Ситуація на Сіверському й Бахмутському напрямках залишається «вкрай напруженою» – Сирський
Командувач Сухопутних військ ЗСУ відвідав бригади на Сіверському і Бахмутському напрямках у Донецькій області й заявив, що ситуація там залишається «вкрай напруженою».
«Обстановка залишається вкрай напруженою і характеризується інтенсивним застосуванням противником вогню артилерії, мінометів, ударних дронів і веденням штурмових дій. У ході роботи заслухав командирів по висновках з оцінки обстановки і пропозиції щодо подальшого ведення бойових дій. Також на місцях були ухвалені всі необхідні рішення для підвищення ефективності оборони й усунення проблемних питань», – йдеться в повідомленні Сирського у телеграмі.
Що це за рішення – він не уточнив.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська на Таврійському напрямку перегруповуються, і українські сили очікують на збільшення їхньої активності.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Видання Financial Times із посиланням на неназваних українських чиновників 19 січня писало, що російські війська, ймовірно, планують провести широкомасштабний наступ влітку 2024 року. У Києві вважають, що Росія спробує захопити території чотирьох регіонів України, про анексію яких Москва оголосила у вересні 2022 року, ідеться про Донецьку Луганську, Херсонську і Запорізьку області.
Один із західних чиновників у розмові з FT зазначив, що «перспективи оперативного прориву будь-якої зі сторін у 2024 році» невеликі.
Голова Нацполіції: ходити й роздавати повістки поліцейські не будуть
Голова Національної поліції України Іван Вигівський заявив, що поліцейські особисто не роздаватимуть повістки громадянам, бо це не входить до їхніх обов’язків і вони не мають на це ресурсу.
«Поліція максимально сприяє ТЦК в тому, щоб встановлювати місце перебування ухилянтів, та згідно з повноваженнями і за наявності необхідних документів від ТЦК, доставляти до них таких осіб. Але вручення повісток, спільні наряди – це додаткове навантаження, і у нас немає такого ресурсу, щоб поставити біля кожного працівника ТЦК ще й поліцейського. Ми стоїмо на блокпостах, щодня виконуємо свої обов’язки, в тому числі і непритаманні поліції функції. Ми готові допомагати, але особисто фізично поліцейські ходити роздавати повістки не будуть. Принаймні до того, поки законом не буде встановлена така норма і це не буде визначено нашим функціоналом», – сказав Вигівський в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
При цьому, за словами голови Нацполіції, навіть якщо законом буде встановлена така норма, як вручення повісток поліцейськими, то поліції все одно не вистачить людей.
«Я вважаю, що кожен повинен займатись своєю роботою, та у нас на сьогодні недостатньо ресурсу для того, щоб ми ще й ходили і роздавали повістки», – додав він.
У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що до нього звернулися військові з проханням дати можливість більше мобілізувати людей в армію.
Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist виступив за розширення мобілізації, щоб була можливість замінити солдатів на фронті.
12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки.
Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.
Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби й інших відомств.
«Майже дві тисячі людей пройшли підготовку». Що таке «дрони на кухні» і хто їх складає?
Незалежно від віку та освіти, головне – бажання – десь так, за словами ініціаторів, можна охарактеризувати тих, хто долучається до проєкту «Народний дрон». Його раніше у мережі популяризував міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Про усі нюанси цього проєкту, який по суті передбачає виробництво безпілотників українцями прямо на кухнях, Радіо Свобода поспілкувалося з Марією Берлінською – керівницею Центру підтримки аеророзвідки та засновницею Victory Drones.
Українські пілоти вже літають на F-16 з інструкторами – Ігнат
Українські пілоти у межах навчання на винищувачах F-16 вже літають на них з інструкторами, повідомив 22 січня в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Днями міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що перших ударів із F-16 по російських загарбниках українські пілоти можуть завдати вже цього року. Він додав, що підготовка до передачі винищувачів йде за планом.
Ігнат підтвердив цю заяву. За його словами, багато чого він ще не може розповідати, адже партнери «дуже конфіденційно готують наших пілотів».
«Не оприлюднюється особливо ніяка інформація, але те, що сказав і міністр закордонних справ України, дійсно відповідає дійсності. Є чіткий план дій партнерів у рамках нашої авіаційної коаліції, до якої навіть долучилися країни, що не мають на озброєнні F-16, але все ж таки готують фахівців», – підкреслив Ігнат.
Речник додав, що є різноманітні фактори, що впливають на терміни підготовки. Зокрема, це кількість годин нальоту, погодні умови, а також перерва під час Різдвяних свят.
