Росія втратила понад 368 тисяч військових в Україні – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 840 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 січня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Генштабу сягнули близько 368 460 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 6 060 танків (+10 за добу)
- 11 254 бойових броньованих машин (+16)
- 8 710 артилерійських систем (+11)
- 957 реактивних систем залпового вогню
- 642 засоби протиповітряної оборони (+1)
- 329 літаки
- 324 гелікоптери
- 6 836 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1)
- 1 806 крилатих ракет
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 612 автомобілів і автоцистерн (+16)
- 1 339 одиниць спеціальної техніки (+2)
За оцінкою ISW, Росія, ймовірно, наразі здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів.
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наразі Росія, ймовірно, здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни.
На думку ISW, загальний темп російських операцій в Україні відповідає словам заступника голови Головного управління розвідки Вадима Скібіцького, за словами якого Росія сконцентрувала весь сухопутний компонент своїх військ в Україні. Це дозволяє їй здійснювати ротацію по всьому театру воєнних дій.
«Здатність Росії проводити ротації на оперативному рівні, швидше за все, дозволить російським силам підтримувати загальний темп їхніх локалізованих наступальних операцій на сході України в найближчій перспективі, але незрозуміло, чи зможуть російські сили проводити ефективні ротації в довгостроковій перспективі чи в разі активізації наступальних зусиль Росії або ж значної контрнаступальної операції України», – йдеться в звіті.
За висновками аналітиків, ротації загалом зменшують виснаження російських військ, що може з часом призвести до кульмінації наступальних зусиль РФ.
Російські війська завдали за попередню добу три авіаційних удари та здійснили 16 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських населених пунктах і військових позиціях – про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 12 січня.
За даними штабу, протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 64 бойових зіткнення.
«Авіаційних ударів зазнали: Сіверськ Донецької області; Тягинка, Дар’ївка Херсонської області. Під артилерійським вогнем опинилися понад 130 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей», – йдеться в зведенні.
Генштаб додає, що українські війська відбили дві атаки російської армії біля Синьківки на Куп’янському напрямку, ще шість – на Лиманському, поблизу Макіївки та Тернів. Одну атаку армії РФ зафіксували біля Кліщіївки в районі Бахмута.
Румунія, Болгарія і Туреччина підписали меморандум про розмінування Чорного моря
Румунія, Болгарія і Туреччина підписали угоду про створення групи, яка буде контролювати спільні операції з розмінування в їхніх територіальних водах у Чорному морі.
Міністри оборони Туреччини і Румунії Яшар Гюлер і Ангел Тілвар, а також заступник міністра оборони Болгарії Атанас Запрянов 11 січня підписали в Стамбулі меморандум про взаєморозуміння щодо створення Військово-морської групи з протимінних заходів у Чорному морі (MCM Black Sea).
Ініціатива спрямована на нагляд за операціями зі знешкодження мін у Чорному морі, які з’явилися там із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми спільно вирішили підписати протокол між нашими трьома країнами, щоб більш ефективно боротися з мінною небезпекою в Чорному морі шляхом покращення нашої чинної тісної співпраці й координації», – сказав Гюлер на спільній пресконференції в Стамбулі з Тілваром і Запряновим.
Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску раніше сказала Румунській службі Радіо Свобода, що хоча перший етап проєкту є «тристороннім», він відкритий для участі інших партнерів.
В операції будуть задіяні кораблі розмінування, патрульні кораблі, гелікоптери і безпілотники. Очікується, що Туреччина відіграватиме найбільшу роль, оскільки вона має найбільше кораблів, здатних виконувати операції з розмінування. Румунія візьме участь із кораблями для розмінування, гелікоптерами, безпілотниками і водолазами.
Міни в Чорному морі, встановлені Росією, поставили під загрозу судноплавство й ускладнили спроби України прорвати російську морську блокаду. У другій половині 2023 року були інциденти, коли міни викидало на береги Румунії і Болгарії або через них були пошкоджені судна у морі.
Останній відомий інцидент стався 27 грудня, коли вантажне судно, яке прямувало в український порт для завантаження зерна, натрапило на міну і на борту спалахнула пожежа. За даними української влади, двоє людей були поранені.
Оголошуючи про досягнення домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, 16 грудня Гюлер заявив, що міни досягли турецьких проток. «Через українсько-російську війну і в українських, і в російських портах є міни. Через течії вони також доходять до наших проток», – сказав міністр.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України в Чорному морі було знищено майже 90 плавучих мін, більшість із них українськими силами. Румунські військово-морські сили знищили п’ять мін.
