Пісторіус: Німеччина надасть Україні пакет військової допомоги на 1,3 мільярда євро
Німеччина надасть Україні пакет військової допомоги на 1,3 мільярда євро – про це заявив журналістам міністр оборони країни Боріс Пісторіус під час візиту до Києва.
«Маю честь оголосити про новий пакет допомоги в рамках мого візиту сюди. І до цього пакета, звісно ж, увійшли чотири системи IRIS-T SLM, артилерійські боєприпаси 155, а також протитанкові міни», – цитують міністра інформаційні агенції.
Читайте також: Німеччина не планує найближчим часом постачати Україні ракети Taurus – Bild
Міністр оборони Німеччини Боріус Пісторіус прибув до Києва з неанонсованим візитом 21 листопада.
У жовтні цього року міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками зустрічі в Брюсселі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, повідомив про плани двох держав розширити оборонно-промислову співпрацю.
У четвер на польсько-український кордон вийдуть також фермери – посол України
У четвер 23 листопада до протесту польських перевізників долучаться фермери. Вони мають намір провести триденну акцію в знак солідарності з представниками транспортної галузі. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив посол України у Польщі Василь Зварич
За його словами, попередньо, фермери не планують блокувати кордон.
«Там має бути просто хода по пішому переходу, але так чи інакше це знову ж таки буде ускладнення руху на кордоні. Відповідно, ми просимо, звертаємося до польської сторони все ж таки не допустити до цього, бо і так ситуація на кордоні є, чесно кажучи, трагічною», – каже Зварич.
Посол вказав на те, що блокування кордону відбувається у період «міжвладдя», коли попередній уряд склав повноваження, а новий ще не сформований.
Читайте також: ДПСУ: пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею тимчасово не працює
«Ніхто не хоче взяти на себе обовʼязок вирішувати цю проблему як слід, тому це дуже небезпечно насправді. Я сподіваюся, що все ж таки здоровий глузд і відповідальність політиків, в першу чергу місцевого рівня, здомінує і все ж таки буде знайдено цей шлях і знайдено таку мову, яка би переконала протестувальників не вдаватися до цього чергового кроку, який значно ускладнить життя не тільки в Україні, але й тут в Польщі», – додав він.
Як повідомила Радіо Свобода речниця Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська, за інформацією прикордонників, нині на трьох пунктах пропуску з польського боку у чергах стоїть понад 3 тисячі вантажівок. Українські водії, подекуди, чекають на перетин кордону по два тижні.
Страйк польських перевізників почався 6 листопада. Головна вимога мітингарів – повернути водіям дозволи на вантажні перевезення, які Єврокомісія скасувала у червні 2022 року, запровадивши так званий «транспортний безвіз».
Переговори з польськими перевізниками, які блокують кордон з Україною, проводять польська і українська влада, а також представники Євросоюзу, утім, наразі безрезультатно.
П’ять енергоблоків ТЕС виведені в аварійний ремонт – «Укренерго»
Увечері 20 листопада максимум споживання був на 6,9% вище, ніж у п’ятницю 17 листопада – про це йдеться в зведенні національної компанії «Укренерго» 21 листопада.
«Відключено в аварійний ремонт протягом доби п’ять енергоблоків на теплоелектростанціях в різних регіонах», – йдеться в зведенні.
Водночас, додає компанія, електроенергії від українських електростанцій достатньо для забезпечення потреб споживачів. Ліміти споживання не застосовувалися.
Читайте також: Розвідка Британії: Росія, ймовірно, готує простір для зимових ударів по інфраструктурі України
«Через бойові дії та з інших причин без світла залишається 423 населені пункти. Через погодні умови станом на ранок знеструмлено 6 населених пунктів», – додає «Укренерго».
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Перевізники Словаччини заблокували рух вантажівок через пункт пропуску на кордоні з Україною – ДПСУ
На території Словаччини перевізники блокують рух вантажівок через пункт пропуску «Вишнє-Нємецке», повідомляє у фейсбуці Державна прикордонна служба України.
За повідомленням, на території Словаччини в напрямку України перебувають близько 300 вантажівок, пропуск автомобілів та автобусів здійснюється в штатному режимі.
ДПСУ з посиланням на дані Прикордонної поліції Словаччини інформує, що сьогодні з 13:30 розпочалося блокування руху вантажівок, що рухаються в напрямку словацького пункту пропуску «Вишнє Нємецке», суміжному з українським пунктом пропуску «Ужгород».
