ОГП: у Херсоні встановили місця катівень у чотирьох будівлях
У деокупованому Херсоні прокурори встановили місця катівень, облаштованих російськими військовими в чотирьох приміщеннях, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, під час окупації Херсона російські військові і представники спецслужб РФ у захоплених будівлях Херсонського ізолятора тимчасового тримання, слідчому ізоляторі та в одному з райвідділів поліції облаштували псевдоправоохоронні органи. Про це свідчать виявлені документи, у тому числі так звані посвідчення представників окупаційної поліції», – йдеться в повідомленні.
За даними ОГП, тут вилучили частини резинових кийків, дерев’яну биту, апарат, яким окупанти катували цивільних жителів струмом, лампу розжарювання і кулі зі стін. У камерах і підвалах проти людей застосовували різні методи тортур, фізичне і психологічне насильство, кажуть у прокуратурі.
«Під час проведення слідчих дій із потерпілим у підвалі однієї з офісних будівель, де окупанти також влаштували катівню, правоохоронці виявили частину металопластикової труби, кайданки та інші речі. Наразі встановлюються всі потерпілі від дій представників країни-агресора. Триває досудове розслідування в рамках кримінального провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни», – йдеться в повідомленні.
В Офісі генпрокурора наголосили, що робота щодо встановлення місць розташування катівень і незаконних місць тримання людей триває, правоохоронці продовжують збирати доказову базу для встановлення правосуддя над російськими військовими.
Російські війська захопили Херсон на початку березня. 11 листопада Міноборони України повідомило, що після восьми місяців російської окупації Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Після звільнення міста правоохоронці почали виявляти докази воєнних злочинів російських військ проти місцевих жителів.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив 18 листопада, що слідчі в Херсонській області виявили 63 тіла зі слідами тортур після відходу російських військ.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що на звільнених від російських військ територіях Херсонської області виявили катівні, де утримували підлітків.
За його словами, жителів Херсонщини піддавали більш жорстоким методам катування, ніж в тих областях, що раніше були під окупацією – Харківщина, Київщина, Чернігівщина.
Москва відкидає звинувачення у зловживаннях або масових звірствах з боку своїх військ.
Дослідники Єльського університету за підтримки Державного департаменту США навели докази «цілеспрямованої кампанії» терору сил РФ під час російської окупації на Херсонщині.
У Путіна твердять, що не обговорюють другу хвилю мобілізації в Росії
У Кремлі не обговорюють можливість другої хвилі мобілізації в Росії, заявив 21 листопада речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Він уточнив, що не може говорити від імені Міністерства оборони Росії, але наголосив, що «в Кремлі жодних обговорень щодо цього немає».
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 28 жовтня доповів президенту Володимиру Путіну про завершення так званої «часткової мобілізації» в Росії, яка розпочалася 21 вересня. За словами Шойгу, було призвано 300 тисяч осіб, і додаткових завдань у межах «часткової мобілізації» не планується.
Після оголошення про завершення «часткової мобілізації» в Росії розпочався призов на строкову службу, який триватиме два місяці – упродовж листопада і грудня. Частина промілітаристських телеграм-каналів і опозиційні до російської влади блогери твердять, що мобілізація в Росії поновиться одразу після Нового року, коли співробітники військкоматів завершать роботу з призовниками.
Ракетний удар по Харківщині: загинула прокурор, у неї залишився 15-річний син
Внаслідок ракетного удару, завданого російськими військами по Харківщині ввечері 20 листопада, загинула прокурор Шевченківського відділу Куп’янської окружної прокуратури Олена Маслич, повідомила Харківська обласна прокуратура.
Прокурор загинула у власній квартирі 20 листопада внаслідок російського ракетного удару по житловому сектору селища Шевченкове Куп’янського району, йдеться в повідомленні.
«Олена Олександрівна з першого дня деокупації Шевченківської територіальної громади і Куп’янського району віддано виконувала свої службові обов’язки, документуючи факти збройної агресії РФ на території району. Олена Маслич присвятила роботі в органах прокуратури України 10 років, заслужила повагу колективу за високий професіоналізм, чесність і відданість. У загиблої залишився 15-річний син», – повідомили у прокуратурі.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомляв, що у селищі Шевченкове Купʼянського району внаслідок ракетного удару з боку російських військових загинула 38-річна жінка, ще щонайменше двоє людей були поранені.
