Організація Save Ukraine повідомляє про повернення ще двох дітей з окупованих територій
Із окупованих регіонів України на вільну територію вдалось повернути ще двох дітей, повідомила благодійна організація Save Ukraine 1 грудня.
Засновник організації, колишній уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба уточнив, окупанти РФ змушували батьків змінювати українські свідоцтва про народження дітей на документи російського зразка, а батька намагалися поставити на військовий облік.
«На щастя, родині вдалося вирватися й приїхати в Україну. Зараз вже родина в безпеці», – зазначив він.
За словами Кулеби, загалом команда Save Ukraine повернула з Росії й окупованих територій уже 213 дітей.
Раніше, у вересні Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив, що Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей, які, зокрема, перебували на тимчасово окупованій території.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
Путін збільшив штат армії майже на 170 тисяч осіб – Міноборони РФ
Президент Росії Володимир Путін 1 грудня збільшив штат російської армії, йдеться в повідомленні Міністерства оборони РФ.
Зазначається, що президент РФ підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії у 2 209 130 осіб, зокрема 1 320 000 військових.
Таким чином чисельність військовослужбовців Збройних сил РФ збільшиться майже на 170 тисяч осіб. Документ опубліковано на сайті Кремля, він набуде чинності з дня його підписання.
У Міноборони повідомили, що «проведення мобілізації у зв’язку зі збільшенням чисельності ЗС РФ нібито не передбачено».
«Збільшення реалізується поетапно за рахунок контрактників», - додало відомство.
Також у Міноборони повідомили причини для збільшення штатної чисельності армії. Цей процес, пов’язаний із війною проти України і нібито «триваючим розширенням НАТО».
Американський інститут вивчення війни (ISW) минулого місяця звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
ЗМІ: у Росії на ділянці Байкало-Амурської магістралі підірвали другий вантажний поїзд за добу
У Росії на ділянці Байкало-Амурської магістралі у Бурятії підірвали другий вантажний потяг за добу. Вибух стався на об’їзній колії навколо Північномуйського тунелю, пошкодженого першим вибухом 29 листопада.
Про підрив другого поїзда повідомили телеграм-канали Mash, «База», джерело низки українських ЗМІ в СБУ, очевидець у соціальних мережах, знайдений Радіо Свобода. Інцидент стався приблизно за п’ять кілометрів від Північномуйського тунелю, повідомив очевидець. Імовірно, йдеться про залізничну гілку Північномуйського обходу. Він використається як резерв для основної магістралі БАМ.
Вибухнули цистерни з паливом, які перевозив потяг. За даними Mash, було підірвано два вагони. «База» повідомляє, що вигоріли чотири вагони. Стверджується, що ніхто не постраждав. Офіційні джерела про другу аварію не повідомляли.
Українські ЗМІ з посиланням на джерело у силових структурах стверджують, що другий поїзд був підірваний на мосту об’їзного шляху. Незалежних підтверджень цієї інформації немає.
Вранці 1 грудня медіа повідомили, що Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтею про теракт після вибухів на БАМ. Низка ЗМІ повідомила, що атаку провела СБУ. Офіційно там це не підтверджували. Російська влада не підтверджувала і порушення кримінальної справи. Про другий вибух інформація приховується. Російські залізничники стверджують, що по обхідному шляху продовжується рух поїздів.
Північномуйський тунель має протяжність близько 15 кілометрів, він найдовший на БАМі. Існує альтернативна залізнична колія, так званий Північномуйський обхід, проте її пропускна спроможність менша.
На Запорізькому напрямку війська РФ 10 разів безуспішно намагалися відновити втрачене положення біля Роботиного та західніше Вербового, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, протягом доби відбулось 67 бойових зіткнень, противник вів штурмові дії на п’яти напрямках.
Зокрема, на Куп’янському напрямку війська РФ вели штурмові дії біля Синьківки Харківської області та Стельмахівки Луганської області – Сили оборони відбили 9 атак, на Лиманському напрямку були штурмові дії в районі Серебрянського лісництва Луганської області – тут українські військові відбили 7 атак.
