Міністерство закордонних справ України наголосило, що українська сторона виступає проти можливого послаблення санкцій проти Росії в обмін на відновлення зернової угоди.
«Позиція української сторони залишається незмінною: послаблення частини санкційного режиму проти РФ в обмін на відновлення зернової угоди стане перемогою російського продовольчого шантажу і запрошенням Москви до нових хвиль шантажу. Міжнародна спільнота має працювати над поверненням Росії до виконання своїх зобов’язань, а не посилювати її відчуття безкарності та заохочувати до нової агресії, пропонуючи поступки», – заявили в МЗС.
«Україна як один із ґаранторів глобальної продовольчої безпеки готова продовжувати експорт зернових на світові ринки, зокрема в країни Африки та Азії, як в рамках Чорноморської зернової ініціативи, так і через альтернативні маршрути в Чорному морі та наземним шляхом», – написав у фейсбуці 8 вересня речник МЗС Олег Ніколенко.
Так у МЗС відреагували на повідомлення німецького видання Bild про те, що ООН нібито пропонує Росії відновлення зернової угоди на вигідних для Москви умовах, включно з фактичним скасуванням санкцій. Видання посилається на «секретний лист» генсекретаря ООН Антоніу Ґутерріша до міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
У цьому листі, за даними видання, Ґутерріш нібито пропонує «чотири конкретні наріжні камені угоди між Секретаріатом ООН і РФ», яка має «привести до відновлення Чорноморської ініціативи». Йдеться, зокрема, про дозвіл перепідключення державного «Россільгоспбанку» до міжнародної платіжної системи SWIFT через спеціально засновану дочірню компанію «RSHB Capital S.A.». Простими словами, як пише Bild, генсек ООН хоче активувати фіктивний банк, який дозволить обійти санкції ЄС проти російських банків.
Серед інший пропозицій, які, за даними Bild, генсекретар ООН пропонує Москві: страхування російських кораблів від українських атак в Азовському та Чорному морях; дозвіл для російських кораблів заходити у порти ЄС; повернення Росії заморожених активів.
Bild зазначає, що звернувся до офісу генсекретаря ООН по коментар, але відповіді не було.
Наприкінці серпня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що направив голові МЗС РФ Сергію Лаврову «низку конкретних пропозицій», спрямованих на відновлення «зернової угоди».
«Я вважаю, що ми представили пропозицію, яка може стати основою для відновлення, але відновлення, яке має бути стабільним. Ми не можемо мати чорноморську ініціативу, яка переходить від кризи до кризи, від призупинення до призупинення. Ми повинні мати щось, що працює і працює на благо всіх», – заявив Ґутерріш.
Водночас російський дипломат на умовах анонімності заявив агентству, що в листі Ґутерріша Лаврову «немає жодних одкровень» і що в ньому просто «підсумовані попередні ідеї ООН, які не спрацювали».
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами, а також наполягала на підключенні «Россільгоспбанку» до системи міжбанківських платежів SWIFT.
Ґутерріш 17 липня підтвердив, що ООН була посередником в обговоренні пропозиції щодо надання РФ можливості відновити доступ до SWIFT.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України. Cекретар РНБО Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря. Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
Влада Румунії посилить безпеку прикордонних із Україною територій після падіння дрона РФ
Після падіння уламків дронів під час атаки Росії на порти в Одеській області влада Румунії переглядає системи безпеки жителів прикордонних з Україною територій – про це повідомили місцеві медіа з посиланням на Національний комітет з надзвичайних ситуацій 8 вересня.
Комітет ухвалив рішення, яке посилює заходи безпеки на румунському березі річки Дунай. Ці території межують з українськими портами Рені та Ізмаїл на Одещині, які страждають від систематичних обстрілів з боку російської армії.
Як повідомляє видання Digi24, серед таких заходів – створення бомбосховищ та розсилання тривожних сповіщень у районах, де виявлено ризик падіння «елементів, пов’язаних із бойовою технікою, яка використовується у конфлікті».
