Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Голова Європейської ради оцінив перспективи початку майбутніх переговорів щодо вступу України в ЄС

Голова Європейської Ради Шарль Мішель в перебігу візиту до Києва заявив, що очікує на «складну» зустріч щодо початку переговорів про вступ України в ЄС у грудні, передає агенція Reuters. Поза тим Мішель сказав, що абсолютно переконаний, що «з Україною в ЄС наше майбутнє буде безпечнішим».

Як зазначає агенція DPA, Мішель попередив Україну, що швидке рішення про початок переговорів про вступ країни в ЄС не повинно сприйматися як щось наперед зрозуміле. Деякі з країн-членів ЄС дали зрозуміти, що «хотіли б добре подумати», перш ніж ухвалити рішення про наступний крок у цьому процесі, заявив Мішель.

Він сказав, що держави-члени продовжують «дуже старанно працювати», щоб спробувати вибудувати єдину позицію в Європейській Раді перед самітом ЄС у грудні.

Однак наголосив Мішель: «політичні труднощі» не слід недооцінювати, не уточнивши, які саме країни ЄС можуть заблокувати початок переговорів щодо вступу України в ЄС. (Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримує початок переговорів з огляду на війну в Україні – ред.)

У свою чергу, як передає сайт Офісу президента України, Володимир Зеленський сказав: «Я радий усім результатам нашої великої роботи. Усіх нас – парламенту, уряду – щодо імплементації всіх рекомендацій (Європейської комісії – ред.). Ми справді розраховуємо на потужне рішення в грудні».

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС.

Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня, коли буде засідання Європейської Ради.

На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть розпочатися переговори.

Умєров прокоментував можливу зміну військових командувачів

Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що в питанні можливої зміни українських військових командувачів рішення наразі не ухвалене. Про це він сказав на спільному брифінгу з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом у Києві, передає «Інтерфакс-Україна».

«Тема, яка стосується зміни командувачів, вона проходить за всіма параметрами, які ми у своєму внутрішньому периметрі військовому обговорюємо. У цьому плані маю сказати, що рішення поки що не ухвалено. Але ми робимо все можливе, щоб підвищити ефективність. І якщо це станеться, то ми дуже відкрито будемо завжди комунікувати це», – сказав Умєров.

Він додав, що «якщо такі речі відбуваються, то відбуваються в питаннях, які порушували раніше або для досягнення більшої ефективності».

13 листопада видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела повідомило, що в Міністерстві оборони розглядають можливість звільнення трьох командувачів ЗСУ: командувача Медичних сил Тетяни Остащенко, командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського та командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва. Щодо двох останніх ніяких рішень чи публічних коментарів немає. Водночас 19 листопада стало відомо про звільнення командувачки Медичних сил ЗСУ Тетяни Остащенко і призначення замість неї Анатолія Казмірчука.

Як пройти мінні поля РФ: що пропонують Залужний та інженери

Масштаби мінування території на фронті – вражають. Саме цим словом описують ситуацію ті, хто бачив усе на власні очі. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в есе для The Economist відзначає мінно-вибухові технології як один з 4-х ключових пунктів для виходу з позиційної війни: вони потрібні, щоб прорвати глибоко ешелоновану систему загороджень, які встигла збудувати РФ вздовж лінії фронту.

Донбас Реалії (проєкт Радіо свобода) аналізують, як Росії вдалося зробити міни такою нездоланною проблемою для України та чи існують у світі засоби, здатні розв'язати цю задачу.

Літо, що виявило проблему

Літо 2023-го. Південь Донеччини і Запоріжжя, найскладніші напрямки з точки зору збудованих російськими військами ліній оборони.

Уся країна знає, що іде контрнаступ, але як саме усе відбувається на землі – для багатьох у тилу тоді ще неочевидно. У цей час українські воїни пробивають коридори у мінних полях, щоб слідом пройшла техніка і піхота. Журналісти Донбас Реалії зустрічають на фронтах саперів різних бригад.

