Буданов каже, що обмін військовополоненим між Україною і РФ відбудеться «найближчим часом»
Обмін військовополоненими між Україною і Росією все ж відбудеться «найближчим часом», зазначив керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону.
«Життя наших людей – військовослужбовців чи цивільних – не має бути в небезпеці. І в тих жахливих умовах, в яких їх там утримують. Все що можна робити – ми зробимо», – заявив він.
Очільник ГУР додав, що «Україна з часом дізнається, що сталося з епізодом щодо авіакатастрофи Іл-76 та начебто військовополонених на борту».
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнили, про які заходи йдеться.
На борту літака Іл-76, який впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт, розповів у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджували, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Російські військові атакували Полтавщину ракетами, є влучання в промисловий обʼєкт – влада
Ввечері 27 січня російські військові атакували Полтавщину ракетами, в області працювала ППО, повідомив голова ОВА Філіп Пронін.
«Є влучання в промисловий обʼєкт на території Кременчуцького району, що спричинило пожежу. Інформація про постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», – зазначив місцевий чиновник.
Раніше, увечері 27 січня в багатьох областях України оголосили повітряну тривогу.
«Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошена повітряна тривога! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!», – попередили Повітряні сили ЗСУ.
Військові зазначили, що на Кременчук і Полтаву летять ракети. Крім того, пролунали вибухи і у Харкові, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Зеленський: «Україна чекає на рішення США щодо військової допомоги, це критично важливо»
Україна чекає на рішення Сполучених Штатів Америки щодо військової допомоги, адже зараз це «критично важливо», заявив у новому зверненні президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, «за останній місяць Україна має непогану динаміку щодо оборонних пакетів».
«Звичайно, потребуємо більшого, щоб досягти контролю в небі й більших можливостей на землі, передусім артилерійських. Але, хоч би як нам було складно, ми маємо постачання і артилерії, і ракет, і боєприпасів для ППО. Я дякую кожній країні, яка підтримує наших воїнів, захист українських життів», – повідомив президент.
За словами Зеленського, «завдяки допомозі від партнерів сотні російських ракет і дронів були збиті за цей місяць».
Ще у грудні 2023 року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 11 січня заявив, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
За добу відбулось 64 бойових зіткнення – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові продовжують стримувати російських загарбників на Мар’їнському напрямку, де «окупанти намагаються покращити тактичне положення», йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 27 січня.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 64 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку наші захисники відбили пʼять атак ворога в районах населених пунктів Синьківка Харківської області та Стельмахівка Луганської області, де ворог намагався прорвати оборону українських військ», – йдеться у зведенні.
Водночас, за даними ЗСУ, на Бахмутському напрямку Сили оборони відбили шість атак сил РФ у районах населених пунктів Іванівське, Кліщіївка Донецької області, «де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення».
«На Авдіївському напрямку наші захисники відбили вісім атак ворога в районах населених пунктів Степове, Авдіївка та ще 12 атак в районах Тоненького, Первомайського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», – кажуть у Генштабі.
Відомо, що на Запорізькому напрямку ЗСУ відбили атаку російських військових у районі західніше Вербового.
«Упродовж доби авіація Сил оборони завдала удару по чотирьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по одному артилерійському засобу та двох складах боєприпасів противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Буданов про падіння Іл-76: «жодна сторона не може до кінця відповісти, що там сталося»
Ситуація з падінням російського військово-транспортного літака Іл-76 «наразі не зрозуміла до кінця», розповів керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону.
«На жаль, потрібно констатувати, що там сталося – до кінця не може відповісти жодна сторона», – сказав Буданов.
За словами глави ГУР, Росія, що «зрозуміло, зайняла позицію в усьому звинувачувати Україну, при тому, що є низка незрозумілих для такої позиції фактів».
«Це насамперед те, що вони не показали поля, всипані трупами, останками, як мали б це показати, щоб максимально звинуватити Україну, але навіть цього немає. Тобто ситуація незрозуміла до кінця», – пояснив Буданов.
