Зеленський каже, що за Бахмут будемо «боротися, скільки зможемо», і нагадує про далекобійну зброю
Президент України Володимир Зеленський заявив, що виведення українських військ із Бахмута не буде.
«Здавати Бахмут ніхто не буде. Будемо боротися, скільки зможемо. Вважаємо Бахмут нашою фортецею», – заявив Зеленський на пресконференції за підсумками саміту Україна-ЄС, відповідаючи на запитання журналістів.
«Якщо буде пришвидшене надання зброї, а саме далекобійної, ми не тільки не відійдемо від Бахмута, ми почнемо деокупувати Донбас, який був окупований з 2014 року», – додав він.
Читайте також: ISW визнав неточність грудневого прогнозу про «кульмінацію» наступу на Бахмут
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
Реформи, дорожня карта та формула миру – ОП оприлюднив підсумкову заяву саміту Україна-ЄС
Президент України Володимир Зеленський, президент Євроради Шарль Мішель і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєна за підсумками 24-го саміту Україна-ЄС схвалили спільну заяву.
Документ, оприлюднений на сайті Офісу президента, складається з 32 пунктів.
У заяві, серед іншого, Євросоюз визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата, а також привітав реформаторські зусилля України.
«Оновлений План пріоритетних дій щодо посилення імплементації ПВЗВТ на 2023–2024 роки стане дорожньою картою, що окреслить подальші кроки для спрощення доступу України до внутрішнього ринку ЄС. ЄС підтвердив свою готовність надавати необхідну підтримку для проведення асоційованих реформ. ЄС підкреслив сприятливий торговельний ефект від тимчасового призупинення дії всіх тарифів та інструментів торговельного захисту на імпорт з України до ЄС із червня 2022 року. ЄС розгляне запит України на продовження дії цих заходів на період після закінчення їхнього поточного терміну дії», – йдеться у заяві.
Читайте також: Україна-ЄС. Як їх зближує і водночас віддаляє війна?
Євросоюз також привітав прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та узгодженні медіазаконодавства України із законодавством ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.
«Україна і ЄС підтвердили свою відданість повній повазі прав осіб, які належать до меншин… У зв’язку з цим Україна продовжуватиме консультації та співпрацюватиме з Венеціанською комісією, продовжуватиме наявний предметний діалог із представниками осіб, які належать до меншин, зокрема щодо відповідного законодавства», – додається у заяві.
Окрім того, представники Євросоюзу висловили підтримку формулі миру Зеленського, у зв’язку з цим ЄС підтримує ідею Саміту формули миру з метою початку її реалізації.
У Києві 3 лютого відбувся черговий саміт Україна-ЄС. До столиці України вже прибули 15 єврокомісарів у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн. Також для участі у саміті до Києва прибув президент Європейської ради Шарль Мішель.
СБУ оголосила про підозру екскерівнику Херсонської ОВА Лагуті
Служба безпеки України заявляє про повідомлення підозри колишньому очільнику Херсонської обласної адміністрації, який обіймав цю посаду з жовтня 2021 по липень 2022 року.
До липня минулого року очільником Херсонської ОВА Геннадій Лагута.
Як повідомляє пресслужба відомства, підозру йому оголосили за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів);
- ч. 4 ст. 190 (шахрайство).
«Один із епізодів стосується незаконного заволодіння майном. Зокрема, колишній посадовець привласнив автомобіль, який під час повномасштабного вторгнення йому надали у тимчасове безоплатне користування. За матеріалами слідства, навесні 2022 року, у найгарячіший момент вторгнення рашистів, чиновник сам звернувся до місцевої підприємниці з проханням надати йому позашляховик у безоплатне користування «для службових цілей». З патріотичних мотивів, маючи бажання допомогти, жінка погодилася виділити йому транспортний засіб», – йдеться у повідомленні.
Проте, за даними відомства, у липні 2022 року посадовець скористався її відсутністю в Україні та вирішив приватизувати автомобіль через приватного нотаріуса.