Гринкевич поки що не має статусу підозрюваного у справі про постачання товарів для ЗСУ – ДБР
Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич не має статусу в кримінальному провадженні за фактом оборудок із закупівлями одягу і білизни для Збройних сил України, повідомила в етері Радіо Свобода радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян.
«Статус підозрюваного Гринкевич має у кримінальному провадженні щодо спроби дати хабар. У кримінальному провадженні, яке розслідується і стосується постачання одягу для ЗСУ, наразі статус ще визначається. Але це не означає, що ми з вами не почуємо про статус підозрююваного у найближчі години чи найближчі дні. Написати у соціальних мережах набагато простіше, ніж юридично довести, що людина підозрюється у тому чи іншому злочині», – сказала Тетяна Сапьян.
Раніше у Державному бюро розслідувань заявили про арешт майна сім’ї і компаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу – «одному з найбільших постачальників Міністерства оборони, який намагався дати хабар слідчому бюро».
Днями заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з Ігорем Гринкевичем.
Згодом він уточнив, що ще одна угода продовжує діяти.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 мільйонів гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, однак багато контрактів не було виконано, а деякі – не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що, за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад мільярда гривень.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
Генштаб: Сили оборони відбили 25 атак Росії на Авдіївському напрямку
Протягом поточної доби на фронті відбулося 56 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 січня.
Оперативна обстановка на північних напрямках суттєво не змінювалася, формування російських наступальних угруповань не виявляли.
За зведенням, Сили оборони протягом дня відбили:
- дві російські атаки на Куп’янському напрямку біля Синьківки
- шість атак поблизу Макіївки та на схід від Тернів на Лиманському напрямку
- напад сил РФ поблизу Кліщіївки на Бахмутському напрямку
- дев’ять атак Новобахмутівки, Степового й Авдіївки, ще 16 – біля Первомайського та Невельського (Авдіївський напрямок)
- 10 спроб прорвати оборону ЗСУ біля Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки (Мар’їнський напрямок)
- дві атаки на захід від Вербового на Запоріжжі
На Шахтарському напрямку командування не фіксувало наступальних дій.
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 3 безуспішні штурмові дії на позиції наших військ, але наші підрозділи й надалі утримують зайняті позиції та завдають противнику значних втрат», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє про два удари авіації ЗСУ по російському особовому складу та ракетні удари по чотирьох військових цілях.
Раніше командувач Сухопутних військ Олександр Сирський повідомив, що російські війська намагаються витіснити Сили оборони за річку Чорний Жеребець на Лиманському напрямку, а також захопити Синьківку на Куп’янському напрямку.
Законопроєкт про мобілізацію «знято з розгляду»: що далі?
- У ВР на четвер анонсували розгляд законопроєкту про мобілізацію. Утім, після переговорів урядовий законопроєкт вирішили повернути на доопрацювання до Кабінету міністрів. Про це повідомив глава фракції «Слуга народу» у Верховній раді Давид Арахамія. У депутатів є питання – як саме це мало відбуватися за процедурою. Та згодом у медіа з’явилися повідомлення про те, що уряд збереться позачергово, аби відкликати документ. Надвечір статус законопроєкту змінився на: «знято з розгляду». Що буде із мобілізацією далі? Як перепишуть правила? Якою буде роль президента у мобілізації?
- Тим часом депутати почали збирати підписи за відставку спікера Стефанчука. А депутатка Безугла заявила, що йде з партії та фракції Слуга народу.
- Справа Гринкевича: у ДБР заявили про арешт майна сім’ї та компаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу – одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який, каже ДБР, намагався дати хабар слідчому цього відомства. Нові подробиці справи.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Офіс генпрокурора має «перші докази», що Росія випустила по Харкову ракети з КНДР – Костін
Встановлення даних про використання Росією ракет із Північної Кореї – це системна робота слідчих, прокурорів і експертів, розповів в ефірі Суспільного генеральний прокурор Андрій Костін 11 січня.
«Щодо саме Північної Кореї, то днями ми отримали перші докази можливого використання збройними силами РФ ракет, виготовлених у цій країні. Результати попередньої науково-технічної експертизи підтверджують, що випущена 2 січня по центральній частині міста Харкова ракета є ракетою малої дальності, яка розроблена Північною Кореєю», – розповів Костін.
