ОК «Південь»: Росія вивела в Чорне море підводні рекотоносії
У неділю, 9 квітня, Росія вивела в Чорне море два ракетоносії, загальний залп може становити вісім крилатих ракет «Калібр», зазначає оперативне командування «Південь».
Українські військові повідомили, що Росія вивела на бойове чергування в Чорне море 11 кораблів.
Крім того, в ОП «Південь» закликали жителів прибережних територій бути обережними через небезпеку мін.
«Пам’ятайте про мінну загрозу і на суходолі, і у прибережній зоні. Після шторму імовірне принесення до берегу морських мін. Сигнали повітряної тривоги не ігноруємо, бо ворог не має нічого святого», – попередили захисники півдня України.
Вранці 7 квітня в ефірі Радіо Свобода керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк повідомила, що в Чорному морі можуть бути готовими і спорядженими до запуску до восьми російських ракет типу «Калібр».
Гуменюк оцінила як невисоку ймовірність масованого ракетного удару. Водночас, за її словами, є високий рівень загрози з повітря і моря:
«Найменша вірогідність, що це буде масований ракетний удар. Тому що, дійсно, запаси ракет у них критично знижені, а те, що вони продовжуватимуть використовувати повітряні засоби ураження типу «шахедів», керованих авіаційних бомб, залишків тих ракет, які ще можуть собі дозволити, це очевидно, оскільки вони продовжуватимуть вишукувати системи нашої протиповітряної оборони і саме тому ми говоримо про досить високий рівень загрози з моря і повітря».
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ISW: спроби Росії зруйнувати енергетичну систему України остаточно провалилися
Спроби російської армії зруйнували енергетичну інфраструктуру України остаточно провалилися – схоже, Кремль відмовився від цих зусиль, зазначають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
За інформацією аналітиків, влада Росії в жовтні 2022 року поставила мету знищити український енергосектор до зими.
«Однак серія великомасштабних ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі не досягла цілей спричинити гуманітарну катастрофу, послабити український військовий потенціал і змусити Україну йти на переговори. 1 березня державні російські ЗМІ визнали цей провал», – йдеться в звіті.
Фахівці навели дані міністерства оборони Великої Британії, в яких вказується, що частота масованих обстрілів армії РФ зменшилася з березня 2023 року.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах, а внаслідок російських атак на підстанції прилетіло понад 200 ракет і дронів, які завдали «важких пошкоджень» обладнанню.
Останній наразі масований ракетний удар Росії по енергетиці України був зафіксований 9 березня. Після цієї масованої атаки найскладніша ситуація з електропостачанням виникла у Харківській та Житомирській областях.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
Втрати Росії на війні в Україні перевищили 178 тисяч осіб – Генштаб
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України 178 150 своїх військових, 470 із них – загинули протягом минулої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3636
- бойові броньовані машини – 7024 (4 – за останню добу)
- артилерійські системи – 2740 (+13)
- РСЗВ – 533
- засоби ППО – 282
- літаки – 307
- гелікоптери – 292
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2312 (+14)
- крилаті ракети – 911
- кораблі /катери – 18
- автомобільна техніка та автоцистерни – 5602 (+3)
- спеціальна техніка – 309 (+5)
Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
Зокрема, за даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмуту вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Британська розвідка: Кремль переконує росіян, що «контролює» окуповані території
Росія намагається переконати своїх громадян, що «контролює ситуацію» на окупованих територіях України. Але насправді більша частина території залишається зоною активних бойових дій, зазначають у Міністерстві оборони Британії.
Британські розвідники проаналізували нещодавнє засідання Ради нацбезпеки Росії, яке проводив президент РФ Володимир Путін 5 квітня – це було перше засідання від жовтня 2022 року.
Основну увагу російська влада приділила доповіді міністра внутрішніх справ РФ Володимира Колокольцева. Він розповів про діяльність так званих «правоохоронних органів та органів громадського порядку» на окупованих територіях України, наголошують у розвідці.