На Бахмутському напрямку противник вів штурмові дії в районах Григорівки, Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де Сили оборони відбили 18 атак, також на Авдіївському напрямку він вів безуспішні штурмові дії південніше Новокалинового, Степового, Авдіївки, Сєверного, Первомайського Донецької області – відбили 16 атак, а на Мар’їнському напрямку війська РФ за підтримки авіації вели безуспішні штурми в районі Новомихайлівки Донецької області, повідомляють у Генштабі.
На Шахтарському напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів.
Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області, продовжують завдавати вогневого ураження противнику.
Про деокупацію села Роботине в Запорізькій області стало відомо у серпні. Після звільнення Роботиного українські війська продовжували наступ на захід Запорізької області.
ДПСУ: розпочалося блокування пункту пропуску у Словаччині, про терміни невідомо
Державна прикордонна служба України повідомила про блокування руху вантажівок на території Словаччини біля пункту пропуску «Вишнє-Нємецке».
«За інформацією від словацьких прикордонників, о 16:05 на території Словаччини розпочато блокування руху вантажівок через пункт пропуску «Вишнє-Нємецке», суміжний українському пункту пропуску «Ужгород». Акцію, терміни якої наразі не відомі, проводять представники Спілки перевізників Словаччини», – йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
За даними ДПСУ, перевезення гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів, пального та охолоджених вантажів не блокуватимуть. Решту вантажів на виїзд зі Словаччини будуть пропускати в обмеженій кількості – по чотири вантажівки за годину.
На в’їзд у Словаччину рух блокуватися не буде, також не обмежуватиметься рух легкового автотранспорту та автобусів, додають у Держприкордонслужбі.
Ще до початку блокування на території Словаччини на в’їзд в Україну через пункт пропуску «Ужгород» у черзі перебували близько 600 вантажівок, повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко.
Днями Союз автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) заявив про намір розпочати з 1 грудня блокування пункту пропуску «Вишнє-Нємецьке – Ужгород».
Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Контрнаступ не приніс проривів. На Заході пророкують перемогу Путіну
- Війна в Україні, схоже, заходить у глухий кут, а перемога Росії досі є імовірною. Такого висновку дійшло британське видання The Economist. Часопис пише, зараз жодна зі сторін не в змозі вигнати іншу із контрольованих територій, а тому російський президент Володимир Путін зберігає шанси на перемогу. Причиною цього видання вважає відсутність стратегічного бачення на Заході, який робить недостатньо, щоб зупинити Путіна.
- Президент України Володимир Зеленський визнав, що довгоочікуваний контрнаступ влітку й восени не приніс очікуваних проривів, але наголосив, що Україна не відступає і що їй потрібна допомога в нарощуванні українського виробництва озброєнь. Зеленський також дав розпорядження посилити оборону і фортифікаційні споруди по усьому периметру.
- Більшість російських громадян готові гуртуватися навколо Володимира Путіна напередодні виборів президента Росії навесні 2024 року, бо підтримують війну в Україні, яку він розпочав. Про це йдеться у свіжому звіті російського дослідницького Центру Карнегі. «Усі наївні прогнози про те, що народне невдоволення, викликане санкціями та воєнними обмеженнями, призведе до падіння режиму Володимира Путіна, не виправдалися», – пишуть автори звіту. Вони також зазначають, що напередодні виборів, населення Росії готове знову підтримати Путіна, а дії Заходу не похитнули його влади.
- П’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що прикордонники не випустили його у відрядження за кордон – до Польщі та США – і назвав це «антиукраїнською диверсією». Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що закордонне відрядження народного депутата, п’ятого президента України Петра Порошенка скасували після отримання листа з грифом «Для службового користування», зміст якого він не може розголошувати. Що стоїть за обмеженням виїзду для Порошенка?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Чекаю на комплексні рішення» – Зеленський про питання мобілізації, які обговорювали на Ставці
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на засіданні Ставки верховного головнокомандувача, серед іншого, обговорювалося питання мобілізації в Україні.