Він додав, що «якщо це сталося так, як стверджує РФ, то незрозуміло, чому Росія кілька днів приховувала і приховує далі трупи».
«Вона ж мала б показувати це на весь світ. Але трупів немає, нічого немає», – наголосив начальник ГУР.
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт, розповів у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджували, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Кірбі каже, що США «просуватимуть» формулу миру Зеленського на міжнародній арені
Сполучені Штати просуватимуть формулу миру президента України Володимира Зеленського на міжнародному рівні, розповів координатор із стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі, повідомляє «Голос Америки».
Він зазначив, що Вашингтон «прихильний політиці підтримки ініціатив, що виходять від керівництва України».
«Держдепартамент США опублікував протокол дискусії, яку провів із президентом Володимиром Зеленським держсекретар Ентоні Блінкен. Джейк Салліван, звичайно ж, там був присутній. Вони говорили про важливість продовження глобальної підтримки України і, звичайно, вони також говорили про те, що відбувається на полі бою, про те, як Зеленський бачить усе це», – заявив він.
Кірбі підкреслив, що «в Давосі Зеленський розповів про свою формулу миру».
«Таким чином виникла ще одна ідея – спробувати «розкрутити формулу миру» Зеленського на міжнародному рівні», – заявив він.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Водночас 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
22 вересня 2023 року Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро.
«А-50, Іл-22, Іл-76 – болісні втрати РФ»: як закрити українське небо для російської авіації?
Чи вплине втрата літака Іл-76 на активність російської авіації на півдні України? Де Росія розміщує свою авіацію на окупованих територіях Херсонщини й Запоріжжя, і як її використовує? Як закрити небо над окупованою частиною півдня, яка зброя для цього потрібна українським військовим?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте дивіться тут
ОВА: сили РФ атакували Херсонщину, поранений чоловік
У суботу, 27 січня, сили РФ вкотре обстріляли Херсонську область, йдеться у дописі обласної військової адміністрації.
За повідомленням пресслужби ОВА, російські військові вдарили по Тягинці.
Відомо, що внаслідок обстрілу травми отримав 66-річний чоловік. Його госпіталізували з осколковими пораненнями.
Раніше, на початку січня літня жителька Новотягинка загинула через російський обстріл.
За даними голови області Олександра Прокудіна, напередодні внаслідок обстрілів Херсонщини одна людина загинула, ще одна була поранена.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Харківщині померла дитина, яка постраждала внаслідок обстрілів – влада
На Харківщині померла дитина, яка отримала поранення внаслідок російського обстрілу села Малий Бурлук, йдеться у повідомленні голови ОВА Олега Синєгубова у телеграмі 27 січня.
«Сьогодні у лікарні померла 13-річна дівчинка, яка зазнала поранень внаслідок російського обстрілу с. Малий Бурлук 17 січня. Ворог завдав удару по населеному пункту авіабомбою», – зазначив місцевий чиновник.
Він пояснив, що після поранення дівчинка тривалий час перебувала у комі. Після російського обстрілу дитина отримала складні осколкові поранення.
Раніше, 17 січня, голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв, що російська армія обстріляла село Малий Бурлук у Харківській області.
Пізніше стало відомо, що у наслідок удару РФ постраждало двоє дітей.
16 січня Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні заявила, що внаслідок нещодавніх російських ударів різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, «змінюючи тенденцію до зниження».
За даними ММПЛУ, лише за 10 днів, з 29 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року, внаслідок російських ракетних обстрілів і ударів безпілотниками, які здійснювалися по всій країні, загинули і були поранені сотні цивільних осіб.
У своїй доповіді ММПЛУ констатувала збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, «що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, яка спостерігалася раніше в 2023 році».
10 січня директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні.
У Білому домі підтвердили зустріч Байдена з Шольцем і назвали дату
У Сполучених Штатах підтвердили зустріч американського президента Джо Байдена з німецьким канцлером Олафом Шольцом, йдеться на офіційному сайті Білого дому.
