Кабмін призначив Юрія Мироненка головою Держспецзвʼязку
Кабінет міністрів України призначив Юрія Мироненка головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба уряду, також Кабмін на своєму засіданні 1 грудня призначив Віталія Половенка заступником міністра оборони та Олександра Семиргу першим заступником голови Державної митної служби України.
20 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро заявили, що керівнику Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, його заступнику та іншим посадовцям повідомили про підозру в заволодінні 62 мільйонами гривень.
Справа стосується закупівлі інформатизації, призначених для створення системи захищених реєстрів даних, у 2021 році. За даними слідства, договір на закупівлі дістався компанії, підконтрольній «організатору злочинної організації, яка поставила програмне забезпечення ДП «Українські спеціальні системи», що належить до сфери Держспецзв’язку, за завищеною вартістю».
24 листопада стало відомо, що колишній голова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь вийшов з-під варти через день після обрання йому запобіжного заходу. Суд визначив йому суму застави у 25 мільйонів гривень.
Того ж дня уряд звільнив Юрія Щиголя з посади голови Держспецзв’язку. Виконувати обов’язки голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України буде Дмитро Маковський.
Україна йде в оборону? Зеленський наказав терміново зміцнювати всі фронти проти Росії
Увечері, 30 листопада, у вечірньому зверненні до українців президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив військовим терміново будувати фортифікації фактично на всіх фронтах.
«Звісно, це насамперед Авдіївський, Мар'їнський та інші напрямки на Донеччині – максимум уваги. Харківщина – це Куп'янський напрямок, також оборонна лінія Куп'янськ–Лиман. І вся Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Київська, Рівненська область, Волинь. Також південь – Херсонська область», – заявив президент.
За його словами, до будівництва оборонних споруд буде залучено, зокрема, і приватний бізнес.
А вже наступного дня агентство Associated Press опублікувало інтерв'ю Зеленського, в якому він визнав, що наступ ЗСУ влітку і восени не досяг бажаних Києвом результатів.
«Але це не означає, що ми маємо опустити руки, що ми маємо здатися. Ми впевнені у своїх діях. Ми боремося за те, що належить нам», – заявив він журналістам.
Серед причин обмеженого успіху Сил оборони президент назвав те, що Захід не дав їм всього необхідного озброєння, а також чисельність української армії.
З кінця жовтня армія Росії настає практично на всьому сході України: до запеклих штурмів Авдіївки додалися Куп'янськ, Лиман, Мар'їнка та нещодавно відвойоване ЗСУ Старомайорське. Також Росія атакує і під Роботиним – де українські захисники змогли вклинитися в оборону загарбників улітку.
Головні питання випуску:
Чи йде Україна в оборону на всіх фронтах?
Чи не запізно будувати фортифікації там, де Росія цілодобово атакує – і взимку?
І як Україні таки відвоювати свої Південь та Донбас?
На території Польщі у чергах перебувають близько 2100 вантажівок – ДПСУ
На території Польщі у чергах на в’їзд в Україну перебувають близько 2100 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Він нагадав, що триває блокування чотирьох напрямків: пункти пропуску «Ягодин – Дорогуськ», «Краковець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне» і «Шегині – Медика» (з 27 листопада розпочалося цілодобове блокування).
«Станом на сьогодні, згідно з інформацією від польських колег, на території Польщі у бік України в чергах перебувають десь 2100 вантажних транспортних засобів. Найбільше навпроти «Шегині» і «Рава-Руська», – сказав Демченко в ефірі національного телемарафону.
Проте, за його словами, деяка кількість вантажівок перетинає кордон, найбільш інтенсивний рух на напрямку пункту «Краковець», найменш – «Ягодин».
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
«Україна не отримала всю зброю, але я не можу скаржитися» – Зеленський про контрнаступ
Президент України Володимир Зеленський визнав, що літній контрнаступ ЗСУ не дав тих результатів, на які багато хто сподівався, це сталося головним чином через те, що Україна не отримала очікуваного озброєння від союзників. Про це він заявив в інтерв’ю агенції Associated Press.
«Подивіться, ми не відступаємо, я задоволений. Ми воюємо з другою армією у світі, я задоволений. Ми втрачаємо людей, я не задоволений. Ми не отримали всю зброю, яку хотіли, я не можу бути задоволений, але я також не можу надто скаржитися», – сказав Зеленський.
Він визнав, що Україна не в змозі просуватися досить швидко і досягти значних проривів, але сказав, що це не є причиною для капітуляції.