«Процес іде, льотчики літають з інструкторами. Те, що ми й місяць тому говорили. Потрібно налітати певну кількість годин. Є фактор і погодних умов, є фактор, що у всьому світі були певні вихідні – Різдвяні», – сказав Ігнат.
Водночас він запевнив, що вже всі повернулися до роботи і продовжують навчатися в повітряних просторах США, Данії і Великої Британії.
Інші фахівці з обслуговування також здобувають необхідні навички в інших країнах, додав Ігнат.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Типовий курс підготовки триває близько шести місяців. Однак офіційні особи США зазначили, що українські пілоти навряд чи будуть слідувати стандартній моделі, оскільки курс відповідатиме потребам України в захисті неба від російських літаків, безпілотників і ракет.
Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів. Данія заявила, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Обстріл ринку в Донецьку. Чому донеччани підозрюють Росію
27 загиблих і 26 поранених. Такі наслідки обстрілу ринку у мікрорайоні Текстильник Кіровського району Донецька озвучує російська окупаційна адміністрація і, оскільки в місті не працюють жодні міжнародні спостерігачі, ЗМІ змушені цитувати саме цю цифру. В кадрі зйомок російських каналів дійсно видно багато тіл загиблих. Росія звинувачує в обстрілі по цивільних Україну. Українські військові зазначили, що не причетні до удару. А деякі жителі окупованого міста, зокрема й у соцмережах, припускають, що обстріл – це відповідь окупантів на численні скарги людей з цього мікрорайону на відсутність води (вони влаштували цілий флешмоб в соцмережах) або підготовка РФ до засідання Радбезу ООН, на який щойно попрямував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Трагедія сталася рівно у роковини обстрілу в мікрорайоні Боссе: тоді, у 2015-му, одне підконтрольне Росії угруповання вело вогонь по іншому, однак вразило тролейбус, повний людей.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) збирає усю інформацію, яка є наразі про обстріл ринку, та пояснює, чому серед місцевих шириться версія обстрілу донецького мікрорайону саме окупаційними військами.
Міські бої: ЗСУ вибили Росію з вулиць Авдіївки?
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 21 січня зафіксував просування російських військ у межах Авдіївки – в районі колишнього ресторану «Царське полювання» на вулиці Соборній на півдні та вздовж смуги дерев на південному заході.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що армія агресора зайшла і на вулиці Колосова та Лермонтова – проте аналітики Інституту не знайшли цьому підтверджень.
Про те, що на півдні Авдіївки ситуація вийшла з-під контролю Сил оборони, написав 19 січня і проєкт DeepState. За даними аналітиків, росіяни намагалися пробитися углиб міста з вулиці Соборної.
А у звіті на кінець доби 20 січня проєкт написав, що Росія захопила «Царське полювання» та намагається закріпитися на вулицях Чернишевського, Спортивної та Соборної.
«Продовжуються стабілізаційні заходи, якщо успіху не буде, то це поставить під загрозу всю східну частину міста та її околиці», – повідомили аналітики.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Але вже 21 січня журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що українські бійці вибили загарбників за межі міста.
«Батарея управління та артилерійської розвідки 110-й ОМБр допомагає з повітря відкинути окупантів за межі міста», – написав він у телеграмі.
Головні питання випуску:
Чому Сили оборони «втратили контроль» над ситуацією на південь від Авдіївки?
Чому Росія намагається нав'язати ЗСУ міські бої?
І як українським бійцям вдалося відкинути загарбників із вулиць Авдіївки?
Схід
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Штурмові та наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Зеленський після зустрічі з Туском повідомив про новий оборонний пакет від Польщі
Польща планує новий оборонний пакет для України – про це заявив президент Володимир Зеленський 22 січня після зустрічі з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском.
«Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо таку незмінну допомогу. Є нова форма нашої взаємодії заради більшого масштабу закупівель зброї для українських потреб. Це польський кредит для України», – цитує Зеленського пресслужба Офісу президента.
Крім того, додав він, політики обговорили можливості щодо спільного виробництва зброї в майбутньому.
Зеленський також висловив вдячність Польщі за готовність почати роботу щодо двосторонньої угоди про безпекову співпрацю.
Читайте також: Дуда: «підтримка США – єдина надія на перемогу України»
Канцелярія Туска поширила його слова, за якими «ніщо так не будує взаємну повагу та дружбу, як самовіддана допомога в складні часи».