«Вибір Колокольцева як основного спікера, ймовірно, є спробою Кремля показати, що ситуація на цих (окупованих, – ред.) територіях нормалізується», – йдеться у повідомленні.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
«Глухий «бум» – і будинок звалився на нас». Чотири історії підлітків, яких убила Росія
Внаслідок російської агресії в Україні загинули 467 дітей. Про це 8 квітня повідомив Офіс генерального прокурора. Утім число загиблих дітей може бути більшим, адже процес ідентифікації триває, а російська армія й далі обстрілює цивільне населення України.
У цьому тексті ми розкажемо про чотирьох українських підлітків, яких Росія вбила у Дніпрі, Маріуполі, Чернігові та на Миколаївщині. Читайте і дивіться за лінком
Подкасти про війну та людей на ній. Що послухати, щоб краще зрозуміти захисників України?
Українці найбільше довіряють Збройним силам України, дякують їм за життя та можливість навчатися, працювати, відпочивати. Але чи знаємо ми, як почуваються самі військові, про що вони мріють, які їхні історії, розчарування, болі, мотивація?
На українському ринку подкастів з'являється все більше проєктів про військових та за їхньої участі. Пропонуємо добірку кількох таких проєктів. Радіо Свобода зібрало сім подкастів про війну та людей на війні, які допоможуть краще зрозуміти захисників. Читайте за лінком
Війська РФ обстріляли Запоріжжя, загинули чоловік та дитина – міськрада
У ніч проти 9 квітня російські військові обстріляли Запоріжжя, загинуло дві людини, повідомив секретар міськради Анатолій Куртєв.
Чиновник зазначив, що дві російські ракети влучили в один із приватних секторів Запоріжжя – внаслідок атаки було зруйновано будинок, ще в десятках сусідніх будівель пошкоджено вікна та покрівлі.
«Наразі відомо, що загинуло дві людини – чоловік та дитина 2012 року народження, яка пішла з життя в кареті швидкої допомоги», – вказав Куртєв.
Також одну жінку госпіталізовано до лікарні. Ще одній людині домедичну допомогу надано на місці, уточнила місцева влада.
«Наразі вулиця відключена від газу та електрики. Працюють усі відповідні служби. Є два комунальних автобуси, у яких люди можуть зігрітися та випити гарячі напої», – додав секретар міськради.
Бійці ДСНС показали, як діставали жінку з-під завалів будинку у Запоріжжі. Постраждалих могло бути і більше – на щастя, старша донька родини на момент атаки була у гостях, йдеться в повідомленні ДСНС України.
За інформацією ДСНС, наразі аварійно-рятувальні роботи вже завершені.
«З-під завалів співробітники ДСНС врятували 46-річну матір, яку передали лікарям швидкої», – йдеться в повідомленні.
Як розповіли у рятувальній службі, через обстріл почалася пожежа.
«В результаті обстрілу сталося часткове руйнування житлового будинку з подальшим загорянням на площі 100 кв. м, вибуховою хвилею частково пошкоджені сусідні будинки і вікна у поряд розташованих будівлях», – додали в відомстві.
Російські війська від початку повномасштабного вторгнення регулярно обстрілюють Запоріжжя і область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб: впродовж доби ЗСУ відбили понад 50 атак російської армії
Російські військові продовжують наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. ЗСУ вдалось відбити понад 50 атак, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу 9 квітня.
За словами українських військових, авіація Сил оборони впродовж минулої доби завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки російських військ. Також ЗСУ збили два безпілотники типу Supercam, шість БПЛА типу «Орлан-10» та шість БПЛА типу Zala.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили два райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, один склад боєприпасів, одну позицію засобів протиповітряної оборони та п’ять станцій радіоелектронної боротьби противника», – підсумували в Генштабі.