За даними українських прикордонників, блокування ініціювала та проводить Спілка перевізників Словаччини, про його терміни не повідомляється.
Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.
Читайте також: Польські протестувальники на кордоні з Україною блокують гуманітарні й небезпечні вантажі – Деркач
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Парламент Словаччини підтвердив обіцянку уряду припинити військову допомогу Україні
Новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо отримав вотум довіри в парламенті.
78 із 150 членів Національної ради в Братиславі схвалили урядову програму.
Минулого тижня коаліція схвалила свою політичну програму, яка, серед іншого, включає передвиборчу обіцянку Фіцо припинити офіційну військову допомогу Словаччини Україні, пише агенція Reuters.
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк 14 листопада поінформував генсека НАТО про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів. Але, за його словами, Словаччина пропонує «досить широкий спектр гуманітарної, цивільної та технічної нелетальної допомоги».
Днями словацьке видання SME повідомило, що новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 мільйона євро.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
Ігнат: окремі українські пілоти в Данії навчаються на F-16 у повітрі
Речник командування Повітряних сил Збройних сил Юрій Ігнат розповів про підготовку українських пілотів на винищувачах F-16. Як він заявив на брифінгу в медіацентрі «Укрінформ», наразі в Данії українські пілоти вже тренуються в повітрі.
«Деякі пілоти, зокрема, в Данії, проходять підготовку в повітрі з інструкторами саме на літаку F-16. Перед цим були легкомоторні літаки натівського зразка, які допомагають легше перейти на F-16. Зараз це вже польоти з інструктором», – сказав Ігнат.
За словами речника, кількість таких пілотів може збільшуватися щотижня.
«Наступний етап – самостійні польоти. І тоді вже, відповідно, польоти на бойове застосування для того, щоб навчатися воювати на цьому літаку», – додав він.
Ігнат зазначив, що, окрім Данії, навчання пілотів і наземного персоналу також проходять у Сполучених Штатах і Великій Британії. Також пілоти, які чекають на навчання за кордоном, можуть проходити навчання та займатися на симуляторах в Україні.
Президент України Володимир Зеленський 15 листопада заявив, що тренування українських пілотів на F-16 поки що є «мінімальними», а всіх пілотів відправити на навчання на Захід є неможливо.
У Румунії, на авіабазі Фетешті приблизно за 150 кілометрів від Бухареста, 13 листопада відкрився тренувальний центр для пілотів винищувальної авіації. На ньому військові навчатимуться пілотування американськими винищувачами F-16. Навчання українських пілотів раніше вже почали Сполучені Штати та Данія. Данія повідомила про це у серпні, США – наприкінці жовтня.
Рада підтримала законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія
Верховна Рада підтримала у першому читанні два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про вступ до ЄС.
Як пишуть у телеграмі народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, 323 парламентарі проголосували в першому читанні за закон щодо збільшення штату НАБУ (законопроєкт №10203-1).
Також, як пише Железняк, Рада проголосувала за основу законопроєкт №10262 щодо діяльності НАЗК. Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції».
Крім того, Ярослав Железняк повідомив, що 286 парламентарів схвалили у першому читанні законопроєкт №10060 щодо незалежності САП.
«Це маяк по МВФ та ЄС. Також на схваленні законопроєкту наголошували у заяві посли G7. Для майбутнього фінансування США це теж важливо», – написав він у телеграмі.
Минулого тижня уряд погодив два законопроєкти, які необхідні для початку переговорів про вступ до ЄС. Йшлося про законопроєкти щодо поетапного збільшення кількості співробітників НАБУ на 300 осіб, а також щодо виключення окремих положень із закону «Про запобігання корупції», що зменшують ефективність механізму декларування активів.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
У Кремлі відреагували на слова Зеленського про те, чи скористається Україна шансом вбити Путіна
Речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував відповідь президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю виданню The Sun щодо того, чи скористається Україна шансом вбити президента Росії Володимира Путіна, якщо буде така можливість.
«Це війна, і Україна має всі права захищати свою землю», – сказав Зеленський, відповідаючи на це запитання.
Пєсков, як повідомляють російські державні ЗМІ, заявив, що на Путіна багато разів здійснювали «словесні замахи», і «нічого в них не вийде».
У згаданому інтерв’ю Володимир Зеленський також сказав, що Росія все ще «дуже хоче» усунути його від влади. Він назвав кодову назву їхньої останньої місії з його усунення, а її дедлайн – кінець року.
