Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час візиту в Україну 24 квітня підтримала наміри Києва вступити до НАТО, «як тільки дозволять умови».
Каллас, країна якої є членом НАТО та ЄС, провела переговори з президентом України Володимир Зеленський у Житомирі і підписала спільну декларацію із засудженням повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми згодні з тим, що сильна, незалежна і заможна Україна як частина євроатлантичної родини та як член ЄС і НАТО є важливою для майбутнього європейської безпеки», – йдеться в декларації.
У контексті Вільнюського саміту НАТО сторони домовилися «працювати разом, щоб визначити спосіб, який допоможе наблизити Україну до членства в НАТО, і прокласти шлях до приєднання України до НАТО, як тільки це дозволять умови».
«Ми вкотре наголошуємо на важливості історичного рішення Європейського союзу, ухваленого 23 червня 2022 року, про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Естонія підтверджує свою рішучу підтримку членства України в ЄС і вітає прогрес реформ, що вражає, досягнутий Україною у виконанні рекомендацій Європейської комісії. Естонія очікує, що Україна почне переговори про вступ у 2023 році за умови виконання рекомендацій», – наголошується в документі.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Нещодавно він заявив, що більшість українців і жителів простору НАТО «не зрозуміють лідерів Альянсу», якщо запрошення України не прозвучить на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Під час візиту до Києва 20 квітня Єнс Столтенберґ повторив, що майбутнє України – в НАТО, проте традиційно не назвав термінів для цього.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.
У березні цього року ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода голова Представництва України при Євросоюзі Всеволод Ченцов припустив, що ЄС ближче до літа може представити проміжний звіт щодо готовності України до переговорів про вступ у Євросоюз.
У Росії першого обвинуваченого у «фейках про армію» засудили до 7 років колонії
Суд у Москві засудив до семи років позбавлення волі колишнього співробітника Міністерства внутрішніх справ Росії Сергія Веделя (Клокова) за звинуваченням у так званих фейках про російську армію, повідомляє видання «Медиазона». Ведель був першим громадянином Росії, проти якого порушили кримінальну справу за цією статтею.
За версією обвинувачення, колишній технік головного управління МВС Москви Ведель у березні 2022 року тричі розмовляв телефоном з друзями і колегами-поліцейськими про війну. Він стверджував, що офіційні втрати російських військ занижені, що відбуваються вбивства мирного населення і що Україною не керують «нацисти».
Сам Ведель – уродженець міста Ірпінь у Київській області. Обвинувачення вважає, що «розповсюджувати фейки» він почав під впливом своїх українських знайомих, з якими розмовляв телефоном після початку бойових дій.
В основу кримінальної справи лягли матеріали прослуховування телефонних розмов Веделя. 18 березня 2022 року його заарештували.
Як повідомляє телеграм-канал «Осторожно, новости», на зауваження адвоката про те, що телефонну розмову не можна вважати публічною, слідчий заявив, що свідком бесіди «у рамках служби» став співробітник поліції, який відчув «почуття тривоги, страху та незахищеності з боку держави».
У своєму останньому слові Сергій Ведель попросив у суду поблажливості. «Я хочу повернутися до сім’ї і дітей. Я – офіцер, 18 років захищав закон. Також у мене є багато державних нагород та подяк, за роки служби у мене були травми, хвороби, контузії. Прошу зрозуміти і пробачити», – сказав він.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в РФ були ухвалені нові адміністративні і кримінальні статті про «фейки» і «дискредитацію» російської армії. За ними, правопорушенням вважаються антивоєнні висловлювання і будь-які висловлювання про війну проти України, які не збігаються з офіційною позицією Міноборони Росії. За це в Росії порушили щонайменше 528 кримінальних справ, у тому числі 154 – за статтею про «фейки» про російську армію, підрахував правозахисний проєкт «ОВД-Инфо».
Голова ООН розкритикував Росію на засіданні під головуванням Лаврова
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш на зустрічі під головуванням міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова 24 квітня заявив, що вторгнення Москви в Україну «завдає величезних страждань і руйнування країні та її народу» і посилює «глобальні економічні труднощі, спровоковані пандемією COVID-19».
«Напруженість між великими державами досягла історичного максимуму. Так само і ризики конфлікту через випадковість або прорахунок», – сказав Ґутерріш, сидячи за столом поруч із Лавровим.
