Що означає відбиття українськими військовими плацдарму на лівобережній Херсонщині? Чи сприяє це деокупації регіону і втраті Росією сухопутного сполучення з Кримом? Як змінюється гуманітарна ситуація на лівобережжі і чи тікає звідти окупаційна влада, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Проти колишнього головного тренера збірної Дагестану з кікбоксингу Ахмада Ахмедова порушили кримінальну справу про держзраду (стаття 275 КК). Його підозрюють в участі у бойових діях на боці Збройних сил України, повідомляють російські медіа.
Ахмад Ахмедов – заслужений тренер Росії. Серед його вихованців, за даними РБК, 16 чемпіонів світу та Європи. У 2017 році він переїхав до України, де тренував збірну країни з кікбоксингу та був призначений президентом федерації професійного кікбоксингу «К-1». Він також є президентом Всеукраїнського конгресу народів Дагестану. Ахмад Ахмедов має громадянство Росії.
У листопаді минулого року Ахмедов в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну записався до добровольчого батальйону «Хорт», згодом воював в Луганській області.
У жовтні 2022 року, коли було створено Дагестанський добровольчий батальйон імені імама Шаміля, Ахмедов став замкомандиром підрозділу.
«Укренерго» заявила про дефіцит електроенергії в енергосистемі – українців просять економити
Компанія «Укренерго» повідомила про дефіцит електроенергії в енергосистемі і прогнозує його збільшення у вечірні години.
В «Укренерго» назвали три основні причини дефіциту:
- збільшення споживання через похолодання
- підвищена аварійність блоків електростанцій
- недостатність обсягів імпорту електроенергії з ЄС
У компанії зауважують, що частину енергоблоків ще відбудовують після влучань російських ракет та дронів, а відновлені не можуть нести таке ж навантаження, як до пошкодження.
«Укренерго» закликає українців ощадливо споживати електроенергію протягом доби – не вмикати одночасно потужні електропристрої, вимикати світло в порожніх приміщеннях та планувати прання у нічні години.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Розвідка Британії: бої на лівобережжі Херсонщини є «дуже проблемними» для керівництва РФ
Бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважатиме їх «дуже проблемними», заявила розвідка Великої Британії.
«Росія відійшла із західного берега річки Дніпро рік тому, майже напевно прагнучи утримати українські сили на захід від річки, зберегти спокій у цьому секторі й вивільнити російські сили в інших місцях», – пояснили у розвідці.
Там додали, що сухопутні бої характеризуються заплутаними зіткненнями піхоти і перестрілкою артилерії в складній лісистій місцевості.
«Україна особливо ефективно застосувала малі ударні безпілотні літальні апарати, тоді як військово-повітряні сили Росії здійснюють значну кількість бойових вильотів на підтримку військ на передовій, здебільшого випускаючи боєприпаси з-за меж досяжності ППО України», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що із посиленням бойових дій на лівобережній Херсонщині російські окупаційні сили намагаються вивозити з регіону цінні речі й свою документацію.
«Ситуація там така збуджена, вона перебуває в такій вибухонебезпечній фазі», – сказав він.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Генеральний штаб ЗСУ минулого тижня поінформував, що Сили оборони провели «серію успішних дій» на лівому березі Дніпра на Херсонському напрямку.
За даними українських військових, йдеться про диверсійні, рейдові й розвідувальні дії, виявлення шляхів постачання боєприпасів військами РФ, розвідку місць розташування особового складу і техніки.
Цього тижня в Генштабі повідомили, що ЗСУ «і надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра».
Розвідка Великої Британії 18 листопада повідомила, що за останній тиждень найбільш інтенсивніші наземні бої розгорнулися на трьох ділянках, зокрема на лівому березі Дніпра в Херсонській області, де українські війська створили плацдарм.
Верховна Рада вкотре закликала міжнародні організації та парламенти держав світу визнати Голодомор 1932–1933 років в Україні геноцидом українського народу.