«Президент Байден вітатиме канцлера Німеччини Олафа Шольца в Білому домі 9 лютого», – йдеться в заяві Білого дому.
Заплановано, що «під час зустрічі вони обговорять зусилля, спрямовані на запобігання регіональній ескалації на Близькому Сході, непохитну підтримку права Ізраїлю на самооборону, а також необхідність збільшення життєво важливої допомоги та захисту цивільного населення в Газі від шкоди».
Крім того, президент Байден і канцлер Німеччини також координуватимуть свої дії напередодні саміту НАТО у Вашингтоні.
Раніше, президент України Володимир Зеленський у середу, 24 січня, провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Сторони говорили про оборонну співпрацю та посилення військової підтримки.
Зеленський під час бесіди висловив вдячність «за особисті зусилля у всесторонній довготривалій підтримці України з боку ФРН», збільшенні оборонної допомоги Україні на 2024 рік до 8 мільярдів євро, а також нещодавнє рішення про передачу Силам оборони шести гелікоптерів Sea King Mk41.
Також зазначається, що «сторони докладно обговорили подальшу оборонну співпрацю, зокрема посилення української системи ППО, а також артилерії та бронетехніки».
Україна ініціює спільний форум оборонних індустрій із країнами Балтії – Умєров
Міністр оборони Рустем Умєров провів зустріч із міністром закордонних справ Литви Ґабріелюсом Ландсберґісом, під час якої запропонував провести спільний форум оборонних індустрій України та країн Балтії.
«До участі у форумі будуть запрошені представники урядів, військової індустрії, а також інвестори, яких маємо переконати, що це вдалі інвестиції, які матимуть високий рівень капіталізації», – зазначив Умєров.
Очільник Міноборони поінформував Ландсберґіса про поточну ситуацію на фронті та висловив подяку уряду й народу Литви за «непохитну підтримку України», зокрема за лідерство у протимінній коаліції.
Ландсберґіс зі свого боку заявив про зацікавленість Литви у вивченні військового досвіду України щодо відсічі російської агресії, а також у поглибленні кооперації у сфері передових військових технологій.
«Ми дуже цінуємо те, що перебуваючи у стані війни ви знаходите можливості ділитися з нами досвідом і пропонувати вашу допомогу Литві. Ми продовжимо тренувати ваших солдатів, але ми своєю чергою потребуємо навчання наших генералів», – зауважив очільник МЗС.
17 листопада стало відомо, що п’ять італійських компаній долучилися до Альянсу оборонних індустрій. Це Leonardo S.p.A., Fincantieri, Elettronica, Iveco Defense Vehicles та FAE Group S.p.A.
Як передає Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, про це йшлося на зустрічі з італійською делегацією на чолі з заступником міністра оборони Італії Люціано Портолано.
Під Куп’янськом сили РФ поновили інтенсивність наступальних дій – Синєгубов
На Куп’янському напрямку російські військові поновили інтенсивність наступальних дій. У районі населених пунктів Синьківка та Табаївка точаться «важкі бої», зазначив голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов.
«Так, дійсно, наші воїни відбили біля 13 ворожих атак. Інтенсивність наступальних дій по цьому напрямку знову відновилася. Два напрямки у нас досить серйозні: це Синьківка і Табаївка. Це інший напрямок, трохи південніше від міста Куп'янськ, який теж досить важкий, але повністю контрольований нашими Збройними силами», – заявив він.
Голова ОВА не виключає, що «сили РФ можуть відновити ширший наступ на Харківську область». Він зазначає, що місцева влада та військові «мають бути готові до будь-яких сценаріїв».
За словами Синєгубова, внаслідок російських обстрілів у січні загинув 21 житель Харківської області, у тому числі й дитина. Крім того, близько 180 людей отримали поранення. Серед постраждали 20 дітей, каже голова ОВА.