Росія з 1 квітня почала головувати в Раді безпеки ООН, замінивши Мозамбік. Представники Росії почали визначати питання порядку денного на засіданнях Радбезу ООН впродовж календарного місяця.
В Офісі президента Володимира Зеленського зазначили, що країни-члени Ради безпеки ООН повинні бойкотувати протягом квітня будь-які засідання під егідою РФ.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
Боєць Сил територіальної оборони ЗСУ Юрій Мороз загинув у Донецькій області 16 квітня. А 24 квітня на майдані Незалежності в Києві провели церемонію прощання із військовим: ця традиція з'явилася під час Революції гідності, активним учасником якої він був. Попрощатися з Юрієм прийшли його бойові товариші, близькі та знайомі, а в останню путь загиблого бійця проводжали на колінах. Поховали бійця в смт Борова Київської області.
До лав ЗСУ Юрій Мороз добровільно долучився ще у 2014 році, воював у Донецькій та Луганській областях, брав участь у боях на Світлодарській дузі і демобілізувався у 2015 році. Боєць захоплювався історією України, зокрема Армією УНР та УПА, організовував історичні реконструкції і табори для дітей та молоді, вивчав богослів'я у духовній семінарії.
Як відбулося прощання із Юрієм Морозом – дивіться у репортажі.
Учасник Революції гідності і дослідник УПА: у Києві попрощалися із загиблим бійцем ТрО (фоторепортаж)
Українські військові відбили понад 30 атак сил РФ на Донеччині – Генштаб
Українські військові за добу відбили понад 30 атак російських сил на Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках, де загарбники зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом доби, противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Новомаркове і Хромове… На Авдіївському напрямку противник вів наступальні дії неподалік населених пунктів Новокалинове, Степове та Первомайське Донецької області, успіху не мав… На Мар’їнському напрямку протягом доби нашими захисниками були відбиті атаки противника в районі населеного пункту Мар’їнка, а також поблизу Новомихайлівки», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, протягом доби російські війська завдали шість ракетних і 47 авіаційних ударів, здійснили 25 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ і критичній інфраструктурі населених пунктів.
Росія активно штурмує Бахмут та населені пункти на підступах до нього з липня 2022 року, у грудні наступ посилився. Місто залишається епіцентром бойових дій. За спостереженнями британської розвідки, російські сили продовжують «повзуче просування» у місті.
ГУР битиме по Москві, ЗСУ звільнятимуть південь? «Сезон бавовни» в Криму: буде наступ?
- Після інформації про просування ЗСУ на лівому березі Херсонщини російські війська посилили обстріл правобережжя, заявили в оперативному командуванні «Південь». Що відбувається?
Дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна наближається до знакової битви у новітній історії.
- Американська The Washington Post тим часом написала, що українська розвідка планувала масові удари по Москві в річницю повномасштабного вторгнення 24 лютого. Утім, відмовилась від цієї ідеї. Чому? Деталі – у «Свобода Live».
Зеленський: із російського полону від 24 лютого звільнили 140 цивільних
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення з полону РФ звільнили 2238 людей, із яких 140 – цивільні.
Як повідомила пресслужба голови держави, він сказав про це, відповідаючи на запитання представників ЗМІ після зустрічі з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас у Житомирі.
За його словами, Об’єднаний центр із координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії Росії функціонує «в цілодобовому режимі».
«Працюємо над звільненням як військових, так і цивільних», – сказав президент.
18 квітня Зеленський заявляв, що всього з полону звільнили 2235 українців.
Востаннє великий обмін полоненими відбувся на Великдень, 16 квітня. Того дня додому повернулися 130 людей: 92 військовослужбовці Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил і Державної спеціальної служби транспорту, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. 48 зі 130 звільнених з полону вважалися зниклими безвісти.
На даний час в Україні зниклими безвісти вважають понад сім тисяч військових, повідомив 18 квітня уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко.
«Ми розраховуємо на те, що ті люди, яких ми розшукуємо як безвісти зниклих, вони все ж полонені», – сказав він. За словами Котенка, згідно зі статистикою, зазвичай близько 60-65% зі зниклих безвісти перебувають у полоні, а «інші, на жаль, загиблі».
Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов повідомив, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, серед яких є навіть діти. Решта полонених – військові. Про це він розповів в інтерв’ю «Голосу Америки», опублікованому 28 лютого.
Україна не потребує дозволу Росії, щоби стати членом НАТО, заявили у Міністерстві закордонних справ України.