«Операція називається «Майдан 3», вона має на меті змінити президента. Можливо, не шляхом вбивства. Я маю на увазі, що він змінюється. Вони будуть використовувати будь-які інструменти, які у них є. Ось така ідея, до кінця року», – розповів він.
За словами Зеленського, українські спецслужби попередили щонайменше «п’ять чи шість» змов щодо його вбивства.
У травні цього року після атаки безпілотників на Кремль колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».
У березні 2022 року британська газета The Times повідомляла, що за тиждень Володимир Зеленський пережив щонайменше три спроби замаху. За даними видання, із завданням убити президента України до країни прибули два угруповання – найманці «ПВК Вагнер» і чеченські спецпризначенці, але їхнім планам нібито завадили співробітники ФСБ, які виступають проти війни. У січні 2023-го повідомлялося, що з початку російського вторгнення в Україну Зеленський пережив уже понад 12 спроб замаху, частині з яких допомогла запобігти ЦРУ.
Удар РФ по Селидовому: ще двоє людей можуть бути під завалами
Ще двоє людей можуть бути під завалами в Селидовомуна Донеччині – про це повідомили кореспонденту Радіо Свобода представники Державної надзвичайної служби.
Частина будівлі повністю обвалилася з четвертого по перший поверх. Як повідомив директор лікарні Ігор Кіяшко, під час обстрілу там були люди, вони поранені, їх доправили в інше місце.
Також пошкоджений корпус, розташований за кількадесят метрів.
«Ми всіх наших хворих, які були на лікуванні в нашій лікарні, скерували до найближчих до нас лікарень. Із колегами ми на зв’язку, вони перехопили», – сказав директор лікарні.
За словами Кіяшка, лікарня наразі скерувала «всі ресурси» на подолання наслідків і планує повернутися до штатної роботи за декілька днів.
Наразі відомо про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок російського удару по місту Селидове на Донеччині вночі проти 21 листопада. Удар прийшовся по лікарні у Селидовому і по шахті у передмісті.
ДБР заявило про «фінішну пряму» в розслідуванні справ Майдану
Державне бюро розслідувань заявило, що перебуває «на фінішній прямій» розслідування справ Майдану. У десяту річницю Євромайдану в ДБР уточнили, що за ці роки було порушено 82 кримінальні провадження, наразі винесено 40 вироків щодо 49 осіб.
«У жовтні ДБР завершило розслідування щодо найбільшої справи Майдану. Це масштабна справа щодо колишнього керівництва держави за організацію розгону і розстрілів демонстрантів 18 – 20 лютого 2014 року. Обвинувальний акт направлено до суду. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи – колишні високопосадовці», – йдеться в повідомленні.
Серед обвинувачених:
- експрезидент Віктор Янукович
- колишній міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко і його заступник
- ексголова СБУ (на той момент – Олександр Якименко)
- тодішній перший заступник голови СБУ, керівник Антитерористичного центру (Володимир Тоцький)
- ексміністр оборони України (Павло Лебедєв)
- начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (Станіслав Шуляк)
- виконувач обов’язків начальника ГУМВС України в Києві (Валерій Коряк)
- заступник начальника ГУМВС України – начальник міліції громадської безпеки
- командир ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в Києві.
Читайте також: «Будемо рухатися через апеляцію до касації» – адвокат родичів Небесної сотні про вироки ексберкутівцям
«Встановлено, що вони 18-20 лютого 2014 року віддавали накази й ухвалювали відповідні рішення щодо застосування працівниками правоохоронних органів без відповідних на те підстав і з порушенням норм чинного законодавства спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів у центрі столиці та припинення акцій протесту. Також посадовці організували штурм Майдану під виглядом «антитерористичної операції», а вранці 20 лютого наказали розстрілювати мітингувальників. Це робилося з перевищенням влади, службових повноважень, без жодних законних підстав», – йдеться в повідомленні.
У ДБР додали, що такі дії колишнього президента й екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центрі Києва, в тому числі до смерті 67 цивільних осіб.
Згадане кримінальне провадження об’єднує в собі 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту і налічує 1878 томів зібраних матеріалів, повідомили в бюро.
У ДБР також зауважили, що всього у 2023 році направлено до суду 28 обвинувальних актів стосовно 55 осіб.
