Представлені Іраном нові ударні дрони можуть бути складнішими для виявлення – Ігнат
Нові ударні безпілотники, представлені Іраном, можуть бути складнішими для виявлення силами протиповітряної оборони, повідомив речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Зараз уже з’явилися новини, що Іран новий «Шахед» випускає з реактивним двигуном, з різним наведенням радіолокаційним, є різні варіанти. Цей «Шахед» дуже реактивний, і він уже забарвлений у чорний матовий колір, що ще може ускладнити роботу, візуальну прив’язку до цього «Шахеда», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, поки що невідомо, чи закуповуватиме їх РФ.
«Але досвід такий у цих держав є», – додав Ігнат.
Раніше стало відомо, що в Ірані офіційно представили нову модифікацію ударного безпілотника Shahed.
Як повідомив «Мілітарний», в університеті аерокосмічних наук та технологій «Ашура» була представлена реактивна модифікація Shahed-136, що отримала назву Shahed-238 у трьох версіях з різними системами наведення. Окрім класичного варіанту з автономною системою наведення по інерціальній системі та сигналам GPS, також представили модифікації з інфрачервоною/оптичною та, ймовірно, радіолокаційною системами наведення.
Версія з інфрачервоною/оптичною системою наведення може застосовуватись для ураження теплоконтрастних цілей, зокрема, важливої військової техніки в тилу противника.
Фюзеляжі усіх трьох новинок мають нехарактерний для іранських безпілотників чорний колір, що може бути пов’язано із застосуванням радіопоглинаючих матеріалів.
З вересня 2022 року Мінфін США застосував дев’ять раундів санкцій, спрямованих на іранську програму БПЛА.
Іран постачає Росії безпілотники Shahed-136, якими Москва регулярно атакує територію України.
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що станом на 3 серпня Росія від початку повномасштабного вторгнення запустила по Україні 1961 «шахед».
FT: Чехія запропонувала обмежити пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні
Євросоюз обговорює пропозицію Чехії заборонити російським дипломатам вільно пересуватися Шенгенською зоною, пише газета Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.
За даними видання, Чехія пропонує видавати російським дипломатам візи і посвідки на проживання лише тієї країни, в якій вони працюють. Крім того, чеські представники хочуть, щоб країни Євросоюзу приймали у дипломатів лише біометричні паспорти, які найважче підробити.
Свою ідею Чехія пояснила тим, що на її територію «прибувають агенти ГРУ та інших служб» Росії – і це важко контролювати в рамках Шенгенської зони, сказав дипломат Євросоюзу.
Пропозиція Чехії обговорюється в рамках переговорів щодо 12-го пакету санкцій у відповідь на російське повномасштабне вторгнення в Україну.
Financial Times зазначає, що обговорення перебуває на ранній стадії, і пропозиція Чехії до пакету навряд чи увійде.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС вислали сотні російських дипломатів – Москва, як правило, відповідала дзеркально.
Розвідка Британії: Росія, ймовірно, готує простір для зимових ударів по інфраструктурі України
Росія, ймовірно, готує простір для можливих зимових ударів по інфраструктурі України, заявила розвідка Великої Британії.
«У період з 18 по 19 листопада 2023 року Росія запустила близько 50 ударних безпілотних літальних апаратів Shahed іранської розробки, головним чином у бік Києва. Їх запускали хвилями по двох напрямках – від Курська і Краснодара. Однією з цілей Росії, ймовірно, було виснажити протиповітряну оборону України, сформувати бойовий простір перед можливою зимовою кампанією ударів по енергетичній інфраструктурі України», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міноборони Британії.
У розвідці зауважили, що Росія вже майже два місяці утримується від запусків своїх головних крилатих ракет повітряного базування із важких бомбардувальників, «що, ймовірно, дозволило їй створити значні запаси цієї зброї».
«Росія, швидше за все, використає ці ракети, якщо повторить минулорічні спроби знищити критичну інфраструктуру України», – наголосили у розвідці.
Розвідка Британії і раніше заявляла, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Голова Євроради Мішель прибув до Києва
Голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив про прибуття в Україну.
«Приємно повернутися до Києва – серед друзів», – написав він у соцмережі Х.
Напередодні Україну відвідав міністр оборони США Ллойд Остін. 20 листопада Сполучені Штати повідомили про те, що надають Україні ще один пакет військової допомоги обсягом 100 мільйонів доларів.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
Зеленський вважає, що залучення генералів в політику ставить під загрозу єдність країни
Президент України Володимир Зеленський попередив генералів, що залучення в політику ставить під загрозу єдність країни. Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
У цьому контексті Зеленський нагадав про українських командирів, які пішли в політику після 2014 року, коли Росія анексувала Крим.