За постанову №10275 про відповідну заяву Верховної Ради проголосували 310 народних обранців, повідомили народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
У заяві зазначається, що визнання Голодомору 1932–1933 років міжнародними організаціями та парламентами держав світу «стане сигналом тим політичним режимам, які хочуть вдатися до нових актів геноциду, а також вагомим внеском у справу забезпечення мирного і безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь».
Рада також висловлює глибоку вдячність 28 іноземним державам, які вже визнали Голодомор в Україні актом геноциду.
Крім того, український парламент у своїй заяві визнає «широкомасштабну нічим неспровоковану російську збройну агресію проти України продовженням російської геноцидної імперської політики, метою якої є покарання українців за прагнення розбудовувати сучасну успішну демократичну державу, за цивілізаційний вибір – бути частиною Об’єднаної Європи».
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Окупанти вивозять цінні речі й документацію з Херсонщини – голова облради про лівий берег
Із посиленням бойових дій на лівобережній Херсонщині російські окупаційні сили намагаються вивозити з регіону цінні речі й свою документацію, розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко.
«Цінні речі, вивезти намагаються документацію, яку вони там заводили під час окупації. Десь була команда на ротацію, десь була команда на виїзд і колаборантів – тих, хто підтримував окупаційну владу. Тому, знаєте, ситуація там така збуджена, вона знаходиться в такій вибухонебезпечній фазі», – сказав він.
За словами Самойленка, гуманітарна ситуація на окупованій частині області – «страшна». Насамперед через високі ціни на продукти. Крім того, за його словами, російські війська нищать Лівобережжя обстрілами, намагаючись звинуватити в цьому ЗСУ.
«Але можу запевнити, що свідомість наших людей достатньо висока і на ці речі ніхто не ведеться. Але, на жаль, дійсно сьогодні ми знаємо, що всі населені пункти, які опинилися в зоні активних бойових дій, вони просто ворогом руйнуються, нищаться, будинки зносяться під основу», – додав голова облради.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України редакція не може незалежно перевірити озвучені свідчення.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Генеральний штаб ЗСУ минулого тижня поінформував, що Сили оборони провели «серію успішних дій» на лівому березі Дніпра на Херсонському напрямку.
За даними українських військових, йдеться про диверсійні, рейдові й розвідувальні дії, виявлення шляхів постачання боєприпасів військами РФ, розвідку місць розташування особового складу і техніки.
Розвідка Великої Британії 18 листопада повідомила, що за останній тиждень найбільш інтенсивніші наземні бої розгорнулися на трьох ділянках, зокрема на лівому березі Дніпра в Херсонській області, де українські війська створили плацдарм.
ЄС надав Україні новий транш макрофінансової допомоги
Євросоюз виділив новий транш макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,5 мільярда євро, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Фінансування з боку Європи підтримує економічну стабільність та державні послуги в Україні від початку війни з Росією. Сьогодні ми виділяємо нові 1,5 млрд євро. Наша підтримка України наразі сягнула 85 мільярдів євро. Буде ще більше», – написала вона у соцмережі Х.
Попередній транш допомоги від ЄС Україна отримала у жовтні. Тоді український прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що загалом бюджетна підтримка ЄС для України у 2023 році вже сягнула 15 млрд євро.
Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
«Складна погода і оборона» – Зеленський про ситуацію на чотирьох напрямках фронту
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «складну погоду і оборону» на Лиманському, Бахмутському, Донецькому та Авдіївському напрямках.
«Щоденні звіти про надходження боєприпасів, техніки, обладнання, розподіл між бригадами. Зведення щодо ситуації на полі бою. Складна погода, складна оборона на Лиманському, Бахмутському, Донецькому та Авдіївському напрямках. Наступальні дії на півдні», – написав він у телеграмі за підсумками щоденного селектора.
