Ексрадник Меркель сподівається, що Німеччина надасть ракети Taurus не пізніше, ніж через місяць
Німеччина може ухвалити рішення про надання далекобійних крилатих ракет Taurus Україні не пізніше, ніж через місяць – таке сподівання в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода висловив голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсґен.
«Я сподіваюся, що найпізніше це станеться на Мюнхенській безпековій конференції, яка відбудеться через місяць», – сказав Гойсґен, відповідаючи на запитання, коли, на його думку, Німеччина надасть Україні ракети Taurus.
Він висловив припущення, що ситуація з постачанням крилатих далекобійних ракет може бути подібною із наданням Києву танків Leopard 2: «Ви можете пам’ятати, що коли точилися дебати щодо танків Leopard, тоді теж неохоче до цього спочатку поставилися, але зрештою змінили думку і таки надали Україні ці важливі танки».
Гойсґен, ексрадник колишньої канцлерки Ангели Меркель, також сказав, що вважатиме надання ракет Taurus «важливим доповненням арсеналу ЗСУ».
Питання про надання Україні ракет Taurus німецький Бундестаг може розглянути вже 17 січня. Відповідну пропозицію планує внести опозиційний блок ХДС/ХСС. Проти такого рішення раніше виступав канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Раніше він закликав членів Європейського союзу надати більше військової підтримки Україні цього року в її боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії.
Упродовж приблизно пʼятьох місяців позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
За даними видання Bild, Німеччина не надіслала Києву офіційну відмову, але непублічно дала зрозуміти, що поки що ракети Taurus не постачатимуться. Канцлер Олаф Шольц залишає цей варіант відкритим на майбутнє, але таке постачання вважається малоймовірним.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
6 серпня 2023 року депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus, зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
ЗСУ нищать російську авіацію над Азовом. Чи вдасться Україні відвоювати небо на півдні?
Як Збройним силам України вдалось знищити російські літаки над Азовським морем? Наскільки вони мали важливе значення для армії Росії та які функції виконували? Чи мають ЗСУ можливості для збиття подібних літаків у повітряному просторі України та Росії? Як ураження цих літаків вплине на південний фронт? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
СБУ і ДБР кажуть, що викрили концерн, який постачав матеріали для фортифікацій до РФ
Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань виявила концерн на Житомирщині, який постачав матеріали для фортифікаційних загороджень російської армії, заявила пресслужба СБУ.
У відомстві кажуть, що, незважаючи на повномасштабне вторгнення, концерн продовжив бізнес із країною-агресором і за 2022 рік поставив до РФ товарів на суму в понад 1,5 мільйона доларів.
«Отримані товари російські замовники використовували для створення загороджувальних систем по периметру військових об’єктів на території РФ і на тимчасово окупованій частині України», – йдеться в повідомленні.
У СБУ стверджують, що підозрювані працювали за схемою «перерваного транзиту»: спочатку продукція, виготовлена на замовлення нібито іноземної компанії, потрапляла до Європи, а після її отримання товар відправляли до РФ під маркою комерційної структури з Близького Сходу. У кінці товар потрапляв до російських компаній, що обслуговують армію Росії, кажуть в СБУ.
У ДБР додали, що спільно з СБУ наприкінці грудня 2023 року провели обшуки у приміщеннях концерну і місцях проживання його топменеджерів і вилучили речі й документи, «які свідчать про провадження операційної діяльності підприємств концерну на території України і Росії».
За даними Державного бюро розслідувань, наразі затримали двох топменеджерів концерну, яким оголосили про підозру за статтею про пособництво державі-агресору, вчинене організованою групою.
Щонайменше ще троє учасників групи, у тому числі її організатор, перебувають за межами України, їм повідомлять про підозру заочно, кажуть у ДБР.
Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі до 12 років позбавлення волі.
У ДБР також додали, що вирішується питання щодо арешту майна підприємств і передачі їх в АРМА.
Назви концерну правоохоронці не наводять, позиція компанії щодо обшуків і підозр наразі невідома.
За даними численних розслідувань, попри санкції, виробники знаходять способи постачання комплектуючих для армії РФ.