«Всі в Україні розуміють, що в цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований. Це питання про терміни – і для кожного, хто зараз у війську, для демобілізації, і для тих, хто прийде у військо. І це питання про умови. Це комплексні речі, які мають опрацьовувати військове керівництво та Міністерство оборони і які мають бути представлені Ставці для затвердження. Сьогодні були деякі пропозиції – я чекаю на комплексні рішення», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, також на засіданні Ставки були доповіді командувачів з фронту та Головкому щодо ситуації на передовій – на всіх основних напрямках.
«Заслухав доповіді щодо постачання боєприпасів та зброї, готуємо оновлені запити для комунікації з партнерами. Попереду – вагомий тиждень саме з точки зору такої комунікації», – повідомив Зеленський.
Президент зазначив, що на Ставці також була доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України щодо ймовірних російських дій та міжнародної ситуації наступного року.
«Аналізуємо всі можливі сценарії, і має бути наш, український сценарій на 24-й рік. Конкретні операції із цілком конкретним обґрунтуванням, які дадуть Україні теж цілком конкретні результати. Саме під таку конкретику має бути розраховано все, що необхідно нашій державі, нашим бригадам», – додав Зеленський.
Днями видання The Guardian з посиланням на одного з високопосадовців повідомило, що український уряд планує змінити практику призову на військову службу. Зміни, які, як очікується, включатимуть використання комерційних рекрутингових компаній для проведення більш цілеспрямованого призову і запевнення призовників у тому, що вони будуть використані на посадах, які відповідають їхнім навичкам, а не будуть просто відправлені на фронт.
Міністерство оборони 13 листопада повідомляло про запуск проєкту із рекрутингу до Збройних Сил України з організацією Lobby X. За даними відомства, проєкт має дозволити цивільним обрати підрозділ і посаду, де їхній досвід буде найбільш корисним. Тоді повідомлялося, що міністерство також планує підписати угоди з іншими рекрутинговими компаніями.
Президент України Володимир Зеленський 9 листопада підписав ухвалені Верховною Радою закони про чергове продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації.
США запровадили санкції щодо трьох компаній через стелею цін на російську нафту
Сполучені Штати оголосили про додаткові санкції, пов’язані з обмеженням ціни на російську нафту через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Нові обмеження запроваджується щодо трьох компаній та трьох нафтових танкерів.
Санкційний список поповнили дві компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів і одна з Ліберії, а також їхні танкери. Їх звинувачують у перевезенні російської нафти вище «цінової стелі».
«Запроваджуючи заходи щодо цих компаній та їхніх суден, ми, як і раніше, дотримуємося подвійної мети цінового обмеження – обмежити нафтові доходи Росії, одночасно сприяючи стабільності на світових енергетичних ринках», – йдеться у заяві Мінфіну США.
Раніше США запровадили аналогічні обмеження проти п’яти юридичних осіб, зареєстрованих в ОАЕ, а також Туреччини.
Раніше у листопаді стало відомо, що США посилюють контроль за стелею цін на російську нафту. Американське Управління контролю за іноземними активами (OFAC) розіслало компаніям з управління суднами в 30 країнах безпрецедентні повідомлення. Агентство Reuters повідомило 13 листопада, що Міністерство фінансів США запросило інформацію про 100 кораблів, підозрюваних у порушенні західних санкцій щодо російської нафти.
У жовтні США наклали санкції на власників двох танкерів, які перевозили російську нафту за ціною, вищою від стелі. За оцінкою агентства Reuters, це стало першим значним посиленням заходів, оголошених США, ЄС та Австралією в грудні 2022 року.
Євросоюз і країни G7 у грудні минулого року ввели так звану стелю цін на російську нафту, що доставляється морем, на рівні 60 доларів за барель. Обмеження включають заборону західним компаніям, зокрема, транспортувати та страхувати нафту, що продається за ціною, вищою від встановленого ліміту. Москва, проте, продовжує активно продавати свою нафту країнам, які не приєдналися до санкцій.