Зеленський зазначив, що також заслухали дані від розвідок стосовно деяких міжнародних подій і планів противника – «армія РФ на цьому етапі зробила зеків основним джерелом поповнення втрат на полі бою».
Президент також повідомив про «хороші результати», які демонструє чорноморський «зерновий коридор». За його словами, останні дні були рекордними за обсягами перевезених вантажів.
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська різко збільшили кількість штурмових дій та авіаударів – скидають КАБи з Су-35. Водночас, за його словами, зросли втрати противника у живій силі та бронетехніці.
Також речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) повідомив, що російські сили на Таврійському напрямку на 30 відсотків збільшили кількість штурмів за минулу добу.
У ранковому зведенні Генштаб ЗСУ повідомляв, що російські війська вели штурмові і наступальні дії на сімох напрямках: Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому, – але «успіху не мали».
«Розвиваються відносини». У Кремлі відмовилися коментувати дані про можливі поставки іранських ракет
Речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати заяву Білого дому про те, що Іран, ймовірно, розглядає можливість надання Росії балістичних ракет для використання у війні проти України.
За словами Пєскова, в Росії й Ірану «розвиваються відносини, у тому числі в галузі військово-технічного співробітництва».
Водночас щодо заяви Білого дому він сказав: «Але цю інформацію ми ніяк не коментуємо».
Білий дім заявив 21 листопада, що Іран, ймовірно, розглядає можливість надання Росії балістичних ракет для використання в Україні.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, коментуючи ці дані, заявив, що Сполучені Штати стежитимуть за ситуацією у відносинах між Іраном і Росією та вживатимуть відповідних заходів у разі потреби.
Кірбі нагадав, що Іран уже постачає Росії безпілотники, керовані авіаційні бомби й артилерійські боєприпаси, які Москва використовує для нападу на Україну.
«Іран, можливо, готується піти на крок далі у своїй підтримці Росії. Ми... стурбовані тим, що Іран розглядає можливість надання Росії балістичних ракет для використання в Україні», – сказав чиновник.
В обмін на цю підтримку, за його словами, Росія пропонує Тегерану «безпрецедентну оборонну співпрацю», включно з ракетами, електронікою і ППО.
Російські військові регулярно атакують Україну, використовуючи дрони Shahed іранського виробництва. Також надходили повідомлення про те, що Росія планує налагодити виробництво цих безпілотників на своїй території.
СБУ повідомила підозру блогеру Олешку
Служба безпеки України зібрала докази протиправної діяльності блогера Мирослава Олешка, йому заочно повідомили про підозру.
Як повідомляє пресслужба відомства, Олешка підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань);
- ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа).
У СБУ кажуть, що він незаконно виїхав з України під час повномасштабного вторгнення РФ і займається інформаційно-підривною діяльністю, яка шкодить ЗСУ.
За даними слідства, після підтвердження його придатності до військової служби та виклику до ТЦК у серпні 2023 року Олешко покинув територію України на підставі підробленої довідки військово-лікарської комісії.
«Перебуваючи за кордоном, він систематично публікує відео і дописи, в яких дискредитує призов на військову службу у ЗСУ та закликає українців ухилятися від служби в армії», – додають у Службі безпеки.
Блогер наразі не коментував повідомлення йому підозри.
Мирослава Олешка журналісти пов’язують з п’ятим президентом України Петром Порошенком. У 2018 році він був учасником закритої зустрічі на той час президента Порошенка з українськими блогерами. Олешко тоді написав: «це була дуже тепла бесіда лідера країни зі звичайними людьми різних професій».
У своїх постах Олешко часто критикує чинну владу.