Крім того, районні інспекції з надзвичайних ситуацій мають проінструктувати місцевих жителів, що робити в таких ситуаціях, а в населених пунктах Плавру, Чаталкіой та інших збудують укриття або визначать приміщення, які можуть бути бомбосховищами.
4 вересня українська влада заявила, що російський безпілотник впав на територію Румунії після атак РФ на порт Ізмаїл. В МЗС України навіть заявили про готовність надати відповідні фотодокази.
Міністр оборони Ангел Тілвар спершу заявив, що «жодного разу засоби нападу, застосовані Російською Федерацією, не створювали прямих військових загроз території або територіальним водам Румунії». Президент Румунії – члена НАТО – Клаус Йоганніс повторив тези Міністерства оборони цієї країни про те, що жоден безпілотник, зокрема – російський, не впав на території Румунії.
Втім, 6 вересня Тілвар припустив, що уламки, знайдені на території Румунії, можуть бути частинами російського дрона.
РФ розгорнула в Криму додаткову станцію для запуску дронів-камікадзе по Україні – Гуменюк
Росія розгорнула в окупованому Криму додаткову станцію для запуску дронів-камікадзе Shahed-136/131, частково налагодивши власне виробництво цих БПЛА, заявила 8 вересня в ефірі українського телемарафону речниця пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
«Очевидно, що Росія вже налагодила якусь частину виробництва безпілотників, оскільки зафіксовано навіть відповідне російське маркування на них. Також ми бачимо, що є активність вантажних бортів, що перелітають у напрямку Тегеран-Москва та Тегеран-Сімферополь», – заявила Гуменюк.
За її словами, розгортання нового табору для пусків дронів-камікадзе по території України пов’язане з пошуком військовими РФ нової тактики обходу української ППО.
«Очевидно, що вони мають необхідність, щоб рух дронів був трохи коротшим, ніж зі східного узбережжя Азовського моря, тому що вони вишукують нову тактику, як обійти системи ППО. На жаль, вони не роблять висновків із минулого, коли вони вже розгортали подібні бази на території тимчасово окупованого Криму, і ця історія була сумною», – додала Гуменюк.
Про те, де саме було розгорнуто додатковий табір у Криму, Гуменюк не уточнила.
Раніше українські військові неодноразово заявляли, що у Криму російські війська використовують полігон «Чауда» для запуску іранських безпілотників Shahed-136/131 по Україні. При цьому відомостей про те, чи присутні там іранські інструктори, щоб сприяти російським військовим при запусках дронів, поки немає.
Докладніша інформація про полігон «Чауда» є на інтерактивній карті військових об’єктів РФ у Криму, створеній журналістами проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
ЄС запровадив санкції проти причетних до справи Єсипенка та інших порушень прав людини в Криму
Європейський союз розширив список осіб, які перебувають під санкціями за порушення прав людини – про це йдеться в журналі від 8 вересня.
Йдеться про людей, яких ЄС вважає причетними до порушення прав людини в окупованому Криму.
До списку увійшли:
- заступниця прокурора російського «окружного суду Сімферополя» в окупованому Криму Олена Подольна
- офіцер російської Федеральної служби безпеки Денис Коровін
- суддя російського «окружного суду Сімферополя» Ділявер Берберов
- слідчий ФСБ Віталій Власов
- суддя підконтрольного Росії «Верховного суду Криму» Віктор Крапко
- прокурорка російського «Офісу прокурора Криму» Анастасія Супряґа
Як обґрунтовує своє рішення ЄС, всі ці люди причетні до переслідувань кримських татар і українців у Криму. Наприклад, майже всі фігуранти списку, окрім Супряґи, брали участь у переслідуванні, тортурах або ув’язненні позаштатного журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка.