Так там відреагували на заяву віцеспікерки парламенту Угорщини Дори Дуро, яка в інтерв’ю російським «Известиям» сказала, що вступ України в Альянс без ризику повномасштабного конфлікту можливий лише за умови схвалення цього кроку Росією.
«Україна має суверенне право вільно обирати засоби безпеки. Це право неодноразово підтверджувалося на рівні всіх держав-членів НАТО, зокрема і Угорщини. Ми не потребуємо дозволу Росії, аби стати членом Альянсу. Водночас небезпечно, коли окремі угорські політики намагаються ставити безпеку євроатлантичного простору в залежність від забаганок Москви», – зауважив у дописі на фейсбуці речник МЗС Олег Ніколенко.
Він наголосив, що немає «жодних об’єктивних причин», які перешкоджали би вступу України в НАТО.
«Українське членство лише посилить Альянс, унеможливить повторення російської агресії в Європі в майбутньому», – вважають у МЗС України.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта давно демонструє своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Нещодавно він заявив, що більшість українців і жителів простору НАТО «не зрозуміють лідерів Альянсу», якщо запрошення України не прозвучить на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Під час візиту до Києва 20 квітня Єнс Столтенберґ повторив, що майбутнє України – в НАТО, проте традиційно не назвав термінів для цього.
ОГП: через обстріл Шахтарського на Донеччині загинули дві людини
Офіс Генерального прокурора повідомив про початок досудового розслідування через обстріл російськими військами Шахтарського на Донеччині, внаслідок чого 24 квітня загинули двоє чоловіків і була поранена жінка.
«За даними слідства, 24 квітня 2023 року, близько 9:00, окупаційні війська з артилерії обстріляли село Шахтарське Волноваського району. Цього разу снаряди окупантів поцілили у приватний сектор. На подвір’ї одного з будинків загинули двоє чоловіків. Крім того, зазнала осколкових поранень їхня сусідка. Жінку доставлено до лікарні для надання кваліфікованої медичної допомоги», – йдеться в повідомленні.
Розслідування ведуть за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Російські війська фактично щодня обстрілюють Донеччину. Обласна влада закликає місцевих жителів евакуюватися до безпечніших регіонів.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 квітня підтвердило загибель 8 490 і поранення 14 244 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Росії заявили про затримання екснайманця «Вагнера», який розповів про вбивства в Україні
У російському Саратові співробітники Міністерства внутрішніх справ Росії затримали і доправили до Слідчого комітету Азамата Улдарова, який стверджував раніше, що був найманцем ПВК «Вагнер» і став свідком і учасником убивств полонених і цивільних жителів, скоєних під час війни проти України. Про затримання Улдарова повідомив він сам проєкту Гулагу.нет, який раніше і опублікував його розповідь.
При цьому, як розповів Улдаров, біля входу в будівлю Слідчого комітету в Ленінському районі Саратова на нього напали кілька людей, які, за його словами, пов’язані з ПВК і які вдарили його по обличчю і пообіцяли вбити за його свідчення проти засновника «Вагнера» Євгена Пригожина.
Офіційно про затримання Улдарова не повідомляли. Сам він розповів засновнику Гулагу.нет Володимиру Осєчкіну, що слідчі хотіли допитати його про відомі йому злочини. Осєчкін опублікував відео дзвінка Улдарова прямо з будівлі Слідчого комітету.
У середині квітня проєкт Гулагу.нет опублікував відео, в якому двоє чоловіків, які називають себе колишніми російськими в’язнями, що воювали в Україні у складі ПВК «Вагнер» і згодом були помилувані указом президента Росії Володимира Путіна, стверджують, що були свідками і співучасниками численних воєнних злочинів.
Азамата Улдарова й Олексія Савічева Гулагу.нет називає екскомандирами підрозділів ПВК «Вагнер». Обидва розповіли на відео про масові вбивства полонених, у тому числі поранених, а також бійців самого ПВК «Вагнер», які відмовилися воювати, про вбивства цивільних жителів, у тому числі дітей і підлітків, під час штурму Бахмута.
Підтверджень слів осіб, які фігурують в опублікованому Гулагу.нет відео, з інших джерел немає. Український Офіс генпрокурора 17 квітня повідомив, що почав розслідування за статтею про порушення законів і звичаїв війни у зв’язку з публікацією.
