Залужний провів останню розмову з Міллі перед його відставкою
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів «підсумкову» телефонну розмову з командувачем Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів Марком Міллі, який завершує свою роботу на посаді. Про це він повідомив в своєму Телеграмі 26 вересня.
«Під час перемовин з боку партнерів був присутній генерал Чарльз Браун, який незабаром очолить Об’єднаний комітет начальників штабів США. Домовилися продовжувати роботу задля посилення Збройних Сил України в боротьбі з російською агресією», – заявив він.
Залужний додав, що обговорив зі співрозмовниками ситуацію на фронті та розповів про перебіг оборонних і наступальний операцій.
Читайте також: Генштаб: українські війська тримають оборону на трьох напрямках
«Обстановка контрольована. Наші воїни не допустили втрати жодної позиції. На деяких напрямках, незважаючи на шалений опір противника, продовжуємо рухатися вперед», – додав головнокомандувач.
Він також розповів про основні потреби української армії в засобах протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасах. Він подякував генералу Міллі за «службу для нашої країни».
Марк Міллі очолив Об’єднаний комітет начальників штабів США 1 жовтня 2019 року. Це найвища військова посадова особа Збройних сил США. Очільники Об’єднаного комітету призначаються на чотирирічний комітет, відтак Мі
Сили РФ скинули авіабомбу на медзаклад у Бериславі – влада
Російські військові 26 вересня скинули керовану авіабомбу на медичний заклад у Бериславі, повідомила обласна військова адміністрація.
«Російська авіація атакувала медзаклад у Бериславі. Через влучання керованої авіабомби у лікарні пошкоджено дах одного з відділень, харчоблок, пральню, котельню, гаражні, господарчі та складські приміщення», – йдеться у повідомленні.
В ОВА додали, що інформація щодо наслідків обстрілу наразі уточнюється.
Раніше 25 вересня голова ОВА повідомив, що зранку російська авіація атакувала Берислав, скинувши на місто чотири авіабомби. Спершу було відомо про одного загиблого та декількох травмованих. Згодом кількість жертв зросла до трьох людей.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Напередодні російські війська також обстрілювали Вовчанськ. Голова області повідомляв про двох поранених.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Україна могла б отримати «деякі переваги» членства в ЄС до вступу – президентка Європарламенту
Україна могла б отримати «деякі переваги», які дає членство в Євросоюзі ще до того, як «фактично приєднається до блоку», зазначила президентка Європарламенту Роберта Метсола в інтерв’ю The Guardian.
Вона каже, що не вважає за необхідне чекати на офіційний вступ України та інших країн-кандидатів до ЄС для того, щоб вони могли користатися «деякими перевагами» членства.
Зокрема, країни-кандидати можуть отримати доступ до безкоштовного мобільного зв’язку в роумінгу в ЄС, популярної політики, яка означає, що під час відпустки в ЄС тарифи однакові, як і вдома, зазначила Метсола.
«Якщо ми збираємося поширити роумінг на ці країни, давайте це зробимо. Оператори мереж готові це зробити», – сказала Метсола.
Вона зазначила, що торговельні бар’єри для бізнесу також можуть бути зняті.
«Етап перед вступом також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, застосовуємо ми імпортні та експортні тарифи. Ми роками говорили, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. На це нам знадобилися дні, коли почалася війна. Зрештою, це завжди стосувалося політичної волі», – сказала вона.
Президент Європарламенту сподівається, що переговори про вступ України до ЄС розпочнуться до Різдва – у грудні 2023 року.
«Я очікую на чіткий результат, тому що найгірший сигнал який можна надіслати – що ми ставимо перед ними цілі і крайні терміни, які самі не здатні виконати», – додала вона.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Bloomberg президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна досягає «значного прогресу» у проведенні реформ, необхідних для її вступу до Євросоюзу.
Вона висловила впевненість у тому, що Україна «врешті-решт досягне успіху» в своїй заявці на членство в ЄС.
У серпні президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС повинен зробити «сміливий крок» і прийняти нових членів до 2030 року.
Наразі вісім країн мають офіційний статус кандидатів до Євросоюзу – Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Україна та Туреччина, хоча переговори з Анкарою тягнуться роками. Грузія й Косово є потенційними кандидатами на членство.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Цього місяця про те, що Європейська комісія готується в жовтні рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомив Bloomberg із посиланням на джерела.
