Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Клименко: впродовж 2023 року на блокпостах трапилось понад 40 ДТП

В Україні за 2023 рік зафіксовано 43 дорожньо-транспортних пригоди на блокпостах, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

«Внаслідок цих ДТП 10 осіб загинуло, а 39 отримали поранення. Коли почали розбиратися в причинах, то здебільшого це стан алкогольного сп’яніння або наркотичного сп'яніння водія, банальне перевищення швидкості, коли не зміг оцінити умови розташування блокпоста і не зміг справитись із керуванням свого автомобіля», - зазначив міністр.

Клименко закликав громадян «ретельно» дотримуватися правил проїзду через блокпости та нагадав, що йдеться не тільки про дисципліну, а й про безпеку – і учасників дорожнього руху, які за кермом, і військових, і поліцейських.

Очільник Міністерства внутрішніх справ сказав, що після таких трагічних подій блокпост додатково позначають дорожніми знаками, відповідними яскравими стрічками і світловідбивною фарбою, а нацгвардійці та поліціянти проходять додаткові інструктажі, щоб уникнути таких ДТП та не стати жертвою несумлінних водіїв.

Раніше заступник директора Департаменту комунікації МВС Антон Страшко повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок), що 11 службовців, серед яких і військові, і поліцейські, загинули внаслідок ДТП на блокпостах від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У ГУР заявили про проведення спецоперації у Бєлгородській області РФ

Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що його спецпризначенці провели спецоперацію у Бєлгородській області Росії «у зв’язку з почастішанням випадків диверсій із боку росіян і заради захисту цивільних українців, які проживають у громадах поблизу державного кордону і страждають від атак агресора».

«Відповідно до здобутих розвідданих, на російських позиціях у Грайворонському районі Бєлгородської області вище керівництво окупаційної армії РФ запланувало перевірку через невдоволення й скарги тамтешнього особового складу кепськими умовами служби. Перед приїздом московських «ревізорів» рядові загарбники заметушилися ― стали проводити активні інженерні роботи. Щоби завдати ворогу втрат і погіршити його морально-психологічний стан, спецпризначенці ГУР МО України спланували і здійснили спецоперацію», – йдеться в повідомленні.

За даними ГУР, українські розвідники замінували єдину дорогу, якою пересувалися загарбники на вказаній ділянці, а також атакували російський взводний опорний пункт.

«Внаслідок вогневого нальоту із застосуванням стрілецької зброї і мінометів, а також підриву на українських мінах ворог зазнав втрат. Кількість ліквідованих і поранених окупантів уточнюється», – йдеться в повідомленні.

Коли саме була проведена операція – у ГУР не уточнюють. Редакція наразі не може перевірити наведену інформацію з незалежних джерел.

Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.

Водохреща-2024: КМДА закликала відмовитися від масових заходів і купання у водоймах

Жителів Києва закликали відмовитися від участі в масових заходах і купання у водоймах на Водохреща 6 січня, йдеться в повідомленні Київської міської державної адміністрації (КМДА).

«Міська влада нагадує про необхідність дотримуватися заходів безпеки та обмежень, які діють в умовах воєнного стану.

Для уникнення небезпечних ситуацій буде організовано роботу рятувальників на традиційних для Водохреща локаціях. Так, на Оболонському пляжі чергуватимуть рятувальники КАРС «Київська служба порятунку», в Гідропарку – представники КО «Муніципальна охорона», – йдеться в повідомленні.

Водохреща, Хрещення Господнє або Богоявлення припадає на 6 січня (за новоюліанським календарем).

Православна церква України (ПЦУ) з 1 вересня 2023 року перейшла на новоюліанський календар. Він передбачає святкування Різдва 25 грудня, а не 7 січня, Водохреща 6 січня, а не 19.

Юліанський календар, за яким живе Російська православна церква (РПЦ), а також Українська православна церква (Московского патріархату) (УПЦ (МП)), яка перебуває з нею в молитовній єдності, на 13 днів відрізняється від григоріанського та новоюліанського календарів, за якими живе більшість країн світу.

Сили РФ на лівому березі Дніпра знову почали застосовувати бронетехніку – Гуменюк

Російські військові на лінії фронту поновили застосування бронетехніки, повідомила керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.