За словами Синєгубова, загарбники завдали ракетного удару системою С-300, ракета влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок.
19 листопада в ефірі телемарафону генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що Офіс генпрокурора зафіксував загибель 8311 цивільних і поранення понад 11 тисяч внаслідок повномасштабної агресії Росії.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що з початку війни Росії в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Російські війська обстріляли Херсон, є поранені – Соболевський
Російські військові обстріляли Херсон, внаслідок чого постраждали цивільні жителі, повідомив заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«У нас знову прильоти в Херсоні, знову по цивільній інфраструктурі. Є поранені цивільні, медична допомога надається», – написав він у телеграмі 21 листопада.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований Херсон. Сталося це після того, як 9 листопада російське військове керівництво оголосило про відведення військ з міста та з правого берега Дніпра.
У Кременчуку демонтували пам’ятник Пушкіну – фото
У Кременчуку на Полтавщині 21 листопада демонтували погруддя російського поета Олександра Пушкіна, повідомила міська рада.
«Рішення «Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об’єкту історії – пам’ятника російському поету і письменнику Пушкіну О.С., розміщеного по бульвару Пушкіна, з публічного простору Кременчука» ухвалили 18 листопада 2022 року на сесії Кременчуцької міської ради у рамках всеукраїнського процесу деколонізації», – йдеться в повідомленні.
Того ж дня, кажуть у міськраді, затвердили рішення «Про перейменування вулиць у Кременчуцькій міській територіальній громаді», відповідно до якого бульвар Пушкіна перейменували на бульвар Українського Відродження.
Демонтований пам’ятник перемістили на зберігання до комунального підприємства «Благоустрій Кременчука», додали в міській раді.
Після повномасштабного нападу Росії на Україну в багатьох українських містах почали проводити так звану «дерусифікацію» – зокрема, перейменовувати назви вулиць, пов’язані з країною-агресором.
Крім того, Україною котиться хвиля знесень пам’ятників, зокрема, російському поету Олександру Пушкіну, через що виник термін «пушкінопад» – за аналогією з «ленінопадом», який був після Революції гідності.
СБУ: 10 бойовиків «Л/ДНР», що воювали у складі армії РФ, засуджені до 13-15 років ув’язнення
Десятьох бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР», що брали участь у повномасштабній війні Росії проти України, засуджено до термінів ув’язнення від 13 до 15 років, повідомила Служба безпеки України.
«На початку повномасштабного вторгнення зловмисники увійшли до складу підрозділів Південного військового округу збройних сил Росії. Серед них – командири штурмових відділень, снайпер, кулеметник і стрільці, які брали безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони на Запорізькому напрямку», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, цих осіб затримали в ході контрнаступу українських військ на півдні.
«Більшість із них перебували на території однієї з місцевих шкіл, де бойовики облаштували свої вогневі позиції. Суд визнав їх винними за ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) Кримінального кодексу України», – додали у спецслужбі.
Ще одним засудженим є командир танку окупаційних угруповань, який обстрілював об’єкти промислової і соціальної інфраструктури у Сєвєродонецьку і Рубіжному на Луганщині, повідомили в СБУ.
«Встановлено, що бойовик входив до складу танкового підрозділу, створеного агресором, «2-го армейского корпуса». Під командуванням російських загарбників брав участь у захопленні населених пунктів на сході України. Зловмисник потрапив у полон під час активних бойових дій у районі Сєвєродонецька у червні цього року», – йдеться в повідомленні.
Суд визнав його винним за статтями «державна зрада», «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», «участь у незаконних збройних формуваннях».
Ціна нафти впала через високий ризик рецесії у провідних економіках світу
Ціна нафти 21 листопада опустилася до двомісячних мінімумів на тлі побоювання учасників ринку щодо можливої рецесії у провідних світових економіках, повідомляє Reuters. Січневі фʼючерси на нафту марки Brent подешевшали приблизно на 1%, до 86,65 долара за барель.