Зеленський також зауважив, що війна Ізраїлю та «Хамасу», який США і Євросоюз визнали терористичною організацією, є ризиком, оскільки може відвернути увагу від війни в Україні в критичний момент.
«Ми бачимо навіть наслідки того, що глобальне суспільство через трагедію на Близькому Сході переключилось. І це – факт», – додав він.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена. У США визнали, що через це пакети допомоги Україні стали меншими.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні цього року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».
Сили оборони півдня: на лівобережжі Херсонщини ЗСУ тримають позиції, ведуть контрбатарейну боротьбу
Українські військові продовжують утримувати позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть результативну контрбатарейну боротьбу, завдають вогневих уражень по позиціях і по тилах противника, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня України.
За даними українських військових, в діях противника немає ознак формування наступальних угруповань, тривають маневри і ротація підрозділів.
Днями американський Інститут вивчення (ISW) заявив, що ймовірна неспроможність Росії встановити злагоджену командну структуру серед військ, які є на лівому березі Херсонської області «продовжує підривати російський бойовий дух та бойові спроможності».
Читайте також: Розвідка Британії: бої на лівобережжі Херсонщини є «дуже проблемними» для керівництва РФ
Раніше в українській розвідці припустили, що російські війська будуть намагатися здійснити перегрупування на лівобережжі Херсонщини.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
«Настав час іти працювати». Які зміни чекають на українських біженців у Німеччині
У Німеччині точаться дискусії щодо скорочення пільг для шукачів притулку з України. Одним із ключових приводів є велика «діра» у німецькому бюджеті. Лідер партії Християнсько-демократичного союзу Тюринґії Маріо Фойгт закликав припинити виплату соціальної допомоги новоприбулим біженцям із України. Натомість у Баварії депутати партії ХДС ухвалили резолюцію, де пропонують змінити соціальну допомогу для біженців України. Зокрема, пропонують, щоб вони отримували допомогу як шукачі притулку, а не на рівні з громадянами ФРН. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.
- Наразі біженці з України отримують соціальну допомогу Bürgergeld. Тобто таку ж, як і соціально вразливі німецькі громадяни – близько 502 євро на місяць.
- Зараз депутати пропонують прирівняти українців до шукачів притулку з інших країн, які щомісяця отримують 410 євро.
- Лідер проросійської ультраправої партії AfD Тіно Хрупалла заявив, що рішення давати соціальну допомогу українцям було великою помилкою німецького уряду.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував, що чекає на українських біженців у Німеччині? Чи зміняться соціальні виплати і яким чином? Чи можливе запровадження вимоги іти працювати, навіть якщо наявні вакансії не відповідатимуть рівню кваліфікації.
Німеччина нині офіційно прийняла найбільше українських біженців серед інших країн ЄС – понад 1 млн 150 тисяч людей.
Серед основних причин називають значну соціальну допомогу Bürgergeld та можливості для інтеграції.
Усередині 2022 року федеральний і земельні уряди Німеччини вирішили прирівняти українських біженців, на відміну від шукачів із інших країн, до малозахищених німецьких громадян – одразу після прибуття.
Відтоді українцями опікуються Центри зайнятості, і вони отримують більшу допомогу, ніж інші біженці, до яких застосовується «Закон про соціальну допомогу особам, що претендують на отримання притулку» (AsylbLG).
На відміну від параграфу 24, який застосовується для українців, біженці з статусом Asyl не мають право вільно переміщатися та працювати, поки не підтвердиться їхній законний статус шукача притулку.
Німецький уряд не повідомляв про плани скасувати Bürgergeld для українців. Проте стимулюватиме їх пришвидшено працевлаштуватися.
Для цього у Німеччині раніше запустили ініціативу Job Turbo, яка має охопити близько 200 тисяч українців та ще 200 тисяч біженців з інших країн.
За словами Губертуса Гайля, міністра праці ФРН, біженці, які отримують соціальну допомогу, повинні мати можливість знайти роботу якнайшвидше після проходження початкового інтеграційного курсу, який закінчується базовим мовним рівнем B1.
«Ми розраховуємо на їхні власні зусилля, і пропозиції щодо працевлаштування повинні бути прийняті. В іншому випадку буде урізана допомога через безробіття», – заявив політик.
- Згідно з новим курсом уряду, понад 400 центрів зайнятості по всій Німеччині викликатимуть безробітних біженців на консультації кожні шість тижнів.