Розпочалася чотириста десята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
У МЗС розкритикували спробу «прирівняти жертву й агресора» на Хресній ході в Римі
Міністерство закордонних справ України розкритикувало Хресну ходу в Римі у Страсну п’ятницю через «спробу прирівняти жертву та агресора».
«Ми глибоко вдячні Папі Франциску за його турботу про Україну та українців. На жаль, змушені констатувати, що цьогорічна хода була знову затьмарена спробою прирівняти жертву та агресора. Мова йде про тексти, які були зачитані під час 10-ої стації Хресної ходи: від імені українського підлітка, який знайшов прихисток в Італії після захоплення російськими військами Маріуполя, та російського хлопця, брат-військовослужбовець якого втратив життя, а батько та дід зникли безвісти як учасники загарбницької війни Росії проти України», – заявив речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, українська сторона розчарована тим, що Святий престол не взяв до уваги аргументи української сторони про «образливий характер такого жесту».
«Спільна участь українця і росіянина спотворює дійсність, в яку Росія занурила українців, втілюючи проти них геноцид. Ба більше, такий крок підриває принципи справедливості та загальнолюдської моральності, дискредитує концепцію миру та братерства», – йдеться в заяві.
«Намагання поставити знак рівності між Україною, яка страждає, та Росією, яка завдає страждань, не сприяє примиренню. Примирення може настати лише після української перемоги, покарання всіх російських злочинців, покаяння за завдані страждання та прохання пробачення перед українцями», – наголосив Ніколенко.
У МЗС висловили сподівання, що Ватикан надалі буде дотримуватися підходу, який базуватиметься «на глибинному розумінні» справедливості та відповідальності за відновлення миру в Україні і встановлення справедливості.
Минулого року Ватикан також намагався напередодні Великодня за григоріанським календарем «помирити» росіян та українців, запропонувавши представницям двох народів символічно нести хрест під час Хресної дороги у Страсну п’ятницю біля Колізею. Київ тоді назвав ініціативу вкрай обурливою і несвоєчасною. У Ватикані заявляли, що мир слід відновлювати з участю усіх сторін конфлікту.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, папа Франциск згадував Україну майже у всіх своїх публічних виступах і дедалі більше критикував Москву.
У березні понтифік заявив, що готовий поїхати в Україну, яка зазнає агресії з боку Росії, але лише за умови, що він зможе також поїхати до Москви.
У деяких районах Херсона через російські обстріли зникло світло – ОВА
У деяких районах Херсона через обстріли зникло електропостачання, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, енергетики вже ремонтують мережі.
«Скоро все відновлять», – заявив голова ОВА.
Про інші наслідки обстрілів він не повідомив.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій заявив, що «полишив російське громадянство»
Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій заявив, що «полишив російське громадянство» і не має російського паспорта. Про це йдеться в його заяві на сайті УПЦ (МП) 8 квітня.
«Хотів би відразу заявити, що я не рахую себе громадянином Росії», – заявив митрополит.
Він розповів, що 1969 року закінчив три курси Чернівецького державного університету, залишив його і хотів стати священником.
«У Радянському Союзі в той час існували три духовні семінарії: Московська, Ленінградська та Одеська. Як українець, я хотів поступити до Одеської Духовної Семінарії, але мені відмовили», – повідомив митрополит.
Після цього, за його словами, він поїхав до Росії в місто Загорськ, де розташовувалася Троїце-Сергієва лавра і при ній Московські духовна академія і семінарія, де його «прийняли». У лаврі, за словами Онуфрія, він провів 19 років.
«У 1988 році мене перевели в Україну до Свято-Успенської Почаївської лаври, а пізніше, у 1990 році, на рідну Буковину. У цей час розпався Радянський Союз і я, будучи до цього де-факто громадянином Росії (тому, що я мав постійну прописку в Росії, а це по-сучасному означало – громадянство), взяв український паспорт. Російське громадянство при цьому автоматично продовжилося, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував. Між Україною і Росією були добрі братські стосунки. Коли ці стосунки стали погіршуватись, особливо останніх десять років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта», – заявив Онуфрій.