«Ви не самотні, також у тому сенсі, що ця боротьба триває в кожній європейській країні. Сьогодні будь-хто у вільному світі, хто прикидається нейтральним, дотримується рівної дистанції чи демонструє її до України та Росії, заслуговує на найтемніше місце в політичному пеклі», – заявив голова польського уряду.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув до Києва раніше в понеділок. Він анонсував свій візит до України 12 січня, заявивши, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України та проблеми польських перевізників.
У Євросоюзі готують кількарічний пакет військової допомоги Україні на 20 мільярдів євро
Офіс Жозепа Борреля висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
Неофіційний документ зовнішньополітичної служби ЄС, котрий, як у ньому йдеться, «базується на широкому обміні інформацією з державами-членами ЄС», з’явився у розпорядженні Радіо Свобода.
Кошти, як передбачає ідея, підуть на спільні закупівлі зброї для України та навчання її військових, і зробить військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
«Це матиме більшу цінність з точки зору надання більшої та кращої оперативної підтримки Україні, ніж це могло б бути у випадку, якби держави-члени діяли індивідуально», – зазначено у паперах.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності»: речник МЗС відповів на слова Фіцо
Речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко відреагував на останні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про необхідність «компромісу» між Росією та Україною.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності. Ні України, ні Словаччини, ні будь-якої іншої країни», – заявив Ніколенко 22 січня.
Він вказав на те, що Україна та її партнери докладають зусиль для звільнення українських окупованих територій, в тому числі щоб уникнути російського вторгнення до інших країн: «зокрема, і до Кошицького, Пряшівського та інших словацьких країв».
Читайте також: Словаччина відновить співпрацю з Росією та Білоруссю у сфері культури
«Давайте говорити відверто: без безпеки в Україні, не буде безпеки ні в Словаччині, ні в Європі загалом. Маємо спільними зусиллями наближати українську перемогу», – додав він.
Днями прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в своєму інтерв’ю заявив, що Україна нібито має погодитися на територіальні поступки Росії.
«Повинен бути якийсь компроміс. Чого вони (українці – ред.) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично», – сказав він.
Цього тижня в Ужгороді заплановані переговори між прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцом і прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Напередодні зустрічі Фіцо висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, він «загрожує Третьою світовою війною».
Гуменюк розповіла, як вибухи в окупованому Криму впливають на логістику армії Росії
Через вибухи в Криму логістика російських військ сповільнюється або тимчасово зупиняється й не забезпечує їхні потреби з необхідною інтенсивністю. Про це заявила керівниця об’єднаного прес-центру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Впливають (вибухи – ред.) на логістику досить потужно, тому що вона або сповільнюється, або припиняється на деякий час. Тобто вона не відповідає в такому разі інтенсивності потреб окупаційного війська. Коли потрібно поповнювати присутність на тому ж лівобережжі Херсонщини, ворог має очевидні складнощі», – сказала вона в ефірі українського національного телемарафону.
Крім того, зазначила Гуменюк, українські військові намагаються встановити вогневий контроль і над пунктами базування противника у Криму, і над шляхами, якими цей резерв може прямувати до лінії бойового зіткнення.
Читайте також: ISW про потоплений корвет «Тарантул» біля Севастополя: удари України по Криму наприкінці грудня виявилися успішнішими
«Вони усвідомлюють, що якщо не в самому пункті базування, то на шляху постачання цим резервам загрожує небезпека», – додала речниця.
Раніше Гуменюк прокоментувала масштабне відключення електрики у кількох містах Криму увечері 18 січня. Вона зазначила, що «ускладнення життя» військових об’єктів РФ, які живляться із загальної електроенергії півострова, є одним із завдань української армії.
Напередодні російська влада заявляла про «ракетну атаку» на окупований півострів.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
Україна залишається на порядку денному зустрічі Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, заявив високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня.
Таким чином він відповів на питання кореспондентки Радіо Свобода, відео відповіді оприлюднила пресслужба голови дипломатії ЄС. За словами Борреля, ситуація в Україні буде першою в порядку денному.
«Той факт, що ми шукаємо рішення для ситуації на Близькому Сході, не означає, що ми не продовжуємо підтримувати Україну. Першим виступатиме міністр закордонних справ України», – сказав він.
Боррель додав, що міністри планують обговорити сталу підтримку України, а на неформальній зустрічі в Гімнічі з цього ж приводу зберуться міністри оборони.
«Не хвилюйтеся. Українцям немає про що хвилюватися. Європейська підтримка залишається такою ж сильною, як і завжди, і вона триватиме», – запевнив голова дипломатії ЄС.