«Далі посадовець «продав» цей автомобіль своєму підлеглому – керівнику патронатної служби Херсонської ОВА, а на наступний день той «перепродав» його своєму керівнику назад. Наразі на транспортний засіб накладено арешт. У ході експертизи встановлено, що на «нотаріальній довіреності» поставлено підроблений підпис підприємниці», – зазначають в СБУ.
Геннадій Лагута наразі це повідомлення СБУ не коментував.
ОВА про російський обстріл Торецька: загинула людина, є поранені
Російські війська завдали удару по центру Торецька, загинула людина, є поранені, повідомила голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Сьогодні по центру Торецька завдали артилерійський удар. В результаті загинула одна людина, ще шестеро поранені. Вся необхідна допомога надана», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, російські війська сьогодні тричі обстріляли Авдіївку, також атак зазнали Курахове, Бахмут, Часів Яр.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Управління верховного комісара ООН із прав людини раніше повідомило, що станом на 15 січня змогло підтвердити загибель 7031 цивільної людини в Україні через війну Росії. Реальне число жертв може бути набагато більшим, відзначили в міжнародній організації.
Вступ до ЄС: Єврокомісія оприлюднила звіти щодо України, Молдови і Грузії
Європейська комісія оприлюднила звіти, які оцінюється здатність України, Молдови та Грузії взяти на себе зобов'язання щодо членства в Євросоюзі.
У звітах міститься аналіз того, на якому рівні країни перебувають відповідно до законодавства ЄС, загальних прав і обов'язків ЄС. Ці документи доповнюють висновки щодо заявок трьох країн на членство в ЄС, ухвалені Європейською комісією в червні 2022 року.
«Європейська Комісія продовжить надавати Україні, Молдові та Грузії рекомендації та підтримку щодо цього, щоб допомогти трьом країнам надалі привести їх у відповідність до стандартів і норм ЄС, що охоплюють усе законодавство ЄС», – йдеться у повідомленні пресслужби комісії 2 лютого.
Боррель у Києві оголосив про додаткові 25 мільйонів євро на розмінування в Україні
Європейський Союз надасть додаткові 25 мільйонів доларів на розмінування Україною звільнених територій, які були окуповані російськими збройними силами, оголосив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель у ході саміту Україна-ЄС, що проходить у Києві.
«На територіях, звільнених Збройними Силами України, виявлено значну кількість мін та інших вибухонебезпечних предметів. Ми надамо до 25 мільйонів євро на підтримку зусиль з розмінування в цих загрозливих районах. Захист цивільних осіб та їхнього життя є пріоритетом», – сказав Боррель.
Додаткове фінансування, оголошене сьогодні, включатиме основне обладнання для протимінної діяльності та підтримку спроможності української влади ефективно керувати національним сектором протимінної діяльності, йдеться в прес-релізі дипломатичної служби ЄС.
У листопаді минулого року в МВС заявляли, що через вибухонебезпечні предмети приблизно третина території України залишається потенційно небезпечною.
Росія вивела носії «Калібрів» з Чорного моря – Гуменюк
Росія вивела носії крилатих ракет «Калібр» з Чорного моря, заявила керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Ворог тяжіє до бурхливої реакції на дії світової спільноти, коли вона проявляє особливо активно підтримку, наприклад,коли відбуваються саміти. Ворог готує певні підтяжки, які може застосувати як додатковий психологічний тиск. Так само зараз – цілком ймовірно. Ми бачили і розгортання корабельного угруповання, і активність ворожої авіації, і збільшення активності БПЛА, які збирали інформацію. Ми говоримо про те, що найближчими днями найімовірніше буде застосована одна з тактик психологічного і техногенного тиску на населення України», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
Гуменюк зауважила, що російські сили постійно маневрують.
«Якщо на ранок було в готовності два ракетоносії, то зараз їх в морі немає», – додала вона.
Раніше сьогодні у Військово-морських силах Збройних сил України повідомляли, що у Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 10 російських кораблів, із них – два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 16 ракет. Згодом у ВМС заявили, що Росія отримує у Чорному морі дев'ять кораблів, серед них – немає носії крилатих ракет «Калібр».
Не лише Leopard 2. Берлін підтвердив рішення про надання Україні танків Leopard 1
Німеччина схвалила експорт бойових танків Leopard 1 в Україну зі складів промисловості, повідомив речник уряду 3 лютого на пресконференції в Берліні.