- Тим, хто відмовлятиметься від співпраці, зменшуватимуть розмір виплат.
- Замість тривалих курсів вивчення німецької мови до рівня В2, українців відправлятимуть на роботу, де можна швидко вивчити німецьку.
-
Міністр праці ФНР також зазначив, що центри зайнятості будуть працевлаштовувати біженців відповідно до їхніх навичок та професійних кваліфікацій, а також – підтримувати їх у вдосконаленні мови.
На ринок праці можна буде виходити з мовним рівнем B1 або навіть А2, а не з В2, як це було раніше: «Мовний бар’єр знижується. Настав час іти працювати».
У серпні 2023 року Інститут ринку праці та професійних досліджень (IAB) провів дослідження, яке показало, що половина українських біженців занадто кваліфіковані для робіт, на яких вони працюють у Німеччині.
Нагадаємо, що раніше Німеччина продовжила тимчасовий захист для шукачів притулку з України до четвертого березня 2025 року. Дозволи на проживання продовжені автоматично.
З понад 1 млн 150 тисяч українських біженців у Німеччині нині працевлаштувалися лише 20%. Це один з найнижчих показників серед країн ЄС.
Зокрема, у сусідній Польщі у 2022 році цей показник становив 66%, а в Нідерландах – близько 70%.
Британська розвідка: ОПК Росії «намагається зрівнятися з Україною» в розробці надводних дронів
Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе, повідомляє розвідка Великої Британії в зведенні 1 грудня.
«Російський оборонно-промисловий комплекс рухається до того, щоб ліквідувати розрив можливостей із Україною в розробці одноразових надводних безпілотників», – йдеться в повідомленні.
Відомство посилається на заяву голови російської компанії KMZ Михайла Даниленка 27 листопада. Він оголосив, що надводні безпілотники його компанії будуть випробувані в умовах війни в Україні для налагодження серійного виробництва в 2024 році.
Читайте також: Морські дрони атакують російські кораблі: чи може Україна знищити Чорноморський флот РФ
«Раніше KMZ виготовляла низку моделей надводних дронів, але останніми місяцями вони почали рекламувати власні спроможності виробництва. Даниленко зазначив, що один катер може нести боєприпаси вагою до 600 кілограм», – йдеться в повідомленні.
Розвідка вказує на те, що надводні дрони використовувалися з часів Другої світової війни, водночас сучасні моделі, «схожі на швидкохідні катери, начинені вибухівкою», стали ключовим інструментом у руках українських військових у морській сфері повномасштабної війни.
Від початку повномасштабної війни українські сили системно вражають російський флот у Криму та на території Росії.
В ГУР підтвердили, що українські сили пошкодили два російські катери в окупованому Криму у ніч на 10 листопада. В розвідці натякнули, що задля атаки на кораблі були використані морські дрони.
Також у серпні стало відомо, що українські війська застосували, ймовірно, морські дрони для атак на десантний корабель «Оленьогірський гірник» та танкер SIG.
Кількість загиблих через російський удар по Новогродівці зросла – ОВА
У Новогродівці на Донеччині, яка напередодні зазнала російського ракетного удару, триває пошукова операція, повідомив виконувач обов’язки голови Донецької обласної військової адміністрації Ігор Мороз.
«Триває пошукова операція в Новогродівці – знайдено тіла ще двох загиблих унаслідок удару напередодні», – написав він у телеграмі.
Водночас у ДСНС повідомили, що станом на 13:00 відомо про двох загиблих.
За попередньою інформацією, під завалами може перебувати ще 3 людей, серед них є дитина. Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару у Новогродівці тривають.
ВИПРАВЛЕНО: раніше з посиланням на керівника Донецької ОВА повідомлялося про збільшення кількості загиблих, додані дані від ДСНС.
Війська РФ 30 листопада обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Через обстріл загинули дві людини. У МВС повідомляли, що під завалами ще може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Найтехнологічніша зброя війни – РЕБ: що пропонують Залужний та інженери, щоб перемогти Росію
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй листопадовій статті для The Economist виділив засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) як одну зі складових можливого успіху Сил оборони на полі бою. Очевидно, що для більшості українців – навіть тих, які вже навчились розбиратись у різновидах танків, артилерійських систем і літаків – засоби РЕБ лишаються загадкою. У першій частині статті ми пояснили, що являє собою «невидима війна» у радіоелектронному спектрі на українських фронтах, звідки і коли взялась міць Росії у РЕБ – та як російські системи могли зірвати контрнаступ Сил оборони.
