Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

У Росії можлива «тотальна мобілізація» після президентських виборів – Данілов

Росія не відмовляється від цілі «знищити Україну як державу, і готується до тривалої війни», зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов під час виступу на форумі Halifax International Security Forum.

За його словами, «Кремль може запустити тотальну мобілізацію після проведення президентських виборів у березні 2024 року».

Український чиновник зазначив, що «РФ змогла адаптуватися до обмежувальних заходів, введених західними країнами у відповідь на широкомасштабну військову агресію проти України, та постійно вливає кошти у свою оборонну сферу».

«Росія виявилась стійкішою до західних санкцій, ніж очікувалось. Економіка країни все більше переходить на військові рейки. Можлива тотальна мобілізація після президентських виборів 2024 року», – сказав Данілов.

У Міноборони кажуть, що створили «спеціальну структуру» для інтеграції F-16

WP: США зможуть надавати Україні далекобійну зброю і боєприпаси ще «протягом деякого часу»

Офіційні особи, які супроводжували главу Пентагону Ллойда Остіна у поїздці до України, заявили, що Сполучені Штати зможуть продовжувати надсилати допомогу, в тому числі далекобійну зброю і артилерійські боєприпаси, ще «протягом деякого часу», пише видання The Washington Post.

«Це дві армії, які стикаються з двома різними видами боротьби», – сказав журналістам високопоставлений представник оборонного відомства напередодні прибуття Остіна до Києва, говорячи про допомогу Ізраїлю та України. Але, як сказав чиновник на умовах анонімності, «певний збіг є».

«Там, де є збіг у певних видах боєприпасів... немає ніякого скорочення в наданні можливостей», – сказав він.

Представники Пентагону також сподіваються під час свого візиту дізнатися більше від українських лідерів про те, як буде розвиватися їхня стратегія проти Росії тепер, коли настає зима.

Американські посадовці заявили, що очікують, що Росія використає зиму для перегрупування своїх сил і завдання ударів по українських електростанціях та інших об’єктах цивільної інфраструктури, як вона це зробила минулої зими.

В останні тижні увага світової спільноти змістилася на близькосхідний конфлікт. Київ занепокоєний щодо проблем збереження західної підтримки.

20 листопада міністр оборони Ллойд Остін прибув до Києва. Як повідомили у Пентагоні, мета поїздки – підкреслити відданість США наданню Україні допомоги у сфері безпеки.

Це вже другий візит Остіна в Україну від початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року. Остін вже зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Очікується, що він також проведе переговори з міністром оборони Рустемом Умеровим і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

У Міноборони США раніше офіційно зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.

Читайте також: США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні – Держдеп

У Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит Адміністрації Байдена.

Суд у Росії залишив ще чотирьох кримських татар під вартою у справі «Хізб ут-Тахрір» – адвокатка

Російський суд продовжив арешт фігурантам першої джанкойської групи справи «Хізб ут-Тахрір» Вілену Темер’янову, Енверу Крошу, Ренату Алієву, Едему Бекірову. Про це адвокатка Сафіє Шабанова повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За її словами, суд відмовився взяти до уваги заяву захисту про те, що розгляд справи добігає кінця і звинувачення вже висловило свою позицію. Тому, за словами Шабанової, підзахисні, вийшовши з-під варти, вже не зможуть впливати на слідство.

Суд продовжив арешт до 29 лютого 2024 року.

Читайте також: В адвоката політв’язнів у Криму Ладіна хочуть відібрати ліцензію на діяльність

Вранці 11 серпня 2022 року в Джанкої та Джанкойському районі Криму пройшли масові обшуки у кримськотатарських активістів. Адвокати не були допущені на слідчі дії, вони повідомили про точкове відключення ним мобільного зв’язку.

Шістьох чоловіків – Вілена Темер’янова, Енвера Кроша, Сеітяя Аббозова, Мурата Мустафаєва, Едема Бекірова та Ріната Алієва російські силовики затримали за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір», забороненій у Росії.