«Щоразу перед штурмом ми маємо розчистити для своїх проходи. Якщо ведемо за собою піхоту – міни можна і не знімати: просто позначаєш мітками небезпечні ділянки. А от для техніки, звісно, треба більше місця – у кілька метрів завширшки. Плюс стараємося робити реверс: щоб машина заїхала одним шляхом, відпрацювала і повернулася іншим», – розповідав нам сапер 47-ї ОМБр «Магура» Сергій.

Він родом з Оріхова: виходить, воював тоді неподалік від дому. На той момент Сергій уже уже власноруч «відсунув» близько 60 мін. Це вкрай ризикована робота.

Серед ризиків – не лише підрив на самій міні: і по саперах, і по спеціальній розмінувальній техніці постійно працює російська артилерія. Саме тому навіть поява на фронті західних мінних тралів та машин дистанційного розмінування не принесла бажаного перелому у війні.

Боєць із позивним «Прада» працював на американській машині дистанційного розмінування MICLIC, коли нам вдалося з ним поспілкуватись.

«Штука дуже хороша, але якщо мала підтримка вогнева, то її використовувати дуже небезпечно. Якщо є авіація, арта, то вона працює на 100%. Вони теж там хороші фахівці своєї справи: вони знають, що це їде, вони хочуть його знищити в першу чергу», – пояснює «Прада».

Коли певну ділянку здається з великими зусиллями пройти, попереду швидко вистилається нове мінне поле, адже агресор має машини дистанційного мінування, якими буквально засіває території.

«Час, який їм дали на те, щоб окопатися, зіграв важливу роль. Вони замінувались, вони позаливались бетоном, освоїлись на території», – казав нам поблизу фронту Євген з 65-ї ОМБр.

Саме міни (їхнє розмаїття та, банально, велика, дуже велика кількість), за оцінкам численних військових експертів, завадили Україні провести контрнаступ так, як вона його планувала. Далі ми розберемо детальніше, чому агресору вдалося зробити мінні загородження непрохідними навіть для західних систем, та чи є з цього якийсь вихід.

Адвокат: російські силовики підкинули жителю Гурзуфа гранату під час обшуку

Співробітники російського Центру протидії екстремізму провели в Гурзуфі обшук без відповідної постанови, підкинули гранату, а також вибивали явку з повинною та вимагали в підозрюваного відмовитися від адвоката за згодою. Про це адвокат Олексій Ладін дізнався від свого підзахисного Юрія Бестрицького та подав до російських правоохоронних органів повідомлення про злочин, передає кореспондент проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За його інформацією, 26 вересня до будинку, де проживав Бестрицький, без правових підстав проникли співробітники ЦПЕ і провели там обшук. Пізніше стало відомо, що силовики проводили оперативно-розшуковий захід «Обстеження будівель, споруд, ділянок місцевості та транспортних засобів» на підставі ухвали, виданої на іншу адресу.

Читайте також: В адвоката політв’язнів у Криму Ладіна хочуть відібрати ліцензію на діяльність

За даними адвоката, під час обшуку російські силовики підкинули в будинок гранату, попередньо вклавши її в руки кримчанину, коли він був закутий у кайданки. Потім, застосовуючи до нього заходи фізичного впливу та погрози щодо дружини, силовики змусили Бестрицького написати явку з повинною.

Надалі вони приходили до нього в СІЗО і вимагали, щоб він не відмовлявся від свідчень, але відмовився від послуг адвоката. У зв’язку з цим Ладін звернувся до правоохоронних органів, вимагаючи провести перевірку та порушити кримінальну справу проти осіб, які вчинили злочини щодо Юрія Бестрицького.

У серпні Представництво президента України в Криму повідомляло про 180 незаконно затриманих мешканців півострова. З них 117 – кримські татари.

Санду: немає ознак, що гібридні атаки РФ на Молдову припиняються

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що гібридні атаки РФ не припиняються.