Британська розвідка пояснила, як Україна змогла поновити судноплавство в Чорному морі
У грудні 2023 року українські порти експортували більше сільськогосподарської продукції, «ніж будь-коли після російського вторгнення», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії.
У зведенні розвідників зазначається, що експорт перевищив щомісячні обсяги, досягнуті в рамках «зернової угоди», яка реалізується за посередництва ООН і Туреччини, коли кораблі піддавалися російським перевіркам.
«Україна досягла цього, оскільки не дозволила російському Чорноморському флоту діяти у західній частині Чорного моря, де він перебуває під загрозою з боку українських ракет та безпілотних надводних кораблів», – йдеться у повідомленні.
Дуда: «підтримка США – єдина надія на перемогу України»
Допомога з боку США є «єдиною надією на перемогу України у війні з РФ та водночас способом уникнути більшої війни і необхідності участі в ній американських військових», розповів президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю телеканалу Fox News.
Таким чином він відповів на запитання журналістки про важливість підтримки США в той час, коли Конгрес обговорює пакет заходів, необхідних для продовження допомоги Україні.
«Тепер, якщо РФ виграє цю війну та нападе на іншу країну, це означало би ризик ще однієї великої війни в Європі. Тож лише США можуть допомогти уникнути спалаху такої війни, надаючи підтримку Україні», – сказав президент Польщі.
ОВА: російські війська вдарили по Краматорську, одна людина загинула
Російські війська обстріляли Краматорськ, заявив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 22 січня.
«Росіяни обстріляли місто близько 9:25, тип використаної зброї встановлюємо. На місці влучання загинув 49-річний чоловік, поранення отримала його 31-річна донька», – повідомив він у своєму телеграмі.
Філашкін додав, що навіть міста, віддалені від фронту в Донецькій області, небезпечні. Він закликав жителів регіону евакуюватися.
Країни НАТО розпочинають найбільші за останні десятиліття навчання
Північноатлантичний альянс розпочинає у понеділок, 22 січня, найбільші за останні десятиліття військові навчання Steadfast Defender 2024 («Непохитний захисник»).
У навчаннях візьмуть участь усі країни НАТО і країна-кандидат Швеція. Маневри, які триватимуть до кінця травня 2024 року, охоплять територію Європи від Норвегії до Румунії. Сценарій маневрів Steadfast Defender – напад Росії на територію союзників, який приводить у дію статтю п’яту договору НАТО про колективну оборону.
У навчаннях буде залучено близько 90 тисяч осіб. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1,1 тисячі бойових машин, включно зі 133 танками і 533 бойовими машинами піхоти.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО може проводити та підтримувати складні операції на суходолі, морі, в повітрі, кіберпросторі та космосі протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах».
За словами голови Військового комітету НАТО Роба Бавера, такий масштаб навчань – це демонстрація «нової готовності Альянсу».
Внаслідок обстрілу сталася пожежа на об’єкті у Харківській області – Міненерго
Станом на ранок 22 січня дефіциту в енергетичній системі не фіксується. Через обстріл силами РФ сталась пожежа на енергетичному об’єкті у Харківській області, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
«Внаслідок ворожого обстрілу сталася пожежа на виробничому об’єкті АТ «Харківобленерго», знищено обладнання, працівники не постраждали. Протягом вихідних днів відновлено електропостачання 60 споживачам в області. Триває огляд мереж у чотирьох громадах після нових атак. В області залишається без світла майже 16 тисяч точок обліку», – розповіли у Міненерго.
Ситуація по областях, за даними енергетиків, наступна:
- на Дніпропетровщині внаслідок бойових дій знеструмлювалось понад 10 тисяч споживачів, усіх заживлено;
- у Донецькій області за добу заживлено 9 населених пунктів, які знеструмлювались через бойові дії, водночас через обстріли відключилось понад 70 споживачів. Залишається без напруги 73 населених пункти;
- на Запоріжжі за добу заживлено 870 споживачів, через технологічні причини без світла 5 населених пунктів.
- у Херсоні обстрілів близько 800 нових знеструмлень, всього в місті без світла залишається 4,3 тисячі споживачів, в області – 26 тисяч точок обліку.
- на Чернігівщині через технічні причини за добу знеструмлено майже 200 абонентів.
СБУ: жителя Миколаєва затримали за підозрою в зборі даних про військові шпиталі та Сили оборони
У Миколаєві затримали працівника місцевого комунального підприємства за підозрою в зборі розвідувальних даних для Росії, заявила Служба безпеки України 22 січня.