«На лівому березі... вони (сили РФ – ред.) наважились знову застосовувати техніку. До цього моменту вони все ж таки дуже на ній економили, оскільки втратили її досить багато. Ми фіксуємо за минулу добу вже їхні спроби просувати диверсійні і штурмові групи за підтримки бронетехніки. Отже, очевидно, що їм вдалося підтягнути туди певні резерви... Вони мали досить суттєві втрати: проводячи 13-19 штурмів на добу, вони зазнавали втрат кожного разу», – зауважила Гуменюк.

За її словами, «впродовж останніх 3 днів фіксувалось по 8-9 штурмів з боку загарбників, цієї доби – 6 штурмів».

«Це свідчить про те, що вони (російські військові – ред.) потребують підтягування резервів, і очевидно, воно там відбуватиметься», – додала речниця.

Коментуючи атаку дронів у ніч проти 5 січня, Гуменюк зазначила, що «російські військові вишукують нові тактики, щоб максимально виснажити українські системи протиповітряної оборони».

«Атака дійсно була складною, і ворог продовжує вишукувати нові тактики для того, щоб максимально виснажити системи ППО, обійти їх.., але ми зі свого боку теж протидіємо і вишукуємо способи ефективного захисту. Цього разу ми спостерігали 2 хвилі, які тривали понад 3 години і понад 4 години відповідно, на початку ночі і всередині вже з переходом у глибокий ранок... І влучання, які відбулись, ми можемо кваліфікувати як дійсно додатковий тиск на населення прифронтових територій», – зазначила речниця.

За її словами, «під час артилерійських обстрілів ворог також націлюється на об’єкти критичної інфраструктури, намагаючись залишити прифронтові території без електрозабезпечення, тепло-, газо- та водопостачання».

Вранці 5 грудня Генеральний штаб ЗСУ звітував про те, що за попередню добу на фронті відбулося 59 бойових зіткнень.

Наприкінці листопада британська розвідка заявляла, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».

У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.

Комітет з нацбезпеки рекомендував відкликати Безуглу з посади заступниці голови

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував відсторонити народного депутата Мар’яну Безуглу з посади заступниці голови комітету. Далі рішення мають ухвалити голосуванням у Раді, повідомив секретар Комітету ВР з нацбезпеки Роман Костенко.

«Комітет ухвалив рекомендаційне рішення про те, щоби звільнити Мар’яну Безуглу з посади заступниці голови. А далі це питання має бути винесене на розгляд Верховної Ради. Це передбачено процедурою», – розповів він.

Тим часом нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк у телеграмі написав, що рішення в Комітеті ухвалили майже одноголосно (1 утримався).

Втім, це ще не означає, що Безуглу звільнено з посади. Оскільки остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада під час голосування.

При цьому Комітет рекомендував відкликати Безуглу з посади заступниці голови, тобто вона залишається членом цього Комітету.

Раніше, 27 листопада, у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про відкликання з посади заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої «у зв’язку з незадовільною роботою на посаді».

Раніше депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла звинуватила у фейсбуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у тому, що він «не зміг надати план задуму на 2024 рік», тому військове керівництво України «має піти». У соцмережах її висловлювання розкритикували. Після цього вона опублікувала ще один допис, в якому заявила, що «правило Головкома N1 – в будь-якій некомфортній ситуації перекладай вину на ОП».

Головнокомандувач ЗСУ ці заяви Безуглої не коментував.

Міноборони РФ заявило про відбиття атаки «української ракети» на Крим

Російське Міністерство оборони 5 січня заявило про спробу атаки ракетою «Нептун» по території Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За заявою відомства, її збили в північно-західній частині Чорного моря.

«Дежурними засобами ППО українська ракета була виявлена та знищена над північно-західною частиною акваторії Чорного моря», – йдеться в повідомленні.

Як стверджується, атака відбулася о 12:30 за московським часом (11:30 за Києвом). У цей час було оголошено повітряну тривогу в окупованому Севастополі. То була вже друга сирена за день.

Українське командування не коментувало цю заяву.