Речник, якого цитує агенція Reuters, відмовився коментувати кількість танків, які будуть надані Києву.
Leopard 1s не такі передові як Leopard 2s, які Німеччина та інші країни пообіцяли минулого тижня, але можуть бути доставлені раніше.
Минулого тижня Німеччина, яка довго опиралася закликам кількох країн передати танки в Україну, погодилася надати Україні бойові танки Leopard 2 для двох батальйонів. В якості першого кроку Берлін надасть 14 танків зі складів Бундесверу. Крім того, Німеччина видасть відповідні дозволи партнерам, які мають бажання передати Україні танки цієї моделі з власних складів.
25 січня також президент Джо Байден оголосив, що Сполучені Штати нададуть Україні 31 танк M1 Abrams. У Білому домі кажуть, що надання Україні танків Abrams «займе багато місяців».
За словами президента України Володимира Зеленського, у «танковій коаліції» вже є 12 країн.
СБУ: одного з керівників Центральної військово-лікарської комісії викрили на хабарі від ухилянтів
Служба безпеки України заявляє, що спільно з Державним бюро розслідувань викрила «на системній корупції» заступника начальника Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ.
«Посадовець налагодив злочинний механізм отримання грошей від громадян призивного віку. За різні суми хабарів він «пропонував» чоловікам ухилитися від проходження строкової військової служби в умовах воєнного стану. Співробітники СБУ задокументували факт вимагання п’яти тисяч доларів із призовника. За цю суму службовець обіцяв сприяння у видачі чоловіку висновку комісії про непридатність до військової служби за станом здоров’я з подальшим зняттям з обліку у військкоматі», – йдеться в повідомленні.
У СБУ повідомили, що правоохоронці задокументували факт передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 2,5 тисячі доларів, і співробітники Служби безпеки викрили посадовця на робочому місці під час одержання другої частини хабара.
«Під час обшуків за місцем роботи та у домоволодінні фігуранта в одному з приватних секторів столиці правоохоронці виявили великі суми готівки у різній валюті. Сума вилучених коштів еквівалентна понад п’яти мільйонам гривень», – йдеться в повідомленні.
Кримінальне провадження розслідують за статтею «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», фігурантові повідомили про підозру, вирішують питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посадовцю загрожує покарання до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
У листопаді СБУ повідомляла, що викрила злочинне угруповання, яке налагодило схему вивозу українських чоловіків за кордон і діяло відразу у декількох регіонах України. Чоловіків призовного віку вивозили до Південного Кавказу або країн Євросоюзу через територію РФ. «Ціна питання» становила від 2,5 до 8 тисяч доларів з клієнта, заявляли в СБУ.
Одразу як почалося російське масштабне військове вторгнення в Україну 24 лютого в Україні було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Колишній співробітник Міністерство оборони Олександр Лієв, який звільнився після публікацій, серед іншого, про його нібито російське громадянство, заявив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити джерела журналіста «на предмет мотиву».
«Зранку поїхав і подав у скриньку СБУ заяву з проханням перевірити ті джерела, які використав Михайло Ткач, щоб перевірити їх на предмет мотиву. Велика кількість людей в Міністерстві оборони і керівництва МО останні кілька десятків годин змушені були думати не про ті речі, про які треба думати», – заявив він у своєму відеозверненні, оприлюдненому в фейсбуці.
За його словами, йому телефонувала головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва, вибачилась і сказала, що публікація була «прикрою помилкою».
1 лютого видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела в українській розвідці заявило, що в Олександра Лієва нібито є російський паспорт. Сам Лієв це заперечив і заявив, що має лише українське громадянство, і ніколи не мав паспорта РФ. Згодом УП повідомила, що інформація про російський паспорт Олександра Лієва не отримала підтвердження і не відповідає дійсності, і попросила вибачення.
Перед цим, 31 січня, голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін, серед іншого, заявив, що у 2006 році Лієв блокував в’їзд українських моряків до маяків у Великій Ялті, Феодосії та Генічеську. Зокрема Лієв немовби організовував зведення блокпостів біля маяків, які мали належати Україні, але їх незаконно утримував Чорноморський флот Росії. Олександр Лієв натомість наполягає, що це вигадка.