Наприклад, як писалося в грудні видання The Insider, кілька компаній США, Японії, Південної Кореї, Німеччини, Італії, Фінляндії й інших країн продовжували продавати російським оборонним постачальникам верстати та компоненти, що використуваються для танків «Армата» і «Прорив». НАЗК у грудні внесло до списку «спонсорів війни» китайську компанію Shandong Odes Industry Co, заявивши, що вона продавала свої всюдиходи Міністерству оборони Росії для потреб російської армії.
Примусити не можна, але після обстрілів охочих більше – представник ОВА про евакуацію на Харківщині
Від моменту оголошення обов’язкової евакуації у Кіндрашівській і Курилівській громадах Куп’янського району Харківщини евакуювали двох людей, але ще 70 людей звернулися на гарячу лінію з бажанням виїхати, заявив ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Іван Сокол, директор департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації.
За його словами, запити зараз опрацьовують, людей евакуюють найближчим часом.
Обов’язкова евакуація не є примусовою, але органи місцевої влади закликають громадян не нехтувати цією можливістю, каже Сокол.
«На жаль, є випадки, коли ворог вже під населеним пунктом, а люди відмовляються евакуйовуватися. На даний момент примусити у законний спосіб їх фактично не можна. Це не стосується, звісно ж, дітей до 18 років. Щодо дітей, цілком можливо, що в разі погіршення обстановки буде прийнято рішення щодо примусової евакуації дітей з одним із батьків», – додав чиновник.
За словами директора департаменту цивільного захисту Харківської ОВА, у 27 населених пунктах, з яких закликають виїжджати, наразі проживає понад три тисячі дорослих і 279 дітей. Втім, у випадку погіршення становища в регіоні, евакуація може стати примусовою.
Сили РФ почали частіше атакувати артилерією, ракетами і керованими авіабомбами населені пункти Харківщини і під ударом опиняються цивільні, каже Сокол.
«Прошу користуватися можливістю евакуюватися завчасно, щоб не було випадків, коли люди дзвонять в останню мить. Дуже прикро, але в нас є трагічний випадок серед волонтерів, які проводили евакуацію. Є загиблі через те, що люди запізно звернулися і під час евакуації піддалися ворожому обстрілу», – сказав він.
16 січня через безпекову ситуацію влада Харківщини запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської і Курилівської громад.
Місцева влада обіцяє, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Розвідка Британії оцінила наслідки збиття ЗСУ російського літака А-50
Після ураження ЗСУ російського літака А-50, ймовірно, буде змушена переглянути операційні зони своїх літаків, заявляє міністерство оборони Великої Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Зазначається, що ураження розвідувального літака А-50 має важливе значення для України, ймовірно, тепер Росія буде змушена переглянути повітряне спостереження над районом бойових дій.
За даними британської розвідки, Військово-повітряні сили Росії мають ще вісім літаків А-50, які, ймовірно, можуть покрити безпосередні оперативні наслідки, але збільшення навантаження на інші літаки у поєднанні з втратою екіпажу, ймовірно, обмежить довгострокову стійкість місії.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті звернули увагу на повідомлення про те, що операції російської тактичної авіації скорочуються поблизу Азовського моря, і можливості російської авіації можуть бути погіршені після того, як українські сили знищили російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 і завдали серйозних пошкоджень російському десантному літаку Іл-22 вночі 14 січня.
15 січня українські медіа з посиланням на свої джерела повідомляли, що ввечері 14 січня українські військові збили над акваторією Азовського моря російський літак А-50, а також підбили ІЛ-22.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний згодом підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили російські літаки А-50 та Іл-22.
У Міноборони РФ ці дані не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 331 літак. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
Президентка Єврокомісії: впевнена, що 27 держав ЄС нададуть Україні додаткові кошти
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила впевненість у тому, що 27 держав-членів Євросоюзу знайдуть рішення для надання коштів Україні.
Фон дер Ляєн сказала про це під час виступу в Європарламенті 17 січня.