Міністерство відновлення України та Міністерство інфраструктури Польщі спільно напрацьовують заходи для розблокування кордону.
Як повідомляє пресслужба міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у Варшаві відбулась зустріч заступника міністра Сергія Деркача та урядовців Польщі.
Серед заходів для розблокування у міністерстві назвали такі:
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» для проїзду порожніх вантажівок для збільшення пропускної спроможності кордону та зменшення навантаження на інші пункти пропуску;
- створення в системі єЧерга окремих пасів для порожніх транспортних засобів на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогусь» та «Краківець – Корчова», оскільки на цих пунктах є фізичні смуги для порожнього транспорту як на українському, так і на польському боці.
- запуск пілотного проєкту з реєстрацією в єЧерзі безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» терміном в один місяць.
У міністерстві наголошують, що питання скасування чи змін до «транспортного безвізу» не обговорювалось та не було на порядку денному.
«Водночас польські протестувальники наполягають на функціонування «Угринів – Долгобичув» та «Нижанковичі – Мальховіце» лише для транспорту на реєстрації ЄС. Така позиція неприйнятна для України та Євросоюзу, адже це дискримінаційна норма щодо інших країн. Це було підтверджено під час засідання Координаційної платформи Україна-Польща-ЄС 30 листопада», – йдеться у повідомленні.
Водночас, як додають українські урядовці, міністерство спільно з Єврокомісією напрацьовує стратегічні рішення, які дозволять врегулювати ситуацію із чергами на кордоні та зменшити напруження у питанні автомобільних перевезень.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на кількох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
В ОБСЄ пояснили, чому не виключають Росію з організації
Дискусія про виключення Росії з ОБСЄ вичерпана «принаймні до цього моменту». Про це заявив глава МЗС Північної Македонії, що головувала в організації останній рік і прийняла зустріч її топдипломатів, що пройшла 30 листопада – 1 грудня.
«В ОБСЄ точилася дискусія про те, чи слід зараз або чи треба було виключити Російську Федерацію з організації через порушення основоположних принципів і зобов’язань ОБСЄ. І було два аргументи, чому цього не можна було зробити: юридичний і політичний», – пояснив Буяр Османі.
Пояснюючи суть юридичної неможливості застосувати правило «консенсусу мінус один» (воно дозволяє ухвалювати рішення голосами 56-х країн-учасниць, а не 57-х – саме стільки налічує ОБСЄ – ред.), глава МЗС Північної Македонії послався на брак політичної волі.
«1992 року принцип «консенсус мінус один» було використано, коли Югославію вигнали за масове порушення прав людини. Втім, вважаємо, що цей принцип сьогодні не працюватиме, оскільки в ОБСЄ є різні думки. І тут я переходжу до політичного аргументу, коли деякі країни-учасниці вважають, що ОБСЄ було створено як платформу для забезпечення діалогу між країнами різних поглядів», – зазначив Османі.
Високопосадовець із Північної Македонії також додав, що ОБСЄ «не є і ніколи не була організацією країн-однодумців».
«Мета ОБСЄ полягає в тому, щоб відвести ці країни від їхньої думки шляхом спільної взаємодії з комплексним підходом до безпеки для забезпечення миру та стабільності в нашому регіоні», – резюмував дипломат.
Головування в ОБСЄ переймає Мальта. Її топдипломат не зміг відповісти на запитання журналістів, чи запросить його країна на наступну зустріч делегацію з Росії, як це зробила Північна Македонія.
«Нашою метою має бути зупинка війни та переконання, що Україна відвоює всю свою суверенну територію, а не думати про хореографію і як це виглядатиме найближчим часом. Ми маємо зупинити страждання українського народу, і у нас є ще 365 днів, щоб про це говорити», – зауважив міністр закордонних справ Мальти Ян Бордж.
1 грудня на полях зустрічі дипломатів країн ОБСЄ вдалося досягти домовленості щодо тимчасового призначення керівних осіб організації, повноцінне обрання яких блокувала Росія. Мандат нинішніх керівників спливає на початку 2024-го, проміжне рішення забезпечує його подовження ще на дев’ять місяців, а тим часом в організації шукатимуть кандидатури на заміну їм.