За його словами, тих же висновків дійшли військові експерти з міжвідомчої робочої групи при Офісі генерального прокурора, які також були на місці удару й оглядали та аналізували частини ракети.
«Зараз триває комплексна комісійна експертиза, яка має остаточно підтвердити цей факт. Ми також вивчаємо та аналізуємо дані щодо інших фрагментів боєприпасів, які були виявлені на місцях нещодавніх атак на Харківщині та Одещині», – додав генпрокурор.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
Кабмін відкликав із Ради законопроєкт про мобілізацію. Умєров каже – нова редакція вже готова
Кабінет міністрів офіційно відкликав законопроєкт про вдосконалення мобілізації 11 січня – про це свідчать дані сайту Верховної Ради.
Підготовку нового варіанту законопроєкту прокоментував міністр оборони Рустем Умєров. Він вказав на те, що військові потребують ротацій та чіткого терміну служби.
«Наша команда вже підготувала нову редакцію законопроекту з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Готові виносити його на погодження Уряду в найближчий час. Попередню редакцію законопроекту відкликали», – написав міністр у своїх соцмережах.
Водночас Умєров висловив думку, що питання мобілізації, військового обліку та ротацій в Україні «політизуються та гальмуються» – «це неприпустимо в часи великої війни».
Раніше сьогодні голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія заявив, що законопроєкт про мобілізацію вирішили повернути уряду на доопрацювання.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи. Цей документ з 4 січня розглядав Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки.
Сирський: війська РФ намагаються блокувати Куп’янськ і створити умови для наступу на Часів Яр
Російські війська продовжують наступальні дії на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках – про це заявив командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня.
«Окупанти не полишають спроб витіснити наші підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська. Завдяки діям наших оборонців ворог несе значні втрати. Попри це, намагається наростити зусилля насамперед за рахунок людського ресурсу», – написав він у своєму телеграмі.
Сирський повідомляє, що російські війська намагаються витіснити Сили оборони за річку Чорний Жеребець на Лиманському напрямку: веде артилерійські обстріли, перекидає додаткові штурмові роти, намагається розміновувати шляхи висування. Також у районі Серебрянського лісництва війська РФ здійснюють «безуспішні спроби» атакувати українські позиції за підтримки бронетехніки в напрямках Торського, Діброви та Ямполя.
«Спостерігається підготовка до відновлення наступальних дій ворога на Сіверському напрямку. Для цього ворог переміщує підрозділи «Шторм» та здійснює формування штурмових рот», – повідомляє командувач.
Також, за його словами, на Бахмутському напрямку російські загарбники «докладають усіх зусиль» для виходу на рубіж каналу Сіверський Донець – Донбас. Вони намагаються створити сприятливі умови для наступу на Часів Яр та відновити втрачене положення в районах каскаду озер на схід від Кліщіївки та Курдюмівки.
«Незважаючи на широкомасштабні наступальні дії ворога наші воїни на всіх напрямках міцно тримають оборонні рубежі та завдають ворогу значних втрат. Всі необхідні рішення наші командири приймають вчасно, ставлячи за мету ефективне ураження живої сили противника та збереження життя наших воїнів», – додає Сирський.
Останнім часом російські війська атакують на Куп’янському напрямку, неодноразово повідомлялося про їхні спроби прорвати оборону українських військ в районі населеного пункту Синьківка Харківської області.
У грудні командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський також повідомляв, що російська армія намагається захопити Синьківку задля створення умов для блокування Куп’янська.
«Є питання часу, ми працюємо»: у Держдепартаменті впевнені, що Конгрес виділить допомогу Україні
У Державному департаменті Сполучених Штатів переконані, що Конгрес виділить кошти для фінансування військових потреб України на 2024 рік. Про це журналістам сказав помічник державного секретаря у справах Європи і Євразії Джеймс О’Браєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми впевнені, що цей додатковий внесок буде схвалено. Наразі це (затримка – ред.) пов’язано з іншими проблемами. Те, що я чую від Конгресу, свідчить про наявність переважної підтримки України як у Сенаті, так і в Палаті представників», – зазначив американський посадовець.
Водночас представник Держдепартаменту не поточнював, скільки часу можуть зайняти пошуки компромісу в Конгресі, що призвів би до схвалення запиту президента Джо Байдена на термінове фінансування потреб національної оборони, який включає, зокрема, понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні.