За даними ОВА, «за січень через дії загарбників пошкоджено щонайменше 200 будинків у Харківській області».
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
ОГП: в Україні зросло число дітей, постраждалих через агресію Росії
В Україні станом на 27 січня внаслідок повномасштабного вторгнення Росії кількість постраждалих дітей зросла до 1215, повідомив Офіс генерального прокурора. Число загиблих дітей, за даними ОГП, залишилося незмінним, – 521.
«26 січня внаслідок обстрілів армією РФ міста Мирноград Донецької області травмовані дві дівчинки 8 і 16 років», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі зауважили, що наведені дані – не остаточні, «триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях».
16 січня Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні заявила, що внаслідок нещодавніх російських ударів різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, «змінюючи тенденцію до зниження».
За даними ММПЛУ, лише за 10 днів, з 29 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року, внаслідок російських ракетних обстрілів і ударів безпілотниками, які здійснювалися по всій країні, загинули і були поранені сотні цивільних осіб.
У своїй доповіді ММПЛУ констатувала збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, «що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, яка спостерігалася раніше в 2023 році».
10 січня директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні.
За її словами, таким чином, підтверджена ООН кількість цивільних осіб, які загинули внаслідок агресії Росії від лютого 2022 року, перевищила 10 200, у тому числі 575 дітей, число поранених, за даними організації, складає понад 19 300.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Від кінця грудня 2023 року Україна зазнала кількох масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
МЗС у День пам’яті жертв Голокосту: «сьогодні ми увічнюємо пам’ять жертв нацизму і рашизму»
Міністерство закордонних справ України у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту закликало міжнародну спільноту приєднатися до «вшанування пам’яті безневинних жертв тоталітарних нацистського, комуністичного і кремлівського режимів», сприяти відновленню історичної правди і притягненню винних у злочинах до відповідальності.
«Для України цей день сповнений особливого трагізму, оскільки щонайменше півтора мільйона людей – четверта частина усіх закатованих нацистами євреїв Європи – були знищені у похмуру добу Шоа саме на українській землі. Наші народи об’єднує біль трагедій Голодомору і Голокосту. Ми маємо памʼятати і ґрунтовно досліджувати трагічні сторінки нашої спільної історії, захищати історичну правду і справедливість», – йдеться в заяві.
У МЗС наголосили, що сьогодні Україна вшановує «пам’ять жертв нацизму і рашизму».
«Повномасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло найжахливіші звірства війни на Європейський континент. Не оминула війна й місця спільної скорботи українського, єврейського і ромського народів – 1 березня 2022 року російські обстріли столиці України поставили під загрозу збереження пам'яті про жертви Бабиного Яру, куди поцілила одна з ворожих ракет. Внаслідок вторгнення РФ зазнали руйнувань й інші пам’ятні знаки і меморіали загиблим євреям, а також єврейські цвинтарі по всій Україні. Жертвами РФ стали й українці, які пережили Голокост і нацистську окупацію, але загинули під час повномасштабної війни РФ проти України», – йдеться в повідомленні.
Президент Володимир Зеленський, вшановуючи пам’ять жертв Голокосту, зазначив, що кожне нове покоління має знати правду про Голокост.
«Це дуже важливо для того, щоб людське життя залишалося найвищою цінністю для всіх народів світу. Так само важливо пам’ятати про подвиг тих, хто ще не знав, чи зло програє, але, попри все, беріг у своїй душі добро й рятував життя інших», – написав він у телеграмі.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначають 27 січня, відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Внаслідок дій нацистів під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів євреїв.
Від 2012 року, згідно з постановою Верховної Ради, Україна щороку вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
У розвідці Британії проаналізували дії військ РФ на сході України, зокрема довкола Авдіївки
Росія продовжує наступ на кількох напрямках, керуючись своєю метою захопити Донбас, але досягнення її військ є «стратегічно незначними», заявили у розвідці Великої Британії.