Раніше, 4 січня, Міністерство оборони Росії заявило про нібито «знищення та перехоплення» 37 українських безпілотників. Як стверджувала російська сторона, 36 БПЛА нібито збили над окупованим Кримом, ще один над територією Краснодарського краю.

Також російські медіа з посиланням на Міноборони РФ писали про нібито збиття над Бєлгородською областю 10 українських ракет реактивної системи залпового вогню «Вільха». Місцева влада повідомила про поранення двох людей.

Перевірити дані про збиття безпілотників чи наслідки атаки з незалежних джерел наразі неможливо.

Ввечері 4 січня в соцмережах повідомляли про звуки вибухів в окупованому Криму, російських Бєлгороді і Новоросійську.

Раніше того ж дня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що в Севастополі було чути близько 10 вибухів після оголошення повітряної тривоги. Згодом управління стратегічних комунікацій Збройних сил України заявило, що українські військові вдень 4 січня уразили командний пункт з’єднання російських військ поблизу Севастополя в окупованому Криму.

Окупований Росією Крим останнім часом досить регулярно зазнає ударів з боку України. Наприкінці грудня в бухті Феодосії внаслідок одного з ударів був знищений російський десантний великий корабель «Новочеркаськ».

ОВА: зросла кількість поранених внаслідок обстрілу Херсона

Кількість поранених внаслідок обстрілу Дніпровського району Херсона зросла до чотирьох – постраждала ще 69-річна жінка, також сталася пожежа на складі з гуманітарною допомогою, йдеться в повідомленні Херсонської обласної військової адміністрації у фейсбуці.

«Російські війська обстріляли Дніпровський район Херсона. «Прилетіло» по житловому будинку, а також внаслідок влучання сталася пожежа на складі, де зберігалася гуманітарна допомога», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що постраждала 69-річна жінка, вона відмовилася від госпіталізації.

Також в ОВА підтвердили, що до лікарні звернулися троє херсонців, 22, 23 та 46 років. Нині лікарі проводять обстеження та надають допомогу потерпілим, кажуть в ОВА.

Як інформує Херсонська обласна прокуратура, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни.

За даними слідства, 5 січня близько 11:20 війська РФ вкотре обстріляли місто Херсон. Внаслідок атаки поранення різного ступеня отримали четверо людей, серед них одна жінка. Постраждалим надається медична допомога. Крім того, пошкоджений склад із гуманітарною допомогою, житлові будинки та автотранспорт.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Умєров поспілкувався із віцепрем’єром оборони Польщі: йшлось про ракетні удари і ситуацію на фронті

Міністр оборони України Рустем Умєров 5 січня провів телефонну розмову з віцепрем’єр-міністром нацоборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем, розповів він у соцмережі Х.

У першу чергу, Умєров привітав польського чиновника з його призначенням на посаду.

Умєров під час розмови також надав Косяніку-Камишу «оновлену інформацію» про ситуацію на передовій та нещодавні ракетні удари по України з боку РФ.

«Вдячний за наміри Польщі посилити свою роль у коаліціях можливостей, що сприятиме безпеці Європи та національним інтересам Польщі», – написав очільник оборонного відомства.

Український міністр зазначив, що він запросив польського колегу здійснити візит до Києва.

У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Одна з ракет, за даними польського командування, залетіла на 40 кілометрів углиб повітряного простору Польщі і була там близько 3 хвилин. Пізніше цю інформацію підтвердив генерал Веслав Кукула, начальник генерального штабу польських збройних сил.

Нацбанк: протягом 2023 року міжнародні резерви України зросли на 42%

На 1 січня 2024 року міжнародні резерви України становлять, попередньо, становлять понад 40,5 мільярда доларів, повідомляє Національний банк 5 січня.

«У грудні 2023 року вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні.

Крім того, Нацбанк здійснював операції на валютному ринку України. Зокрема, в грудні чистий продаж валюти становив 3,55 мільярда доларів, що в 1,4 більше, ніж у листопаді. Регулятор пояснює зростання інтервенцій минулого місяця сезонною активізацією бюджетних видатків наприкінці року.