Якщо коротко: із 2008 року Росія системно розробляла потужні засоби РЕБ, покликані придушити зв'язок та електроніку військової техніки НАТО на всіх глибинах – від 50 до 5000 кілометрів. На першому етапі великого вторгнення засоби РЕБ РФ виявились дійсно ефективними на полі бою, адже майже вся сучасна військова техніка використовує якийсь вид зв’язку чи просто має електронне начиння – а значить, підпадає під електронний чи радіотехнічний вплив. Згодом ЗСУ опанували FPV-дрони, якими почали знищувати великі комплекси російської РЕБ та міняти ситуацію. На це Росія знайшла протиотруту: компактні «окопні РЕБи», які виводять з ладу будь-який БПЛА, що потрапляє в зону їхнього впливу.
За словами генерала Залужного, «на Куп’янському та Бахмутському напрямках противник фактично створив ешелоновану систему РЕБ, елементи якої постійно змінюють своє місцеположення». Щоби звільнити свої території, ЗСУ доведеться якось пробитися через цей радіоелектронний щит Росії. Про те, що необхідно зробити для цього, на думку головкома та експертів, – Донбас Реалії розповідають далі.
Радіоелектронна боротьба – поняття дуже широке, адже майже вся сучасна зброя, більша за автомат, використовує якесь радіоелектронне обладнання. Тому частина пропозицій Залужного у царині РЕБ стосується того, як «хакнути» можливість Росії обстрілювати всю глибину території України ракетами, дронами «Шахед» та іншими засобами. Зокрема:
– запровадити системи ситуативної обізнаності «Покрова», «Графіт» та «Кварц»
Попри брак інформації у вільному доступі про ці системи, відомо, що «Покрова» передбачає застосування «спуфінгу» – підміни супутникового радіонавігаційного поля. Під час дії цієї системи снаряд, що орієнтується по GPS-координатам, почне отримувати хибні дані – і цього навіть не помічатиме. Це може дозволити обдурити російські «Шахеди» та крилаті ракети – та вести їх до систем української ППО.
«Графіт», відповідно, має дати можливість відслідковувати політ малих БПЛА, а «Кварц» стане інтерфейсом для керування усіма засобами РЕБ на окремій ділянці фронту – що підвищить їхню ефективність. Вочевидь, це будуть проєкти на кшталт української «Кропиви», яка дозволяє координувати різні підрозділи ЗСУ на полі бою. Утім, усе впирається в кількість систем РЕБ, якими керуватиме та ж «Покрова».
«Нам потрібні засоби. Без фактичних емітерів (приладів – ред.), які будуть глушити, їхньої кількості, якості, типів, розробки ланок – ці системи просто будуть координувати рівно нічого», – розповідає директор української приватної компанії «Інфозахист», що виробляє засоби РЕБ та РЕР (радіоелектронної розвідки) Ярослав Калінін.
– Наростити можливості ЗСУ щодо моніторингу радіоелектронної обстановки із використанням можливостей країн-партнерів
Ймовірно, йдеться про розширення кількості даних, які літаки дальнього радіолокаційного стеження AWACS країн НАТО можуть надавати Україні – саме завдяки ним Повітряні сили ЗСУ майже миттєво дізнаються про запуск Росією «Шахедів» чи ракет по території України.
Зараз натівські AWACSи літають на східних кордонах Румунії, Болгарії та Польщі – а могли б залітати і до акваторії Чорного моря. Це б дозволило, зокрема, швидше фіксувати запуск «Шахедів» – і відповідно реагувати на них...
Швейцарія заморозила майже 9 млрд доларів російських активів
Швейцарія заморозила приблизно 7,7 мільярда швейцарських франків (8,8 мільярда доларів) фінансових російських активів в рамках санкцій, покликаних покарати Москву за її вторгнення в Україну. Про це повідомляє швейцарський уряд.
Це незначне збільшення у порівнянні з 7,5 мільярдами франків, які уряд Швейцарії заблокував минулого року після того, як нейтральна країна приєдналася до санкцій Євросоюзу.
Державний секретаріат з економічних питань (SECO), відомство, що здійснює нагляд за санкціями, заявив, що цифра 7,7 мільярда франків є лише останньою оцінкою і може бути змінена, пише Reuters.
Точну цифру важко назвати через те, що до санкційного списку додаються або вилучаються нові особи, а також через судові справи щодо заморожування або розблокування інших активів.