«Зокрема, крім вищенаведеного кримінального провадження найближчим часом постануть перед судом й безпосередні виконавці розстрілів активістів Майдану. ДБР завершило розслідування щодо 13 колишніх правоохоронців. 20 лютого 2014 року в самому серці столиці міліціонери спецроти виконали наказ вищого керівництва і почали стріляти в мирних учасників мітингу. Тоді загинули 48 громадян, а 90 – зазнали поранення. На сьогодні колишні працівники міліції обвинувачуються у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, умисному вбивстві й викрадені табельної зброї. Слідству відомо, що обвинувачені переховуються на території країни-агресора і стали громадянами РФ, але це не звільняє їх від відповідальності», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними ДБР, цього року за результатами розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках у 2023 році повідомлено про підозру 66 особам.
Напередодні в Офісі генпрокурора повідомили, що в близько 60 справ, які стосуються Майдану, є ризик непритягнення до відповідальності фігурантів через закінчення строків давності.
«Це не стосується, наприклад, справ щодо осіб, які переховуються від слідства. Там термін давності притягнення до кримінальної відповідальності переривається. Так само це не стосується справ щодо особливо тяжких злочинів, в тому числі ті, за які передбачені покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Тобто по цих справах ризику немає. Йдеться про справи щодо тяжких злочинів, де встановлені особи, де справи впродовж тривалого часу розглядаються в судах», – розповів керівник Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013 — 2014 роках, Офісу генпрокурора Олексій Донський.
Донський додав, що для ОГП вкрай важливо, щоб ці справи розглядалися в «розумні строки» і закінчилися вироками.
Рада призначила Віталія Коваля головою Фонду держмайна
Верховна Рада підтримала призначення Віталія Коваля на посаду голови Фонду державного майна України. Про це повідомили народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
«За» проголосували 279 депутатів.
Віталій Коваль з 2019 року очолював Рівненську обласну держадміністрацію.
Верховна Рада звільнила 5 вересня Рустема Умєрова з посади керівника ФДМ і призначила його міністром оборони України. Відтоді ця посада була вакантною.
«Путін наслідує політику Сталіна, який влаштував Голодомор в Україні» – Тімоті Снайдер
Президент Росії Володимир Путін наслідує політику Сталіна, намагаючись знищити українську зернову інфраструктуру і спровокувати голод в різних куточках світу, сказав у відеозверненні професор Єльського університету Тімоті Снайдер під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
Він зауважив, що руйнування дамби в Новій Каховці, мінування території України, навмисне знищення портів, кораблів, зерносховищ робиться Росією для того, щоб чинити тиск на українців.
«Президент Путін намагається продемонструвати свій контроль над Україною, і тому оголошує лідерам країн Африки та Азії, що тепер він є господарем продовольства. Що він тепер має владу над голодом. Що він буде вирішувати, кому жити, а кому помирати. Що, звичайно, є дуже прямим відлунням 1930-х років і політики Сталіна», – наголосив Тімоті Снайдер.
На його думку, політика Путіна ґрунтується на впевненості у радянському минулому: «Він упевнений, що України не було, немає і бути не може, а тому все, що робиться проти українців, має бути виправдане. Так само, як Сталін і сталіністи були впевнені, що є одне певне майбутнє, єдиний певний комунізм, певний Радянський Союз, і тому все, що робилося в Україні, так чи інакше було виправдано».
Тімоті Снайдер також зазначив, що влаштований Сталіним Голодомор, який призвів до смертей мільйонів українців, «які не повинні були померти», стояв у витоків створення масштабної системи брехні, яку продовжує використовувати нинішня Росія.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі 30 країн у світі визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію на підтримку України і її перемоги у війні з Росією, яка, зокрема, містить рекомендацію про визнання Голодомору актом геноциду.
Представлені Іраном нові ударні дрони можуть бути складнішими для виявлення – Ігнат
Нові ударні безпілотники, представлені Іраном, можуть бути складнішими для виявлення силами протиповітряної оборони, повідомив речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Зараз уже з’явилися новини, що Іран новий «Шахед» випускає з реактивним двигуном, з різним наведенням радіолокаційним, є різні варіанти. Цей «Шахед» дуже реактивний, і він уже забарвлений у чорний матовий колір, що ще може ускладнити роботу, візуальну прив’язку до цього «Шахеда», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, поки що невідомо, чи закуповуватиме їх РФ.
«Але досвід такий у цих держав є», – додав Ігнат.
Раніше стало відомо, що в Ірані офіційно представили нову модифікацію ударного безпілотника Shahed.