«Остання Європейська рада продемонструвала політичну волю підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Але ми маємо підтримати це рішення адекватним фінансуванням. Ми запропонували гарантувати Україні стабільне і значне фінансування протягом наступних чотирьох років, щоб підтримати щоденне функціонування держави, стабілізувати економіку, наблизити її до нашого союзу. Все це вимагає оновленого бюджету ЄС… Я впевнена, що ми ухвалимо рішення 27 держав, що це можливо», – сказала президентка ЄК.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан і голова уряду Словаччини Роберт Фіцо напередодні висловили схожі думки щодо фінансової допомоги Україні. 16 січня в Будапешті після переговорів із Фіцо, Орбан заявив, що, як і раніше, виступає проти виділення Україні 50 мільярдів євро впродовж чотирьох років безпосередньо з бюджету ЄС.
При цьому Орбан визнав, що ЄС має допомогти Україні, і запропонував придумати для цього інший механізм, який «не завдав би шкоди бюджету ЄС». За його словами, країни Євросоюзу мають виділити на підтримку Україні кошти зі своїх власних бюджетів пропорційно до обсягу свого ВВП.
Фіцо заявив, що Словаччина підтримає пропозиції, з якими Угорщина виступить на саміті ЄС 1 лютого, хоча прямо і не сказав, що заблокує виділення 50 мільярдів з бюджету ЄС, якщо до голосування з цього питання все ж таки дійде.
Міненерго: у Харкові через ракетний удар РФ низка споживачів залишилася без світла і газу
У Харкові внаслідок російського ракетного удару знеструмлені 43 побутових і вісім юридичних споживачів, без газу 170 абонентів, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
Відновлювальні роботи розпочнуться, коли енергетики отримають дозвіл від ДСНС, зауважують в міністерстві.
У Міненерго також додають, що енергетики заживили більшість абонентів, які були знеструмлені через негоду. Водночас залишаються без напруги 10 населених пунктів у Кіровоградській області, загалом – 1,1 тисячі споживачів, а через російський удар, який стався минулої доби, в області залишається знеструмленим 71 споживач.
Близько 9:00 у ДСНС повідомляли, що ліквідація наслідків російського удару в Харкові триває.
За даними влади і військових, ввечері 16 січня російські війська завдали удару по Харкову двома ракетами С-300, які випустили з Бєлгородської області РФ. Внаслідок цієї атаки РФ, за останніми даними, поранені 17 людей, 14 з яких перебувають у лікарні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Процес вступу України в НАТО можна почати до завершення війни – Дуда
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що розпочати процедуру вступу України в НАТО можна до завершення війни. Як повідомила канцелярія Дуди, він сказав про це після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у швейцарському Давосі.
Водночас президент Польщі вважає, що вступ України в НАТО, поки триває повномасштабна війна з Росією, є неможливим.
«Під час війни це (вступ – ред.) неможливо, але я вважаю, що Україна має отримати запрошення в НАТО, що запустить процес обговорення цього питання у національних парламентах країн-членів Альянсу. Цей процес міг би тривати, і це дуже важливо для морального духу захисників України», – сказав президент Польщі.
Також Дуда додав, що Україна «має прагнути до повноправного членства в ЄС».
Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на економічному форумі в Давосі Анджей Дуда також обговорив необхідну підтримку, яка потрібна Україні для захисту від російської агресії.
Зеленський після зустріч з Дудою заявив, що вони обговорювали ситуацію на полі бою і подальшу оборонну підтримку України.
Напередодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі з президентом України заявив, що Україна нині ближча до Альянсу, ніж будь-коли раніше.
Як засвідчило опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді минулого року, 78% опитаних українців проголосували б за вступ України до Європейського союзу, 77% – за вступ до НАТО в разі проведення такого референдуму. При цьому нині проти вступу до ЄС і НАТО – лише 5% респондентів, заявили соціологи.
У липні 2023 року відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Байден запросив лідерів Конгресу до Білого дому, щоб обговорити допомогу Україні
Президент США Джо Байден запросив лідерів Конгресу до Білого дому 17 січня для переговорів щодо продовження допомоги Україні, повідомив Білий дім після того, як президент Володимир Зеленський закликав Захід бути єдиним у підтримці України.
Байден прийме лідерів Палати представників і Сенату, «щоб обговорити критичну важливість його додаткового запиту щодо національної безпеки», повідомила журналістам 16 січня речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
За її словами, Байден наголосить, «наскільки важливо рухатися далі» з цього питання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив минулого тижня, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Зеленський виступив 16 січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, окресливши потреби України в посиленні можливостей протиповітряної оборони під час переговорів із держсекретарем США Ентоні Блінкеном і радником із національної безпеки Джейком Салліваном.