«Упродовж 2023 року міжнародні резерви України збільшилися на 42%. Минулого року Україна отримала безпрецедентну світову фінансову підтримку. На рахунки уряду в НБУ надійшло близько 42,7 мільярда доларів США. Найбільша фінансова допомога надійшла від Європейського Союзу – 19,7 мільярда доларів», – зазначає банк.

НБУ додає, що міжнародна допомога, а також розміщення валютниї облігацій внутрішньої державної позики на близько 4,5 мільярда доларів дозволили:

  • компенсувати чисті інтервенції регулятора з продажу валюти
  • профінансувати виплати країни за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті
  • наростити міжнародні резерви до рівня, достатнього для підтримання курсової стійкості й надалі

За оцінкою Нацбанку, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.

У жовтні 2023 року Національний банк заявив про запровадження керованої гнучкості обмінного курсу «з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції». Водночас у 2024 році НБУ очікує на певне зростання інфляції через збереження високих ризиків.

У грудні Євросоюз виплатив Україні останні 1,5 мільярда євро з пакету підтримки на 2023 рік.

На саміті у грудні лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро. Проте Угорщина заблокувала цей пакет допомоги. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, лідери ЄС повернуться до цього питання наприкінці січня 2024 року.

Російські військові вдарили по Херсону, постраждали 3 чоловіків – влада

Військові РФ обстріляли Дніпровський район Херсона, до медиків звернулися троє чоловіків, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко у телеграмі.

«До медиків звернулися троє чоловіків 1977, 2000 та 2001 р.н. Попередньо їм поставили діагноз – мінно-вибухова травма. Наразі постраждалі дообстежуються», – розповів голова МВА.

Зазначається, що травми чоловіки отримали внаслідок обстрілу силами РФ Дніпровського району Херсона близько 11 години п’ятниці, 5 січня.

Раніше, 4 січня, голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що російська армія вдарила по Станіславу на Херсонщині, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, ще двоє людей постраждали.

«Жінка, 48 років, потрапила під обстріл в автівці. У неї діагностували контузію. Потерпілій надається медична допомога. Постраждав й чоловік 1969 року народження. Він відмовився від госпіталізації», – заявив голова ОВА. За його словами, через обстріл у місті пошкоджені приватні будинки й автомобілі, також у населеному пункті зникло світло.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Сили ППО збили 21 російський ударний дрон в ході нічної атаки

Російські війська випустили 29 дрон-камікадзе по Україні на початку доби 5 січня, повідомило командування Повітряних сил.

За повідомленням, дрони запускали двома хвилями з району Примосько-Ахтарська у Росії та мису Чауда в окупованому Криму. Атаку відбивали мобільні вогневі групи Сил оборони, винищувальна авіація та зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил.

«Протиповітряною обороною збито 21 із 29 ударних БпЛА в межах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Черкаської, Кіровоградської та Хмельницької областей», – йдеться в повідомленні.

Командування додає, що російські війська спрямували частину безпілотників по прифронтовій зоні Херсонської та Миколаївської областей.

Раніше голова Херсонської ОВА Олександ Прокудін повідомив про атаку ударних дронів на село Високе в Тягинській громаді вночі проти 5 січня, кілька людей зазнали поранень.

Ігнат: Повітряні сили наразі не підтверджують використання Росією балістичних ракет від КНДР

Наразі у Повітряних сил немає даних про те, що Росія вже застосовує проти України балістичні ракети, отримані від Північної Кореї – про це заявив речник Юрій Ігнат у ефірі національного телемарафону 5 січня.

«Заява була відповідна від США. Тому фахівці будуть вивчати певні уламки й тоді вже можна буде казати, чи є такий факт, чи немає. Поки що не можу цього підтвердити», – сказав він.

Відповідаючи на питання про те, чи буде українській протиповітряній обороні складніше збивати балістичні ракети з Ірану та КНДР, Ігнат припустив, що їхнє озброєння має багато спільного з російським:

«Думаю, що озброєння, яке є в них – беремо ту ж КНДР багато там чого радянського, багато технологій передав ще СРСР. Можливо, навіть ідентичне. Тому очікувати чогось новішого навряд варто. Від того ж таки «Іскандера», можливо, відрізняється чимось, але не надто».