Вона очікує, що з наближенням Молдови до членства в ЄС вони лише посилюватимуться.

«Без цієї боротьби України, ми знаємо, що наша країна стала б наступною у переліку окупаційних цілей РФ і не останньою. Гібридні атаки РФ на Молдову не демонструють ознак припинення. Це показує, що ближче ми є до майбутнього членства в ЄС, то сильнішими ці атаки будуть. Останні були під час наших місцевих виборів. Росіяни вдалися до брудної роботи. Вони намагалися підкупом забезпечити голоси для проведення своїх кандидатів. Я рада повідомити, що наші інституції порушили їхні плани», – сказала вона під час спільного з головою Євроради Шарлем Мішелем та президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Києві.

Санду каже, що Молдова є своєрідним полігоном – «якщо Росії вдасться це тут, значить вона це спробує повторити деінде у Європі».

«Саме тому вступ до ЄС для України і Молдови є важливим, це консолідує наш демократичний прогрес, це підкреслить відданість континенту солідарності і безпеці, це дасть меседж про спротив тій тоталітарній силі, яка хоче повернути свою владу», – додала вона.

Двоє людей поранені через російський обстріл двох районів Херсонщини – Прокудін

Російські війська продовжують обстрілювати Херсонську область із застосуванням авіації – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 21 листопада.

За його даними, з 11:20 до 13 години російська армія скинула 25 керованих авіабомб на населені пункти Бериславського та Каховського районів.

«Відомо про двох постраждалих. У Бериславі поранення отримав 74-річний чоловік, у Новобериславі – 54-річний місцевий житель. Їм надають меддопомогу», – повідомив голова області.

Читайте також: Двоє людей загинули внаслідок ранкового обстрілу Херсона – влада

Крім того, Херсонська ОВА повідомила про обстріл Антонівки. Поранень зазнали 62-річний чоловік та 61-річна жінка. Їх госпіталізували до медзакладу з вибуховими травмами.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Генштаб ЗСУ: країни-партнери підготували понад 100 тисяч українських військових

Станом на 21 листопада в навчально-тренувальних центрах більш ніж 30 країн-партнерів завершили інтенсивну підготовку понад 100 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України. Про це повідомили заступник начальника Генштабу ЗСУ Олександр Кириленко та начальник Головного управління доктрин та підготовки (J7) Генштабу Олексій Таран.

«Менше ніж за два роки було підготовлено більше ніж 100 тисяч військовослужбовців ЗСУ. Це було б неможливо без підтримки і допомоги країн-партнерів. Завдяки спільним зусиллям була створена ефективна система підготовки військовослужбовців ЗСУ, яка суттєво підтримує і нарощує спроможності всіх складових Сил оборони у відсічі збройної агресії РФ. Ми вдячні за цю підтримку», – сказав Кириленко, якого у фейсбуці цитує пресслужба Генштабу.

Олексій Таран додав, що сьогодні до організаційних заходів підготовки особового складу ЗСУ за кордоном залучена коаліція з 32 держав-партнерів, які організаційно входять до складу двох військових допоміжних місій Україні: Група сприяння безпеці України (SAG-U) та Місія Європейського Союзу з військової допомоги Україні (EUMAM).

Читайте також – Ігнат: окремі українські пілоти в Данії навчаються на F-16 у повітрі

За його словами, нинішня система підготовка зосереджена на чотирьох базових пріоритетах:

• базова загальновійськова підготовка новонабраних рекрутів, тобто людей з цивільного життя, з яких у відносно короткий строк – 35 днів, необхідно зробити повноцінних стрільців піхотних підрозділів;
• фахова підготовка – насамперед на іноземних зразках озброєнь та військової техніки: танки, БМП та БТР, артсистеми та високоточні ракетні системи залпового вогню, комплекси ППО та безпілотні системи.
• підготовка сучасних командирів-лідерів, особливо молодшої ланки – командири відділень, взводів, рот, а також інструкторів-тактиків.
• колективна підготовка підрозділів різних рівнів та штабів для ефективного управління ними, в першу чергу для ведення наступу та штурмових дій.