«Ми повинні отримати перевагу в повітрі для України, – сказав Зеленський. – Так само, як ми отримали перевагу в Чорному морі, ми можемо це зробити. Це дозволить мати прогрес... Партнери знають, що потрібно і в якій кількості».
Пізно ввечері 16 січня Білий дім повідомив, що Байден розмовляв по телефону з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, і вони «скоординували постійну непохитну підтримку України з боку своїх країн на тлі агресивної війни Росії».
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні зросли майже до 373 тисяч осіб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 372 820 своїх військових, зокрема 730 – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 17 січня.
Серед інших втрат Росії в Генштабі ЗСУ звернули увагу на такі:
- танки ‒ 6126 (13 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11372 (+14)
- артилерійські системи – 8811 (+10)
- РСЗВ – 964 (+3)
- засоби ППО ‒ 653
- літаки – 331
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6884 (+7)
- крилаті ракети ‒ 1817 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11755 (+24)
- спеціальна техніка ‒ 1367 (+2).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
14 людей перебувають у лікарні після вечірнього удару Росії по Харкову – влада
У Харкові після вечірнього ракетного удару в лікарнях перебувають 14 людей, загалом були поранені 17 цивільних, але трьом надали допомогу на місці, повідомила місцева влада.
«43-річна жінка – у вкрай важкому стані, вона отримала тяжке проникаюче поранення. Також у важкому стані 39-річна жінка. Інші – у середньому і легкому станах. Крім того рятувальники евакуювали 30 людей», – написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За словами мера Харкова Ігоря Терехова, внаслідок ракетного удару були пошкоджені близько 20 житлових будинків, 14 автівок розтрощено.
«На місці продовжують роботи усі відповідні служби. Усім, хто цього потребує, надається уся необхідна допомога», – додав Терехов.
За даними влади, 16 січня після 21:42 російські війська завдали двох ударів по Харкову ракетами С-300 з боку російського Бєлгорода.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харків практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
ВМС: Росія тримає в Чорному морі носій ракет із 8 «Калібрами»
У Чорному морі станом на 08:00 17 січня чергують чотири російські кораблі, серед яких – один носій «Калібрів» із загальним залпом до восьми крилатих ракет, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
За повідомленням, в Азовському і Середземному морях перебуває по одному російському кораблю.
Вранці 15 січня повідомляли, що у Чорному морі чергують 10 російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр». Згодом РФ зменшила своє корабельне угруповання, і 16 січня ВМС України повідомляли про п’ять кораблів РФ.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Макрон анонсував візит до Києва й оголосив про поставку ракет і бомб Україні
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про плани поставити в Україну нову партію з близько 40 крилатих ракет великої дальності SCALP, а також «кілька сотень» бомб.
Макрон заявив журналістам на пресконференції 16 січня, що пріоритетом Європи має бути «не дати Росії перемогти».
«Дозволити Росії перемогти означало б визнати, що міжнародне право не поважається», – сказав він.
Президент Франції також повідомив, що здійснить візит до Києва в лютому. Під час цього візиту йтиметься про двосторонню угоду про гарантії безпеки між Києвом і Парижем, схожу на домовленість, узгоджену між Києвом і Лондоном.
У серпні 2023 року стало відомо, що Україні вже передали всі крилаті далекобійні ракети SCALP, які влада Франції обіцяла надати в рамках першої партії допомоги.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
Аналітики неодноразово заявляли, що Захід повинен продовжувати і посилювати військову підтримку України, щоб запобігти перемозі Росії у початій нею війні.
Генштаб повідомив про 98 бойових зіткнень на фронті і 19 збитих «Шахедів»
У ніч на 17 січня російські війська завдали чергового авіаційного удару по Україні, застосувавши 20 ударних безпілотників типу Shahed-136/131, з яких українські сили збили 19, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ уточнили, що війська РФ запустили «Шахеди» з району російського Приморсько-Ахтарська, а дві зенітні керовані ракети С-300 – з Бєлгородської області Росії в напрямку Харкова. Протиповітряна оборона працювала у межах Запорізької, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Кіровоградської областей, додали військові.