«Окрім ослабленого прогнозу попиту через COVID-обмеження в Китаї, посилення долара США сьогодні також є ведмежим фактором для цін на нафту. Схильність до ризику падає, оскільки всі останні економічні дані великих країн вказують на сценарій рецесії, особливо у Великій Британії та єврозоні», — сказала аналітикиня CMC Markets Тіна Тенґ.
Вона також додала, що риторика керівників Федеральної резервної системи минулого тижня викликала занепокоєння і щодо стану економіки США.
Ціна нафти падає за два тижні до того, як у Євросоюзі набере чинності ембарго на постачання майже всієї російської нафти. Обмеження набирають чинності з 5 грудня, тимчасове право на отримання трубопровідної нафти з Росії збережуть лише Угорщина, Словаччина і Чехія, які критично залежать від таких постачань.
Італія планує продовжити постачання зброї Україні в 2023 році – міністр
Уряд Італії звернеться до парламенту з проханням схвалити новий закон про військові та цивільні поставки в Україну протягом 2023 року, заявив міністр оборони Ґвідо Крозетто в інтерв’ю, опублікованому 21 листопада газетою Il Foglio.
Як повідомляє агентство Reuters, італійський уряд може надсилати допомогу Україні, не просячи щоразу дозволу парламенту, на підставі документу, термін дії якого закінчується наприкінці року.
«Міністерство оборони незабаром запропонує продовжити цей же захід, продовживши його дію на весь 2023 рік», – сказав Крозетто.
Італія продовжить постачати зброю, як це робила в минулому, «в той час і в той спосіб, який ми погодимо з нашими атлантичними союзниками і з Києвом», додав міністр.
Раніше цього місяця представник владної коаліції повідомив Reuters, що Італія готує новий пакет озброєнь для України, включаючи системи протиповітряної оборони, про які просив Київ.
Крозетто належить до правої партії «Брати Італії» нової прем’єрки Італії Джорджії Мелоні, яка є прихильницею України.
Двоє інших ключових членів владної коаліції, Маттео Сальвіні та Сільвіо Берлусконі, – більш неоднозначні, оскільки обидва мають історичні зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним.
Колишній поліцейський із Ростова, засуджений за вбивство дружини, загинув у Луганській області – ЗМІ
У Луганській області під час бойових дій загинув колишній майор поліції з Ростова-на-Дону Сергій Кадацький, засуджений до 15 років колонії за вбивство дружини і замах на вбивство тестя, повідомляє ростовське видання 1rnd.ru.
За його даними, угруповання «ЛНР» посмертно нагородило Кадацького медаллю «За відвагу», рішення підписав ватажок бойовиків Леонід Пасічник.
У 2018 році Сергій Кадацький був засуджений за вбивство, яке скоїв на рік раніше. За даними слідства, чоловік у стані алкогольного спʼяніння обстріляв машину, в якій перебували його дружина та її батько. Жінка загинула на місці, чоловіка вдалося врятувати. ЗМІ тоді писали, що причиною того, що сталося, стала сімейна сварка.
У серпні 2022 року стало відомо, що «ПВК Вагнера» почала вербувати у свої формування російських в’язнів. Засудженим пропонують помилування через пів року служби та грошові виплати. У вербуванні бере участь наближений до президента Росії Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин, який у вересні визнав свою причетність до створення ПВК.
У середині вересня видання «Важные истории» підрахувало, що на той час на війну в Україні могли бути завербовані не менше ніж 5786 ув’язнених із 37 російських колоній. Наприкінці жовтня голова фонду «Русь сидящая» Ольга Романова заявила, що вже понад 20 тисяч ув’язнених були завербовані на війну.
«ПВК Вагнера» – російський неофіційний військовий підрозділ, який не значиться на балансі військових відомств і в реєстрі юридичних осіб, проте його бійці, за даними численних журналістських розслідувань, беруть участь у наземних операціях РФ у Сирії, Африці та війні Росії в Україні.
У Харківській області внаслідок ракетного удару РФ загинула жінка – Синєгубов
У селищі Шевченкове Купʼянського району внаслідок ракетного удару з боку російських військових загинула 38-річна жінка, щонайменше двоє людей поранені, повідомив зранку 21 листопада голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Учора ввечері ворог завдав ракетного удару системою С-300 по смт Шевченкове Купʼянського району. Ракета влучила у 2-поверховий багатоквартирний будинок. Пошкоджено також житловий будинок поруч… Рятувальники ще розбирають завали», – повідомив чиновник у телеграмі.