«21 січня 2024 року російські війська захопили село Крохмальне у Харківській області, а 18 січня 2024 року Веселе поблизу Бахмута; однак вони є стратегічно незначними. Довоєнне населення Веселого становило 102 людини, а Крохмального – 45. Це є продовженням незначного просування Росії, тоді як Україна зосереджується на активній обороні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що пріоритетом для російських військ є місто Авдіївка.
«Росіяни ведуть атаку з трьох напрямків, щоб оточити місто з півдня й півночі, а також ведуть бої на підступах до східного кварталу самого міста Авдіївка. Російські війська зазнали значних втрат в особовому складі й бронетехніці, часто спричинених боєприпасами, скинутими з українських дронів. Повідомляється, що російські війська намагаються обійти українські укріплення, зайшовши на околиці міста через тунелі; це метод проникнення, який вони випробовують із жовтня 2023 року», – кажуть у розвідці Британії.
Водночас, за повідомленням, українські контратаки стримують російські сили від подальшого просування в межах міста. «У той час, як основний шлях постачання залишається недоторканним, а українські сили проводять локальні контратаки, Авдіївка, ймовірно, залишатиметься під контролем України протягом найближчих тижнів», – підсумували в розвідці.
У ранковому зведенні 27 січня Генштаб ЗСУ заявив, що протягом доби на фронті загалом було 98 бойових зіткнень, зокрема 29 – на Авдіївському, 14 – на Мар’їнському.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 27 січня заявив, що російські війська значно збільшили кількість наступальних і штурмових дій.
«По 50 бойових зіткнень щоденно» – Тарнавський заявив про значне збільшення числа штурмів РФ
Російські війська «значно збільшили» кількість наступальних і штурмових дій у зоні діяльності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», заявив командувач цього угруповання Олександр Тарнавський 27 січня.
«Другу добу поспіль ворог проводить по 50 бойових зіткнень щоденно. У полон за тиждень здалися півтора десятки окупантів. Також ворог протягом семи діб завдав в операційній зоні ОСУВ «Таврія» 100 авіаударів. В основному – це КАБи, і більшість із них скинуто загарбниками на Донеччину», – написав Тарнавський у телеграмі.
Він додав, що напередодні загарбники завдали два ракетних удари із С-300, по Мирнограду і Новогродівці, і загалом здійснили 714 артобстрілів.
За словами Тарнавського, за минулу добу в зоні діяльності ОСУВ «Таврія» «нейтралізовано або знищено 230 БпЛА різних типів».
Про посилення наступальних і штурмових дій РФ командувач повідомляв і напередодні.
У ранковому зведенні 27 січня Генштаб ЗСУ заявив, що протягом доби на фронті загалом було 98 бойових зіткнень.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
США готують стратегію підтримки України, вона не передбачає повернення території в 2024 році – WP
Адміністрація президента США Джо Байдена розробляє план довгострокової підтримки України у війні проти Росії, проте цей план не передбачає ніяких суттєвих змін лінії фронту на користь України у 2024 році, пише газета The Washington Post із посиланням на анонімні джерела в американській адміністрації.
Повернення всіх територій у міжнародно визнаних кордонах України залишається однією з офіційно заявлених цілей війни для Києва. Проте, як повідомляє The Washington Post, проєкт нової стратегії підтримки України не наголошує на звільненні територій. Він зосереджений на обороні й зміцненні економіки України.
Видання цитує високопосадовця адміністрації США, який стверджує, що для України цього року буде важко повторити спробу наступу, подібну до тієї, яка була зроблена влітку минулого року. Вона привела лише до обмежених успіхів, стратегічної мети – перерізати так званий сухопутний коридор до окупованого Криму – не було досягнуто.
Тепер адміністрація США сподівається, що нинішній рік, проведений в обороні, дозволить Україні суттєво зміцнити свій потенціал, зокрема у сфері військової промисловості.
При цьому наголошується, що можливість реалізації американського плану підтримки залежить від того, чи Конгрес США виділить кошти на допомогу Україні.