Євген Пригожин у коментарі, який опублікувала його пресслужба, заявив, що твердження про розстріли дітей і інших цивільних жителів не відповідають дійсності. Також близькі до Пригожину ресурси виступали із заявами, що Осєчкін нібито шантажував Улдарова публікацією відео сексуалізованого насильства над ним із колонії.
Втрату Криму РФ назве «вимушеним кроком» – Буданов про звільнення півострова
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що втрату Криму та інших окупованих територій Москва назве «вимушеним кроком» за аналогією з відступом із Херсона. Про це він заявив в інтерв’ю РБК-Україна.
«І тут буде вимушений крок і взагалі майже щастя. Повірте, там пропагандистська машина працює як взірець, це реально взірець. Вони так «оболванюють» своє населення, як ніхто у світі не може», – сказав Буданов.
Він вважає, що ядерного удару з боку Росії не буде, а без повернення Криму війна не завершиться.
«Десь зараз ми маємо повернути всю територію, з часом. Час у нас ще є. Якщо Крим буде останнім забраний – це фінал. Якщо Крим буде першим забраний, а Донбас ще не забраний – то це не фінал», – заявив начальник ГУР.
Очільник української розвідки підкреслив, що завершити війну можна лише поверненням до кордонів 1991 року, Київ ніколи не відмовиться від своїх територій, а відновлення територіальної цілісності у 2023 році є «цілком досяжним завданням».
Раніше Буданов заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. Буданову нагадали його слова про те, що навесні армія України увійде до Криму, на це він відповів, що «маємо ще в запасі час».
У Пентагоні раніше казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
На Олешки? Що дасть ЗСУ плацдарм на лівому березі Дніпра
Американський Інститут вивчення війни повідомив, що ЗСУ висадилися на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Аналітики звернули увагу на численні відео російських «військових кореспондентів» із передової на півдні України та прив'язали їх до місцевості.
«Геолокаційні кадри, опубліковані російським блогером 22 квітня, засвідчують, що українські сили зайняли позиції на березі Дніпра на північ від Олешок (7 км на південний захід від Херсону) і просунулися до північної околиці населеного пункту на трасі Е97, а також на захід від Дачі (10 км на південь від Херсону», – повідомили в Інституті.
Російські військові журналісти стверджують, що ЗСУ перебувають там уже кілька тижнів, встановили лінії постачання до цих позицій і регулярно роблять вилазки на позиції військових РФ.
Речниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк не підтвердила і не спростувала цю інформацію, зазначивши, що ВСУ дуже складно подолати таку перешкоду, як Дніпро.
«Тому умови військової операції вимагають інформаційної тиші доти, доки це не буде достатньо безпечним для наших військових», – заявила вона.
Російські загарбники у відповідь на новини про просування української армії за Дніпро записали відео, на якому тримають російський прапор біля стели на в'їзді до Олешок Херсонської області і заявили, що нікуди відходити не збираються. Олешки з 20 тисячами населення розташовані всього за кілька кілометрів від Херсону через Дніпро.
Головні питання випуску:
Що дає ЗСУ можливий плацдарм на лівому березі Дніпра навпроти Херсона?
Чому ЗСУ просять не повідомляти про можливі успіхи української армії у форсуванні Дніпра?
І як армії України могло вдатися подолати Дніпро і закріпитися на іншому його березі?
До порту Керчі зайшов іноземний газовоз – фото
До порту Керчі в окупованому Криму зайшло судно під іноземним прапором, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. За його даними, газовоз пришвартувався до причалу біля газового терміналу місцевого морського рибного порту.
На кормі судна видно напис: ALPHA GAS Zanzibar. Також на борту вказано унікальний ідентифікаційний номер IMO, проте розглянути його повністю зі значної відстані неможливо.
Частина цифр IMO збігаються з ідентифікаційним номером газовозу ALPHA GAS, IMO 8817693, MMSI 677067100, що ходить під прапором Танзанії.
Згідно з інформацією із відкритих джерел, газовоз ALPHA GAS змінив прапор у 2022 році, раніше він ходив під прапором Екваторіальної Гвінеї.
Раніше Крим.Реалії повідомляли, що на початку квітня в морському порту Керчі помітили судно під прапором Республіки Гвінея-Бісау, на кормі судна брезентом закрили назву, а також ідентифікаційні номери (IMO).
Від липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів окупованого Росією Кримського півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
Раніше повідомлялося, що капітани іноземних суден під час заходу до кримських портів, закритих Україною після російської окупації Криму, вимикають автоматичну ідентифікаційну систему (AIS), яка дозволяє відстежувати судна в режимі реального часу. Проте журналістам вдалося виявити факти заходів кораблів до портів Криму на підставі фотографій і спостережень очевидців.