Напередодні Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.

За даними видання The Wall Street Journal, Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.

«Не лише командний пункт»: Гуменюк розповіла про результати атаки ЗСУ на Севастополь

Внаслідок атаки Збройних сил України на військові об’єкти в окупованому Криму 4 січня, «був уражений не тільки командний пункт, але й завдані серйозні пошкодження системі захисту загарбників», зазначила речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі «Суспільне Спротив».

«Не тільки один командний пункт уражений, дійсно потужна бойова робота відбулась за минулу добу (4 січня – ред.), в тому числі й нанесено серйозне пошкодження системи захисту на Кримському півострові», – розповіла Гуменюк.

За її словами, «це вже не перше ушкодження, яке змушує окупантів серйозно переформатовувати систему свого захисту».

«Зараз у них знову спостерігається та сама істерія з переміщенням, намагаються маневрувати та розташовувати як самі системи захисту, так і об'єкти, які вони захищають в інших місцях», – зазначила речниця.

Також Гуменюк розповіла, що нещодавно російські військові передислокували пускові майданчики для «шахедів». Якщо раніше вони використовували переважно мис Чауда, то «декілька потужних попередніх атак ЗСУ фіксували пуски з-під Балаклави».

«Саме у тому напрямку і працювали Сили оборони, щоб не почувався ворог так безпечно на цих територіях і пам’ятав завжди, що Крим – це України й ми за неї боремось», – наголосила вона.

Речниця також вважає, що вибухи поблизу Кримського мосту – «це більше димова завіса, «намагання захистити цей зайвий конфігуративний об’єкт».

«Але все ж таки, сама занепокоєність і побоювання за його долю небезпідставні – наша бойова робота триває, об’єктів там ще багато над якими нам варто попрацювати. І про кожен потужний результат, якщо він буде гідний оголошення, ми будемо обов’язково сповіщати», – зазначила Гуменюк.

Раніше, 4 січня, Міністерство оборони Росії заявило про нібито «знищення та перехоплення» 37 українських безпілотників.

Як стверджувала російська сторона, 36 БПЛА нібито збили над окупованим Кримом, ще один над територією Краснодарського краю.

Також російські медіа з посиланням на Міноборони РФ писали про нібито збиття над Бєлгородською областю 10 українських ракет реактивної системи залпового вогню «Вільха». Місцева влада повідомила про поранення двох людей.

Перевірити дані про збиття безпілотників чи наслідки атаки з незалежних джерел наразі неможливо.

Ввечері 4 січня в соцмережах повідомляли про звуки вибухів в окупованому Криму, російських Бєлгороді і Новоросійську.

Раніше 4 січня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що в Севастополі було чути близько 10 вибухів після оголошення повітряної тривоги. Підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв заявив, що «збито кілька повітряних цілей», а Міноборони РФ у своєму повідомленні заявило про нібито знищення 10 ракет над Кримом.

Згодом управління стратегічних комунікацій Збройних сил України заявило, що українські військові вдень 4 січня уразили командний пункт з’єднання російських військ поблизу Севастополя в окупованому Криму.

Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.

«Активні бої за Авдіївку»: британська розвідка оцінила ситуацію на фронті

Минулого тижня наземні бої в Україні, як і раніше, характеризувались або «статичною лінією фронту», або «дуже поступовим локальним просуванням російських військ на ключових ділянках», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

Як наголошується у зведенні, на півночі, в районі Куп’янська, «західна група військ Росії продовжує проводити великомасштабну, але безрезультатну наступальну операцію».

Крім того, за даними британських розвідників, на півночі Донецької області «Україна зберегла стабільну лінію фронту перед невеликими російськими атаками в районі Бахмута».

За даними британської розвідки, наразі тривають «активні бої» за Авдіївку, тоді як російські війська «закріпили успіхи, досягнуті наприкінці грудня 2023 року навколо Мар’їнки, де вони нарешті просунулися до західної околиці міста після 9 років боїв у цьому районі».

«На півдні України російські повітряно-десантні війська, швидше за все, досягли мінімального прогресу в новій спробі вибити український плацдарм на східному березі Дніпра в районі села Кринки», – зазначають у Міноборони Британії.