Авдіївка: ЗСУ пішли в контратаку

СБУ затримала контрактників, які намагалися продати трофейну зброю з Бахмута

На Донеччині затримали двох контрактників, які «намагались продати представникам дніпропетровського криміналітету зброю армії РФ, здобуту українськими захисниками у боях під Бахмутом», йдеться в повідомленні Служби безпеки України.

Серед вилученого у чоловіків – понад 60 автоматів та кулеметів, а також протитанкові гранатомети виробництва РФ, зазначають у відомства.

«У результаті комплексних заходів співробітники СБУ затримали обох фігурантів під час спроби збуту семи автоматів Калашникова, зокрема нового АК-12», – пишуть в СБУ.

Як встановило розслідування, затриманими виявились двоє контрактників із однієї з військових частин Сил оборони, які були відряджені на Донеччину.

Глава Пентагону Остін зустрівся з Зеленським

Міністр оборони США Ллойд Остін, який прибув до Києва з візитом, зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським.

«Для мене було честю зустрітися сьогодні в Києві з президентом України Володимиром Зеленським, щоб підтвердити тверду підтримку України Сполученими Штатами. Ми, разом із нашими союзниками та партнерами, продовжимо підтримувати нагальні потреби України на полі бою та довгострокові оборонні потреби», – написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).

Лисак: російські війська обстріляли Нікополь, загинула жінка

Російські війська обстріляли Нікополь із артилерії – про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 20 листопада.

«Під час артилерійського обстрілу Нікополя окупанти вбили 83-річну жінку. Поранення отримав 53-річний чоловік», – написав він у своєму телеграмі.

Читайте також: У трьох областях через обстріли пошкоджена енергетична інфраструктура – Міненерго

Лисак додав, що обстріл пошкодив три приватних будинки, дві господарські споруди, автомобіль, лінію електропередач та газогін. Дані про наслідки атаки уточнюються.

Місто Нікополь, розташоване через річку Дніпро від окупованої Запорізької АЕС, постійно зазнає обстрілів із російської артилерії.

Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Прокуратура АРК: російському «міністру» окупованого Запоріжжя загрожує 15 років за держзраду

Чиновнику з окупованого Криму, який став «міністром» в окупованій частині Запоріжжя, загрожує 15 років за держзраду та колабораційну діяльність. Про це повідомляє пресслужба Прокуратури АР Крим, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як стверджується, фігурант із початку окупації Криму Збройними силами РФ почав займатися координацією діяльності збройних формувань на півострові, зокрема, «Самооборони Криму». Чоловік, йдеться у повідомленні, організовував матеріально-технічне забезпечення незаконних збройних формувань та залучав до них нових учасників.

«Кар’єра обвинуваченого почала стрімко розвиватися, зокрема, він був радником голови ради міністрів окупованого півострова Сергія Аксьонова, а також став депутатом партії «Єдина Росія». Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України обвинувачений обійняв посаду «міністра молодіжної політики» в окупованій частині Запорізької області», – розповіли у пресслужбі.

Читайте також: Прокуратура АРК: голові залізничної компанії РФ загрожує до 9 років тюрми за перевезення до Криму

Дії фігуранта кваліфіковані як:

• посягання на територіальну цілісність та недоторканність України
• державна зрада
• колабораційна діяльність

Прокуратура не називає імені фігуранта. Проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та захотів залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Антона Тицького.

Згідно з офіційною біографією, Тицький народився 1990 року. 2004 року, у віці 14 років, став членом Російської громади Севастополя. Брав участь у діяльності низки російських організацій у Севастополі. З 2013 року – керівник севастопольської міської організації партії «Російська Єдність». Під час анексії Криму Тицький брав активну участь у формуванні загонів незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя» та проведенні «кримського референдуму». Був призначений позаштатним радником глави російського уряду Криму Сергія Аксьонова.