Як повідомив «Мілітарний», в університеті аерокосмічних наук та технологій «Ашура» була представлена реактивна модифікація Shahed-136, що отримала назву Shahed-238 у трьох версіях з різними системами наведення. Окрім класичного варіанту з автономною системою наведення по інерціальній системі та сигналам GPS, також представили модифікації з інфрачервоною/оптичною та, ймовірно, радіолокаційною системами наведення.
Версія з інфрачервоною/оптичною системою наведення може застосовуватись для ураження теплоконтрастних цілей, зокрема, важливої військової техніки в тилу противника.
Фюзеляжі усіх трьох новинок мають нехарактерний для іранських безпілотників чорний колір, що може бути пов’язано із застосуванням радіопоглинаючих матеріалів.
З вересня 2022 року Мінфін США застосував дев’ять раундів санкцій, спрямованих на іранську програму БПЛА.
Іран постачає Росії безпілотники Shahed-136, якими Москва регулярно атакує територію України.
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що станом на 3 серпня Росія від початку повномасштабного вторгнення запустила по Україні 1961 «шахед».
FT: Чехія запропонувала обмежити пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні
Євросоюз обговорює пропозицію Чехії заборонити російським дипломатам вільно пересуватися Шенгенською зоною, пише газета Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.
За даними видання, Чехія пропонує видавати російським дипломатам візи і посвідки на проживання лише тієї країни, в якій вони працюють. Крім того, чеські представники хочуть, щоб країни Євросоюзу приймали у дипломатів лише біометричні паспорти, які найважче підробити.
Свою ідею Чехія пояснила тим, що на її територію «прибувають агенти ГРУ та інших служб» Росії – і це важко контролювати в рамках Шенгенської зони, сказав дипломат Євросоюзу.
Пропозиція Чехії обговорюється в рамках переговорів щодо 12-го пакету санкцій у відповідь на російське повномасштабне вторгнення в Україну.
Financial Times зазначає, що обговорення перебуває на ранній стадії, і пропозиція Чехії до пакету навряд чи увійде.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС вислали сотні російських дипломатів – Москва, як правило, відповідала дзеркально.
Розвідка Британії: Росія, ймовірно, готує простір для зимових ударів по інфраструктурі України
Росія, ймовірно, готує простір для можливих зимових ударів по інфраструктурі України, заявила розвідка Великої Британії.
«У період з 18 по 19 листопада 2023 року Росія запустила близько 50 ударних безпілотних літальних апаратів Shahed іранської розробки, головним чином у бік Києва. Їх запускали хвилями по двох напрямках – від Курська і Краснодара. Однією з цілей Росії, ймовірно, було виснажити протиповітряну оборону України, сформувати бойовий простір перед можливою зимовою кампанією ударів по енергетичній інфраструктурі України», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міноборони Британії.
У розвідці зауважили, що Росія вже майже два місяці утримується від запусків своїх головних крилатих ракет повітряного базування із важких бомбардувальників, «що, ймовірно, дозволило їй створити значні запаси цієї зброї».
«Росія, швидше за все, використає ці ракети, якщо повторить минулорічні спроби знищити критичну інфраструктуру України», – наголосили у розвідці.
Розвідка Британії і раніше заявляла, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Голова Євроради Мішель прибув до Києва
Голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив про прибуття в Україну.
«Приємно повернутися до Києва – серед друзів», – написав він у соцмережі Х.
Напередодні Україну відвідав міністр оборони США Ллойд Остін. 20 листопада Сполучені Штати повідомили про те, що надають Україні ще один пакет військової допомоги обсягом 100 мільйонів доларів.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
Зеленський вважає, що залучення генералів в політику ставить під загрозу єдність країни
Президент України Володимир Зеленський попередив генералів, що залучення в політику ставить під загрозу єдність країни. Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
У цьому контексті Зеленський нагадав про українських командирів, які пішли в політику після 2014 року, коли Росія анексувала Крим.
«Різні політичні сили штовхають військових у політику. Це було після 2014 року, коли кожна політична партія хотіла мати у своєму складі якихось військових, зірок війни, і я вважаю, що це була дуже велика помилка», – сказав він.
За його словами, «якщо військовий вирішив займатися політикою, це його право, тоді він має йти в політику, і тоді йому не до війни».
«Якщо ти ведеш війну з думкою про те, що завтра будеш займатися політикою або виборами, то на словах і на фронті ти поводишся як політик, а не як військовий, і я вважаю, що це величезна помилка», – додав президент.