2 лютого Міністерство оборони України повідомило, що Олександра Лієва, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, звільнили за його бажанням. У Міноборони наголосили, що будь-яких фактів, які б підтверджували наявність в Олександра Лієва іншого громадянства, крім українського, «до Міноборони не надавалося».
«Можуть наробити капостей». В якому стані буде Запорізька АЕС після деокупації?
Як і чому погіршується ситуація на Запорізькій атомній електростанції? В якому стані буде ЗАЕС після деокупації і який час буде потрібен для її відновлення? Чому країни Європи не запроваджують санкції проти «Росатому»? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Польща очікує, що 40 країн будуть проти участі російських спортсменів в Олімпіаді
Міністр спорту Польщі Каміль Бортничук висловив очікування, що кілька десятків країн виступлять проти участі спортсменів із Росії та Білорусі в Олімпіаді в Парижі 2024 року.
«Я думаю, що наступного тижня... побачить світ дуже тверда позиція з боку представників цих 40 країн», – сказав він 2 лютого державному телебаченню.
Позиція буде «дуже чітко виступати проти участі росіян і білорусів в Олімпійських іграх», додав міністр.
Він висловив, що серед цих країн, зокрема, будуть члени Європейського союзу і Велика Британія.
Напередодні Латвія, Литва, Естонія та Польща засудили спроби Міжнародного олімпійського комітету дозволити російським і білоруським спортсменам повернутися до міжнародних змагань.
В ухваленій 2 лютого спільній заяві міністри спорту чотирьох країн звинуватили МОК у створенні спеціальних винятків, які дозволяють «використовувати спорт для легітимізації та відвернення уваги від загарбницької війни Росії проти України».
Міністри закликають міжнародні спортивні організації продовжити заборону на виступи спортсменів із Росії та Білорусі.
Україна та найближчі союзники Києва вимагають повністю заборонити участь російських спортсменів через війну, яку Москва веде проти українців, у тому числі і спортсменів. Росія наполягає на знятті всіх обмежень, стверджуючи, що Олімпіада не має бути політизованою.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що розглядає «шлях» для участі росіян і білорусів у літніх Іграх 2024 року в Парижі. Позиція керівників МОК полягає в тому, що такі спортсмени мають виступати під олімпійським прапором і не підтримувати публічно війну, яку Росія веде проти України, використовуючи в тому числі і територію Білорусі. Водночас МОК не вимагає від потенційних учасників Олімпіади засудження ними агресії Москви.
«Укренерго»: дефіцит в енергосистемі і далі суттєвий
Дефіцит в енергосистемі України майже не змінився від учора і є суттєвим, повідомляє компанія «Укренерго».
«Два блоки на теплових електростанціях підключено в роботу, натомість один виведено в аварійний ремонт. Наявний обсяг виробленої електроенергії розподіляється на забезпечення процесів, необхідних для роботи енергетичної та критичної інфраструктури (водоканали, котельні, лікарні), а також на покриття потреб промисловості й населення. Мережеві обмеження зберігаються лише в Одеській області», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що ліміти споживання доведені до всіх обленерго.
«Станом на ранок 3 лютого перевищення лімітів не зафіксовано, аварійні відключення диспетчерським центром НЕК «Укренерго» не застосовувалися», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» нагадали, що внаслідок російських ракетних і дронових атак пошкоджені електростанції (генеруючі потужності) і високовольтна мережа, у результаті виробництво електроенергії на електростанціях, які працюють, не може повністю покрити споживання.
За минулу добу російські війська здійснили масовані артилерійські обстріли по енергетичній інфраструктурі в Харківській, Херсонській, Сумській, Запорізькій, Донецькій областях. Особливо складна ситуація після обстрілів в Херсонській області, повідомили в «Укренерго». Через значні пошкодження знеструмлені деякі об’єкти й в сусідній Миколаївській області.