У ВМС повідомили, скільки ракетоносіїв Росія тримає на чергуванні в Чорному морі
На бойовому чергуванні в Чорному морі 24 квітня перебуває чотири російських кораблі, з них два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до трьох ворожих кораблі, з них три носії крилатих ракет «Калібр», – йдеться в повідомленні.
Напередодна, за даними ВМС, у Чорному морі чергували сім російських кораблів, зокрема два ракетоносії.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
МЗС Китаю після обурення Європи заявило, що Пекін поважає суверенітет усіх країн
Китай поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн, що раніше були союзними республіками у складі СРСР, заявила на брифінгу у Пекіні 24 квітня речниця Міністерства закордонних справ країни Мао Нін. За її словами, Китай після розпаду СРСР був однією з перших країн, яка встановила з колишніми радянськими республіками дипломатичні відносини.
Мао Нін прокоментувала висловлювання посла Китаю у Франції Лу Шає, що викликало великий резонанс. Той в інтерв’ю минулого тижня, відповідаючи на запитання щодо належності Криму, заявив, що він «був російським спочатку», після чого був переданий Україні Хрущовим. Посол також поставив під сумнів суверенітет пострадянських країн. За його словами, колишні радянські країни «не мають ефективного статусу в міжнародному праві», оскільки «немає міжнародної угоди, яка матеріалізувала б їх статус суверенної країни» (така угода не потрібна, колишні союзні республіки у складі СРСР проголосили суверенітет і були визнані іншими державами й прийняті в ООН – ред.).
На запитання про те, чи висловлювання посла відображають офіційну позицію Китаю, представниця МЗС відповіла, що офіційна позиція Пекіна представлена в її коментарях. При цьому вона прямо не заявила, що Пекін не погоджується з висловлюваннями Лу Шає.
Користувачі інтернету також звернули увагу на те, що запис інтерв’ю посла зник з офіційних соцмереж посольства Китаю в Парижі.
Висловлювання посла КНР викликали різку реакцію у низки країн Європи. Латвія, Литва й Естонія викликали представників Китаю у свої зовнішньополітичні відомства для надання пояснень. Висловлювання Лу Шає засудили також Чехія, Італія, Люксембург, Молдова та інші країни. Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель висловив сподівання, що слова китайського посла не відображають офіційної позиції Пекіна.
За словами Борреля, голови МЗС країн ЄС на зустрічі у Люксембурзі 24 квітня обговорюватимуть, зокрема, слова китайського посла. Боррель зазначив, що на саміті у червні Євросоюз «проведе переоцінку і перекалібрування відносин із Китаєм».
Посол України у Франції Вадим Омельченко зазначив, що Шає не знає географії, а такі заяви суперечать позиції Пекіна.
«Дивно чути від представника країни, що ретельно ставиться до своєї тисячолітньої історії, абсурдну версію «історії Криму». Хочете бути великим політичним гравцем – не переказуйте пропаганду російських аутсайдерів», – так відреагував на заяву китайського дипломата радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
Країни Заходу побоюються, що Китай, який заявляє про стратегічне партнерство з Росією, може підтримати Москву у війні проти України. Офіційно Пекін утримується від постачання Росії зброї та заявляє про підтримку суверенітету України, але при цьому китайські представники нерідко висловлюють згоду з російським наративом про війну, звинувачуючи в ній, зокрема, США та їхніх союзників. Також Пекін розширює економічні зв’язки із Москвою.
ЗСУ продовжують тримати оборону Бахмуту
Незважаючи на те, що російські війська переважають у кількості озброєння, Київ продовжує «тримати лінію» оборони. Джерело: Reuters, AP
ЗСУ продовжують тримати оборону Бахмуту
У Міноборони Росії відреагували на вибухи в Севастополі
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
У Міноборони Росії також заявили, що втрат не було.
Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про вибухи в окупованому Севастополі вночі проти 24 квітня.
Підконтрольний Росії голова Севастополь Михайло Развожаєв, коментуючи удар, заявив, що від вибухів повибивало шибки у чотирьох житлових будинках. За його словами, дрон у бухту не увійшов, а був знищений на зовнішніх кордонах рейду.