Читайте також: Прокуратура Криму звинувачує ексчиновницю КМДА в шахрайстві при продажу майна на півострові

2016 року у віці 26 років очолив центральний район Севастополя, був на цій посаді до вересня 2019 року. Перед його звільненням з цієї посади Тицький був виключений з міського передвиборчого списку «Єдиної Росії». Після цього Тицький обіймав посаду радника керівника Федерального агентства у справах молоді (Росмолодь), де займався реалізацією молодіжних проектів, а також екологічною освітою та волонтерством серед молоді.

Тицький є фігурантом сайту «Миротворець» як «пособник окупантів».

У Кремлі відреагували на закриття Фінляндією пунктів пропуску на кордоні з РФ

У Кремлі відреагували на закриття Фінляндією кількох пунктів пропуску на кордоні з Росією.

«Нічого, окрім глибокого жалю, це не викликає, тому що з Фінляндією у нас давні, дуже добрі стосунки були, прагматичні, засновані на взаємній повазі. І, звичайно ж, ми шкодуємо, що на зміну цим відносинам прийшла така виключно русофобська позиція, якою стали дотримуватись керівників цієї країни», – заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.

За його словами, прикордонними переходами користуються ті, хто має на це законне право», а російські прикордонники «повністю дотримуються всіх своїх службових інструкцій».

«Якщо намагаються знайти якісь надумані причини, то знову ж таки ми тут не приймаємо такі звинувачення на нашу адресу», – додав він.

Пєсков каже, що Росія не приймає звинувачення фінської сторони щодо дій російських прикордонників.

18 листопада фінська влада закрила чотири переходи на південному сході країни. Гельсінкі звинувачує російську владу у допомозі мігрантам в перетині кордону задля заявки на притулок у країні ЄС.

Продовжували працювати чотири КПП на сході та північному сході на кордоні з російською Карелією та Мурманською областю. Громадяни Сомалі, Сирії, Іраку та інших країн після цього почали прибувати на прикордонний перехід «Вартіус», який тепер виявився найближчим до Санкт-Петербурга пунктом пропуску.

За повідомленням ЗМІ, влада Фінляндії найближчим часом може ухвалити рішення повністю закрити прикордонні переходи на кордоні з Росією у зв’язку з напливом прохачів притулку з третіх країн. Це рішення може бути ухвалене вже у понеділок, а прикордонні переходи можуть закрити в ніч на середу.

Також для зміцнення кордону з РФ фінська сторона розпочала будівництво захисних споруд.

У 2022 році Фінляндія і Швеція відмовилися від нейтралітету і вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного нападу Росії на Україну. Гельсінкі заявляло, що вважає Росію джерелом воєнної загрози.

У трьох областях через обстріли пошкоджена енергетична інфраструктура – Міненерго

Внаслідок російських обстрілів станом на 20 листопада пошкоджена енергетична інфраструктура в Харківській, Запорізькій, Чернігівській областях, повідомило Міністерство енергетики України.

«У Запорізькій області ворог пошкодив обстрілом повітряну лінію 35 кВ. Обстеження відбудеться, як тільки дозволять військові. Внаслідок нічних обстрілів Харківщини, зокрема міст Борова, Куп’янськ, Вовчанськ, зафіксовано пошкодження мереж. Через бойові дії в області залишаються знеструмленими понад 17,6 тисячі споживачів. На Чернігівщині ворог пошкодив обстрілом повітряну лінію, стався обрив дротів і, як наслідок, – відключення населених пунктів. Без світла залишилися понад 900 абонентів», – йдеться в повідомленні.

У Міненерго додали, що в Дніпропетровській області з технологічних причин без світла залишалися майже 80 тисяч абонентів. На ранок без електропостачання – понад 16,5 тисячі абонентів, тривають відновлбвальні роботи. Також в області відключені майже 1000 споживачів внаслідок бойових дій.