Міноборони: уряд цифровізує обмін документами для проходження пораненими військовими ВЛК
Уряд розробив зміни до законодавства, які передбачають спрощення проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців – про це заявило Міністерство оборони 1 грудня.
«Пораненому військовому більше не треба возити документи особисто до військової частини після рішення ВЛК про відпустку або непридатність. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися документами з військовими частинами й ТЦК та СП через систему електронного документообігу», – заявили у відомстві.
Йдеться про такі документи:
- довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)
- постанову ВЛК про потребу у відпустці для лікування
- постанову ВЛК про непридатність до військової служби
- «інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК»
За даними Міноборони, систему електронного документообігу розгорнули в більшості військових частин, територіальних центрів комплектування, а також військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військові проходять військово-лікарську комісію.
Читайте також: У Міноборони заявили про намір збільшити у кілька разів виробництво ракет і боєприпасів у 2024 році
Очікується, що медичні заклади, ТЦК та військові частини зможуть самі обмінюватися документами в електронному вигляді.
У серпні тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що Кабінет міністрів затвердив електронний документообіг під час проходження військово-лікарських комісій.
ОГП: від лютого 2022 року до суду передали майже 1,5 тисячі справ про держзраду
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, з 24 лютого 2022 року прокурори також передали до суду 2934 обвинувальних акти за статтею про колабораційну діяльність.
«222 – пособництво державі-агресору, 237 – несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, 1191 – виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Аналізуємо понад 100 тисяч воєнних злочинів РФ щодо наявності геноцидного умислу» – представник ОГП
Станом на 21 листопада Офіс генерального прокурора України зареєстрував 113 522 провадження про ймовірні воєнні злочини і злочини агресії. За даними ОГП, 681 представник військово-політичного керівництва Росії є підозрюваним.
«Якщо нас не почують, переходимо на воду і чай»: українські водії на кордоні планують голодування
Близько двох сотень українських водіїв, які вже два тижні стоять поблизу пункту пропуску Корчова оточила місцева поліція. Про це Радіо Свобода повідомив водій міжнародних перевезень Роман Власюк. За його словами, українські водії йшли, щоб поспілкуватися з польськими протестувальниками, але поліція їх зупинила.
«Нас заблокували серед поля. Нас тут близько 200 водіїв. Поліцейські сказали, що по їхніх законах згромадження людей в такій кількості не дозволено. Вони в повній амуніції, з балонами, газами, «перцовками», – повідомив Власюк.
За словами водія, вчора була домовленість, що польські перевізники пропускатимуть сім авто на годину, але вона працювала недовго.
Читайте також: У Єврокомісії підтвердили ймовірність санкцій проти Польщі через ситуацію на кордоні з Україною
«Так було до 22:00. Далі домовленість була зірвана і нас знову поставили на один автомобіль в годину. Зараз тільки на Корчовій ми маємо заблокованих 2000 вантажівок, тобто в Україну в очікуванні 2000 машин експорту», – каже водій.
Щойно двох українських водіїв пропустили на переговори до польських колег.
«Наші вимоги – пропустити одним виїздом всі ті автомобілі, які мали вночі поїхати згідно домовленості «7 машин в годину», в також надалі збільшити пропуск до 14 машин в годину. Якщо наші умови не будуть виконані ми офіційно заявляємо про голодування. Ми відмовляємося від волонтерської допомоги. Ми переходимо тільки на воду і чай», – Роман Власюк.
Також, за словами, водія вчора польська інспекція транспорту почала штрафувати українських водії за порушення графіку роботу.
Читайте також: Словацькі перевізники заявили про намір блокувати пункт пропуску на кордоні з Україною
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Служба безпеки повідомляє про нові докази у справі про можливу державну зраду колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Володимира Сівковича – про це йдеться в повідомленні відомства 1 грудня.
За даними Служби, колишній посадовець причетний до «організації масштабних інформкампаній, спрямованих на штучну дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України на користь Кремля». Він залучав до цих кампаній політиків у Києві, в тому числі Нестора Шуфрича.
«Саме він (Шуфрич – ред.) був одним з основних «спікерів», який за координації Сівковича оприлюднював кремлівські наративи під час виступів у телеефірах та на сторінках інтернет-видань. Встановлено, що поплічники Сівковича «розганяли» фейкові повідомлення про внутрішню обстановку в Україні, а також московські «тези» щодо «безальтернативності» проросійського вектора у зовнішній політиці», – стверджує СБУ.
