Прокуратура: суд заочно заарештував Гладковського-молодшого
Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід «близькому родичу колишнього першого заступника секретаря РНБО», заявляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 листопада.
За повідомленням, слідчий суддя ВАКС підтримав клопотання прокурора САП та обрав запобіжний захід одному з підозрюваних у справі щодо збитків, завданих державній компанії «Укрспецекспорт», на майже 13 мільйонів гривень.
Хоча прокуратура не називає імені фігуранта справи, обставини вказують на Ігоря Гладковського, сина колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони.
«Суд задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та обрав указаній особі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання особи та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.
У травні 2023 року портал «Слово і діло» повідомив із посиланням на матеріали судової справи та правоохоронні органи, що Ігор Гладковський виїхав за кордон.
У липні 2021 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури передали до Вищого антикорупційного суду справу щодо колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського.
У лютому і березні 2019 року, наприкінці каденції президента Петра Порошенка, журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.
За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».
Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.
У ГУР заявили про ураження двох радіолокаційних станцій у Курській області РФ
Поблизу населеного пункту Дмитрієв Курської області Росії були уражені дві радіолокаційні станції російських військ, заявило Головне управління розвідки Міністерства оборони України й оприлюднило відео.
«18 листопада 2023 поблизу населеного пункту Дмітрієв Курської області було виявлено радіотехнічну позицію ворога. Ураження зазнали дві дороговартісні російські радіолокаційні станції ― РЛС 55Ж6 «Нєбо» і, ймовірно, «Гамма-С1Е», – йдеться в повідомленні ГУР.
Редакція наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
За півтора року війни з Україною російська влада повідомляла про атаки безпілотників на регіони Росії понад 500 разів, підрахувало видання РБК. Про руйнування чи постраждалих згадувалося у 110 заявах. Регіональна влада переважно стверджує, що атаки відбуваються з українського боку. Київ ці повідомлення зазвичай не коментує.
Блокування кордону: у ДПСУ повідомили про 2900 вантажівок у чергах на території Польщі
На українсько-польському кордоні в напрямку трьох пунктів пропуску «Ягодин-Дорогуськ», «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне» перебувають близько 2900 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Станом на ранок, згідно з наявною від польських колег інформацією, у чергах на території Польщі в напрямку України перебувають близько 2900 вантажних транспортних засобів. Найбільше навпроти «Краківця» – 1200, навпроти «Ягодина» – 1100 і навпроти «Рави-Руської» – близько 600 вантажівок. Це можуть бути неповні дані, оскільки інші вантажівки можуть перебувати на далекій відстані від кордону», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Речник ДПСУ зазначив, що також фіксується збільшення черг на інших ділянках кордону, зокрема навпроти пункту пропуску «Шегині», де перебувають близько 1300 вантажівок, ще 300 транспортних засобів навпроти пунктів «Угринів», «Устилуг» та «Смільниця».
«По кілька вантажівок на годину учасники акції в Польщі пропускають як на виїзд, так і на в'їзд до Польщі. Але це не вирішує всіх необхідних питань щодо інтенсивності руху», – розповів Демченко, додавши, що до блокування руху на пункті пропуску «Ягодин» за добу кордон перетинали 1200-1300 вантажівок в обох напрямках, а на «Краківці» та «Раві-Руській» по 600 вантажівок.
Напередодні міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков інформував, що в напрямку Ягодина черга розтягнулася на понад 30 кілометрів, Рави-Руської – понад 10 км, Краківця – понад 16 кілометрів.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
В Аргентині у другому турі президентських виборів, що відбувся 19 листопада, перемагає правий популіст, кандидат від опозиційної лібертаріанської коаліції «Свобода наступає» Хав’єр Мілей.
Офіційні підсумки виборів ще не підбиті. Однак після підрахунку понад 99% протоколів Мілей набирає близько 56% голосів виборців. Його суперник, міністр економіки Серхіо Масса вже визнав поразку і побажав успіхів новому президентові.
Мілей раніше заявляв, що відмовиться від зв’язків із такими країнами, як Росія, Китай і Бразилія, посилаючись на незгоду з політикою їхніх урядів.
Він також висловив підтримку Україні в її війні з Росією і сказав, що бачить США й Ізраїль головними партнерами Аргентини.