Рідні загиблих захисників скаржаться на затягування будівництва Національного військового кладовища
Акція «Голоси полеглих Героїв» відбулася на Майдані Незалежності у Києві. У середмісті 26 вересня столиці зібралися родичі полеглих українських військовослужбовців, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Вони розповіли, що більшість досі не може поховати загиблих рідних. Адже з літа 2022-го триває пошук ділянки під Національне військове кладовище, але його досі не звели, каже Віра Литвиненко, голова громадської організації родин загиблих захисників України «Серце назовні» та мати полеглого бійця «Азову» Владислава Литвиненка.
«Ми саме ті родини, у яких стоїть скринька з прахом дитини або на тимчасовому зберіганні у міському крематорії, або дома. Це дуже важко. Ми не хочемо ходити на ці акції, ми хочемо, аби влада нарешті зробила те, що обіцяла», – сказала вона.
«На моїй тумбочці стояв прах з моєю дитиною. І я спала з цим прахом поруч. Це не можна сказати – спала. Усю ніч я дивилась на цю урну і розмовляла з ним», – сказала під час акції Неля Шастун. Її син загинув у квітні 2022-го, захищаючи Маріуполь.
Пошук ділянки під Національне військове кладовище триває з літа 2022 року. Як розповіли учасники акції, восени 2022 року рідним загиблих обіцяли звести кладовище в столиці. Серед варіантів були Співоче поле і Лиса гора у Києві, але їх відхилили.
А в березні 2023 року влада розглянула і затвердила ділянку в Биківні. Втім, вже у серпні змінила місце для будівництва і перенесла його в село Гатне Фастівського району Київської області.
Із таким розташуванням для кладовища рідні загиблих не погоджуються. Їх не влаштовує зокрема, віддаленість і те, що місце виділили біля цвинтаря, де ховали німецьких окупантів, які загинули під час Другої світової війни.
Родичі загиблих вважають, що ті, хто віддали життя за Україну, мають право на вшанування і поховання в столиці. Зокрема, вони підтримують зведення кладовища у Биківні.
«Поховати нам не вдалося, ми його кремували, спеціально для того, щоб поховати поряд з побратимами на Національному військовому меморіальному кладовищі. це відбулося в листопаді. Тоді вже ці обіцянки були, тоді розглядалася Лиса Гора, Співоче поле вже відхилили. Ми кремували, і рік вже скоро промине і ми заберемо просто додому прах нашого сина. Це дуже соромно» – розповіла мати полеглого захисника Віра Литвиненко.
31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає створення в Україні Національного військового меморіального кладовища, а також визначає порядок організації поховань та перепоховань українських військових.
Україна не озвучує чисельності загиблих військових від початку повномасштабного вторгнення РФ. Влада і військове керівництво заявляють, що дані будуть розкриті після війни.
ЗСУ продовжують нищити штаби окупаційних сил: як реагує російська армія
- ЗСУ знищують командний склад окупантів: у штабах паніка?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
- Шахеди біля кордонів НАТО: що каже Румунія
Україна завершує виконання всіх рекомендацій ЄС та чекає на початок переговорів – Шмигаль
Україна вже завершує «виконання всіх рекомендацій Євросоюзу» на урядовому рівні, що потрібно для початку переговорів щодо вступу до ЄС, зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 26 вересня.
Він повідомив про ухвалення державної цільової програми «Єдність у розмаїтті», мета якої – «створення умов для реалізації прав і можливостей національних меншин та корінних народів».
За словами прем’єра, після затвердження програми можна говорити, що на урядовому рівні Україна повністю завершить виконання семи рекомендацій Єврокомісії, а саме:
- Стартувала реформа Конституційного суду. Україна працює в постійних консультаціях із Венеційською комісією.
- Перезавантажена Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів.
- Посилюється інституційна спроможність та незалежність антикорупційних органів. Один з останніх прикладів - це урядовий законопроєкт про підвищення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Так, за останній час було обрано нових керівників НАБУ та САП на відкритих конкурсах. Група держав проти корупції (GRECO) відзначила суттєвий прогрес України в питаннях запобігання корупції.
- Кабмін напрацював нормативно-правову базу по боротьбі з відмиванням грошей у межах стандартів FATF.