Раніше уряд Великої Британії повідомив, що 30 тисяч українських військових пройшли навчання в рамках операції Interflex раніше від запланованого терміну. Ця Interflex запустили в червні 2022 року, у межах цієї програми мали підготувати 30 000 військовослужбовців до кінця 2023 року. Загалом від 2014 року у Британії пройшли підготовку понад 52 тисячі осіб.

США дають ЗСУ HIMARS «з сюрпризом»? Що це може бути за установка

Пісторіус: Німеччина надасть Україні пакет військової допомоги на 1,3 мільярда євро

Німеччина надасть Україні пакет військової допомоги на 1,3 мільярда євро – про це заявив журналістам міністр оборони країни Боріс Пісторіус під час візиту до Києва.

«Маю честь оголосити про новий пакет допомоги в рамках мого візиту сюди. І до цього пакета, звісно ж, увійшли чотири системи IRIS-T SLM, артилерійські боєприпаси 155, а також протитанкові міни», – цитують міністра інформаційні агенції.

Читайте також: Німеччина не планує найближчим часом постачати Україні ракети Taurus – Bild

Міністр оборони Німеччини Боріус Пісторіус прибув до Києва з неанонсованим візитом 21 листопада.

У жовтні цього року міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками зустрічі в Брюсселі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, повідомив про плани двох держав розширити оборонно-промислову співпрацю.

У четвер на польсько-український кордон вийдуть також фермери – посол України

У четвер 23 листопада до протесту польських перевізників долучаться фермери. Вони мають намір провести триденну акцію в знак солідарності з представниками транспортної галузі. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив посол України у Польщі Василь Зварич

За його словами, попередньо, фермери не планують блокувати кордон.

«Там має бути просто хода по пішому переходу, але так чи інакше це знову ж таки буде ускладнення руху на кордоні. Відповідно, ми просимо, звертаємося до польської сторони все ж таки не допустити до цього, бо і так ситуація на кордоні є, чесно кажучи, трагічною», – каже Зварич.

Посол вказав на те, що блокування кордону відбувається у період «міжвладдя», коли попередній уряд склав повноваження, а новий ще не сформований.

Читайте також: ДПСУ: пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею тимчасово не працює

«Ніхто не хоче взяти на себе обовʼязок вирішувати цю проблему як слід, тому це дуже небезпечно насправді. Я сподіваюся, що все ж таки здоровий глузд і відповідальність політиків, в першу чергу місцевого рівня, здомінує і все ж таки буде знайдено цей шлях і знайдено таку мову, яка би переконала протестувальників не вдаватися до цього чергового кроку, який значно ускладнить життя не тільки в Україні, але й тут в Польщі», – додав він.

Як повідомила Радіо Свобода речниця Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська, за інформацією прикордонників, нині на трьох пунктах пропуску з польського боку у чергах стоїть понад 3 тисячі вантажівок. Українські водії, подекуди, чекають на перетин кордону по два тижні.

Страйк польських перевізників почався 6 листопада. Головна вимога мітингарів – повернути водіям дозволи на вантажні перевезення, які Єврокомісія скасувала у червні 2022 року, запровадивши так званий «транспортний безвіз».

Переговори з польськими перевізниками, які блокують кордон з Україною, проводять польська і українська влада, а також представники Євросоюзу, утім, наразі безрезультатно.

П’ять енергоблоків ТЕС виведені в аварійний ремонт – «Укренерго»

Увечері 20 листопада максимум споживання був на 6,9% вище, ніж у п’ятницю 17 листопада – про це йдеться в зведенні національної компанії «Укренерго» 21 листопада.

«Відключено в аварійний ремонт протягом доби п’ять енергоблоків на теплоелектростанціях в різних регіонах», – йдеться в зведенні.