Також, зокрема, ЄС вказує на причетність Супряґи, Крапка і Власова до переслідування громадського діяча Нарімана Джеляла (Джелялова). Супряґа також брала участь у «політично вмотивованих судових слуханнях і обвинуваченні» заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.
За повідомленням, Євросоюз «стурбований дедалі гіршою ситуацією з правами людини на кримському півострові, надто в контексті російської агресивної війни проти України».
Практика репресій проти активної громадськості в окупованому Криму почалася одразу після його захоплення Росією в 2014 році, а після початку російського вторгнення в лютому 2022-го пожвавилася. 15 серпня Представництво президента України в Криму повідомляло про 180 незаконно затриманих наразі жителів півострова.
Не здолає? Наскільки Росія готова до тривалої війни проти України
7 вересня Пентагон оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 600 мільйонів доларів – наступного дня після виділення попереднього на 175 мільйонів.
До нового траншу увійшло обладнання для української ППО, снаряди для HIMARS, обладнання для розмінування та ще багато чого. Американська військова промисловість почала збільшувати виробництво снарядів та військової техніки, очевидно, готуючись до тривалої війни Росії проти України. Ті самі процеси відбуваються і в країнах ЄС – їхня військова допомога ЗСУ вже перевищила допомогу Вашингтона за вартістю.
Росія ж, на думку оглядачів, не може покрити власним виробництвом втрат техніки та витрати боєприпасів, які відбуваються в Україні. Кремль розконсервує радянські танки, БМП та артилерійські снаряди, намагаючись відповідати нинішньому темпу боїв на фронтах.
На тлі дефіциту снарядів радянських калібрів Росія, за твердженням розвідки США, має намір просити їх у міжнародного вигнанця Північної Кореї. Крім КНДР, Ірану і, можливо, Китаю, Кремль не має партнерів у війні проти України.
Також, зважаючи на колосальні втрати агресора на фронтах, у Росії поповзли чутки про нову «часткову» мобілізацію – хоча попередня, оголошена рік тому, де-факто триває. Подібна заява, на думку аналітиків, загрожує Путіну можливими протестами та економічними проблемами.
Головні питання випуску:
Як Росія збирається дотягнути війну з Україною до виборів у США, на результат яких, судячи з усього, сподівається?
Наскільки економіка і самі росіяни готові до тривалої війни?
І чи наважиться Путін на нову мобілізацію?
Журналісти підтвердили імена понад 31 тисячі військових РФ, вбитих в Україні
Число загиблих в Україні російських військовослужбовців перевищило 31 тисячу – повідомляють Бі-бі-сі й «Медіазона», які спільно ведуть підрахунок втрат. Журналісти наголошують, що це лише ті загиблі, чиї імена та місця поховання вдалося встановити за відкритими джерелами, а реальна цифра втрат може бути більшою.
Станом на 8 вересня відомо про 31 665 загиблих. 3534 із них – мобілізовані. В’язні, як і раніше, становлять найбільшу категорію серед втрат, але зростання їхньої кількості уповільнюється порівняно з першим півріччям.
Найбільше похоронок приходить у Свердловську, Челябінську та Ростовську області Росії, Башкирію та Бурятію. Велика кількість повідомлень про загибель із Краснодарського краю й Московської області серед іншого пояснюють тим, що там волонтери обходять цвинтарі й фотографують поховання військових – тобто про більшу кількість втрат стає відомо публічно.
Дослідники ведуть підрахунок за відкритими джерелами – повідомленнями місцевих адміністрацій, ЗМІ й родичів загиблих, а також за даними з цвинтарів. Реальна цифра втрат, на їхню думку, може бути принаймні у два – два з половиною рази вищою. Так, на кінець травня цього року підрахунок видань «Медіазона» і «Медуза» показав кількість загиблих на війні в 47 тисяч осіб. Цю кількість журналістів отримали, виходячи з даних про надмірну смертність чоловіків боєздатного віку в Росії.
Від моменту попереднього зведення 25 серпня до списку додалося 967 імен.