Зеленський виключив проведення виборів, які мали б відбутися наступного року, наполягаючи на тому, що це незаконно в умовах воєнного стану, неможливо через війну і розділило б країну, коли люди зосереджені на боротьбі з російською агресією.
На початку листопада головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний порівняв ситуацію на полі бою з «патовою ситуацією», схожою на бойові дії під час Першої світової війни, і попередив, що не слід очікувати «жодного глибокого і красивого прориву» з боку українських військ найближчим часом. Проте Зеленський згодом це заперечив, заявивши, що «війна не зайшла в глухий кут». Ці заяви викликали припущення про розбіжності між Залужним і Зеленським.
Згодом радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в етері Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») сказав, що колонка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для видання The Economist не свідчить про розбіжності між цивільним та військовим керівництвом країни.
6 листопада Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
ООН зафіксувала загибель понад 10 тисяч цивільних в Україні через агресію Росії
Від початку повномасштабного вторгнення Росії ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
«Десять тисяч загиблих цивільних осіб – це похмура віха для України, – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії. – Війна Російської Федерації проти України триває вже 21-ий місяць і загрожує перетворитися на тривалий конфлікт, що потягне за собою втрати людських життів, масштаби яких годі й уявити».
У місії зауважили, що наведені дані відображають кількість випадків загибелі цивільних осіб, верифікованих шляхом застосування власної методології, і попередили, що справжня цифра може бути значно вищою, оскільки перевірка таких даних є складною і займає певний час.
В ООН зауважують: їхній моніторинг показує, що значна кількість випадків загибелі й поранення цивільних трапляється далеко від лінії фронту, головним чином через застосування збройними силами РФ далекобійних ракет і баражуючих боєприпасів, які вражають цілі у населених пунктах по всій країні.
«За останні три місяці майже половина випадків загибелі й поранення цивільних осіб сталася далеко від лінії фронту. Можна констатувати, що в Україні зараз немає повністю безпечних місць», – заявила Даніель Белль.
Зокрема, у місії звернули увагу на російський удар по місту Селидове на Донеччині 15 листопада, коли внаслідок влучання ракети в чотириповерховий житловий будинок загинули чотири цивільні людини.
«Інцидент в місті Селидове минулого тижня є типовим прикладом атак, які призводять до загибелі й поранення цивільного населення. Протягом останніх трьох місяців із серпня по жовтень, переважна більшість підтверджених випадків загибелі й поранення серед цивільного населення, що становили 86% від загальної кількості, сталася на території, підконтрольній уряду України. Більшість випадків сталася в результаті застосування зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, наприклад, артилерійських снарядів, касетних боєприпасів, ракет і баражуючих боєприпасів», – наголосили в ООН.
Станом на 21 листопада Офіс генерального прокурора України зареєстрував 113 522 провадження про ймовірні воєнні злочини і злочини агресії. За даними ОГП, 681 представник військово-політичного керівництва Росії є підозрюваним.
Удар РФ по лікарні й шахті на Донеччині: число загиблих і постраждалих зросло
Число загиблих внаслідок нічного російського удару по місті Селидове на Донеччині зросло до двох, поранених – до восьми, повідомив виконувач обов’язків голови обласної військової адміністрації Ігор Мороз. Раніше повідомляли про одного загиблого і шістьох поранених.
«Ворог продовжує цілеспрямовано бити по цивільних і нищити цивільну інфраструктуру – цього разу удар прийшовся по лікарні у Селидовому і по шахті у передмісті. Серед жертв цієї атаки одна людина загинула у лікарні і одна – на території шахти», – повідомив він.
За словами Мороза, внаслідок удару по шахті пошкоджені сім будівель, 14 легкових автомобілів і п’ять автобусів, у лікарні частково зруйновані поліклініка, інфекційне і приймальне відділення.
У Донецькій обласній прокуратурі повідомили про досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
У прокуратурі уточнили, що російська армія вдарила по Селидовому, ймовірно, з ракетного комплексу С-300.
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К». За повідомленням, ракети С-300 загарбники запустили на Донецькому напрямку.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Тітушки» на російських автобусах»: Євромайдан на півдні України. Як це було?
Як проходила Революція гідності на півдні України? Що згадують учасники протестів, чи відбувалися сутички у регіоні? Наскільки за 10 років змінилися настрої місцевого населення щодо євроінтеграції, НАТО і Росії? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».