У ВМС повідомили, скільки «Калібрів» Росія тримає в Чорному морі
У Чорному морі станом на 3 лютого на бойовому чергуванні перебувають 10 російських кораблів, із них – два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 16 ракет, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
Напередодні там повідомляли про один російський носій ракет у Чорному морі з загальним залпом у вісім «Калібрів».
«В Азовському морі перебуває один ворожий корабель; в Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр» загальний залп яких становить – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Раніше керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що російські війська намагаються знизити відсоток успішності української протиповітряної оборони.
За її словами, російські війська активізують повітряну розвідку перед масованими ракетними атаками.
«Вони відстежують і бачать результативність нашої ППО, яка зросла аж до 75-80% в протидії саме їх масованим ракетним атакам. Вони вишукують тактику, коли зможуть знизити цей процент протидії нашої протиповітряної оборони. Тому вони більш дешеві «Шахеди» використовують першими хвилями, щоб розвідати і знищити засоби ППО і виснажити систему спостереження, а вже потім запускають ракетні атаки», – розповіла вона.
Гуменюк підтвердила, що російська армія знизила використання ракет «Калібр» через скорочення їхніх запасів, які складно поповнити.
«Зараз, навіть після масованих ракетних атак, коли всі вже звикли до того, що можна взяти певну паузу в 10-12 діб, поки вони будуть готуватися – ворог не дрімає і почав тероризувати нас такими невеличкими повітряними атаками», – застерегла речниця.
Про це, зокрема, говорить активність російських кораблів у Чорному морі. «Вони продовжують тримати тиск на населення і абсолютно не виключаються точкові ракетні удари. Скоріш за все, через погоду застосувати дрони їм не вдасться, але розслаблятися не слід, оскільки буває, що вночі вщухає поривчастість вітру і саме ніч вони наразі використовують для застосування «Шахедів», – сказала Гуменюк.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
СБУ заявила про викриття «масштабних схем» розкрадання коштів на харчуванні військових
Служба безпеки України заявляє, що викрила масштабні схеми розкрадання державних коштів на харчуванні українських військових.
Як повідомили 3 лютого в СБУ, через створений злочинний механізм сума збитків, завдана Міністерству оборони, становить понад 119,5 мільйонів гривень.
«За матеріалами слідства, посадовці одного з департаментів Міноборони уклали угоди з керівниками двох комерційних структур на постачання оптових партій продовольства до місць дислокації військових. Бюджетні гроші було переведено на рахунки підприємств, які навіть не мали виробничої бази і технологічного обладнання для надання відповідних послуг. Замість постачання до ЗСУ визначених обсягів продовольчої продукції учасники схеми виводили кошти у тінь через низку афілійованих фірм», – йдеться в повідомленні.
У СБУ додали, що на підставі зібраних доказів двом керівникам підприємств, задіяних у схемі, повідомили про підозру за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
У Службі безпеки зауважили, що проводять розслідування для встановлення причетності посадовців Міноборони до протиправної діяльності.
«Крім цього, на Київщині співробітники СБУ викрили командира однієї з військових частин на розкраданні майже 2,4 млн грн, виділених на харчування особового складу. До незаконної діяльності він залучив чотирьох своїх підлеглих і комерсантів, які вносили недостовірні відомості до звітної документації для приховування «відкату», – повідомили у СБУ.
Раніше, в перший день лютого генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив про оголошення підозр низці українських посадовців, зокрема:
- Ексзаступнику міністра оборони висунули підозру за фактом «перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості».
- Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони повідомили про підозру за фактом«розтрати коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – організовував закупівлю неякісних бронежилетів».
- Чинному службовцю Міноборони повідомили про підозру у заволодінні коштами та службовій підробці. За даними слідства, «перебуваючи на посаді заступника директора підприємства ОПК, він нібито уклав фіктивний договір з іноземною компанією про проведення огляду, оцінки та технічного стану раніше відремонтованих 4 двигунів та 2 головних редукторів до авіатехніки».
21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема у розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку.
25 січня Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.
Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування».
Президент Євроради прибув до Києва на саміт Україна-ЄС
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що прибув до Києва, щоб взяти участь у саміті Україна-ЄС, що відбудеться 3 лютого.