За цим же повідомленням, російські військові з мінометів та артилерії обстрілювали райони населених пунктів Куп'янського, Харківського та Чугуївського районів, у місті Купʼянськ обстрілами пошкоджено складські приміщення, обʼєкти цивільної промисловості.
Ударів по Харкову за минулу добу не зафіксували. Піротехнічні групи за добу знешкодили 86 вибухонебезпечних предметів.
15 листопада Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні, випустивши понад 90 ракет, більшість з яких збили українські сили ППО. Внаслідок ударів одна людина загинула, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу було пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після масованих ракетних атак мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила 84 600 військових у війні проти України
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 84 600 своїх військових, зокрема 390 – за останню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 листопада.
Крім того, за даними Генштабу, Росія зазнала таких втрат:
- танків ‒ 2892 (шість – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 5822 (+5)
- артилерійських систем – 1870 (+2)
- РСЗВ – 393
- засобів ППО ‒ 209
- літаків – 278
- гелікоптерів – 261
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1537
- крилатих ракет ‒ 480
- кораблів /катерів ‒ 16
- автомобільної техніки та автоцистерн – 4378 (+7)
- спеціальної техніки ‒ 161.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
«Ми вистоїмо». Зеленський привітав українців із Днем гідності та свободи
Президент України Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня гідності і свободи висловив упевненість у перемозі України.
«Дорогий народе! Ці слова я казав на цьому ж місці у цей же день рівно один рік тому. Що відтоді змінилося? Чимало. На нашій землі з’явилися воронки. У наших містах і селах – блокпости та їжаки. На наших вулицях буває темно. У наших домівках буває холодно. Змін багато, але вони не змінили найголовнішого. Бо найголовніше – не ззовні, а всередині. І це залишається незмінним. І тому ми витримаємо. Ми вистоїмо…Ми все подолаємо. Пересилимо. Переживемо. Переможемо! І в День гідності та свободи зберемося на майдані Незалежності», – сказав голова держави.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
Це свято відзначалося 22 листопада як День свободи з 2005 по 2011 рік. За президентства Віктора Януковича його відзначення офіційно скасували, об’єднавши із Днем соборності 22 січня.
У 2014 році президент Петро Порошенко відновив його офіційний статус із новою назвою, відтоді Україна одночасно святкує річниці початку Помаранчевої революції і Революції гідності.
Науседа каже, що закликав НАТО звернути більшу увагу на «фактор Білорусі» у війні РФ проти України
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що закликав НАТО звернути увагу на роль Білорусі у війні, яку Росія веде проти України, і на небезпеку вторгнення до країн Балтії з території Білорусі.
«Зрозуміло, що Білорусь бере участь у війні. Білорусь перебуває у повному розпорядженні Росії для пересування військових у будь-які регіони – на захід чи південь. І зараз на території Білорусі перебувають російські солдати, які готові вирушити до зон бойових дій в Україну. Але їх можуть відправити і до західного кордону. Нам треба про це думати. І саме тому ми звернулися до генерального секретаря НАТО та комітетів Альянсу з проханням приділити більшу увагу фактору Білорусі у цій війні», – заявив Науседа в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).
Наприкінці лютого частина російських військ, які брали участь у повномасштабному вторгненні на територію України, атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних та авіаційних ударів по Україні. При цьому білоруська армія у бойових діях в Україні участі не бере.
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні. Крім того, на даний момент на білоруській території відбувається накопичення російських військ: за різними оцінками, йдеться про 10-15 тисяч військовослужбовців РФ.
Влада України заявляє, що поки не бачить загроз як нового вторгнення російських військових із території Білорусі, так і участі у війні білоруської армії, але при цьому розпочала будівництво на кордоні з Білоруссю залізобетонного паркану з колючим дротом.