Президент України Володимир Зеленський привітав Мілея з обранням.
«Вітаю з переконливою перемогою на виборах президента Аргентини. Вдячний за чітку позицію на підтримку України. Працюватимемо разом над розвитком українсько-аргентинської співпраці й відновленням світового правопорядку, заснованого на міжнародному праві», – написав він у соцмережі X.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в Росії звернули увагу на низку заяв Хав’єра Мілея щодо РФ, але хочуть підтримувати міцні зв’язки з Буенос-Айресом.
Вибори в Аргентині відбулися на тлі економічної кризи. Річна інфляція в країні зараз перевищує 140%, а двоє з п’яти аргентинців живуть у злиднях.
53-річний Мілей, який зробив символом своєї кампанії бензопилу – як ілюстрацію планів щодо урізання бюджетних видатків і розчленування політичного істеблішменту – запропонував рятувати економіку радикально. Зокрема, він пообіцяв закрити центробанк, «кинути хворий песо заради долара» і відмовитися від найбільших торгових партнерів країни – Китаю й Бразилії – на користь США. Він також ставив під сумнів необхідність приєднання країни до БРІКС – клубу найбільших незахідних економік світу, що включає Росію. Мілей виступав проти абортів, за носіння вогнепальної зброї, заперечував, що причиною зміни клімату є діяльність людини.
Через його різкий стиль і суперечливі висловлювання Мілея порівнювали з колишнім президентом США Дональдом Трампом і експрезидентом Бразилії Жаїром Болсонару, низка коментаторів характеризувала його як крайньо правого політика. Трамп уже привітав Мілея із перемогою.
Новий президент Аргентини має вступити на посаду 10 грудня.
Зеленський зустрівся з гендиректором і журналістом популярного серед республіканців каналу Fox News
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним директором Fox Corporation Лакланом Мердоком, журналістами Fox News Бенджаміном Холлом та The Sun Жеромом Старкі, які відвідали нашу країну.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, Зеленський подякував медійникам за всебічне висвітлення війни РФ проти України.
«Весь цей час журналісти, оператори, редактори, фотографи, водії – на лінії фронту. Оскільки це гібридна війна, у російських руках інформація – це також зброя», – сказав він, додавши, що приїзд медійників є дуже важливим сигналом підтримки в час, коли фокус уваги світу розмитий іншими подіями.
Зеленський також розповів про ситуацію на полі бою і відзначив важливість збереження уваги світу до боротьби України.
«Люди чомусь ставляться до цього, як до кіно, та очікують, що в подіях не буде довгих пауз. Але для нас, для наших воїнів це не кіно. Це наші життя. Це щоденна важка праця. І завершиться все не так швидко, як нам би хотілося, але ми не маємо права опускати рук і не зробимо цього», – наголосив він.
Навесні 2022 року на Київщині група журналістів Fox News потрапила під російський обстріл – тоді загинули оператор Пʼєр Закжевський та українська фіксерка Олександра Кувшинова. Бенджамін Холл був важко поранений. За визначний особистий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку незалежності й територіальної цілісності України президент відзначив Бенджаміна Холла орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
МВС Росії не знайшло екстремізму в словах Симоньян про ядерний вибух над Сибіром
Російські правоохоронці не виявили порушення законодавства в міркуваннях головної редакторки державного телеканалу Russia Today Маргарити Симоньян про можливість ядерного вибуху над Сибіром. Про це йдеться у відповіді МВС Росії на запит депутата Московської міської думи Євгена Ступіна.
«Підстав для реагування, відповідно до федерального закону «Про протидію екстремістській діяльності», не виявлено», – йдеться в документі, копію якого Ступін опублікував у своєму телеграм-каналі.
«Звичайно, це ж не антивоєнні цінники у магазині клеїти», – написав депутат у коментарі, маючи на увазі вирок художниці Саші Скочиленко за антивоєнну акцію. Вона замінила цінники у магазині на наклейки з інформацією про кількість жертв війни в Україні й закликами зупинити її. 16 листопада суд у російському Санкт-Петербурзі засудив Скочиленко до 7 років колонії, визнавши її винною у поширенні так званих фейків про армію.