Читайте також: Рада відкликала Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова
За даними відомства, таким чином Росія намагалася дестабілізувати ситуацію в Україні до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
СБУ додає, що Сівкович виїхав до Росії, де займається «масованими інформаційними диверсіями» проти державної безпеки України.
Експосадовцю повідомили про підозру за статтею про «державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою осіб. Служба нагадує, що раніше його дії вже кваліфікували за статтями про участь у злочинній організації та державу зраду. Сівковичу загрожує довічне ув’язнення.
15 вересня суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Нестора Шуфрича, якого підозрюють у державній зраді.
Перед цим у народного депутата члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» провели обшуки.
Читайте також: Стефанчук розповів, за яких умов у Шуфрича можна забрати мандат
Служба безпеки повідомила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора «зібрала аргументовану доказову базу про антиукраїнську діяльність» чинного народного депутата Нестора Шуфрича.
У відомстві підтвердили раніше поширену інформацію про те, що Шуфрич «тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого – координація російської агентури в Україні».
Євросоюз до кінця 2023 року планує запровадити санкції проти «Редуту» – так званої приватної військової компанії, яка бере участь у війні проти України, та, як виявили журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» й «Система» у спільному розслідуванні, вказана у санкційному списку юридична особа не є ключовою для всіх розгалужених підрозділів «Редуту», які воюють в Україні. Про це йдеться у масштабному дослідженні діяльності й структури «ПВК «Редут», в якому журналісти довели, що це угруповання є збройним формуванням, що контролюється і фінансується Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу РФ (ГРУ).
У розпорядженні журналістів Радіо Свобода опинився проєкт санкційного списку, який планують затвердити до кінця 2023 року. В ньому, серед інших, вказана «ПВК «Редут», як така, що «несе відповідальність за дії, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України».
Також зазначається, що ця так звана приватна військова компанія, яка «працює під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації», раніше була «пов’язана з діяльністю в Сирії», але з початком повномасштабної війни Росії проти України «почала вести бойові дії в Україні, поблизу Чорнобильської АЕС і Харкова, проводила розвідувальну діяльність перед вторгненням», а також «була пов’язана з замахами на вбивство Володимира Зеленського, президента України».
Як організація, відповідальна за функціонування «ПВК «Редут», у документі зазначена компанія «ООО «Редут-безопасность», зареєстрована у Москві. У лютому 2023 року вона вже потрапила під санкції США – нібито як головна компанія для всіх формувань, які зараз воюють в Україні на боці Росії й називають себе «редутівцями».
Керує компанією Євген Сидоров, він же – один із співзасновників однієї з перших російських так званих ПВК – «Слов’янський корпус». Також фірма пов’язана з бізнесменом Костянтином Мірзаянцем, якого раніше у ЗМІ називали головним керівником цієї групи найманців. Та як показало розслідування журналістів Радіо Свобода, «Редут-безопасность» дійсно тривалий час управляла групою російських найманців у Сирії, але вона – далеко не ключова компанія усіх десятків збройних формувань, які наразі воюють у структурі «Редуту» під контролем російської розвідки.
Проаналізувавши звітність компанії, журналісти з’ясували, що «Редут-безопасность» майже не веде фінансової діяльності і не володіє належними оборотними коштами. А в отриманих журналістами прикладах контрактів у «ПВК «Редут» ця юрособа ніде не фігурувала. Євген Сидоров відмовився коментувати журналістам діяльність очолюваної ним фірми.
«Редут», як з’ясували «Схеми» в спільному з проєктом «Система» розслідуванні, фактично є секретною розгалуженою системою вербування тисяч росіян на війну проти України, яка контролюється і фінансується російською розвідкою. Бійці «Редуту» брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну і безпосередньо в боях на Київщині, Харківщині, Донеччині й Луганщині. За підрахунками «Системи», у 2023 році кількість найманців, що воюють «за системою «Редуту», могла сягати 25 тисяч осіб. Утримання такого формування, за підрахунками журналістів, може обходитися в близько мільярда доларів на рік.
У розслідуванні журналісти також наводять ім’я полковника Олексія Кондратьєва – як одного з основних кураторів так званого «добровольчого корпусу» за лінією ГРУ, куди входять і «редутівці», та генерал-лейтенанта і заступника голови російської розвідки Володимира Алєксєєва – як головного ініціатора створення цієї так званої «ПВК». Ні Володимир Алєксєєв і Олексій Кондратьєв, ані російське Міністерство оборони і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков не відповіли на запитання журналістів.