За даними Генштабу, на фронті відбулося 98 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав чотири ракетних і 29 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Наприкінці минулої доби російські окупанти завдали ракетних ударів по центральній частині міста Харків. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали лікарня, приватні й багатоквартирні житлові будинки, інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
Як повідомили у командуванні, протягом минулої доби українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, найбільше на Авдіївському (35), Лиманському (28) і Мар’їнському (17).
«На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби противник здійснив шість безуспішних штурмів позицій наших військ», – йдеться у зведенні.
Раніше влада Одещини повідомила, що російські війська у ніч на 17 січня атакували Одесу ударними дронами, троє людей поранені, є пошкодження цивільної житлової інфраструктури.
Путін створює інформаційні умови для майбутньої ескалації проти балтійських країн – ISW
Президент Росії Володимир Путін значно активізував давні зусилля Кремля зі створення інформаційних умов для майбутньої ескалації проти балтійських країн, ймовірно, як частину його ширшої спроби послабити НАТО, пише в своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«16 січня Путін заявив, що Латвія та інші країни Балтії «викидають [етнічних] росіян» зі своїх країн і що ця ситуація «безпосередньо впливає на безпеку [Росії]»… Путін тривалий час використовував широке визначення суверенітету Росії і применшував суверенітет колишніх радянських республік, і Росія тривалий час стверджувала, що має право захищати своїх «співвітчизників за кордоном», зокрема етнічних росіян і російськомовних за межами російських кордонів», – йдеться в повідомленні.
В ISW заявили, що наразі не бачать ознак того, що російський напад на країни Балтії є неминучим або ймовірним, але «Путін, можливо, створює інформаційні умови для майбутніх агресивних дій Росії за кордоном під приводом захисту своїх «співвітчизників».
Аналітики нагадали, що в середині грудня 2023 року Путін погрожував Фінляндії і «повторив заяви, які демонструють, що він продовжує вимагати змін в альянсі НАТО, які означали б його демонтаж».
«Раніше ISW вже заявляв, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не для того, щоб захистити Росію від загрози з боку НАТО, а для того, щоб послабити і остаточно знищити НАТО – ціль, яку він досі переслідує. Кремль і пов’язані з Кремлем суб’єкти нещодавно сприяли інформаційним операціям і застосовували тактику гібридної війни, спрямовану на дестабілізацію НАТО, і тепер, можливо, створюють інформаційні умови для можливих майбутніх агресивних дій Росії проти країн НАТО і їхніх сусідів», – йдеться у звіті.
Через зміни до імміграційного законодавства Латвії дозволи на проживання в країні для російських громадян стали недійсними у вересні 2023 року, і їм треба було пройти загальну процедуру для отримання статусу постійного жителя у Латвії, зокрема скласти іспит із латиської мови.
У грудні 2023 року Управління у справах громадянства й міграції Латвії заявило, що країна депортує близько 1200 громадян Росії, які не подали заяву на новий вид на проживання до встановленого терміну.
Днями прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Чиновниця в інтерв’ю виданню The Times посилалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
«Це дуже залежить від того, як ми зможемо зберегти нашу єдність і нашу позицію щодо України. Тому що Росії потрібна пауза, і ця пауза – для того, щоб зібрати свої ресурси і сили. Слабкість провокує агресорів, тому слабкість провокує Росію», – каже вона.
Росія вночі атакувала Одесу дронами: троє людей поранені, 130 – евакуювали
Російські війська у ніч на 17 січня атакували Одесу ударними дронами, троє людей поранені, є пошкодження цивільної житлової інфраструктури, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, поранені 62-річний чоловік і жінки 1955 і 1995 років народження. В якому вони стані, Кіпер не уточнив, зауваживши, що медики надають необхідну допомогу.
Він також повідомив, що із пошкодженого будинку евакуювали 130 мешканців.
Сили оборони півдня України пізніше уточнили, що війська РФ атакували південні регіони ударними дронами типу Shahed-131/136.