«На Донеччині внаслідок бойових дій і негоди за добу залишалися без світла майже 16 тисяч споживачів. У регіоні залишаються знеструмленими 129 населених пунктів. У Запорізькій області через негоду без світла залишалися понад 13 тисяч абонентів. З технічних причин знеструмлювалися ще понад 9 тисяч споживачів. Роботи з відновлення електропостачання тривають», – йдеться в повідомленні.

За даними міністерства, у Миколаївській області через негоду без світла залишилися майже шість тисяч споживачів у 35 населених пунктах, а на Одещині досі без світла понад 2,3 тисячі абонентів.

«На Полтавщині через вітер, налипання мокрого снігу знеструмлено понад 5,6 тисячі абонентів. Ремонтні роботи тривають. У Сумській області через технічні порушення без світла залишилися шість населених пунктів. Роботи з відновлення енергопостачання тривають. Через бойові дії в області відключені понад 2,7 тисячі споживачів. На Херсонщині через обстріли і несприятливі погодні умови за добу відключилися понад 8 тисяч точок обліку», – йдеться в повідомленні.

Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.

Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.

У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.

Україна повернула тіла ще 94 загиблих військових – координаційний штаб

Україна повернула тіла ще 94 загиблих українських військових, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

За повідомленням, ЗСУ забезпечать перевезення репатрійованих тіл та останків до спеціалізованих установ для передачі представникам правоохоронних органів та судово-медичним експертам для встановлення осіб загиблих.

У штабі додають, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, протилежній стороні передали тіла (останки) комбатантів, загиблих у зв’язку зі збройною агресією проти України.

В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.

Точне число загиблих військових з боку України не розкривається. У серпні минулого року головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9 тисяч українських військових. Президент Володимир Зеленський у вересні заявляв, що щодня у війні проти російської агресії Україна втрачає близько 50 воїнів у напрямках наступальних і оборонних дій.

Прокуратура: суд заочно заарештував Гладковського-молодшого

Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід «близькому родичу колишнього першого заступника секретаря РНБО», заявляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 листопада.

За повідомленням, слідчий суддя ВАКС підтримав клопотання прокурора САП та обрав запобіжний захід одному з підозрюваних у справі щодо збитків, завданих державній компанії «Укрспецекспорт», на майже 13 мільйонів гривень.

Хоча прокуратура не називає імені фігуранта справи, обставини вказують на Ігоря Гладковського, сина колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони.

«Суд задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та обрав указаній особі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання особи та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

У травні 2023 року портал «Слово і діло» повідомив із посиланням на матеріали судової справи та правоохоронні органи, що Ігор Гладковський виїхав за кордон.

У липні 2021 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури передали до Вищого антикорупційного суду справу щодо колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського.

У лютому і березні 2019 року, наприкінці каденції президента Петра Порошенка, журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

У ГУР заявили про ураження двох радіолокаційних станцій у Курській області РФ

Поблизу населеного пункту Дмитрієв Курської області Росії були уражені дві радіолокаційні станції російських військ, заявило Головне управління розвідки Міністерства оборони України й оприлюднило відео.

«18 листопада 2023 поблизу населеного пункту Дмітрієв Курської області було виявлено радіотехнічну позицію ворога. Ураження зазнали дві дороговартісні російські радіолокаційні станції ― РЛС 55Ж6 «Нєбо» і, ймовірно, «Гамма-С1Е», – йдеться в повідомленні ГУР.

Редакція наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.

За півтора року війни з Україною російська влада повідомляла про атаки безпілотників на регіони Росії понад 500 разів, підрахувало видання РБК. Про руйнування чи постраждалих згадувалося у 110 заявах. Регіональна влада переважно стверджує, що атаки відбуваються з українського боку. Київ ці повідомлення зазвичай не коментує.