«Є питання часу, але ми працюємо над цим з українцями. І ми, вірю, зможемо надати допомогу, якої потребує Україна. Ми робимо це з нашими європейськими партнерами… Ми повинні переконатися, що Україна виграє війну. Це наша ціль. І ми прагнемо її підтримувати й працювати з нею, щоб цієї мети досягти», – резюмував О’Браєн.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
8 січня законодавці повертаються до роботи після різдвяної перерви, й очікується, що питання бюджету на новий рік стане предметом інтенсивних переговорів. Для того, щоби уникнути нової загрози «урядового шатдауну» частина бюджету має бути ухвалена до 19 січня, інша частина – до 2 лютого.
Зеленський прибув до Латвії, де зустрівся з президентом
Президент України Володимир Зеленський прибув до Латвії – про це 11 січня повідомила його пресслужба та міністр закордонних справ балтійської країни Кріш’яніс Каріньш.
«Теплі вітання моїм друзям Володимиру Зеленському та (міністру закордонних справ – ред.) Дмитру Кулебі у Ризі! Латвія рішуче підтримує боротьбу України за свободу та незалежність», – написав дипломат на своїй сторінці X.
Пресслужба Зеленського оприлюднила відео його зустрічі з президентом Латвії Едгарсом Ринкевичсом.
Раніше пресслужба Ринкевичса анонсувала, що він зустрінеться із Зеленським у своїй резиденції Ризькому замку.
Сьогодні ж Зеленський відвідав Естонію у ході своєї поїздки країнами Балтії. Напередодні, 10 січня, президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви Вільнюса з візитом, про який заздалегідь не оголошувалося.
Країни Балтії надають Україні підтримку в її опорі російському вторгненню.
Ракетний обстріл готелю у Харкові: влада каже про щонайменше 13 поранених (фотосвідчення)
За даними місцевої влади, 10 січня пізно ввечері російський ракетний обстріл вразив готель у Харкові.
За словами керівника поліції Харківської області Володимира Тимошка, «Росія цілеспрямовано била по готелю – на місці виявлено вирву глибиною 4 метри».
«Також російська ракета зруйнувала ще одну будівлю поруч. Всього дві ракети, попередньо С-300», – додав він.
Раніше, у ніч проти 11 січня, влада також повідомляла про російський ракетний удар по центру Харкова.
Як повідомляє місцева влада, Харків практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Джерело: EPA-EFE
Ракетний обстріл готелю у Харкові: влада каже про щонайменше 13 поранених (фотосвідчення)
Речник ВМС: морський експорт з України вийшов на потужність до повномасштабної війни
Експортний коридор із України, організований Силами оборони після виходу Росії із зернової угоди, все ще переважно використовується для перевезення збіжжя – про це заявив речник Військово-морських сил України 11 січня.
«Переважна більшість вантажів, навіть не половина, а набагато більше – це саме збіжжя, якого так не вистачає на так званому Глобальному Півдні, де є така проблема... Що стосується його (коридору – ред.) роботи, то він фактично вийшов на свої потужності до повномасштабного вторгнення. Ми вже перетнули межу у 500 суден і більше ніж 10 мільйонів тонн вантажів», – розповів він.
Плетенчук зазначив, що Херсонський і Миколаївський порти, які не працювали під час дії зернової угоди за участі Росії, не працюють і зараз. Відтак, на його думку, немає підстав вважати Чорноморську угоду гідною альтернативою тому коридору, який забезпечують зараз українські військові – «кількість вантажів говорить сама за себе».
Водночас представник ВМС зазначив, що проблема з розмінуванням залишається. Він вказав на те, що країни-сусіди України по Чорному морю, які входять до НАТО, створюють коаліцію для розмінування в своїх територіальних водах і виключній морській економічній зоні.
«Ми своєю чергою так само проводимо розмінування, наскільки це можливо, тому що таких потужностей, щоб провести повномасштабну операцію в Чорному морі, ми зараз не маємо», – додав Плетенчук.
Експортний коридор був організований після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія почала активно атакувати ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
Нове загострення на Сході: Росія готує удар по Куп'янську та Новомихайлівці?
9 січня головком ЗСУ Валерій Залужний разом із міністром оборони Рустемом Умеровим відвідали передові позиції Сил оборони у районі Куп'янська Харківської області.
Там вони зустрілися з командувачем Сухопутних військ Олександром Сирським, який доповів про постійні спроби армії Росії атакувати на напрямку.
