Протягом доби відбулося понад 80 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Від початку доби 25 лютого авіація сил оборони завдала ударів по 7 районах зосередження особового складу російських військових, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За інформацією відомства, протягом доби відбулося 81 бойове зіткнення.
«На Куп’янському напрямку сили оборони відбили 5 атак в районі населеного пункту Табаївка Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка Харківської області», – кажуть у ЗСУ.
Водночас на Бахмутському напрямку силами оборони відбито 5 атак противника в районах населених пунктів Іванівське та Кліщіївка Донецької області, «де ворог намагався покращити своє тактичне положення. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Костянтинівка, Курдюмівка, Майорськ, Північне та Залізне Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 18 атак ворога в районі населених пунктів Сєверне, Степове, Бердичі, Ласточкине, Невельське Донецької області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Нью-Йорк, Очеретине, Желанне, Бердичі, Ласточкине, Яснобродівка, Нетайлове Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали близько 25 населених пунктів, серед них Новобахмутівка, Очеретине, Первомайське, Невельське Донецької області», – інформують у Генштабі ЗСУ.
Відомо також, що на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районі Новомихайлівки Донецької області, «де ворог 18 разів намагався прорвати оборону наших військ; нашими захисниками відбито понад 10 атак противника в районах населених пунктів Георгіївка, Побєда та Красногорівка Донецької області».
«На Запорізькому напрямку силами оборони відбито 6 атак противника в районі Роботиного та 1 атаку в районі Гуляйпільського Запорізької області. Ворог завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Оріхів, Мала Токмачка, Роботине Запорізької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 10 населених пунктів, серед них Новодарівка, Малинівка, Мала Токмачка та Роботине Запорізької області», – йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.
Відомо, що протягом доби авіація сил оборони завдала ударів по 7 районах зосередження особового складу та 2 позиціях зенітних ракетних комплексів російських військових.
«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по позиції артилерії противника», – підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.
Атака дронів по Одесі: в лікарні померла жінка, яку витягнули з-під завалів – влада
В Одесі збільшилась кількість жертв внаслідок атаки російськими дронами-камікадзе 23 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«На жаль, кількість жертв російської дронової атаки на Одесу (23.02.2024) збільшилася. У лікарні померла жінка 1952 р.н., яку рятувальники витягнули з-під завалів, під якими одеситка пробула близько двох годин», – повідомив Кіпер.
Відомо, що 72-річна жінка отримала термічні опіки 40% поверхні тіла та переломи кінцівок.
Раніше, ввечері 23 лютого, голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер зазначив, що внаслідок атаки сил РФ сталось руйнування житлового будинку в Одесі, з наступним руйнуванням будівлі. Загинув чоловік, раніше було відомо про двох постраждалих.
«Поранені у важкому стані доставлені до лікарні. Тривають пошукові роботи та гасіння пожежі, під завалами можуть перебувати люди», – зазначили у відомстві.
Також 23 лютого в Одесі російські безпілотники поцілили і в обʼєкт цивільної інфраструктури, повідомив опівночі 23 лютого голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зеленський щодо контрнаступу: «плани України були на столі у Кремля ще до початку дій»
Збройні сили України вже мають новий план контрнаступу, але «про нього знатимуть лише декілька осіб в державі», розповів президент Володимир Зеленський на пресконференції 25 лютого.
У нього запитали, чи буде Україна робити ще один контрнаступ, та як буде діяти у цьому випадку.
«Головне мати план. І цей план є. Я не зможу вам сказати деталі цього плану. Я поясню вам: чим менше людей знає плани української армії, тим швидше буде перемога і неочікуваний результат для росіян», – розповів Зеленський.
Водночас він заявив, що «план контрнаступу України у 2023 році, на жаль, був відомий росіянам ще до його початку».
«Скажу відверто, наші контрнаступальні дії минулого року (2023 року – ред.) були на столі Кремля ще до того, як почалися контрнаступальні дії. Крапка», – сказав він.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) до другої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну заявив, що президент Росії Володимир Путін «залишається смертельною загрозою» для НАТО, а також для України.
Аналітики наголосили, що ситуація на полі бою нині – «важка, але далеко не безнадійна».
В інтерв’ю Fox News президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Американський Інститут вивчення війни (ISW), коментуючи слова президента Зеленського, заявив, що брак західної безпекової допомоги «може створити невпевненість і обмеження для таких операцій».