У жовтні 2023 року Маргарита Симоньян в ефірі RT виступила з ідеєю здійснити ядерний вибух на російській території – як вона висловилася, «десь над Сибіром». Таким чином, на думку Симоньян, буде покарано «колективний Захід», з яким, за словами головної редакторки RT, воює Росія. При цьому, за її словами, населення Землі фізично не постраждає.
Після таких висловлювань публічних вибачень зажадала від Симоньян депутатка Держдуми РФ від Алтайського краю Марія Прусакова, заявивши, що сибіряки сприйняли її слова «як глибоку образу». Мер Новосибірська Анатолій Локоть, фізик за освітою, заявив, що ядерний вибух над територією Сибіру обернеться наслідками, які місцеві жителі відчуватимуть на собі протягом сотень років.
Симоньян подала до Слідчого комітету Росії заяву на помічника депутата Мосміськдуми Ступіна про наклеп щодо неї і пригрозила своїм критикам статтею про хибний донос. Незабаром після цього російські ЗМІ масово вибачилися перед Симоньяном за те, що розповіли про її заяву про вибух ядерної бомби над Сибіром.
ЗМІ: Фінляндія найближчими днями може повністю закрити кордон із Росією
Влада Фінляндії найближчим часом може ухвалити рішення повністю закрити прикордонні переходи на кордоні з Росією у зв’язку з напливом прохачів притулку з третіх країн. Про це пише фінська газета Iltalehti.
За даними видання, рішення може бути ухвалене вже у понеділок, а прикордонні переходи можуть закрити в ніч на середу.
18 листопада фінська влада закрила чотири переходи на південному сході країни. Продовжували працювати чотири КПП на сході та північному сході на кордоні з російською Карелією та Мурманською областю. Громадяни Сомалі, Сирії, Іраку та інших країн після цього почали прибувати на прикордонний перехід «Вартіус», який тепер виявився найближчим до Санкт-Петербурга пунктом пропуску.
Фінська влада вважає, що Росія причетна до транспортування прохачів притулку до фінського кордону. Після закриття південних прикордонних переходів фінська розвідка попереджала, що потенційні прохачі притулку вирушать з Карельського перешийка до Костамукші, за сотні кілометрів на північ, а звідти на перехід «Вартіус».
«На цей випадок було вирішено підготувати можливість закриття всього східного кордону, щоб Фінляндія дала зрозуміти Росії, що не приймає використання міграції як засіб тиску», – пише Iltalehti.
Офіційно про плани фінської влади повністю закрити кордон поки не повідомлялося.
Як пише проєкт Радіо Свобода – Север.Реалии, у Карелії розгорнули пункти тимчасового розміщення для мігрантів, які намагаються потрапити до Фінляндії через КПП «Вартіус». Деякі жителі Костомукші у соцмережах висловлюють побоювання щодо «сусідства з біженцями». За їхніми підрахунками, на кордоні зібралося вже понад 50 людей.
За словами начальника прикордонного переходу «Вартіус» Йоуко Кіннунена, його російські колеги прямо підштовхують іноземців до того, щоб вони вирушили на фінську КПП та попросили притулку. Російська сторона заперечує сприяння мігрантам у спробах перейти кордон.
Фінляндія обґрунтувала рішення закрити чотири прикордонні переходи насамперед міркуваннями безпеки. Спікер парламенту країни Юссі Галла-аго висловив припущення, що мігранти з країн Азії та Африки, які прибувають із Росії та просять у країні притулок, можуть бути пов’язані з російськими спецслужбами та ПВК «Вагнер», які активно працюють в африканських країнах. З цією думкою, втім, у Гельсінкі не всі згодні. Як правило, проводяться паралелі із ситуацією на кордоні Польщі та Білорусі два роки тому, коли за ймовірного сприяння білоруської влади в ЄС намагалися прорватися тисячі мігрантів.
У 2022 році Фінляндія і Швеція відмовилися від нейтралітету і вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного нападу Росії на Україну. Гельсінкі заявляло, що вважає Росію джерелом воєнної загрози.
Для зміцнення кордону з РФ фінська сторона розпочала будівництво захисних споруд.