«Різні політичні сили штовхають військових у політику. Це було після 2014 року, коли кожна політична партія хотіла мати у своєму складі якихось військових, зірок війни, і я вважаю, що це була дуже велика помилка», – сказав він.
За його словами, «якщо військовий вирішив займатися політикою, це його право, тоді він має йти в політику, і тоді йому не до війни».
«Якщо ти ведеш війну з думкою про те, що завтра будеш займатися політикою або виборами, то на словах і на фронті ти поводишся як політик, а не як військовий, і я вважаю, що це величезна помилка», – додав президент.
Зеленський виключив проведення виборів, які мали б відбутися наступного року, наполягаючи на тому, що це незаконно в умовах воєнного стану, неможливо через війну і розділило б країну, коли люди зосереджені на боротьбі з російською агресією.
На початку листопада головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний порівняв ситуацію на полі бою з «патовою ситуацією», схожою на бойові дії під час Першої світової війни, і попередив, що не слід очікувати «жодного глибокого і красивого прориву» з боку українських військ найближчим часом. Проте Зеленський згодом це заперечив, заявивши, що «війна не зайшла в глухий кут». Ці заяви викликали припущення про розбіжності між Залужним і Зеленським.
Згодом радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в етері Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») сказав, що колонка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для видання The Economist не свідчить про розбіжності між цивільним та військовим керівництвом країни.
6 листопада Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
ООН зафіксувала загибель понад 10 тисяч цивільних в Україні через агресію Росії
Від початку повномасштабного вторгнення Росії ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
«Десять тисяч загиблих цивільних осіб – це похмура віха для України, – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії. – Війна Російської Федерації проти України триває вже 21-ий місяць і загрожує перетворитися на тривалий конфлікт, що потягне за собою втрати людських життів, масштаби яких годі й уявити».
У місії зауважили, що наведені дані відображають кількість випадків загибелі цивільних осіб, верифікованих шляхом застосування власної методології, і попередили, що справжня цифра може бути значно вищою, оскільки перевірка таких даних є складною і займає певний час.
В ООН зауважують: їхній моніторинг показує, що значна кількість випадків загибелі й поранення цивільних трапляється далеко від лінії фронту, головним чином через застосування збройними силами РФ далекобійних ракет і баражуючих боєприпасів, які вражають цілі у населених пунктах по всій країні.
«За останні три місяці майже половина випадків загибелі й поранення цивільних осіб сталася далеко від лінії фронту. Можна констатувати, що в Україні зараз немає повністю безпечних місць», – заявила Даніель Белль.
Зокрема, у місії звернули увагу на російський удар по місту Селидове на Донеччині 15 листопада, коли внаслідок влучання ракети в чотириповерховий житловий будинок загинули чотири цивільні людини.
«Інцидент в місті Селидове минулого тижня є типовим прикладом атак, які призводять до загибелі й поранення цивільного населення. Протягом останніх трьох місяців із серпня по жовтень, переважна більшість підтверджених випадків загибелі й поранення серед цивільного населення, що становили 86% від загальної кількості, сталася на території, підконтрольній уряду України. Більшість випадків сталася в результаті застосування зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, наприклад, артилерійських снарядів, касетних боєприпасів, ракет і баражуючих боєприпасів», – наголосили в ООН.
Станом на 21 листопада Офіс генерального прокурора України зареєстрував 113 522 провадження про ймовірні воєнні злочини і злочини агресії. За даними ОГП, 681 представник військово-політичного керівництва Росії є підозрюваним.
Удар РФ по лікарні й шахті на Донеччині: число загиблих і постраждалих зросло
Число загиблих внаслідок нічного російського удару по місті Селидове на Донеччині зросло до двох, поранених – до восьми, повідомив виконувач обов’язків голови обласної військової адміністрації Ігор Мороз. Раніше повідомляли про одного загиблого і шістьох поранених.
«Ворог продовжує цілеспрямовано бити по цивільних і нищити цивільну інфраструктуру – цього разу удар прийшовся по лікарні у Селидовому і по шахті у передмісті. Серед жертв цієї атаки одна людина загинула у лікарні і одна – на території шахти», – повідомив він.
За словами Мороза, внаслідок удару по шахті пошкоджені сім будівель, 14 легкових автомобілів і п’ять автобусів, у лікарні частково зруйновані поліклініка, інфекційне і приймальне відділення.
У Донецькій обласній прокуратурі повідомили про досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
У прокуратурі уточнили, що російська армія вдарила по Селидовому, ймовірно, з ракетного комплексу С-300.