«Повернувся до Києва на саміт ЄС-Україна за участю голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського і голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля. Наша рішучість не слабшатиме. Ми також підтримуватимемо вас на кожному етапі вашого шляху до ЄС», – написав він у твіттері.
Напередодні до столиці України вже прибули 15 єврокомісарів у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
В Офісі президента України напередодні повідомили, що під час саміту Україна-ЄС обговорюватимуть насамперед політичні питання, серед яких – «формула миру», а також військову співпрацю.
«Але безумовно, що економіка, зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію також будуть детально розглянуті», – сказав заступник голови Офісу президента Ігор Жовква у ефірі національного телемарафону.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2023 року Україна хоче бути готовою до переговорів щодо членства в ЄС, а до кінця 2024 року – готовою до членства в ЄС.
За його словами, на сьогодні всі сім пунктів рекомендацій Єврокомісії або виконані, або у процесі виконання.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
ОГП повідомив про підозру керівнику «ПВК Вагнера» – Костін
Офіс генерального прокурора повідомив про підозру керівнику «Приватної військової компанії Вагнера» Євгену Пригожину, повідомив генеральний прокурор Андрій Костін.
«За даними слідства, він був наділений повноваженнями щодо вербування, підготовки та управління підлеглих йому осіб задля подальшого використання їх у бойових діях на території України. Все це відбувалось за повної підтримки чинного російського режиму. Керівник цієї ПВК безпосередньо відповідальний за тисячі воєнних злочинів. Він відкрито визнає свою роль у веденні війни проти України та з дозволу Кремля вирішує кадрові питання, вербуючи десятки тисяч увʼязнених. Раніше засуджений за розбій, сьогодні він — герой Росії. Злочинна «еліта» терористичного режиму», – написав Костін у фейсбуці.
Імені Пригожина генпрокурор не наводить, але відомо, що «ПВК Вагнера» керує наближений до Кремля бізнесмен Пригожин. Крім того, його можна впізнати на розмитому фото, оприлюдненому Костіним.
У пресслужбі ОГП уточнили, що керівнику ПВК «Вагнера» інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканість України та ведення агресивної війни.
Генпрокурор наголосив, що відповідальності не уникнуть також і пересічні «вагнерівці», «навіть ті, хто втік за кордон».
«Прокурори вже провели допити двох таких бійців, які перебувають в ЄС. Також триває перевірка щодо причетності до воєнних злочинів ще одного учасника ПВК, який перебуває у Норвегії. Відповідний запит на проведення слідчих дій незабаром буде відправлений до наших норвезьких колег. Переконаний, разом із міжнародними партнерами ми забезпечимо всеосяжну відповідальність як для кожного злочинця, хто зі зброєю в руках прийшов на нашу землю, так і для їхніх покровителів, які роблять бізнес на крові. Молот правосуддя завжди сильніший за «кувалду анархії», – наголосив Костін.
«ПВК Вагнера», заснована близьким до президента Росії Володимира Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним, бере активну участь у війні РФ проти України, де її бійців також звинувачують у скоєнні воєнних злочинів.
«Приватна військова компанія Вагнера» – незаконний навіть за російським законодавством збройний підрозділ, який не належить до міністерства оборони Росії чи інших державних структур.
З весни 2022 року у ЗМІ почала зʼявлятися інформація, що це угруповання вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформлюється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В Україні 3 лютого близько 10:30 оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах. Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Напередодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону заявила, що Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Масштаби програми вербування засуджених російською «ПВК Вагнера», ймовірно, суттєво скоротилися порівняно з піком влітку і восени 2022 року, заявила 3 лютого розвідка Великої Британії.
«Дані Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСІН), оприлюднені 31 січня 2023 року, свідчать про те, що кількість ув’язнених у країні становить 433 тисячі осіб, що свідчить про зменшення на шість тисяч в’язнів від листопада 2022 року. Водночас дані ФСІН свідчать про зниження числа ув’язнених на 23 тисячі з вересня по листопад 2022 року. Вербування «Вагнера», ймовірно, було основним фактором, що сприяв цьому падінню», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твітері Міністерством оборони Великої Британії.