«Це не про нас – ми тут, щоб служити цілям організації. Сьогодні відбувся успіх ОБСЄ. У нинішніх умовах знайти спільну мову з будь-якої теми – це виклик, і я не буду вдавати протилежне… Ця організація базується на принципах і зобов’язаннях, узгоджених усіма майже 50 років тому. Її покликання – не лише у вирішенні низки безпекових викликів, але й для притягнення учасників до відповідальності», – прокоментувала досягнення консенсусу генсекретарка ОБСЄ Хельга Шмід.
Сергій Лавров, спілкуючись удень із журналістами, про досягнення консенсусу щодо кадрових рішень не повідомляв, скаржачись, що македонське головування переймається долею «чотирьох людей, які очолюють підрозділи ОБСЄ».
«Мені вже байдуже, чим закінчаться ці посиденьки, де зараз у нас намагаються виторгувати кілька днів або тижнів... І мені байдужа доля цих людей… І мені, наприклад, байдуже, що відбуватиметься з цією організацією», – заявляв Лавров, додавши, що у Скоп’є «шанси збільшилися, але не на збереження організації».
30 листопада – 1 грудня у Північній Македонії у Скоп’є проходило засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
Міністри закордонних справ України та країн Балтії скасували свої плани щодо участі у зустрічі через очікувану присутність Лаврова.
У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії і Литви зауважується, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії».
Кабмін схвалив два документи, які сприятимуть функціонуванню Міжнародного реєстру збитків, завданих Росією, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Для легітимної конфіскації заморожених російських активів Україна запропонувала чітку і зрозумілу дорожню карту. Один із ключових елементів – це робота Міжнародного реєстру збитків, який був створений рішенням Ради Європи та працюватиме в Нідерландах. Сьогодні затвердимо два документи, які сприятимуть якісному функціонуванню реєстру», – сказав він на засіданні уряду.
За його словами, Мінцифри та Мін’юст України мають розробити й передати технічні вимоги для створення програмного забезпечення такого реєстру, також Мінцифри має розробити можливість для українців подавати через «Дію» заяви про відшкодування збитків або втрат.
«Другий документ у цьому напрямку – це наші пропозиції щодо класифікації категорій збитків, що підлягають компенсації. Це дозволить системно підійти до передачі всієї інформації про збитки, втрати та шкоду, яку заподіяла Росія як державі Україна, так і кожному з наших громадян та українським юридичним особам», – додав прем’єр.
У червні виконавчим директором Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, призначили радника Офісу Президента України, партнера юридичної фірми «Астерс», члена дорадчої ради Школи права Українського католицького університету Маркіяна Ключковського.
Про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні цього року. За даними української влади, у створенні Реєстру збитків беруть участь 43 країни та Євросоюз. Київ очікує, що Реєстр збитків запрацює в першому кварталі 2024 року.
Українські перевізники, які два тижні живуть у вантажівках поблизу польського кордону у пункті пропуску Корчова, поки що не вдаватимуться до голодування. Кількагодинні переговори з протестувальниками за участі українського консула Василя Йордана дали змогу частково збільшити пропуск вантажівок.
Українські водії вимагали, щоб учасники блокади пропускали 14 машин на годину, натомість польські перевізники погодилися лише на 7. Про це Радіо Свобода розповів водій міжнародних перевезень Роман Власюк, який стоїть у черзі вже сім діб.
«У ті 7 машин на годину не входять машини з гуманітарним вантажем. Їх не враховуватимуть. Така домовленість у нас до неділі, до 12:00. Що буде далі, наразі незрозуміло», – додав Роман Власюк.
За словами українського водія, у багатьох його колег закінчуються терміни дозвільних документів, а також пальне.