«Немає поняття «російськомовні». Всі ми – громадяни України» – мовний омбудсмен
Чи були дискримінаційними виловлювання професорки української мови і мовознавиці Ірини Фаріон в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій щодо російськомовних українських військових? Як часто в Україні порушують мовне законодавство, зокрема, в освітній сфері? А також, яка мова переважає на фронті – українська чи російська? Про все це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Вільний світ не допустить, щоб український воїн боровся далі голими руками» – посол Зварич
Через блокаду польсько-українського кордону багатомільйонні втрати несе не лише український, а й іноземний бізнес. На кордоні з Україною, за офіційними даними, з польського боку стоять понад 3000 вантажівок з різним товаром, ба більше, гуманітарні вантажі теж подекуди мусять простоювати в очікуванні на перетин кордону. Наслідки, спричинені страйком польських перевізників, дуже небезпечні, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода розповів посол України у Польщі Василь Зварич. Ми розпитали у дипломата, як можна розвʼязати транспортну кризу і чи може вона позначитися на євроінтеграційних прагненнях України? Також торкнулися історичних тем, війн Росії проти України і на Близькому Сході.
Кремль на тлі регулярних атак дронів хоче «масштабно відзначити» 10-річчя анексії Криму
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія «масштабно» відзначатиме 10-у річницю анексії Криму.
«Цей день завжди відзначається якимись масштабними заходами. Немає сумнівів, що так буде й цього разу», – цитує Пєскова російське державне агентство новин ТАСС.
При цьому, починаючи з серпня 2022 року в окупованому Росією Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» або навчаннями військових.
Російське Міноборони за останній місяць заявляло як мінімум про 70 безпілотників, що атакували півострів. При цьому точну кількість влучань в об’єкти армії РФ або число збитих дронів встановити неможливо, російська влада приховує цю інформацію.
Українська сторона час від часу підтверджує здійснення ударів по окупованому Криму. Зокрема Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердило ураження російського ракетоносія «Аскольд» цього місяця.
На інтерактивній мапі військових об’єктів, створеній журналістами проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, помічені більше ніж 60 місць у Криму, де були вибухи з початку повномасштабної війни.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
У МКІП заявили, що Нідерланди скасували борги за зберігання «скіфського золота»
Міністерство культури й інформаційної політики України і музей Алларда Пірсона в Нідерландах домовилися про повернення музейних предметів державної частини Музейного фонду України з чотирьох кримських музейних установ, повідомила пресслужба МКІП.
При цьому, за даними відомства, Нідерланди не стягуватимуть витрати на зберігання музейних артефактів упродовж дев’яти років.
За повідомленням, документ про це підписали виконувач обов’язків міністра культури й інформаційної політики України Ростислав Карандєєв і виконувач обовʼязків директора університетської бібліотеки Амстердамського університету доктор Фред Вірмен.
Музейні предмети включають колекції Кримських республіканських установ «Центральний музей Тавриди», «Керченський історико-культурний заповідник», «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» і Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
Від 2014 року вони експонувалися на виставці «Крим – золотий острів у Чорному морі» у Нідерландах.
У МКІП заявили, що українські артефакти «скоро будуть вдома», але точних термінів не навели.
«Повернення артефактів особливого історичного й культурного значення – це знаковий і багатогранний процес. Він об’єднує правові, музейні, дипломатичні й логістичні аспекти. Ми з нетерпінням чекаємо повернення колекцій, одна з яких відома як «скіфське золото», додому в Україну», – заявив Карандєєв.
У червні в МКІП повідомляли, що Україна домовляється про те, щоб Нідерланди безкоштовно повернули «скіфське золото».
Верховний суд Нідерландів 9 червня залишив чинним рішення судів нижчих інстанцій про повернення «скіфського золота» в Україну. Артефакти були виставлені в музеї в Нідерландах у той час, коли Росія окупувала Крим, і як держава Україна, так і музеї в Криму вимагали їх повернення.
Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня 2021 року ухвалив рішення передати Україні так зване «скіфське золото». У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки, вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.
Однак Росія направила до Верховного суду Нідерландів касаційну скаргу на рішення щодо повернення колекції «скіфського золота» Україні.