У британській розвідці зауважили, що неофіційні свідчення від українських бійців за останні десять днів свідчать про те, що «Росія менше покладається на напади в стилі людської хвилі» з боку бійців-в’язнів, завербованих «ПВК Вагнера», в ключових секторах.
«Значна напруга між «ПВК Вагнера» і Міністерством оборони Росії розгортається публічно; конкуренція між фракціями в російській еліті, ймовірно, є частковою причиною скорочення вербування засуджених», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що «Група Вагнера» могла сповільнити вербування до своїх лав російських вʼязнів, заявив американський Інститут дослідження війни (ISW).
На думку аналітиків, скорочення числа завербованих частково може бути пов’язане з репутацією угруповання «Вагнера» як такого, що має високу кількість жертв.
«Ймовірно, поганий фізичний стан більшості російських в’язнів також обмежує зусилля «групи Вагнера» щодо вербування», – заявили в ISW.
«Приватна військова компанія Вагнера» – незаконний навіть за російським законодавством збройний підрозділ, який не належить до міністерства оборони Росії чи інших державних структур. Бойовики «Вагнера» беруть участь у наземних операціях у Сирії, Африці та у війні з Україною. Найманців підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів.
З весни 2022 року у ЗМІ стала зʼявлятися інформація, що це угруповання вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформлюється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.
25% втрат Росії в Україні складають мобілізовані й найманці – «Бі-Бі-Сі»
Понад 13 тисяч російських військових загинули в Україні від початку повномасштабної війни, 924 із них – мобілізовані – такі дані на 3 лютого повідомляє Російська служба «Бі-Бі-Сі», яка спільно з виданням «Медіазона» і командою волонтерів веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні.
Лише за останній тиждень з’явилися повідомлення про смерть ще 500 росіян, які воювали в Україні.
Із відкритих джерел журналістам відомо про смерть 924 мобілізованих росіян. До цього числа входять і 99 загиблих під час обстрілу Макіївки в окупованій Росією частині Донецької області України 1 січня.
Міноборони Росії визнало загибель 89 росіян під час обстрілу в Макіївці. Це – максимальні одномоментні втрати, визнані Росією від початку війни.
Вивчивши динаміку втрат російської армії за 11 місяців, журналісти дійшли висновку, що зараз основна частка загиблих припадає на добровольців, найманців «ПВК Вагнера» (включно з ув’язненими) та мобілізованих. Разом вони складають чверть від загальної кількості підтверджених втрат. У той час як на першому етапі війни найбільші втрати зазнали ВДВ, морська піхота, спецназ ГРУ – тобто професійні та добре підготовлені формування, йдеться у статті.
Із понад 13 тисяч встановлених російських військових, які загинули в Україні, 1665 осіб, тобто майже 15%, – офіцери. Серед них – чотири генерали і 54 полковники.
Журналісти підкреслюють, що при підрахунку втрат вони використовують лише підтверджені дані з відкритих джерел – повідомлення російських ЗМІ і регіональної влади, а також місцевих жителів, тому реальна кількість загиблих може бути щонайменше вдвічі вищою.
За найбільш консервативною оцінкою авторів моніторингу, під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла втратити понад 26 тисяч людей загиблими. Загальні безповоротні втрати Росії (тобто кількість тих, хто вибув через поранення, смерть або зник безвісти) можуть становити щонайменше 117 тисяч осіб.
За оцінками офіційних осіб США та інших західних країн, кількість убитих та поранених російських військовослужбовців в Україні наближається до 200 тисяч. Про це повідомила The New York Times.
Із цих даних випливає, що втрати Росії подвоїлися протягом останніх трьох місяців війни, пише газета. За словами джерел видання, сотні російських військовослужбовців гинуть або зазнають поранень щодня в районі Бахмута й Соледара в Донецькій області України, де йдуть найзапекліші бої. Це пов’язано з тим, що Росія відправляє на передову погано навчених мобілізованих та колишніх ув’язнених, вважають американські чиновники.
За оцінками The New York Times, втрати України в Бахмуті можна порівняти з російськими.
Щодо втрат України загалом видання посилається на оцінку голови Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Марка Міллі. У листопаді 2022 року він заявив, що обидві сторони конфлікту втратили понад 100 тисяч людей.
Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.