Блокування кордону: у ДПСУ повідомили про 2900 вантажівок у чергах на території Польщі

На українсько-польському кордоні в напрямку трьох пунктів пропуску «Ягодин-Дорогуськ», «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне» перебувають близько 2900 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

«Станом на ранок, згідно з наявною від польських колег інформацією, у чергах на території Польщі в напрямку України перебувають близько 2900 вантажних транспортних засобів. Найбільше навпроти «Краківця» – 1200, навпроти «Ягодина» – 1100 і навпроти «Рави-Руської» – близько 600 вантажівок. Це можуть бути неповні дані, оскільки інші вантажівки можуть перебувати на далекій відстані від кордону», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Речник ДПСУ зазначив, що також фіксується збільшення черг на інших ділянках кордону, зокрема навпроти пункту пропуску «Шегині», де перебувають близько 1300 вантажівок, ще 300 транспортних засобів навпроти пунктів «Угринів», «Устилуг» та «Смільниця».

«По кілька вантажівок на годину учасники акції в Польщі пропускають як на виїзд, так і на в'їзд до Польщі. Але це не вирішує всіх необхідних питань щодо інтенсивності руху», – розповів Демченко, додавши, що до блокування руху на пункті пропуску «Ягодин» за добу кордон перетинали 1200-1300 вантажівок в обох напрямках, а на «Краківці» та «Раві-Руській» по 600 вантажівок.

Напередодні міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков інформував, що в напрямку Ягодина черга розтягнулася на понад 30 кілометрів, Рави-Руської – понад 10 км, Краківця – понад 16 кілометрів.

Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.

За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.

Президентом Аргентини обрали правого популіста Хав’єра Мілея. Зеленський подякував йому за підтримку України

В Аргентині у другому турі президентських виборів, що відбувся 19 листопада, перемагає правий популіст, кандидат від опозиційної лібертаріанської коаліції «Свобода наступає» Хав’єр Мілей.

Офіційні підсумки виборів ще не підбиті. Однак після підрахунку понад 99% протоколів Мілей набирає близько 56% голосів виборців. Його суперник, міністр економіки Серхіо Масса вже визнав поразку і побажав успіхів новому президентові.

Мілей раніше заявляв, що відмовиться від зв’язків із такими країнами, як Росія, Китай і Бразилія, посилаючись на незгоду з політикою їхніх урядів.

Він також висловив підтримку Україні в її війні з Росією і сказав, що бачить США й Ізраїль головними партнерами Аргентини.

Президент України Володимир Зеленський привітав Мілея з обранням.

«Вітаю з переконливою перемогою на виборах президента Аргентини. Вдячний за чітку позицію на підтримку України. Працюватимемо разом над розвитком українсько-аргентинської співпраці й відновленням світового правопорядку, заснованого на міжнародному праві», – написав він у соцмережі X.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в Росії звернули увагу на низку заяв Хав’єра Мілея щодо РФ, але хочуть підтримувати міцні зв’язки з Буенос-Айресом.

Вибори в Аргентині відбулися на тлі економічної кризи. Річна інфляція в країні зараз перевищує 140%, а двоє з п’яти аргентинців живуть у злиднях.

53-річний Мілей, який зробив символом своєї кампанії бензопилу – як ілюстрацію планів щодо урізання бюджетних видатків і розчленування політичного істеблішменту – запропонував рятувати економіку радикально. Зокрема, він пообіцяв закрити центробанк, «кинути хворий песо заради долара» і відмовитися від найбільших торгових партнерів країни – Китаю й Бразилії – на користь США. Він також ставив під сумнів необхідність приєднання країни до БРІКС – клубу найбільших незахідних економік світу, що включає Росію. Мілей виступав проти абортів, за носіння вогнепальної зброї, заперечував, що причиною зміни клімату є діяльність людини.

Через його різкий стиль і суперечливі висловлювання Мілея порівнювали з колишнім президентом США Дональдом Трампом і експрезидентом Бразилії Жаїром Болсонару, низка коментаторів характеризувала його як крайньо правого політика. Трамп уже привітав Мілея із перемогою.