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач заявив, що блокування одного з пунктів перетину кордону у Словаччині було «не зовсім офіційним», акція була одиночною і не представляла асоціацію перевізників країни. Про це він сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).
«Опівночі фактично поліцейські прибрали машину, яка стояла і блокувала рух. Ця акція, яка була, вона була не зовсім офіційна і не представляла якихось перевізників Словаччини. Це така була одиночна акція. Абсолютно без ніяких документів. Поліція склала протокол на правопорушника. Як нам сказали колеги зі Словаччини, він є одними із перевізників, але він не є членом якоїсь великої асоціації», – сказав Деркач.
За його словами, у Спілці перевізників Словаччини теж підтвердили, що вони не проводили жодної акції з блокування кордону з Україною.
«Ми спілкуємося зараз через наших колег з посольства Словаччини з можливими, я б так сказав, протестувальниками, з організацією перевізників Словачиини, яка заявляє про те, що може блокувати кордон. Але вони підтвердили, що вони не планували цей страйк досі, тому що вони чекають відповіді від Європейського Союзу і від уряду Словаччини на їхній запит», – додав заступник міністра.
21 листопада українські прикордонники повідомили, що у Словаччині перевізники заблокували рух вантажівок через «Вишнє-Нємецке» у напрямку пункту пропуску «Ужгород». Вдень 21 листопада повідомлялося, що на території Словаччини в напрямку України перебувають близько 300 вантажівок.
Сьогодні, 22 листопада, Держприкордонслужба України заявила, що рух вантажівок через «Вишнє-Нємецке» тимчасово розблокували.
Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Місцева влада повідомила про обстріл Херсона
Російські війська обстрілюють Херсон, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У Херсоні лунають вибухи! Армія РФ обстрілює місто з тимчасово окупованого лівого берега. Не перебувайте на відкритому просторі! Перейдіть до більш безпечних місць», – написав він у телеграмі.
Як повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, через російські атаки минулої доби загинула людина, ще семеро поранені. За його даними, війська РФ здійснили 115 обстрілів, випустивши 524 снаряди з мінометів, артилерії, реактивної системи залпового вогню «Град», танків, БПЛА та авіації.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Блокування кордону: в уряді розповіли, про що йтиметься на переговорах з Польщею та Єврокомісією
Під час сьогоднішньої зустрічі з представниками Польщі та Єврокомісії українські посадовці хочуть отримати роз’яснення щодо порушення протестувальниками міжнародних стандартів і заявлених умов. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
«Зустріч буде сьогодні. Ми будемо говорити з нашими колегами з уряду Польщі і з Єврокомісією. Єврокомісія організувала цю зустріч. Цього разу вона буде присвячена саме питанням блокування кордону. Ми дуже сподіваємось, що отримаємо відповіді на наші листи як від польської сторони, так і від європейської сторони про численні порушення протестувальниками умов, про які вони заявляли, і міжнародних стандартів. І мені здається, що це вже достатні підстави, щоб припинити цей страйк», – розповів заступник міністра.
Крім цього, він припускає, що також будуть пропозиції від ЄС, щоб розблокувати кордон якнайшвидше.
«На наше переконання, давати дозвіл на страйк, який блокує по суті кордон, і створює небезпеку для двох країн, неправильно. Тому потрібно з’ясувати, чи такі взагалі можливості є. Враховуючи те, що у нас вже є численні порушення, я думаю, що головним аргументом має бути порушення протестувальниками умов проведення страйку, а також міжнародних стандартів, що щонайменше має призвести до негайного зупинення і скасування цих дозволів на проведення страйків. Інше питання – наскільки правомірно чи неправомірно такі дозволи видавались», – додає Деркач.