- Україна виконала рекомендації Венеційської комісії щодо імплементації антиолігархічного закону.
- Запрацювало законодавство про медіа та рекламу.
- На виконання нового закону про національні меншини розроблені необхідні підзаконні акти.
До того ж, за словами Шмигаля, Кабмін провів так званий «селф-скринінг» – «було проаналізовано 28 тисяч актів права ЄС на предмет їх імплементації в правове поле України».
«Очікуємо, що в жовтні Україна отримає позитивну оцінку в межах Звіту щодо пакету розширення Євросоюзу. А потім буде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів про вступ нашої країни до ЄС», – додав Шмигаль.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Bloomberg президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна досягає «значного прогресу» у проведенні реформ, необхідних для її вступу до Євросоюзу.
Вона висловила впевненість у тому, що Україна «врешті-решт досягне успіху» в своїй заявці на членство в ЄС.
У серпні президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС повинен зробити «сміливий крок» і прийняти нових членів до 2030 року.
Наразі вісім країн мають офіційний статус кандидатів до Євросоюзу – Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Україна та Туреччина, хоча переговори з Анкарою тягнуться роками. Грузія й Косово є потенційними кандидатами на членство.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Цього місяця про те, що Європейська комісія готується в жовтні рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомив Bloomberg із посиланням на джерела.
Генштаб: українські війська тримають оборону на трьох напрямках
Протягом доби на фронті відбулося 20 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ увечері 26 вересня.
«На Бахмутському напрямку наші захисники стійко тримають оборону та боронять нашу землю від окупантів. Ворог завдав авіаційного удару біля Кліщіївки, Костянтинівки, Північного Донецької області», – йдеться в зведенні.
Крім того, українські війська «успішно відбили» російські атаки на південний схід від Сєверного Донецької області на Авдіївському напрямку.
«На Мар’їнському напрямку протягом доби наші захисники успішно відбили 9 атак ворога безпосередньо в районі Мар’їнки Донецької області. Противник завдав авіаційного удару неподалік Новомихайлівки Донецької області», – додає командування.
Крім того, Сили оборони «продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту».
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по російському особовому складу та районах розміщення озброєння та військової техніки. Також ракетні війська ЗСУ завдали ударів по чотирьох артилерійських засобах, трьох місцях скупчення російського особового складу та військової техніки, пункту управління та двох складах боєприпасів.
Черговий удар по Херсону: МВА повідомляє про трьох поранених
Російська армія після обіду знову завдала удару по Херсону, заявив голова міської військової адміністрації міста Роман Мрочко 26 вересня.
За його словами, обстріл пошкодив людське житло, автомобілі та будівлю підприємства.
«Двоє чоловіків отримали поранення. Їм на місці надали необхідну допомогу. Ще одну постраждалу госпіталізували у стані середньої важкості», – повідомив Мрочко.
Загалом, за його словами, наразі відомо про шістьох жителів Херсона, поранених внаслідок російських обстрілів протягом дня 26 вересня.
Раніше голова МВА повідомив про третього пораненого через ранковий обстріл Корабельного району Херсона. Спершу було відомо про двох постраждалих.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Норвегія виділила Україні фінансову допомогу напередодні зими
Норвегія передасть додатково Україні 1 мільярд норвезьких крон (92,5 млн доларів), йдеться в заяві міністра закордонних справ Аннікен Хуітфельдт.
«Цивільне населення України сильно постраждало внаслідок жорстокої війни, яку веде Росія. Зусилля українського народу по боротьбі зі щоденними нападами на мирних жителів і цивільну інфраструктуру були героїчними. Їм потрібна наша допомога, щоб пережити ще одну зиму війни», – каже норвезька міністр.
Цю тему Хуітфельдт обговорила на відкритті третьої наради старших посадових осіб з гуманітарних питань щодо України в Осло.
Відомо також, що на зустрічі «основну увагу буде приділено складній гуманітарній ситуації, яку створює війна в Україні, а також розгляду способів надання необхідної допомоги цивільному населенню в потрібний час».
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури в України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.
На Донеччині рятувальники потрапили під обстріл
У Бахмутському районі рятувальники потрапили під обстріл армії РФ, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники Торецька потрапили під ворожий обстріл», – зазначили в ДСНС.
Як розповіли у відомстві, вогнеборці працювали на пожежі в смт Північне Бахмутського району.
«У цей час окупанти розпочали повторний обстріл. На щастя, ніхто з рятувальників не постраждав», – додали в ДСНС України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
НАТО не супроводжуватиме вантажі з зерном у територіальних водах України – посол при Альянсі
Ідея супроводу суден з українським збіжжям кораблями НАТО не знайшла одностайної підтримки всередині Альянсу, повідомила журналістам у Брюсселі посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
Дипломатка уточнила, що проти пропозиції забезпечити гуманітарний коридор для судноплавства виступили не лише Сполучені Штати Америки.
«Деякі країни-члени Альянсу так само виступили проти такого варіанту з міркувань безпеки. Турецька сторона, наприклад, так само сказала, що буде намагатися відновити ініціативу з постачання зерна (Чорноморську зернову інціативу – ред.) у тому вигляді, в якому вона була», – зазначила Галібаренко.
Водночас дипломатка зауважила, що дискусії триватимуть так чи інакше, оскільки «питання вивезення зерна в тих об’ємах, які ми маємо, найкраще вирішується морським шляхом».
«Будь-які інші варіанти, які нам зараз пропонують, зокрема, і балтійські держави, і Хорватія, і Румунія вирішують проблему частково. Що стосується балтійських країн – це ще й дорого. Тобто це робить ціну зерна удвічі більшою, ніж ми би, наприклад, вивозили зерно морським шляхом. Але говорити, до чого ми дійдемо в цих дискусіях, зараз, думаю, передчасно», – резюмувала Галібаренко.
На уточнювальне запитання, чи реальний супровід вантажів із українським зерном кораблями НАТО, представниця України при Альянсі зауважила, що це можливо лише в територіальних водах країн-членів.
«Думаю, реально – це тільки про супровід у територіальних водах самих держав-членів НАТО. Про територіальні води України не йдеться», – зазначила Галібаренко.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти.
Чотири країни закликали ЄС перевірити українські зернові «коридори солідарності»
Чотири країни Центральної Європи 26 вересня закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини заявили, що частина транспортованого зерна залишається в таких країнах, як Польща, і шкодить місцевим фермерам, оскільки воно набагато дешевше, ніж місцеве зерно.
Міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний заявив, що для запобігання «витоку зерна» під час транспортування ЄС міг би запровадити депозити, що повертаються, для дилерів.
Міністр аграрної політики України Микола Сольський приєднався до зустрічі, на якій пролунали ці заяви, по відеозв’язку.
Як повідомили в Мінагрополітики, Сольський заявив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Напередодні в Єврокомісії підрахували, скільки сільськогосподарської продукції вдалося вивезти з України з 22-го травня до 23-го серпня 2023 року. В цей період прикордонні з Україною країни ЄС були закриті для імпорту українських пшениці, кукурудзи, насіння ріпака та соняшника, а Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи.
Завдяки «коридорам солідарності» (маршрути, що дозволяють Україні експортувати зерно річкою, автодорогами, залізницею) до ЄС виїхало понад 53 мільйони тонн сільськогосподарської продукції, в тому числі близько 48 млн тонн зернових, олійних та іншої супутньої продукції.
«За оцінками, цей експорт приніс Україні близько 38 мільярдів євро загального доходу, але за той же час Україна також імпортувала 34 мільйони тонн товарів через шляхи солідарності на суму близько 70 мільярдів євро. Це свідчить про те, що наше економічне партнерство зростає як за рахунок експорту, так і імпорту», – заявила у Брюсселі Адіна Велян, єврокомісарка з транспорту.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо прогнозу на вересень, Велян зазначила, що є сподівання «принаймні зберегти хороші цифри, які маємо зараз».
17 липня Росія вийшла із зернової угоди. Москва заявила, що частину домовленостей щодо експорту російських добрив і продовольства не виконано. З 18 липня російські війська розпочали майже щоденні обстріли Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру України.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.
Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Україна зі свого боку подала до Світової організації торгівлі позови проти цих країн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції. За його словами, українська сторона «буде надавати ЄС та сусідам митні дані щодо експорту визначених товарів та збирати дані про кінцевий пункт відправлень у системі електронної черги».
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус 22 вересня заявив, що готовий обговорювати з Україною постачання зерна, якщо «будуть захищені інтереси польського фермера і українське зерно не потрапить до Польщі».
Нічна атака РФ: на переправі до Румунії був автобус із дітьми, його встигли вивести – Дімчогло
Внаслідок удару по поромній переправі «Орлівка» були пошкоджені переважно вантажівки та вікна в адміністративних будівлях – про це Радіо Свобода розповів засновник поромного комплексу «Орлівка» Юрій Дімчогло.
За його словами, атака сталася близько 2 години ночі.
«Постраждала цивільна інфраструктура пункту пропуску дуже багато цивільних, міжнародного напрямку, вантажівок – біля 30. З них шість вигоріли повністю. Трохи пошкоджено складські приміщення, але прямого влучання туди не було. Основні влучання були у зони митниці та накопичувальні зони міжнародного транспорту для митного контролю, особливо на в’їзді в Україну», – сказав він.
За словами Дімчогло, адміністративний будинок пункту пропуску вцілів, але ударна хвиля вибила скло, 80% вікон доведеться замінювати.
Як розповів засновник переправи, між повітряною тривогою і атакою пройшло 10-15 хвилин. Прикордонники зреагували швидко і вивели з території пункту перетину громадський транспорт.
«Та було два автобуси, один на в’їзд в Україну, один на виїзд. Той, що на виїзд, був із дітками. Його швидко оформили, посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, на початку ударів. Слава Богу, що на пункті пропуску не було цього автобусу з дітьми. Тому що я не знаю, що б було», – каже він.
Другий автобус, за словами Дімчогло, оформили за 10 хвилин. Під час його від’їзду почалися удари, через що в автобусі тріснуло скло. Постраждали тільки водії.
Дімчогло вказав на те, що переправа є «повністю цивільним об’єктом» без військових, за винятком прикордонників. Водночас це також єдиний пункт перетину кордону з країною Євросоюзу на півдні України.
«Ми зараз зачищаємо пункт пропуску і сподіваємося, що в дуже короткі строки (відновимо роботу – ред.), тому що ми дуже затребувані. Сподіваємося в найкоротші строки відновити дорогу між Україною і Румунією», – сказав він.
Читайте також: У Бухаресті засуджують російську атаку на території України, що межують з Румунією
Раніше 26 вересня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська цієї ночі обстріляли регіон. В Ізмаїльському районі повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, пошкодження будівлі пункту пропуску і двох постраждалих.
Згодом начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уточнила, що пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» між Україною та Румунією в Одеській області зупинив свою роботу через нічну атаку з боку російських військ.
У Держприкордонслужбі зазначили, що на вказаному пункті пропуску відбуваються заходи зі стабілізації.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було знищено 26 із 38 «шахедів», запущених Росією по Україні, більшість над південними регіонами.
Кличко розповів про підготовку Києва до «складної зими»
Столиця України готується до «складної зими», розповів мер Києва Віталій Кличко.
«Наше завдання – щоб у киян було тепло і всі сервіси працювали ефективно. Ми вже усунули близько 2,5 тисячі пошкоджень трубопроводів, здійснили заходи для підвищення надійності роботи обладнання – технічну діагностику котлів, заміну окремого обладнання. Цього року, окрім планових ремонтних робіт, додалися роботи з відновлення зруйнованої чи пошкодженої інфраструктури. Адже внаслідок ворожих ракетних ударів минулої зими було серйозно пошкоджено близько 63% обладнання, необхідного для стабільного проходження осінньо-зимового періоду. Ми виділили цього року з місцевого бюджету понад 1 млрд грн», – повідомив Кличко.
Також мер столиці уточнив, що місто продовжує закуповувати пересувні котельні та інші альтернативні джерела тепло- та електропостачання.
«Місто формує арсенал альтернативних джерел живлення на тих об’єктах, де дозволяє потужність. Наприклад, понад дві третини котелень «Київтеплоенерго» забезпечило генераторами, тому в разі вимкнення світла вони продовжуватимуть працювати і давати тепло будинкам, що до них підключені», – наголосив Кличко.
Мер також запевнив, що в Києві вже «розроблено алгоритм оперативного підключення альтернативних джерел для постачання тепла, щоб не було зволікань у разі надзвичайної ситуації».