«Нестача матеріальних засобів, ймовірно, змушує українські сили ощадливо використовувати матеріальні засоби, а затримки західної допомоги з безпеки, ймовірно, продовжуватимуть створювати невизначеність в українських оперативних планах і обмежувати підготовку до майбутніх контрнаступальних операцій», – вважають аналітики.
Президент США Джо Байден вказував на те, що українській армії потрібні боєприпаси, і закликав Палату представників ухвалити двопартійний додатковий законопроєкт про національну безпеку, «поки не пізно».
Як змінився масштаб війни Росії проти України та чи може вона знову зрости?
Вже два роки Україна відбиває російське повномасштабне вторгнення на фронті протяжністю у сотні кілометрів. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розбираються у тому, як сильно змінився масштаб війни, починаючи з 2022 року.
Які ресурси залучені у протистояння України і Росії зараз та із чим ще доведеться зіткнутися українським військовим? Дивіться і читайте про це за лінком
В Україні внаслідок війни зруйновані вщент 400 закладів освіти – МОН
В Україні внаслідок повномасштабної війни з Росією пошкоджень зазнала кожна сьома школа, розповів заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець під час форуму «Україна. Рік 2024» у неділю, 25 лютого.
«Понад 3,5 тисячі закладів освіти зазнали тих чи інших руйнувань, майже 400 повністю зруйновані. Майже 14 млрд доларів потрібно для відновлення освітньої інфраструктури за останніми оцінками Світового банку», – сказав Кудрявець.
За його словами, частину освітніх закладів, які були пошкоджені, відновити неможливо.
Заступник міністра наголосив, що «руйнування освітньої інфраструктури призводить до порушення доступу дітей та молоді до освіти, впливає на якість навчання, соціалізацію, інтегрованість до суспільства».
«Майже мільйон дітей перебувають на дистанційній формі навчання, коли вони взагалі не можуть мати персональної комунікації, соціалізації зі своїми друзями та вчителями. Мільйон дітей мають доступ до змішаної форми навчання. Це означає, що вони не можуть мати постійне навчання вживу, але мають можливість іноді відвідувати школу», – сказав Кудрявець.
Раніше стало відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком у середині лютого 2024 року.
RDNA3 – це оцінка збитків і потреб на відновлення України, над якою спільно працюють уряд, Світовий банк, Єврокомісія, ООН та інші партнери. Вона включає завдання від Багатосторонньої координаційної платформи донорів, а також інвестиційні пріоритети уряду України щодо відновлення країни.
Двоє людей загинуло через підрив міни на Харківщині – ОВА
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що два жителі селища Слатине загинули через підрив міни.
«Близько 16 години біля населеного пункту Великі Проходи Харківського району від підриву на міні загинули двоє чоловіків 32 та 19 років. Обоє – мешканці села Слатине», – написав Синєгубов у телеграмі.
В обласній адміністрації наголосили: «якщо ви знайшли вибухонебезпечний предмет, в жодному разі не чіпайте його та відійдіть на безпечну відстань якомога далі».
16 лютого Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила, що через підрив протипіхотної міни у полі поблизу села Довгеньке на Харківщині загинули дві людини, ще одна людина була поранена.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей.Крім того, поранень дістали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
«Довга бесіда в різних тональностях»: Зеленський про зустріч із Путіним у 2019 році
Президент України Володимир Зеленський розповів про зустріч із лідером Росії Володимиром Путіним у Парижі 9 грудня 2019 року «за закритими дверима», яка відбулася під час саміту в «нормандському форматі».
«У нас була довга бесіда в різних тональностях. Я йому (президенту РФ Володимиру Путіну – ред.) говорив, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення не працююча... Я показував: подивись, за який час ми відвели. Я йому показав, що ми будемо 20 років відводити, це значить, що ми будемо 20 років знаходитись у стані замороженого конфлікту, який говорить про те, що війна не закінчилась. Ось про що ми говорили. Дуже довго про це говорили, торгувались», – згадав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції 25 лютого у Києві.
Другим питанням перемовин, за словами Зеленського, була «історія по газу, про суд, який виграла Україна».
«Але ви знаєте, як вони реагують на виграні процеси. Там було акцептування того, що вони передадуть гроші нам, ми отримали тоді гроші», – зазначив президент України.
Третє питання тієї зустрічі, за словами глави держави, – щодо обміну полоненими.
«Тоді ми поміняли понад 100 людей», – зазначив Зеленський.
Також, український лідер наголосив, що під час розмови у грудні 2019 року, Путін «постійно підіймав питання ceasefire (припинення вогню – ред.)».