Раніше cьогодні близько двох сотень українських водіїв, які вже два тижні стоять поблизу пункту пропуску Корчова, прийшли на переговори з польськими протестувальниками. Вони вимагали збільшити пропуск до 14 машин на годину. У разі невиконання цих умов обіцяли оголосити голодування.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Через російський обстріл Херсонщини поранена людина – ОВА
Через російський обстріл Іванівки на Херсонщині поранена людина, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Близько 15:00 російська армія обстріляла житловий будинок в Іванівці. У власній оселі постраждала 71-річна місцева жителька. ЇЇ шпиталізували з вибуховою травмою», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, троє цивільних загинули внаслідок російської агресії на Херсонщині протягом доби 30 листопада.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
До початку блокування пункту пропуску у Словаччині в черзі стояли кілька сотень вантажівок – ДПСУ
На території Словаччини на в’їзд в Україну через пункт пропуску «Ужгород» у черзі перебували близько 600 вантажівок – це дані до початку блокування, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«За інформацією від словацьких колег, сьогодні з 16:00 Спілка перевізників Словаччини також планує блокувати рух для вантажівок на кордоні у напрямку пункту «Вишнє-Нємецьке – Ужгород». Цей напрямок вже має чергу, бо через ді на українсько-польському кордоні, перевізники обирали Словаччину як один з альтернативних напрямів. Станом на ранок навроти пункту пропуску «Ужгород» на території Словаччини перебувало близько 600 вантажівок, але до цього моменту була інтенсивність руху», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Демченко зауважив, що складно прогнозувати, якою буде ситуація після початку блокування.
Днями Союз автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) заявив про намір розпочати з 1 грудня блокування пункту пропуску «Вишнє-Нємецьке – Ужгород». Ініціатори блокування повідомляли, що перевезення гуманітарних вантажів, військової допомоги, палива та охолоджених (свіжих) вантажів не обмежуватимуть, а транспортні засоби з комерційним вантажем випускатимуть у кількості: 4 вантажівки на годину.
Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Кабмін призначив Юрія Мироненка головою Держспецзвʼязку
Кабінет міністрів України призначив Юрія Мироненка головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба уряду, також Кабмін на своєму засіданні 1 грудня призначив Віталія Половенка заступником міністра оборони та Олександра Семиргу першим заступником голови Державної митної служби України.
20 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро заявили, що керівнику Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, його заступнику та іншим посадовцям повідомили про підозру в заволодінні 62 мільйонами гривень.
Справа стосується закупівлі інформатизації, призначених для створення системи захищених реєстрів даних, у 2021 році. За даними слідства, договір на закупівлі дістався компанії, підконтрольній «організатору злочинної організації, яка поставила програмне забезпечення ДП «Українські спеціальні системи», що належить до сфери Держспецзв’язку, за завищеною вартістю».
24 листопада стало відомо, що колишній голова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь вийшов з-під варти через день після обрання йому запобіжного заходу. Суд визначив йому суму застави у 25 мільйонів гривень.
Того ж дня уряд звільнив Юрія Щиголя з посади голови Держспецзв’язку. Виконувати обов’язки голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України буде Дмитро Маковський.
Україна йде в оборону? Зеленський наказав терміново зміцнювати всі фронти проти Росії
Увечері, 30 листопада, у вечірньому зверненні до українців президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив військовим терміново будувати фортифікації фактично на всіх фронтах.
«Звісно, це насамперед Авдіївський, Мар'їнський та інші напрямки на Донеччині – максимум уваги. Харківщина – це Куп'янський напрямок, також оборонна лінія Куп'янськ–Лиман. І вся Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Київська, Рівненська область, Волинь. Також південь – Херсонська область», – заявив президент.
За його словами, до будівництва оборонних споруд буде залучено, зокрема, і приватний бізнес.
А вже наступного дня агентство Associated Press опублікувало інтерв'ю Зеленського, в якому він визнав, що наступ ЗСУ влітку і восени не досяг бажаних Києвом результатів.
«Але це не означає, що ми маємо опустити руки, що ми маємо здатися. Ми впевнені у своїх діях. Ми боремося за те, що належить нам», – заявив він журналістам.