За набір найманців у так звані «приватні військові компанії» і «добровольчі формування» відповідає, найімовірніше, Сергій Дроздов – йдеться у розслідуванні. У витоку бази російської податкової служби зазначено, що у 2021 році Дроздов отримував дохід у Військовій академії Генерального штабу ЗС РФ. А в 2023 році обійняв посаду т.в.о. начальника 2-го управління Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу ЗС РФ. Ця структура відповідає за організацію призову і комплектацію військ. Дроздов – один із учасників нарад комітету Ради Федерації з оборони й безпеки. Також його можна помітити на фото і відео з нагородження найманців.
Окремо журналісти також ідентифікували сотню бійців і командирів «Редуту» й отримали доступ до телефонів російських військових, на яких зафіксовані їхні злочини на території України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше відреагували на це розслідування. На думку представника відомства, журналістське викриття «послаблює можливості підрозділу».
Свято-Миколаївський собор, що у місті Кременець, перейшов у державну власність. Під час виконання рішення суду деякі з присутніх намагалися створити провокації та «відповідну картину», однак їм цього зробити не вдалось – таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив Сергій Зюбаненко, начальник Головного управління Національної поліції у Тернопільській області.
За його словами, під час цього процесу були присутні неповнолітні, тому поліцейські залучали психологів та педагогів.
Зюбаненко розповів, що виселення собору, при якому працює училище, почалося о 6-й ранку 30 листопада.
«Заходи проводили державні виконавці, поліція забезпечувала охорону громадського порядку, не допустила грубих порушень громадського порядку. Звісно, що дехто хотів картинку, але цієї картинки не вийшло. Чому? Тому що ми діяли в рамках чинного законодавства: чітко, злагоджено. Ми провели бесіду з громадянами, які перебували на той час в приміщенні. Там були неповнолітні, тому залучили психологів-поліцейських, педагогів. Пояснили дітям, що відбувається», – розповів полковник поліції.
Читайте також: СБУ проводить обшуки в Почаївській лаврі у справі про «розпалювання національної ворожнечі»
Він додає, що представників церковної організації неодноразово попереджали про майбутнє виселення. Воно мало відбуватися на підставі рішень судів. 15 червня Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення повернути Свято-Миколаївський собор Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику. Вже 2 жовтня Західний апеляційний господарський суд підтвердив рішення господарського суду.
«Ті люди, які хочуть подати цю інформацію в іншому ракурсі – вони знали, що поліція буде працювати з виконавчою службою. Їх було попереджено про це неодноразово. Провокації їм не вдалось створити. І я думаю, що оцінку цьому дасть і суспільство. Тому що ми мусимо зараз діяти в правовому полі і, однозначно, не допускати тих чи інших провокацій», – сказав поліцейський.
Напередодні зранку в Українській православній церкві (Московського патріархату) заявили про «зачистку» приміщень Кременецької філії Почаївської духовної семінарії. Пресслужба церкви написала, що «силовиків не бентежило навіть те, що на подвір’ї в цей час мінусова температура».
«Євроінтеграція – це ж не ресторан, коли можеш обрати»: Потураєв про законопроєкт щодо нацменшин
У п’ятницю, 1 грудня, має відбутися велика нарада щодо законопроєкту про права та захист нацменшин.
Про це Радіо Свобода повідомив Микита Потураєв, народний депутат від «Слуги народу» та голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За його словами, зустріч збирає віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина і там мають бути «всі зацікавлені нардепи від всіх фракцій і груп, і дотичних комітетів».
Пропозиції, які зводять ризики майже нанівець, вже готові, їх спробують імплементувати у текст «без загрози виклику нових претензій з боку європейців», розповів Потураєв.
Законопроєкт про зміни щодо прав національних меншин уряд передав днями до парламенту. Документ, який має сприяти євроінтеграції України, підняв масову хвилю обурення.
Там йдеться про зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу, в яких мовні активісти і частина народних обранців бачать загрози звуження прав державної мови та відкладену русифікацію.
Про це Радіо Свобода детально розповідає у статті «Відкладена русифікація»: як закон про нацменшини може змінити мовне законодавство та чому його ухвалення вимагає ЄС.
Закон про права національних меншин – одна з семи вимог для вступу України в ЄС, яка досі залишається серед невиконаних Києвом критеріїв.