Він додав, що «особливо це було підтверджено», коли він «виступив проти війни Росії з Україною і засудив російську агресію».
Раніше видання «Українська правда» у своєму розслідуванні заявило, що митрополит Онуфрій і ще понад 20 священнослужителів УПЦ (МП) мають російське громадянство. Згідно з витягом з системи «Роспаспорт», пише видання, 20 березня 2002 року Онуфрій отримав у Москві російський паспорт, а через рік – закордонний паспорт громадянина Росії, вже не перший.
В УПЦ (МП) заперечили наявність російського громадянства в Онуфрія й інших церковників.
Шуляк розповіла, чи можна отримати компенсацію за зруйноване житло, якщо дім – під окупацією
Люди, чиї домівки були зруйновані через війну Росії проти України і перебувають в окупації, також зможуть отримати компенсацію, повідомила Радіо Свобода авторка закону про компенсацію за зруйноване війною житло, народна депутатка Олена Шуляк.
«На сьогодні є різні сучасні засоби – і фотозйомка, і фотоаерозйомка, різні роботи з супутниковими даними. Ми спілкувалися з фахівцями, не бачимо там жодної проблеми, щоб зафіксувати такі руйнування», – сказала Шуляк у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
За її словами, проблеми можуть виникнути, якщо в людей немає документів, які б підтверджували факт власності житла, але лише у певних випадках. Якщо люди стали власником житла після 2013 року, проблем не має бути, адже відтоді всі дані про власність нерухомості містяться в електронному реєстрі. До того часу інформацію зберігали переважно паперово, в архівах і місцевих радах.
В отриманні копій документів допомагатиме комісія. Вона звертатиметься до різних відомств, реєстрів, місцевих рад, чи є в них інформація про право власності на житло. Якщо немає – доведеться йти в суд і там доводити своє право власності.
За словами Олени Шуляк, суди зможуть «пришвидшувати» розгляд таких справ.
«Звичайно, це буде трохи затягнуто в часі. Але я впевнена, що наші суди, розуміючи проблематику, яка є сьогодні в людей, яким немає, по суті, де жити, вони точно такі судові процеси будуть пришвидшувати», – зазначає авторка закону.
У березні президент підписав закон про компенсацію за зруйноване війною житло. Зараз уряд напрацьовує механізми його реалізації. Діяти він почне уже в травні.
Інформацію про зруйноване житло влада вже рік збирає через мобільний застосунок «Дія». Українці подали 350 тисяч заявок. Загальна площа цього житла – понад 23 квадратних кілометри.
Війська РФ обстріляли Харківщину: дві людини загинули, одна – постраждала
Двоє людей загинули, одна – була поранена внаслідок російських обстрілів на Харківщині 8 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог знову завдає ударів по цивільному населенню Куп’янського району. Є жертви і постраждалі. Сьогодні внаслідок обстрілу селища Дворічна, на жаль, загинули двоє чоловіків – 65 та 34 років. Крім того, в селі Подоли поранення зазнала 65-річна жінка. Наразі медики надають їй необхідну допомогу», – написав Синєгубов у телеграмі.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Залужний показав польські САУ «Краб», які «успішно виконують бойові завдання на фронті»
Польські самохідні гаубиці «Краб» добре показали себе під час бойових дій, заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
«Наші воїни швидко опанували західну техніку, більше того – мають досвід, який є цінним для партнерів і виробників озброєння», – написав Залужний у фейсбуці 8 квітня.
Він процитував військовослужбовця ЗСУ Володимира: «Самохідна артилерійська установка «Краб» добре показала себе і в швидкості наведення, і в дальності стрільби. Ми вивчили ресурс та можливості цих машин і надаємо виробникам пропозиції для їх удосконалення».