Серед причин обмеженого успіху Сил оборони президент назвав те, що Захід не дав їм всього необхідного озброєння, а також чисельність української армії.
З кінця жовтня армія Росії настає практично на всьому сході України: до запеклих штурмів Авдіївки додалися Куп'янськ, Лиман, Мар'їнка та нещодавно відвойоване ЗСУ Старомайорське. Також Росія атакує і під Роботиним – де українські захисники змогли вклинитися в оборону загарбників улітку.
Головні питання випуску:
Чи йде Україна в оборону на всіх фронтах?
Чи не запізно будувати фортифікації там, де Росія цілодобово атакує – і взимку?
І як Україні таки відвоювати свої Південь та Донбас?
На території Польщі у чергах перебувають близько 2100 вантажівок – ДПСУ
На території Польщі у чергах на в’їзд в Україну перебувають близько 2100 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Він нагадав, що триває блокування чотирьох напрямків: пункти пропуску «Ягодин – Дорогуськ», «Краковець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне» і «Шегині – Медика» (з 27 листопада розпочалося цілодобове блокування).
«Станом на сьогодні, згідно з інформацією від польських колег, на території Польщі у бік України в чергах перебувають десь 2100 вантажних транспортних засобів. Найбільше навпроти «Шегині» і «Рава-Руська», – сказав Демченко в ефірі національного телемарафону.
Проте, за його словами, деяка кількість вантажівок перетинає кордон, найбільш інтенсивний рух на напрямку пункту «Краковець», найменш – «Ягодин».
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
«Україна не отримала всю зброю, але я не можу скаржитися» – Зеленський про контрнаступ
Президент України Володимир Зеленський визнав, що літній контрнаступ ЗСУ не дав тих результатів, на які багато хто сподівався, це сталося головним чином через те, що Україна не отримала очікуваного озброєння від союзників. Про це він заявив в інтерв’ю агенції Associated Press.
«Подивіться, ми не відступаємо, я задоволений. Ми воюємо з другою армією у світі, я задоволений. Ми втрачаємо людей, я не задоволений. Ми не отримали всю зброю, яку хотіли, я не можу бути задоволений, але я також не можу надто скаржитися», – сказав Зеленський.
Він визнав, що Україна не в змозі просуватися досить швидко і досягти значних проривів, але сказав, що це не є причиною для капітуляції.
Зеленський також зауважив, що війна Ізраїлю та «Хамасу», який США і Євросоюз визнали терористичною організацією, є ризиком, оскільки може відвернути увагу від війни в Україні в критичний момент.
«Ми бачимо навіть наслідки того, що глобальне суспільство через трагедію на Близькому Сході переключилось. І це – факт», – додав він.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена. У США визнали, що через це пакети допомоги Україні стали меншими.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні цього року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».
Сили оборони півдня: на лівобережжі Херсонщини ЗСУ тримають позиції, ведуть контрбатарейну боротьбу
Українські військові продовжують утримувати позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть результативну контрбатарейну боротьбу, завдають вогневих уражень по позиціях і по тилах противника, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня України.
За даними українських військових, в діях противника немає ознак формування наступальних угруповань, тривають маневри і ротація підрозділів.
Днями американський Інститут вивчення (ISW) заявив, що ймовірна неспроможність Росії встановити злагоджену командну структуру серед військ, які є на лівому березі Херсонської області «продовжує підривати російський бойовий дух та бойові спроможності».
Читайте також: Розвідка Британії: бої на лівобережжі Херсонщини є «дуже проблемними» для керівництва РФ
Раніше в українській розвідці припустили, що російські війська будуть намагатися здійснити перегрупування на лівобережжі Херсонщини.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
«Настав час іти працювати». Які зміни чекають на українських біженців у Німеччині
У Німеччині точаться дискусії щодо скорочення пільг для шукачів притулку з України. Одним із ключових приводів є велика «діра» у німецькому бюджеті. Лідер партії Християнсько-демократичного союзу Тюринґії Маріо Фойгт закликав припинити виплату соціальної допомоги новоприбулим біженцям із України. Натомість у Баварії депутати партії ХДС ухвалили резолюцію, де пропонують змінити соціальну допомогу для біженців України. Зокрема, пропонують, щоб вони отримували допомогу як шукачі притулку, а не на рівні з громадянами ФРН. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.
