням, повідомило пізно ввечері 2 лютого Міністерство оборони України.
Згідно з інформацією на сайті Міноборони, саме цей департамент відповідає за закупівлі озброєння та військової техніки.
«Станом на 2 лютого 2023 року Лієва Олександра Сергійовича звільнено з Міноборони за його власним бажанням. На етапі працевлаштування до міністерства і протягом роботи в оборонному відомстві Олександр Лієв проходив відповідні перевірки, обов’язкові при вступі на посаду держслужбовця. Так само, у порядку, який діє під час особливого періоду, до Служби безпеки України надавалися відповідні матеріали з питання доступу до державної таємниці. Жодних заперечень від СБУ отримано не було», – йдеться в повідомленні.
У МОУ наголосили, що будь-яких фактів, які б підтверджували наявність в Олександра Лієва іншого громадянства, крім українського, «до Міноборони не надавалося».
«Після появи у ЗМІ публікацій, які стосувалися попередньої діяльності Олександра Лієва та його заяв періоду 2014 року, за ініціативою Лієва, у листопаді 2022 року міністр оборони України звернувся до СБУ з проханням провести додаткове психофізіологічне дослідження посадовця з застосуванням поліграфу», – зауважили в МОУ.
Раніше видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела в українській розвідці заявило, що в Олександра Лієва нібито є російський паспорт.
Сам Лієв це заперечив і заявив, що має лише українське громадянство і ніколи не мав паспорта РФ.
Наступні шість місяців війни будуть «критичними» – директор ЦРУ
Наступні шість місяців війни Росії проти України будуть «критичними», вважає директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс. Про це він сказав, виступаючи 2 лютого в Джорджтаунському університеті, пише у твітері журналістка телеканалу CBS Олівія Ґазіс, переказуючи зміст висловлювань Бернса.
«Бернс каже, що в Україні наступні шість місяців будуть «критичними», а Путін все ще робить ставку на те, що «політична втома» прийде на Захід. «Ми не вважаємо», що Москва серйозно налаштована на переговори», – переповідає журналістка слова директора ЦРУ.
Вільям Бернс також сказав, що «особливе занепокоєння» викликає поглиблення військових звʼязків Росії та Ірану. Він згадав, що з 30 годин перебування в Україні минулого місяця близько шести провів у бомбосховищі, коли російські військові за допомогою іранських безпілотників завдавали ударів по цивільній інфраструктурі.
Директор ЦРУ Вільям Бернс у першій половині січня таємно відвідав Київ, щоб поінформувати президента Володимира Зеленського і представників української розвідки про свої очікування щодо планів Росії на найближчі тижні і місяці, повідомило 19 січня видання Washington Post із посиланням на американського чиновника та інших неназваних осіб, знайомих із ходом зустрічі.
За повідомленням, українська сторона запитувала, як довго Україна може розраховувати на допомогу США і Заходу після того, як Палата представників американського Конгресу перейшла під контроль республіканців, а підтримка допомоги Україні скоротилася серед частини електорату в США.
Бернс наголосив на гостроті моменту на полі бою і визнав, що в якийсь момент допомогу буде важче отримати, пише WP.
Польща та країни Балтії засуджують намір МОК допустити росіян та білорусів на Олімпіаду
Латвія, Литва, Естонія та Польща засудили спроби Міжнародного олімпійського комітету дозволити російським і білоруським спортсменам повернутися до міжнародних змагань. В ухваленій 2 лютого спільній заяві міністри спорту чотирьох країн звинуватили МОК у створенні спеціальних винятків, які дозволяють «використовувати спорт для легітимізації та відвернення уваги від загарбницької війни Росії проти України».
Міністри закликають міжнародні спортивні організації продовжити заборону на виступи спортсменів із Росії та Білорусі.
«Ми високо цінуємо всі міжнародні спортивні організації та федерації, які усунули спортсменів і представників Росії та Білорусі від міжнародних змагань та організацій, і закликаємо їх не змінювати своєї позиції, доки Росія та Білорусь не припинять агресію проти України», – ідеться в заяві.
Україна та найближчі союзники Києва вимагають повністю заборонити участь російських спортсменів через війну, яку Москва веде проти українців, у тому числі і спортсменів. Росія наполягає на знятті всіх обмежень, стверджуючи, що Олімпіада не має бути політизованою.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що розглядає «шлях» для участі росіян і білорусів у літніх Іграх 2024 року в Парижі. Позиція керівників МОК полягає в тому, що такі спортсмени мають виступати під олімпійським прапором і не підтримувати публічно війну, яку Росія веде проти України, використовуючи в тому числі і територію Білорусі. Водночас МОК не вимагає від потенційних учасників Олімпіади засудження ними агресії Москви.