«Але як це може спрацювати, ми потім побачили. Кілька місяців щось там пробувало працювати, але все одно потім були втрати», – зазначив Зеленський.
Водночас президент України зазначив, що «погано пам’ятає» всі деталі тієї зустрічі, оскільки має враження, що «це було в іншому житті і все було по-іншому». Однак президент додав, що «дуже довго все це було».
9 грудня 2019 року президенти України та РФ Володимир Зеленський та Володимир Путін провели двосторонню зустріч у Єлисейському палаці.
У грудні 2023 року медіа повідомляли, що президент Росії Володимир Путін запевняв свого китайського колегу Сі Цзіньпіна під час його візиту до Москви, про те, що війна Росії проти України може тривати п’ять років.
Зеленський: запропонуємо Путіну майданчик, де він може визнати, що програв
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не бачить можливості вести мирні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.
«А можна говорити з глухою людиною? Чи можна говорити з людиною, яка вбиває своїх опонентів? Питання у юридичній і політичній площині. Ми запропонуємо майданчик, на якому він (Путін – ред.) може погодитися з тим, що він програв цю війну, і що це була велика помилка (вона для нього маленька, а для нас і для всього демократичного світу – це трагедія). Тому повинна бути справедливість у цьому питанні», – сказав Зеленський на пресконференції 25 лютого.
На запитання про те, чи Україна програє в цій війні, Зеленський сказав: «Я впевнений, що ні. Найважче було 24-е, два роки тому. У нас немає цієї альтернативи – не перемогти, немає можливості програти. Що таке «Україна програє»? Нас не буде, не буде нашого існування. Нам точно не підходить такий фінал боротьби за своє життя», – сказав голова держави.
За його словами, те, як буде розвиватися ситуація на полі бою, залежить від підтримки Заходу.
Зеленський також зазначив, що Путін наразі планує залишатися при владі в Росії до 2030 року. «Він бачить себе до 30-го року, а ми би хотіли з ним закінчити раніше», – заявив президент.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) до другої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну заявив, що президент Росії Володимир Путін «залишається смертельною загрозою» для НАТО, а також для України.
Аналітики наголосили, що ситуація на полі бою нині – «важка, але далеко не безнадійна».
«Російські війська відновили ініціативу на полі бою й атакують і мають здобутки. Ці здобутки поки що дуже обмежені й даються надзвичайно дорогою ціною. За взяття Авдіївки загинули, ймовірно, більше російських солдатів, ніж за всю радянсько-афганську війну», – йдеться в повідомленні.
В ISW заявили, що українці втомлені й стурбовані тим, що американська військова допомога припиниться, «але вони продовжують воювати з рішучістю, винахідливістю й майстерністю».
Раніше в інтерв’ю Fox News президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
31 тисяча українських військових загинули під час війни – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив, скільки українських військових загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«31 тисяча військових загинули в цій війні. Не 300 тисяч, не 150 тисяч, що там бреше Путін зі своїм брехливим колом. Але, тим не менш, кожна ця втрата – це великі втрати для нас», – сказав Зеленський під час пресконференції 25 лютого.
Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
«Я не скажу, скільки поранених, тому що Росія буде знати, скільки людей пішло з поля бою. Є безвісти зниклі, не буду гратися з цією цифрою, адже останній обмін показав, що ми можемо бути неточні», – наголосив президент.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих (Генштаб ЗСУ наводить дані в близько 409 тисяч).
Президент України Володимир Зеленський днями в інтерв’ю американському каналу Fox News заявив, що на кожного військового, якого втрачає Україна, Росія втрачає п’ятьох.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року, Київ цього досі не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Сили РФ вдарили по фермі неподалік від Запоріжжя, є загиблий і поранені – влада
Російські військові у неділю, 25 лютого, завдали удару по фермерському господарству неподалік від Запоріжжя, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров у телеграмі.
«Одна людина загинула і 3 поранені. Такі наслідки ворожого удару по фермерському господарству у селі Малашівка Широківської громади», – поінформував Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Росія не може використовувати Керченський міст для військової логістики – Малюк
Росія досі повністю не відновила Кримський міст після його ураження українськими надводними дронами Sea baby у липні минулого року, заявив голова Служби безпеки України Василь Малюк.
«Наразі він не використовується ворогом для логістики, а саме для переміщення зброї та засобів ураження, тобто їх БК (бойовий комплект – ред). Це все вони тягнуть за рахунок паромних переправ», – розповів Малюк на форумі «Україна. Рік 2024».