Ще на початку червня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про готовність самохідних артилерійських установок «Краб», які Україна отримала від Польщі, до виконання завдань на фронті. Згодом Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що польські САУ успішно працюють в боях на передовій.
САУ «Краб» – це сучасна самохідна гаубиця, що розміщується на гусеничному шасі та має баштове компонування. Максимальна скорострільність гармати становить 6 пострілів за хвилину.
Військово-морські сили США розгорнули на Близькому Сході підводний човен із керованими ракетами, здатний нести до 154 ракет «Томагавк», заявив речник ВМС 8 квітня. Заява пролунала на тлі напруженості відносин з Іраном.
Військово-морський флот США рідко визнає місце перебування або дислокацію підводних човнів.
Командувач Тімоті Гокінс, речник 5-го флоту, що базується в Бахрейні, відмовився прокоментувати місію підводного човна чи причину його розгортання.
Минулого місяця США завдали авіаудару по об’єктах у Сирії, які використовуються групами, пов’язаними з іранським Корпусом вартових ісламської революції. Президент Сполучених Штатів Джо Байден 24 березня заявив, що Вашингтон не прагне до конфлікту з Іраном, але діятиме, щоби захистити свій персонал у Сирії та інших місцях.
Байден віддав наказ про авіаудар після того, як американський підрядник був убитий і шестеро інших американців зазнали поранення під час атаки 23 березня на північному сході Сирії. У ній звинуватили групи, пов’язані з Іраном. Безпілотник-камікадзе вдарив по об’єкту обслуговування на базі очолюваної США коаліції поблизу Хасаки на північному сході Сирії, повідомили в Пентагоні.
Крім того, США , як і Євросоюз, запровадили санкції проти Ірану через співпрацю Тегерана і Росії, що активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе іранського виробництва, які були застосовані, зокрема, під час масованих ударів по українських містах, які почалися восени 2022 року.
«Україна має всі три складники для перемоги» – генерал США Марк Гертлінг про контрнаступ ЗСУ
У результаті очікуваного контрнаступу України цієї весни українським військам вдасться звільнити значну частину української території, яку зараз окупували російські сили, але це буде надзвичайно складним завданням, вважає генерал-лейтенант у відставці та колишній командувач армією США в Європі Марк Гертлінг.
Коментуючи активно обговорюваний у ЗМІ та експертному середовищі ймовірний весняний контрнаступ України, генерал-лейтенант у відставці Марк Гертлінг назвав дві причини того, чому це буде «надзвичайно важко» для України. Читайте про це за лінком
В Україну повернулася 31 дитина, вивезена раніше до Росії – Save Ukraine
В Україну 8 квітня повернулася 31 дитина з Херсонської і Харківської областей, яких після початку повномасштабного російського вторгнення вивезли до Росії або на підконтрольні Росії українські території. Про це повідомив фонд Save Ukraine, що повертає депортованих дітей додому.
«Після тривалої кількамісячної розлуки вони зустрінуться зі своїми сім’ями. Попереду і в дітей, і в батьків – психологічне й фізичне відновлення. І ми продовжимо про них піклуватися, поки сім’ї не опиняться вдома», – повідомили у фонді.
Директор фонду, а в минулому уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба зауважив, що з кожною місією кількість годин допитів у ФСБ Росії, випробувань, через які проходять сім’ї, щоби повернути своїх дітей, збільшується.
Інші подробиці поки що невідомі.