За даними українського Генштабу, наведеними станом на ранок 8 вересня, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 267 540 своїх військових.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Спільна безпека і спільний успіх: як Україна мала б «грати» у відносинах з Польщею
«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:
«У Польщі не вщухають дебати на тему охолодження відносин з Україною. Хмизу у вогонь публічної дискусії додає наближення двох 15 чисел політичного календаря:
- це 15 вересня, коли Єврокомісія має ухвалити рішення щодо свого мораторію на імпорт української кукурудзи, пшениці, рапсового насіння та соняшникового насіння до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини;
- а також 15 жовтня – дата парламентських виборів у Польщі, на яких обиратимуть новий склад Сейму та Сенату, на яких український вектор, пов’язаний з війною, біженцями, двосторонніми відносинами та майбутнім безпеки усього регіону матиме одне з ключових значень.
Це є однією із причин чому про «кризу в польсько-українських стосунках» та її причини значно більше говориться у польських, ніж в українських медіа.
І на це, як видається, варто було б звертати пильну увагу, бо некомпліментарні та неочікувані для більшості українців оцінки час від часу з'являються там, де не простежується вплив російських грошей чи пропаганди.
Одна з таких тез, наприклад, стосується того, що Польща нібито неналежно дбає про свої власні інтереси, а Україна, мовляв, байдуже ставиться до проблем свого чи не найвірнішого союзника...»
Як бізнес у Бельгії «полює» на працівників із України (відео)
До реалій у Європейському союзі призвичаюються не лише українські біженці, а й бізнес. Це доводить історія суші-закладів, чий власник після повномасштабного вторгнення переїхав до Бельгії, де його мережа нині процвітає. У свій заклад він охоче працевлаштовує саме українців. Вони і готують, і обслуговують клієнтів, серед яких не лише пересічні відвідувачі, а вже й топ-дипломати. Як розвивається за кордоном український бізнес, тим самим забезпечуючи своїх співгромадян роботою – дивіться у відео.
Оновлені дані: через удар по Кривому Рогу поранені 59 людей
Загалом відомо про 59 поранених через російський удар по Кривому Рогу, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 8 вересня.
«Кривий Ріг. За оновленою інформацією, внаслідок обстрілу загинула 1 особа та 59 осіб постраждало», – йдеться в повідомленні.
Згодом ДСНС повідомили про 60 поранених.
Комунальні служби вивозять будівельні уламки з місця влучання.
Останні дані свідчили про 55 поранених.
Читайте також: Кількість постраждалих через ракетну атаку РФ по Сумах зросла – МВС
Раніше міністр внутрішніх справ повідомив, що в Кривому Розі рятувальники завершили пошуково-рятувальні роботи. Російські війська обстріляли Кривий Ріг вранці 8 вересня, одна людина загинула.
Як уточнив керівник МВС Ігор Клименко, через російський удар зруйнована одна із адмінбудівель поліції – загинув поліцейський.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Стефанчук на саміті G7 закликав партнерів підтримати енергетику України перед початком холодів
Україна очікує на нові російські атаки на свою енергосистему восени та взимку – про це заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на парламентському саміті «Групи семи» 8 вересня.
«Виклики загрозливі – і ми очікуємо, що ситуація буде лише загострюватись. Чекаємо нових атак на нашу енергосистему цієї осені та зими. Я прошу країни «Групи Семи» та Європейський Союз бути готовими підтримати Україну та стійкість нашої енергосистеми», – сказав він.
Стефанчук назвав серед видів такої допомоги енергетичне обладнання: «електротехнічні лабораторії, арматуру, траверси, посилені бетонні опори, супутниковий зв’язок, резервні потужності та пальне».
Читайте також: Атаки РФ на енергетику продовжаться взимку: Галущенко розповів про підготовку
«Будь-яка допомога та ініціатива є корисною: як загальнодержавні рішення, так і програми солідарності місцевої влади, політиків, громадян. Просто зараз я хотів би подякувати Президентці Європарламенту Роберті Мецолі за її програму «Генератори надії», – заявив голова Ради.