«Протягом майже трьох годин працювали підрозділи протиповітряної оборони. По одному дрону знищено на Миколаївщині і Кіровоградщині. Основні зусилля ворог сконцентрував на ударах по Одесі. Дрони-камікадзе заходили на критично низькій висоті з акваторії Чорного моря», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, на Одещині 11 дронів збили на підльоті до узбережжя, переважна більшість впали в море. «Але уламками кількох збитих дронів і вибуховою хвилею пошкоджено багатоквартирні будинки, крамниці, приватні автівки містян у Приморському районі Одеси. У кількох локаціях сталися займання: горіли квартири і автівки мирних мешканців міста. Вогнеборці оперативно ліквідували пожежі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Шольц: Німеччина надасть Україні військові товари на понад 7 мільярдів євро в 2024 році
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 16 січня провів телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Джо Байденом.
Пресслужба канцлера заявила, що розмова стосувалася підтримки України та ситуації на Близькому Сході.
Як заявив сам Шольц, обидва політики погодилися в тому, що хочуть продовжувати надавати Україні фінансову, гуманітарну та військову підтримку.
«Сьогодні я розмовляв з президентом США по телефону. У 2024 році Німеччина надасть (Україні – ред.) військові товари на суму понад сім мільярдів євро», – заявив він.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час брифінгу також підтвердив розмову:
«Президент розмовляв сьогодні з канцлером Шольцем у рамках нашої тісної координації, звичайно, з Німеччиною з низки важливих питань. І це, звісно, включає підтримку України та важливість цієї підтримки».
Кірбі додав, що радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван відвідує Давос, де триває саміт Всесвітнього економічного форуму, де зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 9 січня закликав членів Європейського союзу надати більше військової підтримки Україні цього року в її боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Зеленський обговорив із Дудою євроінтеграцію України та відносини з Польщею
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із польським колегою Анджеєм Дудою у Давосі – про це він повідомив у своїх соцмережах наприкінці доби 16 січня.
«Обговорили наші двосторонні відносини, зокрема взаємодію на треку європейської інтеграції України. Скоординували наші позиції напередодні Вашингтонського саміту НАТО», – заявив він.
Зеленський додав, що розмова також стосувалася ситуації на полі бою та подальшої оборонної підтримки України.
Канцелярія Дуди також повідомила про його зустріч із президентом України, зазначивши, що вони говорили про поточну ситуацію «на полі бою і в суспільстві».
«Я запевнив президента Зеленського, що наша політика щодо України буде стабільною і надалі залишатиметься політикою підтримки», – йдеться в коментарі президента Польщі.
Він додав, що Зеленський може «спокійно» почати переговори з головою польського уряду Дональдом Туском у Києві за кілька днів.
Туск анонсував свій візит до Києва минулого тижня. Він повідомляв, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України, проблеми польських перевізників.
Зеленський і Дуда провели телефонні переговори 9 січня. Серед іншого, вони обговорили питання «взаємодії в оборонній сфері з акцентом на ключових потребах Сил оборони України».
Обстріли Харкова: кількість постраждалих зросла до 17 – місцева влада
Внаслідок російського удару по Харкову зросла до 17 людей, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Кількість постраждалих внаслідок удару РФ збільшилася до 17 осіб. У важкому стані залишаються дві жінки», – написав він у своєму телеграмі.
Ще 12 людей госпіталізовані в середньому та легкому станах, додав голова області. Троє людей отримали медичну допомогу на місці та відмовилися від госпіталізації.
Мер обласного центру Ігор Терехов водночас повідомляє про одного постраждалого у важкому стані. Також постраждали щонайменше 10 житлових будинків.
«Зранку департамент ЖКГ продовжить обстеження периметру сьогоднішнього обстрілу і буде уточнена інформація», – додав він.
Місцева влада повідомила про російський обстріл середмістя Харкова увечері 16 січня.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські війська обстріляли середмістя Харкова, ОВА повідомляє про 16 постраждалих
Російські війська завдали ударів по Харкову, повідомила місцева влада.
За попередніми даними, місто обстріляли ракетами С-300, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину внаслідок ударів РФ по середмістю Харкова – 16 постраждалих. Дві жінки – у тяжкому стані», – заявив він.
Перед цим голова ОВА заявив про пошкодження цивільної житлової інфраструктури.
Мер міста Ігор Терехов заявив, що удари були спрямовані на центр міста:
«Саме туди, де немає жодної військової інфраструктури, і саме туди, де житлова забудова. ДСНС вже працюють на місцях прильотів. Є інформація щодо поранених».
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.