В офісі омбудсмена розповіли подробиці повернення в Україну Богдана Єрмохіна
Над поверненням Богдана Єрмохіна, який після окупації силами РФ Маріуполя був депортований до Росії, у Києві почали працювати з вересня 2023 року – після того, як український омбудсмен особисто поспілкуватися з хлопцем телефоном і впевнився, що він дійсно хоче повернутися до України, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Я не можу розкривати деталі, що за що і як відповідав, і як це опрацьовували. Скажу відверто, що я особисто і моя команда почала займатися кейсом повернення Богдана з 14 вересня поточного року, коли я особисто поспілкувався телефоном із Богданом. До цього часу ні офіційних звернень до мене, ні до наших інституцій не було щодо його повернення. Так, ми знали про цю історію, відслідковували. Але саме після того, як я поставив Богдану пряме запитання: чи готовий він буде робити все, що від нього буде залежати, щоб дійсно повернутися в Україну?», і він сказав: «Так, я дуже хочу» – після цього ми почали пропрацьовувати це питання», – розповів Лубінець.
«У тому числі, від Богдана залежало, чи повернеться він, чи не повернеться. Ну, і ще одна героїня у повернені Богдана – це його сестра, Валерія. Бо юридично ми зробили всі документи на сестру, що сестра є його офіційним опікуном. Ну була, бо Богдан вже повнолітній. Після цього, ці документи через посередників були передані, наскільки мені відомо, російській стороні. Вони теж їх подивилися. І після цього вже не було аргументів, чи повертати Богдана», – розповів Лубінець.
Переговори з російською стороною Лубінець, за його словами, вів особисто. Зокрема, він звертався до російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової. Участь у переговорах також брали представники Катару і дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ.
«Вже публічно неодноразово ми казали, що нам допомагає Катар. Ми повернули чотирьох дітей. Богдан став вже п’ятим. І станом на зараз ми напрацьовуємо ще повернення українських дітей при безпосередній участі Катару. ЮНІСЕФ у нас вперше взяв участь у поверненні української дитини. Це так само було їхнє бажання, наша пропозиція. І російська сторона не висловила протесту проти цього. І ми побачили, що ЮНІСЕФ теж долучився. З російської сторони, скажу навіть публічно, я звертався і до Москалькової, і наскільки мені відомо, через посередників вони зверталися до Львової-Бєлової», – каже Лубінець.
За словами омбудсмена, саме від позиції хлопця залежало, чи вдасться організувати його повернення додому. Також у цьому процесі суттєво допомогла його сестра.
«У тому числі, від Богдана залежало, чи повернеться він, чи не повернеться. Ну, і ще одна героїня у повернені Богдана – це його сестра, Валерія. Бо юридично ми зробили всі документи на сестру, що сестра є його офіційним опікуном. Ну була, бо Богдан вже повнолітній. Після цього, ці документи через посередників були передані, наскільки мені відомо, російській стороні. Вони теж їх подивилися. І після цього вже не було аргументів, чи повертати Богдана», – розповів Лубінець.
Переговори з російською стороною Лубінець, за його словами, вів особисто. Зокрема, він звертався до російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової. Участь у переговорах також брали представники Катару і дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ.
«Вже публічно неодноразово ми казали, що нам допомагає Катар. Ми повернули чотирьох дітей. Богдан став вже п’ятим. І станом на зараз ми напрацьовуємо ще повернення українських дітей при безпосередній участі Катару. ЮНІСЕФ у нас вперше взяв участь у поверненні української дитини. Це так само було їхнє бажання, наша пропозиція. І російська сторона не висловила протесту проти цього. І ми побачили, що ЮНІСЕФ теж долучився. З російської сторони, скажу навіть публічно, я звертався і до Москалькової, і наскільки мені відомо, через посередників вони зверталися до Львової-Бєлової», – каже Лубінець.
Під час свого візиту до України міністр оборони США Ллойд Остін проведе переговори на високому рівні з українським керівництвом, повідомляє пресслужба Пентагону.
За повідомленням, обговорення будуть зосереджені на подальшому зміцненні стратегічного партнерства між США та Україною, включаючи забезпечення ЗСУ необхідними бойовими можливостями, як на зимовий період, так і для захисту своєї країни від майбутніх російських загроз.
В американському Міноборони також зазначають, що під час візиту Остін підкреслить відданість США наданню Україні допомоги у сфері безпеки, необхідної для захисту від російської агресії, а також обговорить довгострокове бачення майбутнього Збройних сил України.