Наразі українській владі точно відомо про понад 19 тисяч вивезених з окупованих територій дітей до Росії, але їх складно точно підрахувати через окупацію частини території України. Це підрахунки Національного інформаційного бюро. За цей рік повернути вдалося поки що понад 300 дітей.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
Українські військові відбили 35 атак сил РФ на 4 напрямках – Генштаб
Українські військові за добу 8 квітня відбили щонайменше 35 атак російських сил на чотирьох напрямках на сході України, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Протягом доби противник завдав два ракетних та 34 авіаційних ударів, здійснив понад 36 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів і надалі залишається високою по всій території України. Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – відбито більш як 35 атак противника», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що загарбники продовжують зазнавати «значних втрат» і для їх поповнення керівництво збройних сил Росії вирішило провести 29 квітня дострокові випуски з вищих військових навчальних закладів у Москві, Санкт-Петербурзі, Костромі, Пензі, Омську, Тюмені, Казані, Новосибірську, Вольську і Благовєщенську.
«При цьому, випуски з ВВНЗ, що готують спеціалістів для військових частин ракетних військ стратегічного призначення, повітряно-космічних сил та військово-морських сил збройних сил РФ, проводитимуть відповідно до запланованих раніше графіків», – йдеться в повідомленні.
Росія останнім часом не називає даних про свої втрати. За даними Генштабу ЗСУ, вони перевищують 177 тисяч осіб.
Дві людини постраждали у Запорізькій області через удар РФ авіаційними бомбами – прокуратура
У Запорізькій області 8 квітня двоє людей зазнали поранення через російський обстріл авіаційними бомбами по містах Оріхів та Гуляйполе, повідомила місцева прокуратура.
За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури, розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів і звичаїв війни.
«За даними слідства, 8 квітня 2023 року близько 10:30 військовослужбовці держави-агресора, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, здійснили удар авіаційними бомбами по містах Оріхів та Гуляйполе Запорізької області. Поранено двох чоловіків віком 56 і 67 років», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок обстрілів пошкоджені господарські споруди і приватні житлові будинки, в яких ударною хвилею вибило вікна, частково зруйноване і приміщення підприємства, а також прилегла територія.
Вранці в обласній військовій адміністрації повідомляли про цей удар і писали про одного постраждалого.
Російські війська від початку повномасштабного вторгнення регулярно обстрілюють Запоріжжя і область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Рік після удару РФ по вокзалу в Краматорську: в Україні вшанували пам’ять загиблих
В Україні 8 квітня вшановують пам’ять загиблих внаслідок російського удару по залізничному вокзалу в Краматорську на Донеччині рік тому, звідки люди намагалися виїхати в інші регіони країни, втікаючи від бойових дій.
«Жах, що в той день пронісся над залізничною станцією «Краматорськ» забрав життя 61 людини, а ще понад сотню – зазнали поранень. Вони тікали від війни, шукали порятунку в далеких від дому краях, але російська ракета обірвала їх життя, скалічила долі цілих родин… Торішні події – беззаперечне свідчення злочинних вчинків Росії на території України. Ракетний удар по залізничній станції «Краматорськ» – одна з найкривавіших сторінок кримінальної справи, яку, ми впевнені, розглядатимуть у суді Гааги. Винні мусять бути покарані», – заявили у Краматорській міській раді.
Вранці 8 квітня на знак вшанування памʼяті загиблих по всіх вокзалах оголошували хвилину мовчання.
У Краматорськ люди несли квіти до невеликого меморіалу на центральному залізничному вокзалі.
У лютому міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у спільному звіті з дослідницькою групою SITU заявила, що вагомі докази свідчать про те, що ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська на сході України 8 квітня минулого року був «явним воєнним злочином» Росії.
У звіті йдеться про те, що балістична ракета, яка була націлена на вокзал, була споряджена забороненими касетними боєприпасами, які розсіяли десятки малих бомб.
«Докази переконливо вказують на те, що ракета, яка вбила і поранила цивільних на вокзалі Краматорська, була запущена з контрольованої Росією території на сході України. Напад був порушенням законів війни та явним воєнним злочином», – наголошують автори звіту.
8 квітня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
При цьому одразу після обстрілу низка російських телеграм-каналів повідомила, що ціллю обстрілу були українські військові й техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія не причетна до цього.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, наголосив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня 2022 року.