«Насамперед ворога цікавили локації військових шпиталів та інших медзакладів, де проходили лікування та реабілітацію українські захисники. Також він намагався виявити місця базування бойових підрозділів ЗСУ та з’ясувати про наявне озброєння», – йдеться в повідомленні.
Також затриманого звинувачують у створенні схеми оборонних пунктів поблизу мостів, якими могла рухатись військова техніка Сил оборони України. За даними СБУ, російські війська розраховували отримати від інформатора дані для підготовки ракетно-дронових ударів по військовій інфраструктурі Миколаєва.
Чоловіка затримали у його помешканні. Служба додає, що російські спецслужби зв’язалися з ним через його публічні «прокремлівські погляди».
Читайте також: «Збирав дані про базування ППО»: СБУ повідомила про затримання чергового інформатора ФСБ Росії
«Для виконання ворожих завдань фігурант об’їжджав місто на власному автомобілі та приховано фіксував локації «потрібних» об’єктів. Потім отримані відомості він позначав на електронних картах, про що «звітував» в анонімному чаті своєму російському куратору», – додає відомство.
Затриманому повідомили про підозру в несанкціонованому поширенні інформації про переміщення Збройних сил України. Він перебуває під вартою, йому загрожує 12 років тюрми в разі обвинувального вироку.
У грудні 2023 року Служба безпеки також повідомляла про затримання підозрюваного в роботі на російські спецслужби.
Російські війська постійно обстрілюють Миколаївську область. При цьому в листопаді 2022 року голова Миколаївської області Віталій Кім повідомив, що після звільнення частини Херсонщини безпекова ситуація в Миколаєві покращилася. Втім, місто й область все ще зазнають російських атак.
Генпрокурор: Гринкевича-молодшого затримали при спробі виїхати з України
П’ятого учасника справи про закупівлі одягу для Збройних сил затримали в Одесі – про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін під час брифінгу 22 січня, передає пресслужба Офісу генерального прокурора.
Правоохоронці не називають імені затриманого, але обставини вказують на Романа Гринкевича.
За даними генерального прокурора, чоловіка затримали близько 6:50 у понеділок у Одесі при спробі виїхати за межі країни.
Читайте також: Прокуратура отримала дозвіл на затримання Гринкевича-молодшого
«За даними слідства, підозрюваний виїхав до міста Одеса орієнтовно 17 січня і з того часу готувався перетнути державний кордон та виїхати за межі країни. 19 січня за клопотанням прокурорів суд надав дозвіл на його затримання», – йдеться в повідомленні.
Печерський районний суд дозволив затримати п’ятого підозрюваного у справі про закупівлі одягу та білизни для військових 19 січня.
Раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань повідомила Радіо Свобода, що Гринкевича-молодшого не могли затримати, тому що для цього бракувало доказів.
18 січня стало відомо, що ДБР оголосило в розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. За даними слідства, сума закупівель сягала майже 1 мільярда гривень. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з можливістю внесення застави розміром у 500 мільйонів гривень.
Читайте також: Прокуратура: суд завершив обрання запобіжних заходів трьом фігурантам справи про закупівлі для ЗСУ
Головний фігурант справи – бізнесмен Ігор Гринкевич – перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження. Тоді Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
17 січня Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’яти членам організації, яку, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
Цивільних у Крохмальному немає, а у сил РФ там була «весела нічка» – Фітьо
У захопленому російськими силами селі Крохмальному на Харківщині немає цивільних, населений пункт повністю знищений. Проте, російські війська мали там «веселу нічку». Про це в етері Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) сказав начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ Збройних сил України, підполковник Володимир Фітьо.
«Це є малесеньке таке село, де до широкомасштабного вторгнення РФ мешкало 45 людей. Це село повністю знищено, відповідно там живого місця немає. І залишатися нашим захисникам боронити якісь розвалини вже не було можливості, це б ставило під загрозу їхні життя. Для цього було обладнані кращі позиції, більш захищені, куди вони перемістилися. Цивільних там вже взагалі не було. І Крохмального як такого, вже немає. Тому що всі будинки там практично вже знищені», – каже Фітьо.
Канцелярія Туска повідомила, що він прибув до Києва
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув до Києва, повідомила його канцелярія вранці 22 січня.
Пресслужба голови уряду оприлюднила фото Туска на тлі потягу «Укрзалізниці».
«Прем’єр Дональд Туск починає візит до Києва, де зустрінеться з президентом Зеленським і прем’єром Шмигалем», – йдеться в повідомленні.
Польський прем’єр-міністр анонсував свій візит до України 12 січня. Він повідомляв, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України, проблеми польських перевізників.