Пізніше цього тижня держсекретар Остін також віртуально з Пентагону проведе 17-те засідання Контактної групи з питань оборони України. В зустрічі, як очікується, візьмуть участь представники близько 50 країн.
Читайте також: Ексдиректор ЦРУ: результат війни України з Росією залежить від того, чи отримає Залужний необхідну зброю
20 листопада Ллойд Остін прибув до України. Цей візит відбувається на тлі відсутності додаткового фінансування для допомоги Україні. Пентагон вже неодноразово закликав Конгрес США схвалити фінансування для підтримки України та Ізраїлю. У Міноборони США зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.
У Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит Адміністрації Байдена.
Розвідка Великої Британії прокоментувала протести родичів російських військових із вимогою повернути їх з фронту в Україні.
«Очевидно, необмежену тривалість бойового розгортання особового складу без ротації все частіше сприймають як неприйнятну як самі військові, так і їхні родичі», – зауважили в розвідці 20 листопада.
Там звернули увагу на те, що 7 листопада 2023 року дружини російських військових провели, ймовірно, першу публічну вуличну акцію протесту в Москві після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Від лютого 2022 року в соцмережах щоденно з’являються приклади онлайн-звернень російських дружин і матерів, які протестують проти умов служби своїх близьких. Однак драконівське законодавство Росії поки не дало змоги родичам військових об’єднатися у впливову лобістську силу, як це робили солдатські матері під час афгано-радянської війни 1980-х років», – кажуть у розвідці.
7 листопада близько 20 жінок вийшли на мітинг у центрі Москви. Вони приєдналися до узгодженої з владою акції партії КПРФ, але розгорнули свої плакати з написами «Мобілізованим пора додому» і «Ні безстроковій мобілізації». За кілька хвилин учасниць оточили поліцейські, проте до затримань справа не дійшла.
Після цієї акції родички мобілізованих з інших міст об’єдналися у групи, щоби вийти на мітинги по всій країні 19 листопада, але скрізь отримали відмову влади.
8 листопада президент Росії Володимир Путін на зустрічі з російськими блогерами і співробітниками ЗМІ, які пишуть про війну РФ проти України, заявив, що добровольці й контрактники, які беруть участь у бойових діях на території України, не повернуться додому до їх завершення – незалежно від того, на якій термін вони укладали договори з Міноборони Росії або коли були мобілізовані.
Родини росіян, які воюють в Україні, вимагають обмежити одним роком граничний термін перебування мобілізованих на війні, комісувати всіх поранених, а також розширити список хвороб, через які не можна призивати до армії.
ДПСУ: пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею тимчасово не працює
На пункті пропуску «Шегині-Медика» на українсько-польському кордоні тимчасово призупинили пропуск транспортних засобів, повідомила Держприкордонслужба у фейсбуці.
«Через відсутність електропостачання в пункті пропуску «Медика» (Республіка Польща) пропуск осіб та транспортних засобів на виїзд з України суміжною Стороною тимчасово призупинено», – йдеться у повідомленні.
У ДПСУ просять громадян врахувати цю інформацію під час перетину кордону.
Крім того, інші три пункти пропуску на кордоні з Польщею не працюють через блокування з боку польської сторони. Як повідомив речник ДПСУ в ефірі телемарафону, станом на ранок в чергах на території Польщі в напрямку України перебувають близько 2900 вантажівок. Найбільше – навпроти Краківця.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Сили оборони України продовжують стримувати російські війська на «багатьох ділянках фронту», зокрема на Куп’янському і Бахмутському напрямках, ведуть штурмові дії на південь від Бахмута, повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський.
«На Куп’янському напрямку росіяни вели штурмові дії в районах Синьківки, східніше Петропавлівки та Іванівки. Атаки відбиті нашими воїнами. Бахмутський напрямок. Росіяни намагалися атакувати в районах Кліщіївки та Андріївки. Всі атаки були відбиті», – написав він у телеграмі.
Сирський додав, що українська армія продовжує штурмові дії південніше Бахмута.
Генштаб ЗСУ вранці 20 листопада повідомив, що російські війська протягом доби вели штурмові і наступальні дії на п’яти напрямках на сході України.