Олена Наумова – вихователька дитячого садка №41 в Херсоні. Під час російської окупації жінка розповідала про життя в місті в TikTok, де вона відома як vyhovatel_iz_humorom («Вихователь із гумором»). Вихователька не приховувала своєї проукраїнської позиції та через 6 місяців від початку російської окупації її викрали. Згодом окупанти відпустили жінку, а в інтернеті зʼявилося відео з її вибаченнями перед армією РФ. Після цього Олена знов зникла і про її долю нічого не було відомо аж до деокупації міста. Де перебувала «Вихователька з гумором» та що насправді з нею сталося, вона розповіла в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Розвідка Британії: район Сватового тепер є більш вразливим для російських військ
Район Сватового на Луганщині тепер є більш вразливим для російських військ, заявили у британській розвідці.
«Протягом останніх семи днів тривають інтенсивні артилерійські перестрілки навколо напрямку Сватове в Луганській області на північному сході України. Як і на інших ділянках фронту, російські війська продовжують віддавати перевагу будівництву оборонних позицій, майже напевно частково укомплектованих погано навченими мобілізованими резервістами. Завдяки тому, що південно-західну лінію фронту Росії тепер легше обороняти вздовж східного берега річки Дніпро, район Сватового тепер, ймовірно, є більш вразливим оперативним флангом російських військ», – йдеться у звіті, опублікованому 21 листопада Міністерством оборони Великої Британії.
У розвідці наголошують, що російські лідери, швидше за все, розглядатимуть збереження контролю над Сватовим, значним населеним пунктом на Луганщині, «як політичний пріоритет».
«Однак командири, ймовірно, борються з військовими реаліями підтримки надійної оборони, намагаючись також забезпечити ресурсами наступальні операції південніше в Донецькій області. На заваді як оборонній, так і наступальній спроможності Росії продовжує бути гострий брак боєприпасів і кваліфікованого персоналу», – йдеться в повідомленні.
10 листопада у Генштабі повідомляли, що Збройні сили України просунулися на деяких напрямках на Луганщині на відстань до двох кілометрів. Також 10 листопада голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявляв, що в районі міст Сватове та Кремінна – «достатньо важка ситуація у військовому плані», але Збройні сили України рухаються вперед.
14 листопада голова ОВА повідомив, що українські військові звільнили вже 12 населених пунктів Луганщини.
5 жовтня Сергій Гайдай повідомив про звільнення шести населених пунктів і початок деокупації Луганщини.
ISW проаналізував зростання впливу в Росії військових блогерів, попри їхню критику ведення війни
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті проаналізував зростання впливу в Росії спільноти військових блогерів, незважаючи на їхні дедалі більш критичні коментарі щодо ведення війни. За попередніми даними, ця спільнота складається з понад 500 авторів і стала в Росії авторитетним голосом щодо війни проти України.
«Спільнота зберігає сильні провоєнні й націоналістичні погляди та пов’язана з відомими російськими націоналістичними ідеологами. Тісні стосунки військових блогерів зі збройними силами – чи то збройними силами Росії, чеченськими спецпідрозділами, найманцями «Групи Вагнера» чи проксі-формуваннями – дали цій спільноті авторитетніший голос у російському інформаційному просторі, ніж Міністерство оборони Росії», – йдеться у звіті.
«Російський президент Володимир Путін захищав військових блогерів від атак Міністерства оборони та заступався за їхню незалежність, незважаючи на посилення утисків і цензури по всій Росії… Те, що Кремль толерує спільноту військових блогерів, дивує, враховуючи його цензуру щодо інших більш традиційних ЗМІ, включаючи опозиційні та іноземні ЗМІ», – додають дослідники.
В ISW звернули увагу на те, що деякі військові блогери зараз обіймають офіційні посади в Кремлі.
«Путін призначив деяких відомих блогерів із великою кількістю підписників, щоб дістатися до націоналістичної групи виборців, до якої вони звертаються, і, найголовніше, щоб запобігти повставанню цієї групи проти путінізму. Наприклад, 20 листопада Путін призначив відомого російського військового блогера і кореспондента «Комсомольської правди» Олександра Коца членом Російської ради з прав людини, як раніше повідомляв ISW. Путін особисто зустрівся з деякими російськими блогерами та запросив їх прийти на його промову про анексію 30 вересня», – йдеться в повідомленні
Дослідники зазначають, що взаємодія Путіна з цими військовими блогерами не пом’якшила їхні коментарі щодо війни, вони продовжують критикувати російські військові зусилля і особливо російське Міноборони, навіть коли Путін їх захищає та просуває.