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К». За повідомленням, ракети С-300 загарбники запустили на Донецькому напрямку.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Тітушки» на російських автобусах»: Євромайдан на півдні України. Як це було?
Як проходила Революція гідності на півдні України? Що згадують учасники протестів, чи відбувалися сутички у регіоні? Наскільки за 10 років змінилися настрої місцевого населення щодо євроінтеграції, НАТО і Росії? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Президентка Молдови у Києві вшанувала пам’ять загиблих під час Революції гідності
До України з візитом прибула президентка Молдови Мая Санду. Вона разом з Володимиром та Оленою Зеленськими вшанувала пам’ять загиблих під час Революції Гідності.
«Сьогодні виповнюється 10 років від початку Євромайдану – визначального моменту для європейського шляху України. Разом з Володимиром та Оленою Зеленськими я вшанувала усіх тих, хто відстоював свободу, і тих, хто пожертвував своїм життям», – написала вона в соцмережі Х.
Санду також повідомила, що у Києві заплановане обговорення наступних кроків щодо вступу Молдови та України до ЄС, посилення регіональної безпеки, а також подальша підтримка ЄС реформ та розвитку.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 107 її учасників загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Мовний омбудсмен: від початку року було 86 звернень про порушення мовного законодавства у вишах
Станом на 20 листопада цього року до Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшло 86 звернень щодо порушення у вищих навчальних закладах закону України «Про функціонування української мови як державної». 26 таких звернень надійшло зі шкіл. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
«У нас було немало нарікань на порушення мовного закону в університетському середовищі. Скажімо, тільки цього року ми отримали 86 звернень. Частина з них стосується університетів півдня, сходу, центру і заходу України, де студенти висловлюють своє небажання спілкуватися мовою недержавною», – каже Кремінь.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, 16 липня 2019-го він набрав чинності. Імплементація окремих статей закону розтягнута в часі (відбувається кожні пів року).
16 липня 2022 року вступили у силу нові норми мовного закону, які регламентують використання державної мови в мережі інтернету і мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Також передбачається штраф для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон.
Київ не підтримує «мир за будь-яку ціну» – Зеленський
Президент Україну Володимир Зеленський заявив, що Київ не підтримує «мир за будь-яку ціну». Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
«Ми не віримо ні Путіну, ні Росії, ми не віримо, що вони хочуть закінчити війну. Вони хочуть нас вбити. А ми хочемо справедливості. Тому ми не говоримо про мир за будь-яку ціну. Ми говоримо про справедливий мир. Чи важко на полі бою? Так. Але дружити чи сідати за дипломатичний стіл зараз з Росією? Ні», – сказав президент.
На початку листопада американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.
За повідомленням, деякі «делікатні» обговорення відбулися у жовтні на зустрічі Контактної групи з оборони України, до якої входять понад 50 країн. За словами співрозмовників телеканалу, в розмовах торкалися того, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, щоб досягти угоди. Водночас у Державному департаменті США заявили, що не знають про розмови з Україною щодо «мирних переговорів» із Росією.
Володимир Зеленський наголосив, що Україна не буде вести переговори з Москвою, доки Росія повністю не піде з українських територій.
США запровадили санкції проти двох військових РФ за вбивства у Бучі
США запровадили санкції проти двох російських військових, яких звинувачують у вбивствах цивільних жителів у Бучі й Андріївці на Київщині.
Держдепартамент вніс до санкційного списку полковника російської армії Азатбека Омурбекова, також відомого як «м’ясник із Бучі», і військовослужбовця Данила Фролкіна, йдеться у заяві держсекретаря США Ентоні Блінкена.
Омурбекову, Фролкіну і їхнім найближчим родичам заборонений в’їзд до Сполучених Штатів Америки.
«Повідомлення про причетність Омурбекова і Фролкіна до грубих порушень прав людини, задокументовані неурядовими організаціями й незалежними розслідуваннями, є серйозними і заслуговують на довіру. Вносячи Омурбекова і Фролкіна до списку, Сполучені Штати підтверджують свою відданість дотриманню прав людини, визнаючи несправедливість, якої зазнали жертви і ті, хто вижив, і сприяють притягненню до відповідальності винних у порушеннях прав людини», – йдеться в повідомленні Держдепартаменту.
Данило Фролкін у серпні 2022 року зізнався журналістам у мародерствах і вбивстві цивільного жителя у селі Андріївка, а також назвав імена командирів, які віддавали накази про розстріл беззбройних українців. Повідомлялося, що він служив у 64-ій окремій мотострілецькій бригаді, командиром якої ЗМІ називали тоді ще підполковника Азатбека Омурбекова.