Водночас, додає компанія, електроенергії від українських електростанцій достатньо для забезпечення потреб споживачів. Ліміти споживання не застосовувалися.

Читайте також: Розвідка Британії: Росія, ймовірно, готує простір для зимових ударів по інфраструктурі України

«Через бойові дії та з інших причин без світла залишається 423 населені пункти. Через погодні умови станом на ранок знеструмлено 6 населених пунктів», – додає «Укренерго».

Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.

У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.

Перевізники Словаччини заблокували рух вантажівок через пункт пропуску на кордоні з Україною – ДПСУ

На території Словаччини перевізники блокують рух вантажівок через пункт пропуску «Вишнє-Нємецке», повідомляє у фейсбуці Державна прикордонна служба України.

За повідомленням, на території Словаччини в напрямку України перебувають близько 300 вантажівок, пропуск автомобілів та автобусів здійснюється в штатному режимі.

ДПСУ з посиланням на дані Прикордонної поліції Словаччини інформує, що сьогодні з 13:30 розпочалося блокування руху вантажівок, що рухаються в напрямку словацького пункту пропуску «Вишнє Нємецке», суміжному з українським пунктом пропуску «Ужгород».

За даними українських прикордонників, блокування ініціювала та проводить Спілка перевізників Словаччини, про його терміни не повідомляється.

Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.

Читайте також: Польські протестувальники на кордоні з Україною блокують гуманітарні й небезпечні вантажі – Деркач

З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.

За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.

Парламент Словаччини підтвердив обіцянку уряду припинити військову допомогу Україні

Новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо отримав вотум довіри в парламенті.

78 із 150 членів Національної ради в Братиславі схвалили урядову програму.

Минулого тижня коаліція схвалила свою політичну програму, яка, серед іншого, включає передвиборчу обіцянку Фіцо припинити офіційну військову допомогу Словаччини Україні, пише агенція Reuters.

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк 14 листопада поінформував генсека НАТО про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів. Але, за його словами, Словаччина пропонує «досить широкий спектр гуманітарної, цивільної та технічної нелетальної допомоги».

Днями словацьке видання SME повідомило, що новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 мільйона євро.

Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.

Ігнат: окремі українські пілоти в Данії навчаються на F-16 у повітрі

Речник командування Повітряних сил Збройних сил Юрій Ігнат розповів про підготовку українських пілотів на винищувачах F-16. Як він заявив на брифінгу в медіацентрі «Укрінформ», наразі в Данії українські пілоти вже тренуються в повітрі.

«Деякі пілоти, зокрема, в Данії, проходять підготовку в повітрі з інструкторами саме на літаку F-16. Перед цим були легкомоторні літаки натівського зразка, які допомагають легше перейти на F-16. Зараз це вже польоти з інструктором», – сказав Ігнат.

За словами речника, кількість таких пілотів може збільшуватися щотижня.

«Наступний етап – самостійні польоти. І тоді вже, відповідно, польоти на бойове застосування для того, щоб навчатися воювати на цьому літаку», – додав він.

Ігнат зазначив, що, окрім Данії, навчання пілотів і наземного персоналу також проходять у Сполучених Штатах і Великій Британії. Також пілоти, які чекають на навчання за кордоном, можуть проходити навчання та займатися на симуляторах в Україні.

Рада підтримала законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія

Верховна Рада підтримала у першому читанні два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про вступ до ЄС.

Як пишуть у телеграмі народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, 323 парламентарі проголосували в першому читанні за закон щодо збільшення штату НАБУ (законопроєкт №10203-1).

Також, як пише Железняк, Рада проголосувала за основу законопроєкт №10262 щодо діяльності НАЗК. Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції».

Крім того, Ярослав Железняк повідомив, що 286 парламентарів схвалили у першому читанні законопроєкт №10060 щодо незалежності САП.

«Це маяк по МВФ та ЄС. Також на схваленні законопроєкту наголошували у заяві посли G7. Для майбутнього фінансування США це теж важливо», – написав він у телеграмі.