Очільник СБУ нагадав, що вперше міст був уражений ще 8 жовтня 2022 року, на наступний день після дня народження президента Росії Володимира Путіна.
«Успішне вогневе ураження, а саме 21 тонна у тротиловому еквіваленті. На той час ми зайшли із суші. Операцією займався я особисто та ще моїх два надійних побратими», – зазначив Малюк.
Раніше очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов анонсував «нові сюрпризи» для окупаційних сил у Криму і заявив, що не радить цивільним користуватися Керченським мостом.
Удари по окупованому Криму відбуваються регулярно, зокрема повідомляють про вибухи поблизу Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією. Влада РФ звинувачує у вибухах армію України або називає їх навчаннями. Київ офіційно підтверджує свою причетність лише до деяких атак.
Зокрема, секретар української Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов підтверджував причетність Служби безпеки країни до обох ударів по Керченському мосту: в жовтні 2022 року і 17 липня 2023-го.
Влітку 2023 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявляв, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
Зеленський прокоментував перспективи надання Україні далекобійних ATACMS
Президент України Володимир Зеленський заявив, що позитивно ставиться до перспектив отримання Україною від США далекобійних ракет ATACMS.
«Ми ж розуміємо, для чого вони нам потрібні, і Росія розуміє, що ми будемо з цим робити. Ми дійно довго працюємо над далекобійною зброєю. Я би відповів вам узагальнено, якщо можна: я перебуваю в позитиві від нещодавньої відповіді наших партнерів щодо цієї зброї», – сказав президент на пресконференції 25 лютого в Києві.
19 лютого видання NBC News із посиланням на неназваних американських чиновників повідомило, що Білий дім працює над тим, щоб надати Україні сучасні модифікації балістичних ракет ATACMS із більш далеким радіусом дії, ніж у попередніх таких ракет, які надали Києву.
За повідомленням, якщо Конгрес схвалить законопроєкт із фінансуванням для України, ракети можуть увійти в один із перших пакетів військової допомоги.
Наприкінці минулого року США почали постачати в Україну старіші ATACMS середньої дальності. Зараз, кажуть цитовані NBC News чиновники, США схиляються до того, щоб відправити версію ракети більшого радіусу дії, що дозволить Україні завдавати ударів далі всередині окупованого Росією Криму.
Але фінансування США для поставок зброї в Україну залишається невизначеним через спротив колишнього президента Дональда Трампа і його союзників-республіканців у Конгресі. Сенат ухвалив пакет іноземної допомоги Україні, Ізраїлю й Тайваню на 95 мільярдів доларів. При цьому поки неясно, чи і коли проголосує за цей документ Палата представників, контрольована республіканцями.
23 лютого перша заступниця помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Юрі Кім в інтервʼю Радіо Свобода заявила, що Сполучені Штати Америки не поспішають надавати Україні далекобійні ракети ATACMS, щоб уникнути «руйнувань й інших непередбачуваних наслідків».
У Києві проходить форум «Україна. Рік 2024». Під час пресконференції президент України Володимир Зеленський відповів на запитання журналіста Радіо Свобода про те, чи змінилось його бачення перемоги за два роки повномасштабної війни з Росією, а також щодо того, яким чином змінився його спосіб комунікації з народом України.
«Війна змінює країну. Робить людей когось стійкішим, когось втомленим, в цілому жорсткішим. Я не виключення, я громадянин України. І так як змінюється наше суспільство, змінююсь я. Моя комунікація залежить не від тону, який я собі сфантазував, а від того, що всередині мене, всередині суспільства. Я є невід’ємною частиною громадян України, і тому саме так я комунікую», – зазначив глава держави.
Крім того, Зеленський запевнив, що намагається «максимально говорити людям про те, що відбувається».
«Але є деталі, які я не можу розповсюджувати. Але те, що я говорю на цей час, коли я говорю, я говорю людям правду, і це правда. В України немає альтернативи, ніж вибороти собі безпеку і вона має бути гарантованою і нами, безпека внутрішня, дуже сильна армія доки ми не в НАТО, а також і гарантіями безпеки від наших партнерів», – наголосив президент.
24 лютого виповнилось два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
У Брюсселі відбулася кількатисячна демонстрація на підтримку України
У Брюсселі кілька тисяч людей 25 лютого вийшли на марш на знак солідарності з українським народом з нагоди других роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомила кореспондентка Радіо Свобода, демонстранти вигукували: «Перемогу Україні, мир Європі», «Дайте нам зброю», «Зупиніть Росію, зупиніть війну».