Пізніше кілька товаришів по службі Фролкіна заявили в розмові з журналістами, що Омурбеков віддавав накази про вбивства цивільного населення в Київській області.
Військові 64-ої мотострілецької бригади прибули до Бучі Київської області в середині березня. Протягом наступних 18 днів в одному районі Бучі, який бригада взяла під свій контроль, було вбито 12 людей, у тому числі усі жителі шести будинків, де солдати розбили табір.
Жителі українського села Андріївка звинуватили російських військових у пограбуваннях, мародерстві й убивствах цивільних.
18 квітня 2022 року президент РФ Володимир Путін надав бригаді почесне звання «гвардійська» «за масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність, виявлені особовим складом».
Російські війська займали місто Бучу понад місяць. Після їхнього стрімкого відступу наприкінці березня місцева влада і журналісти виявили тіла 458 цивільних жителів, 419 із них були застрелені або померли від тортур.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.ю
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія все ще «дуже хоче» усунути його від влади. Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
Він назвав кодову назву їхньої останньої місії з його усунення, а її дедлайн – кінець року.
«Операція називається «Майдан 3», вона має на меті змінити президента. Можливо, не шляхом вбивства. Я маю на увазі, що він змінюється. Вони будуть використовувати будь-які інструменти, які у них є. Ось така ідея, до кінця року», – розповів він.
За словами Зеленського, українські спецслужби попередили щонайменше «п’ять чи шість» змов щодо його вбивства.
Президент відмовився відповідати на запитання, чи здійснювала Україна вбивства у відповідь.
«Це війна, і Україна має всі права захищати свою землю», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання, чи скористається Україна шансом вбити Путіна, якщо буде така можливість.
У травні цього року після атаки безпілотників на Кремль колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».
У березні 2022 року британська газета The Times повідомляла, що за тиждень Володимир Зеленський пережив щонайменше три спроби замаху. За даними видання, із завданням убити президента України до країни прибули два угруповання – найманці «ПВК Вагнера» та чеченські спецпризначенці, але їхнім планам нібито завадили співробітники ФСБ, які виступають проти війни. У січні 2023-го повідомлялося, що з початку російського вторгнення в Україну Зеленський пережив уже понад 12 спроб замаху, частині з яких допомогла запобігти ЦРУ.
Цивільний житель загинув внаслідок обстрілу РФ Козачої Лопані на Харківщині – ОВА
Цивільний житель загинув у Козачій Лопані на Харківщині внаслідок російського обстрілу близько 6:00 21 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні вранці внаслідок обстрілу смт Козача Лопань було пошкоджено приватний житловий будинок, сталася пожежа. Після ліквідації пожежі рятувальники виявили тіло загиблого 29-річного цивільного чоловіка», – написа він у телеграмі.
За словами Синєгубова, протягом доби російські війська з артилерії, мінометів й іншого озброєння обстріляли щонайменше 16 населених пунктів області.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 319 820 своїх військових, зокрема 610 – за останню добу – такі дані Генеральний штаб Збройних сил України наводить станом на ранок 21 листопада.
Серед інших втрат РФ у Генштабі відзначили такі:
- танки – 5439
- бойові броньовані машини – 10174 (шість – за останню добу)
- артилерійські системи – 7752 (+4)
- РСЗВ – 899
- засоби ППО – 588
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5771 (+7)
- крилаті ракети – 1564 (+1)
- кораблі /катери – 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10134 (+7)
- спеціальна техніка – 1098 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
«10 років тому українці провели свій перший контрнаступ» – Зеленський у День Гідності та Свободи
Президент України Володимир Зеленський у День Гідності та Свободи заявив, що 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ «проти беззаконня і спроби позбавити нас європейського майбутнього».
«10 років тому ми розпочали нову сторінку боротьби. 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ. Проти беззаконня, спроби позбавити нас європейського майбутнього. Проти нашої неволі. 10 років тому люди об’єдналися не лише проти чогось, а й передусім за себе. І тоді фактично відбулася перша перемога в сьогоднішній війні. Перемога небайдужості. Перемога хоробрості. Перемога Революції Гідності», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент зазначив, що сьогодні твориться новий виток української історії.
«І сьогодні саме від нашого покоління залежить, який напрямок вона отримає. Що напишуть про нас у підручниках історії. Що скажуть про нас нащадки. «Вони боролись, але не змогли» чи «Вони бились і перемогли», – розповів він.
Зеленський у своєму зверненні також нагадав про небезпеку пошуку «компромісів з терористами».