Минулого тижня уряд погодив два законопроєкти, які необхідні для початку переговорів про вступ до ЄС. Йшлося про законопроєкти щодо поетапного збільшення кількості співробітників НАБУ на 300 осіб, а також щодо виключення окремих положень із закону «Про запобігання корупції», що зменшують ефективність механізму декларування активів.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.

Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».

Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.

У Кремлі відреагували на слова Зеленського про те, чи скористається Україна шансом вбити Путіна

Речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував відповідь президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю виданню The Sun щодо того, чи скористається Україна шансом вбити президента Росії Володимира Путіна, якщо буде така можливість.

«Це війна, і Україна має всі права захищати свою землю», – сказав Зеленський, відповідаючи на це запитання.

Пєсков, як повідомляють російські державні ЗМІ, заявив, що на Путіна багато разів здійснювали «словесні замахи», і «нічого в них не вийде».

У згаданому інтерв’ю Володимир Зеленський також сказав, що Росія все ще «дуже хоче» усунути його від влади. Він назвав кодову назву їхньої останньої місії з його усунення, а її дедлайн – кінець року.

«Операція називається «Майдан 3», вона має на меті змінити президента. Можливо, не шляхом вбивства. Я маю на увазі, що він змінюється. Вони будуть використовувати будь-які інструменти, які у них є. Ось така ідея, до кінця року», – розповів він.

За словами Зеленського, українські спецслужби попередили щонайменше «п’ять чи шість» змов щодо його вбивства.

У травні цього року після атаки безпілотників на Кремль колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».

У березні 2022 року британська газета The Times повідомляла, що за тиждень Володимир Зеленський пережив щонайменше три спроби замаху. За даними видання, із завданням убити президента України до країни прибули два угруповання – найманці «ПВК Вагнер» і чеченські спецпризначенці, але їхнім планам нібито завадили співробітники ФСБ, які виступають проти війни. У січні 2023-го повідомлялося, що з початку російського вторгнення в Україну Зеленський пережив уже понад 12 спроб замаху, частині з яких допомогла запобігти ЦРУ.

Удар РФ по Селидовому: ще двоє людей можуть бути під завалами

Ще двоє людей можуть бути під завалами в Селидовомуна Донеччині – про це повідомили кореспонденту Радіо Свобода представники Державної надзвичайної служби.

Частина будівлі повністю обвалилася з четвертого по перший поверх. Як повідомив директор лікарні Ігор Кіяшко, під час обстрілу там були люди, вони поранені, їх доправили в інше місце.

Також пошкоджений корпус, розташований за кількадесят метрів.

«Ми всіх наших хворих, які були на лікуванні в нашій лікарні, скерували до найближчих до нас лікарень. Із колегами ми на зв’язку, вони перехопили», – сказав директор лікарні.

За словами Кіяшка, лікарня наразі скерувала «всі ресурси» на подолання наслідків і планує повернутися до штатної роботи за декілька днів.

Наразі відомо про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок російського удару по місту Селидове на Донеччині вночі проти 21 листопада. Удар прийшовся по лікарні у Селидовому і по шахті у передмісті.

ДБР заявило про «фінішну пряму» в розслідуванні справ Майдану

Державне бюро розслідувань заявило, що перебуває «на фінішній прямій» розслідування справ Майдану. У десяту річницю Євромайдану в ДБР уточнили, що за ці роки було порушено 82 кримінальні провадження, наразі винесено 40 вироків щодо 49 осіб.

«У жовтні ДБР завершило розслідування щодо найбільшої справи Майдану. Це масштабна справа щодо колишнього керівництва держави за організацію розгону і розстрілів демонстрантів 18 – 20 лютого 2014 року. Обвинувальний акт направлено до суду. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи – колишні високопосадовці», – йдеться в повідомленні.