Відомість спільноти військових блогерів, ймовірно, є прямим результатом нездатності Кремля створити ефективну присутність у Telegram, що виникла через загальну неспроможність Путіна підготувати свій народ до серйозної та тривалої війни, кажуть в ISW.
«Захист Путіним критики з боку військових блогерів на адресу обраних ним чиновників є примітним. Це свідчить про те, що він вважає збереження підтримки принаймні певної помітної частини російського населення основою для військових зусиль, якщо не для виживання свого режиму, і що він готовий терпіти критику з боку групи, яку він вважає лояльною, щоб забезпечити цей центр ваги. Чи залишаться блогери вірними Путіну та військовим зусиллям, якщо російська армія продовжуватиме боротьбу й терпітиме невдачі? Як відреагує Путін, якщо вони цього не зроблять? Ці питання можуть стати важливими в той час, як Путін посилює вимоги до свого неохочого населення забезпечити гарматне м’ясо для невдалої війни», – пишуть дослідники.
Нещоднавно голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що Росія зазнала невдачі у спробах досягти кожної зі своїх цілей, які вона ставила у повномасштабній війні проти України. За його словами, Росія програла у стратегічному плані, в оперативному плані і в тактичному плані.
Інститут вивчення війни минулого тижня заявляв, що чергова хвиля мобілізації в Росії значно погіршить загальну якість російських військ, які перекидають на фронт в Україну.
За інформацією експертів, продовження прихованих мобілізаційних заходів та потенційна підготовка до наступної хвилі мобілізації в тандемі з поточним осіннім призовним циклом, ймовірно, створюють значне навантаження на і так перевантажений російський апарат формування збройних сил.
.
«Гради» і важка артилерія: на Дніпропетровщині зафіксували шість обстрілів за ніч – ОВА
Російські військові за ніч здійснили шість обстрілів Дніпропетровщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«Росіяни знову тероризували Нікопольщину «Градами» та важкою артилерією. Ударили по трьох громадах: Нікопольській, Марганецькій і Мирівській. Скерували туди майже 60 снарядів», – написав Резніченко у телеграмі.
За його словами, у Нікополі поранений 78-річний чоловік: медики надали йому допомогу, і він залишився лікуватися вдома.
«У місті російські снаряди пошкодили приватні будинки, човен та автівки. У Мирівській та Марганецькій громадах обійшлося без постраждалих. Деталі обстрілів з’ясовуються. В інших районах ніч без сирен та надзвичайних ситуацій. І на цю хвилину спокійно», – додав голова ОВА.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікопольський, Криворізький та Синельниківський райони.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб ЗСУ: військові відбили російські атаки в районі 10 населених пунктів на Донеччині
Українські військові за добу відбили атаки російських сил біля десяти населених пунктів у Донецькій області, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України. Йдеться про Бахмут, Білогорівку, Курдюмівку, Мар’їнку, Новомихайлівку, Первомайське, Підгородне, Спірне, Стельмахівку і Яковлівку.
«На Бахмутському та Авдіївському напрямках противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій. Проводить обстріли з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Андріївка, Бахмут, Бахмутське, Білогорівка, Верхньокам’янське, Веселе, Кліщіївка, Курдюмівка, Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Озарянівка, Опитне, Первомайське, Роздолівка, Соледар, Спірне та Яковлівка на Донеччині», – йдеться в повідомленні.
За минулу добу, за даними Генштабу, російські військові завдали двох ракетних ударів і здійснили понад 60 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Російських ракетних ударів зазнали об’єкти цивільної інфраструктури міста Куп’янськ Харківської області, додали в командуванні.
Раніше речник Східного угруповання військ Збройних сил України Сергій Череватий повідомив, що Бахмутський і Авдіївський напрямки на Донеччині залишаються «найгарячішими точками», а російські війська там зазнають «неймовірних втрат».