За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» і «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Україна та Євросоюз домовилися про взаємне визнання судових рішень – Рада ЄС
Рада Європейського союзу погодилася укласти угоду з Україною про визнання іноземних судових рішень у цивільних і комерційних справах – про це вона заявила 24 квітня.
Йдеться про договірні відносини в рамках Гаазької конвенції, укладеної 2019 року. Цей документ зобов’язує держави-учасниці визнавати та виконувати судові рішення, винесені у цивільних або комерційних справах в інших державах-учасницях.
«З цим рішенням визнавати та виконувати рішення один одного зв’язки між ЄС та Україною лише зміцняться», – прокоментував міністр юстиції Швеції Гуннар Стрьомер.
Як зазначають у Раді, 2022 року Україна ратифікувала Конвенцію, згідно з якою договірні відносини між Україною та ЄС будуть встановлені 1 вересня 2023 року.
За повідомленням, Євросоюз не бачить фундаментальних перешкод, пов’язаних із незалежністю судової системи, для договірних відносин із Україною.
Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах у липні 2022 року.
Буданов оцінив темпи прихованої мобілізації в Росії
Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що прихована мобілізація в Росії зараз «рухається нормально».
«У середньому вони в місяць мобілізують 20 тисяч – узагальнена цифра в залежності від місяця», – сказав він в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
Крім того, за його словами, з офіційно призваних раніше в Росії осіб близько 120 тисяч ще не перекинуті в Україну.
«Вони не всі можуть бути перекинуті… Тому що є втрати, є якась поточна робота, хтось її має виконувати. Оскільки втрати досить значні, цей некомплект кимось треба компенсувати», – сказав очільник ГУР.
Напередодні розвідка Великої Британії заявила, що Міністерство оборони РФ запустило нову рекламну кампанію щодо набору добровольців, таким чином влада Росії прагне «відкласти відкриту мобілізацію».
Розвідка Британії наголошує, що приватна військова компанія «Вагнер» також претендує на залучення обмеженої кількості російських чоловіків бойового віку, оскільки її доступ до вербування в’язнів було припинено.
«Залишається дуже малоймовірним, що кампанія залучить заявлену Міноборони ціль – 400 000 добровольців. Влада майже напевно прагне відкласти будь-яку нову, відкриту обов’язкову мобілізацію якомога довше, щоб мінімізувати внутрішнє інакомислення», – йдеться у повідомленні.
11 квітня Держдума Росії ухвалила законопроєкт про електронні повістки у військкомат та єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних.
Влада РФ каже, що електронний реєстр призовників запрацює не раніше, ніж восени, а його мета – систематизувати дані про громадян, які стоять на військовому обліку, та забезпечити їхню актуалізацію «в режимі онлайн». У Кремлі запевнили, що з «ніякою другою хвилею мобілізації у РФ» це не пов’язано.
СБУ повідомила про підозру голові парламенту Чечні через формування загонів «кадирівців»
Служба безпеки України зібрала докази проти голови парламенту Чеченської республіки Магомеда Даудова за кількома статтями, повідомляє пресслужба відомства 24 квітня.
За повідомленням, підозра пов’язана з формуванням нових загонів «кадирівців» для війни проти України, яким Даудов займається з травня 2022 року.
«Саме за його безпосередньої участі було створено «78-й моторизований полк спеціального призначення «Північ-Ахмат»», а також батальйони «Південь-Ахмат», «Захід-Ахмат» та «Схід-Ахмат». За даними слідства, «мобілізовані» проходять військову підготовку в університеті спецназу, який розташований у місті Гудермес Чеченської республіки», – заявляє СБУ.
Потім мобілізованих перекидають до окупованих частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Крім того, за даними СБУ, Даудов влітку та восени минулого року кілька разів приїздив до окупованих Лисичанська, Попасної та Маріуполя, де зустрічався з ватажками загонів «кадирівців». Він також поширював у своєму Телеграм-каналі виступи голови Чечні Рамзана Кадирова, в якому той виправдовує збройну агресію Росії.
Відтак Даудову повідомили про підозру в пособництві агресивній війні, умисним діям для антиконституційної зміни кордонів України, а також поширенні матеріалів, які виправдовують російську агресію.
«Наразі фігурант перебуває на території Росії. Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності», – йдеться в повідомленні.
У серпні 2022 року Служба безпеки України повідомила про підозру голові Чеченської республіки РФ Рамзану Кадирову та двом його найближчим поплічникам. Кадирова підозрюють у плануванні та розв’язуванні агресивної війни та виправдовуванні російської агресії.