Раніше речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун повідомив, що на Таврійському напрямку російські військові «бунтують, відмовляються йти на штурми».

Вранці 5 грудня Генеральний штаб ЗСУ звітував про те, що за попередню добу на фронті відбулося 59 бойових зіткнень.

26 грудня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний заявив, що в результаті бойових дій Мар’їнка була фактично знищена. Він визнав, що українські сили частково відступили з населеного пункту, але все ще діють на північних околицях Мар’їнки і підготували оборону лінію за межами населеного пункту.

Путін стверджував, що захоплення Росією Мар’їнки дозволить російським силам відтіснити українські бойові підрозділи від окупованого Донецька і створити ширший оперативний простір для російських військ

Російські війська намагалися захопити Мар’їнку з 2014 року і ведуть щоденні наступи на населений пункт із початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, посиливши ці штурми з початку жовтня 2023 року.

15 грудня британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».

Завдяки Україні ми дізналися, що «Кинджали» не є «невразливими», як казав Путін» – генерал США

Колишній верховний командувач військ НАТО в Європі, американський генерал у відставці Філіп Брідлав вважає, що робота українських сил протиповітряної оборони «увійшла в історію». Так він прокоментував в інтерв’ю «Голосу Америки» те, що Україні під час масованої атаки на Київ 2 січня 2024 року вдалося збити 10 російських ракет «Кинджал».

Філіп Брідлав, який служив у повітряних силах Сполучених Штатів, очолював обʼєднані війська НАТО в Європі, а також був командувачем повітряних сил США у Європі та Африці, зазначив, що росіяни весь час вдосконалюють свої повітряні атаки, але і американці не лише навчають українців воювати своєю зброєю, а і самі дізнаються чимало про їхню роботу в бойових умовах.

Читайте інтерв’ю з Філіпом Брідлавом за лінком

СБУ заявляє про затримання власника «одного з найбільших агрохолдингів» за постачання харчів окупантам

Служба безпеки України затримала в Києві власника агрохолдингу за підозрою в постачанні харчів російським окупантам на лівобережжі Херсонської області – про це відомство заявило 5 січня.

«Служба безпеки зібрала доказову базу на засновника одного з найбільших агрохолдингів в Україні, який підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ. Співробітники СБУ затримали фігуранта у квартирі його сина у Києві, де він переховувався та планував втечу до Росії», – заявляє пресслужба відомства.

СБУ стверджує, що підконтрольна йому компанія розташована на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини і працює в інтересах РФ. Зокрема, вона «входить до основних постачальників харчової продукції для російських військ, які знаходяться на півдні України».

За даними Служби, в травні 2022 підприємець зареєстрував свою компанію в окупаційному «управлінні федеральної податкової служби РФ по Херсонській області». Відтоді підприємство нібито щомісяця сплачує до бюджету місцевої окупаційної адміністрації РФ понад 100 тисяч російських рублів у вигляді «податків».

Відомство також звинувачує компанію в тому, що вона є донором російського «Фонду підтримки учасників СВО» («спеціальної військової операції», як у Росії називають повномасштабну війну проти України – ред.). Крім того, за його даними, російські війська користуються ангарами агрохолдингу для зберігання свого озброєння та боєприпасів.

Чоловіку повідомили про підозру в пособництві державі-агресору. Його ім’я та назва агрохолдингу не розголошуються.

Раніше СБУ звинуватила бізнесмена Євгена Черняка в продовженні співпраці з Росією після початку повномасштабного вторгнення до України. Підприємець відкинув звинувачення, додавши, що дізнався про підозру з повідомлення в телеграм-каналі, а до цього на нього ніхто «особисто не виходив, нічого не вручав, ніяких питань у справі не ставив».

На Донбасі сили РФ атакували ТЕС, знеструмлена шахта – Міненерго

Російські військові не припиняють обстрілів Донецької області – вони атакували підстанцію і ТЕС, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України.

«У результаті обстрілу в Донецькій області знеструмлювалось обладнання однієї з підстанцій – без напруги залишились побутові споживачі та шахта», – зазначили у відомстві.