Новий президент Аргентини має вступити на посаду 10 грудня.

Зеленський зустрівся з гендиректором і журналістом популярного серед республіканців каналу Fox News

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним директором Fox Corporation Лакланом Мердоком, журналістами Fox News Бенджаміном Холлом та The Sun Жеромом Старкі, які відвідали нашу країну.

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, Зеленський подякував медійникам за всебічне висвітлення війни РФ проти України.

«Весь цей час журналісти, оператори, редактори, фотографи, водії – на лінії фронту. Оскільки це гібридна війна, у російських руках інформація – це також зброя», – сказав він, додавши, що приїзд медійників є дуже важливим сигналом підтримки в час, коли фокус уваги світу розмитий іншими подіями.

Зеленський також розповів про ситуацію на полі бою і відзначив важливість збереження уваги світу до боротьби України.

«Люди чомусь ставляться до цього, як до кіно, та очікують, що в подіях не буде довгих пауз. Але для нас, для наших воїнів це не кіно. Це наші життя. Це щоденна важка праця. І завершиться все не так швидко, як нам би хотілося, але ми не маємо права опускати рук і не зробимо цього», – наголосив він.

Навесні 2022 року на Київщині група журналістів Fox News потрапила під російський обстріл – тоді загинули оператор Пʼєр Закжевський та українська фіксерка Олександра Кувшинова. Бенджамін Холл був важко поранений. За визначний особистий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку незалежності й територіальної цілісності України президент відзначив Бенджаміна Холла орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

МВС Росії не знайшло екстремізму в словах Симоньян про ядерний вибух над Сибіром

Російські правоохоронці не виявили порушення законодавства в міркуваннях головної редакторки державного телеканалу Russia Today Маргарити Симоньян про можливість ядерного вибуху над Сибіром. Про це йдеться у відповіді МВС Росії на запит депутата Московської міської думи Євгена Ступіна.

«Підстав для реагування, відповідно до федерального закону «Про протидію екстремістській діяльності», не виявлено», – йдеться в документі, копію якого Ступін опублікував у своєму телеграм-каналі.

«Звичайно, це ж не антивоєнні цінники у магазині клеїти», – написав депутат у коментарі, маючи на увазі вирок художниці Саші Скочиленко за антивоєнну акцію. Вона замінила цінники у магазині на наклейки з інформацією про кількість жертв війни в Україні й закликами зупинити її. 16 листопада суд у російському Санкт-Петербурзі засудив Скочиленко до 7 років колонії, визнавши її винною у поширенні так званих фейків про армію.

У жовтні 2023 року Маргарита Симоньян в ефірі RT виступила з ідеєю здійснити ядерний вибух на російській території – як вона висловилася, «десь над Сибіром». Таким чином, на думку Симоньян, буде покарано «колективний Захід», з яким, за словами головної редакторки RT, воює Росія. При цьому, за її словами, населення Землі фізично не постраждає.

Після таких висловлювань публічних вибачень зажадала від Симоньян депутатка Держдуми РФ від Алтайського краю Марія Прусакова, заявивши, що сибіряки сприйняли її слова «як глибоку образу». Мер Новосибірська Анатолій Локоть, фізик за освітою, заявив, що ядерний вибух над територією Сибіру обернеться наслідками, які місцеві жителі відчуватимуть на собі протягом сотень років.

Симоньян подала до Слідчого комітету Росії заяву на помічника депутата Мосміськдуми Ступіна про наклеп щодо неї і пригрозила своїм критикам статтею про хибний донос. Незабаром після цього російські ЗМІ масово вибачилися перед Симоньяном за те, що розповіли про її заяву про вибух ядерної бомби над Сибіром.

ЗМІ: Фінляндія найближчими днями може повністю закрити кордон із Росією

Влада Фінляндії найближчим часом може ухвалити рішення повністю закрити прикордонні переходи на кордоні з Росією у зв’язку з напливом прохачів притулку з третіх країн. Про це пише фінська газета Iltalehti.