«Коли ворогу вдається підірвати міжнародну підтримку й солідарність. Коли цивілізований світ починає шукати компроміси з терористами та йти на поступки тиранам. Тоді неодмінно програємо ми всі. Україна. Європа. Світ. Програємо, наївно думаючи, що з ними може бути нічия. Нічия неможлива. Маємо бути сильними. Бо тільки в сильних вірять, тільки сильні творять майбутнє. Тільки сильні можуть бути єдиними. Єдиними, аби стати вільними. Вільними, аби бути гідними. Заради нових часів», – наголосив він.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 107 її учасників загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Одна людина загинула, шестеро поранені через удар РФ по лікарні й шахті на Донеччині – МВС
Російські війська в ніч на 21 листопада завдали чотири ракетні удари по Донеччині, влучивши в лікарню і шахту, внаслідок чого одна людина загинула, шестеро – були поранені, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Перші дві ракети близько 23:30 влучили по території лікарні міста Селидове. Пошкоджені дві будівлі медзакладу, шість цивільних людей отримали поранення. Під завалами можуть бути потерпілі, тож пошукові роботи тривають», – написав він у телеграмі.
«Через кілька хвилин після цього окупанти завдали ще два ракетні удари по шахті. Один працівник підприємства загинув. Пошкоджено чотири будівлі, 19 транспортних засобів, лінію електропередач. 39 гірників опинились заблокованими під землею. Станом на зараз усіх шахтарів піднято на поверхню», – додав він.
Раніше командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К». За повідомленням, ракети С-300 загарбники запустили на Донецькому напрямку.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: Росія знову вивела кораблі на чергування в Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 21 листопада на бойовому чергуванні перебувають два російські кораблі, повідомили Військово-морські сили ЗСУ. Носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає, свідчать дані ВМС.
«В Азовському морі ворожі кораблі відсутні; у Середземному морі – два ворожі кораблі, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до восьми ракет», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у ВМС повідомляли про відсутність російських кораблів у Чорному й Азовському морях. Із чим це було пов’язано у ВМС не уточнили. При цьому раніше українські військові пояснювали, що в осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування.
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
ЗСУ на лівому березі: втрати сил РФ. Чому приїхали Пісторіус і Остін? Річниця Майдану
- «Немає зброї, яка могла б стати чарівною паличкою» – це цитата глави Пентагону Ллойда Остіна, який прибув до Києва з неанонсованим візитом. Він оголосив про ще один пакет військової допомоги та сказав: США очікують, що «Україна продовжуватиме витісняти сили РФ зі своєї території і взимку. Про що свідчить цей візит? Чи вистачить американської зброї для зимового наступу ЗСУ?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- ЗСУ контролюють десять квадратних кілометрів території на лівобережжі, кажуть аналітики fмериканського Інституту вивчення війни. Днями президент України Володимир Зеленський вперше заявив про присутність ЗСУ на окупованому Лівобережжі Дніпра. А про великі втрати російських військ на лівому березі кажуть у розвідці Естонії. Що відомо про просування українських сил на цій ділянці? Яка ситуація на Херсонщині загалом?
- Під Львівською політехнікою напередодні мітингували захисники Ірини Фаріон. Однопартійці та колеги по кафедрі виступили проти її звільнення. Дискусія про мову у суспільстві триває. Чи визначає мова національність? Яка мова в Україні потребує захисту? Та чи захищені в країні нацменшини? Запитаємо у мовного омбудсмена.
- «Перевізники будуть позиватися до суду через блокування вантажівок на польсько-українському кордоні», – повідомив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників. «Передкризовою» назвав ситуацію торговий представник України Тарас Качка, адже страйк може вплинути на важливі поставки енергоресурсів для України. Чи вдасться знайти компроміс з протестувальниками? Яких збитків заблокований кордон завдав українським перевізникам?
У Повітряних силах уточнили, звідки і чим РФ атакувала Україну вночі
У ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К», повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
За повідомленням, безпілотники російські сили запустили з південно-східного напрямку (Приморсько-Ахтарськ – РФ), керовані ракети С-300 – на Донецькому напрямку, а «Іскандер-К» – з району Джанкою в окупованому Криму.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К». Задіяно підрозділи мобільних вогневих груп, винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи», – йдеться в повідомленні.
Раніше в Генштабі ЗСУ заявляли, що війська РФ запустили по Україні 11 дронів (10 з яких, за даними ГШ, збили), чотири ракети С-300 і один «Іскандер-К».
У ніч на 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські військові розпочали чергову атаку з використання іранських безпілотників типу «Шахед». Тривогу оголошували в Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.