«Доповідали ситуацію, поточні виклики. Рішення будуть ухвалені найближчим часом – ворогові не сподобається», – заявив Умеров після зустрічі.
Головком же Залужний у «Фейсбуці» повідомив, що працював зі смуги відповідальності ОСУВ «Хортиця» кілька днів – це Куп'янський та Бахмутський напрямки.
«Лінія фронту залишається активною. Окупанти намагаються наступати на всіх напрямках. Незважаючи на тиск, наші воїни відбивають ворожі атаки та завдають значних втрат противнику в живій силі та техніці», – написав він.
На фронті, згідно з повідомленням українського Генштабу, дійсно набирають обертів бойові дії – відомство повідомило про 73 зіткнення протягом 9 січня. Найгарячіше – на Авдіївському, а також Мар’їнському напрямку, де намітилася нова гаряча точка –Новомихайлівка.
Вже 10 січня, за даними Генштабу ЗСУ, відбулось значно менше бойових зіткнень – 42, проте найгарячішими напрямками лишаються Авдіївський та Мар’їнський, зокрема, Новомихайлівка.
Аналітики, зокрема військовий оглядач, полковник ЗСУ у запасі Костянтин Машовець, зазначають, що вже незабаром може зрости тиск армії Росії на Синьківку – ворота у вузловий у транспортному плані Куп’янськ на північ від Донбасу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на Куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України.
Головні питання випуску:
Де чекати на нові удари армії Росії на сході – і як вони виглядатимуть?
Чому агресор зосереджується на Новомихайлівці та Синьківці?
І чому російська армія так прагне позбавити Сили оборони плацдарму на лівому березі Дніпра?
Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговорів з Італією щодо припинення війни не було, водночас президент Естонії Алар Каріс визнав, що мирні пропозиції обговорюються «за лаштунками».
«Переговорів з Італією на будь-якому рівні не було. Щодо тих чи інших бойових планів – все вирішується в кабінетах України. Боротьба наша буде на користь України. Поки що це відбувається саме так», – сказав він на прессконференції в Талінні, відповідаючи на запитання щодо того, що нині Італія нібито просуває переговори щодо припинення війни, а США хочуть уточнити в України план війни.
У свою чергу, президент Естонії Алар Каріс заявив, що мирні пропозиції щодо припинення майже дворічного російського вторгнення обговорюються «за лаштунками».
«Є певні люди, які намагаються тестувати мене і Зеленського в тому, що стосується перемир’я і виправдання війни…Люди це випробовують не під час офіційних зустрічей, а обговорюють це за лаштунками для того, щоб проаналізувати настрої. Наша відповідь – мир буде тоді, коли Україна переможе у війні. Але цей тиск, так, він може бути», – сказав Калас.
Як повідомило видання Bloomberg із посиланням на джерела, помічник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван, ймовірно, в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі запросить у президента України Володимира Зеленського більш конкретний план ведення війни з Росією. За словами одного із співрозмовників агентства, українські військові розробляють план на 2024 рік, а Вашингтон хоче визначити, як йому краще скоординувати свою підтримку. Водночас Білий дім стурбований повідомленнями про ймовірні розбіжності між Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
Також напередодні міністр оборони Італії Гвідо Кросетто заявив, що настав час для дипломатії, щоб «прокласти шлях до миру між Росією і Україною».
У грудні газета The New York Times з посиланням на джерела писала, що Путін ще від вересня натякає на готовність до перемир’я, яке б зупинило бойові дії на поточних позиціях. Повідомляється, що ще рік тому, восени 2022 року, Путін нібито цікавився угодою про припинення вогню після того, як Україна розгромила російську армію на Харківщині.
МЗС: Кулеба і Єрмак наприкінці січня в Ужгороді зустрінуться з Сійярто
На 29 січня в Ужгороді запланована зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та глави Офісу президента України Андрія Єрмака із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто, повідомив Радіо Свобода речник українського МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, переговори стануть продовженням нещодавніх політичних контактів двох країн.
«Ключовими темами стануть організація зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана задля просування важливих для України рішень в Європейському Союзі та комплексного розвитку двосторонніх відносин», – розповів представник МЗС.
Наприкінці грудня Андрій Єрмак провів телефонну розмову з Петером Сійярто. Тоді він повідомив про роботу «над організацією зустрічі двох лідерів у найближчому майбутньому».