Через розбіжності між демократами і республіканцями, головним чином щодо міграції й ситуації на південному кордоні США, Конгрес поки так і не схвалив пропозицію адміністрації Джо Байдена виділити на потреби, пов’язані з Україною, близько 60 мільярдів доларів.
Деякі американські ЗМІ раніше вже писали про те, що адміністрація Байдена найближчим часом радить Україні залишатися в обороні, щоб не допустити подальшої втрати територій. При цьому йшлося про можливу комбіновану стратегію, за якої «активна оборона» поєднувалася б з ударами по тилових об’єктах російської армії. The Washington Post також пише, що країни Заходу хочуть, щоб Київ зосередився на далекобійних ударах, зокрема щодо об’єктів Чорноморського флоту і російської армії в окупованому Криму.
Співрозмовники видання при цьому визнають, що нова стратегія може нести політичні ризики, оскільки суспільство і в Україні, і на Заході може почати виявляти втому від бойових дій, які не дають відчутного результату у вигляді відвойованих територій.
Офіційно українські представники висловлювали незгоду з переходом до стратегічної оборони, наголошуючи, що це може бути кроком до вигідного для Росії замороження конфлікту.
Російська ДРГ розстріляла двох людей на Сумщині – влада
Російська диверсійно-розвідувальна група вранці 27 січня розстріляла брата і сестру в Хотінській громаді Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, їхній будинок розташований у селі Андріївка, у 5-кілометровій прикордонній зоні.
«Вкотре звертаюся до жителів 5-кілометрової зони з проханням про евакуацію. Цей процес вже триває не перший місяць, допомога надається на кожному етапі», – цитує пресслужба ОВА начальника Сумської обласної військової адміністрації Володимира Артюха.
Раніше командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявляв про посилення північного кордону України особовим складом і бойовою технікою задля протидії диверсантам. У Державній прикордонній службі наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Крім того, російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини.
17 січня Наєв закликав до евакуації жителів прикордонних районів півночі України. «Цивільним не місце на лінії зіткнення, де ведуться бойові дії. Кожному цивільному необхідно прислухатись до порад військових адміністрацій, які щоденно здійснюють евакуацію людей з лінії зіткнення. Для того, щоб військовим вести повноцінний вогонь і нищити ворога, треба, щоб вони не зашкоджували цивільним громадянам», – зауважив командувач Об’єднаних сил, наголошуючи на тому, що весь кордон з Росією є лінією зіткнення.
Армія РФ скинула з дрона вибухівку на Берислав: одна людина загинула – ОВА
Російські війська зранку 27 січня скинули з безпілотників вибухівку на Берислав на Херсонщині, внаслідок чого загинув чоловік, ще одна людина госпіталізована, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Медики продовжують обстежувати постраждалого, додав він. Інших подробиць наразі немає.
Раніше Прокудін повідомив, що за минулу добу російські війська здійснили 85 обстрілів Херсонщини, випустивши 340 снарядів, із застосуванням мінометів, артилерії, РСЗВ, танків і безпілотників. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, навчальний заклад у Херсоні, додав голова ОВА. За його даними, минулої доби в регіоні через російську агресію була поранена одна людина.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна і Угорщина. Як Орбан впливає на угорську громаду на Закарпатті?
На 29 січня в Ужгороді запланована зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та глави Офісу президента України Андрія Єрмака із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто. Як повідомив Радіо Свобода речник українського МЗС Олег Ніколенко, переговори стануть продовженням нещодавніх політичних контактів двох країн.
Угорщина, член Євросоюзу і НАТО, у час російсько-української війни послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами, критично висловлюється щодо євроатлантичної інтеграції України та неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля.
На думку дослідників, угорські державні медіа також поширюють проросійські наративи.
Як саме Угорщина інформаційно впливає на настрої на Закарпатті, домівку найбільшої угорської громади в Україні? Як на це може вплинути українська держава? Читайте про це за лінком