КИЇВ, БРЮССЕЛЬ – Євроінтеграція чи русифікація? Кабмін передав днями до Верховної Ради законопроєкт про зміни щодо прав національних меншин, що був однією із 7-ми вимог для вступу України в ЄС.
Але довкола документа розгорілися палкі дискусії. Мовні захисники та частина нардепів заявили: у євроінтеграційні новели про захист прав нацменшин уряд «загорнув» зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу, які звужують використання української мови, а в перспективі дозволять масштабну русифікацію.
Радіо Свобода зібрало позиції і думки сторін щодо законопроєкту, з’ясувало, про які загрозливі норми говорять експерти та чому Україні так важливо проголосувати цей документ напередодні саміту ЄС у грудні.
Закон про права національних меншин Верховна Рада проголосувала у грудні 2022-го. Його ухвалення – одна із 7-ми вимог перед початком переговорів про вступ України до ЄС.
Оцінювати проголосований документ згодом взялася Венеційська комісія. У червні 2023 року дійшли висновку: закон треба дописувати, бо права нацменшин захищає не повністю.
Частково внести запропоновані Венеційською комісією пропозиції Верховна рада взялася у вересні 2023-го. Оновлення закону про права і захист нацменшин нардепи тоді проголосували конституційною більшістю.
Але вже у жовтні Венеційська комісія опублікувала нові висновки, у яких йшлося – Україна виконала не всі рекомендації.
Ретельно переписати законопроєкт, «викресливши усі антиукраїнські та русифікаторські норми», наполягає спільнота мовних захисників.
Зауваження та пропозиції до урядового законопроєкту надіслав до парламенту уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Єдиний вихід, щоб в парламенті депутати разом з залученням представників громадянського суспільства добре переробили цей проєкт. Норми треба дуже добре почистити, щоб вони не звужували сферу застосування української мови і, звичайно, не призводили до русифікації, навіть відкладеної в часі», – підсумовує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
Шукати компромісну позицію, яка б задовольнила і уряд, і Європейську комісію, і українську спільноту, пропонує і Володимир В'ятрович.
«Сподіваюся, що бодай постфактум ми зможемо все-таки допрацювати цей законопроєкт, і щоб він був таким, щоб за нього можна було проголосувати за основу і в цілому, щоб, власне, правильне рішення в результаті було ухвалене в Європі 15 грудня», – каже народний депутат.
- Часу на обговорення та доопрацювання документа залишилося не так вже й багато.
- 14-15 грудня у Брюсселі має відбутися саміт ЄС, на якому українська сторона сподівається отримати зелене світло на початок переговорів про вступ до Євросоюзу.
- Як повідомила Ольга Стефанішина, завершити законодавчі процедури, необхідні для членства, потрібно до 10 грудня, перед початком саміту.
Росія: суд у Казані продовжив арешт журналістці Радіо Свобода Курмашевій до 5 лютого 2024 року
Радянський районний суд Казані в Росії 1 грудня задовольнив клопотання слідства та продовжив арешт журналістці Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевій на два місяці – до 5 лютого 2024 року. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».
«Алсу провела 45 днів за ґратами в Росії, і сьогодні її несправедливий, політично мотивований висновок було продовжено. Ми закликаємо російську владу негайно надати Алсу консульський доступ, що є її правом як громадянки США. Алсу має бути звільнена та возз’єднатися зі своєю сім’єю», – заявив виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Гедмін.
Напередодні правозахисний проєкт «Меморіал» визнав журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву політичною ув’язненою.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції сказав, коментуючи справу, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
Світовий банк затвердив пакет допомоги на 1,2 мільярда доларів для соцвиплат в Україні
Світовий банк затвердив проєкт «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)» для України – про це установа повідомила 30 листопада.
«Проєкт забезпечить фінансування 29 видів соціальних виплат найбільш вразливим верствам населення України, які постраждали від руйнівних наслідків вторгнення Росії в Україну. Малозабезпеченим сім’ям необхідна належна підтримка для подолання викликів, спричинених війною, та уникнення подальшого погіршення життєвих обставин», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Німеччина надасть Україні 50 млн євро на пільгове кредитування бізнесу – Шмигаль
За повідомленням, проєкт INSPIRE фінансує позика Світового банку на 1,2 мільярда доларів із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.
Проєкт буде спрямований на «соціальну підтримку осіб з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних та патронатних сімей, осіб, які потребують догляду, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, які отримують соціальні стипендії, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та торгівлі людьми».
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримає від Світового банку позику на майже 1,1 мільярда доларів.