Організували ходу місцеві громадські організації українців, доєдналися також низка іноземних громад і посольств: Німеччини, Польщі, Латвії, Тайваню.
«Моя країна, Латвія, підтримує Україну з першого дня. Але для перемоги Україні потрібна наша підтримка в майбутньому. І на ділі, і на словах. Підтримуючи Україну, ми захищаємо нашу свободу. Україна воює не лише за нас, а й замість нас. Тому ми повинні забезпечити засоби, які дозволять Україні перемогти», – сказала Айга Лієпиня, посол Латвії в Бельгії.
«Нехай ця демонстрація буде маячком надії для України, свідченням сили єдності в боротьбі за демократію. Разом ми вимагаємо миру, справедливості і підтримуємо Україну, доки не буде забезпечена перемога», – сказала Марта Барандій, голова громадської організації Promote Ukraine, яка зібрала марш.
Напередодні в день другої річниці повномасштабного вторгнення Росії у чеській столиці Празі відбулася масова акція «Разом за Україну». Це – один із сотень мітингів на підтримку України у війні проти Росії, які 24 лютого тривали по всьому світу.
На окупованій частині Запорізької області почалися незаконні дострокові вибори президента РФ – ОВА
На окупованій частині Запорізької області підконтрольна Росії адміністрація почала проводити незаконне дострокове голосування на виборах президента Росії.
Про це повідомило російське державне агентство новин ТАСС із посиланням на представницю встановленої Росією адміністрації. Інформацію підтвердили і в Запорізькій обласній військовій адміністрації.
«Протягом трьох тижнів у мешканців ТОТ збиратимуть голоси в підтримку Путіна – члени «виборчкомів» зі скриньками в супроводі озброєних силовиків прийдуть у кожен дім, зупинятимуть на вулицях, відвідають соціальні установи», – наголошують в адміністрації.
В ОВА додали, що результат цього голосування «не визнає жодна цивілізована країна світу, а участь в організації і проведенні виборів на ТОТ – кримінальний злочин, покарання за який – до 10 років позбавлення волі».
Раніше російська ЦВК повідомила, що у віддалених поселеннях РФ починається дострокове голосування за президента Росії.
До цього ЦВК Росії ухвалила рішення, що незаконне дострокове голосування буде проведено і на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей. Окуповані регіони України виборча комісія визнала «важкодоступними». Незаконні вибори у Херсонській, Донецькій і Луганській областях почнуться пізніше, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Рада Федерації РФ призначила президентські вибори на 17 березня 2024 року. Основне голосування триватиме три дні: 15, 16 і 17 березня.
Світова спільнота вважає ці вибори повністю контрольованими чинною російською владою. До голосування не допустили опозиційних кандидатів.
Речник Євросоюзу Пітер Стано 25 лютого заявив, що Європейський союз не визнає результати незаконного голосування, як Росія проведе на тимчасово окупованих територіях України.
Напередодні Центральна виборча комісія України заявила про нелегітимність організації підготовки і проведення виборів президента РФ на окупованих територіях України.
На Херсонщині у лісосмузі на міні підірвався цивільний – влада
На Херсонщині у лісосмузі у Бериславському районі, місцевий чоловік підірвався на міні, повідомляє пресслужба Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА).
«У лісосмузі поблизу села Трифонівка 34-річний чоловік наступив на вибухонебезпечний предмет. Потерпілого доставили до лікарні з численними травмами», – повідомляє Херсонська ОВА.
За їхньою інформацією, у потерпілого вогнепальні уламкові поранення обличчя, шиї, рук та ніг. Медики надають йому необхідну допомогу.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Сили оборони відійшли на західні околиці Ласточкиного під Авдіївкою – ЗСУ
Сили оборони України відійшли на західні околиці Ласточкиного під Авдіївкою, розповів речник угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій у коментарі виданню «РБК-Україна».
За його словами, «російська армія продовжує штурми на Авдіївському напрямку за допомогою авіації та артилерії».
«Це те, що було станом на ранок. Але ситуація динамічна, вона може змінюватися», – сказав він, додавши, що «ЗСУ відійшли на раніше заготовлені позиції».
За словами Лиховія, «росіяни продовжують штурмові дії на Авдіївському напрямку та діють з підтримкою артилерії та авіації».
«Росіяни штурмують за підтримки авіації та артилерії. Додатковими силами намагаються вести наступальні сили на даному напрямку», – додав речник ОСУВ «Таврія».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.