Угорщина послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами. У жовтні 2023 року Орбан заявив, що ого країна продовжує спілкування з Росією «заради миру».
Наприкінці серпня минулого року Віктор Орбан під час інтерв’ю заявив, що Захід має укласти угоду із президентом РФ Володимиром Путіним, яка не передбачатиме повернення окупованого Криму та членство України в НАТО.
У відповідь на це в МЗС заявили, що «Україна не торгує ні своїми територіями, ні своїм суверенітетом».
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
У Росії є дефіцит зброї, а можлива пауза на полі бою піде лише їй на користь – Зеленський
Можлива пауза на полі бою піде лише на користь Росії, переконаний президент України Володимир Зеленський.
«Пауза на полі бою на території України – це не пауза у війні, це не говорить про те, що це припинення війни. Це не веде до політичного діалогу з Російською Федерацією або з кимось іще. Ця пауза буде тільки допомагати Російській Федерації», – сказав він на пресконференції в Таллінні.
У цьому контексті Зеленський звернув увагу на виробництво зброї РФ.
«Тому що ми розуміємо обсяги, скільки всього вони виробляють сьогодні. Ми знаємо, скільки вони виробляють дронів, артилерії на добу. Ми бачимо, чого їм не вистачає. І що в них великий дефіцит із дронами, з артилерією. Великий дефіцит із ракетами. Вони домовляються про ракети. Поки що домовленості вони не досягли. А також вони отримали вже понад мільйон артилерійських снарядів від Північної Кореї. Чому вони це роблять? Тому що вони не встигають», – пояснив він.
Тому, за його словами, «пауза – це не просто заморожений конфлікт. Це просто пауза, яка допоможе їм, вони не встигають».
«Світ також не встигає наповнювати склади України. Але світ допомагає Україні. А у Росії є дефіцит. Ми бачимо, як цей дефіцит впливає на їхню стійкість на полі бою. Дати паузу? Ризикнути? Дати два-три роки РФ? Вона може потім переїхати нас», – додав президент України.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що Росія шукає балістичні ракети за кордоном, бо вони ефективніше обходять ППО. Про ознаки використання Росією північнокорейських балістичних ракет проти України заявили у Білому домі.
Крім того, раніше видання The Wall Street Journal з посиланням на неназваних американських чиновників повідомило про домовленості РФ з Іраном щодо постачання балістичних ракет.
Дружина Ігоря Гринкевича звільнилась з університету «Львівська політехніка»
Дружина львівського підприємця Ігоря Гринкевича – Світлана – написала заяву на звільнення з університету «Львівська політехніка». Як повідомили Радіо Свобода в університеті, вже підписано наказ про звільнення Світлани Гринкевич з посади професора кафедри маркетингу та логістики.
Студенти планували акцію протесту на 12 січня з вимогою звільнити з посади Світлану Гринкевич.
Раніше сьогодні Державне бюро розслідувань повідомило про арешт майна сім’ї та компаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.
Сейм Латвії ухвалив остаточне рішення про націоналізацію «Будинку Москви»
Сейм Латвії 11 січня ухвалив у остаточному читанні законопроект, який передбачає націоналізацію так званого «Будинку Москви», розташованого в Ризі.
«Будинок Москви» є власністю уряду російської столиці через державне унітарне підприємство «Московський центр міжнародного співробітництва».
Як сказано у законопроєкті, право розпоряджатися будівлею отримає уряд Латвії, який до 31 березня має визначитись з його подальшою долею. Не виключено, що будівлю продадуть на аукціоні, а отримані кошти відправлять на допомогу Україні, повідомляє RUS.TVNET.
Розгляд законопроєкту ініціювала комісія Сейму з питань нацбезпеки. Вона дійшла висновку, що під прикриттям культурних заходів у «Будинок Москви» відбувалися політичні схваленому документі зазначається, що «Будинок Москви» перестане існувати як «символ російської політики щодо співвітчизників, що запобігатиме загрозі державному ладу та національній безпеці Латвії».
Після 24 лютого 2022 року, як повідомляється, санкції, запроваджені через російське вторгнення в Україну, зокрема щодо московської влади, ускладнили роботу «Будинку Москви», але не повністю припинили її. Приміщення в будівлі, як і раніше, здавалися в оренду, у тому числі особам, яких влада Латвії підозрює в підтримці політики Росії. Згідно з ухваленим законом, орендарі мають виїхати з будівлі протягом семи днів.