За його словами, українські військові щодня роблять все, щоб противник не зміг «досягнути своєї мети, прорвати оборону і вийти на оперативний простір».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія посилить наступальні операції в Донецькій області. Вони пов’язували це, зокрема, з відступом російських сил із Херсонщини. Ці підрозділи російське командування може перекинути в Донецьку область для посилення наступальних операцій, кажуть в ISW.
Німеччина запропонувала Польщі систему Patriot після падіння ракети
Німеччина запропонувала Варшаві систему протиракетної оборони Patriot, щоб допомогти їй захистити свій повітряний простір після того, як минулого тижня в Польщі впала ракета, заявила міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт.
«Ми запропонували Польщі підтримку в гарантуванні безпеки повітряного простору – нашими винищувачами Eurofighter і системами ППО Patriot», – сказала Ламбрехт газетам Rheinische Post і General Anzeiger, повідомляє Reuters.
Раніше уряд Німеччини вже заявив, що запропонує винищувачі Eurofighter для патрулювання повітряного простору Польщі після інциденту в польському селі Пшеводув неподалік кордону з Україною, де внаслідок падіння ракети минулого тижня загинули двоє людей.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому НАТО почало посилювати протиповітряну оборону в Східній Європі. Понад десяток союзників по НАТО на чолі з Німеччиною в жовтні виступили з ініціативою щодо спільної закупівлі систем протиповітряної оборони для кількох рівнів загроз, включаючи Patriot.
Нині німецькі сили мають 12 систем Patriot, дві з яких дислокуються в Словаччині.
Речник Повітряних сил розповів, скільки часу потрібно Росії для виробництва іранських дронів
Росія не зможе швидко розгорнути власне виробництво іранських дронів, повідомив речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат 20 листопада. Про це він розповів у ефірі національного телемарафону.
Таким чином він прокоментував інформацію про те, що Росія домовилася з Іраном про виробництво іранських дронів на своїй території.
«Це залежить від багатьох чинників, передусім від бажання країн розгорнути це все (виробництво – ред.). Явно, що не йдеться про тижні, явно, що йдеться про місяці. Однозначно, що це не буде швидко. Тому що розгорнути можливо на якихось потужностях, просто завезти там, де вже є обладнання, але все одно все це потребує часу. І, як ми знаємо, в Росії цей процес може бути дещо затягнутий, може хтось захоче на цьому додатково ще й заробити», – припустив Ігнат.
Він нагадав, що Росія і сама виробляє безпілотники, як ударні, так і розвідувальні. На думку Ігната, Іран хоче уникнути санкційного тиску, передавши Росії креслення до своїх дронів.
«Війна перейшла в таку стадію, що дронів з’являється все більше, і вони несуть загрозу, від неї треба як захищатися, так і самим нарощувати такі дрони, баражуючи боєприпаси, які можуть вражати противника в тилу», – додав Ігнат.
На питання, чи досі є ймовірність передачі Іраном Росії ракет, речник Повітряних сил припустив, що в силу певних дипломатичних факторів цей процес міг уповільнитися, але готуватися варто до всього.
«Можливо, увімкнено якісь дипломатичні ресурси, переговорні процеси, можливо, якісь країни на це впливають. Будемо сподіватися, що терорист не отримає цих ракет, це дещо полегшить навали. Можемо лише сподіватися, треба готуватися до будь-яких викликів», – додав він.
Напередодні видання The Washington Post із посиланням на свої джерела повідомило, що Москва домовилася з Тегераном про виробництво іранських бойових безпілотних літальних апаратів у Росії.
Київ звинувачує Москву у використанні іранських безпілотників під час атаки на цивільні обʼєкти. Українська сторона повідомляла, що військовослужбовцям вдалося збити понад 300 апаратів іранського виробництва над своєю територією, у тому числі в Києві.
Російська сторона офіційно відкидає ці звинувачення. Однак у жовтні представник Громадської ради при Міноборони РФ сказав про використання іранської зброї під час прямого ефіру на телеканалі РБК.
5 листопада Іран визнав, що постачав Росії безпілотники Shahed. За словами міністра закордонних справ Ірану Хоссейна Абдоллахіяна, «невелику кількість» безпілотників було поставлено за кілька місяців до початку російського вторгнення.