Міністерство оборони Великої Британії 18 листопада заявило, що жодна зі сторін не досягла суттєвого прогресу на Куп’янському й Авдіївському напрямках, а також на східному (лівому) березі Херсонської області, де тривають найбільш інтенсивні бої. У Міністерстві оборони Великої Британії додали, що з настанням холодної зими на сході України майже немає перспектив серйозних змін на лінії фронту. Українські військові заявляли, що очікують, нової хвилі штурму Авдіївки з боку військ РФ.
Водночас американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські сили контратакували поблизу Авдіївки на Донеччині і здійснили «підтверджене просування» 19 листопада.
На Харківщині протягом минулої доби внаслідок російських обстрілів були поранені двоє людей, повідомив вранці 20 листопада голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, протягом минулої доби загарбники обстріляли щонайменше 18 населених пунктів у Харківському, Чугуївському і Куп’янському районах області.
«Внаслідок обстрілу села Юрченкове Чугуївського району з РСЗВ «Ураган» пошкоджено сільськогосподарську техніку і господарчі споруди. У селі Вільча Чугуївського району внаслідок обстрілу з РСЗВ зазнали поранення і були госпіталізовані цивільні чоловіки 53-х і 74-х років. У селі пошкоджено приватний житловий будинок», – написав Синєгубов.
Він додав, що по селу Подоли Куп’янського району російські війська завдали удару двома керованими авіабомбами, там пошкоджений об’єкт інфраструктури, приватний будинок і господарчі споруди.
Також під ударами РФ перебували, зокрема, Козача Лопань Харківського району, Вовчанськ, Бочкове, Бударки Чугуївського району, Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп’янського району.
Синєгубов також повідомив, що 20 листопада близько 05:20 російські війська обстріляля село Кіндрашівка Куп’янського району. Внаслідок цього пошкоджений приватний будинок, господарчі споруди, приватний автомобіль. Попередньо, постраждалих тут немає, зауважив голова ОВА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Двоє людей загинули внаслідок ранкового обстрілу Херсона – влада
Внаслідок ранкового обстрілу Херсона з боку російських військ двоє людей загинули, одна людина поранена, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Крім того, за його словами, пошкоджені автомобілі й будівля.
Очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін уточнив, що зранку 20 листопада російська армія обстріляла автостоянку приватного транспортного підприємства у Херсоні. Загиблі внаслідок удару – водії.
Близько 10-ої ранку Мрочко також повідомив, що Херсон знову під обстрілом, у центральній частині міста чути вибухи.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МВС Росії оголосило в розшук українську співачку Джамалу – ЗМІ
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук українську кримськотатарську співачку Джамалу (справжнє ім’я Сусана Джамаладінова), пише російське видання «Медіазона» з посиланням на базу даних відомства.
Із бази розшуку МВС Росії випливає, що Джамалу оголосили в розшук за кримінальною статтею, якою саме – там не вказано.
Сама співачка ситуацію поки що не коментувала.
За даними «Медіазони», Джамалу оголосили у розшук у Росії в середині жовтня 2023 року за звинуваченням у поширенні «фейків» про російську армію, і в листопаді російський суд ухвалив рішення про її заочний арешт.
У 2016 році Джамала перемогла на «Євробаченні» з піснею «1944» про депортацію кримських татар. Вона послідовно публічно засуджує окупацію Криму Росією у 2014 році, повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
До України з візитом прибув глава Пентагону
До України з візитом прибув глава Міністерства оборони США Ллойд Остін.
«Сьогодні я тут, щоб передати важливе повідомлення – Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну в їхній боротьбі за свободу проти агресії Росії як зараз, так і в майбутньому», – написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).
Цей візит відбувається на тлі відсутності у США додаткового фінансування для допомоги Україні. Пентагон вже неодноразово закликав Конгрес США схвалити фінансування для підтримки України та Ізраїлю. У Міноборони США зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.
У Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит Адміністрації Байдена.
Польські протестувальники на кордоні з Україною блокують гуманітарні й небезпечні вантажі – Деркач
Польські перевізники, які протестують на кордоні з Україною, неодноразово блокували пропуск цистерн із паливом і гуманітарної допомоги для України, попри обіцянку цього не робити, заявив заступник міністра розвитку громад, територій й інфраструктури України Сергій Деркач ввечері 19 листопада.