- Наразі біженці з України отримують соціальну допомогу Bürgergeld. Тобто таку ж, як і соціально вразливі німецькі громадяни – близько 502 євро на місяць.
- Зараз депутати пропонують прирівняти українців до шукачів притулку з інших країн, які щомісяця отримують 410 євро.
- Лідер проросійської ультраправої партії AfD Тіно Хрупалла заявив, що рішення давати соціальну допомогу українцям було великою помилкою німецького уряду.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував, що чекає на українських біженців у Німеччині? Чи зміняться соціальні виплати і яким чином? Чи можливе запровадження вимоги іти працювати, навіть якщо наявні вакансії не відповідатимуть рівню кваліфікації.
Німеччина нині офіційно прийняла найбільше українських біженців серед інших країн ЄС – понад 1 млн 150 тисяч людей.
Серед основних причин називають значну соціальну допомогу Bürgergeld та можливості для інтеграції.
Усередині 2022 року федеральний і земельні уряди Німеччини вирішили прирівняти українських біженців, на відміну від шукачів із інших країн, до малозахищених німецьких громадян – одразу після прибуття.
Відтоді українцями опікуються Центри зайнятості, і вони отримують більшу допомогу, ніж інші біженці, до яких застосовується «Закон про соціальну допомогу особам, що претендують на отримання притулку» (AsylbLG).
На відміну від параграфу 24, який застосовується для українців, біженці з статусом Asyl не мають право вільно переміщатися та працювати, поки не підтвердиться їхній законний статус шукача притулку.
Німецький уряд не повідомляв про плани скасувати Bürgergeld для українців. Проте стимулюватиме їх пришвидшено працевлаштуватися.
Для цього у Німеччині раніше запустили ініціативу Job Turbo, яка має охопити близько 200 тисяч українців та ще 200 тисяч біженців з інших країн.
За словами Губертуса Гайля, міністра праці ФРН, біженці, які отримують соціальну допомогу, повинні мати можливість знайти роботу якнайшвидше після проходження початкового інтеграційного курсу, який закінчується базовим мовним рівнем B1.
«Ми розраховуємо на їхні власні зусилля, і пропозиції щодо працевлаштування повинні бути прийняті. В іншому випадку буде урізана допомога через безробіття», – заявив політик.
- Згідно з новим курсом уряду, понад 400 центрів зайнятості по всій Німеччині викликатимуть безробітних біженців на консультації кожні шість тижнів.
- Тим, хто відмовлятиметься від співпраці, зменшуватимуть розмір виплат.
- Замість тривалих курсів вивчення німецької мови до рівня В2, українців відправлятимуть на роботу, де можна швидко вивчити німецьку.
-
Міністр праці ФНР також зазначив, що центри зайнятості будуть працевлаштовувати біженців відповідно до їхніх навичок та професійних кваліфікацій, а також – підтримувати їх у вдосконаленні мови.
На ринок праці можна буде виходити з мовним рівнем B1 або навіть А2, а не з В2, як це було раніше: «Мовний бар’єр знижується. Настав час іти працювати».
У серпні 2023 року Інститут ринку праці та професійних досліджень (IAB) провів дослідження, яке показало, що половина українських біженців занадто кваліфіковані для робіт, на яких вони працюють у Німеччині.
Нагадаємо, що раніше Німеччина продовжила тимчасовий захист для шукачів притулку з України до четвертого березня 2025 року. Дозволи на проживання продовжені автоматично.
З понад 1 млн 150 тисяч українських біженців у Німеччині нині працевлаштувалися лише 20%. Це один з найнижчих показників серед країн ЄС.
Зокрема, у сусідній Польщі у 2022 році цей показник становив 66%, а в Нідерландах – близько 70%.