Серед обвинувачених:

• експрезидент Віктор Янукович
• колишній міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко і його заступник
• ексголова СБУ (на той момент – Олександр Якименко)
• тодішній перший заступник голови СБУ, керівник Антитерористичного центру (Володимир Тоцький)
• ексміністр оборони України (Павло Лебедєв)
• начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (Станіслав Шуляк)
• виконувач обов’язків начальника ГУМВС України в Києві (Валерій Коряк)
• заступник начальника ГУМВС України – начальник міліції громадської безпеки
• командир ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в Києві.

Читайте також: «Будемо рухатися через апеляцію до касації» – адвокат родичів Небесної сотні про вироки ексберкутівцям

«Встановлено, що вони 18-20 лютого 2014 року віддавали накази й ухвалювали відповідні рішення щодо застосування працівниками правоохоронних органів без відповідних на те підстав і з порушенням норм чинного законодавства спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів у центрі столиці та припинення акцій протесту. Також посадовці організували штурм Майдану під виглядом «антитерористичної операції», а вранці 20 лютого наказали розстрілювати мітингувальників. Це робилося з перевищенням влади, службових повноважень, без жодних законних підстав», – йдеться в повідомленні.

У ДБР додали, що такі дії колишнього президента й екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центрі Києва, в тому числі до смерті 67 цивільних осіб.

Згадане кримінальне провадження об’єднує в собі 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту і налічує 1878 томів зібраних матеріалів, повідомили в бюро.

У ДБР також зауважили, що всього у 2023 році направлено до суду 28 обвинувальних актів стосовно 55 осіб.

«Зокрема, крім вищенаведеного кримінального провадження найближчим часом постануть перед судом й безпосередні виконавці розстрілів активістів Майдану. ДБР завершило розслідування щодо 13 колишніх правоохоронців. 20 лютого 2014 року в самому серці столиці міліціонери спецроти виконали наказ вищого керівництва і почали стріляти в мирних учасників мітингу. Тоді загинули 48 громадян, а 90 – зазнали поранення. На сьогодні колишні працівники міліції обвинувачуються у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, умисному вбивстві й викрадені табельної зброї. Слідству відомо, що обвинувачені переховуються на території країни-агресора і стали громадянами РФ, але це не звільняє їх від відповідальності», – йдеться в повідомленні.

Також, за даними ДБР, цього року за результатами розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках у 2023 році повідомлено про підозру 66 особам.

Напередодні в Офісі генпрокурора повідомили, що в близько 60 справ, які стосуються Майдану, є ризик непритягнення до відповідальності фігурантів через закінчення строків давності.

«Це не стосується, наприклад, справ щодо осіб, які переховуються від слідства. Там термін давності притягнення до кримінальної відповідальності переривається. Так само це не стосується справ щодо особливо тяжких злочинів, в тому числі ті, за які передбачені покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Тобто по цих справах ризику немає. Йдеться про справи щодо тяжких злочинів, де встановлені особи, де справи впродовж тривалого часу розглядаються в судах», – розповів керівник Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013 — 2014 роках, Офісу генпрокурора Олексій Донський.

Донський додав, що для ОГП вкрай важливо, щоб ці справи розглядалися в «розумні строки» і закінчилися вироками.

Рада призначила Віталія Коваля головою Фонду держмайна

Верховна Рада підтримала призначення Віталія Коваля на посаду голови Фонду державного майна України. Про це повідомили народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«За» проголосували 279 депутатів.

Віталій Коваль з 2019 року очолював Рівненську обласну держадміністрацію.

Верховна Рада звільнила 5 вересня Рустема Умєрова з посади керівника ФДМ і призначила його міністром оборони України. Відтоді ця посада була вакантною.

«Путін наслідує політику Сталіна, який влаштував Голодомор в Україні» – Тімоті Снайдер

Президент Росії Володимир Путін наслідує політику Сталіна, намагаючись знищити українську зернову інфраструктуру і спровокувати голод в різних куточках світу, сказав у відеозверненні професор Єльського університету Тімоті Снайдер під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».