«На столицю й Україну чекає ще одна складна зима. Бо ворог знову намагатиметься зруйнувати критичну інфраструктуру та залишити нас без світла, тепла та води. Місто готується. І готовими мають бути мешканці. Як і минулої зими, в кожній оселі повинен бути запас їжі, води, прилади електроживлення, теплий одяг. Комунальні служби столиці працюватимуть у посиленому режимі і робитимуть все можливе, щоб забезпечити мешканців міста необхідними сервісами», – наголосив Кличко.
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури в України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.
ССО «уточнюють інформацію» щодо загибелі командувача Чорноморського флоту РФ
Сили спеціальних операцій ЗСУ «уточнюють інформацію» щодо ймовірної загибелі командувача Чорноморського флоту Росії. Таку заяву в ССО опублікували після того, як Міноборони Росії оприлюднило відео, де, ймовірно, Віктор Соколов, про загибель якого напередодні повідомила українська сторона, бере участь у засіданні колегії відомства.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих – командувач ЧФ РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл. Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим – наші підрозділи уточнюють інформацію. Це відбувається в межах процедури зі збору даних щодо результатів проведеної операції», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні Міністерство оборони Росії опублікувало відео з засідання колегії, де, ймовірно, присутній командувач Чорноморським флотом РФ Віктор Соколов, про загибель якого напередодні заявило командування Сил Спеціальних операцій України.
На відео видно Соколова, який, ймовірно, бере участь у засіданні по відеозв’язку. На оприлюдненому відео він нічого не говорить. Підтвердити автентичність відео наразі неможливо.
Тим часом, у Кремлі відмовилися коментувати повідомлення про загибель командувача ЧФ Росії. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що від Міноборони РФ не було жодної інформації про це.
Напередодні командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії минулого тижня загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Командування також заявило про загибель нібито 62 російських військових внаслідок удару по десантному кораблю «Мінськ».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Раніше деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту.
«Сім успішних кейсів із семи»: речник ВМС розповів про хід суден «новим коридором» у Чорному морі
Тимчасовий коридор безпеки, організований Україною, продовжує працювати – про це заявив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук на брифінгу 26 вересня.
Так він відповів на питання про вихід українських суден із портів Одещини після відмови Росії від Чорноморської зернової угоди.
«За оновленими даними, новим коридором у нас вже вийшли сім суден. Тобто це сім із семи успішних кейсів. Зайшли два, вийшли сім. П’ять суден – це ті, що перебували тут до початку повномасштабного вторгнення. Відповідно, цей процес триває. Ми робимо все, щоб забезпечити безпеку тієї ділянки, на якій судна перебувають у наших територіальних водах», – заявив Плетенчук.
Із територіальних вод України судна потрапляють до вод Румунії, Болгарії, Туреччини – це є територіальним морем країн НАТО, відтак там російські війська «не можуть наважитися» на вогневе ураження, сказав він.
За словами Плетенчука, основну небезпеку в Чорному морі наразі становлять російська авіація та ракетне озброєння.
«Корабельні угруповання вони вже сюди не заводять. Вони чудово розуміють, що ми зможемо їх знищити. Відповідно, вони їх тримають подалі, десь за берегами кримськими, ближче до Новоросійської бази своєї. Тому продовжують працювати ракети, «Шахеди» та авіація. Це той напрямок, який нам іще потрібно буде перекрити. І, звісно, тут у нас надія на нові зразки озброєння, таке як F-16», – додав він.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт російського винищувача
У всіх областях України оголосили повітряну тривогу. Влада закликала людей пройти в укриття.
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про ракетну небезпеку через зліт російського МіГ-31К з аеродрому Саваслейка. Цей винищувач є носієм балістичних ракет «Кинджал».
Приблизно через пів години тривогу скасували. Повідомлень про обстріли за цей час не надходило.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що Росія в ніч на 26 вересня атакувала Україну ударними БпЛА типу Shahed: з 38 дронів 26 збили.
Через російські нічні атаки, за даними влади, постраждала припортова інфраструктура на Одещині – двоє людей постраждали, та уражено підприємство у Кривому Розі – без жертв. На Черкащині є влучання в інфраструктурний об’єкт.
20 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України понад шість тисяч ракет і три тисячі дронів, більшість із них – по цивільних об’єктах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.