Крім того, він розповів про плани України трансформувати свою енергетику, зокрема, продовжувати інтеграцію енергосистеми в європейську ENTSO-E і збільшувати видобуток природного газу.
Спікер парламенту також закликав партнерів України запровадити санкції проти ядерного російського сектору, передусім проти «Росатому» та його дочірніх компаній.
Читайте також: Обшуки у в.о. Чернігова: в СБУ розповіли про розслідування зловживань на відновленні енергетики
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Атаки на енергетичні об’єкти припинилися на початку березня. Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
Прокудін: група вибухотехніків підірвалася на російській міні на Херсонщині
Троє вибухотехніків підірвалися на російській міні, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 8 вересня.
За його словами, сапери працюють у організації The HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням області.
«24-річний хлопець отримав важкі поранення голови та шиї. Зараз його оперують. Лікарі роблять все можливе, аби врятувати життя пораненого», – повідомив голова ОВА.
У Ґданську побили двох підлітків з України. Одна з постраждалих потрапила до лікарні із зламаною щелепою. Польська поліція уже затримала нападників.
Відео нападу на біженців з України у соцмережі опублікував Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки 7 вересня. Сама ж подія сталася 4 вересня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Польщі. Проєкт «Ти як?» публікує всі відомі на цей момент деталі нападу.
За інформацією неурядової організації, кілька 16-річних підлітків з України біля озера святкували початок навчального року, розмовляли і трохи співали українською. Саме звучання української мови, як стверджує Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, розлютило групу поляків, які відпочивала поруч.
Спочатку вони вигукували «забирайтеся геть, до себе в Україну», а потім одна полька, лаючись, накинулася на 16-річну українку і, як видно на відео, спочатку била руками, а потім нанесла удар коліном в обличчя. Коли на захист постраждалої став її 16-річний товариш, то його теж побили двоє чоловіків і поламали окуляри.
За інформацією центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, потерпіла потрапила до лікарні із зламаною щелепою...
У Кривому Розі завершили пошуково-рятувальні роботи: загинула людина, ще 55 постраждали
У Кривому Розі рятувальники завершили пошуково-рятувальні роботи, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
За його даними, станом на 13:30 відомо про 55 постраждалих – 1 загиблий та 54 поранені.
Раніше було відомо про 52 постраждалих.
Російські війська обстріляли Кривий Ріг вранці 8 вересня. Спочатку місцева влада повідомляла про одного загиблого та дев’ятьох постраждалих. Як уточнив керівник МВС Ігор Клименко, через російський удар зруйнована одна із адмінбудівель поліції – загинув поліцейський. Ще девʼять працівників поліції поранені, трьох із них дістали з-під завалів.
Обстріл також спричинив пожежу на площі 200 квадратних метрів. Крім того, постраждали розташовані поруч житлові будинки.
Читайте також: Обстріли прифронтових областей: двоє цивільних загинули в Запорізькій та Херсонській областях
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Відвів свій літак від житлових будинків». Історії трьох полеглих українських пілотів
Пілоти Повітряних сил ЗСУ одними з перших захисників України зустріли агресора 24 лютого 2022 – їхнім полем бою було небо. Військові льотчики робили все можливе і неможливе, аби протистояти Росії з її значною перевагою у повітрі. У цій боротьбі полегли Євген Лисенко, Володимир Скляр і Геннадій Матуляк – історії загиблих льотчиків розповіли Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) їхні дружини.
Міністерство закордонних справ України заявляє, що так звані вибори, які Росія зараз проводить на окупованих територіях України, є нікчемними, і закликає міжнародних партнерів запровадити нові санкції.