За його словами, це виявили під час поїздки команди відомства до заблокованих польськими протестувальниками пунктах пропуску.
«Очевидно, що заяви про пропуск гуманітарної допомоги і небезпечних вантажів теж не відповідають дійсності. Ми зафіксували численні факти, коли цистерни з паливом і гуманітарка стоять у чергах. Передаємо інформацію про ці випадки польським колегам з міністерства. Чекаємо відповідь, як це корелюється з заявами про безперешкодний перетин таких вантажів», – написав Деркач у фейсбуці.
Він також повідомив, що 19 листопада на пункті пропуску «Краківець – Корчова» були заблоковані 1200 вантажівок, на пункті «Рава-Руська – Гребенне» – 500, а на пункті пропуску «Дорогуськ – Ягодин» – понад 1200 вантажівок.
Українські урядовці, за словами Деркача, побували на перших двох пунктах.
«На цих двох пунктах пропуску було загалом не більше ніж 15 протестувальників. Фактично десяток людей тримають кордон у заручниках. Під час поїздки ми зафіксували, що на в’їзд до України пропустили більше транспортних засобів, ніж «зазвичай». Це ж бачать водії. Тобто приїзд команди міністерства впливає на те, скільки транспортних засобів вирішують пропускати відповідні служби і протестувальники», – додав він.
Напередодні Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що спільно з профільними асоціаціями і перевізниками створило на кордоні України й Польщі штаб допомоги українським водіям, завдання якого – «забезпечити наших людей їжею, питною водою, медикаментами і пальним».
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Авдіївка: бої за «промку». Як реагувати на тривоги через МІГ? Єрмохіна повернули з РФ
- Російські війська не полишають спроб оточити Авдіївку, повідомляють у Генштабі. А військовий експерт німецького видання Bild Юліан Рьопке вважає, що Росія перейшла до тактики «пішого оточення», адже за останні тижні втратила на цьому напрямку близько 270 одиниць бронетехніки. Яка ситуація в Авдіївці? Якою тактикою послуговуються сили РФ у своїх спробах оточити місто?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Зупинити економіку та сіяти паніку серед цивільного населення – це мета довгих повітряних тривог в Україні, заявив президент Володимир Зеленський. І доручив військовим та уряду вирішити питання тривалих повітряних тривог. Чи можливо цьому протидіяти? Та чи можна ігнорувати тривогу, якщо злітає російський МІГ? Обговоримо з експертом.
- Його депортували з окупованого Маріуполя. Не випускали з Росії. Та ще до повноліття запросили до військкомату Підмосков'я. Богдан Єрмохін у день свого 18-річчя повернувся до України. Як вдалося повернути українця, чиєю долею в Росії «опікувалася» сама Марія Львова-Бєлова, російська омбудсменка із прав дитини?
- «Помилкою» називає угорський прем'єр запрошення України до початку переговорів про вступ в ЄС. Україна зараз «у світлових роках від Європейського союзу» – каже Віктор Орбан. Як Угорщина буде боротися з Україною? Які виклики чекають на Київ у відносинах з Польщею, Словаччиною та
ВМС: кораблів РФ немає у Чорному й Азовському морях
Жодного російського корабля немає на бойовому чергуванні в Чорному й Азовському морях, повідомили у Військово-морських силах. Там уточнили, що це дані станом 7:30 20 листопада.
«У Чорному й Азовському морі ворожі кораблі відсутні; в Середземному морі – два ворожі кораблі, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до восьми ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними ВМС, протягом доби в інтересах Росії рух суден Керченською протокою «не зафіксований».
Із чим пов’язана відсутність кораблів у ВМС не уточнили.
В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.
Минулого тижня речник Військово-Морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
Втрати Росії у війні перевищили 319 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України близько 319 210 своїх військових, зокрема 640 – за останню добу – такі дані станом на ранок 20 листопада наводить Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ у Генштабі заявили про такі:
- танки – 5439 (чотири – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 10168 (+2)
- артилерійські системи – 7748 (+4)
- РСЗВ – 899 (+1)
- засоби ППО – 588
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5764 (+9)
- крилаті ракети – 1563
- кораблі /катери – 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10127 (+7)
- спеціальна техніка – 1097 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.