Заступник міністра розвитку громад, територій й інфраструктури України Сергій Деркач ввечері 19 листопада заявив, що польські перевізники, які протестують на кордоні з Україною, неодноразово блокували пропуск цистерн із паливом і гуманітарної допомоги для України, попри обіцянку цього не робити.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Сили РФ збільшили штурми на 30% після затишшя – речник Сил оборони Таврійського напрямку
Російські сили на Таврійському напрямку на 30 відсотків збільшили кількість штурмів за минулу добу, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) повідомив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун.
«Зменшення активності було позавчора. А вчора вже російські окупанти різко збільшили і кількість штурмових дій відсотків на 30, а також авіаударів. Тобто якщо позавчора авіаударів взагалі не було, то вчора зафіксовано 29. В основному ворог скидав керовані авіаційні бомби з Су-35 і в основному на Донеччині. Загарбники не полишають спроб оточити Авдіївку. Безуспішно штурмували східніше Новобахмутівки, також в районах Авдіївки, Сєвєрного і Первомайського. Там минулої доби відбито 13 атак», – каже він.
За сьогодні російська армія задіяла для атаки півтора десятки одиниць броньованої техніки, повідомив Штупун.
«Наші воїни знищили два танки, сім бойових броньованих машин і ворог відійшов», – додав речник.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявляв, що російські військові зменшили кількість штурмових дій, але продовжують ігнорувати закони і звичаї війни, обстрілюючи цивільну інфраструктуру.
На початку цього тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолоковані кадри дані повідомив, що Сили оборони України контратакували і просунулися вперед під Авдіївкою 19 листопада.
Також аналітики повідомляли про те, що сили агресора проломили оборону ЗСУ у промзоні на південному сході Авдіївки – у місці, де українська армія зміцнювала фортифікації з 2014 року.
Крім того, в ISW зазначили, що армія Росії зосереджує нові сили в Красногорівці на північ від міста, готуючись завдати нового потужного удару по гарнізону в Авдіївці.
«Фокус на підготовці до зими». 17-а зустріч «Рамштайн» відбудеться 22 листопада
17-а зустріч Контактної групи з питань оборони України відбудеться вдень 22 листопада в онлайн-форматі.
Раніше начальник Управління преси й інформації Міноборони Ілларіон Павлюк повідомив, що наступне засідання в форматі «Рамштайн» зосередиться на підготовці до зими.
«Буде фокус на підготовці до зими – ППО, артилерія, боєприпаси. Але потреби завжди залежать від того, що потрібно воїнам на фронті. І вони постійно уточнюються», – повідомив Павлюк.
Перед черговою зустріччю «Рамштайну» в Києві перебували міністри оборони США і Німеччини Ллойд Остін і Боріс Пісторіус. Вони оголосили про нові пакети військової підтримки України й обговорили з владою ситуацію на полі бою і поточні потреби українських військових.
У складі американської делегації в Києві також були командувач Європейського командування Збройних сил США і верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофер Каволі.
Візит Ллойда Остіна до України 20 листопада відбувався на тлі відсутності додаткового фінансування США для допомоги Україні. Пентагон вже неодноразово закликав Конгрес США схвалити фінансування для підтримки України. У Міноборони США зазначали, що останнім часом пакети допомоги для України були меншими, оскільки відомство не має додаткового фінансування.
На 16-ій зустрічі Контактної групи з питань оборони України й форматі «Рамштайн», що відбулася в Брюсселі 11 жовтня, учасники зосередилися насамперед на протиповітряній обороні України і боєприпасах для неї.
Киянин Олег поїхав у Росію на початку 2000-х разом із родиною. Займався там IT-бізнесом, мав нерухомість, на нього працювали понад сто людей.
У подкасті «Свої серед своїх» для Радіо Свобода він розповів про те, як поступово втратив усіх друзів-росіян, перестав платити податки і зрештою став на захист України. Аудіоверсію розмови можна послухати на подкаст-платформах Google, Apple, Spotify, у YouTube, а також на сайті Радіо Свобода.