За даними видання, рішення може бути ухвалене вже у понеділок, а прикордонні переходи можуть закрити в ніч на середу.

18 листопада фінська влада закрила чотири переходи на південному сході країни. Продовжували працювати чотири КПП на сході та північному сході на кордоні з російською Карелією та Мурманською областю. Громадяни Сомалі, Сирії, Іраку та інших країн після цього почали прибувати на прикордонний перехід «Вартіус», який тепер виявився найближчим до Санкт-Петербурга пунктом пропуску.

Фінська влада вважає, що Росія причетна до транспортування прохачів притулку до фінського кордону. Після закриття південних прикордонних переходів фінська розвідка попереджала, що потенційні прохачі притулку вирушать з Карельського перешийка до Костамукші, за сотні кілометрів на північ, а звідти на перехід «Вартіус».

«На цей випадок було вирішено підготувати можливість закриття всього східного кордону, щоб Фінляндія дала зрозуміти Росії, що не приймає використання міграції як засіб тиску», – пише Iltalehti.

Офіційно про плани фінської влади повністю закрити кордон поки не повідомлялося.

Як пише проєкт Радіо Свобода – Север.Реалии, у Карелії розгорнули пункти тимчасового розміщення для мігрантів, які намагаються потрапити до Фінляндії через КПП «Вартіус». Деякі жителі Костомукші у соцмережах висловлюють побоювання щодо «сусідства з біженцями». За їхніми підрахунками, на кордоні зібралося вже понад 50 людей.

За словами начальника прикордонного переходу «Вартіус» Йоуко Кіннунена, його російські колеги прямо підштовхують іноземців до того, щоб вони вирушили на фінську КПП та попросили притулку. Російська сторона заперечує сприяння мігрантам у спробах перейти кордон.

Фінляндія обґрунтувала рішення закрити чотири прикордонні переходи насамперед міркуваннями безпеки. Спікер парламенту країни Юссі Галла-аго висловив припущення, що мігранти з країн Азії та Африки, які прибувають із Росії та просять у країні притулок, можуть бути пов’язані з російськими спецслужбами та ПВК «Вагнер», які активно працюють в африканських країнах. З цією думкою, втім, у Гельсінкі не всі згодні. Як правило, проводяться паралелі із ситуацією на кордоні Польщі та Білорусі два роки тому, коли за ймовірного сприяння білоруської влади в ЄС намагалися прорватися тисячі мігрантів.

У 2022 році Фінляндія і Швеція відмовилися від нейтралітету і вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного нападу Росії на Україну. Гельсінкі заявляло, що вважає Росію джерелом воєнної загрози.

Для зміцнення кордону з РФ фінська сторона розпочала будівництво захисних споруд.

В офісі омбудсмена розповіли подробиці повернення в Україну Богдана Єрмохіна

Над поверненням Богдана Єрмохіна, який після окупації силами РФ Маріуполя був депортований до Росії, у Києві почали працювати з вересня 2023 року – після того, як український омбудсмен особисто поспілкуватися з хлопцем телефоном і впевнився, що він дійсно хоче повернутися до України, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Я не можу розкривати деталі, що за що і як відповідав, і як це опрацьовували. Скажу відверто, що я особисто і моя команда почала займатися кейсом повернення Богдана з 14 вересня поточного року, коли я особисто поспілкувався телефоном із Богданом. До цього часу ні офіційних звернень до мене, ні до наших інституцій не було щодо його повернення. Так, ми знали про цю історію, відслідковували. Але саме після того, як я поставив Богдану пряме запитання: чи готовий він буде робити все, що від нього буде залежати, щоб дійсно повернутися в Україну?», і він сказав: «Так, я дуже хочу» – після цього ми почали пропрацьовувати це питання», – розповів Лубінець.