«Зазначені дії РФ грубо порушують суверенітет та територіальну цілісність України, українське законодавство та норми міжнародного права, зокрема Статут ООН. Псевдовибори Росії на тимчасово окупованих територіях є нікчемними. Вони не матимуть жодних правових наслідків та не призведуть до зміни статусу захоплених російською армією українських територій», – йдеться у заяві.
У МЗС наголошують, що, організовуючи фейкові вибори в українських областях та Криму, Кремль продовжує делегітимізацію російської правової системи.
Українські дипломати також закликали міжнародних партнерів засудити «нікчемні і свавільні дії Росії» та не визнавати їх легітимність.
«Особи, причетні до проведення цих псевдовиборів, включаючи керівництво РФ, представників окупаційних адміністрацій та виборчих структур мають бути притягнуті до відповідальності. Ініціюємо також накладення на них нових міжнародних санкцій», – додають у відомстві.
Росія оголосила про проведення 8-10 вересня так званих виборів до місцевих окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих частинах територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, а також в окупованому Криму.
Сполучені Штати назвали так звані вибори РФ на окупованих територіях України «фіктивними». Євросоюз вже засудив проведення так званих виборів.
Флот Росії не блокує судна, бо зайнятий охороною своїх пунктів дислокації – речник ВМС України
Російський флот зараз не блокує судна в акваторії Чорного моря. Російські військові зайняті тим, що охороняють свої пункти постійної дислокації та узбережжя розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник ВМС Збройних Сил України Дмитро Плетенчук.
«Зараз вони здебільшого зайняті тим, що несуть службу з охорони і оборони своїх пунктів постійної дислокації, місць базування, свого узбережжя. Їх тактика в Чорному морі зводилася до дуже простої формули: 12 морських миль – це суверенна територія, це територіальне море так зване. Це та частина моря від берега, яка є фактично територією держави», – сказав речник.
Однак, за словами речника ВМС, флот Росії вдається до хитрощів, щоб створити видимість контролю над Чорним морем і вантажними перевезеннями як для внутрішньої російської аудиторії, так і для світової.
Читайте також: Міноборони Росії заявило, що його корабель пострілами зупиняв суховантажне судно в Чорному морі
«Вони, користуючись міжнародним правом, перекривають ділянку моря в цій частині внутрішній – економічній зоні – і оголошують там про проведення, наприклад, навчань зі стрільб. Це дозволяється. І, відповідно, у них з’являється юридичний привід для того, щоб цю ділянку контролювати. Вони їх (навчання – ред.) завжди роблять на торгових шляхах для того щоб ускладнити мореплавство в такий спосіб. Деякі судна на це, звісно, не зважають, розуміючи що це все по факту фейк» – каже Плетенчук.
Насправді флот РФ не має таких повноважень у морі, тому вдається до хитрощів, офіційно прикриваючись навчаннями, додає речник ВМС ЗСУ.
«Для цього немає приводів, немає мандату. Хто взагалі може оголошувати якесь ембарго, наприклад, блокаду? Це мають озвучувати міжнародні організації. І Росія це розуміє чудово, і тому вони вдаються до таких хитрощів. Але при цьому їхня риторика для внутрішнього споживача – вона зовсім інша. У себе в інформаційному і в міжнародному просторі (це звучить – ред.) саме як запобігання контрабанди зброї».
Читайте також: Чорноморській зерновій ініціативі немає альтернативи – глава МЗС Туреччини
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одещину, зокрема, портову інфраструктуру.
Попри це, в серпні ВМС оголосили тимчасові коридори для торговельних суден, що прямують до або з чорноморських портів України.
Війська РФ завдали авіаудару по Херсонщині, є жертви – ОВА
Російські війська завдали авіаудару по Одрадокамʼянці на Херсонщині – три людини загинули, ще четверо поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Через влучання керованої авіабомби травми несумісні з життям отримали двоє жінок та один чоловік. Ще чотири жінки – поранені. Двох потерпілих, 54 та 62 роки, шпиталізували у стані середньої тяжкості. Ще дві місцеві жительки, 50 та 29 років, лікування проходитимуть амбулаторно», – написав він у телеграмі.
Крім цього, війська РФ вдарили з мінометів по Веселому – поранений 67-річний чоловік.
Лубінець: Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей
Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив, що Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей, які, зокрема, перебували на тимчасово окупованій території.
«Історії цих дітей – вражають. Наприклад, двоє діток тривалий час перебували на ТОТ, і тепер – нарешті – вдалося повернути їх батькам. Також нам вдалося повернути на Батьківщину хлопця, якого росіяни звинуватили у підриві моста, місяць тримали у в’язниці та допитували. Він пройшов всі кола пекла, зокрема, й фільтрацію. Але тепер він з мамою, в Україні», – написав він у телеграмі.
Лубінець додав, що з міркувань безпеки не може розголошувати деталей повернення.
Лубінець: Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей
Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив, що Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей, які, зокрема, перебували на тимчасово окупованій території.
«Історії цих дітей – вражають. Наприклад, двоє діток тривалий час перебували на ТОТ, і тепер – нарешті – вдалося повернути їх батькам. Також нам вдалося повернути на Батьківщину хлопця, якого росіяни звинуватили у підриві моста, місяць тримали у в’язниці та допитували. Він пройшов всі кола пекла, зокрема, й фільтрацію. Але тепер він з мамою, в Україні», – написав він у телеграмі.
Лубінець додав, що з міркувань безпеки не може розголошувати деталей повернення.
Понад половину Кліщіївки контролюють ЗСУ – заступник командира 3-ої штурмової бригади
Більше ніж половину населеного пункту Кліщіївка, що на півдні від Бахмута зараз перебуває під контролем Збройних Сил України, розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заступник комнадира 3-ої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін.
За його словами, по всій лінії населених пунктів Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки, які розташовані південніше Бахмута, російські сили щоденно зазнають втрат в особовому складі та вимушені відступати назад, створюючи нові позиції, на яких намагаються закріпитися.
Читайте також: У ЗСУ пояснили, чому звільнення Кліщіївки поблизу Бахмута стане для військ РФ «значним ударом»
«Залишилася невелика кількість, там, мабуть, півтори вулиці, які ще частково намагається контролювати ворог, але йому це дуже погано вдається. На цьому напрямку ми створили такі умови для російських сил, що за останній час вони не мають змоги користуватися своєю технікою. Тобто танки, бойові машини піхоти, бойові машини десанту – все, що в них було, майже вся ця техніка вже знищена. А та, що залишається – вони її не виганяють або користуються виключно як таксі або логістичними засобами вночі, тому що, як тільки вона з’являється у нашому полі зору, ми її знищуємо», – пояснює Жорін.
Однак, заступник командира бригади зазначив, що серйозну проблему для українських військових біля Бахмута створює атака з повітря. Зокрема, це робота російських безпілотників, авіації, а також систем радіоелектронної боротьби.
Читайте також: Генштаб повідомив про успіх ЗСУ південніше від Роботиного і про продовження наступу біля Бахмута
«Здебільшого це гвинтокрили, керовані авіаційні бомби, які падають і від яких захиститись майже неможливо. Проте, коли піхота стикається у ближньому бою, російські сили цього бою не витримують і вимушені відступати», – пояснює він.
За словами військового, ці три села, за які останніми місяціми йдуть бої, назвати населеними пунктами можна лише умовно, оскільки в селах майже не залишилося цілих будинків, одні руїни:
«Мабуть, у них є адреси, інколи можна здогадатись, де були будівлі, але від населених пунктів мало що залишилось. Інколи складно здогадатись, де проходила вулиця, де була межа між будинками. Це суцільні руїни і за ці руїни йде боротьба».
Днями речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив про успіхи українських військ на південному фланзі поблизу Бахмута. За його словами, звільнення Кліщіївки стане «значним ударом» для російських військ.