19 лютого командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
У ЗСУ припускали, що, захопивши Авдіївку, російські сили можуть перегрупуватися й після цього перекинути війська на інші напрямки – це може бути як район Куп’янська на півночі, так і будь-який інший напрямок.
Британська розвідка 20 лютого припустила, що у найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки.
Розвідка Британії проаналізувала дії України в Чорному морі
Дії українських військових у Чорному морі засвідчили, що російський план для зменшення ризиків проти використання Україною неконвенційних методів ведення війни у морі не працює, заявила розвідка Великої Британії.
«На початку війни з Україною в лютому 2022 року військово-морські сили Росії мали свободу маневрування у всьому Чорному морі, особливо на північному заході. Після успіхів України у застосуванні асиметричних альтернатив за нестачі традиційного військово-морського флоту (різноманітні керовані ракети і морські дрони), ВМС Росії неодноразово був змушений переглянути свої апетитити через ризик», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міноборони Британії 25 лютого.
У розвідці наголосили, що Україна продовжує підштовхувати сприйняття загрози Росією до нових висот шляхом комбінованих ударних атак, як на суші, так і в морі, а підрозділи Чорноморського флоту РФ передислокувати у східну частину Чорного моря.
Успішні українські атаки, серед яких затоплення російського ракетного катера «Івановець» і великого десантного корабля «Цезар Куніков», привели до звільнення другого командувача Чорноморським флотом РФ від початку війни, зауважили у розвідці Великої Британії.
«Попри можливості Росії завдавати удари по Україні за допомогою кораблів із відносно безпечної східної частини Чорного моря, все більш очевидно, що російський план для зменшення ризиків проти використання Україною неконвенційних методів ведення війни у морі не працює, як очікувалося», – додали у відомстві.
Там також зазначили, що на стратегічному рівні український підхід позбавив Росію можливості втручатися у роботу перевезень, що здійснюються українськими морськими шляхами.
«Після припинення роботи Чорноморської зернової ініціативи дії України дозволили їй домінувати у західній частині Чорного моря. Це дало їй можливості збільшити експорт через односторонній гуманітарний коридор, доставляючи більші обсяги, ніж у рамках Чорноморської зернової ініціативи, вивівши їх на рівень довоєнних», – йдеться в повідомленні.
14 лютого українська влада заявила, що ударні морські дрони Magura V5 знищили російський великий десантний корабель «Цезар Куніков» біля берегів окупованого Криму неподалік Алупки.
У ВМС України заявили, що після ураження «Цезаря Кунікова» у Чорному морі з 13 кораблів Чорноморського флоту Росії «у строю» залишається лише п’ять одиниць.
Друга річниця масштабної війни: президент Зеленський відповідає на запитання
Журналісти Радіо Свобода вже на заході – транслюватимемо пресконференцію наживо.
Також в межах спецетеру обговорюємо: які питання і які відповіді мають прозвучати на пресконференції до річниці російсько-української війни.
Після завершення трансляції – обговорення у студії.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» ТУТ
Україна консультується з регуляторами ЄС і США щодо відкриття авіапростору – Кубраков
Україна проводить консультації з американськими і європейськими регуляторами з безпеки щодо відкриття українського авіаційного простору, повідомив 25 лютого віцепрем’єр із відновлення, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
«Складний процес, але перші формальні кроки Україна робить уже зараз. Уже цими тижнями ми подаємо офіційні заяви, оцінку ризиків до відповідних регуляторів», – розповів міністр на форумі «Україна. Рік 2024».
Він зауважив, що про терміни говорити складно, оскільки ключовою у цьому питанні є безпека.
«Терміни ніхто називати точно не буде. Тут складні безпекові питання, і нам важливо, щоб європейські й американські безпекові регулятори підтвердили наш алгоритм дій у цьому напрямку», – сказав Кубраков.
На початку грудня минулого року радник голови Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що аеропорт «Бориспіль» можуть відкрити лише тоді, «коли українське небо буде повністю закрите від російських дронів і ракет».
Відповідно до звіту Європейської організації безпеки повітряної навігації (Євроконтролю) від квітня 2023 року, обмеження на польоти цивільної авіації у повітряному просторі України, Молдови, Білорусі та Росії триватимуть до 2029 року. У звіті організації наголосили, що жодного повернення до «нормальних» маршрутів до кінця семирічного горизонту не очікується.
24 лютого 2022 року «Украерорух» оголосив про закриття повітряного простору України для цивільних літаків через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.