Зокрема, на момент обстрілу у шахті перебувало 17 працівників, на поверхні сталась пожежа, але займання вже ліквідоване, кажуть у Міненерго.

Крім того, за даними відомства, увечері, 4 січня, російські військові атакували ТЕС у Донецькій області.

«Постраждалих немає. Відключено блок», – додали у Міненерго.

Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У ВМС розповіли, скільки ракетоносіїв тримає Росія у Чорному морі

Станом на 8 годину ранку п’ятниці, 5 січня, у Чорному морі Росія тримає 8 кораблів, серед них два носії крилатих ракет «Калібр», загальним залпом до 16 ракет, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України.

Крім того, за даними ВМС, в Азовському морі Росія тримає один корабель, ракетоносії на ньому відсутні.

«У Середземному морі – три російські кораблі, серед яких два носії «Калібрів», загальний залп до 16 ракет», – розповіли у відомстві.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук 31 грудня 2023 року заявив, що від 24 лютого 2022 року Сили оборони України вже знищили 3095 «шахедів» та 1709 російських ракет різних типів, з них майже 400 «Калібрів».

Після того Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.

Російські війська вночі вдарили дронами-камікадзе Shahed по Херсонщині, є поранені

Вночі на 5 січня російські війська вдарили трьома безпілотниками Shahed по Високому Тягинської громади, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

За його словами, ударів зазнали адміністративна будівля та модульне містечко.

До лікарні доставили 50-річного чоловіка із пораненнями черевної порожнини та печінки. Ще одному 43-річному місцевому жителю із пораненнями спини та плеча надали медичну допомогу на місці.

«П’ятеро людей, серед них 14-річний підліток, дістали контузії та гострі реакції на стрес. Їх врятувало укриття, до якого вони встигли дістатися до моменту ворожого обстрілу», – зазначив Прокудін.

Голова ОВА раніше повідомив, що протягом попередньої доби російська армія 125 разів обстріляла Херсонщину. Внаслідок обстрілів одна людина загинула, ще семеро зазнали поранень.

Про обстріли заявляли також голови інших прифронтових областей. Зокрема, очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про загиблих і поранених:

«За 4 січня росіяни вбили двох жителів Донеччини: у Катеринівці і Красногорівці. Ще дві людини в області за добу дістали поранення».

Голова Дніпропетровщини Сергій Лисак повідомив про збиття шести дронів-камікадзе в Криворізькому районі. Уламки впали на територію непрацюючого підприємства, ніхто не постраждав.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні дні Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.

Штупун: на Таврійському напрямку сили РФ «відмовляються йти на штурми»

На Таврійському напрямку російські військові «бунтують, відмовляються йти на штурми», повідомив в ефірі телемарафону речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун.

«По-перше, у них свята новорічні, і не дуже хочуть росіяни йти в атаку взагалі, деякі підрозділи починають бунтувати та відмовляються або тікають з окопів, щоб не йти. Тобто саботують», – розповів Штупун.

За його словами, «ворог намагається максимально завдати втрат логістичним шляхам, українським укріпленням і дістати українських захисників». Штупун уточнив, що «після цього окупанти спробують знову кинути вперед у «м’ясні» штурми нову піхоту».

Речник також повідомив, що на Запорізькому напрямку російські військові «намагаються повернути втрачене положення», а «загальні втрати ворожої армії тримаються на рівні 400-500 окупантів на добу».

Вранці 5 грудня Генеральний штаб ЗСУ звітував про те, що за попередню добу на фронті відбулося 59 бойових зіткнень.

26 грудня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний заявив, що в результаті бойових дій Мар’їнка була фактично знищена. Він визнав, що українські сили частково відступили з населеного пункту, але все ще діють на північних околицях Мар’їнки і підготували оборону лінію за межами населеного пункту.

Путін стверджував, що захоплення Росією Мар’їнки дозволить російським силам відтіснити українські бойові підрозділи від окупованого Донецька і створити ширший оперативний простір для російських військ

Російські війська намагалися захопити Мар’їнку з 2014 року і ведуть щоденні наступи на населений пункт із початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, посиливши ці штурми з початку жовтня 2023 року.

15 грудня британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG